Теодор Рузвельт (англ. Theodore Roosevelt Jr., МФА: [ˈθɪədɔr ˈroʊzəˌvɛlt]; 27 жовтня 1858 — 6 січня 1919, також публічно, але не для знайомих, відомий як T.R. та Teddy) — американський політик, 26-й президент США (1901—1909), 25-й віцепрезидент США під час президенства Вільяма МакКінлі з березня по вересень 1901 та 33-тій губернатор штату Нью-Йорк (1899—1900). Після вбиства Вільяма МакКінлі, лідер Республіканської партії та Прогресивної партії. Просував політику недовіри та прогресу. Лауреат Нобелівської премії миру 1906 року «за посередництво в укладенні російсько-японського Портсмутського мирного договору». Наймолодший президент в історії Сполучених Штатів Америки. Оцінюється в опитуваннях істориків та політичних науковців як один із найвеличніших президентів в історії США.
Теодор Рузвельт Theodore Roosevelt | ||
| ||
---|---|---|
14 вересня 1901 — 4 березня 1909 | ||
Попередник: | Вільям Мак-Кінлі | |
Наступник: | Вільям Говард Тафт | |
| ||
4 березня 1901 — 14 вересня 1901 | ||
Попередник: | Гаррет Гобарт | |
Наступник: | Чарлз Фербенкс | |
| ||
1 січня 1899 — 31 грудня 1900 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
Ім'я при народженні: | англ. Theodore Roosevelt Jr. | |
Народження: | 27 жовтня 1858 Нью-Йорк, штат Нью-Йорк | |
Смерть: | 6 січня 1919 (60 років) Ойстер-Бей, штат Нью-Йорк | |
Причина смерті: | тромбоемболія легеневої артерії | |
Поховання: | Остер-Бей | |
Національність: | Нідерландець | |
Країна: | США | |
Релігія: | ||
Освіта: | Гарвардський коледж[1], Колумбійський університет, Колумбійська школа права і d | |
Ступінь: | бакалавр мистецтв (1880) | |
Партія: | Республіканська партія США Прогресивна партія США | |
Рід: | d | |
Батько: | Теодор Рузвельт (старший) | |
Мати: | Марта Баллок (Рузвельт) | |
Шлюб: | Еліс Гатавей Лі (Рузвельт) (1-а дружина) Едіт Кероу (Рузвельт) (2-а дружина) | |
Діти: | Еліс Лі, Теодор ІІІ (молодший), Керміт, Етель Кероу, Арчібальд (Арчі) Баллок, Квентін | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1882—1919 | |
Приналежність: | Армія США | |
Звання: | Полковник | |
Битви: | Іспансько-американська війна | |
Наукова діяльність | ||
Наукова сфера: | військова історія | |
Автограф: | ||
Нагороди: | Нобелівська премія миру (1906) | |
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Теодор Рузвельт — далекий родич 32-го президента США Франкліна Делано Рузвельта, а дружина Франкліна Елеонора Рузвельт доводилася Теодору племінницею.
Біографія
Теодор Рузвельт народився в Нью-Йорку 27 жовтня 1858 року в сім'ї торговця й філантропа нідерландського походження. Теодор був другою дитиною в сім'ї, у нього були одна старша та одна молодша сестра, а також молодший брат.
З дитинства майбутній президент не вирізнявся міцним здоров'ям і страждав від астми. Наприкінці 1860-х і початку 1870-х років сім'я Рузвельта здійснила подорожі в Європу, Африку та на Близький Схід. Початкову освіту Теодор отримав загалом у домашніх умовах — через хворобливість він майже не ходив до школи.
Загалом родина часто виїжджала в місця незайманої природної краси. Особливо Рузвельти тяжіли до колоритного заходу Штатів. Нові світи допитливому хлопчакові відкривали закордонні подорожі: 11-річний Тед побував в Англії, Франції, Німеччині, Єгипті. Маючи можливість задовольняти будь-які свої забаганки, Теодор зростав упертим, егоїстичним і зверхнім. Водночас його захоплювало читання книжок. У майбутньому, вже ставши президентом, він щодня читатиме мало не по книзі. Це вражає ще й тому, що Рузвельт із дитинства бачив тільки на одне око — інше осліпло.
У 1876 р. Теодор Рузвельт поступив у Гарвардський університет, а в 1880 р. закінчив його. В університеті захопився військово-морською історією та написав наукову працю «Військово-морська війна 1812 року» про змагання флотів Великої Британії та США. Книга була видана в 1882 році та здобула високу оцінку за всебічне освітлення подій війни та добрий стиль. Цю книгу вважають однією з перших сучасних історичних робіт США і досі вона залишається класичним історичним твором.
Політична діяльність
Після Гарварду Рузвельт вступив на юридичний факультет Колумбійського університету. Тоді ж почав займатися політикою, зокрема вступив до Республіканської партії. У 1881 році в нього з'явилась можливість бути обраним до асамблеї штату Нью-Йорк та він вирішив покинути навчання. Упродовж 1882–1884 років Рузвельт був членом законодавчих зборів (легіслатури) штату Нью-Йорк.
14 лютого 1884 р. в один день втратив матір і дружину. За кілька днів до цього у нього народилася донька Еліс. Намагаючись отямитися від удару своєї «химерної жахливої долі», Рузвельт довірив опіку над донькою сестрі. Сам же продав сімейний маєток і поїхав на захід, де почав розводити худобу в ранчо на фронтирі штату Дакота, ходив на полювання, віднаходив душевну рівновагу, читаючи книжки біля багаття. За цими заняттями минуло два роки.
Під час роботи в легіслатурі Рузвельт був активістом Республіканської партії і став досить відомим. У червні 1884 року брав участь у Республіканській національній конвенції, де підтримав реформаторів «Магвамп».[] На конвенції був обраний Джеймс Блейн, який був відомий своїми корупційними зв'язками. Теодор Рузвельт розчарувався в Республіканській партії та залишив Нью-Йорк. Він переселився в Північну Дакоту і повернувся до життя фермера.
У 1886 році Рузвельт одружився вдруге. Його дружиною стала Едіт Керміт Кероу.
Після надзвичайно суворої зими 1886—1887 рр., коли загинуло стадо великої рогатої худоби Рузвельта, він повернувся в штат Нью-Йорк, де в 1887—1896 рр. опублікував дві історичні біографії та чотиритомну працю «Завойовування заходу».
У президентських виборах 1888 році. Рузвельт проводив кампанію на користь Бенджаміна Гаррісона. Після обрання Гаррісона президентом, Рузвельт почав працювати в Комісії публічної служби (англ. Civil Service Commission) та продовжував працю в комісії після обрання президентом Гровера Клівленда. У 1895 р. його було призначено шефом поліції міста Нью-Йорк. З 1897 р. він був заступником військово-морського міністра в адміністрації президента Вільяма Мак-Кінлі. У 1898 р. під час іспано-американської війни брав активну участь у військових діях на Кубі. З 1899 по 1900 р. обіймав посаду губернатора Нью-Йорка.
Президент США
У 1900 р. МакКінлі та Рузвельт перемогли на президентських виборах. 4 березня 1901 року МакКінлі обійняв посаду президента на другий термін, Рузвельт став віцепрезидентом. 5 вересня цього ж року на МакКінлі було здійснено замах, а 14 вересня він помер від отриманої рани. Того ж дня Рузвельта було номіновано президентом.
Рузвельт продовжив курс МакКінлі на відмову від ізоляціонізму і становлення Америки як світової імперіалістичної держави, що активно діє у всьому світі. Йому належать висловлювання «політика великого кийка» і «світовий поліцейський».
Рузвельт запобіг критичному становищу в 1902 році, коли він знайшов рішення під час страйку вугільних гірників, що поставив під загрозу опалення більшості міських домівок. Рузвельт запросив власників шахт та лідерів профспілок до Білого дому і домовився про компроміс. Шахтарі, що страйкували вже 163 доби, отримали підвищення платні на 10 % та 9-годинний робочий день (до того був 10-годинний), але профспілка не була офіційно визнана, а ціни на вугілля піднялись.
Перша адміністрація 1901—1904 років
Склавши присягу, Рузвельт зберіг без змін весь кабінет МакКінлі й запропонував конгресу США обмежити діяльність трестів, «в розумних межах». Конгрес не зробив нічого, тоді Рузвельт подав 44 позови до основних корпорацій. Судові процеси створили Рузвельту репутацію «руйнівника трестів».
Президентство Рузвельта позначилось передачею регулювання від штатів до федерального уряду. Найбільшим успіхом було проведення Акту Гепберна в 1906 році про регулювання залізничного руху Міжштатівською комерційною комісією (Interstate Commerce Commission) та нормалізацію залізничних тарифів. З підтримкою Рузвельта Конгрес також ухвалив закони стосовно виготовлення нешкідливих продуктів та медикаментів та проведення інспекцій м'ясної промисловості.
Вибори 1904 року
У республіканській партії після смерті Марка Ханни в лютому 1904 року не було іншого сильного кандидата на пост президента, крім Рузвельта. Після того, як зусилля демократів привернути Келвіна Куліджа в кандидати не досягли успіху, вони висунули в кандидати Олтона Брукса Паркера, маловідомого нью-йоркського суддю. Теодор Рузвельт виграв вибори в колегії виборців з рахунком 336:140.
8 листопада 1904 року, в день свого обрання на другий термін, Рузвельт оголосив, що більше не має наміру висувати свою кандидатуру на черговий термін, оскільки вважає, що роки президентства, яке дісталося йому від МакКінлі, своїм першим терміном. Хоча закон і дозволяв йому балотуватися ще раз — 22-а поправка до Конституції, яка це забороняє, була ухвалена лише в 1951 році.
Друга адміністрація 1905—1909 років
Рузвельт був першим президентом, який виявив інтерес до охорони дикої природи. У 1903 році він створив перший пташиний заказник Острів Пелікан. Спільно з Вільямом Хорнадеєм заснував American Bison Society з метою збереження бізонів. Рузвельт встановив Лісову службу (англ. United States Forest Service) (1905). У часи президента Рузвельта під заповідники та заказники було передано 785 000 км².
На Кубі, Філіппінах, Пуерто-Рико, а також зоні Панамського каналу, Рузвельт використав армійську медичну службу, під проводом Волтера Ріда і Вільяма Горгаса для боротьби з жовтою гарячкою та побудування системи суспільної охорони здоров'я. На Філіппінах армія США вперше стала використовувати систематичну доктрину боротьби із заколотниками. Незважаючи на специфічний характер сил, розгорнутих Рузвельтом, армії вдалося покінчити з повстанцями в 1902 році.
Рузвельт різко збільшив розмір флоту, створивши Великий Білий флот, який здійснив навколосвітню подорож у 1907 році.
Рузвельт додав «наслідок Рузвельта» до доктрини Монро, в якому говориться, що Сполучені Штати можуть втручатися у справи країн Латинської Америки, коли корумпованість урядів цих країн робить це необхідним.
При Рузвельті розпочалось будівництво Панамського каналу. Перша домовленість була досягнута з Колумбією, яка володіла провінцією Панама. Після зміни умов Колумбійським урядом, США підтримала проголошення незалежності Республікою Панама. Будівництво було завершено в 1914 році.
Теодор Рузвельт був першим президентом, який запросив у Білий дім представника чорношкірих, а також першим американцем, який отримав Нобелівську премію миру (за посередництво в укладенні російсько-японського Портсмутського мирного договору).
Після президентства
У 1908 році Рузвельт поступився президентським постом своєму близькому співробітнику Вільяму Тафту, збираючись у 1912 році висунути свою кандидатуру на новий термін після перерви. Після того, як більшість членів Республіканської партії не підтримали його в цій ініціативі, а висунула на другий термін Тафта, Рузвельт розколов партію і створив нову Прогресивну партію, від якої і виступив на виборах 1912 року. Цей розкол призвів до того, що переміг кандидат Демократичної партії Вудро Вільсон. Уривок із промови Теодора Рузвельта «Громадянство у республіці», з якою він виступив у Сорбонні 1910 року. «Значення має не критик, не людина, яка вказує де сильний спіткнувся чи де справжній діяч міг би зробити краще. На повагу заслуговує той, хто сам на арені, чиє обличчя вкрите пилом, потом та кров'ю, хто відважно бореться, помиляється, програє знову і знову, бо не буває зусиль без помилок та поразок, але все одно прагне діяти, хто знає великий ентузіазм, велику відданість, хто вкладає себе у велику справу і в кращому випадку зазнає наприкінці тріумфу високого досягнення, а в гіршому хибить, однак після великих дерзань. Тому його місце ніколи не буде поруч із тими холодними та боязкими душами, що не знають ані перемог, ані поразок» Наприкінці 1910-х років республіканці знову об'єдналися навколо Рузвельта. Вже як опозиційний політик він підтримав зусилля Томаша Масарика щодо створення незалежної Чехословаччини. У серпні 1918, коли він роздав Нобелівську премію миру, він направив символічну суму $1 000 в Росію чехословацьким легіонерам, а на церемонії в Нью-Йорку він сказав: «героїчні чехословаки повинні сформувати незалежну спільноту». У січні 1919 року Теодор Рузвельт помер від тромбоемболії легеневої артерії уві сні, в своєму маєтку в Ойстер-Бей. Президент Вільсон наказав оголосити по ньому траур і приспустити прапори по всій країні.
Цікаві факти
- У Західній Європі та Америці плюшевий ведмедик відомий здебільшого під ім'ям «Тедді» (англ. teddy bear, нім. Teddybär), що традиційно асоціюється з ім'ям президента США Теодора Рузвельта. У листопаді 1902 року президент США Теодор Рузвельт на полюванні в штаті Міссісіпі пожалів ведмедя. Ця подія стала приводом для численних жартів. Зокрема, в одній з карикатур делегація ведмедів вимагала від Рузвельта підписати з людством пакт про ненапад.
Література
- В. М. Гончар. Рузвельт Теодор // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Белявская И. А. Теодор Рузвельт и общественно-политическая жизнь США. М., 1978 (рос.)
- Ковальов Д. В. Шлях Державника: прогресист Теодор Рузвельт (інтерв'ю молодого історика)
- Уткин А. И. Теодор Рузвельт. Москва, 2003
- Уткин А. И. Теодор Рузвельт: Политический портрет. Свердловск, 1989.
(англ.)
- Roosevelt. His Life, Meaning, and Messages. New York, 1919. V. 1-4.
- Mellander, Gustavo A. (1971) The United States in Panamanian Politics: The Intriguing Formative Years. Danville, Ill.: Interstate Publishers, OCLC 138568
- Mellander, Gustavo A.; Nelly Maldonado Mellander (1999). Charles Edward Magoon: The Panama Years. Río Piedras, Puerto Rico: Editorial Plaza Mayor. . OCLC 42970390.
- Pringle H. F. Theodore Roosevelt: A Biography. New York, 1931.
- Letters of Theodore Roosevelt / Ed. by E. E.Morison. Cambridge (Mass.), 1951-54. V. 1-8.
- Gould L. Presidency of Theodore Roosevelt. Lawrence, 1991.
- Дитинство Теодора описане в книзі «Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер».
- Ковальов Д. В. Шлях американського державника або прогресист Теодор Рузвельт
- Шаров І. Ф. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 57-73. .
Посилання
- Рузвельт Т. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Примітки
- https://millercenter.org/president/roosevelt/life-before-the-presidency
- Вимова на сайті cmu.edu
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 215.
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 216.
- (cs) PRECLÍK, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages., first issue Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (in association of Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, (), pp. 102, 177
- (1 лютого 2003). A point of view - The Grownups with teddy bears. BBC News. оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 1 лютого 2013.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|df=
() - Glave, Dianne D.; Stoll, Mark (2006). To Love the Wind and the Rain: African Americans and Environmental History. University of Pittsburgh Pre. с. ix. ISBN — через Google Books.
- Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер: для молодшого та середнього шкільного віку [ 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / ; літературний редактор І. Андрусяк; художник Н. Пастушенко. — Київ : Грані-Т, 2009. — 88 сторінок: ілюстрації ; 20 см.— Серія: «Життя видатних дітей» — Наклад — 3000 прим. ISBN978-966-465-209-1 (в оправі)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Ruzvelt angl Theodore Roosevelt Jr MFA ˈ8ɪedɔr ˈroʊzeˌvɛlt 27 zhovtnya 1858 6 sichnya 1919 takozh publichno ale ne dlya znajomih vidomij yak T R ta Teddy amerikanskij politik 26 j prezident SShA 1901 1909 25 j viceprezident SShA pid chas prezidenstva Vilyama MakKinli z bereznya po veresen 1901 ta 33 tij gubernator shtatu Nyu Jork 1899 1900 Pislya vbistva Vilyama MakKinli lider Respublikanskoyi partiyi ta Progresivnoyi partiyi Prosuvav politiku nedoviri ta progresu Laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1906 roku za poserednictvo v ukladenni rosijsko yaponskogo Portsmutskogo mirnogo dogovoru Najmolodshij prezident v istoriyi Spoluchenih Shtativ Ameriki Ocinyuyetsya v opituvannyah istorikiv ta politichnih naukovciv yak odin iz najvelichnishih prezidentiv v istoriyi SShA Teodor Ruzvelt Theodore RooseveltTeodor Ruzvelt26 j Prezident Spoluchenih Shtativ Ameriki14 veresnya 1901 4 bereznya 1909Poperednik Vilyam Mak KinliNastupnik Vilyam Govard Taft25 j Viceprezident SShA4 bereznya 1901 14 veresnya 1901Poperednik Garret GobartNastupnik Charlz Ferbenks33 j Gubernator shtatu Nyu Jork1 sichnya 1899 31 grudnya 1900Poperednik Nastupnik Im ya pri narodzhenni angl Theodore Roosevelt Jr Narodzhennya 27 zhovtnya 1858 1858 10 27 Nyu Jork shtat Nyu JorkSmert 6 sichnya 1919 1919 01 06 60 rokiv Ojster Bej shtat Nyu JorkPrichina smerti tromboemboliya legenevoyi arteriyiPohovannya Oster BejNacionalnist NiderlandecKrayina SShAReligiya Osvita Garvardskij koledzh 1 Kolumbijskij universitet Kolumbijska shkola prava i dStupin bakalavr mistectv 1880 Partiya Respublikanska partiya SShA Progresivna partiya SShARid dBatko Teodor Ruzvelt starshij Mati Marta Ballok Ruzvelt Shlyub Elis Gatavej Li Ruzvelt 1 a druzhina Edit Kerou Ruzvelt 2 a druzhina Diti Elis Li Teodor III molodshij Kermit Etel Kerou Archibald Archi Ballok Kventin Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1882 1919Prinalezhnist Armiya SShAZvannya PolkovnikBitvi Ispansko amerikanska vijna Naukova diyalnistNaukova sfera vijskova istoriyaAvtograf Nagorodi Nobelivska premiya miru 1906 Medal Poshani SShA Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ruzvelt Teodor Ruzvelt dalekij rodich 32 go prezidenta SShA Franklina Delano Ruzvelta a druzhina Franklina Eleonora Ruzvelt dovodilasya Teodoru pleminniceyu BiografiyaTeodor Ruzvelt narodivsya v Nyu Jorku 27 zhovtnya 1858 roku v sim yi torgovcya j filantropa niderlandskogo pohodzhennya Teodor buv drugoyu ditinoyu v sim yi u nogo buli odna starsha ta odna molodsha sestra a takozh molodshij brat Z ditinstva majbutnij prezident ne viriznyavsya micnim zdorov yam i strazhdav vid astmi Naprikinci 1860 h i pochatku 1870 h rokiv sim ya Ruzvelta zdijsnila podorozhi v Yevropu Afriku ta na Blizkij Shid Pochatkovu osvitu Teodor otrimav zagalom u domashnih umovah cherez hvoroblivist vin majzhe ne hodiv do shkoli Zagalom rodina chasto viyizhdzhala v miscya nezajmanoyi prirodnoyi krasi Osoblivo Ruzvelti tyazhili do koloritnogo zahodu Shtativ Novi sviti dopitlivomu hlopchakovi vidkrivali zakordonni podorozhi 11 richnij Ted pobuvav v Angliyi Franciyi Nimechchini Yegipti Mayuchi mozhlivist zadovolnyati bud yaki svoyi zabaganki Teodor zrostav upertim egoyistichnim i zverhnim Vodnochas jogo zahoplyuvalo chitannya knizhok U majbutnomu vzhe stavshi prezidentom vin shodnya chitatime malo ne po knizi Ce vrazhaye she j tomu sho Ruzvelt iz ditinstva bachiv tilki na odne oko inshe osliplo U 1876 r Teodor Ruzvelt postupiv u Garvardskij universitet a v 1880 r zakinchiv jogo V universiteti zahopivsya vijskovo morskoyu istoriyeyu ta napisav naukovu pracyu Vijskovo morska vijna 1812 roku pro zmagannya flotiv Velikoyi Britaniyi ta SShA Kniga bula vidana v 1882 roci ta zdobula visoku ocinku za vsebichne osvitlennya podij vijni ta dobrij stil Cyu knigu vvazhayut odniyeyu z pershih suchasnih istorichnih robit SShA i dosi vona zalishayetsya klasichnim istorichnim tvorom Politichna diyalnistPislya Garvardu Ruzvelt vstupiv na yuridichnij fakultet Kolumbijskogo universitetu Todi zh pochav zajmatisya politikoyu zokrema vstupiv do Respublikanskoyi partiyi U 1881 roci v nogo z yavilas mozhlivist buti obranim do asambleyi shtatu Nyu Jork ta vin virishiv pokinuti navchannya Uprodovzh 1882 1884 rokiv Ruzvelt buv chlenom zakonodavchih zboriv legislaturi shtatu Nyu Jork 14 lyutogo 1884 r v odin den vtrativ matir i druzhinu Za kilka dniv do cogo u nogo narodilasya donka Elis Namagayuchis otyamitisya vid udaru svoyeyi himernoyi zhahlivoyi doli Ruzvelt doviriv opiku nad donkoyu sestri Sam zhe prodav simejnij mayetok i poyihav na zahid de pochav rozvoditi hudobu v rancho na frontiri shtatu Dakota hodiv na polyuvannya vidnahodiv dushevnu rivnovagu chitayuchi knizhki bilya bagattya Za cimi zanyattyami minulo dva roki Pid chas roboti v legislaturi Ruzvelt buv aktivistom Respublikanskoyi partiyi i stav dosit vidomim U chervni 1884 roku brav uchast u Respublikanskij nacionalnij konvenciyi de pidtrimav reformatoriv Magvamp dzherelo Na konvenciyi buv obranij Dzhejms Blejn yakij buv vidomij svoyimi korupcijnimi zv yazkami Teodor Ruzvelt rozcharuvavsya v Respublikanskij partiyi ta zalishiv Nyu Jork Vin pereselivsya v Pivnichnu Dakotu i povernuvsya do zhittya fermera U 1886 roci Ruzvelt odruzhivsya vdruge Jogo druzhinoyu stala Edit Kermit Kerou Pislya nadzvichajno suvoroyi zimi 1886 1887 rr koli zaginulo stado velikoyi rogatoyi hudobi Ruzvelta vin povernuvsya v shtat Nyu Jork de v 1887 1896 rr opublikuvav dvi istorichni biografiyi ta chotiritomnu pracyu Zavojovuvannya zahodu U prezidentskih viborah 1888 roci Ruzvelt provodiv kampaniyu na korist Bendzhamina Garrisona Pislya obrannya Garrisona prezidentom Ruzvelt pochav pracyuvati v Komisiyi publichnoyi sluzhbi angl Civil Service Commission ta prodovzhuvav pracyu v komisiyi pislya obrannya prezidentom Grovera Klivlenda U 1895 r jogo bulo priznacheno shefom policiyi mista Nyu Jork Z 1897 r vin buv zastupnikom vijskovo morskogo ministra v administraciyi prezidenta Vilyama Mak Kinli U 1898 r pid chas ispano amerikanskoyi vijni brav aktivnu uchast u vijskovih diyah na Kubi Z 1899 po 1900 r obijmav posadu gubernatora Nyu Jorka Prezident SShA U 1900 r MakKinli ta Ruzvelt peremogli na prezidentskih viborah 4 bereznya 1901 roku MakKinli obijnyav posadu prezidenta na drugij termin Ruzvelt stav viceprezidentom 5 veresnya cogo zh roku na MakKinli bulo zdijsneno zamah a 14 veresnya vin pomer vid otrimanoyi rani Togo zh dnya Ruzvelta bulo nominovano prezidentom Ruzvelt prodovzhiv kurs MakKinli na vidmovu vid izolyacionizmu i stanovlennya Ameriki yak svitovoyi imperialistichnoyi derzhavi sho aktivno diye u vsomu sviti Jomu nalezhat vislovlyuvannya politika velikogo kijka i svitovij policejskij Ruzvelt zapobig kritichnomu stanovishu v 1902 roci koli vin znajshov rishennya pid chas strajku vugilnih girnikiv sho postaviv pid zagrozu opalennya bilshosti miskih domivok Ruzvelt zaprosiv vlasnikiv shaht ta lideriv profspilok do Bilogo domu i domovivsya pro kompromis Shahtari sho strajkuvali vzhe 163 dobi otrimali pidvishennya platni na 10 ta 9 godinnij robochij den do togo buv 10 godinnij ale profspilka ne bula oficijno viznana a cini na vugillya pidnyalis Persha administraciya 1901 1904 rokiv Sklavshi prisyagu Ruzvelt zberig bez zmin ves kabinet MakKinli j zaproponuvav kongresu SShA obmezhiti diyalnist trestiv v rozumnih mezhah Kongres ne zrobiv nichogo todi Ruzvelt podav 44 pozovi do osnovnih korporacij Sudovi procesi stvorili Ruzveltu reputaciyu rujnivnika trestiv Prezidentstvo Ruzvelta poznachilos peredacheyu regulyuvannya vid shtativ do federalnogo uryadu Najbilshim uspihom bulo provedennya Aktu Gepberna v 1906 roci pro regulyuvannya zaliznichnogo ruhu Mizhshtativskoyu komercijnoyu komisiyeyu Interstate Commerce Commission ta normalizaciyu zaliznichnih tarifiv Z pidtrimkoyu Ruzvelta Kongres takozh uhvaliv zakoni stosovno vigotovlennya neshkidlivih produktiv ta medikamentiv ta provedennya inspekcij m yasnoyi promislovosti Vibori 1904 roku U respublikanskij partiyi pislya smerti Marka Hanni v lyutomu 1904 roku ne bulo inshogo silnogo kandidata na post prezidenta krim Ruzvelta Pislya togo yak zusillya demokrativ privernuti Kelvina Kulidzha v kandidati ne dosyagli uspihu voni visunuli v kandidati Oltona Bruksa Parkera malovidomogo nyu jorkskogo suddyu Teodor Ruzvelt vigrav vibori v kolegiyi viborciv z rahunkom 336 140 8 listopada 1904 roku v den svogo obrannya na drugij termin Ruzvelt ogolosiv sho bilshe ne maye namiru visuvati svoyu kandidaturu na chergovij termin oskilki vvazhaye sho roki prezidentstva yake distalosya jomu vid MakKinli svoyim pershim terminom Hocha zakon i dozvolyav jomu balotuvatisya she raz 22 a popravka do Konstituciyi yaka ce zaboronyaye bula uhvalena lishe v 1951 roci Druga administraciya 1905 1909 rokiv Ruzvelt buv pershim prezidentom yakij viyaviv interes do ohoroni dikoyi prirodi U 1903 roci vin stvoriv pershij ptashinij zakaznik Ostriv Pelikan Spilno z Vilyamom Hornadeyem zasnuvav American Bison Society z metoyu zberezhennya bizoniv Ruzvelt vstanoviv Lisovu sluzhbu angl United States Forest Service 1905 U chasi prezidenta Ruzvelta pid zapovidniki ta zakazniki bulo peredano 785 000 km Na Kubi Filippinah Puerto Riko a takozh zoni Panamskogo kanalu Ruzvelt vikoristav armijsku medichnu sluzhbu pid provodom Voltera Rida i Vilyama Gorgasa dlya borotbi z zhovtoyu garyachkoyu ta pobuduvannya sistemi suspilnoyi ohoroni zdorov ya Na Filippinah armiya SShA vpershe stala vikoristovuvati sistematichnu doktrinu borotbi iz zakolotnikami Nezvazhayuchi na specifichnij harakter sil rozgornutih Ruzveltom armiyi vdalosya pokinchiti z povstancyami v 1902 roci Ruzvelt rizko zbilshiv rozmir flotu stvorivshi Velikij Bilij flot yakij zdijsniv navkolosvitnyu podorozh u 1907 roci Ruzvelt dodav naslidok Ruzvelta do doktrini Monro v yakomu govoritsya sho Spolucheni Shtati mozhut vtruchatisya u spravi krayin Latinskoyi Ameriki koli korumpovanist uryadiv cih krayin robit ce neobhidnim Pri Ruzvelti rozpochalos budivnictvo Panamskogo kanalu Persha domovlenist bula dosyagnuta z Kolumbiyeyu yaka volodila provinciyeyu Panama Pislya zmini umov Kolumbijskim uryadom SShA pidtrimala progoloshennya nezalezhnosti Respublikoyu Panama Budivnictvo bulo zaversheno v 1914 roci Teodor Ruzvelt buv pershim prezidentom yakij zaprosiv u Bilij dim predstavnika chornoshkirih a takozh pershim amerikancem yakij otrimav Nobelivsku premiyu miru za poserednictvo v ukladenni rosijsko yaponskogo Portsmutskogo mirnogo dogovoru Pislya prezidentstvaGolova Teodora Ruzvelta visichena v gori Rashmor U 1908 roci Ruzvelt postupivsya prezidentskim postom svoyemu blizkomu spivrobitniku Vilyamu Taftu zbirayuchis u 1912 roci visunuti svoyu kandidaturu na novij termin pislya perervi Pislya togo yak bilshist chleniv Respublikanskoyi partiyi ne pidtrimali jogo v cij iniciativi a visunula na drugij termin Tafta Ruzvelt rozkolov partiyu i stvoriv novu Progresivnu partiyu vid yakoyi i vistupiv na viborah 1912 roku Cej rozkol prizviv do togo sho peremig kandidat Demokratichnoyi partiyi Vudro Vilson Urivok iz promovi Teodora Ruzvelta Gromadyanstvo u respublici z yakoyu vin vistupiv u Sorbonni 1910 roku Znachennya maye ne kritik ne lyudina yaka vkazuye de silnij spitknuvsya chi de spravzhnij diyach mig bi zrobiti krashe Na povagu zaslugovuye toj hto sam na areni chiye oblichchya vkrite pilom potom ta krov yu hto vidvazhno boretsya pomilyayetsya prograye znovu i znovu bo ne buvaye zusil bez pomilok ta porazok ale vse odno pragne diyati hto znaye velikij entuziazm veliku viddanist hto vkladaye sebe u veliku spravu i v krashomu vipadku zaznaye naprikinci triumfu visokogo dosyagnennya a v girshomu hibit odnak pislya velikih derzan Tomu jogo misce nikoli ne bude poruch iz timi holodnimi ta boyazkimi dushami sho ne znayut ani peremog ani porazok Naprikinci 1910 h rokiv respublikanci znovu ob yednalisya navkolo Ruzvelta Vzhe yak opozicijnij politik vin pidtrimav zusillya Tomasha Masarika shodo stvorennya nezalezhnoyi Chehoslovachchini U serpni 1918 koli vin rozdav Nobelivsku premiyu miru vin napraviv simvolichnu sumu 1 000 v Rosiyu chehoslovackim legioneram a na ceremoniyi v Nyu Jorku vin skazav geroyichni chehoslovaki povinni sformuvati nezalezhnu spilnotu U sichni 1919 roku Teodor Ruzvelt pomer vid tromboemboliyi legenevoyi arteriyi uvi sni v svoyemu mayetku v Ojster Bej Prezident Vilson nakazav ogolositi po nomu traur i prispustiti prapori po vsij krayini Cikavi faktiU Zahidnij Yevropi ta Americi plyushevij vedmedik vidomij zdebilshogo pid im yam Teddi angl teddy bear nim Teddybar sho tradicijno asociyuyetsya z im yam prezidenta SShA Teodora Ruzvelta U listopadi 1902 roku prezident SShA Teodor Ruzvelt na polyuvanni v shtati Missisipi pozhaliv vedmedya Cya podiya stala privodom dlya chislennih zhartiv Zokrema v odnij z karikatur delegaciya vedmediv vimagala vid Ruzvelta pidpisati z lyudstvom pakt pro nenapad LiteraturaV M Gonchar Ruzvelt Teodor Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Belyavskaya I A Teodor Ruzvelt i obshestvenno politicheskaya zhizn SShA M 1978 ros Kovalov D V Shlyah Derzhavnika progresist Teodor Ruzvelt interv yu molodogo istorika Utkin A I Teodor Ruzvelt Moskva 2003 Utkin A I Teodor Ruzvelt Politicheskij portret Sverdlovsk 1989 angl Roosevelt His Life Meaning and Messages New York 1919 V 1 4 Mellander Gustavo A 1971 The United States in Panamanian Politics The Intriguing Formative Years Danville Ill Interstate Publishers OCLC 138568 Mellander Gustavo A Nelly Maldonado Mellander 1999 Charles Edward Magoon The Panama Years Rio Piedras Puerto Rico Editorial Plaza Mayor ISBN 1 56328 155 4 OCLC 42970390 Pringle H F Theodore Roosevelt A Biography New York 1931 Letters of Theodore Roosevelt Ed by E E Morison Cambridge Mass 1951 54 V 1 8 Gould L Presidency of Theodore Roosevelt Lawrence 1991 Ditinstvo Teodora opisane v knizi Anastasiya Krachkovska pro Evarista Galua Teodora Ruzvelta Endi Vorgola Mihajla Dzindru Margaret Tetcher Kovalov D V Shlyah amerikanskogo derzhavnika abo progresist Teodor Ruzvelt Sharov I F Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 57 73 ISBN 978 617 7289 69 1 PosilannyaRuzvelt T Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Primitkihttps millercenter org president roosevelt life before the presidency Vimova na sajti cmu edu Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 215 ISBN 978 617 7289 69 1 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 216 ISBN 978 617 7289 69 1 cs PRECLIK Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 pages first issue Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina CZ ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim in association of Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pp 102 177 1 lyutogo 2003 A point of view The Grownups with teddy bears BBC News originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 1 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Glave Dianne D Stoll Mark 2006 To Love the Wind and the Rain African Americans and Environmental History University of Pittsburgh Pre s ix ISBN 978 0 8229 7290 7 cherez Google Books Anastasiya Krachkovska pro Evarista Galua Teodora Ruzvelta Endi Vorgola Mihajla Dzindru Margaret Tetcher dlya molodshogo ta serednogo shkilnogo viku 20 zhovtnya 2012 u Wayback Machine literaturnij redaktor I Andrusyak hudozhnik N Pastushenko Kiyiv Grani T 2009 88 storinok ilyustraciyi 20 sm Seriya Zhittya vidatnih ditej Naklad 3000 prim ISBN978 966 465 209 1 v opravi Poperednik Vilyam Mak Kinli 1897 1901 26 j Prezident SShA 14 veresnya 1901 4 bereznya 1909 Nastupnik Vilyam Taft 1909 1913Poperednik Garret Gobart do 1899 25 j Vice prezident SShA 4 bereznya 1901 14 veresnya 1901 Nastupnik Charlz Ferbenks