Сая́нські мови́ (уйгу́ро-огу́зькі, тоба́ські мови́) — східні тюркські мови, поширені в сибірських регіонах Росії (Тива, Бурятія, Іркутська область), Монголії та Китаю, що належать до Саянського нагір'я з прилеглими до нього районами.
З лінгвістичної точки зору вони є діалектами або навіть говірками однієї мови.
Походження
Усі саянські мови, як припускають, походять від орхоно-уйгурської мови, потомками якої є також халадзька і сари-югурська мови. За іншою версією, саянські мови є потомками чикського діалекту давньоогузької (орхоно-єнісейської), близько спорідненої до орхоно-уйгурської, але не ідентичної з нею.
Класифікація
Виділяють такі мови:
- тувинська мова;
- тофаларська мова;
- кьок-мончацька мова;
- сойотська мова;
- цаатанська мова;
- ценгельська мова.
Сойотська і цатанська мови часто об'єднуються в сойотсько-цаатанську як діалекти. Ще зі складу цаатанської мови окремо виділяють урянхайський діалект.
Тувинська мова поділяється на західні, центральні та східні діалекти.
Всередині саянських мов існує поділ на мови тайгового та степового ареалів. До того ж західні й центральні діалекти тувинської мови належать до степового ареалу, а східні — до тайгового. До степового ареалу належать також кьок-мончацька і ценгельська мови, до тайгового — тофаларська, сойотська і цаатанська.
Припускають, що поділ саянських мов датується XVI—XVII ст.
Підстави для виділення в самостійну групу
Саянські мови мають такі характерні ознаки:
- збереження пратюркського інтервокального -d- і реалізація його в кінці слів у вигляді -t (адак, кут), слово езер 'сідло' — хакаське запозичення або відбиток певного консонантного кластера;
- збереження протиставлення сильних і слабких смичних на початку слова (при цьому на абсолютному початку слова і слабкі, і сильні вимовляються глухо);
- можливість спірантизації пратюркського *k- перед голосними переднього ряду;
- збереження в кінці слів пратюркського -g або заміна його на -j;
- багатоступенева система протиставлення сильних і слабких приголосних, особливо в діалектах тайгового ареалу, найпослідовніший у порівнянні з іншими тюркськими мовами перехід глухих у дзвінкі (арзилан);
- можливість реалізації пратюркського -i- як -y- (дыл);
- тенденція до злиття a та y, e та i;
- протиставлення фарингалізованих и нефарингалізованих голосних як відбиток давнього протиставлення між довгими й короткими голосними.
Див. також
- Східнотувинські діалекти
- Кьок-мончацька мова
- Сойотська мова
- Тофаларська мова
- Тувинська мова
- Цаатанська мова
- Ценгельська мова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saya nski movi ujgu ro ogu zki toba ski movi shidni tyurkski movi poshireni v sibirskih regionah Rosiyi Tiva Buryatiya Irkutska oblast Mongoliyi ta Kitayu sho nalezhat do Sayanskogo nagir ya z prileglimi do nogo rajonami Z lingvistichnoyi tochki zoru voni ye dialektami abo navit govirkami odniyeyi movi PohodzhennyaUsi sayanski movi yak pripuskayut pohodyat vid orhono ujgurskoyi movi potomkami yakoyi ye takozh haladzka i sari yugurska movi Za inshoyu versiyeyu sayanski movi ye potomkami chikskogo dialektu davnooguzkoyi orhono yenisejskoyi blizko sporidnenoyi do orhono ujgurskoyi ale ne identichnoyi z neyu KlasifikaciyaVidilyayut taki movi tuvinska mova tofalarska mova kok monchacka mova sojotska mova caatanska mova cengelska mova Sojotska i catanska movi chasto ob yednuyutsya v sojotsko caatansku yak dialekti She zi skladu caatanskoyi movi okremo vidilyayut uryanhajskij dialekt Tuvinska mova podilyayetsya na zahidni centralni ta shidni dialekti Vseredini sayanskih mov isnuye podil na movi tajgovogo ta stepovogo arealiv Do togo zh zahidni j centralni dialekti tuvinskoyi movi nalezhat do stepovogo arealu a shidni do tajgovogo Do stepovogo arealu nalezhat takozh kok monchacka i cengelska movi do tajgovogo tofalarska sojotska i caatanska Pripuskayut sho podil sayanskih mov datuyetsya XVI XVII st Pidstavi dlya vidilennya v samostijnu grupuSayanski movi mayut taki harakterni oznaki zberezhennya pratyurkskogo intervokalnogo d i realizaciya jogo v kinci sliv u viglyadi t adak kut slovo ezer sidlo hakaske zapozichennya abo vidbitok pevnogo konsonantnogo klastera zberezhennya protistavlennya silnih i slabkih smichnih na pochatku slova pri comu na absolyutnomu pochatku slova i slabki i silni vimovlyayutsya gluho mozhlivist spirantizaciyi pratyurkskogo k pered golosnimi perednogo ryadu zberezhennya v kinci sliv pratyurkskogo g abo zamina jogo na j bagatostupeneva sistema protistavlennya silnih i slabkih prigolosnih osoblivo v dialektah tajgovogo arealu najposlidovnishij u porivnyanni z inshimi tyurkskimi movami perehid gluhih u dzvinki arzilan mozhlivist realizaciyi pratyurkskogo i yak y dyl tendenciya do zlittya a ta y e ta i protistavlennya faringalizovanih i nefaringalizovanih golosnih yak vidbitok davnogo protistavlennya mizh dovgimi j korotkimi golosnimi Div takozhShidnotuvinski dialekti Kok monchacka mova Sojotska mova Tofalarska mova Tuvinska mova Caatanska mova Cengelska mova