Обертальна змінна зоря - це одиночна або подвійна зоря, зміна яскравості якої відбувається внаслідок обертання асиметричної зорі або контактної подвійної системи.
Причинами змін блиску можуть бути або еліпсоїдально деформовані компоненти тісних подвійних зір, або виникнення нерівномірного розподілу яскравості на поверхні зорі. Тобто, серед причин подібних змін яскравості можуть бути:
- Зоряні плями, аналог сонячних плям
- нерівномірний розподіл температури
- нерівномірний хімічний розподіл
Типи
- Еліпсоїдні змінні — це тісні подвійні системи, у яких компоненти деформувалися в еліпсоїдну форму під дією гравітації через їх відносну близькість. Через орбітальний рух подвійної системи з подібними деформованими зорями спостерігач на Землі бачить незначні зміни блиску. Подібний ефект спостерігається в усіх зорях типів β Ліри та W Великої Ведмедиці, однак на нього додатково накладаються затемнення і тому ці зорі є перш за все затемнювано-подвійними.
- ("відбиванням") світла також є подвійними системами, в яких зміна освітленості відбувається переважно в результаті нагрівання однією зорею частини поверхні іншої.
- Змінні α2 Гончих псів є зорями головної послідовності зі спектральними класами B8p-A7p. Вони мають сильне магнітне поле в кілька тисяч гаус, яке для зовнішнього спостерігача змінюється залежно від обертання зорі. Тут зміна блиску на ~0.1 зоряної величини відбувається внаслідок збагачення областей поверхні поблизу магнітних полюсів кремнієм, хромом і рідкоземельними елементами.
- Змінні зорі типу BY Дракона є пізніми карликами з лініями випромінювання і спектральними класами від dKe до dMe. Вони демонструють квазіперіодичні зміни світності з довжиною циклу від 0.2 до 100 днів з амплітудою до 0.5 зоряної величини. Зміни блиску є наслідком наявності зоряних плям і хромосферної активності через швидке обертання. Спалахи, подібні до тих, що спостерігаються на зорях типу UV Ceti, також спостерігалися в зорях BY типу Draconis.
- Зорі FK Волосся Вероніки є змінними з швидким обертанням, нерівномірною поверхневою яскравістю та спектральним типом від G до K. У спектрі домінують лінії кальцію та водню у випромінюванні. Ймовірно, це поодинокі зорі, які нещодавно виникли в результаті злиття тісної подвійної системи і де магнітне поле ще не встигло сповільнити своє обертання. Тривалість обертання і період зміни блиску менше 5 днів.
- Пульсари - нейтронні зорі з сильним магнітним полем і величезною частотою обертання. Тривалість 1 оберту становить від 0.01 до кількох секунд. Синхротронне випромінювання випромінюється в напрямку руху електронів, і спостерігач сприймає «імпульсне» випромінювання з періодом, що вдвічі менший періоду обертання нейтронної зорі.
- Зорі типу SX Овна є ранніми зорями головної послідовності зі спектральним класом від B0p до B9p. Зорі, також відомі як гелієві змінні, демонструють змінну інтенсивність спектральних ліній гелію та кремнію. Ймовірно, це аналог зір типу α2 Гончих псів, тільки з вищими темпетатурами, бо один той самий механізм є причиною зміни світла для обох класів.
Див. також
Джерела
- Definition veränderlicher Sterne im GCVS
- Understanding Variable Stars. Cambridge University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obertalna zminna zorya ce odinochna abo podvijna zorya zmina yaskravosti yakoyi vidbuvayetsya vnaslidok obertannya asimetrichnoyi zori abo kontaktnoyi podvijnoyi sistemi Prichinami zmin blisku mozhut buti abo elipsoyidalno deformovani komponenti tisnih podvijnih zir abo viniknennya nerivnomirnogo rozpodilu yaskravosti na poverhni zori Tobto sered prichin podibnih zmin yaskravosti mozhut buti Zoryani plyami analog sonyachnih plyam nerivnomirnij rozpodil temperaturi nerivnomirnij himichnij rozpodilTipiElipsoyidni zminni ce tisni podvijni sistemi u yakih komponenti deformuvalisya v elipsoyidnu formu pid diyeyu gravitaciyi cherez yih vidnosnu blizkist Cherez orbitalnij ruh podvijnoyi sistemi z podibnimi deformovanimi zoryami sposterigach na Zemli bachit neznachni zmini blisku Podibnij efekt sposterigayetsya v usih zoryah tipiv b Liri ta W Velikoyi Vedmedici odnak na nogo dodatkovo nakladayutsya zatemnennya i tomu ci zori ye persh za vse zatemnyuvano podvijnimi vidbivannyam svitla takozh ye podvijnimi sistemami v yakih zmina osvitlenosti vidbuvayetsya perevazhno v rezultati nagrivannya odniyeyu zoreyu chastini poverhni inshoyi Zminni a2 Gonchih psiv ye zoryami golovnoyi poslidovnosti zi spektralnimi klasami B8p A7p Voni mayut silne magnitne pole v kilka tisyach gaus yake dlya zovnishnogo sposterigacha zminyuyetsya zalezhno vid obertannya zori Tut zmina blisku na 0 1 zoryanoyi velichini vidbuvayetsya vnaslidok zbagachennya oblastej poverhni poblizu magnitnih polyusiv kremniyem hromom i ridkozemelnimi elementami Zminni zori tipu BY Drakona ye piznimi karlikami z liniyami viprominyuvannya i spektralnimi klasami vid dKe do dMe Voni demonstruyut kvaziperiodichni zmini svitnosti z dovzhinoyu ciklu vid 0 2 do 100 dniv z amplitudoyu do 0 5 zoryanoyi velichini Zmini blisku ye naslidkom nayavnosti zoryanih plyam i hromosfernoyi aktivnosti cherez shvidke obertannya Spalahi podibni do tih sho sposterigayutsya na zoryah tipu UV Ceti takozh sposterigalisya v zoryah BY tipu Draconis Zori FK Volossya Veroniki ye zminnimi z shvidkim obertannyam nerivnomirnoyu poverhnevoyu yaskravistyu ta spektralnim tipom vid G do K U spektri dominuyut liniyi kalciyu ta vodnyu u viprominyuvanni Jmovirno ce poodinoki zori yaki neshodavno vinikli v rezultati zlittya tisnoyi podvijnoyi sistemi i de magnitne pole she ne vstiglo spovilniti svoye obertannya Trivalist obertannya i period zmini blisku menshe 5 dniv Pulsari nejtronni zori z silnim magnitnim polem i velicheznoyu chastotoyu obertannya Trivalist 1 obertu stanovit vid 0 01 do kilkoh sekund Sinhrotronne viprominyuvannya viprominyuyetsya v napryamku ruhu elektroniv i sposterigach sprijmaye impulsne viprominyuvannya z periodom sho vdvichi menshij periodu obertannya nejtronnoyi zori Zori tipu SX Ovna ye rannimi zoryami golovnoyi poslidovnosti zi spektralnim klasom vid B0p do B9p Zori takozh vidomi yak geliyevi zminni demonstruyut zminnu intensivnist spektralnih linij geliyu ta kremniyu Jmovirno ce analog zir tipu a2 Gonchih psiv tilki z vishimi tempetaturami bo odin toj samij mehanizm ye prichinoyu zmini svitla dlya oboh klasiv Div takozhZminni zoriDzherelaDefinition veranderlicher Sterne im GCVS Understanding Variable Stars Cambridge University Press ISBN 978 0 521 23253 1