Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрі́дріх Ра́йнгольд Кро́йцвальд (ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald; 26 грудня 1803 — 25 серпня 1882) — естонський поет, письменник, фольклорист, просвітитель, лікар та громадський діяч. Основоположник естонської національної літератури.
| Фрідріх Райнгольд Кройцвальд | |
|---|---|
| нім. Friedrich Reinhold Kreutzwald | |
 Фрідріх Кройцвальд | |
| Ім'я при народженні | ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald |
| Народився | 26 грудня 1803 маєток ест. Jõepere біля Везенберґу |
| Помер | 25 серпня 1882 (78 років) Тарту |
| Поховання | цвинтар Рааді |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | естонець |
| Діяльність | перекладач, поет, дитячий письменник, лікар-письменник, письменник, збирач казок |
| Відомий завдяки | основоположник естонської національної літератури |
| Alma mater | d |
| Знання мов | естонська[1][2] і німецька |
| Членство | Угорська академія наук |
| |
Біографія
Батьки Фрідріха були кріпаками в маєтку Їепере, Вірумаа (тепер волость Кадріна, Ляяне-Вірумаа). Батько Фрідріха Юхан Кройцвальд (1766—1832) був шевцем, а потім комірником. Мати Анна (1770—1846) працювала покоївкою. 1815 року, за рік до скасування кріпосницького права в Естонії, батькові вдалося отримати вільну. Цього ж року Кройцвальд почав учитися у Везенбердзі, але незабаром був змушений покинути навчання через брак коштів. Пізніше продовжив учитися в Ревелі (нині Таллінн), склав іспити на звання вчителя і там же працював у початковій школі. 1833 року Кройцвальд закінчив медичний факультет Імператорського університету Тарту. 1833—1877 рр. працював муніципальним лікарем у Виру. Фрідріх Кройцвальд був членом багатьох наукових товариств Європи та отримав почесні докторські ступені від ряду університетів.
Літературна діяльність
З 1840 року публікував свої праці естонською мовою. Ще будучи студентом, Кройцвальд збирав і записував народні перекази й пісні, а в 1840-х з'явився цілий ряд його статей про естонські старожитності, міфологію, народні перекази, казки й пісні. Крім того, він склав національний епос Калевіпоеґ (Син Калева), матеріал до якого спочатку збирав його друг Фрідріх Роберт Фельман.
Кройцвальд вважається автором першої оригінальної естонської книжки. Він був одним з лідерів національного пробудження, а також зразком і покровителем молодої естонськомовної інтелігенції.
Особисте життя
18 серпня 1833 Фрідріх Кройцвальд одружився з Марі Елізабет Сядлер (1805—1888). Весілля відбулося в . Подружжя мало двох дочок і сина. Старша дочка, Адельгайд Анетт Блюмберґ (1834—1895), вийшла заміж за вчителя і громадського діяча Густава Блюмберґа (1834—1892), в них була дочка на ім'я Еліс, єдина онука Фрідріха Кройцвальда (1867 р.н.). Молодша дочка, Марі Оттілі (1836—1851), померла у віці 15 років. Син Фрідріх Алексіс Кройцвальд (1845—1910) був начальником станції Кадріна.
Твори
- «Wina-katk» («Viinakatk») (1840)
- «Sippelgas» («Sipelgas») I—II (1843—1861)
- «Narrilased. Reinuvader Rebane. Lühikene õpetus loodud asjust» (1847)
- «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (I—II vihk) (1848)
- «Reinuvader Rebane» II osa (1848)
- «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (III—V) (1849)
- «Risti-sõitjad» (1851)
- «Lenora. Üks kuulus muistne laulujutt» (1851)
- «Kalevipoeg» (1857—1861)
- «Kilplaste imevärklikud […] jutud ja teud» (1857)
- «Eesti-rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud» I:1860, II: 1864
- «Angervaksad» (1861)
- «Viru lauliku laulud» (1865, 1926, 1946)
- «Eestirahwa Ennemuistsed jutud» (1866) (terviktekst)
- «Lühikene seletus Kalevipoja laulude sisust» (1869)
- «Rahunurme lilled» I 1871, II 1875
- «Lembitu» (1885)
- «Kodutohter» (1879)
- «Teosed» (1953)
Довідники
- Короткий курс, як берегти здоров'я («Lühhikenne öppetus terwisse hoidmissest») (1854)
- Домашній лікар («Kodutohter») (1879)
Редактор
- Естонський народний календар («Ma-rahva Kassuline Kalender ehk Tähtraamat») (1844)
Вшанування пам'яті
У кількох естонських містах названі на честь Фрідріха Кройцвальда вулиці. Також у кількох містах Естонії є пам'ятники письменникові: в Тарту, Раквере, Виру і Таллінні.
У Виру працює будинок-музей Кройцвальда, також там є Вируська гімназія Кройцвальда.
На його честь названо культурний вебсайт Естонського літературного музею «Століття Кройцвальда».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- A. Plakans, A Concise History of the Baltic States (2011) p. 210
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- T. Miljan ed., Historical Dictionary of Estonia (2004) p. 236
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
Посилання
- http://www.ut.ee/verse/index.php?m=authors&aid=7&obj=data [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Століття Кройцвальда (Kreutzwaldi sajand) [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Біографія і повні тексти творів [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fri drih Ra jngold Kro jcvald est Friedrich Reinhold Kreutzwald 26 grudnya 1803 25 serpnya 1882 estonskij poet pismennik folklorist prosvititel likar ta gromadskij diyach Osnovopolozhnik estonskoyi nacionalnoyi literaturi Fridrih Rajngold Krojcvaldnim Friedrich Reinhold KreutzwaldFridrih KrojcvaldIm ya pri narodzhenniest Friedrich Reinhold KreutzwaldNarodivsya26 grudnya 1803 1803 12 26 mayetok est Joepere bilya VezenberguPomer25 serpnya 1882 1882 08 25 78 rokiv TartuPohovannyacvintar RaadiKrayina Rosijska imperiyaNacionalnistestonecDiyalnistperekladach poet dityachij pismennik likar pismennik pismennik zbirach kazokVidomij zavdyakiosnovopolozhnik estonskoyi nacionalnoyi literaturiAlma materdZnannya movestonska 1 2 i nimeckaChlenstvoUgorska akademiya nauk Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatki Fridriha buli kripakami v mayetku Yiepere Virumaa teper volost Kadrina Lyayane Virumaa Batko Fridriha Yuhan Krojcvald 1766 1832 buv shevcem a potim komirnikom Mati Anna 1770 1846 pracyuvala pokoyivkoyu 1815 roku za rik do skasuvannya kriposnickogo prava v Estoniyi batkovi vdalosya otrimati vilnu Cogo zh roku Krojcvald pochav uchitisya u Vezenberdzi ale nezabarom buv zmushenij pokinuti navchannya cherez brak koshtiv Piznishe prodovzhiv uchitisya v Reveli nini Tallinn sklav ispiti na zvannya vchitelya i tam zhe pracyuvav u pochatkovij shkoli 1833 roku Krojcvald zakinchiv medichnij fakultet Imperatorskogo universitetu Tartu 1833 1877 rr pracyuvav municipalnim likarem u Viru Fridrih Krojcvald buv chlenom bagatoh naukovih tovaristv Yevropi ta otrimav pochesni doktorski stupeni vid ryadu universitetiv Literaturna diyalnistZ 1840 roku publikuvav svoyi praci estonskoyu movoyu She buduchi studentom Krojcvald zbirav i zapisuvav narodni perekazi j pisni a v 1840 h z yavivsya cilij ryad jogo statej pro estonski starozhitnosti mifologiyu narodni perekazi kazki j pisni Krim togo vin sklav nacionalnij epos Kalevipoeg Sin Kaleva material do yakogo spochatku zbirav jogo drug Fridrih Robert Felman Krojcvald vvazhayetsya avtorom pershoyi originalnoyi estonskoyi knizhki Vin buv odnim z lideriv nacionalnogo probudzhennya a takozh zrazkom i pokrovitelem molodoyi estonskomovnoyi inteligenciyi Osobiste zhittya18 serpnya 1833 Fridrih Krojcvald odruzhivsya z Mari Elizabet Syadler 1805 1888 Vesillya vidbulosya v Podruzhzhya malo dvoh dochok i sina Starsha dochka Adelgajd Anett Blyumberg 1834 1895 vijshla zamizh za vchitelya i gromadskogo diyacha Gustava Blyumberga 1834 1892 v nih bula dochka na im ya Elis yedina onuka Fridriha Krojcvalda 1867 r n Molodsha dochka Mari Ottili 1836 1851 pomerla u vici 15 rokiv Sin Fridrih Aleksis Krojcvald 1845 1910 buv nachalnikom stanciyi Kadrina Tvori Wina katk Viinakatk 1840 Sippelgas Sipelgas I II 1843 1861 Narrilased Reinuvader Rebane Luhikene opetus loodud asjust 1847 Ma ilm ja monda mis seal sees leida on I II vihk 1848 Reinuvader Rebane II osa 1848 Ma ilm ja monda mis seal sees leida on III V 1849 Risti soitjad 1851 Lenora Uks kuulus muistne laulujutt 1851 Kalevipoeg 1857 1861 Kilplaste imevarklikud jutud ja teud 1857 Eesti rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud I 1860 II 1864 Angervaksad 1861 Viru lauliku laulud 1865 1926 1946 Eestirahwa Ennemuistsed jutud 1866 terviktekst Luhikene seletus Kalevipoja laulude sisust 1869 Rahunurme lilled I 1871 II 1875 Lembitu 1885 Kodutohter 1879 Teosed 1953 Dovidniki Korotkij kurs yak beregti zdorov ya Luhhikenne oppetus terwisse hoidmissest 1854 Domashnij likar Kodutohter 1879 Redaktor Estonskij narodnij kalendar Ma rahva Kassuline Kalender ehk Tahtraamat 1844 Vshanuvannya pam yatiU kilkoh estonskih mistah nazvani na chest Fridriha Krojcvalda vulici Takozh u kilkoh mistah Estoniyi ye pam yatniki pismennikovi v Tartu Rakvere Viru i Tallinni U Viru pracyuye budinok muzej Krojcvalda takozh tam ye Viruska gimnaziya Krojcvalda Na jogo chest nazvano kulturnij vebsajt Estonskogo literaturnogo muzeyu Stolittya Krojcvalda PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 A Plakans A Concise History of the Baltic States 2011 p 210 Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 26 listopada 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 listopada 2015 Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 26 listopada 2015 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 26 listopada 2015 T Miljan ed Historical Dictionary of Estonia 2004 p 236 Arhiv originalu za 26 listopada 2015 Procitovano 26 listopada 2015 Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 26 listopada 2015 Arhiv originalu za 28 travnya 2015 Procitovano 26 listopada 2015 PosilannyaLogotip Vikiteki U Vikidzherelah ye originali tekstiv Fridriha Krojcvalda http www ut ee verse index php m authors amp aid 7 amp obj data 20 grudnya 2014 u Wayback Machine Stolittya Krojcvalda Kreutzwaldi sajand 26 listopada 2015 u Wayback Machine Biografiya i povni teksti tvoriv 20 grudnya 2014 u Wayback Machine