Баблер індокитайський Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryo

Баблер індокитайський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Pellorneidae
Рід:	Турдинула (Napothera)
Вид:	Баблер індокитайський

Біноміальна назва

Napothera danjoui
(Robinson & , 1919)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Rimator danjoui
Jabouilleia danjoui

Посилання

Вікісховище:	Napothera danjoui
Віківиди:	Napothera danjoui
МСОП:	103869790

Ба́блер індокитайський (Napothera danjoui) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає у В'єтнамі і Лаосі.

Опис

Довжина птаха становить 18–19 см. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла охриста і білувата. Скроні сірувато-коричневі, під дзьобом темні "вуса", горло біле. Дзьоб чорний, загнутий донизу.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

N. d. parvirostris (Delacour, 1927) — центральний Лаос і центральний В'єтнам;
N. d. danjoui (Robinson & Kloss, 1919) — плато ^[en] на півдні центрального В'єтнаму.

Наунгмунзький баблер раніше вважався підвидом індокитайського баблера.

Поширення і екологія

Представники підвиду N. d. danjoui живуть у вологих гірських тропічних лісах і зустрічаються на висоті від 1500 до 2100 м над рівнем моря, а представники підвиду N. d. parvirostris живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і зустрічаються на висоті від 50 до 900 м над рівнем моря, подекуди на висоті до 1650 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в лісовому підліску. Сезон розмноження триває з січня по квітень. В кладці 2 яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція індокитайських баблерів становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
H.Ch. Robinson, C.B. Klosse. On Birds from South Annam and Cochin China. Part II. Pycnonotidæ — Dicæidæ. „Ibis”. Eleventh Series. 1, s. 579, 1919 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 16 грудня 2021.
J.B.T.A. Delacour. New Birds from Indo-China (40 new races). „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 47, s. 160, 1927 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.

[Robinson&Klosse-2] H.Ch. Robinson, C.B. Klosse. On Birds from South Annam and Cochin China. Part II. Pycnonotidæ — Dicæidæ. „Ibis”. Eleventh Series. 1, s. 579, 1919 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 16 грудня 2021.

[Delacour-5] J.B.T.A. Delacour. New Birds from Indo-China (40 new races). „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 47, s. 160, 1927 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().