Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тау τ Кита тау Кита τ Ceti сонцеподібна зоря розташована в сузір ї

Тау Кита

Тау Кита
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тау.

τ Кита (тау Кита, τ Ceti) — сонцеподібна зоря, розташована в сузір'ї Кита. Відстань до неї від Сонячної системи — трохи менше 12 світлових років; тобто це одна з найближчих до нас зір.

Тау Кита
image
Маса 0,783 ± 0,012 M☉[1]
Каталожний код 2MASS J01440402-1556141[3], HD 10700[3], SAO 147986[3], HIP 8102[3], HR 509[3], IRAS 01416-1611[3], GJ 71[3], GJ 71.0[3], τ Cet, PLX 365[3], CCDM J01441-1557A[3], FK5 59[3], GC 2123[3], GCRV 979[3], HIC 8102[3], IDS 01394-1628 A[3], IRC -20018[3], JP11 535[3], LFT 159[3], LHS 146[3], LPM 84[3], LTT 935[3], N30 359[3], NLTT 5787[3], PMC 90-93 41[3], PPM 210580[3], RAFGL 4135S[3], ROT 249[3], SACS 31[3], SPOCS 96[3], TD1 997[3], UBV 1769[3], YZ 106 431[3], Zkh 33[3], uvby98 100010700[3], PLX 365.00[3], 1RXS J014404.7-155632[3], WDS J01441-1556A[3], Ci 20 124[3], PM 01417-1612[3], Gaia DR2 2452378776434276992[3], WEB 1733[3], 52 Cet, Gaia DR3 2452378776434477184[3], RAVE J014404.1-155615[3], TIC 419015728[3], UBV M 8397[3] і TYC 5855-2292-1[3]
Персонаж твору d[4]
Сузір'я Кит
Підлегле тіло d, d, d і d
Відстань від Землі 3,6521 ± 0,0022 парсек[5]
Швидкість обертання зорі 18,509 ± 0,463 км/с
Паралакс 273,8097 ± 0,1701 кутова мілісекунда[5]
Власний рух за схиленням 854,963 ± 0,088 кутова мілісекунда на рік[5]
Власний рух за прямим піднесенням −1721,728 ± 0,181 кутова мілісекунда на рік[5]
Радіальна швидкість −16,597 ± 0,0002 км/с
Тип змінної зорі обертальна змінна зоря
Спектральний клас G8V[9][…]
Видима зоряна величина 3,5
Світність 0,52 ± 0,03 L☉
Абсолютна зоряна величина 5,69 ± 0,01[1]
Металічність −0,51
Радіус 0,8624102 ± 0,2788173 сонячний радіус[15]
Епоха J2000.0[3]
Пряме піднесення 0,454082539634 радіан[5]
Схилення 0 радіан[5]
Ефективна температура 5356 K
Поверхнева гравітація 34 040 сантиметр на секунду в квадраті
Оцінка віку об'єкта 5,8 мільярд років
image Тау Кита у Вікісховищі

Характеристики

Зоря дещо менша Сонця за розмірами: її маса становить 0,783 сонячної, а радіус — 0,79 сонячного. Спектр τ Кита показує низьку металічність. Спостереження виявили наявність у системі τ Кита пилу в кількості, що вдесятеро перевищує кількість пилу в Сонячній системі. Зоря порівняно стабільна, з незначними коливаннями блиску.

Завдяки своїй стабільності й подібності до Сонця τ Кита була вибрана об'єктом для пошуків позаземного розуму шляхом прослуховування в радіодіапазоні (проєкт SETI). З цієї ж причини вона часто згадується в науково-фантастичній літературі й фольклорі.

У τ Кита немає власної назви, іноді її називають лат. Durre Menthor. Цю зорю можна знайти на небі неозброєним оком як слабку зорю третьої зоряної величини. Якщо спостерігати Сонце з орбіти гіпотетичної планети в системі τ Кита, воно виглядатиме як зоря з зоряною величиною 2,6 у сузір'ї Волопаса.

Рух

Тау Кита вважається зорею з великим власним рухом: зсув упродовж одного року становить трохи менше двох кутових секунд. Щоб вона змінила своє положення на один градус, знадобиться близько двох тисяч років. Великий власний рух — ознака близькості до Сонця.

Відстань до зорі становить 11,9 світлового року. Відтак, вона є однією з найближчих до Сонця і другою за відстанню зорею спектрального класу G (після α Центавра A).

Променева швидкість τ Кита становить близько −17 км/с. Від'ємність цієї величини означає, що вона наближається до Сонця.

Відстань до τ Кита, а також її власний рух і променева швидкість дають змогу розрахувати рух зорі в просторі. Її швидкість відносно Сонця становить близько 37 км/с. Цей результат можна використати для розрахунку орбіти τ Кита в Чумацькому Шляху: її середня відстань від центра галактики становить 9,7 кілопарсека (32 000 світлових років), ексцентриситет орбіти — 0,22.

Фізичні властивості

image
Сонце (ліворуч) більше й дещо гарячіше від τ Кита (праворуч).

Наразі вважається, що τ Кита — це одиночна зоря. В оптичному діапазоні спостерігався також тьмяний супутник із зоряною величиною 13,1. Станом на 2000 р. він перебував на відстані 137 кутових секунд. Існує ймовірність, що вони гравітаційно пов'язані, але, імовірно, це лише (візуальна близькість).

Інформація про фізичні властивості τ Кита отримана здебільшого за допомогою спектроскопічних вимірювань. Вік, масу, радіус та яскравість τ Кита можна оцінити шляхом порівняння її спектра з комп'ютерними моделями еволюції зір. Утім, за допомогою астрономічного інтерферометра вимірювання радіуса зорі можна здійснити безпосередньо з точністю 0,5 %, оскільки його довга база дає змогу вимірювати кути набагато менші, ніж доступні звичайному телескопу. Виміряний у такий спосіб радіус τ Кита становить 79,3 ± 0,4 % сонячного. Саме такий розмір має мати зоря з масою, дещо меншою від сонячної.

Обертання

Період обертання τ Кита було визначено на основі періодичних змін у класичних лініях поглинання H та K однократно іонізованого кальцію — Ca II. Ці лінії тісно пов'язані з магнітною активністю поверхні, тому період коливань зумовлює час, потрібний, щоб зони активності на поверхні завершили повний оберт навколо зорі. Виміряний у такий спосіб період обертання τ Кита становить 34 доби. Унаслідок ефекту Доплера швидкість обертання зорі визначає ширину ліній поглинання у спектрі. Тому, проаналізувавши ширину цих ліній, можна також визначити швидкість обертання зорі. Для типової зорі спектрального класу G8 швидкість обертання становить близько 2,5 км/с. Відносно низькі величини швидкості обертання можуть бути свідченням того, що ми бачимо τ Кита майже з полюса.

Планетна система

Доплерівські вимірювання коливань променевої швидкості зорі станом на 2012 рік не виявили навколо неї супутників із масами, що перевищують маси коричневих карликів. У грудні 2012 року група астрономів із Великої Британії, Чилі, США та Австралії оголосила про виявлення п'яти екзопланет у τ Кита. Періодичні коливання променевої швидкості зорі свідчать про наявність п'яти планет a, b, c, d, e, f на стабільних орбітах, близьких до кругових, із періодами обертання 13,9, 35,4, 94, 168 та 640 днів і мінімальними масами у 2, 3,1, 3,6, 4,3 і 6,6 мас Землі відповідно. Планета τ Кита e з масою 4,3 маси Землі перебуває в так званій зоні, придатній для життя — на її поверхні вода може існувати в рідкому стані, а отже, можуть бути умови для існування живих організмів, можливо навіть розумних. Трохи пізніше було висловлене припущення, що й планета τ Кита f, найвіддаленіша від зорі, теж може бути придатною для життя.

Для підтвердження існування цих планет необхідні незалежні спостереження іншими астрономами. Якщо наявність планет у τ Кита підтвердиться, її планетна система буде третьою за віддаленістю від Сонця — після за α Центавра (4,3 св. року) й ε Ерідана (10,5 св. року), у яких відкрито по одній планеті —, і найближчою відомою багатопланетною системою.

Через наявність осколкового диска будь-яка планета на орбіті навколо τ Кита зазнавала б набагато більшої кількості зіткнень з астероїдами й кометами, ніж Земля. Попри таку перешкоду гіпотетичній придатності для життя, τ Кита, як одна із зір, подібних за своїми характеристиками до Сонця, викликає значний інтерес астрономів і широкого загалу. Кандидати в екзопланети:

Назва планети Масса
(M⊕) 		Період обертання
(днів) 		Велика піввісь
орбіти (а. е.) 		Ексцентриситет
орбіти
τ Кита b (HD 10700 b) 2,0 13,9 0,105 0,16
(HD 10700 g) 1,75 20,00 0,133 0,06
τ Кита c (HD 10700 c) 3,1 35,4 0,195 0,03
(HD 10700 h) 1,83 49,41 0,243 0,23
τ Кита d (HD 10700 d) 3,6 94,11 0,374 0,08
(HD 10700 e) 3,93 162,87 0,538 0,18
(HD 10700 f) 3,93 636,13 1,334 0,16

Найближче оточення зорі

Найближчим сусідом τ Кита є одиночна зоря YZ Кита — їх розділяє лише 1,6 світлового року. До зорі Лейтен 726-8 — 3,2 св. року, до зорі Епсилон Ерідана — 5,5 св. року.

Див. також

Примітки

  1. Зокрема, Володимир Висоцький написав відому жартівливу пісню «В далёком созвездии Тау Кита»
  2. Позначення зорі за Байєром — τ Ceti, де:
    τ — маленька грецька літера «тау»;
    Ceti — присвійна форма від лат. Cetus (Кит).
  3. Повний власний рух:
    image де μα та μδ — компоненти власного руху за прямим піднесенням та схиленням відповідно, а δ — схилення. Див.:
    Majewski, Steven R. (2006). Stellar Motions. University of Virginia. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 27 вересня 2007.
  4. Просторові компоненти швидкості: U = +18; V = +29, and W = +13. Таким чином, загальна швидкість становить:
    image

Джерела

  1. http://adsabs.harvard.edu/abs/2004ApJ...609..392J
  2. J. Horner, Butler R. P., J. Bailey et al. Signals embedded in the radial velocity noise // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2013. — Vol. 551. — P. 79–79. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201220509 — arXiv:1212.4277
    d:Track:Q53951906d:Track:Q46260676d:Track:Q114404d:Track:Q1387698d:Track:Q96684990d:Track:Q57077323d:Track:Q752075d:Track:Q53965144
  3. SIMBAD Astronomical Database
    d:Track:Q654724
  4. Stellar locations // Star Trek: The Original Series Core Game Book | Memory Beta, non-canon Star Trek Wiki | Fandom
  5. Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
    d:Track:Q98668919d:Track:Q42262d:Track:Q17011141
  6. Soto M. G., Jenkins J. S. Spectroscopic Parameters and atmosphEric ChemIstriEs of Stars (SPECIES)I. Code description and dwarf stars catalogue // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 615. — P. 76–76. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201731533 — arXiv:1801.09698
    d:Track:Q114404d:Track:Q64610823d:Track:Q752075d:Track:Q46260676
  7. Soubiran, C., Chemin, L., Udry, S. et al. Gaia Data Release 2. The catalogue of radial velocity standard stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 616. — 8 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201832795 — arXiv:1804.09370
    d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q56929422d:Track:Q62944415d:Track:Q73519369d:Track:Q752075d:Track:Q56603825
  8. Soon W., Sokoloff D. Magnetic Field and Rotation in Lower Main-Sequence Stars: An Empirical Time-Dependent Magnetic Bode's Relation? // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 1996. — Vol. 457, Iss. 2. — P. 99–102. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1086/309891
    d:Track:Q54121112d:Track:Q5402996d:Track:Q2915886d:Track:Q8021828d:Track:Q4427165d:Track:Q598789
  9. Houk N., Smith-Moore M. Catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars — 1988. — Vol. 4.
    d:Track:Q66617557
  10. Keenan P. C., McNeil R. C. The Perkins catalog of revised MK types for the cooler stars // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 1989. — Vol. 71. — P. 245–266. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1086/191373
    d:Track:Q2984591d:Track:Q463435d:Track:Q66617569
  11. Buscombe W. Spectral classification of Southern fundamental stars — 1962. — Т. 4. — С. 1.
    d:Track:Q66616985
  12. Ducati, J. R. Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system — 2002. — Vol. 2237.
    d:Track:Q63881058
  13. Pijpers F. P. Selection criteria for targets of asteroseismic campaigns // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2003. — Vol. 400, Iss. 1. — P. 241–248. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20021839 — arXiv:astro-ph/0303032
    d:Track:Q29011328d:Track:Q46260676d:Track:Q752075d:Track:Q114404
  14. Micela, G., Rojas-Ayala B., María Rosa Zapatero Osorio et al. Catalog for the ESPRESSO blind radial velocity exoplanet survey // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2019. — Vol. 629. — P. 27. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201834729 — arXiv:1908.04627
    d:Track:Q58157316d:Track:Q54193999d:Track:Q114404d:Track:Q59247448d:Track:Q46260676d:Track:Q56555889d:Track:Q752075d:Track:Q105758481
  15. Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
    d:Track:Q42262d:Track:Q17011141d:Track:Q51905050
  16. Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20078357 — arXiv:0708.1752
    d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q63615173d:Track:Q28315126d:Track:Q752075
  17. T. Nordlander, R. Smiljanic, V. Adibekyan et al. TheGaia-ESO Survey: Sodium and aluminium abundances in giants and dwarfs // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2016. — Vol. 589. — P. A115. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201528014 — arXiv:1602.03289
    d:Track:Q56477047d:Track:Q53997727d:Track:Q58264822d:Track:Q114404d:Track:Q46260676d:Track:Q56562488d:Track:Q752075d:Track:Q59110326
  18. Martell, Sarah L., de Silva, Gayandhi M., Freeman, Ken C. et al. The GALAH+ survey: Third data release // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2021. — Vol. 506, Iss. 1. — P. 150–201. — 52 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STAB1242 — arXiv:2011.02505
    d:Track:Q5233701d:Track:Q1536490d:Track:Q98164625d:Track:Q217595d:Track:Q98164626d:Track:Q120834159
  19. Moore, Patrick; Rees, Robin (2011). Patrick Moore's Data Book of Astronomy (вид. 2nd). Cambridge University Press. с. 408. ISBN . Процитовано 3 липня 2018.
  20. Reid, Neill (23 лютого 2002). . Space Telescope Science Institute. Архів оригіналу за 20 лютого 2007. Процитовано 11 грудня 2006.
  21. Henry, Todd J. (1 жовтня 2006). . Research Consortium on Nearby Stars. Архів оригіналу за 28 листопада 2006. Процитовано 11 грудня 2006.
  22. Butler, R. P.; Marcy, G. W.; Williams, E.; McCarthy, C.; Dosanjh, P.; Vogt, S. S. (1996). Attaining Doppler Precision of 3 M s-1. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 108: 500. Bibcode:1996PASP..108..500B. doi:10.1086/133755.
  23. Porto de Mello, G. F.; del Peloso, E. F.; Ghezzi, L. (2006). Astrobiologically interesting stars within 10 parsecs of the Sun. . 6 (2): 308—331. arXiv:astro-ph/0511180. Bibcode:2006AsBio...6..308P. doi:10.1089/ast.2006.6.308. PMID 16689649.
  24. Kaler, James. . Stars. University of Illinois. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 27 липня 2015.
  25. . Washington Double Star Catalog. United States Naval Observatory. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 27 липня 2015.
  26. Pijpers, F. P.; Teixeira, T. C.; Garcia, P. J.; Cunha, M. S.; Monteiro, M. J. P. F. G.; (2003). Interferometry and asteroseismology: The radius of τ Ceti. Astronomy & Astrophysics. 401 (1): L15—L18. Bibcode:2003A&A...406L..15P. doi:10.1051/0004-6361:20030837. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  27. Teixeira, T. C.; Kjeldsen, H.; Bedding, T. R.; Bouchy, F.; ; Cunha, M. S.; Dall, T. та ін. (January 2009). Solar-like oscillations in the G8 V star τ Ceti. Astronomy and Astrophysics. 494 (1): 237—242. arXiv:0811.3989. Bibcode:2009A&A...494..237T. doi:10.1051/0004-6361:200810746.
  28. Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; du Foresto; V. Coudé; Ségransan, D. та ін. (2004). VLTI near-IR interferometric observations of Vega-Like Stars. Astronomy and Astrophysics. 426 (2): 601—617. Bibcode:2004A&A...426..601D. doi:10.1051/0004-6361:20047189.
  29. . Mount Wilson Observatory. Архів оригіналу за 31 серпня 2006. Процитовано 15 листопада 2006.
  30. Baliunas, S.; Sokoloff, D.; Soon, W. (1996). Magnetic Field and Rotation in Lower Main-Sequence Stars: an Empirical Time-dependent Magnetic Bode's Relation?. Astrophysical Journal Letters. 457 (2): L99. Bibcode:1996ApJ...457L..99B. doi:10.1086/309891.
  31. Gray, D. F.; Baliunas, S. L. (1994). The activity cycle of tau Ceti. Astrophysical Journal. 427 (2): 1042—1047. Bibcode:1994ApJ...427.1042G. doi:10.1086/174210.
  32. Hall, J. C.; Lockwood, G. W.; Gibb, E. L. (1995). Activity cycles in cool stars. 1: Observation and analysis methods and case studies of four well-observed examples. Astrophysical Journal. 442 (2): 778—793. Bibcode:1995ApJ...442..778H. doi:10.1086/175483.
  33. Tuomi, M; Jones, H. R. A; Jenkins, J. S; Tinney, C. G; Butler, R. P; Vogt, S. S; Barnes, J. R; Wittenmyer, R. A; o'Toole, S; Horner, J; Bailey, J; Carter, B. D; Wright, D. J; Salter, G. S; Pinfield, D (2013). Signals embedded in the radial velocity noise. Astronomy & Astrophysics. 551: A79. arXiv:1212.4277. Bibcode:2012yCat..35510079T. doi:10.1051/0004-6361/201220509.
  34. . Новости про космос и НЛО. 20.12.2012 11:34. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано null.
  35. . Phl.upr.edu. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 січня 2014.
  36. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 24 серпня 2015.
  37. van Leeuwen, F. (2007). . Hipparcos, the New Reduction. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tau t Kita tau Kita t Ceti soncepodibna zorya roztashovana v suzir yi Kita Vidstan do neyi vid Sonyachnoyi sistemi trohi menshe 12 svitlovih rokiv tobto ce odna z najblizhchih do nas zir Tau Kita Masa0 783 0 012 M 1 Katalozhnij kod2MASS J01440402 1556141 3 HD 10700 3 SAO 147986 3 HIP 8102 3 HR 509 3 IRAS 01416 1611 3 GJ 71 3 GJ 71 0 3 t Cet PLX 365 3 CCDM J01441 1557A 3 FK5 59 3 GC 2123 3 GCRV 979 3 HIC 8102 3 IDS 01394 1628 A 3 IRC 20018 3 JP11 535 3 LFT 159 3 LHS 146 3 LPM 84 3 LTT 935 3 N30 359 3 NLTT 5787 3 PMC 90 93 41 3 PPM 210580 3 RAFGL 4135S 3 ROT 249 3 SACS 31 3 SPOCS 96 3 TD1 997 3 UBV 1769 3 YZ 106 431 3 Zkh 33 3 uvby98 100010700 3 PLX 365 00 3 1RXS J014404 7 155632 3 WDS J01441 1556A 3 Ci 20 124 3 PM 01417 1612 3 Gaia DR2 2452378776434276992 3 WEB 1733 3 52 Cet Gaia DR3 2452378776434477184 3 RAVE J014404 1 155615 3 TIC 419015728 3 UBV M 8397 3 i TYC 5855 2292 1 3 Personazh tvorud 4 Suzir yaKit Pidlegle tilod d d i d Vidstan vid Zemli3 6521 0 0022 parsek 5 Shvidkist obertannya zori18 509 0 463 km s Paralaks273 8097 0 1701 kutova milisekunda 5 Vlasnij ruh za shilennyam854 963 0 088 kutova milisekunda na rik 5 Vlasnij ruh za pryamim pidnesennyam 1721 728 0 181 kutova milisekunda na rik 5 Radialna shvidkist 16 597 0 0002 km s Tip zminnoyi zoriobertalna zminna zorya Spektralnij klasG8V 9 Vidima zoryana velichina3 5 Svitnist0 52 0 03 L Absolyutna zoryana velichina5 69 0 01 1 Metalichnist 0 51 Radius0 8624102 0 2788173 sonyachnij radius 15 EpohaJ2000 0 3 Pryame pidnesennya0 454082539634 radian 5 Shilennya0 radian 5 Efektivna temperatura5356 K Poverhneva gravitaciya34 040 santimetr na sekundu v kvadrati Ocinka viku ob yekta5 8 milyard rokiv Tau Kita u VikishovishiHarakteristikiZorya desho mensha Soncya za rozmirami yiyi masa stanovit 0 783 sonyachnoyi a radius 0 79 sonyachnogo Spektr t Kita pokazuye nizku metalichnist Sposterezhennya viyavili nayavnist u sistemi t Kita pilu v kilkosti sho vdesyatero perevishuye kilkist pilu v Sonyachnij sistemi Zorya porivnyano stabilna z neznachnimi kolivannyami blisku Zavdyaki svoyij stabilnosti j podibnosti do Soncya t Kita bula vibrana ob yektom dlya poshukiv pozazemnogo rozumu shlyahom prosluhovuvannya v radiodiapazoni proyekt SETI Z ciyeyi zh prichini vona chasto zgaduyetsya v naukovo fantastichnij literaturi j folklori U t Kita nemaye vlasnoyi nazvi inodi yiyi nazivayut lat Durre Menthor Cyu zoryu mozhna znajti na nebi neozbroyenim okom yak slabku zoryu tretoyi zoryanoyi velichini Yaksho sposterigati Sonce z orbiti gipotetichnoyi planeti v sistemi t Kita vono viglyadatime yak zorya z zoryanoyu velichinoyu 2 6 u suzir yi Volopasa RuhTau Kita vvazhayetsya zoreyu z velikim vlasnim ruhom zsuv uprodovzh odnogo roku stanovit trohi menshe dvoh kutovih sekund Shob vona zminila svoye polozhennya na odin gradus znadobitsya blizko dvoh tisyach rokiv Velikij vlasnij ruh oznaka blizkosti do Soncya Vidstan do zori stanovit 11 9 svitlovogo roku Vidtak vona ye odniyeyu z najblizhchih do Soncya i drugoyu za vidstannyu zoreyu spektralnogo klasu G pislya a Centavra A Promeneva shvidkist t Kita stanovit blizko 17 km s Vid yemnist ciyeyi velichini oznachaye sho vona nablizhayetsya do Soncya Vidstan do t Kita a takozh yiyi vlasnij ruh i promeneva shvidkist dayut zmogu rozrahuvati ruh zori v prostori Yiyi shvidkist vidnosno Soncya stanovit blizko 37 km s Cej rezultat mozhna vikoristati dlya rozrahunku orbiti t Kita v Chumackomu Shlyahu yiyi serednya vidstan vid centra galaktiki stanovit 9 7 kiloparseka 32 000 svitlovih rokiv ekscentrisitet orbiti 0 22 Fizichni vlastivostiSonce livoruch bilshe j desho garyachishe vid t Kita pravoruch Narazi vvazhayetsya sho t Kita ce odinochna zorya V optichnomu diapazoni sposterigavsya takozh tmyanij suputnik iz zoryanoyu velichinoyu 13 1 Stanom na 2000 r vin perebuvav na vidstani 137 kutovih sekund Isnuye jmovirnist sho voni gravitacijno pov yazani ale imovirno ce lishe vizualna blizkist Informaciya pro fizichni vlastivosti t Kita otrimana zdebilshogo za dopomogoyu spektroskopichnih vimiryuvan Vik masu radius ta yaskravist t Kita mozhna ociniti shlyahom porivnyannya yiyi spektra z komp yuternimi modelyami evolyuciyi zir Utim za dopomogoyu astronomichnogo interferometra vimiryuvannya radiusa zori mozhna zdijsniti bezposeredno z tochnistyu 0 5 oskilki jogo dovga baza daye zmogu vimiryuvati kuti nabagato menshi nizh dostupni zvichajnomu teleskopu Vimiryanij u takij sposib radius t Kita stanovit 79 3 0 4 sonyachnogo Same takij rozmir maye mati zorya z masoyu desho menshoyu vid sonyachnoyi ObertannyaPeriod obertannya t Kita bulo viznacheno na osnovi periodichnih zmin u klasichnih liniyah poglinannya H ta K odnokratno ionizovanogo kalciyu Ca II Ci liniyi tisno pov yazani z magnitnoyu aktivnistyu poverhni tomu period kolivan zumovlyuye chas potribnij shob zoni aktivnosti na poverhni zavershili povnij obert navkolo zori Vimiryanij u takij sposib period obertannya t Kita stanovit 34 dobi Unaslidok efektu Doplera shvidkist obertannya zori viznachaye shirinu linij poglinannya u spektri Tomu proanalizuvavshi shirinu cih linij mozhna takozh viznachiti shvidkist obertannya zori Dlya tipovoyi zori spektralnogo klasu G8 shvidkist obertannya stanovit blizko 2 5 km s Vidnosno nizki velichini shvidkosti obertannya mozhut buti svidchennyam togo sho mi bachimo t Kita majzhe z polyusa Planetna sistemaDoplerivski vimiryuvannya kolivan promenevoyi shvidkosti zori stanom na 2012 rik ne viyavili navkolo neyi suputnikiv iz masami sho perevishuyut masi korichnevih karlikiv U grudni 2012 roku grupa astronomiv iz Velikoyi Britaniyi Chili SShA ta Avstraliyi ogolosila pro viyavlennya p yati ekzoplanet u t Kita Periodichni kolivannya promenevoyi shvidkosti zori svidchat pro nayavnist p yati planet a b c d e f na stabilnih orbitah blizkih do krugovih iz periodami obertannya 13 9 35 4 94 168 ta 640 dniv i minimalnimi masami u 2 3 1 3 6 4 3 i 6 6 mas Zemli vidpovidno Planeta t Kita e z masoyu 4 3 masi Zemli perebuvaye v tak zvanij zoni pridatnij dlya zhittya na yiyi poverhni voda mozhe isnuvati v ridkomu stani a otzhe mozhut buti umovi dlya isnuvannya zhivih organizmiv mozhlivo navit rozumnih Trohi piznishe bulo vislovlene pripushennya sho j planeta t Kita f najviddalenisha vid zori tezh mozhe buti pridatnoyu dlya zhittya Dlya pidtverdzhennya isnuvannya cih planet neobhidni nezalezhni sposterezhennya inshimi astronomami Yaksho nayavnist planet u t Kita pidtverditsya yiyi planetna sistema bude tretoyu za viddalenistyu vid Soncya pislya za a Centavra 4 3 sv roku j e Eridana 10 5 sv roku u yakih vidkrito po odnij planeti i najblizhchoyu vidomoyu bagatoplanetnoyu sistemoyu Cherez nayavnist oskolkovogo diska bud yaka planeta na orbiti navkolo t Kita zaznavala b nabagato bilshoyi kilkosti zitknen z asteroyidami j kometami nizh Zemlya Popri taku pereshkodu gipotetichnij pridatnosti dlya zhittya t Kita yak odna iz zir podibnih za svoyimi harakteristikami do Soncya viklikaye znachnij interes astronomiv i shirokogo zagalu Kandidati v ekzoplaneti Nazva planeti Massa M Period obertannya dniv Velika pivvis orbiti a e Ekscentrisitet orbiti t Kita b HD 10700 b 2 0 13 9 0 105 0 16 HD 10700 g 1 75 20 00 0 133 0 06 t Kita c HD 10700 c 3 1 35 4 0 195 0 03 HD 10700 h 1 83 49 41 0 243 0 23 t Kita d HD 10700 d 3 6 94 11 0 374 0 08 HD 10700 e 3 93 162 87 0 538 0 18 HD 10700 f 3 93 636 13 1 334 0 16Najblizhche otochennya zoriNajblizhchim susidom t Kita ye odinochna zorya YZ Kita yih rozdilyaye lishe 1 6 svitlovogo roku Do zori Lejten 726 8 3 2 sv roku do zori Epsilon Eridana 5 5 sv roku Div takozhNajblizhchi zoriPrimitkiZokrema Volodimir Visockij napisav vidomu zhartivlivu pisnyu V dalyokom sozvezdii Tau Kita Poznachennya zori za Bajyerom t Ceti de t malenka grecka litera tau Ceti prisvijna forma vid lat Cetus Kit Povnij vlasnij ruh m m d 2 m a 2 cos 2 d 1907 79 mas y displaystyle begin smallmatrix mu sqrt mu delta 2 mu alpha 2 cdot cos 2 delta 1907 79 text mas y end smallmatrix de ma ta md komponenti vlasnogo ruhu za pryamim pidnesennyam ta shilennyam vidpovidno a d shilennya Div Majewski Steven R 2006 Stellar Motions University of Virginia Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2007 Prostorovi komponenti shvidkosti U 18 V 29 and W 13 Takim chinom zagalna shvidkist stanovit 18 2 29 2 13 2 36 5 km s displaystyle begin smallmatrix sqrt 18 2 29 2 13 2 36 5 text km s end smallmatrix Dzherelahttp adsabs harvard edu abs 2004ApJ 609 392J J Horner Butler R P J Bailey et al Signals embedded in the radial velocity noise Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2013 Vol 551 P 79 79 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201220509 arXiv 1212 4277 d Track Q53951906d Track Q46260676d Track Q114404d Track Q1387698d Track Q96684990d Track Q57077323d Track Q752075d Track Q53965144 SIMBAD Astronomical Database d Track Q654724 Stellar locations Star Trek The Original Series Core Game Book Memory Beta non canon Star Trek Wiki Fandom Gaia Early Data Release 3 Data Processing and Analysis Consortium European Space Agency 2020 d Track Q98668919d Track Q42262d Track Q17011141 Soto M G Jenkins J S Spectroscopic Parameters and atmosphEric ChemIstriEs of Stars SPECIES I Code description and dwarf stars catalogue Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2018 Vol 615 P 76 76 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201731533 arXiv 1801 09698 d Track Q114404d Track Q64610823d Track Q752075d Track Q46260676 Soubiran C Chemin L Udry S et al Gaia Data Release 2 The catalogue of radial velocity standard stars Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2018 Vol 616 8 p ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201832795 arXiv 1804 09370 d Track Q114404d Track Q46260676d Track Q56929422d Track Q62944415d Track Q73519369d Track Q752075d Track Q56603825 Soon W Sokoloff D Magnetic Field and Rotation in Lower Main Sequence Stars An Empirical Time Dependent Magnetic Bode s Relation Astrophys J E Vishniac IOP Publishing 1996 Vol 457 Iss 2 P 99 102 ISSN 0004 637X 1538 4357 doi 10 1086 309891 d Track Q54121112d Track Q5402996d Track Q2915886d Track Q8021828d Track Q4427165d Track Q598789 Houk N Smith Moore M Catalogue of two dimensional spectral types for the HD stars 1988 Vol 4 d Track Q66617557 Keenan P C McNeil R C The Perkins catalog of revised MK types for the cooler stars The Astrophysical Journal Supplement Series AAS 1989 Vol 71 P 245 266 ISSN 0067 0049 1538 4365 doi 10 1086 191373 d Track Q2984591d Track Q463435d Track Q66617569 Buscombe W Spectral classification of Southern fundamental stars 1962 T 4 S 1 d Track Q66616985 Ducati J R Catalogue of Stellar Photometry in Johnson s 11 color system 2002 Vol 2237 d Track Q63881058 Pijpers F P Selection criteria for targets of asteroseismic campaigns Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2003 Vol 400 Iss 1 P 241 248 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 20021839 arXiv astro ph 0303032 d Track Q29011328d Track Q46260676d Track Q752075d Track Q114404 Micela G Rojas Ayala B Maria Rosa Zapatero Osorio et al Catalog for the ESPRESSO blind radial velocity exoplanet survey Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2019 Vol 629 P 27 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201834729 arXiv 1908 04627 d Track Q58157316d Track Q54193999d Track Q114404d Track Q59247448d Track Q46260676d Track Q56555889d Track Q752075d Track Q105758481 Gaia Data Release 2 Data Processing and Analysis Consortium European Space Agency 2018 d Track Q42262d Track Q17011141d Track Q51905050 Leeuwen F v Validation of the new Hipparcos reduction Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2007 Vol 474 Iss 2 P 653 664 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 20078357 arXiv 0708 1752 d Track Q114404d Track Q46260676d Track Q63615173d Track Q28315126d Track Q752075 T Nordlander R Smiljanic V Adibekyan et al TheGaia ESO Survey Sodium and aluminium abundances in giants and dwarfs Astron Astrophys T Forveille EDP Sciences 2016 Vol 589 P A115 ISSN 0004 6361 0365 0138 1432 0746 1286 4846 doi 10 1051 0004 6361 201528014 arXiv 1602 03289 d Track Q56477047d Track Q53997727d Track Q58264822d Track Q114404d Track Q46260676d Track Q56562488d Track Q752075d Track Q59110326 Martell Sarah L de Silva Gayandhi M Freeman Ken C et al The GALAH survey Third data release Mon Not R Astron Soc D Flower OUP 2021 Vol 506 Iss 1 P 150 201 52 p ISSN 0035 8711 1365 2966 doi 10 1093 MNRAS STAB1242 arXiv 2011 02505 d Track Q5233701d Track Q1536490d Track Q98164625d Track Q217595d Track Q98164626d Track Q120834159 Moore Patrick Rees Robin 2011 Patrick Moore s Data Book of Astronomy vid 2nd Cambridge University Press s 408 ISBN 0 521 89935 4 Procitovano 3 lipnya 2018 Reid Neill 23 lyutogo 2002 Space Telescope Science Institute Arhiv originalu za 20 lyutogo 2007 Procitovano 11 grudnya 2006 Henry Todd J 1 zhovtnya 2006 Research Consortium on Nearby Stars Arhiv originalu za 28 listopada 2006 Procitovano 11 grudnya 2006 Butler R P Marcy G W Williams E McCarthy C Dosanjh P Vogt S S 1996 Attaining Doppler Precision of 3 M s 1 Publications of the Astronomical Society of the Pacific 108 500 Bibcode 1996PASP 108 500B doi 10 1086 133755 Porto de Mello G F del Peloso E F Ghezzi L 2006 Astrobiologically interesting stars within 10 parsecs of the Sun 6 2 308 331 arXiv astro ph 0511180 Bibcode 2006AsBio 6 308P doi 10 1089 ast 2006 6 308 PMID 16689649 Kaler James Stars University of Illinois Arhiv originalu za 7 lyutogo 2015 Procitovano 27 lipnya 2015 Washington Double Star Catalog United States Naval Observatory Arhiv originalu za 16 serpnya 2011 Procitovano 27 lipnya 2015 Pijpers F P Teixeira T C Garcia P J Cunha M S Monteiro M J P F G 2003 Interferometry and asteroseismology The radius of t Ceti Astronomy amp Astrophysics 401 1 L15 L18 Bibcode 2003A amp A 406L 15P doi 10 1051 0004 6361 20030837 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Teixeira T C Kjeldsen H Bedding T R Bouchy F Cunha M S Dall T ta in January 2009 Solar like oscillations in the G8 V star t Ceti Astronomy and Astrophysics 494 1 237 242 arXiv 0811 3989 Bibcode 2009A amp A 494 237T doi 10 1051 0004 6361 200810746 Di Folco E Thevenin F Kervella P Domiciano de Souza A du Foresto V Coude Segransan D ta in 2004 VLTI near IR interferometric observations of Vega Like Stars Astronomy and Astrophysics 426 2 601 617 Bibcode 2004A amp A 426 601D doi 10 1051 0004 6361 20047189 Mount Wilson Observatory Arhiv originalu za 31 serpnya 2006 Procitovano 15 listopada 2006 Baliunas S Sokoloff D Soon W 1996 Magnetic Field and Rotation in Lower Main Sequence Stars an Empirical Time dependent Magnetic Bode s Relation Astrophysical Journal Letters 457 2 L99 Bibcode 1996ApJ 457L 99B doi 10 1086 309891 Gray D F Baliunas S L 1994 The activity cycle of tau Ceti Astrophysical Journal 427 2 1042 1047 Bibcode 1994ApJ 427 1042G doi 10 1086 174210 Hall J C Lockwood G W Gibb E L 1995 Activity cycles in cool stars 1 Observation and analysis methods and case studies of four well observed examples Astrophysical Journal 442 2 778 793 Bibcode 1995ApJ 442 778H doi 10 1086 175483 Tuomi M Jones H R A Jenkins J S Tinney C G Butler R P Vogt S S Barnes J R Wittenmyer R A o Toole S Horner J Bailey J Carter B D Wright D J Salter G S Pinfield D 2013 Signals embedded in the radial velocity noise Astronomy amp Astrophysics 551 A79 arXiv 1212 4277 Bibcode 2012yCat 35510079T doi 10 1051 0004 6361 201220509 Novosti pro kosmos i NLO 20 12 2012 11 34 Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano null Phl upr edu Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 8 sichnya 2014 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 24 serpnya 2015 van Leeuwen F 2007 Hipparcos the New Reduction Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 22 serpnya 2010

Дата публікації:
Топ