Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Естонська література (ест. eesti kirjandus) — література, написана естонською мовою.
XVI—XVIII
Література естонською мовою почала розвиватися досить пізно. Поневолення естонських земель у XIII столітті німецькими, а потім і данськими феодалами на довгий час затримало формування національної літературної мови і літератури.
1553 року була надрукована в місті Любеку перша книга естонською мовою: « , в перекладі Франца Вітте. Як ця книга, так і твори польського єзуїта Вельтера (1591 р.) зникли безслідно; найдавнішою великою літературною пам'яткою естонської мови є 39 проповідей [et], написані з 1600 до 1606 року і вперше видані 1891 року.
Література I періоду, до кінця XVII століття, майже виключно релігійна. Народ, виснажений рабством, війнами, спустошеннями, вселюдними хворобами, шукав розради в релігії, вибачаючи як погану мову, так і безглуздий правопис книг. Найвидатніші письменники цього періоду: Генріх Шталь (бл. 1600—1657), який видав у 1632—1638 рр. «Hand-und Hauszbuch für das Fürstenthumb Ehsten» (молитви, гімни в прозі, недільні євангельські та апостольські читання), а в 1641—1649 роках збірник проповідей; 1656 року його «Hand-und Hauszbuch …» видали у виправленому вигляді, причому варварську прозу гімнів переробили в настільки ж варварські вірші. Далі йдуть: сучасник Шталя І. Россіні (Rossihnius, помер близько 1645 р.), що видав «Лютеранський Катехізис і недільні євангельські та апостольські читання» (1632); (1663—1706), перекладач Нового Заповіту (1686 р.); автори весільних пісень [et], [et] тощо (пісні видані в «Verh. d. Gel. Estn. Ges.», 1896).
Для вивчення тодішніх вірувань і забобонів естонців важливі: [et], «Kurzer Bericht und Unterricht von der Falsch-heilig genandten Bäche in Lieffland Wöhhanda» (1644) і [et] (Forselius), "Der einfältigen Ehsten abergl. Gebräuche "(Ревель, 1685; нове видання, СПб., 1854). Граматики з додатком зі словників склали Генріх Шталь (1637), Іоханн Гутслаф (1648) і [et] (Göseken, 1660).
Під час II періоду, що тривав до кінця XVIII століття, виникла світська література. Мова творів стала задовільною. Батьком нового напрямку був [et] (бл. 1660—1689), який заснував без коштів та знайомств, велику кількість народних шкіл і першу естонську вчительську семінарію (1684—1688). Під його впливом Йоганн Горнунг (Johann Hornung, бл. 1660—1715) склав першу задовільну граматику (1693) і встановив, зокрема завдяки прекрасному перекладу богослужбових книг (1694—1695) і особливо Нового Заповіту на північну говірку (1715), новий правопис, що був панівним до середини XIX століття. Його приклад наслідував укладач граматики і перекладач Старого Заповіту (Helle, розум. 1748). Повна Біблія, в перекладі Горнунга і Гелле, вийшла 1739 року. Інші духовні письменники XVIII століття: І. Х. Генкель, І. Г. Шнелль, Г. А. Еркслебен, А. Г. Люкке, О. В. Ебергард, Б. Щибальський, П. Г. фон Фрей і з 1729 р. гернгутери: А. Раудьял, за походженням естонець, Я. Марраш, І. К. Нейман, І. Хр. Квандт, І. Г. Ферстера, М. Тооці. Низка світських письменників починається з естонця Ганса Кясу (помер після 1734 р.) віршем, свого часу улюбленим, хоча й з поетичної точки зору неважливим: «Плач з приводу руйнування Дерпта» (1706), після нього йдуть автори повістей та оповідань А. Гелле (1740), І. M. Ген (1788), О. Р. Гольц (1817), Г. Аврелій, В. Ф. Вільман (1746—1819), І. В. Л. Луце (1756—1842), засновник першого товариства для вивчення естонської мови в Аренсбурзі, Ейзен («Підручник садівництва», 1750), А. В. Гупель («Граматика», 1780; «Короткі настанови», 1766; перше періодичне видання про медицину «Лікар», 1771).
XIX
Під час III періоду, до середини XIX століття, обдарований естонець (1763—1832), який відмінно володів мовою, береться за створення літератури призначеної для щойно звільнених від кріпосної залежності естонців (в Естляндії 1804 року, в 1819 року). 1818 року він видає «Недільні Читання», які довго були улюбленим читанням народу; з 1821 до 1825 року виходить його «Селянський Тижневик», перше періодичне видання загального змісту, якщо не вважати маловідомого «Дерптського Селянського Тижневика» Ольдекопа і Рота (1806) ; 1820 року виходить його переклад «Ліфляндського Селянського Уложення». Крім того, він написав велику кількість брошур і статей різного змісту. Мазінг затьмарює собою всіх інших письменників цього періоду, серед яких можна відзначити ще автора повістей (1838—1839) графа [et] (1768—1842) й рано померлого естонця Крістьяна Яака Петерсона (1801—1822). [et] з 1813 до 1832 року видав 20 випусків «Beiträge zur genaueren Kentniss der ehstnischen Sprache» які значно сприяли зростанню інтересу до естонської мови та літератури.
Під час IV періоду, до 80-х років XIX століття, література Естонії остаточно переходить до рук естонців вільних професій. Письменники німецького походження продовжують розробляти тільки духовну літературу, не створюючи і в цій області нічого видатного. Виникають різні види художньої літератури: роман і повість, епос, лірика, драма. 1843 року (Ahrens, 1803—1863) створює новий правопис, ґрунтований на науковому вивченні звуків і слів естонської мови. Лектор естонської мови при Дерптському університеті, Фрідріх Роберт Фельман (1798—1850), заснував 1839 року при університеті вчене естонське товариство, яке зробило велику послугу в справі вивчення естонської мови і літератури, і публікував у виданнях цього товариства високо художні народні оповіді, серед яких особливо «Койт і Емарік» («Ранкова та вечірня зоря») 1844 року привернула увагу вчених кіл до естонської народної поезії. Раптова смерть перешкодила Федьману видати оповіді про героя народного епосу (сина Калева), але зібрані ним матеріали перейшли до верроського лікаря Фрідріха Рейнгольда Крейцвальда (1803—1882), який і сам мав значний запас відомих з дитинства та зібраних згодом з вуст народу уривків епосу. За дорученням ученого естонського товариства Крейцвальд згрупував всі ці матеріали, і 1862 року видав «Калевіпоег, естонська народна оповідь», в 20 піснях (19034 хореїчних віршів — звичайний розмір естонських народних пісень). Серед великої кількості інших творів Крейцвальда — повістей, віршів, драматичних творів, популярно-наукових та медичних статей — головні: «Казки естонського народу» (1866) та поема «Лембіт», видана після смерті автора. У той же час Йоганн Вольдемар Янзен (1819—1890) створює естонську публіцистику і журналістику, видаючи з 1857 до 1864 року газету « Pärnu Postimees» («Перновський Листоноша»), а з 1864 до 1880 року "Eesti Postimees "(" Естонський Листоноша ") в Юр'єві. Більш того, Янзен написав неозору кількість повістей (зазвичай вдалі переробки з інших мов в народному стилі) і віршів, заснував у Дерпті співоче товариство «Ванемуйне» (1865) і «Естонське землеробське товариство», був одним з головних засновників «Естонського літературного товариства» (1872), яке припинило своє існування 1893 року внаслідок чвар між членами, влаштував 1869 року перше естонське співоче свято в Дерпті, яке сильно вплинуло на пробудження національної свідомості серед естонців. Його дочка Лідія Койдула (Міхельсон, 1843—1886), талановита жінка-поет, вважалася найкращим естонським ліриком свого часу.
З 1880 року, естонська література починає виходити за рамки виключно простонародної писемності та приймати характер, властивий літературам освічених народів. Виникають літературні партії й боротьба думок. У хороших перекладах починають з'являтися класичні твори інших народів. З російських авторів перекладали Карамзіна (повісті), Пушкіна, Лермонтова, Гоголя , Льва Толстого («Війна і мир», «Анна Кареніна», дрібні оповідання), Чехова, Максима Горького, Тургенєва («Батьки і діти», «Дворянське гніздо») тощо. Важливу роль при цьому відіграє періодична преса, розвиткові якої дав сильний поштовх видатний публіцист і письменник Карл Роберт Якобсон (1841—1882) своєю газетою «Сакала» (1879—1882).
У літературі на перше місце вийшла надзвичайно багата народна словесність естонців. З 1888 року (1839—1907) систематично зайнявся збиранням залишків народної поезії; 1896 року він вже мав 40500 номерів народних пісень, 8500 номерів казок, легенд та інш., 45000 приказок, 37000 народних загадок, близько 52000 народних повір'їв і забобонів, не беручи до уваги народних жартів, ігор тощо. У збірках (1856—1934) 1897 року було 10314 народних пісень, 12906 казок та оповідань, 23215 забобонних і міфологічних уявлень, 10547 загадок, 7093 приказки, 3630 тлумачень снів, 1998 народних жартів (О. Kallas, «Uebers. ud Sammeln estnischer Runen», Гельсінгфорс, 1902).
Серед письменників, здебільшого молодих людей, без великих обдарувань, відоміші поети: , , (також хороший публіцист), пастор Ліпп, Анна Хаава, , [et], Юхан Кундера, К. Сєєт, , , Елізе Аун тощо; белетрист: Юхан Лійв, з видатними здібностямими, але захворілий у молоді роки на невиліковну душевну хворобу; Е. Вільде, гарний оповідач, але поверхневий і недбалий; , не без дарування, реаліст, але іноді впадає в карикатуру; , [et] та інші Історики літератури та фольклористи: Я. Гурт, (Julius Krohn), (Krohn), В. Рейман, О. Каллас, М. І. Ейзен, К. А. Герман. Духовні письменники: Р. Каллас, Едерберг, Ліпп. Композитори: Шіренк-Ляте, Каппель, Тюрнпу, К. А. Герман, .
XX століття
На початку XX століття естонською мовою виходило від 200 до 250 книг щорічно. В кінці 1903 року виходило 14 періодичних видань. Серед них деякі мали до 10000 передплатників: два щоденних, одне — 3 рази, три — 2 рази, шість — один раз на тиждень, два — 1 раз на місяць. В Америці в цей же період виходив естонською мовою через кожні 2 місяці «Американський Естонський Листоноша».
Перше десятиліття XX століття в естонській літературі відзначене виникненням модернізму. Виникає літературно-художня група .
У другій половині 1920-х поезія поступається панівною позицією прозі, у творчості естонських поетів можна почути песимістичні мотиви, розчарування в навколишній дійсності. Переважною тенденцією в прозі, написаній між двома світовими війнами був реалізм. Найбільш помітним письменником епохи був (1878—1940), автор п'ятитомного епічного роману «Tõde ja Õigus» («Істина і справедливість», 1926—1933) вважається одним з основних творів естонської літератури. Іншими видатними прозаїками були (1900—1987) і Карл Рістіківі (1912—1977).
У 1930-х у літературу входить творче об'єднання «Волхви».
Посилання
- Http://feb-web.ru/feb/ivl/vl7/vl7-1852.htm [ 6 травня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Http://www.countries.ru/?pid=742 [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Estonska literatura est eesti kirjandus literatura napisana estonskoyu movoyu XVI XVIIIEstonska gramatika 1637 stvorena Genrihom Shtalem Literatura estonskoyu movoyu pochala rozvivatisya dosit pizno Ponevolennya estonskih zemel u XIII stolitti nimeckimi a potim i danskimi feodalami na dovgij chas zatrimalo formuvannya nacionalnoyi literaturnoyi movi i literaturi 1553 roku bula nadrukovana v misti Lyubeku persha kniga estonskoyu movoyu v perekladi Franca Vitte Yak cya kniga tak i tvori polskogo yezuyita Veltera 1591 r znikli bezslidno najdavnishoyu velikoyu literaturnoyu pam yatkoyu estonskoyi movi ye 39 propovidej et napisani z 1600 do 1606 roku i vpershe vidani 1891 roku Literatura I periodu do kincya XVII stolittya majzhe viklyuchno religijna Narod visnazhenij rabstvom vijnami spustoshennyami vselyudnimi hvorobami shukav rozradi v religiyi vibachayuchi yak poganu movu tak i bezgluzdij pravopis knig Najvidatnishi pismenniki cogo periodu Genrih Shtal bl 1600 1657 yakij vidav u 1632 1638 rr Hand und Hauszbuch fur das Furstenthumb Ehsten molitvi gimni v prozi nedilni yevangelski ta apostolski chitannya a v 1641 1649 rokah zbirnik propovidej 1656 roku jogo Hand und Hauszbuch vidali u vipravlenomu viglyadi prichomu varvarsku prozu gimniv pererobili v nastilki zh varvarski virshi Dali jdut suchasnik Shtalya I Rossini Rossihnius pomer blizko 1645 r sho vidav Lyuteranskij Katehizis i nedilni yevangelski ta apostolski chitannya 1632 1663 1706 perekladach Novogo Zapovitu 1686 r avtori vesilnih pisen et et tosho pisni vidani v Verh d Gel Estn Ges 1896 Dlya vivchennya todishnih viruvan i zaboboniv estonciv vazhlivi et Kurzer Bericht und Unterricht von der Falsch heilig genandten Bache in Lieffland Wohhanda 1644 i et Forselius Der einfaltigen Ehsten abergl Gebrauche Revel 1685 nove vidannya SPb 1854 Gramatiki z dodatkom zi slovnikiv sklali Genrih Shtal 1637 Iohann Gutslaf 1648 i et Goseken 1660 Pid chas II periodu sho trivav do kincya XVIII stolittya vinikla svitska literatura Mova tvoriv stala zadovilnoyu Batkom novogo napryamku buv et bl 1660 1689 yakij zasnuvav bez koshtiv ta znajomstv veliku kilkist narodnih shkil i pershu estonsku vchitelsku seminariyu 1684 1688 Pid jogo vplivom Jogann Gornung Johann Hornung bl 1660 1715 sklav pershu zadovilnu gramatiku 1693 i vstanoviv zokrema zavdyaki prekrasnomu perekladu bogosluzhbovih knig 1694 1695 i osoblivo Novogo Zapovitu na pivnichnu govirku 1715 novij pravopis sho buv panivnim do seredini XIX stolittya Jogo priklad nasliduvav ukladach gramatiki i perekladach Starogo Zapovitu Helle rozum 1748 Povna Bibliya v perekladi Gornunga i Gelle vijshla 1739 roku Inshi duhovni pismenniki XVIII stolittya I H Genkel I G Shnell G A Erksleben A G Lyukke O V Ebergard B Shibalskij P G fon Frej i z 1729 r gernguteri A Raudyal za pohodzhennyam estonec Ya Marrash I K Nejman I Hr Kvandt I G Ferstera M Tooci Nizka svitskih pismennikiv pochinayetsya z estoncya Gansa Kyasu pomer pislya 1734 r virshem svogo chasu ulyublenim hocha j z poetichnoyi tochki zoru nevazhlivim Plach z privodu rujnuvannya Derpta 1706 pislya nogo jdut avtori povistej ta opovidan A Gelle 1740 I M Gen 1788 O R Golc 1817 G Avrelij V F Vilman 1746 1819 I V L Luce 1756 1842 zasnovnik pershogo tovaristva dlya vivchennya estonskoyi movi v Arensburzi Ejzen Pidruchnik sadivnictva 1750 A V Gupel Gramatika 1780 Korotki nastanovi 1766 pershe periodichne vidannya pro medicinu Likar 1771 XIXFridrih Rejngold Krejcvald Pid chas III periodu do seredini XIX stolittya obdarovanij estonec 1763 1832 yakij vidminno volodiv movoyu beretsya za stvorennya literaturi priznachenoyi dlya shojno zvilnenih vid kriposnoyi zalezhnosti estonciv v Estlyandiyi 1804 roku v 1819 roku 1818 roku vin vidaye Nedilni Chitannya yaki dovgo buli ulyublenim chitannyam narodu z 1821 do 1825 roku vihodit jogo Selyanskij Tizhnevik pershe periodichne vidannya zagalnogo zmistu yaksho ne vvazhati malovidomogo Derptskogo Selyanskogo Tizhnevika Oldekopa i Rota 1806 1820 roku vihodit jogo pereklad Liflyandskogo Selyanskogo Ulozhennya Krim togo vin napisav veliku kilkist broshur i statej riznogo zmistu Mazing zatmaryuye soboyu vsih inshih pismennikiv cogo periodu sered yakih mozhna vidznachiti she avtora povistej 1838 1839 grafa et 1768 1842 j rano pomerlogo estoncya Kristyana Yaaka Petersona 1801 1822 et z 1813 do 1832 roku vidav 20 vipuskiv Beitrage zur genaueren Kentniss der ehstnischen Sprache yaki znachno spriyali zrostannyu interesu do estonskoyi movi ta literaturi Pid chas IV periodu do 80 h rokiv XIX stolittya literatura Estoniyi ostatochno perehodit do ruk estonciv vilnih profesij Pismenniki nimeckogo pohodzhennya prodovzhuyut rozroblyati tilki duhovnu literaturu ne stvoryuyuchi i v cij oblasti nichogo vidatnogo Vinikayut rizni vidi hudozhnoyi literaturi roman i povist epos lirika drama 1843 roku Ahrens 1803 1863 stvoryuye novij pravopis gruntovanij na naukovomu vivchenni zvukiv i sliv estonskoyi movi Lektor estonskoyi movi pri Derptskomu universiteti Fridrih Robert Felman 1798 1850 zasnuvav 1839 roku pri universiteti vchene estonske tovaristvo yake zrobilo veliku poslugu v spravi vivchennya estonskoyi movi i literaturi i publikuvav u vidannyah cogo tovaristva visoko hudozhni narodni opovidi sered yakih osoblivo Kojt i Emarik Rankova ta vechirnya zorya 1844 roku privernula uvagu vchenih kil do estonskoyi narodnoyi poeziyi Raptova smert pereshkodila Fedmanu vidati opovidi pro geroya narodnogo eposu sina Kaleva ale zibrani nim materiali perejshli do verroskogo likarya Fridriha Rejngolda Krejcvalda 1803 1882 yakij i sam mav znachnij zapas vidomih z ditinstva ta zibranih zgodom z vust narodu urivkiv eposu Za doruchennyam uchenogo estonskogo tovaristva Krejcvald zgrupuvav vsi ci materiali i 1862 roku vidav Kalevipoeg estonska narodna opovid v 20 pisnyah 19034 horeyichnih virshiv zvichajnij rozmir estonskih narodnih pisen Sered velikoyi kilkosti inshih tvoriv Krejcvalda povistej virshiv dramatichnih tvoriv populyarno naukovih ta medichnih statej golovni Kazki estonskogo narodu 1866 ta poema Lembit vidana pislya smerti avtora U toj zhe chas Jogann Voldemar Yanzen 1819 1890 stvoryuye estonsku publicistiku i zhurnalistiku vidayuchi z 1857 do 1864 roku gazetu Parnu Postimees Pernovskij Listonosha a z 1864 do 1880 roku Eesti Postimees Estonskij Listonosha v Yur yevi Bilsh togo Yanzen napisav neozoru kilkist povistej zazvichaj vdali pererobki z inshih mov v narodnomu stili i virshiv zasnuvav u Derpti spivoche tovaristvo Vanemujne 1865 i Estonske zemlerobske tovaristvo buv odnim z golovnih zasnovnikiv Estonskogo literaturnogo tovaristva 1872 yake pripinilo svoye isnuvannya 1893 roku vnaslidok chvar mizh chlenami vlashtuvav 1869 roku pershe estonske spivoche svyato v Derpti yake silno vplinulo na probudzhennya nacionalnoyi svidomosti sered estonciv Jogo dochka Lidiya Kojdula Mihelson 1843 1886 talanovita zhinka poet vvazhalasya najkrashim estonskim lirikom svogo chasu Z 1880 roku estonska literatura pochinaye vihoditi za ramki viklyuchno prostonarodnoyi pisemnosti ta prijmati harakter vlastivij literaturam osvichenih narodiv Vinikayut literaturni partiyi j borotba dumok U horoshih perekladah pochinayut z yavlyatisya klasichni tvori inshih narodiv Z rosijskih avtoriv perekladali Karamzina povisti Pushkina Lermontova Gogolya Lva Tolstogo Vijna i mir Anna Karenina dribni opovidannya Chehova Maksima Gorkogo Turgenyeva Batki i diti Dvoryanske gnizdo tosho Vazhlivu rol pri comu vidigraye periodichna presa rozvitkovi yakoyi dav silnij poshtovh vidatnij publicist i pismennik Karl Robert Yakobson 1841 1882 svoyeyu gazetoyu Sakala 1879 1882 U literaturi na pershe misce vijshla nadzvichajno bagata narodna slovesnist estonciv Z 1888 roku 1839 1907 sistematichno zajnyavsya zbirannyam zalishkiv narodnoyi poeziyi 1896 roku vin vzhe mav 40500 nomeriv narodnih pisen 8500 nomeriv kazok legend ta insh 45000 prikazok 37000 narodnih zagadok blizko 52000 narodnih povir yiv i zaboboniv ne beruchi do uvagi narodnih zhartiv igor tosho U zbirkah 1856 1934 1897 roku bulo 10314 narodnih pisen 12906 kazok ta opovidan 23215 zabobonnih i mifologichnih uyavlen 10547 zagadok 7093 prikazki 3630 tlumachen sniv 1998 narodnih zhartiv O Kallas Uebers ud Sammeln estnischer Runen Gelsingfors 1902 Sered pismennikiv zdebilshogo molodih lyudej bez velikih obdaruvan vidomishi poeti takozh horoshij publicist pastor Lipp Anna Haava et Yuhan Kundera K Syeyet Elize Aun tosho beletrist Yuhan Lijv z vidatnimi zdibnostyamimi ale zahvorilij u molodi roki na nevilikovnu dushevnu hvorobu E Vilde garnij opovidach ale poverhnevij i nedbalij ne bez daruvannya realist ale inodi vpadaye v karikaturu et ta inshi Istoriki literaturi ta folkloristi Ya Gurt Julius Krohn Krohn V Rejman O Kallas M I Ejzen K A German Duhovni pismenniki R Kallas Ederberg Lipp Kompozitori Shirenk Lyate Kappel Tyurnpu K A German XX stolittyaNa pochatku XX stolittya estonskoyu movoyu vihodilo vid 200 do 250 knig shorichno V kinci 1903 roku vihodilo 14 periodichnih vidan Sered nih deyaki mali do 10000 peredplatnikiv dva shodennih odne 3 razi tri 2 razi shist odin raz na tizhden dva 1 raz na misyac V Americi v cej zhe period vihodiv estonskoyu movoyu cherez kozhni 2 misyaci Amerikanskij Estonskij Listonosha Pershe desyatilittya XX stolittya v estonskij literaturi vidznachene viniknennyam modernizmu Vinikaye literaturno hudozhnya grupa U drugij polovini 1920 h poeziya postupayetsya panivnoyu poziciyeyu prozi u tvorchosti estonskih poetiv mozhna pochuti pesimistichni motivi rozcharuvannya v navkolishnij dijsnosti Perevazhnoyu tendenciyeyu v prozi napisanij mizh dvoma svitovimi vijnami buv realizm Najbilsh pomitnim pismennikom epohi buv 1878 1940 avtor p yatitomnogo epichnogo romanu Tode ja Oigus Istina i spravedlivist 1926 1933 vvazhayetsya odnim z osnovnih tvoriv estonskoyi literaturi Inshimi vidatnimi prozayikami buli 1900 1987 i Karl Ristikivi 1912 1977 U 1930 h u literaturu vhodit tvorche ob yednannya Volhvi PosilannyaHttp feb web ru feb ivl vl7 vl7 1852 htm 6 travnya 2020 u Wayback Machine ros Http www countries ru pid 742 14 bereznya 2016 u Wayback Machine