Староміська́ пло́ща або Ста́ромнєстська пло́ща (чеськ. Staroměstské náměstí) — старовинна площа в середмісті столиці Чехії Празі — Старому Місті, багата на історико-архітектурні пам'ятки XIV—XIX століть.
Староміська площа Чехія | |
---|---|
чеськ. Staroměstské náměstí | |
Вид на Староміську площу з Тинського храму | |
Населений пункт | Прага |
Місцевість | Старе Місто |
Район | Прага-1 |
Історичні відомості | |
Назва на честь | Празького Старого Міста |
Колишні назви | Старий ринок, Староміський Ринок, Староміський плац, Великий Староміський майдан, Великий майдан |
Загальні відомості | |
Координати | 50°05′15″ пн. ш. 14°25′16″ сх. д. / 50.08750° пн. ш. 14.42111° сх. д. |
Поштові індекси | 110 00 |
Транспорт | |
Рух | пішохідна зона |
Покриття | бруківка |
Інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | Староміська ратуша |
Пам'ятники | пам'ятник Янові Гусу |
Храми | Тинський храм, Костел святого Мікулаша |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑428812 ·R (Старе Місто, Прага 1) |
Мапа | |
Староміська площа у Вікісховищі |
Загальний опис
Загальна площа майдану становить близько 15 тисяч м².
Площу творять культові, громадські й житлові споруди XIV—XIX століть, архітектурні стилі яких варіюються від готики до бароко, ренесансу й рококо (останній — в окремих деталях будинкових фасадів та інтер'єрах), що робить вигляд майдану неповторним і легко впізнаваним.
Староміська площа оточена або від неї відходять такі празькі вулиці й майдани: Целетна вулиця (Celetná ulice), Паризький проспект (Pařížská třída), Довгий проспект (Dlouhá třída, Длугий проспект), Тинська вулиця (Týnská ulice), Мала площа (Malé náměstí), Залізна вулиця (Železná ulice), площа Франца Кафки (Náměstí Franze Kafky).
На Староміській площі — бруківка.
Історія
Від початків до кінця XIX ст.
Як місце формування поселення, а саме жвавий ринковий майдан місцина Староміської площі відома ще з XI століття.
У XIII столітті площу почали називати Старим ринком, а від XIV століття — Староміським Ринком. У XIV столітті на площі збудували Староміську ратушу, а 1410 року на ратушовій будівлі був встановлений астрономічний годинник — Празькі куранти.
Від 1365 року поруч з площею почали зводити Тинський храм.
У 1591 році в північній частині майдану був споруджений фонтан Кроцинова Кашна.
1648 року Прага пережила оборону від шведського війська, і 1650 року на честь звільнення міста від загарбників тут встановили Маріанський стовп.
Майданом проходили королівські коронаційні процесії, що прямували до Празького Граду. Крім урочистостей, на площі протягом її тривалої історії вирували й заворушення, висловлювалась громадянська позиція, ставалися трагічні події. Так, у 1422 році тут відбулися сутички з приводу страти вождя празької голоти Яна Желивського (Jan Želivský), а 9 вересня 1437 року тут стратили останнього гуситського очільника Яна Рогача з наближеними. 21 червня 1621 року на Староміській площі прийняли смерть 27 учасників Ставівської непокори проти династії Габсбургів — на їх честь на тротуарі поблизу ратуші помістили 27 хрестів, із символами меча й корони з шипами.
У XVIII столітті площа декілька разів змінювала назви — Староміський плац, Великий Староміський майдан, Великий майдан.
Наприкінці XIX століття вперше за тривалий час площу заторкнули великі зміни — її було розширено за рахунок знесених будівель, також у неоготичному дусі було реконструйовано Староміську ратушу. Тоді ж на площі запустили трамвай.
Від 1895 року площа дістала свою сучасну офіційну назву — Староміська (Старомнєстська) площа.
Майдан у XX ст. — у наш час
У 1905 році на майдані відбувалися маніфестації за розширення загальних прав — надання виборчого права загалу населення. На початку ХХ століття в рамках впорядкування міста знесли Креннув дім (чеськ. Krennův dům) перед костелом святого Миколая.
У 1915 році встановлено пам'ятник чеському національному герою Янові Гусу.
Із проголошенням незалежної Чехословаччини 28 жовтня 1918 року відбувались масові заворушення, й спонтанно знесли Марійський стовп — на його місці сьогодні міститься меморіальна дошка, а на бруківці посеред майдану зроблена спеціальна позначка — позначене місце, куди падала тінь від Маріанського стовпу опівдні сонячної днини, від цієї точки в минулому вели відлік Празького часу.
У період Другої світової війни, зокрема під час Празького повстання будівля Староміської ратуші, її новоготичне крило, було зруйноване, через що відкрилися стінки низки прилеглих будинків на площі. Тоді ж на майдані Клемент Готвальд виголосив свою відому промову «Právě jsem se vrátil z Hradu…», яка фактично ознаменувала де-факто початок правління комуністичного уряду Чехословаччини.
У повоєнний час постійно робилися спроби реконструкції Староміської площі та ратуші. 1966 року на майдані розібрали трамвайні колії, й вона перетворилась на пішохідну зону. Ще раніше, від 1962 року, майдан був внесений до переліку національних культурних пам'яток.
Впорядкування Староміської площі й остаточне набуття нею сучасного вигляду відбулося в ході реконструкції 1987—88 років.
2 червня 1990 року на площі було підірвано бомбу невідомого походження.
У 1990-ті Староміська площа стала одним з основних туристичних пунктів Праги, у першу чергу, завдяки астрономічному годиннику на ратушовому фасаді.
Головні споруди
- Староміська ратуша;
- Празькі куранти (чеськ. Staroměstský orloj);
- Тинський храм (чеськ. Kostel Matky Boží před Týnem, Костел Матері Божої перед Тином);
- Тинське подвір'я або Тин (чеськ. Týnský dvůr, Ungelt, Týn);
- пам'ятник Янові Гусу;
- Костел святого Миколая (чеськ. Kostel svatého Mikuláše);
- Палац Ґольц-Кінських (чеськ. Palác Golz-Kinských);
- Будинок «У кам'яного дзвону» (чеськ. Dům U kamenného zvonu);
- Будинок «У Мінути» (чеськ. Dům U Minuty).
Галерея
-
На Староміській площі. -
Годинник Орлой на ратуші. -
Старі будинки на площі. -
. - Вечірний вид біля площі.
Джерела, посилання та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Староміська площа (Прага) |
- Прага [Переклад уривків з книжок істориків, мистецтвознавців, журналістів], под ред. И. А. Черкасова. М.: «Прогресс», 1981 (рос.)
- Staňková Jaroslava. Pražká architektura: Významné stavby jedenácti století / Jaroslava Staňková, Jiří Štursa, Svatopluk Voděra ; Il. Jaroslav Staněk., [Praha], Cop. 1991, 355 стор., іл. (чес.)
- Тримірна віртуальна модель Староміської площі
- на (чес.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Staromiska plo sha abo Sta romnyestska plo sha chesk Staromestske namesti starovinna plosha v seredmisti stolici Chehiyi Prazi Staromu Misti bagata na istoriko arhitekturni pam yatki XIV XIX stolit Staromiska plosha Chehiyachesk Staromestske namestiVid na Staromisku ploshu z Tinskogo hramuNaselenij punktPragaMiscevistStare MistoRajonPraga 1Istorichni vidomostiNazva na chestPrazkogo Starogo MistaKolishni nazviStarij rinok Staromiskij Rinok Staromiskij plac Velikij Staromiskij majdan Velikij majdanZagalni vidomostiKoordinati50 05 15 pn sh 14 25 16 sh d 50 08750 pn sh 14 42111 sh d 50 08750 14 42111Poshtovi indeksi110 00TransportRuhpishohidna zonaPokrittyabrukivkaInfrastrukturaArhitekturni pam yatkiStaromiska ratushaPam yatnikipam yatnik Yanovi GusuHramiTinskij hram Kostel svyatogo MikulashaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 428812 R Stare Misto Praga 1 Mapa Staromiska plosha u VikishovishiZagalnij opisZagalna plosha majdanu stanovit blizko 15 tisyach m Ploshu tvoryat kultovi gromadski j zhitlovi sporudi XIV XIX stolit arhitekturni stili yakih variyuyutsya vid gotiki do baroko renesansu j rokoko ostannij v okremih detalyah budinkovih fasadiv ta inter yerah sho robit viglyad majdanu nepovtornim i legko vpiznavanim Staromiska plosha otochena abo vid neyi vidhodyat taki prazki vulici j majdani Celetna vulicya Celetna ulice Parizkij prospekt Parizska trida Dovgij prospekt Dlouha trida Dlugij prospekt Tinska vulicya Tynska ulice Mala plosha Male namesti Zalizna vulicya Zelezna ulice plosha Franca Kafki Namesti Franze Kafky Na Staromiskij ploshi brukivka IstoriyaVid pochatkiv do kincya XIX st Yak misce formuvannya poselennya a same zhvavij rinkovij majdan miscina Staromiskoyi ploshi vidoma she z XI stolittya U XIII stolitti ploshu pochali nazivati Starim rinkom a vid XIV stolittya Staromiskim Rinkom U XIV stolitti na ploshi zbuduvali Staromisku ratushu a 1410 roku na ratushovij budivli buv vstanovlenij astronomichnij godinnik Prazki kuranti Vid 1365 roku poruch z plosheyu pochali zvoditi Tinskij hram U 1591 roci v pivnichnij chastini majdanu buv sporudzhenij fontan Krocinova Kashna Staromiska plosha v 1870 roci 1648 roku Praga perezhila oboronu vid shvedskogo vijska i 1650 roku na chest zvilnennya mista vid zagarbnikiv tut vstanovili Marianskij stovp Majdanom prohodili korolivski koronacijni procesiyi sho pryamuvali do Prazkogo Gradu Krim urochistostej na ploshi protyagom yiyi trivaloyi istoriyi viruvali j zavorushennya vislovlyuvalas gromadyanska poziciya stavalisya tragichni podiyi Tak u 1422 roci tut vidbulisya sutichki z privodu strati vozhdya prazkoyi goloti Yana Zhelivskogo Jan Zelivsky a 9 veresnya 1437 roku tut stratili ostannogo gusitskogo ochilnika Yana Rogacha z nablizhenimi 21 chervnya 1621 roku na Staromiskij ploshi prijnyali smert 27 uchasnikiv Stavivskoyi nepokori proti dinastiyi Gabsburgiv na yih chest na trotuari poblizu ratushi pomistili 27 hrestiv iz simvolami mecha j koroni z shipami U XVIII stolitti plosha dekilka raziv zminyuvala nazvi Staromiskij plac Velikij Staromiskij majdan Velikij majdan Naprikinci XIX stolittya vpershe za trivalij chas ploshu zatorknuli veliki zmini yiyi bulo rozshireno za rahunok znesenih budivel takozh u neogotichnomu dusi bulo rekonstrujovano Staromisku ratushu Todi zh na ploshi zapustili tramvaj Vid 1895 roku plosha distala svoyu suchasnu oficijnu nazvu Staromiska Staromnyestska plosha Majdan u XX st u nash chas Manifestaciyi na ploshi 1905 U 1905 roci na majdani vidbuvalisya manifestaciyi za rozshirennya zagalnih prav nadannya viborchogo prava zagalu naselennya Na pochatku HH stolittya v ramkah vporyadkuvannya mista znesli Krennuv dim chesk Krennuv dum pered kostelom svyatogo Mikolaya U 1915 roci vstanovleno pam yatnik cheskomu nacionalnomu geroyu Yanovi Gusu Iz progoloshennyam nezalezhnoyi Chehoslovachchini 28 zhovtnya 1918 roku vidbuvalis masovi zavorushennya j spontanno znesli Marijskij stovp na jogo misci sogodni mistitsya memorialna doshka a na brukivci posered majdanu zroblena specialna poznachka poznachene misce kudi padala tin vid Marianskogo stovpu opivdni sonyachnoyi dnini vid ciyeyi tochki v minulomu veli vidlik Prazkogo chasu U period Drugoyi svitovoyi vijni zokrema pid chas Prazkogo povstannya budivlya Staromiskoyi ratushi yiyi novogotichne krilo bulo zrujnovane cherez sho vidkrilisya stinki nizki prileglih budinkiv na ploshi Todi zh na majdani Klement Gotvald vigolosiv svoyu vidomu promovu Prave jsem se vratil z Hradu yaka faktichno oznamenuvala de fakto pochatok pravlinnya komunistichnogo uryadu Chehoslovachchini Na ploshi zavzhdi povno turistiv 2009 U povoyennij chas postijno robilisya sprobi rekonstrukciyi Staromiskoyi ploshi ta ratushi 1966 roku na majdani rozibrali tramvajni koliyi j vona peretvorilas na pishohidnu zonu She ranishe vid 1962 roku majdan buv vnesenij do pereliku nacionalnih kulturnih pam yatok Vporyadkuvannya Staromiskoyi ploshi j ostatochne nabuttya neyu suchasnogo viglyadu vidbulosya v hodi rekonstrukciyi 1987 88 rokiv 2 chervnya 1990 roku na ploshi bulo pidirvano bombu nevidomogo pohodzhennya U 1990 ti Staromiska plosha stala odnim z osnovnih turistichnih punktiv Pragi u pershu chergu zavdyaki astronomichnomu godinniku na ratushovomu fasadi Golovni sporudiStaromiska ratusha Prazki kuranti chesk Staromestsky orloj Tinskij hram chesk Kostel Matky Bozi pred Tynem Kostel Materi Bozhoyi pered Tinom Tinske podvir ya abo Tin chesk Tynsky dvur Ungelt Tyn pam yatnik Yanovi Gusu Kostel svyatogo Mikolaya chesk Kostel svateho Mikulase Palac Golc Kinskih chesk Palac Golz Kinskych Budinok U kam yanogo dzvonu chesk Dum U kamenneho zvonu Budinok U Minuti chesk Dum U Minuty Panorama Prazkoyi Staromiskoyi ploshiGalereyaNa Staromiskij ploshi Godinnik Orloj na ratushi Stari budinki na ploshi Vechirnij vid bilya ploshi Dzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Staromiska plosha Praga Praga Pereklad urivkiv z knizhok istorikiv mistectvoznavciv zhurnalistiv pod red I A Cherkasova M Progress 1981 ros Stankova Jaroslava Prazka architektura Vyznamne stavby jedenacti stoleti Jaroslava Stankova Jiri Stursa Svatopluk Vodera Il Jaroslav Stanek Praha Cop 1991 355 stor il ISBN 80 900209 6 8 ches Trimirna virtualna model Staromiskoyi ploshi na ches