Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примітки Гіядор СтрипськийІм я при народженні Стрипський Гіядор МиколайовичПсевдонім Я Біленький Ядор М Миколаєнко Мікеш

Стрипський Гіядор Миколайович

Гіядор Стрипський
image
Ім'я при народженні Стрипський Гіядор Миколайович
Псевдонім Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко
Народився 7 березня 1875(1875-03-07)
с. Шелестове, тепер частина села Кольчино Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Помер 9 березня 1949(1949-03-09) (74 роки)
Будапешт, Друга Угорська республіка
Поховання Фаркашреті[1]
Громадянство image Австро-Угорщина → image Угорська республіка
Діяльність журналіст, поет, мовознавець, етнограф, історик, музеєзнавець
Сфера роботи історія
Alma mater Клузький університет (1909)
Членство Наукове товариство імені Шевченка

Гіядор Миколайович Стрипський (Др. Ядоръ Стрипський, псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко та інші, 7 березня 1875(18750307), с. Шелестове (нині частина смт. Кольчино Закарпатської області — 9 березня 1949, в інших джерелах — 9 березня 1946, Будапешт) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка та член Румунської АН.

Життєпис

З родини греко-католицького священика. Окрім Гіядора, у родині було багато дітей; один із них, Мирон (мадярська форма імені — Елемер) Стрипський, був 11-м мером Унґвара (Ужгорода) та активістом «Просвіти».

Закінчив Ужгородську гімназію (1893). Вищу освіту здобував на філософських факультетах Будапештського (1893 — осінь 1897), Львівського (один семестр 1897 р.) та Коложварського (1898—1900) університетів; у Коложварі отримав диплом доктора філософії і гімназійного професора.

Співпрацював із Володимиром Гнатюком і Іваном Франком, прихильник (народовецької) орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співпрацював із о. Августином Волошином у «Науці» й додатку «Село» (1907).

Критикував москвофілів, але водночас дотримувався політики лояльності угорській державі. У 1913 р. виступив із довгим дописом, де критикував як моксвофілів, так і проукраїнський рух, і підтримував розвиток на закарпатських землях літературної мови на базі місцевих діалектів (тобто пропагандував (політичне русинство)).

Був родичем Августина Штефана.

«Часто бував у нас двоюрідний брат мами Гіядор Стрипський, який був учнем Івана Франка. Мабуть він та галицькі священики, що часто бували у нас, подали думку батькові 1897 року заложити в Скотарському читальню.»

- писав у своїх спогадах Августин Штефан, парох Скотарського, батько першого Президента Карпатської України Августина Волошина.

Під час першої світової війни видавав журнал («Ukránia») у Будапешті, у 1919 редактор «Русько-Країнської Правди».

У 1920 залишився в Угорському королівстві, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.

У 1941–1943 провідний член («Подкарпатського Общества Наук»), у видавництві якого багато друкувався.

Писав також угорською і словацькою (псевдонім Belon Rusinský) мовами.

Після 2-ї світової війни практично вся родина Стрипських (найближчі родичі Гіядора, які ще залишалися в Ужгороді) емігрувала з Закарпаття до Угорщини.

Праці

Найвизначніші праці:

  • «Угро-руські літописні записки»,
  • «Старша руська письменність на Угорщині»,
  • «З старшої письменности угорської Руси»,
  • «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?»,
  • «Етнографічний опис Угорської Русі»,
  • «Православно-грецькі культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби»,
  • «Найстаріший румунський друк латинкою»,
  • «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.
    • Kossuth Lajos a ruthén népköltészetben. Bp., 1907. (Különnyomat az Ethnographiából)
    • Zapiszki z Verhovini [Verhovinai útijegyzetek] H.n., 1907.
    • Az erdélyi halászat ismeretéhez. Kolozsvár, 1908.
    • Az erdélyi halastavak ismeretéhez. Régi és más halastavak. Uo., 1908.
    • Sztojka pp. újonnan felfedezett antimensiója és az iskolai monostor. Ungvár, 1910.
    • Szegedi Gergely énekeskv-e 16. századbeli román fordításban. Protestáns hatások a hazai románságra. Alexics Györggyel. Uo., 1911.
    • Uhroruszki litopisznyi zapiszki. (Magyarorosz év szerinti feljegyzések) H.n., 1911.
    • Adalékok Szabó Károly ["Régi magyar könyvtár" c.] munkájának I—II. kötetéhez. Pótlások és igazítások. Bp., 1912. (soksz.)
    • Jegyzetek a görög kultúra Árpádkori nyomairól. Uo., 1913. Online
    • A görög-katholikus magyarság utolsó kálvária-útja 1896—1912. Írta Szabó Jenő. (A szerző dolgozataiból és beszédeiből egybeállította, bevezetővel és jegyzetekkel kíséri Sztripszky Hiador.) Uo., 1913. Online
    • Moskophilismus, ukrainizmus és a hazai rusznákok. Uo., [1913]. (Különnyomat a Budapesti Szemléből)
    • Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi (Magyar Oroszország régebbi írásbeliségéből). h. n., 1914.
    • Ének Igor hadairól és a palócokról. Ford. Varga Bálinttal. Bp., [1916] (Ukrán könyvtár 2.)
    • Históriás énekek a rettenetes Iván czarrúl, ifiu testőrzőjérül és az vitéz kalmár Kalasnikovrul. Írta Lermontov Mikhál. [Ford.] Uo., 1924. [1923]
    • Literarne makresy. H.n., 1942.
    • Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu. (A nyomdászat kezdetei Kárpátalján) h. n., 1942.
    • Mivel tartozunk az orosz irodalomnak? [benne Puskin: Nulin gróf c. művének ford.] Szeged, 1949.

Перекладав угорською мовою українські літературні твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігоревім».

Примітки

  1. https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/fuggelek.html
  2. https://ua-reporter.com/uk/news/malenkyy-vavylon-muzhgorod-ta-yogo-odynadcyatyy-mer-vladnyy-komisar-myron-strypskyy-foto
  3. Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42) — 2019. — С. 29.
  4. https://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky

Література

Посилання

image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Primitki Giyador StripskijIm ya pri narodzhenni Stripskij Giyador MikolajovichPsevdonim Ya Bilenkij Yador M Mikolayenko Mikesh S Novik StorozhenkoNarodivsya 7 bereznya 1875 1875 03 07 s Shelestove teper chastina sela Kolchino Berezkij komitat Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaPomer 9 bereznya 1949 1949 03 09 74 roki Budapesht Druga Ugorska respublikaPohovannya Farkashreti 1 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina Ugorska respublikaDiyalnist zhurnalist poet movoznavec etnograf istorik muzeyeznavecSfera roboti istoriyaAlma mater Kluzkij universitet 1909 Chlenstvo Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Giyador Mikolajovich Stripskij Dr Yador Stripskij psevdonimi Ya Bilenkij Yador M Mikolayenko Mikesh S Novik Storozhenko ta inshi 7 bereznya 1875 18750307 s Shelestove nini chastina smt Kolchino Zakarpatskoyi oblasti 9 bereznya 1949 v inshih dzherelah 9 bereznya 1946 Budapesht zakarpatskij diyach istorik filolog i etnograf dijsnij chlen Naukovogo tovaristva im Shevchenka ta chlen Rumunskoyi AN ZhittyepisZ rodini greko katolickogo svyashenika Okrim Giyadora u rodini bulo bagato ditej odin iz nih Miron madyarska forma imeni Elemer Stripskij buv 11 m merom Ungvara Uzhgoroda ta aktivistom Prosviti Zakinchiv Uzhgorodsku gimnaziyu 1893 Vishu osvitu zdobuvav na filosofskih fakultetah Budapeshtskogo 1893 osin 1897 Lvivskogo odin semestr 1897 r ta Kolozhvarskogo 1898 1900 universitetiv u Kolozhvari otrimav diplom doktora filosofiyi i gimnazijnogo profesora Spivpracyuvav iz Volodimirom Gnatyukom i Ivanom Frankom prihilnik narodoveckoyi oriyentaciyi zakarpatskogo kulturno movnogo rozvitku spivpracyuvav iz o Avgustinom Voloshinom u Nauci j dodatku Selo 1907 Kritikuvav moskvofiliv ale vodnochas dotrimuvavsya politiki loyalnosti ugorskij derzhavi U 1913 r vistupiv iz dovgim dopisom de kritikuvav yak moksvofiliv tak i proukrayinskij ruh i pidtrimuvav rozvitok na zakarpatskih zemlyah literaturnoyi movi na bazi miscevih dialektiv tobto propaganduvav politichne rusinstvo Buv rodichem Avgustina Shtefana Chasto buvav u nas dvoyuridnij brat mami Giyador Stripskij yakij buv uchnem Ivana Franka Mabut vin ta galicki svyasheniki sho chasto buvali u nas podali dumku batkovi 1897 roku zalozhiti v Skotarskomu chitalnyu pisav u svoyih spogadah Avgustin Shtefan paroh Skotarskogo batko pershogo Prezidenta Karpatskoyi Ukrayini Avgustina Voloshina Pid chas pershoyi svitovoyi vijni vidavav zhurnal Ukrania u Budapeshti u 1919 redaktor Rusko Krayinskoyi Pravdi U 1920 zalishivsya v Ugorskomu korolivstvi de buv ministerskim radnikom i dali doslidzhuvav kulturu j istoriyu Zakarpattya U 1941 1943 providnij chlen Podkarpatskogo Obshestva Nauk u vidavnictvi yakogo bagato drukuvavsya Pisav takozh ugorskoyu i slovackoyu psevdonim Belon Rusinsky movami Pislya 2 yi svitovoyi vijni praktichno vsya rodina Stripskih najblizhchi rodichi Giyadora yaki she zalishalisya v Uzhgorodi emigruvala z Zakarpattya do Ugorshini PraciNajviznachnishi praci Ugro ruski litopisni zapiski Starsha ruska pismennist na Ugorshini Z starshoyi pismennosti ugorskoyi Rusi Gdi dokumenti starshej istoriyi Podkarpatskoj Rusi Etnografichnij opis Ugorskoyi Rusi Pravoslavno grecki kulturni slidi pomizh madyarami Arpadovoyi dobi Najstarishij rumunskij druk latinkoyu Pam yatki rusko ukrayinskoyi movi i literaturi ta in Kossuth Lajos a ruthen nepkolteszetben Bp 1907 Kulonnyomat az Ethnographiabol Zapiszki z Verhovini Verhovinai utijegyzetek H n 1907 Az erdelyi halaszat ismeretehez Kolozsvar 1908 Az erdelyi halastavak ismeretehez Regi es mas halastavak Uo 1908 Sztojka pp ujonnan felfedezett antimensioja es az iskolai monostor Ungvar 1910 Szegedi Gergely enekeskv e 16 szazadbeli roman forditasban Protestans hatasok a hazai romansagra Alexics Gyorggyel Uo 1911 Uhroruszki litopisznyi zapiszki Magyarorosz ev szerinti feljegyzesek H n 1911 Adalekok Szabo Karoly Regi magyar konyvtar c munkajanak I II kotetehez Potlasok es igazitasok Bp 1912 soksz Jegyzetek a gorog kultura Arpadkori nyomairol Uo 1913 Online A gorog katholikus magyarsag utolso kalvaria utja 1896 1912 Irta Szabo Jeno A szerzo dolgozataibol es beszedeibol egybeallitotta bevezetovel es jegyzetekkel kiseri Sztripszky Hiador Uo 1913 Online Moskophilismus ukrainizmus es a hazai rusznakok Uo 1913 Kulonnyomat a Budapesti Szemlebol Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi Magyar Oroszorszag regebbi irasbelisegebol h n 1914 Enek Igor hadairol es a palocokrol Ford Varga Balinttal Bp 1916 Ukran konyvtar 2 Historias enekek a rettenetes Ivan czarrul ifiu testorzojerul es az vitez kalmar Kalasnikovrul Irta Lermontov Mikhal Ford Uo 1924 1923 Literarne makresy H n 1942 Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu A nyomdaszat kezdetei Karpataljan h n 1942 Mivel tartozunk az orosz irodalomnak benne Puskin Nulin grof c muvenek ford Szeged 1949 Perekladav ugorskoyu movoyu ukrayinski literaturni tvori Shevchenka Franka Rudanskogo Kocyubinskogo Slovo o polku Igorevim Primitkihttps epa oszk hu 00000 00003 00030 fuggelek html https ua reporter com uk news malenkyy vavylon muzhgorod ta yogo odynadcyatyy mer vladnyy komisar myron strypskyy foto Alla Galas Giyador Stripskij v istoriyi ukrayinskogo movoznavstva na Zakarpatti Naukovij visnik UzhNU Seriya Filologiya Vipusk 2 42 2019 S 29 https zakarpattya net ua Blogs 90173 Iosyp Kobal Hiiador Strypskyi moskvofilizm ukrainizm i vitchyzniani rusnakyLiteraturaGalas B K Galas J Stripskij Giyador Mikolajovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Galas K J Zakarpatoukrayinskij onomast Giyador Mikolajovich Stripskij Onomastica Wroclaw 1971 R 16 zesz 1 2 S 301 307 Derzhalyuk M S 1 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 869 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Stripskij Giyador Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1851 1000 ekz PosilannyaStripskij Giyador Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 992 Taras Gajduk Kim ye dlya Zakarpattya Giyador Stripskij Istoriya Prozak 21 bereznya 2020 u Wayback Machine Stripskij Giyador Mikolajovich Komunalnij zaklad Zakarpatska oblasna universalna naukova biblioteka im F Potushnyaka Zakarpatskoyi oblasnoyi radi 2 travnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ