Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семанти́чна тео́рія і́стини — теорія істини у філософії мови, яка стверджує, що істина є властивістю речень.
Походження
Семантична концепція істини, яка по-різному споріднена як з [en], так і з [en] концепціями, постала в працях польського логіка Альфреда Тарського у 1930-х роках. Тарський у праці «Про Концепцію Істини в Формальних Мовах» спробував сформулювати нову теорію істини, націлившись на розв'язання парадоксу брехуна. У ході цього він здійснив кілька метаматематичних відкриттів, зокрема сформулював і довів теорему Тарського про неможливість виразити істину. Це доведення використовує ту ж формальної техніку, яку використовував Курт Гедель у своїх теоремах про неповноту. Грубо кажучи, мова йде про те, що будь-якою мовою неможливо сформулювати предикат істини, який задовольняв би T-конвенції для речень тієї ж мови.
Теорія Тарського
Щоб формулювати лінгвістичні теорії, в яких не було б семантичних парадоксів таких як парадокс брехуна, загалом необхідно скористатися іншою мовою. Та мова, речення якої аналізується ([en]) повинна відрізнятися від мови якою проводиться аналіз (метамова). Нижче текст у лапках — об'єктна мова, а текст без лапок — метамова; речення в лапках (наприклад, «P») — для метамови завжди тільки назва, об'єкт. Тож метамови можна використовувати для обговорення об'єктної мови. Тарський зажадав, щоб об'єктна мова містилась у метамові.
Умова матеріальної адекватності Тарського, також відома як конвенція Т, стверджує, що будь-яка життєздатна теорія істини для кожного речення «Р» повинна містити твердження наступної форми (відомої як «форма (Т)»):
- (1) «P» істинне тоді і тільки тоді, коли P.
Наприклад:
- (2) «Сніг — білий» є істинним тоді і тільки тоді, коли сніг білий.
Речення (1 і 2) Стали називати «Т-реченнями». Причина, з якої вони виглядають тривіально, полягає в тому, що як об'єктна мова так і метамова є українськими. Ось приклад, де об'єктна мова є німецькою, а метамова українською:
- (3) «Schnee ist weiß» («сніг — білий» німецькою) є істинним, тоді і тільки тоді, коли сніг білий.
Тарський з самого початку зазначив, що «ця теорія застосовується лише до формальних мов». Він навів низку причин, що стоять на перешкоді поширення теорії на природні мови, зокрема, що не існує систематичного способу розв'язання питання про те, чи є певне речення природної мови добре сформованим, і що природна мова закрита (тобто може описувати семантичні характеристики власних елементів). Девідсон розповсюдив підхід Тарського на підхід до теорій значення для природних мов, який розглядає «істину» як примітиву, а не визначену концепцію.
Тарський розвинув свою теорію і дав індуктивне визначення істини наступним чином.
Для мови L, що містить ¬ («не»), ∧ («і»), ∨ («або»), ∀ («для всіх») і ∃ («існує»), індуктивне визначення істини Тарського виглядає так:
- (1) «A» є істинним тоді, і тільки тоді, коли A.
- (2) «¬A» є істинним тоді, і тільки тоді, коли A не відповідає дійсності.
- (3) «A∧B» є істинним тоді, і тільки тоді, коли A і B.
- (4) «A∨B» є істинним тоді, і тільки тоді, коли A або B або (A і B).
- (5) «∀x (Fx)» є істинним тоді, і тільки тоді, коли кожен об'єкт x задовольняє функцію F.
- (6) «∃x (Fx)» є істинним тоді, і тільки тоді, коли існує об'єкт x, який задовольняє функцію F.
Ці вимоги пояснюють, як умови істини складних речень (побудованих зі сполучників і кванторів) можна звести до умов істини складових. Найпростішими складовими є [en]. Сучасне семантичне визначення істини визначає істину для атомних речень наступним чином:
- Атомне речення F (x1, …, xn) є істинним (щодо присвоєння значень змінам x1, …, xn)), якщо відповідними значеннями змінних є відношення, виражене предикатом F.
Сам Тарський визначив істину для атомних речень варіантно, не використовуючи жодних технічних термінів з семантики, таких як «виражено» вище. Це тому, що він хотів визначити ці семантичні терміни через істини, а тому його твердження були б циркулярними, коли він використовував би одне з них у визначенні самої істини. Семантична концепція Істини Тарського відіграє важливу роль у сучасній логіці, а також в сучасній філософії мови. Питання: чи слід сприймати семантичну теорію Тарського як теорію відповідності чи як дефляційну теорію, залишається спірним.
Див. також
Примітки
Посилання
- Семантичне визначення істини // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 376.
- Tarski's Truth Definitions (an entry of Stanford Encyclopedia of Philosophy)
- Alfred Tarski, 1944. The Semantic Conception of Truth and the Foundations of Semantics. Philosophy and Phenomenological Research 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semanti chna teo riya i stini teoriya istini u filosofiyi movi yaka stverdzhuye sho istina ye vlastivistyu rechen PohodzhennyaSemantichna koncepciya istini yaka po riznomu sporidnena yak z en tak i z en koncepciyami postala v pracyah polskogo logika Alfreda Tarskogo u 1930 h rokah Tarskij u praci Pro Koncepciyu Istini v Formalnih Movah sprobuvav sformulyuvati novu teoriyu istini nacilivshis na rozv yazannya paradoksu brehuna U hodi cogo vin zdijsniv kilka metamatematichnih vidkrittiv zokrema sformulyuvav i doviv teoremu Tarskogo pro nemozhlivist viraziti istinu Ce dovedennya vikoristovuye tu zh formalnoyi tehniku yaku vikoristovuvav Kurt Gedel u svoyih teoremah pro nepovnotu Grubo kazhuchi mova jde pro te sho bud yakoyu movoyu nemozhlivo sformulyuvati predikat istini yakij zadovolnyav bi T konvenciyi dlya rechen tiyeyi zh movi Teoriya TarskogoShob formulyuvati lingvistichni teoriyi v yakih ne bulo b semantichnih paradoksiv takih yak paradoks brehuna zagalom neobhidno skoristatisya inshoyu movoyu Ta mova rechennya yakoyi analizuyetsya en povinna vidriznyatisya vid movi yakoyu provoditsya analiz metamova Nizhche tekst u lapkah ob yektna mova a tekst bez lapok metamova rechennya v lapkah napriklad P dlya metamovi zavzhdi tilki nazva ob yekt Tozh metamovi mozhna vikoristovuvati dlya obgovorennya ob yektnoyi movi Tarskij zazhadav shob ob yektna mova mistilas u metamovi Umova materialnoyi adekvatnosti Tarskogo takozh vidoma yak konvenciya T stverdzhuye sho bud yaka zhittyezdatna teoriya istini dlya kozhnogo rechennya R povinna mistiti tverdzhennya nastupnoyi formi vidomoyi yak forma T 1 P istinne todi i tilki todi koli P Napriklad 2 Snig bilij ye istinnim todi i tilki todi koli snig bilij Rechennya 1 i 2 Stali nazivati T rechennyami Prichina z yakoyi voni viglyadayut trivialno polyagaye v tomu sho yak ob yektna mova tak i metamova ye ukrayinskimi Os priklad de ob yektna mova ye nimeckoyu a metamova ukrayinskoyu 3 Schnee ist weiss snig bilij nimeckoyu ye istinnim todi i tilki todi koli snig bilij Tarskij z samogo pochatku zaznachiv sho cya teoriya zastosovuyetsya lishe do formalnih mov Vin naviv nizku prichin sho stoyat na pereshkodi poshirennya teoriyi na prirodni movi zokrema sho ne isnuye sistematichnogo sposobu rozv yazannya pitannya pro te chi ye pevne rechennya prirodnoyi movi dobre sformovanim i sho prirodna mova zakrita tobto mozhe opisuvati semantichni harakteristiki vlasnih elementiv Devidson rozpovsyudiv pidhid Tarskogo na pidhid do teorij znachennya dlya prirodnih mov yakij rozglyadaye istinu yak primitivu a ne viznachenu koncepciyu Tarskij rozvinuv svoyu teoriyu i dav induktivne viznachennya istini nastupnim chinom Dlya movi L sho mistit ne i abo dlya vsih i isnuye induktivne viznachennya istini Tarskogo viglyadaye tak 1 A ye istinnim todi i tilki todi koli A 2 A ye istinnim todi i tilki todi koli A ne vidpovidaye dijsnosti 3 A B ye istinnim todi i tilki todi koli A i B 4 A B ye istinnim todi i tilki todi koli A abo B abo A i B 5 x Fx ye istinnim todi i tilki todi koli kozhen ob yekt x zadovolnyaye funkciyu F 6 x Fx ye istinnim todi i tilki todi koli isnuye ob yekt x yakij zadovolnyaye funkciyu F Ci vimogi poyasnyuyut yak umovi istini skladnih rechen pobudovanih zi spoluchnikiv i kvantoriv mozhna zvesti do umov istini skladovih Najprostishimi skladovimi ye en Suchasne semantichne viznachennya istini viznachaye istinu dlya atomnih rechen nastupnim chinom Atomne rechennya F x1 xn ye istinnim shodo prisvoyennya znachen zminam x1 xn yaksho vidpovidnimi znachennyami zminnih ye vidnoshennya virazhene predikatom F Sam Tarskij viznachiv istinu dlya atomnih rechen variantno ne vikoristovuyuchi zhodnih tehnichnih terminiv z semantiki takih yak virazheno vishe Ce tomu sho vin hotiv viznachiti ci semantichni termini cherez istini a tomu jogo tverdzhennya buli b cirkulyarnimi koli vin vikoristovuvav bi odne z nih u viznachenni samoyi istini Semantichna koncepciya Istini Tarskogo vidigraye vazhlivu rol u suchasnij logici a takozh v suchasnij filosofiyi movi Pitannya chi slid sprijmati semantichnu teoriyu Tarskogo yak teoriyu vidpovidnosti chi yak deflyacijnu teoriyu zalishayetsya spirnim Div takozhFunkciya Filosofiya movi Logika vislovlyuvan IstinaPrimitkiHale Bob Wright Crispin red 1999 A Companion to the Philosophy of Language A Companion to the Philosophy of Language s 309 330 doi 10 1111 b 9780631213260 1999 00015 x ISBN 9780631213260 p 326PosilannyaSemantichne viznachennya istini Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 376 Tarski s Truth Definitions an entry of Stanford Encyclopedia of Philosophy Alfred Tarski 1944 The Semantic Conception of Truth and the Foundations of Semantics Philosophy and Phenomenological Research 4