Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трамвайна мережа Брно чеськ Tramvajová doprava v Brně простіше Tramvaje v Brně була першою мережею такого роду яка була

Трамвай в Брно

Трамвай в Брно

Трамвайна мережа Брно (чеськ. Tramvajová doprava v Brně, простіше Tramvaje v Brně) була першою мережею такого роду, яка була введена в експлуатацію в Чехії, з її лініями кінного трамваю, починаючи з 1869 року. Сьогодні Брно є другим за величиною містом Чеської Республіки після Праги, а його трамвайна мережа також є другою за величиною в країні.

Трамвай в Брно
image
Країнаimage Чехія
МістоБрно
Операторd
Сайтdpmb.cz
Ширина коліїєвропейська колія
Схема маршрутів

image

image Трамвай в Брно у Вікісховищі
image
Трамваї в Брно, одна з найстаріших постійно використовуваних мереж у світі
image
Трамваї в Брно, Історичний паровий трамвай — щорічний червневий трамвайний парад у Брно
image
Трамваї в Брно, Історичний кінний трамвай (конка) — щорічний червневий трамвайний парад у Брно
image
Трамваї в Брно, Історичний електричний трамвай — перший тип електричного трамвая в Брно

Зараз трамвайна система Брно складається з 12 ліній із загальною робочою довжиною колій 139 kilometres (86 mi) і загальною довжиною маршруту 70,4 kilometres (43,7 mi). Лінії не лише обслуговують міську територію, а й ведуть до сусіднього міста Модржице, розташованого на південь від Брно. Перед тим, як у 2008 році почалося будівництво останньої частини розширення, вся мережа складалася з 69,7 км колії. Трамвайною мережою оперує місто Брно, через Dopravní podnik města Brna (DPMB).

На брненському діалекті чеської мови (hantec) трамвай називається «шаліна». Походження цього слова можна простежити до німецького виразу «Elektrische Linie» (електричні лінії) або «schallen» (звучати).

Історія

Перший кінний трамвай

Брно було третім за величиною містом австрійської частини колишньої Австро-Угорської імперії, а сьогодні є частиною Чеської Республіки. Він був першим, хто запустив кінний трамвай, який стартував з 17 серпня 1869 року. Його маршрут пролягав до Лажанської площі (тепер вона називається Moravské náměstí або Моравська площа) на півночі від центру міста, яке на той час було незалежним муніципалітетом, відомим як Кралово Поле . Його оператором було «Трамвайне товариство Брно» для пасажирських і вантажних перевезень. Спочатку було лише шість доступних вагонів, і поступово компанія придбала загалом 57 пасажирських вагонів. Між 1875 і 1877 роками сполучення кінного трамваю було перервано .

Другий кінний трамвай

Компанія, відома сьогодні як Brno Tramway, була заснована в червні 1876 року, її перший маршрут пролягав від головного вокзалу до Пісарки (Pisárky). Невдовзі після цього було запущено другий маршрут. Обидва маршрути експлуатувалися лише в літні місяці.

Паровий трамвай

Парові трамваї почали працювати в мережі в 1884 році під назвою Steam Tramway Brno. У 1900-х роках почався перехід від пари до електроенергії, але паровози все ще використовувалися для транспортування вантажів до 1914 року.

Початок електричного трамвая

Перші електричні залізничні лінії в Брно були введені в експлуатацію 21 червня 1900 року. Ці нові лінії включали 41 залізничний вагон і 41 причіп; останній придбав аж 12 вагонів із існуючих парових составі. Ці електричні лінії експлуатувалися компанією Брно. У той час як багато інших регіонів перейшли на електрику, трамваї Брно з паровою тягою були дуже ефективними, і зберегти технологію без змін було рентабельніше. Міста з менш налагодженою трамвайною системою були значно швидшими з точки зору переходу на електроенергію, включаючи Прагу та ряд інших менших міст, таких як Тепліце, Ліберець і Оломоуць.

Протягом першого року роботи було побудовано декілька нових ліній, а незабаром у системі було запропоновано загалом п'ять ліній. У 1914 році компанія Brno почала відчувати фінансові труднощі, і її поглинула австрійська група з доставки електроенергії Aktiengesellschaft з Відня. Під час Першої світової війни розглядалося подальше розширення, що призвело до розширення однієї лінії до госпіталю.

Прем'єра трамвая Брно

Після утворення Чехословаччини в 1918 році було створено Товариство бренських трамваїв (Společnost brněnských elektrických pouličních drah). Першим завданням Товариства було відновлення вагонів і колій, які зруйнувалися під час війни. Починаючи з 1924 року були побудовані нові лінії, а через кілька років Товариство брненських трамваїв почало зосереджуватися на будівництві другої колії для далеких маршрутів.

Всього до 1938 року діяло вісім маршрутів. У 1942 році класичний потяг було перетворено на потяг, здатний рухатися трамвайною колією.

Майбутнє

Довгий час планувалося створити метро Брно та підземну залізницю, щоб створити друге метро в Чехії після Празького метро . Станом на 2022 рік жодних планів не підтверджено. Не було закладено жодних планів щодо розширення існуючих ліній, однак запропоновано нові ділянки, включаючи поворот від лінії в Старому Лісковці до університетського містечка та продовження лінії в Бистрці до житлового масиву Kamechy.

Маршрути

Регулярні щоденні лінії в 2022 році
Трамвай лінія Довжина (км)
1 Řečkovice ↔ Bystrc, Ečerova 10.40
2 Židenice, stará osada ↔ Modřice, smyčka 11.65
3 Židenice, stará osada ↔ Bystrc Rakovecká 11.52
4 Masarykova čtvrť, Náměstí Míru ↔ Obřany Babická 9.18
5 Štefánikova čtvrť ↔ Ústřední hřbitov, smyčka 7.61
6 Královo Pole, nádraží ↔ Starý Lískovec, smyčka 10.94
7 Lesná, Čertova rokle ↔ Starý Lískovec, smyčka 8,97
8 Líšeň, Mifkova ↔ Nemocnice Bohunice 13.67
9 Lesná, Čertova rokle ↔ Juliánov 8.76
10 Stránská skála, smyčka ↔ Komín, smyčka 16.63
12 Технологічний парк ↔ Komárov 8.21

Рухомий склад

Парк трамвайної мережі Брно складається з:

Зображення Тип трамвайного вагона Модифікації та підтипи В експлуатації
image Tatra T3 Tatra T3G, Tatra T3R, Tatra T3P, Tatra T3R. EV, Tatra T3R. PV 46
image Tatra K2 Tatra K2R.03-P, Tatra K2P, Tatra K2T 2
image Tatra KT8D5 Tatra KT8D5R. N2, KT8D5N 32
image Tatra T6A5 Tatra Т6А5 48
image Škoda 03T Škoda 03Т 17
image Tatra K3R-N Tatra K3R-N 4
image Vario LF VarioLFR. E 32
image Škoda 13 Т Škoda 13Т 49
image VarioLF2R. E 32
image EVO2 26
image Škoda ForCity Smart 5

Див. також

  • [cs]
  • (Транспорт в Брно)
  • [pl]

Примітки

  1. History. Dopravní podnik města Brna, A.S. (DPMB).
  2. Figures and Data. Dopravní podnik města Brna, A.S. (DPMB). Процитовано 22 вересня 2013.
  3. . Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 17 грудня 2020.
  4. Evidence vozidel DPMB. Bmhd.cz (чес.). Процитовано 12 червня 2023.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трамвай в Брно

  • Dopravní podnik města Brna, AS — Офіційний сайт (чес.), (англ.)
  • Трамвайний клуб м. Брно (чес.)
  • Фотогалерея громадського транспорту в Брно (чес.)
  • Технічний музей у Брно (чес.), (англ.), (нім.), (яп.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tramvajna merezha Brno chesk Tramvajova doprava v Brne prostishe Tramvaje v Brne bula pershoyu merezheyu takogo rodu yaka bula vvedena v ekspluataciyu v Chehiyi z yiyi liniyami kinnogo tramvayu pochinayuchi z 1869 roku Sogodni Brno ye drugim za velichinoyu mistom Cheskoyi Respubliki pislya Pragi a jogo tramvajna merezha takozh ye drugoyu za velichinoyu v krayini Tramvaj v BrnoKrayina ChehiyaMistoBrnoOperatordSajtdpmb czShirina koliyiyevropejska koliyaShema marshrutiv Tramvaj v Brno u Vikishovishi Tramvayi v Brno odna z najstarishih postijno vikoristovuvanih merezh u sviti Tramvayi v Brno Istorichnij parovij tramvaj shorichnij chervnevij tramvajnij parad u Brno Tramvayi v Brno Istorichnij kinnij tramvaj konka shorichnij chervnevij tramvajnij parad u Brno Tramvayi v Brno Istorichnij elektrichnij tramvaj pershij tip elektrichnogo tramvaya v Brno Zaraz tramvajna sistema Brno skladayetsya z 12 linij iz zagalnoyu robochoyu dovzhinoyu kolij 139 kilometres 86 mi i zagalnoyu dovzhinoyu marshrutu 70 4 kilometres 43 7 mi Liniyi ne lishe obslugovuyut misku teritoriyu a j vedut do susidnogo mista Modrzhice roztashovanogo na pivden vid Brno Pered tim yak u 2008 roci pochalosya budivnictvo ostannoyi chastini rozshirennya vsya merezha skladalasya z 69 7 km koliyi Tramvajnoyu merezhoyu operuye misto Brno cherez Dopravni podnik mesta Brna DPMB Na brnenskomu dialekti cheskoyi movi hantec tramvaj nazivayetsya shalina Pohodzhennya cogo slova mozhna prostezhiti do nimeckogo virazu Elektrische Linie elektrichni liniyi abo schallen zvuchati IstoriyaPershij kinnij tramvaj Brno bulo tretim za velichinoyu mistom avstrijskoyi chastini kolishnoyi Avstro Ugorskoyi imperiyi a sogodni ye chastinoyu Cheskoyi Respubliki Vin buv pershim hto zapustiv kinnij tramvaj yakij startuvav z 17 serpnya 1869 roku Jogo marshrut prolyagav do Lazhanskoyi ploshi teper vona nazivayetsya Moravske namesti abo Moravska plosha na pivnochi vid centru mista yake na toj chas bulo nezalezhnim municipalitetom vidomim yak Kralovo Pole Jogo operatorom bulo Tramvajne tovaristvo Brno dlya pasazhirskih i vantazhnih perevezen Spochatku bulo lishe shist dostupnih vagoniv i postupovo kompaniya pridbala zagalom 57 pasazhirskih vagoniv Mizh 1875 i 1877 rokami spoluchennya kinnogo tramvayu bulo perervano Drugij kinnij tramvaj Kompaniya vidoma sogodni yak Brno Tramway bula zasnovana v chervni 1876 roku yiyi pershij marshrut prolyagav vid golovnogo vokzalu do Pisarki Pisarky Nevdovzi pislya cogo bulo zapusheno drugij marshrut Obidva marshruti ekspluatuvalisya lishe v litni misyaci Parovij tramvaj Parovi tramvayi pochali pracyuvati v merezhi v 1884 roci pid nazvoyu Steam Tramway Brno U 1900 h rokah pochavsya perehid vid pari do elektroenergiyi ale parovozi vse she vikoristovuvalisya dlya transportuvannya vantazhiv do 1914 roku Pochatok elektrichnogo tramvaya Pershi elektrichni zaliznichni liniyi v Brno buli vvedeni v ekspluataciyu 21 chervnya 1900 roku Ci novi liniyi vklyuchali 41 zaliznichnij vagon i 41 prichip ostannij pridbav azh 12 vagoniv iz isnuyuchih parovih sostavi Ci elektrichni liniyi ekspluatuvalisya kompaniyeyu Brno U toj chas yak bagato inshih regioniv perejshli na elektriku tramvayi Brno z parovoyu tyagoyu buli duzhe efektivnimi i zberegti tehnologiyu bez zmin bulo rentabelnishe Mista z mensh nalagodzhenoyu tramvajnoyu sistemoyu buli znachno shvidshimi z tochki zoru perehodu na elektroenergiyu vklyuchayuchi Pragu ta ryad inshih menshih mist takih yak Teplice Liberec i Olomouc Protyagom pershogo roku roboti bulo pobudovano dekilka novih linij a nezabarom u sistemi bulo zaproponovano zagalom p yat linij U 1914 roci kompaniya Brno pochala vidchuvati finansovi trudnoshi i yiyi poglinula avstrijska grupa z dostavki elektroenergiyi Aktiengesellschaft z Vidnya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni rozglyadalosya podalshe rozshirennya sho prizvelo do rozshirennya odniyeyi liniyi do gospitalyu Prem yera tramvaya Brno Pislya utvorennya Chehoslovachchini v 1918 roci bulo stvoreno Tovaristvo brenskih tramvayiv Spolecnost brnenskych elektrickych poulicnich drah Pershim zavdannyam Tovaristva bulo vidnovlennya vagoniv i kolij yaki zrujnuvalisya pid chas vijni Pochinayuchi z 1924 roku buli pobudovani novi liniyi a cherez kilka rokiv Tovaristvo brnenskih tramvayiv pochalo zoseredzhuvatisya na budivnictvi drugoyi koliyi dlya dalekih marshrutiv Vsogo do 1938 roku diyalo visim marshrutiv U 1942 roci klasichnij potyag bulo peretvoreno na potyag zdatnij ruhatisya tramvajnoyu koliyeyu Majbutnye Dovgij chas planuvalosya stvoriti metro Brno ta pidzemnu zaliznicyu shob stvoriti druge metro v Chehiyi pislya Prazkogo metro Stanom na 2022 rik zhodnih planiv ne pidtverdzheno Ne bulo zakladeno zhodnih planiv shodo rozshirennya isnuyuchih linij odnak zaproponovano novi dilyanki vklyuchayuchi povorot vid liniyi v Staromu Liskovci do universitetskogo mistechka ta prodovzhennya liniyi v Bistrci do zhitlovogo masivu Kamechy MarshrutiRegulyarni shodenni liniyi v 2022 roci Tramvaj liniya Dovzhina km 1 Reckovice Bystrc Ecerova 10 40 2 Zidenice stara osada Modrice smycka 11 65 3 Zidenice stara osada Bystrc Rakovecka 11 52 4 Masarykova ctvrt Namesti Miru Obrany Babicka 9 18 5 Stefanikova ctvrt Ustredni hrbitov smycka 7 61 6 Kralovo Pole nadrazi Stary Liskovec smycka 10 94 7 Lesna Certova rokle Stary Liskovec smycka 8 97 8 Lisen Mifkova Nemocnice Bohunice 13 67 9 Lesna Certova rokle Julianov 8 76 10 Stranska skala smycka Komin smycka 16 63 12 Tehnologichnij park Komarov 8 21Ruhomij skladPark tramvajnoyi merezhi Brno skladayetsya z Zobrazhennya Tip tramvajnogo vagona Modifikaciyi ta pidtipi V ekspluataciyi Tatra T3 Tatra T3G Tatra T3R Tatra T3P Tatra T3R EV Tatra T3R PV 46 Tatra K2 Tatra K2R 03 P Tatra K2P Tatra K2T 2 Tatra KT8D5 Tatra KT8D5R N2 KT8D5N 32 Tatra T6A5 Tatra T6A5 48 Skoda 03T Skoda 03T 17 Tatra K3R N Tatra K3R N 4 Vario LF VarioLFR E 32 Skoda 13 T Skoda 13T 49 VarioLF2R E 32 EVO2 26 Skoda ForCity Smart 5Div takozh cs Transport v Brno pl PrimitkiHistory Dopravni podnik mesta Brna A S DPMB Figures and Data Dopravni podnik mesta Brna A S DPMB Procitovano 22 veresnya 2013 Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 17 grudnya 2020 Evidence vozidel DPMB Bmhd cz ches Procitovano 12 chervnya 2023 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tramvaj v Brno Dopravni podnik mesta Brna AS Oficijnij sajt ches angl Tramvajnij klub m Brno ches Fotogalereya gromadskogo transportu v Brno ches Tehnichnij muzej u Brno ches angl nim yap

Дата публікації:
Топ