Українська Соціал-Демократична Партія (УСДП) — українська соціалістична партія в Західній Україні у 1899—1939 рр.
- 1899–1918 рр. діяла у Галичині й Буковині у складі Австро-Угорської імперії як автономна секція ;
- 1918–1919 — самостійна партія в ЗУНР;
- 1919–1924, 1929–1939 рр. — самостійна партія в західноукраїнських землях у складі Польської республіки та еміграції.
Українська соціал-демократична партія | |
---|---|
Країна | ![]() |
Голова партії | М. Ганкевич |
Дата заснування | 17 вересня 1899 |
Дата розпуску | вересень 1939 |
Штаб-квартира | Львів |
Ідеологія | Соціал-демократія, австромарксизм |
Девіз | «Наша ціль є вільна держава українського люду — Українська Республіка» |
Друкований орган | («Воля»), («Земля і воля»), «Борба», «Вперед», «Праця», «Вперід», «Робітничий голос» |
Ідеологія УСДП базувалася на принципах соціал-демократії, зокрема австромарксизму, а також на ідеї незалежності й соборності України. УСДП спиралась на промислових і сільськогосподарських робітників. Значного впливу в суспільно-політичному житті Західної України не мала.
Історія
1896—1918 рр.
УСДП була заснована 17 вересня 1899 р. на партійній конференції у Львові колишніми членами Української Радикальної Партії: Ю. Бачинським, (С. Вітиком), М. Ганкевичем, (Я. Остапчуком), (А. Шміґельським), (Р. Яросевичем) та ін., які відкололися від неї та утворили Українську Соціал-Демократичну Партію Галичини і Буковини.
Перша спроба утворення УСДП відбулась ще раніше. У вересні 1896 р. М. Ганкевич разом з іншими членами УРП скликали таємні збори українських робітників у Львові, на яких було вирішено заснувати українську соціал-демократичну партію та видавати окрему робітничу газету українською мовою латинським шрифтом. 17 вересня 1896 р. був виданий «Поклик до робітників русинів», який повідомляв про намір створити окрему, українську, соціал-демократичну партію . Ініціаторами її утворення були Іван Франко, Михайло Павлик, Микола Ганкевич та ін. 1 січня 1897 р. розпочав виходити друкований орган українських соціал-демократів — газета «Robitnyk» (українською мовою в латинській транскрипції) (видавець — І. Глинчак, редактор — М. Ганкевич). У програмній статті «Наші сили» редакція газети заявила, що УСДП належить до Соціал-демократичної робітничої партії Австрії та стоїть на її Гайнфельдській програмі 1889 р. Окремо відзначено, що для нас русинів-українців тим симпатичніший прапор соціал-демократії, що на нїм видніється знамя національної свободи. Однак спроба утворення УСДП у 1896—1897 рр. закінчилася невдачею: організаційний комітет через політичні розбіжності розпався, також вийшло всього шість номерів газети «Robitnyk».
Членами УСДП була невелика група інтелігенції, під впливом якої перебувала незначна частина робітників і студентів, а також селянство окремих повітів Галичини. Її засновники і лідери М. Ганкевич та С. Вітик були також членами (ППСДГС), займали керівне становище в обох партіях. А тому практично весь промисловий пролетаріат краю, незалежно від національної приналежності, перебував у сфері інтересів польських соціал-демократів.
Під впливом УСДП перебувала у 1900–1903 рр. напівлегальна молодіжна організація «Молода Україна». 1902 р. УСДП і «Молодої України» у співпраці із іншими українськими політичними партіями Галичини (УНДП, УРП) організували та провели селянський страйк.
І з'їзд (конгрес) УСДП відбувся 21–22 березня 1903 р. у Львові під проводом М. Ганкевича і С. Вітика. З'їзд ухвалив програму СДРПА, прийняту на її Брюнському 1899 р. та Віденському 1901 р. конгресах.
На цьому з'їзді до УСДП увійшла група колишніх членів «Молодої України»: В. Старосольський, В. Темницький, В. Левинський, (Л. Ганкевич) та ін. Прихід до партії радикально налаштованих лідерів студентського руху призвів до появи її «молодого» крила, що поставило собі за мету звільнити партію з-під впливу польської соціал-демократії, перетворити її на самостійну. Група «молодих» в УСДП виступили за кардинальну зміну тактики, активну роботу з організації українського робітництва, припинення його полонізації під егідою ППСДГС.
1903–1904 pp. в розвитку УСДП спостерігався застій.
На парламентських виборах 1907 р. отримала близько 29 тис. голосів (8% відданих за українські партії) і 2 посольські мандати (С. Вітик і (Я. Остапчук)).
З 1907 р. УСДП одержала 2 постійні місця на конгресах II Інтернаціоналу у складі австрійської делегації.
14–15 березня 1909 р. — III з'їзд УСДП.
На 1911 р. налічувала 1366 членів і мала місцеві комітети в 13 містах. На виборах 1911 здобула близько 25 тис. голосів (у тому числі З тис. на Буковині) і один посольський мандат (С. Вітик). М. Гаврищук став послом буковинського сейму.
Партійно-просвітнє товариство «Воля» мало 13 філій.
3–4 грудня 1911 р. на IV з'їзді УСДП у Львові через розбіжності з питань тактики щодо польської соціал-демократії розкололась на «централістів» (М. Ганкевич, С. Вітик, Т. Мелень та ін.) і «автономістів» (В. Левинський, Л. Ганкевич, П. Буняк, І. Квасниця та ін.).
1–2 березня 1914 р. на V з'їзді УСДП відбулося примирення обох фракцій: «централістів» і «автономістів». Єдність партії було відновлено.
УСДП підтримувала зв'язки з соціал-демократичним рухом Наддніпрянщини.
У роки Першої світової війни співпрацювала з Союзом визволення України, взяла участь у заснуванні й діяльності Головної Української Ради, пізніше — Загальної Української Ради.
1918—1919 рр.
Делегатами УНРади ЗУНР–(ЗО УНР) від УСДП були: (Бірчак Володимир), , Ганкевич Микола, , , , , , (Скибінський Рудольф), . У першому уряді ЗУНР УСДП мала свого представника (А. Чернецького — державного секретаря праці й суспільної опіки), але у грудні 1918 р. вийшла з коаліції. З січня 1919 р. перебувала в опозиції до уряду ЗУНР. Мала визначальний вплив на діяльність Селянсько-робітничого союзу.
УСДП підтримувала соціалістичний уряд Директорії УНР. У 1919–1920 р. входила до уряду УНР (В. Темницький, Й. Безпалко, В. Старосольський, С.Вітик.
1919—1939 рр.
1921 р. перейшла на платформу радянської влади в Україні й поставилася негативно до закордонного уряду ЗУНР. У січні 1922 р. вимогу возз'єднання західноукраїнських земель з УСРР. Цей курс зміцнився приходом до УСДП кількох послів з Волині. 18 березня 1923 р. — VI з'їзд УСДП ухвалив перехід на комуністичну платформу, усунув з проводу М. і Л. Ганкевичів, В. Старосольського, П. Буняка, І. Квасницю та ін. На 1923 р. УСДП налічувала 4,2 тис. членів.
30 січня 1924 р. УСДП заборонена польською владою, тоді ж польська адміністрація ліквідувала газети «Вперед», «Земля і Воля» та місячник «Нова Культура». Частина членів УСДП приєдналася до Комуністичної партії Західної України, а 4 члени польського сейму від УСДП ((А. Пащук), (X. Приступа), (Й. Скрипа), ) вступили у комуністичну посольську фракцію.
«Права» фракція УСДП згуртувалася навколо культурно-освітнього товариства «Робітнича Громада» й оформилася як група «Вперід» під проводом Л. Ганкевича.
Процес поступової відбудови партії остаточно завершив з'їзд 8–9 грудня 1928 р. — VI (VII) з'їзд УСДП у Львові.
УСДП брала участь у спробах консолідації національно-державницького табору, засудила політику «нормалізації», виступила проти диктатури фашизму і комунізму (конгреси партії у Львові — 4 березня 1934 р. і 17 жовтня 1937 р. У 1930-их роках УСДП організаційно була дуже слабкою і помітної ролі у політичному житті не відігравала.
1937 р. головою УСДП обрано В. Старосольського.
У міжвоєнний період УСДП брала участь у роботі II Інтернаціоналу.
Припинила діяльність на початку Другої світової війни у вересні 1939 р.
В еміграції 1950 р. колишні члени УСДП створили з іншими соціалістичними групами (Українську Соціалістичну Партію).
З'їзди (конгреси) УСДП
- 21–22 березня 1903 р. — I з'їзд
- 27–28 січня 1906 р. — II з'їзд УСДП
- 14–15 березня 1909 р. — III з'їзд
- 3–4 грудня 1911 р. — IV з'їзд
- 1–2 березня 1914 р. — V (об'єднавчий) з'їзд
- 18 березня 1923 р. — VI з'їзд
- 8–9 грудня 1928 р. — VI (VII) з'їзд
- 4 березня 1934 р. — VII (VIII) з'їзд
- 17 жовтня 1937 р. — VIII (IX) з'їзд
Голови УСДП
- 1–й голова Ганкевич Микола — 1899—1914.
- 2–й голова Темницький Володимир — 1914—1920.
- в. о. голови (Ганкевич Лев) — 1920—1922.
- в. о. голови Кушнір Іван — 1922—1923.
- 3-й голова Панас О. — 1923-1924.
- 4–й голова (Ганкевич Лев) — 1928—1937.
- 5–й голова Старосольський Володимир — 1937—1939.
Преса УСДП
Центральні органи УСДП:
Див. також
Примітки
- Грицак Я., «Молоді радикали» у суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. — Львів, 1991. — Т. 222. — С. 102.
- Жерноклеєв О.С., Про дату заснування Української соціал-демократичної партії Галичини й Буковини.
- Грицак Я., «Молоді радикали» у суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. — Львів, 1991. — Т. 222. — С. 96.
- Pokłyk do robitnykiw Rusyniw / zachodom i kosztom Iwana Hłynczaka i Mychajła Pawłyka. — Lwiw, 1896. — S. 2.
- Naszi syły // Robitnyk. — 1897. — № 1.
- с.83-88
Література
- Грицак Я., «Молоді радикали» у суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. — Львів, 1991. — Т. 222. — C. 71–110.
- Ганкевич Л. З минулого нашої партії : матеріяли до історії УСДП / Лев Ганкевич // Калєндар «Впереду» : 1920. — Львів, 1920. — С. 17–34.
- Ганкевич М. З перед двайцяти літ : початки української соціял-демократії в Галичині / Микола Ганкевич // Калєндар «Впереду» : 1920. — Львів, 1920. — С. 71–82.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ..
- (Жерноклеєв О.С.), Про дату заснування Української соціал-демократичної партії Галичини й Буковини // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск XV.
- Жерноклеєв О., Райківський І. Лідери західноукраїнської соціал-демократії. Політичні біографії.— Київ: Основні цінності, 2004.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.-Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір»,1995.-368 с., іл.
Посилання
- Українська соціял-демократична партія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1955-1956. — 1000 екз.
- УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ / Довідник з історії України [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.].
- Ukrainian Social Democratic party / Internet Encyclopedia of Ukraine [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет