Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дощові ліси півдня Аннамських гір (ідентифікатор WWF: IM0152) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в горах Індокитаю.
 Аннамські гори в провінції Куангнам (В'єтнам) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0152 |
| Межі | Рівнинні дощові ліси Північного В'єтнаму Рівнинні сухі ліси Південного В'єтнаму Дощові ліси півночі Аннамських гір Сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю Сухі ліси Центрального Індокитаю |
| Площа, км² | 46 307 |
| Країни | В'єтнам, Лаос, Камбоджа |
| Охороняється | 9345 км² (20 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон дощових лісів півдня Аннамських гір охоплює південну частину Аннамських гір або гір Чионгшон, розташовану на південному сході Лаосу, на півдні В'єтнаму та на крайньому південному сході Камбоджі. Він складається з двох частин, розділених долиною річки [vi].
Північний субрегіон простягається від перевалу [en] на південь до долини Ба. Він включає гранітний гірський масив Контум, де розташована гора [en], найвища вершина В'єтнаму висотою 2598 м. Також до північного субрегіону входить плоскогір'я Боловен у Південному Лаосі, яке лежить на захід від головного ланцюга Аннамських гір.
Південний субрегіон переважно розташований на території В'єтнаму і включає плато [en], найвищі вершини якого підіймаються на висоту понад 2000 м над рівнем моря. З геологічної точки зору основу Південних Аннамських гір складають магматичні базальти, граніти та осадові породи. Еродовані базальти є материнською породою для родючих ґрунтів екорегіону, які мають гарний сільськогосподарський потенціал.
На півночі екорегіон переходить у дощові ліси півночі Аннамських гір, а на заході — у сухі вічнозелені ліси Південно-Східного Індокитаю та у сухі ліси Центрального Індокитаю. На сході, у вузькій смузі низовин, що простягаються між передгір'ями Чионгшону та узбережжям Південнокитайського моря, розташований екорегіон рівнинних сухих лісів Південного В'єтнаму.
Клімат
На низьких висотах регіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена) або мусонний клімат (Am за класифікацією Кеппена), а у високогір'ях — вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена) або високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів на більшій частині екорегіону коливається від 1500 до 2500 мм, пік яких припадає на серпень-жовтень, коли дмуть північно-східні мусони. На східних схилах плато Далат вона може перевищувати 3850 мм, а пік опадів припадає на листопад. Короткий зимовий сухий сезон триває три місяці або менше. Під час нього у високогір'ях часто випадає ранкова роса і трапляються тумани. Середня температура в регіоні становить 20-21 °C.
Флора
В межах екорегіону зустрічаються різноманітні лісові угруповання, розподіл яких залежить від клімату, рельєфу, ґрунтів та висоти над рівнем моря. Значна частина з цих лісів була знищена або значно деградувала, проте близько чверті території регіону все ще вкрито незайманими лісами.
На висоті від 600 до 900 м над рівнем моря поширені вологі вічнозелені ліси, основу яких складають різні представники родин Букові (Fagaceae), Миртові (Myrtaceae) та Лаврові (Lauraceae). Ці ліси вирізняються високим видовим різноманіттям: тут ростуть до двадцяти різних видів літокарпусів (Lithocarpus spp.), п'ять видів кастанопсисів (Castanopsis spp.) та три види дубів (Quercus spp.). [en] (Schima wallichii), а також деякі дерева з родин Фісташкові (Anacardiaceae), Бурзерові (Burseraceae) та Діптерокарпові (Dipterocarpaceae) виступають емерджентними видами, підіймаючись над лісовим наметом. Найпоширенішими серед великих дерев у низькогірських лісах є [en] (Hopea pierrei), які складають до 90 % серед усіх дерев, діаметр яких перевищує 1 м. Важливим компонентом низькогірських лісів також виступають ліани. На більш низьких висотах ці ліси переходить у передгірські вологі вічнозелені ліси (у вологих районах) та у передгірські напіввічнозелені ліси (у більш сухих районах).
На висоті понад 900 м над рівнем моря поширені гірські широколистяні ліси, які відрізняються за структурою та видовим складом залежно від геологічного субстрату та наявності вологи. Лісовий намет у цих вічнозелених широколистяних лісах зазвичай розташований на висоті 30 м над землею. Висота лісового намету знижується зі збільшенням висоти та зі зменшенням глибини ґрунту. Дерева, що складають верхній ярус середньогірських лісів, переважно належать до родин Букові (Fagaceae), Магнолієві (Magnoliaceae), [en] (Aceraceae), Подокарпові (Podocarpaceae), Лаврові (Lauraceae) та Чаєві (Theaceae). У гірських лісах також зустрічаються хвойні дерева — фуцзяньські кипариси (Fokienia hodginsii), різні види подокарпів (Podocarpus spp.), річкових кедрів (Calocedrus spp.), тисів (Taxus spp.) та головотисів (Cephalotaxus spp.), а також ендемічні далатські сосни (Pinus dalatensis) та сосни Кремпфа (Pinus krempfii). Помітну частину біорізноманіття складають епіфіти, особливо різноманітні орхідеї, що ростуть у верхньому ярусі лісу, та папороті, що ростуть в середньому та нижньому ярусах.
На плато Далат та у інших високогір'ях Південного В'єтнаму, особливо у більш сухих районах, на висоті до 1800 м над рівнем моря, поширені хвойні ліси, основу яких складають кхасійські сосни (Pinus kesiya). Ці ліси менш різноманітні, ніж високогірні гірські ліси, що ростуть у більш вологих районах. Діяльність людини сприяла розширенню площі соснових лісів за рахунок тих територй, що колись були вкриті гірськими вічнозеленими лісами. В більш густих галерейних лісах, що ростуть уздовж соснових насаджень, іноді зустрічаються кетелерії Евеліна (Keteleeria evelyniana), але вони рідко ростуть у самих соснових лісах. Соснові ліси схильні до частих пожеж, які перешкоджають поширенню широколистяних дерев.
У високогір'ях екорегіону, де часто дмуть вологі вітри, поширені пишні хмарні ліси. Тут рясні роси та тумани компенсують брак опадів під час короткого сухого сезону. Основу хмарних лісів складають різні види дубів (Quercus spp.), літокарпусів (Lithocarpus spp.), [en] (Gordonia spp.), [en] (Pyrenaria spp.), [en] (Ternstroemia spp.) та різні представники родини вересових (Ericaceae), а також деякі хвойні дерева, зокрема фуцзяньські кипариси (Fokienia hodginsii) та різні види подокарпів (Podocarpus spp.).
Фауна
В горах регіону зустрічається понад 135 видів ссавців. Серед рідкісних великих ссавців, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити індійського слона (Elephas maximus indicus), гаура (Bos gaurus), бантенга (Bos javanicus), [en] (Capricornis sumatraensis maritimus), індійського замбара (Rusa unicolor cambojensis), [en] (Rucervus eldii) та гігантського мунтжака (Muntiacus vuquangensis).
Серед поширених в екорегіоні хижих ссавців слід відзначити індокитайського тигра (Panthera tigris corbetti), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), мармурову кішку (Pardofelis marmorata), гірського куона (Cuon alpinus), гладкошерсту видру (Lutrogale perspicillata), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus) та малайського ведмедя (Helarctos malayanus), серед мавп — [en] (Nycticebus bengalensis), карликового лорі (Xanthonycticebus pygmaeus), ассамського макаку (Macaca assamensis), ведмежого макаку (Macaca arctoides), північного свинохвостого макаку (Macaca leonina) та чорноногого дука (Pygathrix nigripes), а серед інших ссавців — пістряву політуху (Hylopetes alboniger), рудочереву вивірку (Callosciurus erythraeus), [en] (Ratufa bicolor), [en] (Tupaia belangeri) та малайського шерстокрила (Galeopterus variegatus).
Майже ендемічними представниками регіону є жовтощокі гібони (Nomascus gabriellae), аннамські гібони (Nomascus annamensis), червононогі дуки (Pygathrix nemaeus), індокитайські гірські щури (Maxomys moi), білозубки Зайцева (Crocidura zaitsevi) та дрібнозубі кроти (Euroscaptor parvidens). Ендеміками екорегіону є сіроногі дуки (Pygathrix cinerea), пацюки Осгуда (Rattus osgoodi), леопольдомиші Міллета (Leopoldamys milleti) та білозубки Соколова (Crocidura sokolovi).
В гірських лісах регіону зустрічається понад 410 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сіамського лофура (Lophura diardi), сріблястого лофура (Lophura nycthemera), синьокрилого павича (Pavo muticus), зеленоногу куріпку (Tropicoperdix chloropus), білоголову качку (Asarcornis scutulata), дворогого гомрая (Buceros bicornis), білощокого калао (Anorrhinus austeni), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), гірського пінона (Ducula badia), а також майже ендемічних [en] (Polyplectron germaini), [en] (Rheinardia ocellata), жовтодзьобих повзиків (Sitta solangiae), світлооких синчівок (Mixornis kelleyi), лаоських фульвет (Fulvetta danisi), в'єтнамських кутій (Cutia legalleni) та індокитайських баблерів (Napothera danjoui).
Ендеміками екорегіону є сріблястощокі чагарниці (Trochalopteron yersini), реліктові чагарниці (Trochalopteron ngoclinhense), в'єтнамські чагарниці (Ianthocincla konkakinhensis), анамські чагарниці (Garrulax annamensis), чорноголові чагарниці (Garrulax milleti), чорноголові сибії (Actinodura sodangorum), анамські сибії (Laniellus langbianis), вохристобокі тимельовці (Pterorhinus vassali), анамські альципи-крихітки (Schoeniparus klossi), анамські сутори (Psittiparus margaritae), в'єтнамські куцокрили (Locustella idonea), анамські принії (Prinia rocki), далатські янчики (Pteruthius annamensis) та в'єтнамські зеленяки (Chloris monguilloti).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 9345 км², або 20 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en] та [en] у В'єтнамі, [en], [en], [en] та Національний заповідник Се-Сап в Лаосі, а також [en] в Камбоджі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Southern Annamites montane rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Southern Annamites Montane Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshovi lisi pivdnya Annamskih gir identifikator WWF IM0152 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v gorah Indokitayu Doshovi lisi pivdnya Annamskih gir Annamski gori v provinciyi Kuangnam V yetnam Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0152 Mezhi Rivninni doshovi lisi Pivnichnogo V yetnamu Rivninni suhi lisi Pivdennogo V yetnamu Doshovi lisi pivnochi Annamskih gir Suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo Indokitayu Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Plosha km 46 307 Krayini V yetnam Laos Kambodzha Ohoronyayetsya 9345 km 20 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft plato BolovenGeografiyaEkoregion doshovih lisiv pivdnya Annamskih gir ohoplyuye pivdennu chastinu Annamskih gir abo gir Chiongshon roztashovanu na pivdennomu shodi Laosu na pivdni V yetnamu ta na krajnomu pivdennomu shodi Kambodzhi Vin skladayetsya z dvoh chastin rozdilenih dolinoyu richki vi Pivnichnij subregion prostyagayetsya vid perevalu en na pivden do dolini Ba Vin vklyuchaye granitnij girskij masiv Kontum de roztashovana gora en najvisha vershina V yetnamu visotoyu 2598 m Takozh do pivnichnogo subregionu vhodit ploskogir ya Boloven u Pivdennomu Laosi yake lezhit na zahid vid golovnogo lancyuga Annamskih gir Pivdennij subregion perevazhno roztashovanij na teritoriyi V yetnamu i vklyuchaye plato en najvishi vershini yakogo pidijmayutsya na visotu ponad 2000 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru osnovu Pivdennih Annamskih gir skladayut magmatichni bazalti graniti ta osadovi porodi Erodovani bazalti ye materinskoyu porodoyu dlya rodyuchih gruntiv ekoregionu yaki mayut garnij silskogospodarskij potencial Na pivnochi ekoregion perehodit u doshovi lisi pivnochi Annamskih gir a na zahodi u suhi vichnozeleni lisi Pivdenno Shidnogo Indokitayu ta u suhi lisi Centralnogo Indokitayu Na shodi u vuzkij smuzi nizovin sho prostyagayutsya mizh peredgir yami Chiongshonu ta uzberezhzhyam Pivdennokitajskogo morya roztashovanij ekoregion rivninnih suhih lisiv Pivdennogo V yetnamu KlimatNa nizkih visotah regionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu Keppena a u visokogir yah vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena abo visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna kilkist opadiv na bilshij chastini ekoregionu kolivayetsya vid 1500 do 2500 mm pik yakih pripadaye na serpen zhovten koli dmut pivnichno shidni musoni Na shidnih shilah plato Dalat vona mozhe perevishuvati 3850 mm a pik opadiv pripadaye na listopad Korotkij zimovij suhij sezon trivaye tri misyaci abo menshe Pid chas nogo u visokogir yah chasto vipadaye rankova rosa i traplyayutsya tumani Serednya temperatura v regioni stanovit 20 21 C FloraV mezhah ekoregionu zustrichayutsya riznomanitni lisovi ugrupovannya rozpodil yakih zalezhit vid klimatu relyefu gruntiv ta visoti nad rivnem morya Znachna chastina z cih lisiv bula znishena abo znachno degraduvala prote blizko chverti teritoriyi regionu vse she vkrito nezajmanimi lisami Na visoti vid 600 do 900 m nad rivnem morya poshireni vologi vichnozeleni lisi osnovu yakih skladayut rizni predstavniki rodin Bukovi Fagaceae Mirtovi Myrtaceae ta Lavrovi Lauraceae Ci lisi viriznyayutsya visokim vidovim riznomanittyam tut rostut do dvadcyati riznih vidiv litokarpusiv Lithocarpus spp p yat vidiv kastanopsisiv Castanopsis spp ta tri vidi dubiv Quercus spp en Schima wallichii a takozh deyaki dereva z rodin Fistashkovi Anacardiaceae Burzerovi Burseraceae ta Dipterokarpovi Dipterocarpaceae vistupayut emerdzhentnimi vidami pidijmayuchis nad lisovim nametom Najposhirenishimi sered velikih derev u nizkogirskih lisah ye en Hopea pierrei yaki skladayut do 90 sered usih derev diametr yakih perevishuye 1 m Vazhlivim komponentom nizkogirskih lisiv takozh vistupayut liani Na bilsh nizkih visotah ci lisi perehodit u peredgirski vologi vichnozeleni lisi u vologih rajonah ta u peredgirski napivvichnozeleni lisi u bilsh suhih rajonah Na visoti ponad 900 m nad rivnem morya poshireni girski shirokolistyani lisi yaki vidriznyayutsya za strukturoyu ta vidovim skladom zalezhno vid geologichnogo substratu ta nayavnosti vologi Lisovij namet u cih vichnozelenih shirokolistyanih lisah zazvichaj roztashovanij na visoti 30 m nad zemleyu Visota lisovogo nametu znizhuyetsya zi zbilshennyam visoti ta zi zmenshennyam glibini gruntu Dereva sho skladayut verhnij yarus serednogirskih lisiv perevazhno nalezhat do rodin Bukovi Fagaceae Magnoliyevi Magnoliaceae en Aceraceae Podokarpovi Podocarpaceae Lavrovi Lauraceae ta Chayevi Theaceae U girskih lisah takozh zustrichayutsya hvojni dereva fuczyanski kiparisi Fokienia hodginsii rizni vidi podokarpiv Podocarpus spp richkovih kedriv Calocedrus spp tisiv Taxus spp ta golovotisiv Cephalotaxus spp a takozh endemichni dalatski sosni Pinus dalatensis ta sosni Krempfa Pinus krempfii Pomitnu chastinu bioriznomanittya skladayut epifiti osoblivo riznomanitni orhideyi sho rostut u verhnomu yarusi lisu ta paporoti sho rostut v serednomu ta nizhnomu yarusah Na plato Dalat ta u inshih visokogir yah Pivdennogo V yetnamu osoblivo u bilsh suhih rajonah na visoti do 1800 m nad rivnem morya poshireni hvojni lisi osnovu yakih skladayut khasijski sosni Pinus kesiya Ci lisi mensh riznomanitni nizh visokogirni girski lisi sho rostut u bilsh vologih rajonah Diyalnist lyudini spriyala rozshirennyu ploshi sosnovih lisiv za rahunok tih teritorj sho kolis buli vkriti girskimi vichnozelenimi lisami V bilsh gustih galerejnih lisah sho rostut uzdovzh sosnovih nasadzhen inodi zustrichayutsya keteleriyi Evelina Keteleeria evelyniana ale voni ridko rostut u samih sosnovih lisah Sosnovi lisi shilni do chastih pozhezh yaki pereshkodzhayut poshirennyu shirokolistyanih derev U visokogir yah ekoregionu de chasto dmut vologi vitri poshireni pishni hmarni lisi Tut ryasni rosi ta tumani kompensuyut brak opadiv pid chas korotkogo suhogo sezonu Osnovu hmarnih lisiv skladayut rizni vidi dubiv Quercus spp litokarpusiv Lithocarpus spp en Gordonia spp en Pyrenaria spp en Ternstroemia spp ta rizni predstavniki rodini veresovih Ericaceae a takozh deyaki hvojni dereva zokrema fuczyanski kiparisi Fokienia hodginsii ta rizni vidi podokarpiv Podocarpus spp FaunaV gorah regionu zustrichayetsya ponad 135 vidiv ssavciv Sered ridkisnih velikih ssavciv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti indijskogo slona Elephas maximus indicus gaura Bos gaurus bantenga Bos javanicus en Capricornis sumatraensis maritimus indijskogo zambara Rusa unicolor cambojensis en Rucervus eldii ta gigantskogo muntzhaka Muntiacus vuquangensis Sered poshirenih v ekoregioni hizhih ssavciv slid vidznachiti indokitajskogo tigra Panthera tigris corbetti dimchastu panteru Neofelis nebulosa zolotistu kotopumu Catopuma temminckii marmurovu kishku Pardofelis marmorata girskogo kuona Cuon alpinus gladkosherstu vidru Lutrogale perspicillata gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus ta malajskogo vedmedya Helarctos malayanus sered mavp en Nycticebus bengalensis karlikovogo lori Xanthonycticebus pygmaeus assamskogo makaku Macaca assamensis vedmezhogo makaku Macaca arctoides pivnichnogo svinohvostogo makaku Macaca leonina ta chornonogogo duka Pygathrix nigripes a sered inshih ssavciv pistryavu polituhu Hylopetes alboniger rudocherevu vivirku Callosciurus erythraeus en Ratufa bicolor en Tupaia belangeri ta malajskogo sherstokrila Galeopterus variegatus Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye zhovtoshoki giboni Nomascus gabriellae annamski giboni Nomascus annamensis chervononogi duki Pygathrix nemaeus indokitajski girski shuri Maxomys moi bilozubki Zajceva Crocidura zaitsevi ta dribnozubi kroti Euroscaptor parvidens Endemikami ekoregionu ye sironogi duki Pygathrix cinerea pacyuki Osguda Rattus osgoodi leopoldomishi Milleta Leopoldamys milleti ta bilozubki Sokolova Crocidura sokolovi V girskih lisah regionu zustrichayetsya ponad 410 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti siamskogo lofura Lophura diardi sriblyastogo lofura Lophura nycthemera sinokrilogo pavicha Pavo muticus zelenonogu kuripku Tropicoperdix chloropus bilogolovu kachku Asarcornis scutulata dvorogogo gomraya Buceros bicornis biloshokogo kalao Anorrhinus austeni smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus girskogo pinona Ducula badia a takozh majzhe endemichnih en Polyplectron germaini en Rheinardia ocellata zhovtodzobih povzikiv Sitta solangiae svitlookih sinchivok Mixornis kelleyi laoskih fulvet Fulvetta danisi v yetnamskih kutij Cutia legalleni ta indokitajskih bableriv Napothera danjoui Endemikami ekoregionu ye sriblyastoshoki chagarnici Trochalopteron yersini reliktovi chagarnici Trochalopteron ngoclinhense v yetnamski chagarnici Ianthocincla konkakinhensis anamski chagarnici Garrulax annamensis chornogolovi chagarnici Garrulax milleti chornogolovi sibiyi Actinodura sodangorum anamski sibiyi Laniellus langbianis vohristoboki timelovci Pterorhinus vassali anamski alcipi krihitki Schoeniparus klossi anamski sutori Psittiparus margaritae v yetnamski kucokrili Locustella idonea anamski priniyi Prinia rocki dalatski yanchiki Pteruthius annamensis ta v yetnamski zelenyaki Chloris monguilloti ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 9345 km abo 20 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en ta en u V yetnami en en en ta Nacionalnij zapovidnik Se Sap v Laosi a takozh en v Kambodzhi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Southern Annamites montane rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Southern Annamites Montane Rainforests One Earth