Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Саркісович Малхасянц (вірм. Ստեփան Սարգսի Մալխասյանց; 7 листопада [25 жовтня] 1857 — 21 липня 1947) — визначний вірменський філолог, лінгвіст і лексикограф, автор праць з класичної вірменської мови, автор «Тлумачного словника вірменської мови», тлумач і перекладач творів давньовірменських авторів сучасною вірменською мовою. Академік Академії наук Вірменської РСР (1943). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1946).
| Малхасянц Степан | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 жовтня (6 листопада) 1857[1] Ахалціхе, Тифліська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1] |
| Помер | 21 липня 1947[1] (89 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР[1] |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Національність | вірмени[1] |
| Діяльність | філолог, мовознавець, автор словників, викладач університету |
| Alma mater | Q16384924?[1] Геворкянська теологічна семінарія (1878)[1] d (1879)[1] |
| Галузь | філологія і мовознавство |
| Заклад | Нерсісянська школа d Геворкянська теологічна семінарія Єреванський державний університет d |
| Вчене звання | академік[1] |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d][1] (1940) |
| Членство | Академія наук Вірменської РСР[1] |
| Партія | d |
| Нагороди |   |
 Малхасянц Степан у Вікісховищі | |
Життєпис
у студентські роки.
Степан Малхасянц народився в місті Ахалціхе Російської імперії (нині — Республіка Грузія) в 1857 році. Початкову освіту здобув у Церковно-приходській вірменської школі Карепетяна в Ахалціхе. З 1874 по 1878 роки навчався в духовній семінарії Геворкяна в Ечміадзіні (Вірменія). В останній рік навчання в Семінарії був прийнятий на факультет сходознавства Санкт-Петербурзького Імператорського університету. Був учнем К. Патканяна. У 1889 році закінчив Університет як фахівець у галузі вірменської мови, санскриту та грузинської мови, отримавши вчений ступінь кандидата.
По закінченні навчання Степан Малхасянц викладав вірменську мову в школах і писав статті в періодичних та академічних журналах. Повернувшись до Закавказзя, він почав викладати в Церковно-приходській школі Карапетяна, а пізніше в Гімназії Єгіазаряна в Ахалціхе, а потім в Духовних семінаріях Нерсесяна, Овнаняна і Гаяняна в Тифлісі і в Духовній семінарії Геворкяна у Вагаршапаті.
Після заснування в лютому 1920 року Єреванського державного університету Степан Малхасянц викладав на факультеті історії та лінгвістики і був першим викладачем, що прочитав першу лекцію в новоствореному Університеті.
У 1940 році Степан Малхасянц був удостоєний звання доктора наук у галузі філологічних наук honoris causa. В 1943 році С. Малхасянц брав участь у заснуванні Академії наук Вірменської РСР і був обраний її членом.
Степан Малхасянц помер в 1947 році в Єревані у віці 89 років.
Наукові праці
у 1940-ві роки.
Степан Малхасянц активно цікавився вивченням класичної та середньовічної історіографії Вірменії ще до закінчення Санкт-Петербурзького імператорського університету. У 1885 році С. Малхасянц опублікував своє перше критичне видання «Всесвітньої історії», написаної істориком XI століття Асохіком — Степаносом Таронаци. Пізніше він опублікував кілька інших критичних видань текстів вірменських істориків, включаючи «початкові історії» Вірменії Фавстоса Бузанда (1896), Себеоса (1899), Лазаря Парпеци (1904) і Мойсея Хоренаці (1940). До Мойсея Хоренаці С. Малхасянц відчував особливий інтерес і опублікував понад 50 наукових праць «Батька Вірменської історії» у вигляді книг, статей і монографій. У наступні роки С. Малхасянцем були написані праці з граматики грабара (класичної вірменської мови) і ашхарабара (сучасної вірменської мови). Найважливішими дослідженнями Степана Малхасянца в галузі мовознавства є роботи «Відмінювання і префікси грабара» (1891) та «Узгодження грабара» (1892), які довгі роки служили посібниками для вивчення грабара. У передмові до роботи «Узгодження грабара» С. Малхасянц досліджував питання походження різних діалектів вірменської мови і прийшов до висновку, що діалекти існували ще до створення вірменського алфавіту, а грабар був одним з них (Араратський діалект), який піднявся до рівня літературної мови. У 1958 році було опубліковано його переклад російською мовою історичної праці «Джамбр» Католікоса XVIII століття Сімеона Єреванци.
У 1944—1945 роках Степан Малхасянц завершив свою монументальну працю — «Тлумачний словник вірменської мови» в чотирьох томах — який був удостоєний Сталінської премії (1946). Словник, над яким С. Малхасянц почав працювати в 1922 році, максимально повно охоплює лексику давньо-, середньо- і обох нововірменських літературних мов (східного і західного), а також численних вірменських діалектів. С. Малхасянц досліджував запозичення, як нові, так і старі, включаючи запозичені слова з перської, грецької, асирійської, російської мов, івриту та інших, навівши приклади їх вживання і тлумачення. В цілому «Тлумачний словник вірменської мови» охоплює близько 120.000 слів, і до цих пір він не втратив своєї значимості.
Перекладацька діяльність
Степан Малхасянц також займався перекладами творів з іноземних мов вірменською мовуою. Крім п'єс Вільяма Шекспіра (включаючи «Король Лір» (1887) і «Макбет») (1892), він також переклав роман німецького єгиптолога і письменника Георга Еберса (Georg Ebers) «Адже я людина» (Homo sum) (1898).
Родина
Незабаром після закінчення Університету Степан Малхасянц одружився з Сатенік Павлівною Бенклян, з якою прожив усе своє життя. У подружжя було шестеро дітей.
Нагороди
- Орден Леніна (24.11.1945).
- Сталінська премія першого ступеня (1946) — за капітальну працю «Тлумачний словник вірменської мови» (1944).
Доповідь Степана Малхасянца послужила підставою для вибору кольорів державного прапора Вірменії під час недовгого періоду її незалежності (1918—1921). Після здобуття Вірменією незалежності в результаті розпаду Радянського Союзу, цей прапор знову став державним символом.
Пам'ять
У пам'ять про Степана Саркісовича Малхасянце встановлена меморіальна дошка на будинку, де він жив у 1943—1947 роках (будинок № 9 по проспекту Месропа Маштоца в Єревані).
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- «Մալխասյանց, Ստեփան Սարգսի», К. Дургарян, , т. 7, стр. 162, Ереван, Армянская ССР, Издательство , 1981.
- (Armenian) Grigoryan, A. V. «Ստեփան Մալխասյանցի ծննդյան 125-ամյակի առթիվ» («In Honor of the 125th Anniversary of Stepan Malkhasyants' Birthday»). Patma-Banasirakan Handes. № 1 (100), 1983, pp. 3-15.
- Anon. Brief historical review [ 4 липня 2007 у Wayback Machine.] Accessed March 8, 2009
- Grigoryan, A. V. «Ստեփան Մալխասյանցի ծննդյան 125-ամյակի առթիվ» («In Honor of the 125th Anniversary of Stepan Malkhasyants' Birthday»). . № 1 (100), 1983, pp. 3-15
- Hovhannisyan, Petros. Մովսես Խորենացու Մատենագիտությունը (Bibliography of Movses Khorenatsi). Yerevan: Yerevan State University Press, 1991, p. 84.
- Hovhannisyan. Bibliography of Movses Khorenatsi, p. 84.
- Anon. «Malkhasyants, Stepan Sarkisovich [Архівовано 2007-05-20 у Archive.is].» Caucasian Knot. Accessed June 25, 2008.
- Из воспоминаний Г. С. Малхасяна, сына С. Малхасянца
- Альберт Ервандович Ростованов. «Правда о Сардарапатской битве, разгроме турецкой армии, победе армянских воинов, народных ополченцах, женских отрядах и беженцах в мае 1918 года. Восстановление Армянской государственности 28 мая 1918 года.» Сочи, 2008[недоступне посилання з Июль 2018]
Посилання
- Профіль Степана Саркісовича Малхасянца [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] на офіційному сайті НАН Республіки Вірменія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Sarkisovich Malhasyanc virm Ստեփան Սարգսի Մալխասյանց 7 listopada 25 zhovtnya 1857 21 lipnya 1947 viznachnij virmenskij filolog lingvist i leksikograf avtor prac z klasichnoyi virmenskoyi movi avtor Tlumachnogo slovnika virmenskoyi movi tlumach i perekladach tvoriv davnovirmenskih avtoriv suchasnoyu virmenskoyu movoyu Akademik Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR 1943 Laureat Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya 1946 Malhasyanc StepanNarodivsya25 zhovtnya 6 listopada 1857 1 Ahalcihe Tifliska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 Pomer21 lipnya 1947 1947 07 21 1 89 rokiv Yerevan Virmenska RSR SRSR 1 Krayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistvirmeni 1 Diyalnistfilolog movoznavec avtor slovnikiv vikladach universitetuAlma materQ16384924 1 Gevorkyanska teologichna seminariya 1878 1 d 1879 1 Galuzfilologiya i movoznavstvoZakladNersisyanska shkola d Gevorkyanska teologichna seminariya Yerevanskij derzhavnij universitet dVchene zvannyaakademik 1 Naukovij stupindoktor filologichnih nauk d 1 1940 ChlenstvoAkademiya nauk Virmenskoyi RSR 1 PartiyadNagorodi Malhasyanc Stepan u VikishovishiZhittyepisStepan Malhasyanc u studentski roki Stepan Malhasyanc narodivsya v misti Ahalcihe Rosijskoyi imperiyi nini Respublika Gruziya v 1857 roci Pochatkovu osvitu zdobuv u Cerkovno prihodskij virmenskoyi shkoli Karepetyana v Ahalcihe Z 1874 po 1878 roki navchavsya v duhovnij seminariyi Gevorkyana v Echmiadzini Virmeniya V ostannij rik navchannya v Seminariyi buv prijnyatij na fakultet shodoznavstva Sankt Peterburzkogo Imperatorskogo universitetu Buv uchnem K Patkanyana U 1889 roci zakinchiv Universitet yak fahivec u galuzi virmenskoyi movi sanskritu ta gruzinskoyi movi otrimavshi vchenij stupin kandidata Po zakinchenni navchannya Stepan Malhasyanc vikladav virmensku movu v shkolah i pisav statti v periodichnih ta akademichnih zhurnalah Povernuvshis do Zakavkazzya vin pochav vikladati v Cerkovno prihodskij shkoli Karapetyana a piznishe v Gimnaziyi Yegiazaryana v Ahalcihe a potim v Duhovnih seminariyah Nersesyana Ovnanyana i Gayanyana v Tiflisi i v Duhovnij seminariyi Gevorkyana u Vagarshapati Pislya zasnuvannya v lyutomu 1920 roku Yerevanskogo derzhavnogo universitetu Stepan Malhasyanc vikladav na fakulteti istoriyi ta lingvistiki i buv pershim vikladachem sho prochitav pershu lekciyu v novostvorenomu Universiteti U 1940 roci Stepan Malhasyanc buv udostoyenij zvannya doktora nauk u galuzi filologichnih nauk honoris causa V 1943 roci S Malhasyanc brav uchast u zasnuvanni Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR i buv obranij yiyi chlenom Stepan Malhasyanc pomer v 1947 roci v Yerevani u vici 89 rokiv Naukovi praciStepan Malhasyanc u 1940 vi roki Stepan Malhasyanc aktivno cikavivsya vivchennyam klasichnoyi ta serednovichnoyi istoriografiyi Virmeniyi she do zakinchennya Sankt Peterburzkogo imperatorskogo universitetu U 1885 roci S Malhasyanc opublikuvav svoye pershe kritichne vidannya Vsesvitnoyi istoriyi napisanoyi istorikom XI stolittya Asohikom Stepanosom Taronaci Piznishe vin opublikuvav kilka inshih kritichnih vidan tekstiv virmenskih istorikiv vklyuchayuchi pochatkovi istoriyi Virmeniyi Favstosa Buzanda 1896 Sebeosa 1899 Lazarya Parpeci 1904 i Mojseya Horenaci 1940 Do Mojseya Horenaci S Malhasyanc vidchuvav osoblivij interes i opublikuvav ponad 50 naukovih prac Batka Virmenskoyi istoriyi u viglyadi knig statej i monografij U nastupni roki S Malhasyancem buli napisani praci z gramatiki grabara klasichnoyi virmenskoyi movi i ashharabara suchasnoyi virmenskoyi movi Najvazhlivishimi doslidzhennyami Stepana Malhasyanca v galuzi movoznavstva ye roboti Vidminyuvannya i prefiksi grabara 1891 ta Uzgodzhennya grabara 1892 yaki dovgi roki sluzhili posibnikami dlya vivchennya grabara U peredmovi do roboti Uzgodzhennya grabara S Malhasyanc doslidzhuvav pitannya pohodzhennya riznih dialektiv virmenskoyi movi i prijshov do visnovku sho dialekti isnuvali she do stvorennya virmenskogo alfavitu a grabar buv odnim z nih Araratskij dialekt yakij pidnyavsya do rivnya literaturnoyi movi U 1958 roci bulo opublikovano jogo pereklad rosijskoyu movoyu istorichnoyi praci Dzhambr Katolikosa XVIII stolittya Simeona Yerevanci U 1944 1945 rokah Stepan Malhasyanc zavershiv svoyu monumentalnu pracyu Tlumachnij slovnik virmenskoyi movi v chotiroh tomah yakij buv udostoyenij Stalinskoyi premiyi 1946 Slovnik nad yakim S Malhasyanc pochav pracyuvati v 1922 roci maksimalno povno ohoplyuye leksiku davno seredno i oboh novovirmenskih literaturnih mov shidnogo i zahidnogo a takozh chislennih virmenskih dialektiv S Malhasyanc doslidzhuvav zapozichennya yak novi tak i stari vklyuchayuchi zapozicheni slova z perskoyi greckoyi asirijskoyi rosijskoyi mov ivritu ta inshih navivshi prikladi yih vzhivannya i tlumachennya V cilomu Tlumachnij slovnik virmenskoyi movi ohoplyuye blizko 120 000 sliv i do cih pir vin ne vtrativ svoyeyi znachimosti Perekladacka diyalnistStepan Malhasyanc takozh zajmavsya perekladami tvoriv z inozemnih mov virmenskoyu movuoyu Krim p yes Vilyama Shekspira vklyuchayuchi Korol Lir 1887 i Makbet 1892 vin takozh pereklav roman nimeckogo yegiptologa i pismennika Georga Ebersa Georg Ebers Adzhe ya lyudina Homo sum 1898 RodinaNezabarom pislya zakinchennya Universitetu Stepan Malhasyanc odruzhivsya z Satenik Pavlivnoyu Benklyan z yakoyu prozhiv use svoye zhittya U podruzhzhya bulo shestero ditej NagorodiOrden Lenina 24 11 1945 Stalinska premiya pershogo stupenya 1946 za kapitalnu pracyu Tlumachnij slovnik virmenskoyi movi 1944 Dopovid Stepana Malhasyanca posluzhila pidstavoyu dlya viboru koloriv derzhavnogo prapora Virmeniyi pid chas nedovgogo periodu yiyi nezalezhnosti 1918 1921 Pislya zdobuttya Virmeniyeyu nezalezhnosti v rezultati rozpadu Radyanskogo Soyuzu cej prapor znovu stav derzhavnim simvolom Pam yatU pam yat pro Stepana Sarkisovicha Malhasyance vstanovlena memorialna doshka na budinku de vin zhiv u 1943 1947 rokah budinok 9 po prospektu Mesropa Mashtoca v Yerevani PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Մալխասյանց Ստեփան Սարգսի K Durgaryan t 7 str 162 Erevan Armyanskaya SSR Izdatelstvo 1981 Armenian Grigoryan A V Ստեփան Մալխասյանցի ծննդյան 125 ամյակի առթիվ In Honor of the 125th Anniversary of Stepan Malkhasyants Birthday Patma Banasirakan Handes 1 100 1983 pp 3 15 Anon Brief historical review 4 lipnya 2007 u Wayback Machine Accessed March 8 2009 Grigoryan A V Ստեփան Մալխասյանցի ծննդյան 125 ամյակի առթիվ In Honor of the 125th Anniversary of Stepan Malkhasyants Birthday 1 100 1983 pp 3 15 Hovhannisyan Petros Մովսես Խորենացու Մատենագիտությունը Bibliography of Movses Khorenatsi Yerevan Yerevan State University Press 1991 p 84 Hovhannisyan Bibliography of Movses Khorenatsi p 84 Anon Malkhasyants Stepan Sarkisovich Arhivovano 2007 05 20 u Archive is Caucasian Knot Accessed June 25 2008 Iz vospominanij G S Malhasyana syna S Malhasyanca Albert Ervandovich Rostovanov Pravda o Sardarapatskoj bitve razgrome tureckoj armii pobede armyanskih voinov narodnyh opolchencah zhenskih otryadah i bezhencah v mae 1918 goda Vosstanovlenie Armyanskoj gosudarstvennosti 28 maya 1918 goda Sochi 2008 nedostupne posilannya z Iyul 2018 PosilannyaProfil Stepana Sarkisovicha Malhasyanca 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine na oficijnomu sajti NAN Respubliki Virmeniya