Гіядор Стрипський | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Ім'я при народженні | Стрипський Гіядор Миколайович | |||
Псевдонім | Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко | |||
Народився | 7 березня 1875 с. Шелестове, тепер частина села Кольчино Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина | |||
Помер | 9 березня 1949 (74 роки) Будапешт, Друга Угорська республіка | |||
Поховання | Фаркашреті[1] | |||
Громадянство | ![]() | |||
Діяльність | журналіст, поет, мовознавець, етнограф, історик, музеєзнавець | |||
Сфера роботи | історія | |||
Alma mater | Клузький університет (1909) | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
|
Гіядор Миколайович Стрипський (Др. Ядоръ Стрипський, псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко та інші, 7 березня 1875, с. Шелестове (нині частина смт. Кольчино Закарпатської області — 9 березня 1949, в інших джерелах — 9 березня 1946, Будапешт) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка та член Румунської АН.
Життєпис
З родини греко-католицького священика. Окрім Гіядора, у родині було багато дітей; один із них, Мирон (мадярська форма імені — Елемер) Стрипський, був 11-м мером Унґвара (Ужгорода) та активістом «Просвіти».
Закінчив Ужгородську гімназію (1893). Вищу освіту здобував на філософських факультетах Будапештського (1893 — осінь 1897), Львівського (один семестр 1897 р.) та Коложварського (1898—1900) університетів; у Коложварі отримав диплом доктора філософії і гімназійного професора.
Співпрацював із Володимиром Гнатюком і Іваном Франком, прихильник (народовецької) орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співпрацював із о. Августином Волошином у «Науці» й додатку «Село» (1907).
Критикував москвофілів, але водночас дотримувався політики лояльності угорській державі. У 1913 р. виступив із довгим дописом, де критикував як моксвофілів, так і проукраїнський рух, і підтримував розвиток на закарпатських землях літературної мови на базі місцевих діалектів (тобто пропагандував (політичне русинство)).
Був родичем Августина Штефана.
«Часто бував у нас двоюрідний брат мами Гіядор Стрипський, який був учнем Івана Франка. Мабуть він та галицькі священики, що часто бували у нас, подали думку батькові 1897 року заложити в Скотарському читальню.»
- писав у своїх спогадах Августин Штефан, парох Скотарського, батько першого Президента Карпатської України Августина Волошина.
Під час першої світової війни видавав журнал («Ukránia») у Будапешті, у 1919 редактор «Русько-Країнської Правди».
У 1920 залишився в Угорському королівстві, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.
У 1941–1943 провідний член («Подкарпатського Общества Наук»), у видавництві якого багато друкувався.
Писав також угорською і словацькою (псевдонім Belon Rusinský) мовами.
Після 2-ї світової війни практично вся родина Стрипських (найближчі родичі Гіядора, які ще залишалися в Ужгороді) емігрувала з Закарпаття до Угорщини.
Праці
Найвизначніші праці:
- «Угро-руські літописні записки»,
- «Старша руська письменність на Угорщині»,
- «З старшої письменности угорської Руси»,
- «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?»,
- «Етнографічний опис Угорської Русі»,
- «Православно-грецькі культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби»,
- «Найстаріший румунський друк латинкою»,
- «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.
- Kossuth Lajos a ruthén népköltészetben. Bp., 1907. (Különnyomat az Ethnographiából)
- Zapiszki z Verhovini [Verhovinai útijegyzetek] H.n., 1907.
- Az erdélyi halászat ismeretéhez. Kolozsvár, 1908.
- Az erdélyi halastavak ismeretéhez. Régi és más halastavak. Uo., 1908.
- Sztojka pp. újonnan felfedezett antimensiója és az iskolai monostor. Ungvár, 1910.
- Szegedi Gergely énekeskv-e 16. századbeli román fordításban. Protestáns hatások a hazai románságra. Alexics Györggyel. Uo., 1911.
- Uhroruszki litopisznyi zapiszki. (Magyarorosz év szerinti feljegyzések) H.n., 1911.
- Adalékok Szabó Károly ["Régi magyar könyvtár" c.] munkájának I—II. kötetéhez. Pótlások és igazítások. Bp., 1912. (soksz.)
- Jegyzetek a görög kultúra Árpádkori nyomairól. Uo., 1913. Online
- A görög-katholikus magyarság utolsó kálvária-útja 1896—1912. Írta Szabó Jenő. (A szerző dolgozataiból és beszédeiből egybeállította, bevezetővel és jegyzetekkel kíséri Sztripszky Hiador.) Uo., 1913. Online
- Moskophilismus, ukrainizmus és a hazai rusznákok. Uo., [1913]. (Különnyomat a Budapesti Szemléből)
- Z sztarsoji piszmennosztyi Uhorszkoji Ruszi (Magyar Oroszország régebbi írásbeliségéből). h. n., 1914.
- Ének Igor hadairól és a palócokról. Ford. Varga Bálinttal. Bp., [1916] (Ukrán könyvtár 2.)
- Históriás énekek a rettenetes Iván czarrúl, ifiu testőrzőjérül és az vitéz kalmár Kalasnikovrul. Írta Lermontov Mikhál. [Ford.] Uo., 1924. [1923]
- Literarne makresy. H.n., 1942.
- Pocsatki drzckarsztva na Podkarpatyu. (A nyomdászat kezdetei Kárpátalján) h. n., 1942.
- Mivel tartozunk az orosz irodalomnak? [benne Puskin: Nulin gróf c. művének ford.] Szeged, 1949.
Перекладав угорською мовою українські літературні твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігоревім».
Примітки
- https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/fuggelek.html
- https://ua-reporter.com/uk/news/malenkyy-vavylon-muzhgorod-ta-yogo-odynadcyatyy-mer-vladnyy-komisar-myron-strypskyy-foto
- Алла Галас. Гіядор Стрипський в історії українського мовознавства на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. Випуск 2(42) — 2019. — С. 29.
- https://zakarpattya.net.ua/Blogs/90173-Iosyp-Kobal-Hiiador-Strypskyi-moskvofilizm-ukrainizm-i-vitchyzniani-rusnaky
Література
- Галас Б. К., Галас Й. Стрипський Гіядор Миколайович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- (Галас К. Й). Закарпатоукраїнський ономаст Гіядор Миколайович Стрипський // Onomastica. — Wrocław, 1971. — R. 16, zesz. 1—2. — S. 301—307.
- Держалюк М. С. [1] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 869. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Стрипський Гіядор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1851. — 1000 екз.
Посилання
- Стрипський Гіядор Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 992.
- Тарас Гайдук. Ким є для Закарпаття Гіядор Стрипський / Історія — Прозак [ 21 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Стрипський Гіядор Миколайович // Комунальний заклад «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка» Закарпатської обласної ради [ 2 травня 2020 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет