Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сухі ліси Центрального Індокитаю (ідентифікатор WWF: IM0202) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований в Індокитаї.
 Діптерокаропові ліси у Національному парку [en] (провінція Сукхотай, Таїланд) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0202 |
| Межі | Гірські дощові ліси Каї та Карену Вологі листяні ліси Північного Таїланду та Лаосу Гірські дощові ліси Луангпхабангу Вологі листяні ліси Північного Корату Дощові ліси півночі Аннамських гір Дощові ліси півдня Аннамських гір Прісноводні заболочені ліси басейну Чаопхраї Рівнинні вологі листяні ліси басейну Чаопхраї Дощові ліси Кардамонових гір Прісноводні заболочені ліси басейну Тонлесапу Торф'яно-болотні ліси басейнів Тонлесапу та Меконгу Сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю Індокитайські мангри |
| Площа, км² | 318 923 |
| Країни | Таїланд, Камбоджа, Лаос, В'єтнам |
| Охороняється | 31 724 км² (10 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон сухих лісів Центрального Індокитаю охоплює низку рівнин та плато, розташованих на півострові Індокитай. Він охоплює значну територію Таїланду, простягаючись від кордону з М'янмою та Лаосом у провінції Чіанграй на південь через посушливі нижні схили і передгір'я [en], [en] та [en], досягає височин, що оточують [ru], та східних передгір'їв [en], після чого повертає на схід, де охоплює більшу частину [en]. Далі на південний схід екорегіон охоплює рівнини південного та південно-західного Лаосу, що лежать у басейні Меконга, посушливі райони на заході, півночі і сході [ru], що лежать на території Камбоджі, а також верхів'я річок [en] та [en] на заході в'єтнамських провінцій Зялай, Даклак та Дакнонг.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів в екорегіоні коливається від 1000 до 1500 мм, більшість з яких випадає в період мусонів. Тривалість сухого сезону становить 5-7 місяців. Протягом дев'яти місяців в році спостерігається від'ємний баланс зволоження, коли кількість води, що випаровується, перевищує кількість води, що випадає у вигляді опадів.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі діптерокарпові листяні ліси або рідколісся, дерева в яких скидають листя під час тривалого сухого сезону. Структура цих лісів варіюється від відносно густих лісів, закритий лісовий намет в яких складають невисокі дерева 5-8 м заввишки, до більш типових відкритих лісів, густота намету в яких становить 50-80 %. В останніх дерева іноді можуть досягати 10-12 м заввишки, а у відкритому підліску переважають трави. Внаслідок пожеж, спричинених природними посухами або втручанням людини, сухі листяні ліси стають більш відкритими і перетворюються на лісисті савани. Хоча на північному сході Камбоджі продовжують існувати значні площі природних лісів, більша частина первинного лісового покриву наразі вирубана, особливо в Таїланді, Лаосі та В'єтнамі.
Основу широколистяних лісів регіону складають дерева з родини Діптерокарпові (Dipterocarpaceae). З приблизно 700 видів, що належать до цієї родини, лише шість видів є листопадними, і всі вони зустрічаються в цьому екорегіоні. В лісах екорегіону домінують [en] (Shorea siamensis), [en] (Shorea obtusa), [en] (Dipterocarpus obtusifolius) та [en] (Dipterocarpus tuberculatus). Співдомінантними видами подекуди виступають [en] (Terminalia elliptica) та тенассерімські сосни (Pinus latteri).
Серед інших дерев, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити [en] (Pterocarpus macrocarpus), [en] (Sindora siamensis), [en] (Xylia xylocarpa) та інші невисокі дерева з родини бобових (Fabaceae). У трав'янистому підліску поширені різні види саговників (Cycadaceae). Епіфітні судинні рослини та лишайники нечисленні та мають низьке різноманіття у низинних лісах екорегіону, але їхня кількість збільшується у лісах, що ростуть на височинах та у інших більш вологих районах.
У трав'янистому підліску листяних діптерокарпових лісів регулярно спалахують пожежі. Питання, наскільки людська діяльність, яка значно збільшила частоту таких пожеж, вплинула на формування рослинного покриву екорегіону, є дискусійним. Деякі дослідники вважають, що на місці значної частини сучасних лісів регіону раніше росли напіввічнозелені ліси, які перетворилися у листяні ліси під впливом регулярних пожеж, однак інші дослідники вважають, що такі перетворення були обмеженими. Більшість пожеж трапляється в період з грудня до початку березня, коли трава в лісах найбільш суха. Домінуючі породи дерев екорегіону демонструють пристосування до пожеж у вигляді товстої пробкової кори, покликаної захистити камбієві тканини, та коренів, які легко проростають.
Фауна
Ще у XX столітті в сухих лісах регіону кочували та паслися великі популяції індійських слонів (Elephas maximus indicus), гаурів (Bos gaurus), бантенгів (Bos javanicus), азійських арні (Bubalus arnee), купреїв (Bos sauveli) та [en] (Rucervus eldii siamensis). Великі стада цих диких тварин, що кочували по територіям з низькою густотою населення, нагадували ландшафт східноафриканської савани. На травоїдних тварин полювали великі хижі ссавці — індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti), індокитайські леопарди (Panthera pardus delacouri), димчасті пантери (Neofelis nebulosa) та зграї гірських куонів (Cuon alpinus). На жаль, знищення природного середовища та полювання завдали значних втрат дикій фауні регіону. Деякі види, зокрема [vi] (Rhinoceros sondaicus annamiticus), [en] (Dicerorhinus sumatrensis lasiotis) та [en] (Rucervus schomburgki), повністю вимерли в регіоні. Ймовірно, купреї (Bos sauveli), національні тварини Камбоджі, також повністю вимерли, хоча невеликі популяції цих тварин могли зберегтися на півночі та сході Камбоджі. Востаннє цих великих лісових биків спостерігали у 1969 році.
Наразі в екорегіоні зустрічається 167 видів ссавців. Крім вищезгаданих тигрів, слонів, броворогих оленів, бантенгів та гаурів, в лісах та рідколіссях екорегіону також мешкають [en] (Capricornis sumatraensis maritimus), індійські замбари (Rusa unicolor cambojensis), малайські ведмеді (Helarctos malayanus), [en] (Trachypithecus crepusculus) та лангури Жермена (Trachypithecus germaini).
Орнітофауна екорегіону нараховує понад 500 видів птахів. Серед рідкісних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити бенгальських флоріканів (Houbaropsis bengalensis), індійських марабу (Leptoptilos dubius), білоплечих ібісів (Pseudibis davisoni), індійських журавлів (Grus antigone) та дуже рідкісних ендемічних білооких попецухів (Eurochelidon sirintarae). Серед інших птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити сріблястого лофура (Lophura nycthemera), сіамського лофура (Lophura diardi), [en] (Syrmaticus humiae), [en] (Polyplectron bicalcaratum), дворогого гомрая (Buceros bicornis), білощокого калао (Anorrhinus austeni) та смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus). Ці види вважаються індикаторами цілісності природного середовища та заслуговують на особливу увагу природоохоронців.
Герпетофауна екорегіону є недостатньо дослідженою. Серед поширених в регіоні плазунів слід відзначити велику азійську м'якотілу черепаху (Pelochelys cantorii), плямисту дтеллу (Gehyra lacerata), [en] (Gekko petricolus), ізопахію Ланга (Isopachys borealis) та коратського в'юнкого сцинка (Lygosoma koratense). У деяких ізольованих озерах зустрічаються дуже рідкісні [en] (Crocodylus siamensis), які перебувають на межі зникнення.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 31 724 км², або 10 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Таїланді, Національний заповідник Се-Піам в Лаосі, а також [en], [en] та [en] в Камбоджі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Central Indochina dry forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Central Indochina Dry Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi lisi Centralnogo Indokitayu identifikator WWF IM0202 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih suhih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Indokitayi Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Dipterokaropovi lisi u Nacionalnomu parku en provinciya Sukhotaj Tayiland Ekozona IndomalajyaBiom Tropichni ta subtropichni suhi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya vrazlivij WWF IM0202Mezhi Girski doshovi lisi Kayi ta Karenu Vologi listyani lisi Pivnichnogo Tayilandu ta Laosu Girski doshovi lisi Luangphabangu Vologi listyani lisi Pivnichnogo Koratu Doshovi lisi pivnochi Annamskih gir Doshovi lisi pivdnya Annamskih gir Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Chaophrayi Rivninni vologi listyani lisi basejnu Chaophrayi Doshovi lisi Kardamonovih gir Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Tonlesapu Torf yano bolotni lisi basejniv Tonlesapu ta Mekongu Suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo Indokitayu Indokitajski mangriPlosha km 318 923Krayini Tayiland Kambodzha Laos V yetnamOhoronyayetsya 31 724 km 10 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion suhih lisiv Centralnogo Indokitayu ohoplyuye nizku rivnin ta plato roztashovanih na pivostrovi Indokitaj Vin ohoplyuye znachnu teritoriyu Tayilandu prostyagayuchis vid kordonu z M yanmoyu ta Laosom u provinciyi Chiangraj na pivden cherez posushlivi nizhni shili i peredgir ya en en ta en dosyagaye visochin sho otochuyut ru ta shidnih peredgir yiv en pislya chogo povertaye na shid de ohoplyuye bilshu chastinu en Dali na pivdennij shid ekoregion ohoplyuye rivnini pivdennogo ta pivdenno zahidnogo Laosu sho lezhat u basejni Mekonga posushlivi rajoni na zahodi pivnochi i shodi ru sho lezhat na teritoriyi Kambodzhi a takozh verhiv ya richok en ta en na zahodi v yetnamskih provincij Zyalaj Daklak ta Daknong KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni kolivayetsya vid 1000 do 1500 mm bilshist z yakih vipadaye v period musoniv Trivalist suhogo sezonu stanovit 5 7 misyaciv Protyagom dev yati misyaciv v roci sposterigayetsya vid yemnij balans zvolozhennya koli kilkist vodi sho viparovuyetsya perevishuye kilkist vodi sho vipadaye u viglyadi opadiv FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi dipterokarpovi listyani lisi abo ridkolissya dereva v yakih skidayut listya pid chas trivalogo suhogo sezonu Struktura cih lisiv variyuyetsya vid vidnosno gustih lisiv zakritij lisovij namet v yakih skladayut nevisoki dereva 5 8 m zavvishki do bilsh tipovih vidkritih lisiv gustota nametu v yakih stanovit 50 80 V ostannih dereva inodi mozhut dosyagati 10 12 m zavvishki a u vidkritomu pidlisku perevazhayut travi Vnaslidok pozhezh sprichinenih prirodnimi posuhami abo vtruchannyam lyudini suhi listyani lisi stayut bilsh vidkritimi i peretvoryuyutsya na lisisti savani Hocha na pivnichnomu shodi Kambodzhi prodovzhuyut isnuvati znachni ploshi prirodnih lisiv bilsha chastina pervinnogo lisovogo pokrivu narazi virubana osoblivo v Tayilandi Laosi ta V yetnami Osnovu shirokolistyanih lisiv regionu skladayut dereva z rodini Dipterokarpovi Dipterocarpaceae Z priblizno 700 vidiv sho nalezhat do ciyeyi rodini lishe shist vidiv ye listopadnimi i vsi voni zustrichayutsya v comu ekoregioni V lisah ekoregionu dominuyut en Shorea siamensis en Shorea obtusa en Dipterocarpus obtusifolius ta en Dipterocarpus tuberculatus Spivdominantnimi vidami podekudi vistupayut en Terminalia elliptica ta tenasserimski sosni Pinus latteri Sered inshih derev sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti en Pterocarpus macrocarpus en Sindora siamensis en Xylia xylocarpa ta inshi nevisoki dereva z rodini bobovih Fabaceae U trav yanistomu pidlisku poshireni rizni vidi sagovnikiv Cycadaceae Epifitni sudinni roslini ta lishajniki nechislenni ta mayut nizke riznomanittya u nizinnih lisah ekoregionu ale yihnya kilkist zbilshuyetsya u lisah sho rostut na visochinah ta u inshih bilsh vologih rajonah U trav yanistomu pidlisku listyanih dipterokarpovih lisiv regulyarno spalahuyut pozhezhi Pitannya naskilki lyudska diyalnist yaka znachno zbilshila chastotu takih pozhezh vplinula na formuvannya roslinnogo pokrivu ekoregionu ye diskusijnim Deyaki doslidniki vvazhayut sho na misci znachnoyi chastini suchasnih lisiv regionu ranishe rosli napivvichnozeleni lisi yaki peretvorilisya u listyani lisi pid vplivom regulyarnih pozhezh odnak inshi doslidniki vvazhayut sho taki peretvorennya buli obmezhenimi Bilshist pozhezh traplyayetsya v period z grudnya do pochatku bereznya koli trava v lisah najbilsh suha Dominuyuchi porodi derev ekoregionu demonstruyut pristosuvannya do pozhezh u viglyadi tovstoyi probkovoyi kori poklikanoyi zahistiti kambiyevi tkanini ta koreniv yaki legko prorostayut FaunaShe u XX stolitti v suhih lisah regionu kochuvali ta paslisya veliki populyaciyi indijskih sloniv Elephas maximus indicus gauriv Bos gaurus bantengiv Bos javanicus azijskih arni Bubalus arnee kupreyiv Bos sauveli ta en Rucervus eldii siamensis Veliki stada cih dikih tvarin sho kochuvali po teritoriyam z nizkoyu gustotoyu naselennya nagaduvali landshaft shidnoafrikanskoyi savani Na travoyidnih tvarin polyuvali veliki hizhi ssavci indokitajski tigri Panthera tigris corbetti indokitajski leopardi Panthera pardus delacouri dimchasti panteri Neofelis nebulosa ta zgrayi girskih kuoniv Cuon alpinus Na zhal znishennya prirodnogo seredovisha ta polyuvannya zavdali znachnih vtrat dikij fauni regionu Deyaki vidi zokrema vi Rhinoceros sondaicus annamiticus en Dicerorhinus sumatrensis lasiotis ta en Rucervus schomburgki povnistyu vimerli v regioni Jmovirno kupreyi Bos sauveli nacionalni tvarini Kambodzhi takozh povnistyu vimerli hocha neveliki populyaciyi cih tvarin mogli zberegtisya na pivnochi ta shodi Kambodzhi Vostannye cih velikih lisovih bikiv sposterigali u 1969 roci Narazi v ekoregioni zustrichayetsya 167 vidiv ssavciv Krim vishezgadanih tigriv sloniv brovorogih oleniv bantengiv ta gauriv v lisah ta ridkolissyah ekoregionu takozh meshkayut en Capricornis sumatraensis maritimus indijski zambari Rusa unicolor cambojensis malajski vedmedi Helarctos malayanus en Trachypithecus crepusculus ta languri Zhermena Trachypithecus germaini Ornitofauna ekoregionu narahovuye ponad 500 vidiv ptahiv Sered ridkisnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti bengalskih florikaniv Houbaropsis bengalensis indijskih marabu Leptoptilos dubius biloplechih ibisiv Pseudibis davisoni indijskih zhuravliv Grus antigone ta duzhe ridkisnih endemichnih bilookih popecuhiv Eurochelidon sirintarae Sered inshih ptahiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti sriblyastogo lofura Lophura nycthemera siamskogo lofura Lophura diardi en Syrmaticus humiae en Polyplectron bicalcaratum dvorogogo gomraya Buceros bicornis biloshokogo kalao Anorrhinus austeni ta smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus Ci vidi vvazhayutsya indikatorami cilisnosti prirodnogo seredovisha ta zaslugovuyut na osoblivu uvagu prirodoohoronciv Gerpetofauna ekoregionu ye nedostatno doslidzhenoyu Sered poshirenih v regioni plazuniv slid vidznachiti veliku azijsku m yakotilu cherepahu Pelochelys cantorii plyamistu dtellu Gehyra lacerata en Gekko petricolus izopahiyu Langa Isopachys borealis ta koratskogo v yunkogo scinka Lygosoma koratense U deyakih izolovanih ozerah zustrichayutsya duzhe ridkisni en Crocodylus siamensis yaki perebuvayut na mezhi zniknennya ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 31 724 km abo 10 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en en en en en ta en v Tayilandi Nacionalnij zapovidnik Se Piam v Laosi a takozh en en ta en v Kambodzhi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Central Indochina dry forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Central Indochina Dry Forests One Earth