Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Софія Баварська королева Богемії Софія Баварська нім Sophie von Bay

Софія Баварська

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Софія Баварська (королева Богемії).

Софія Баварська (нім. Sophie von Bayern, повне ім'я Софія Фредеріка Доротея Вільгельміна Баварська, нім. Sophie Friederike Dorothea Wilhelmine von Bayern; 27 січня 1805 — 28 травня 1872) — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька першого короля Баварії Максиміліана Йозефа та баденської принцеси Кароліни, дружина астрійського ерцгерцога Франца Карла, матір імператорів Австро-Угорщини Франца Йозефа I та Мексики Максиміліана I.

Софія Баварська
нім. Sophie von Bayern
image
Софія у 27 років. Портрет Йозефа Штілера.
Ім'я при народженні Софія Фредеріка Доротея Вільгельміна
Народилася 27 січня 1805(1805-01-27)
Мюнхен, Королівство Баварія
Померла 28 травня 1872(1872-05-28) (67 років)
Відень, Австро-Угорська імперія
·рак головного мозку[d] і пневмонія
Поховання Імператорський склеп
Країна image Королівство Баварія
Національність німкеня
Діяльність політична діячка
Знання мов німецька
Титул ерцгерцогиня Австрійська
Посада d
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи, Габсбурги
Батько Максиміліан I Йозеф
Мати Кароліна Баденська
Брати, сестри (Авґуста Баварська), Єлизавета Людовіка Баварська, (Людовіка Баварська), Кароліна Авґуста Баварська, (Марія Анна Баварська (1805—1877)), (Амалія Авґуста Баварська), Людвиг I, Карл Теодор Баварський[d] і d
У шлюбі з Франц Карл Австрійський
Діти Франц Йозеф, Максиміліан, (Карл Людвиг), Марія Анна, (Людвіг Віктор)
Нагороди
image image
image

Життєпис

Софія Фредеріка та її сестра-близнючка (Марія Анна) народилися 27 січня 1805 року. Вони були доньками короля Баварії Максиміліана I та його другої дружини Кароліни. Перший син цього подружжя народився мертвим, другий — прожив лише три роки. Нарешті, у 1801 народились здорові дівчатка-близнючки Амалія Августа і Єлизавета Людовіка. Згодом до сім'ї додалося ще двоє доньок: (Людовіка Вільгельміна) та Максиміліана Йозефа.

На відміну від попередньої практики, батьки особисто турбувались про дітей. Вони мали намір виростити їх сучасними, мислячими людьми, які почували б себе вільними, незважаючи на певні правила. І, в першу чергу, хотіли привчити їх до пунктуальності.

Софія виросла дуже привабливою дівчиною із темними очима, рожевою шкірою і стрункою фігурою. Не дарма, згодом, король Людвиг I замовив її портрет для своєї Галереї красунь у Німфенбурзі. Принцеса цікавилася політикою, музикою, наукою та релігією.

Батько дуже сподівався одружити її з другим сином австрійського імператора Франца I, Францем Карлом. Перша зустріч із майбутнім нареченим шокувала Софію. Франц Карл був незграбним і непоказним, розмовляв лише про полювання. Принцеса сподівалась, що батько відмовиться від своєї ідеї та знайде їй більш підходящого чоловіка. Але політичні розрахунки переважили бажання доньки: Франц Карл стояв другим у лінії престолонаслідування австрійського трону. Матір, якій Софія жалілася на долю, просто відповіла: «Чого ви хочете, це рішення було прийняте на Віденському конгресі». Нареченій почали готувати придане. Білизну та сукні замовили найвідомішому в Мюнхені кравцю. Ювелірні прикраси власноруч обирав батько, король Максиміліан, всіма визнаний експерт з дорогоцінного каміння.

4 листопада 1824 року у Відні 19-річна принцеса Софія повінчалася із 21-річним ерцгерцогом Францем Карлом. Лише після шести років шлюбу, кількох викиднів та щорічних відвідин лікувального курорту Ішль, у подружжя з'явився перший син. Всього з нащадків живими народились п'ятеро:

Існують версії, згідно з якими сина Максиміліана, Софія народила від Наполеона II, що жив при австрійському дворі. Вагомих доказів цього не існує, та Максиміліан справді був улюбленим сином ерцгерцогині. Вона виросла в родині франкофіла, який отримав з рук Бонапарта корону, її зведена сестра (Августа) одружилася із , тож Софія не приховувала ні свого захоплення Наполеоном, ні прихильності до його сина. Коли Наполеон II помер у віці 21 року, дуже гостро переживала цю втрату і зненавиділа Меттерніха, через чутки про те, що він наказав отруїти принца. За відгуками сучасників, саме після цієї події ерцгерцогиня перетворилася на холодну, владну та честолюбну жінку.

image
У колі родини бл. 1860

В епоху бідермаєр Софія була помітною фігурою у віденському світі. Її відомий салон був відкритим для митців. Там вона приймала Ференца Ліста та Йоганна Штрауса, який присвятив їй один із своїх вальсів. Протягом більшої частини життя вела детальний щоденник.

Прагнення ерцгерцогині посадовити старшого сина на престол були постійною темою серед австрійських політиків. Її називали «єдиним чоловіком при дворі». Після зречення під час революції 1848 імператора Фердинанда I, вона змусила чоловіка, що йшов наступним у лінії престолонаслідування, відразу передати корону синові. Так, 2 грудня 1848, 18-річний Франц Йозеф став імператором. Свідомо відмовившись від ролі імператриці, Софія розраховувала користуватись владою, впливаючи на сина. В перші роки його правління так і було. Схильна до консерватизму, матір ерцгерцогиня кілька років визначала таким курс політики австрійського двору. Сприяла також посиленню позицій католицької церкви.

Вона ж і вибрала Францу Йозефу наречену. Нею стала її небога, (Олена Баварська). Однак, після особистої зустрічі із родиною потенціальної нареченої, імператор закохався у її молодшу сестру Єлизавету. Софія погодилась із вибором, оскільки дівчина теж була із «правильної» сім'ї, проте вихованням дітей пари вирішила зайнятися сама. Привчаючи невістку до суворого виконання придворного церемоніалу, часто із нею сварилася.

Після звістки про смерть сина Максиміліана у далекій Мексиці, відійшла від справ і ставала все релігійнішою. До кінця життя вона не пробачила Наполеону III того, що він втягнув її сина у цю авантюру. Під час його візиту до Відня, відмовилась із ним зустрічатись.

Померла після відвідин Бурґтеатру, 28 травня 1872 року у Відні. Похована у імператорському склепі (Капуцинеркірхе).

Нагороди

В мистецтві

  • Має кілька кіновтілень:
  1. (Вільма Дегішер) у чотирьох фільмах («Сіссі») (1955—1962), реж. (Ернст Марішка);
  2. Памела Браун у міні-серіалі «Падіння орлів» (1974), реж. Джон Еліот;
  3. Стефані Одран у теле-серіалі «Сіссі» (2004), реж. Жан-Даніель Верхак;
  4. у міні-серіалі «Сіссі» (2009), реж. Ксавер Шварценбергер.
  • У мюзиклі «Елізабет» (1992) із музикою та лібретто Міхаеля Кунце, Софію грала Ельза Людвіг.
  • Є персонажем балету «Майєрлінг» (1978) Кеннета Макміллана.

Генеалогія

Крістіан Цвайбрюкен-Біркенфельдський
image
 
(Кароліна Нассау-Саарбрюкенська)
image
 
Йозеф Карл Зульцбахський
image
 
(Єлизавета Нойбурзька)
image
 
Карл Фрідріх Баденський
image
 
Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
image
 
Людвіг IX
image
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
image
 
 
 
 
 
(Марія Франциска Зульцбахська)
image
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Баденський
image
 
 
 
 
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан I
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Баденська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література

  • Erika Bestenreiner, L'imperatrice Sissi, Milano, Mondadori, 2003. (італ.)

(нім.)

  • Hellmut Andrics: Die Frauen der Habsburger. Heyne, München 1996. — Neuaufl.
  • Egon Caesar Conte Corti: Elisabeth. Die seltsame Frau. Styria, Wien 391982.
  • Sigrid-Maria Größing: Sisi und ihre Familie, Ueberreuter, Wien 2005.
  • Franz Herre: Sissis Schwiegermutter: Sophie von Bayern. Bayerischer Rundfunk, München 1994
  • Gerd Holler: Sophie, die heimliche Kaiserin. Weltbild-Verlag, Augsburg 2004
  • Jetta Sachs-Collignon: Sophie von Österreich: ein Leben für Habsburg. Stieglitz, Mühlacker 1998

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sofiya Bavarska koroleva Bogemiyi Sofiya Bavarska nim Sophie von Bayern povne im ya Sofiya Frederika Doroteya Vilgelmina Bavarska nim Sophie Friederike Dorothea Wilhelmine von Bayern 27 sichnya 1805 28 travnya 1872 bavarska princesa z dinastiyi Vittelsbahiv donka pershogo korolya Bavariyi Maksimiliana Jozefa ta badenskoyi princesi Karolini druzhina astrijskogo ercgercoga Franca Karla matir imperatoriv Avstro Ugorshini Franca Jozefa I ta Meksiki Maksimiliana I Sofiya Bavarskanim Sophie von BayernSofiya u 27 rokiv Portret Jozefa Shtilera Im ya pri narodzhenni Sofiya Frederika Doroteya VilgelminaNarodilasya 27 sichnya 1805 1805 01 27 Myunhen Korolivstvo BavariyaPomerla 28 travnya 1872 1872 05 28 67 rokiv Viden Avstro Ugorska imperiya rak golovnogo mozku d i pnevmoniyaPohovannya Imperatorskij sklepKrayina Korolivstvo BavariyaNacionalnist nimkenyaDiyalnist politichna diyachkaZnannya mov nimeckaTitul ercgercoginya AvstrijskaPosada dKonfesiya katolictvoRid Vittelsbahi GabsburgiBatko Maksimilian I JozefMati Karolina BadenskaBrati sestri Avgusta Bavarska Yelizaveta Lyudovika Bavarska Lyudovika Bavarska Karolina Avgusta Bavarska Mariya Anna Bavarska 1805 1877 Amaliya Avgusta Bavarska Lyudvig I Karl Teodor Bavarskij d i dU shlyubi z Franc Karl AvstrijskijDiti Franc Jozef Maksimilian Karl Lyudvig Mariya Anna Lyudvig ViktorNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSofiya Frederika ta yiyi sestra bliznyuchka Mariya Anna narodilisya 27 sichnya 1805 roku Voni buli donkami korolya Bavariyi Maksimiliana I ta jogo drugoyi druzhini Karolini Pershij sin cogo podruzhzhya narodivsya mertvim drugij prozhiv lishe tri roki Nareshti u 1801 narodilis zdorovi divchatka bliznyuchki Amaliya Avgusta i Yelizaveta Lyudovika Zgodom do sim yi dodalosya she dvoye donok Lyudovika Vilgelmina ta Maksimiliana Jozefa Na vidminu vid poperednoyi praktiki batki osobisto turbuvalis pro ditej Voni mali namir virostiti yih suchasnimi mislyachimi lyudmi yaki pochuvali b sebe vilnimi nezvazhayuchi na pevni pravila I v pershu chergu hotili privchiti yih do punktualnosti Sofiya virosla duzhe privablivoyu divchinoyu iz temnimi ochima rozhevoyu shkiroyu i strunkoyu figuroyu Ne darma zgodom korol Lyudvig I zamoviv yiyi portret dlya svoyeyi Galereyi krasun u Nimfenburzi Princesa cikavilasya politikoyu muzikoyu naukoyu ta religiyeyu Batko duzhe spodivavsya odruzhiti yiyi z drugim sinom avstrijskogo imperatora Franca I Francem Karlom Persha zustrich iz majbutnim narechenim shokuvala Sofiyu Franc Karl buv nezgrabnim i nepokaznim rozmovlyav lishe pro polyuvannya Princesa spodivalas sho batko vidmovitsya vid svoyeyi ideyi ta znajde yij bilsh pidhodyashogo cholovika Ale politichni rozrahunki perevazhili bazhannya donki Franc Karl stoyav drugim u liniyi prestolonasliduvannya avstrijskogo tronu Matir yakij Sofiya zhalilasya na dolyu prosto vidpovila Chogo vi hochete ce rishennya bulo prijnyate na Videnskomu kongresi Narechenij pochali gotuvati pridane Biliznu ta sukni zamovili najvidomishomu v Myunheni kravcyu Yuvelirni prikrasi vlasnoruch obirav batko korol Maksimilian vsima viznanij ekspert z dorogocinnogo kaminnya 4 listopada 1824 roku u Vidni 19 richna princesa Sofiya povinchalasya iz 21 richnim ercgercogom Francem Karlom Lishe pislya shesti rokiv shlyubu kilkoh vikidniv ta shorichnih vidvidin likuvalnogo kurortu Ishl u podruzhzhya z yavivsya pershij sin Vsogo z nashadkiv zhivimi narodilis p yatero Franc Jozef 1830 1916 imperator Avstro Ugorskoyi imperiyi odruzhenij iz Yelizavetoyu Bavarskoyu mav chetvero ditej Maksimilian 1832 1867 imperator Meksiki odruzhenij iz Sharlottoyu Belgijskoyu ditej ne mav Karl Lyudvig 1833 1896 ercgercog Avstrijskij buv trichi odruzhenij mav shestero ditej Mariya Anna 1835 1840 strazhdala na epilepsiyu pomerla u vici chotiroh rokiv Lyudvig Viktor 1842 1919 ercgercog Avstrijskij mav netradicijnu oriyentaciyu ne odruzhuvavsya ditej ne mav Isnuyut versiyi zgidno z yakimi sina Maksimiliana Sofiya narodila vid Napoleona II sho zhiv pri avstrijskomu dvori Vagomih dokaziv cogo ne isnuye ta Maksimilian spravdi buv ulyublenim sinom ercgercogini Vona virosla v rodini frankofila yakij otrimav z ruk Bonaparta koronu yiyi zvedena sestra Avgusta odruzhilasya iz tozh Sofiya ne prihovuvala ni svogo zahoplennya Napoleonom ni prihilnosti do jogo sina Koli Napoleon II pomer u vici 21 roku duzhe gostro perezhivala cyu vtratu i znenavidila Metterniha cherez chutki pro te sho vin nakazav otruyiti princa Za vidgukami suchasnikiv same pislya ciyeyi podiyi ercgercoginya peretvorilasya na holodnu vladnu ta chestolyubnu zhinku U koli rodini bl 1860 V epohu bidermayer Sofiya bula pomitnoyu figuroyu u videnskomu sviti Yiyi vidomij salon buv vidkritim dlya mitciv Tam vona prijmala Ferenca Lista ta Joganna Shtrausa yakij prisvyativ yij odin iz svoyih valsiv Protyagom bilshoyi chastini zhittya vela detalnij shodennik Pragnennya ercgercogini posadoviti starshogo sina na prestol buli postijnoyu temoyu sered avstrijskih politikiv Yiyi nazivali yedinim cholovikom pri dvori Pislya zrechennya pid chas revolyuciyi 1848 imperatora Ferdinanda I vona zmusila cholovika sho jshov nastupnim u liniyi prestolonasliduvannya vidrazu peredati koronu sinovi Tak 2 grudnya 1848 18 richnij Franc Jozef stav imperatorom Svidomo vidmovivshis vid roli imperatrici Sofiya rozrahovuvala koristuvatis vladoyu vplivayuchi na sina V pershi roki jogo pravlinnya tak i bulo Shilna do konservatizmu matir ercgercoginya kilka rokiv viznachala takim kurs politiki avstrijskogo dvoru Spriyala takozh posilennyu pozicij katolickoyi cerkvi Vona zh i vibrala Francu Jozefu narechenu Neyu stala yiyi neboga Olena Bavarska Odnak pislya osobistoyi zustrichi iz rodinoyu potencialnoyi narechenoyi imperator zakohavsya u yiyi molodshu sestru Yelizavetu Sofiya pogodilas iz viborom oskilki divchina tezh bula iz pravilnoyi sim yi prote vihovannyam ditej pari virishila zajnyatisya sama Privchayuchi nevistku do suvorogo vikonannya pridvornogo ceremonialu chasto iz neyu svarilasya Pislya zvistki pro smert sina Maksimiliana u dalekij Meksici vidijshla vid sprav i stavala vse religijnishoyu Do kincya zhittya vona ne probachila Napoleonu III togo sho vin vtyagnuv yiyi sina u cyu avantyuru Pid chas jogo vizitu do Vidnya vidmovilas iz nim zustrichatis Pomerla pislya vidvidin Burgteatru 28 travnya 1872 roku u Vidni Pohovana u imperatorskomu sklepi Kapucinerkirhe NagorodiOrden zirkovogo hresta Avstrijska imperiya V mistectviMaye kilka kinovtilen Vilma Degisher u chotiroh filmah Sissi 1955 1962 rezh Ernst Marishka Pamela Braun u mini seriali Padinnya orliv 1974 rezh Dzhon Eliot Stefani Odran u tele seriali Sissi 2004 rezh Zhan Daniel Verhak u mini seriali Sissi 2009 rezh Ksaver Shvarcenberger U myuzikli Elizabet 1992 iz muzikoyu ta libretto Mihaelya Kunce Sofiyu grala Elza Lyudvig Ye personazhem baletu Majyerling 1978 Kenneta Makmillana GenealogiyaKristian Cvajbryuken Birkenfeldskij Karolina Nassau Saarbryukenska Jozef Karl Zulcbahskij Yelizaveta Nojburzka Karl Fridrih Badenskij Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska Lyudvig IX Karolina Pfalc Cvajbryukenska Fridrih Mihael Cvajbryukenskij Mariya Franciska Zulcbahska Karl Lyudvig Badenskij Amaliya Gessen Darmshtadtska Maksimilian I Karolina Badenska Sofiya LiteraturaErika Bestenreiner L imperatrice Sissi Milano Mondadori 2003 ISBN 88 04 51248 2 ital nim Hellmut Andrics Die Frauen der Habsburger Heyne Munchen 1996 Neuaufl Egon Caesar Conte Corti Elisabeth Die seltsame Frau Styria Wien 391982 Sigrid Maria Grossing Sisi und ihre Familie Ueberreuter Wien 2005 Franz Herre Sissis Schwiegermutter Sophie von Bayern Bayerischer Rundfunk Munchen 1994 Gerd Holler Sophie die heimliche Kaiserin Weltbild Verlag Augsburg 2004 Jetta Sachs Collignon Sophie von Osterreich ein Leben fur Habsburg Stieglitz Muhlacker 1998PosilannyaProfil na Geneall net nim Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Vittelsbahiv angl Genealogiya Gabsburgiv angl Nimecki biografiyi Sofiya Frederika nim Druga rodina korolya Maksimiliana I angl
Топ