Костел Божої Матері перед Тином (чеськ. Kostel Matky Boží před Týnem) або Тинський храм (чеськ. Týnský chrám; це народна назва), зустрічається також назва Тинська церква Діви Марії) — католицький храм, парафіяльний костел у столиці Чехії місті Празі, одна з визначних історико-культурних пам'яток міста і країни, будівництво якого відноситься до середини XIV — початку XVI століть.
Костел Божої Матері перед Тином (Тинський храм) Kostel Matky Boží před Týnem | |
---|---|
Тинський храм, вересень 2008 | |
50°05′16″ пн. ш. 14°25′21″ сх. д. / 50.087806° пн. ш. 14.4226750° сх. д.Координати: 50°05′16″ пн. ш. 14°25′21″ сх. д. / 50.087806° пн. ш. 14.4226750° сх. д. | |
Тип споруди | церква[1] |
Розташування | Чехія, Прага |
Архітектор | Петер Парлерж |
Початок будівництва | 1350 рік |
Кінець будівництва | 1510 рік |
Висота | 80 м |
Будівельна система | опока |
Стиль | Готика, у інтер'єрі — бароко |
Належність | Римо-Католицька Церква |
Єпархія | Празька архидієцезія |
Стан | d і d |
Адреса | Старомєстська площа, Старе Місто |
Оригінальна назва | чеськ. Kostel Matky Boží před Týnem |
Епонім | Діва Марія і d |
Присвячення | Діва Марія |
Покровитель | Діва Марія |
Вебсайт | tyn.cz |
Костел Божої Матері перед Тином (Чехія) | |
Костел Божої Матері перед Тином у Вікісховищі |
Костел розташований на Старомєстській площі, для якої є домінантою, в історичному Старому Місті Праги (адміністративно Прага 1).
Опис храму
Культурний стиль Східно Європейський Костел Божої Матері перед Тином є довершеною готичною тринавовою базилікою з дуже виразними за силеутом двома вежами на західному боці, що фланкують головний фасад. У інтер'єрі Тинського храму панівним є барокове оздоблення. Висота склепіння — 30 м, обидві вежі костелу вивищуються на 80 метрів.
На східному боці костел завершений головоною навою й короткою вівтарною частиною, по боках — капели. Бічні проходи зберегли своє готичне ребристе склепіння. Храм має чотири готичні портали, 2 на західному фасаді, по одному на північному й південному. Дві вежі костелу доповнені вишуканими пізньоготичними восьмикутними шоломами. Світло до костелу проникає через ряд готичних видовжених угору віконниць, оздоблених кам'яним різьбленням.
Північний портал Тинського храму знаменитий своїм барельєфом «Страсті Христові», який належить до шедеврів чеської готичної скульптури — нині на фасаді собору встановлено його копію, а оригінал зберігається в Лапідарумі Національного музею.
Внутрішня оздоба Костелу Божої Матері перед Тином відноситься переважно до барокової доби. Від первинного оформлення храму збереглися олив'яна купельня 1414 року та найстаріша в Празі кам'яна кафедра.
У часи Середньовіччя, Відродження та Нового Часу в храмі була встановлена низка різьблених надгробків, в тому числі могила данського астронома Тихо Браге, що міститься біля першого (південного) стовпу головної нави.
Серед внутрішньої барокової оздоби надзвичайну цінність має орга́н роботи Яна Мундта (Jan Mundt) 1670—73 років, що є найстарішим у Празі. У костелі було встановлено цілий ряд ранньобарокових вівтарів, до яких, зокрема, належить і головний вівтар 1649 року з образом Діви Марії роботи Карла Шкрети (Karl Škréta).
З історії костелу
Костел Божої Матері перед Тином стоїть на місці, де ще в ХІ столітті була зведена невелика романська церква, яка була замінена в 2-й половині ХІІІ століття ранньоготичним костелом, у якому проповідував у тому числі Конрад фон Вальдгаузен (Konrad von Waldhausen), відомий критик релігійної моралі.
У середині XIV століття було започатковане нове будівництво високого готичного костелу, який став головним храмом Старого Мєста. Вважається, що в його зведенні узяв також участь знаменитий зодчий Петро Парлерж, або принаймні його творчість мала безпосередній вплив на будівничих, на що вказують різьблення віконниць головної нави, величезне (заввишки 28 м) вікно західного фасаду, північний портал (див. фото ліворуч) тощо. Також вважається, що служби в храмі могли розпочатися вже у 1380-х роках, й невдовзі храм став головним духовним осередком Старого Міста. Однак, до початку Гуситських війн головна нава храму не мала ще склепіння, відтак не було даху, й не були зведені дві костельні вежі.
У гуситську добу в Тинському храмі домінують гусити, і від 1427 року його священиком був гуситський єпископ Ян Рокицана (Jan Rokycana), який і похований у храмовій захристі. По гуситських війнах мали добудувати костел і вкрити його дахом, але деревина, що мала піти для цих потреб, за наказом короля Сигізмунда була використана для виготовлення шибениці для страти Яна з Рогача та 50 його соратників. Лише за 20 років по тому перекрили дах Тинського костелу.
За правління короля Їржі з Подєбрад, обраного неподалік від храму, біля Староміської ратуші, зведення костелу продовжувалось — була завершена головна нава й побудована Північна вежа. Будівництво Південної вежі (і всього храму) було завершено лише 1510 року.
Після Битви на Білій Горі (кінець 1620 року) Тинський храм знову відходить до Католицької Церкви, із нього прибрали деякі символи Реформації — у головної статуї золоту чашу й надпис «Правда перемагає», а також рештки похованих гуситських очільників, як то Яна Рокицани.
У 1679 році Тинський храм постраждав від пожежі. Головну наву й вівтарну частину було дещо зменшено, склепіння стало бароковим.
У 1819 році пожежа охопила Північну вежу. Її відновлення відбулося у 1-й половині XIX століття. У 2-й половині XIX століття в пуристському дусі був прибраний з частини фасаду гіпс, відтак костел дістав вигляду суцільної кам'яниці, за яким відомий і нині.
У часи ЧССР комуністичний режим ставився до Костелу Божої Матері перед Тином та його громади толерантно, на відміну від низки інших, в тому числі і празьких, храмів.
У 1970-і роки — на початку XXI століття в Тинському храмі постійно здійснювалися відновлювальні роботи.
Галерея
- Тинський храм у вечірню пору, липень 2009 року
- Образ Богоматері на даху костелу
- Барельєф «Страсті Христові» північного порталу
- Вівтар Тинського храму
Виноски
- archINFORM — 1994.
- Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи., К.: АртЕк, 2007, стор. 233
Джерела, посилання та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Божої Матері перед Тином |
- Костел Божої Матері перед Тином[недоступне посилання з липня 2019] на Празька інформаційна служба (офіційна вебсторінка) [ 12 квітня 2010 у Wayback Machine.] (чес.)
- Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи., К.: АртЕк, 2007, стор. 233-234
- Станькова Я., Пехар И., Тысячелетнее развитие архитектуры., М.: Стройиздат, 1987 (рос.)
- Bartlová Milena: Chrám Matky Boží před Týnem v 15. století // в кн. Marginalia historica, Sborník Katedry dějin a didaktiky dějepisu PdF UK IV, Praha 2001, стор. 111-136 (чес.)
- EKERT, František. Posvátná místa král. hl. města Prahy. Svazek I. Praha: Dědictví sv. Jana Nepomuckého, 1883., стор. 291-321 (чес.)
- Kalina Pavel: Architektura jako inscenace moci. Pražský týnský kostel v předhusitské době // в кн. Umění 2/2004 (чес.)
- KESSNER Ludvík. Pražské kostely a církevní památky, o chrámu Matky Boží před Týnem zejména. Praha: Pražské kostely a církevní památky, 1939. Stručná historie kostela, přehled 18 otlářů a seznam 85 osob v kostele pohřbených včetně identifikovaných lokací jejich náhrobků a dochovaných nápisů na náhrobních kamenech. (чес.)
- KOŠNÁŘ, Julius. Staropražské pověsti a legendy. Praha : Vincentinum, 1933. Dostupné online. - kapitola Z pověstí o chrámu Matky Boží před Týnem, стор. 90-93 (чес.)
- Kutal Albert: Gotické sochařství // в кн. Dějiny českého výtvarného umění I/1, Praha, 1984, стор. 250-253 (чес.)
- Líbal, D. і Muk Jan: Staré město pražské - architektonický a urbanistický vývoj, Praha, 1996 (чес.)
- MIKOVEC Ferdinand Břetislav. Starožitnosti a Památky země České.. Ilustrace Josef Vojtěch Hellich, Vilém Kandler. Praha: Kober a Markgraf, [1860]. Dostupné online. -kapitola Pieta v chrámě Matky Boží před Týnem, стор. 65-67 (чес.)
- Outrata Jan Jakub: Kostel Panny Marie před Týnem v Praze – arch. vývoj ve středověku a souč. oprava // в кн. Staletá Praha XVI, 1986, стор. 147-170 (чес.)
- Umělecké památky Prahy. Staré Město – Josefov. (Vlček Pavel і колектив авторів), Praha, 1996, стор. 100–109 (чес.)
- ZAP Karel Vladislav. Hlavní farní chrám Nanebevzetí Panny Marie před Týnem ve starém městě Pražském, jeho osudy, historické, starožitné a umělecké památnosti. Praha: Pospíšil, 1854. Dějiny Týnského chrámu na Staroměstském nám. do poloviny 19. stol. (včetně seznamu farářů v letech 1274 až 1852) a uměleckohistorický popis exteriéru i interiéru.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel Bozhoyi Materi pered Tinom chesk Kostel Matky Bozi pred Tynem abo Tinskij hram chesk Tynsky chram ce narodna nazva zustrichayetsya takozh nazva Tinska cerkva Divi Mariyi katolickij hram parafiyalnij kostel u stolici Chehiyi misti Prazi odna z viznachnih istoriko kulturnih pam yatok mista i krayini budivnictvo yakogo vidnositsya do seredini XIV pochatku XVI stolit Kostel Bozhoyi Materi pered Tinom Tinskij hram Kostel Matky Bozi pred TynemTinskij hram veresen 200850 05 16 pn sh 14 25 21 sh d 50 087806 pn sh 14 4226750 sh d 50 087806 14 4226750 Koordinati 50 05 16 pn sh 14 25 21 sh d 50 087806 pn sh 14 4226750 sh d 50 087806 14 4226750Tip sporudicerkva 1 Roztashuvannya Chehiya PragaArhitektorPeter ParlerzhPochatok budivnictva1350 rikKinec budivnictva1510 rikVisota80 mBudivelna sistemaopokaStilGotika u inter yeri barokoNalezhnistRimo Katolicka CerkvaYeparhiyaPrazka arhidiyeceziyaStand i dAdresaStaromyestska plosha Stare MistoOriginalna nazvachesk Kostel Matky Bozi pred TynemEponimDiva Mariya i dPrisvyachennyaDiva MariyaPokrovitelDiva MariyaVebsajttyn czKostel Bozhoyi Materi pered Tinom Chehiya Kostel Bozhoyi Materi pered Tinom u Vikishovishi Kostel roztashovanij na Staromyestskij ploshi dlya yakoyi ye dominantoyu v istorichnomu Staromu Misti Pragi administrativno Praga 1 Opis hramuKulturnij stil Shidno Yevropejskij Kostel Bozhoyi Materi pered Tinom ye dovershenoyu gotichnoyu trinavovoyu bazilikoyu z duzhe viraznimi za sileutom dvoma vezhami na zahidnomu boci sho flankuyut golovnij fasad U inter yeri Tinskogo hramu panivnim ye barokove ozdoblennya Visota sklepinnya 30 m obidvi vezhi kostelu vivishuyutsya na 80 metriv Useredini Tinskogo hramuOrga n Tinskogo hramu Na shidnomu boci kostel zavershenij golovonoyu navoyu j korotkoyu vivtarnoyu chastinoyu po bokah kapeli Bichni prohodi zberegli svoye gotichne rebriste sklepinnya Hram maye chotiri gotichni portali 2 na zahidnomu fasadi po odnomu na pivnichnomu j pivdennomu Dvi vezhi kostelu dopovneni vishukanimi piznogotichnimi vosmikutnimi sholomami Svitlo do kostelu pronikaye cherez ryad gotichnih vidovzhenih ugoru vikonnic ozdoblenih kam yanim rizblennyam Pivnichnij portal Tinskogo hramu znamenitij svoyim barelyefom Strasti Hristovi yakij nalezhit do shedevriv cheskoyi gotichnoyi skulpturi nini na fasadi soboru vstanovleno jogo kopiyu a original zberigayetsya v Lapidarumi Nacionalnogo muzeyu Vnutrishnya ozdoba Kostelu Bozhoyi Materi pered Tinom vidnositsya perevazhno do barokovoyi dobi Vid pervinnogo oformlennya hramu zbereglisya oliv yana kupelnya 1414 roku ta najstarisha v Prazi kam yana kafedra U chasi Serednovichchya Vidrodzhennya ta Novogo Chasu v hrami bula vstanovlena nizka rizblenih nadgrobkiv v tomu chisli mogila danskogo astronoma Tiho Brage sho mistitsya bilya pershogo pivdennogo stovpu golovnoyi navi Sered vnutrishnoyi barokovoyi ozdobi nadzvichajnu cinnist maye orga n roboti Yana Mundta Jan Mundt 1670 73 rokiv sho ye najstarishim u Prazi U kosteli bulo vstanovleno cilij ryad rannobarokovih vivtariv do yakih zokrema nalezhit i golovnij vivtar 1649 roku z obrazom Divi Mariyi roboti Karla Shkreti Karl Skreta Z istoriyi kosteluKostel Bozhoyi Materi pered Tinom stoyit na misci de she v HI stolitti bula zvedena nevelika romanska cerkva yaka bula zaminena v 2 j polovini HIII stolittya rannogotichnim kostelom u yakomu propoviduvav u tomu chisli Konrad fon Valdgauzen Konrad von Waldhausen vidomij kritik religijnoyi morali Pivnichnij portal hramu U seredini XIV stolittya bulo zapochatkovane nove budivnictvo visokogo gotichnogo kostelu yakij stav golovnim hramom Starogo Myesta Vvazhayetsya sho v jogo zvedenni uzyav takozh uchast znamenitij zodchij Petro Parlerzh abo prinajmni jogo tvorchist mala bezposerednij vpliv na budivnichih na sho vkazuyut rizblennya vikonnic golovnoyi navi velichezne zavvishki 28 m vikno zahidnogo fasadu pivnichnij portal div foto livoruch tosho Takozh vvazhayetsya sho sluzhbi v hrami mogli rozpochatisya vzhe u 1380 h rokah j nevdovzi hram stav golovnim duhovnim oseredkom Starogo Mista Odnak do pochatku Gusitskih vijn golovna nava hramu ne mala she sklepinnya vidtak ne bulo dahu j ne buli zvedeni dvi kostelni vezhi Tinskij hram u 3 j chverti XIX st U gusitsku dobu v Tinskomu hrami dominuyut gusiti i vid 1427 roku jogo svyashenikom buv gusitskij yepiskop Yan Rokicana Jan Rokycana yakij i pohovanij u hramovij zahristi Po gusitskih vijnah mali dobuduvati kostel i vkriti jogo dahom ale derevina sho mala piti dlya cih potreb za nakazom korolya Sigizmunda bula vikoristana dlya vigotovlennya shibenici dlya strati Yana z Rogacha ta 50 jogo soratnikiv Lishe za 20 rokiv po tomu perekrili dah Tinskogo kostelu Za pravlinnya korolya Yirzhi z Podyebrad obranogo nepodalik vid hramu bilya Staromiskoyi ratushi zvedennya kostelu prodovzhuvalos bula zavershena golovna nava j pobudovana Pivnichna vezha Budivnictvo Pivdennoyi vezhi i vsogo hramu bulo zaversheno lishe 1510 roku Pislya Bitvi na Bilij Gori kinec 1620 roku Tinskij hram znovu vidhodit do Katolickoyi Cerkvi iz nogo pribrali deyaki simvoli Reformaciyi u golovnoyi statuyi zolotu chashu j nadpis Pravda peremagaye a takozh reshtki pohovanih gusitskih ochilnikiv yak to Yana Rokicani U 1679 roci Tinskij hram postrazhdav vid pozhezhi Golovnu navu j vivtarnu chastinu bulo desho zmensheno sklepinnya stalo barokovim U 1819 roci pozhezha ohopila Pivnichnu vezhu Yiyi vidnovlennya vidbulosya u 1 j polovini XIX stolittya U 2 j polovini XIX stolittya v puristskomu dusi buv pribranij z chastini fasadu gips vidtak kostel distav viglyadu sucilnoyi kam yanici za yakim vidomij i nini U chasi ChSSR komunistichnij rezhim stavivsya do Kostelu Bozhoyi Materi pered Tinom ta jogo gromadi tolerantno na vidminu vid nizki inshih v tomu chisli i prazkih hramiv U 1970 i roki na pochatku XXI stolittya v Tinskomu hrami postijno zdijsnyuvalisya vidnovlyuvalni roboti GalereyaTinskij hram u vechirnyu poru lipen 2009 roku Obraz Bogomateri na dahu kostelu Barelyef Strasti Hristovi pivnichnogo portalu Vivtar Tinskogo hramuVinoskiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Vecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi K ArtEk 2007 stor 233Dzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel Bozhoyi Materi pered TinomKostel Bozhoyi Materi pered Tinom nedostupne posilannya z lipnya 2019 na Prazka informacijna sluzhba oficijna vebstorinka 12 kvitnya 2010 u Wayback Machine ches Vecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi K ArtEk 2007 stor 233 234 Stankova Ya Pehar I Tysyacheletnee razvitie arhitektury M Strojizdat 1987 ros Bartlova Milena Chram Matky Bozi pred Tynem v 15 stoleti v kn Marginalia historica Sbornik Katedry dejin a didaktiky dejepisu PdF UK IV Praha 2001 stor 111 136 ches EKERT Frantisek Posvatna mista kral hl mesta Prahy Svazek I Praha Dedictvi sv Jana Nepomuckeho 1883 stor 291 321 ches Kalina Pavel Architektura jako inscenace moci Prazsky tynsky kostel v predhusitske dobe v kn Umeni 2 2004 ches KESSNER Ludvik Prazske kostely a cirkevni pamatky o chramu Matky Bozi pred Tynem zejmena Praha Prazske kostely a cirkevni pamatky 1939 Strucna historie kostela prehled 18 otlaru a seznam 85 osob v kostele pohrbenych vcetne identifikovanych lokaci jejich nahrobku a dochovanych napisu na nahrobnich kamenech ches KOSNAR Julius Staroprazske povesti a legendy Praha Vincentinum 1933 Dostupne online kapitola Z povesti o chramu Matky Bozi pred Tynem stor 90 93 ches Kutal Albert Goticke socharstvi v kn Dejiny ceskeho vytvarneho umeni I 1 Praha 1984 stor 250 253 ches Libal D i Muk Jan Stare mesto prazske architektonicky a urbanisticky vyvoj Praha 1996 ches MIKOVEC Ferdinand Bretislav Starozitnosti a Pamatky zeme Ceske Ilustrace Josef Vojtech Hellich Vilem Kandler Praha Kober a Markgraf 1860 Dostupne online kapitola Pieta v chrame Matky Bozi pred Tynem stor 65 67 ches Outrata Jan Jakub Kostel Panny Marie pred Tynem v Praze arch vyvoj ve stredoveku a souc oprava v kn Staleta Praha XVI 1986 stor 147 170 ches Umelecke pamatky Prahy Stare Mesto Josefov Vlcek Pavel i kolektiv avtoriv Praha 1996 stor 100 109 ches ZAP Karel Vladislav Hlavni farni chram Nanebevzeti Panny Marie pred Tynem ve starem meste Prazskem jeho osudy historicke starozitne a umelecke pamatnosti Praha Pospisil 1854 Dejiny Tynskeho chramu na Staromestskem nam do poloviny 19 stol vcetne seznamu fararu v letech 1274 az 1852 a umeleckohistoricky popis exterieru i interieru