Са́ломон А́вгуст Андре́ (швед. Salomon August Andrée; 18 жовтня 1854 — 1897) — шведський інженер, аеронавт, дослідник Арктики.
Саломон Август Андре | |
---|---|
швед. Salomon August Andrée | |
Народився | 18 жовтня 1854[1][4][…] Єнчепінґ, Йончепінг, Швеція |
Помер | 1897[1][2][…] Квітея, Шпіцберген, Норвегія[1] ·загинув під час експедиції |
Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[5][6][…] |
Країна | Швеція |
Діяльність | мандрівник-дослідник, інженер, аеронавт, інженер-механік, фотограф |
Галузь | фізика і аеронавтика[d] |
Alma mater | Королівський технологічний інститут |
Знання мов | шведська[8] |
Посада | керівник першої експедиції на повітряній кулі до Північного Полюсу |
Брати, сестри | d[9] |
|
Біографія
Андре народився 18 жовтня 1854 року в місті [sv] в багатодітній родині аптекаря Клауса Георга Андре. У сімействі Андре було п'ять синів і дві дочки. Саломон закінчив Королівський технологічний інститут в Стокгольмі. Працював креслярем. У 1876 році Саломон Андре був охоронцем шведського павільйону на Всесвітній виставці у Філадельфії, що дозволяло йому уважно ознайомиться з її експонатами.
У 1892 році він отримав від Шведської академії наук субсидію (Андре підтримали відомі вчені країни — Н. А. Норденшельд, Г. Гільдебранд-Гільдебрандсон, Г. Ретціуа, О. Монтеліус) і в наступні два роки на власному повітряній кулі «Свеа» здійснив дев'ять перельотів над Швецією і Балтійським морем. В одному з них, незважаючи на штормову погоду, його куля піднялася на 4387 м, побивши рекорд висоти. Польоти дозволили прийти до висновку про необхідність управління кулею, для чого Андре придумав використовувати вітрила і (guide-rope), винайдені раніше британським повітроплавцем Чарльзом Гріном. Гайдропи — гальмівні канати, їх вага тримає кулю на певній висоті, а тертя їх об землю, лід або воду пригальмовує політ. Завдяки маневрування гайдропів і вітрил, Андре вдалося домогтися керованості кулі в межах до 27 градусів в обидві сторони від напрямку вітру і автоматично утримувати його на висоті 150—200 метрів.
Нарешті, 13 лютого 1895 року Андре виступив з доповіддю про свій проект на засіданні Шведської королівської академії наук, а через день також і у Товаристві антропології і географії. Більшість вчених були налаштовані критично. І для організації експедиції було оголошено підписку. Повітряну експедицію до Північного полюса рекламували в газетах. У пошуку необхідної суми в 130 тисяч крон йому став допомагати колишній керівник Шпіцбергенской експедиції доктор Нілі Екхолм. І, нарешті, 10 травня 1895 року в Бюро патентів, де працював Андре, з'явився Альфред Нобель, який пожертвував 20 тисяч крон; через кілька днів, дізнавшись, що його приклад не похитнув співвітчизників, він збільшив суму до 65 тисяч. Потім від короля Швеції Оскара надійшло 30 тисяч крон. Незабаром стільки ж вніс барон Оскар Діксон.
До весни 1896 року повітряна куля була готова, але експедицію відклали на рік. В цей час відмовився від участі в експедиції Екхолм, який вважав, що повітряна куля не відповідає необхідним вимогам для польоту до полюса — його місце зайняв 25-річний інженер Кнут Френкель.
Полярна експедиція Андре відбулась влітку 1897 року: 11 липня Андре з двома супутниками (фізик і фотограф Нільс Стріндберг, двоюрідний брат Августа Стріндберга, і Кнут Френкель) вилетів з міста Шпіцберген на повітряній кулі «Орел» власної конструкції, наповненому воднем, маючи намір досягти Північного полюса.
14 липня 1897 року — лише через 3 дні після вильоту — мандрівники були змушені приземлитися на паковий лід, що приблизно в 300 км на північ від острову Квітоя. Пішки і на санях вони зуміли дістатися до острова 6 жовтня і влаштували табір на вільній від льоду ділянці Андреенісет. Доля експедиції залишалася загадкою до 1930 року, коли експедиція Братвааг виявила плівки і журнали Андре, а також намет з останками самого Андре і його супутників, які, судячи за все, померли протягом кількох тижнів перебування на острові.
Подальші дослідження дозволили висунути припущення про причини загибелі експедиції Андре, зокрема, трихінельоз, напад білих ведмедів або отруєння чадним газом від гасового примусу, який мандрівники використовували для обігріву щільно закритих наметів.
На честь Саломона Андре північна частина острова Квітоя зветься .
Примітки
- S August Andrée // Svenskt biografiskt lexikon — 1917.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- Gränna kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/VALA/00106/C/10 (1851-1860), bildid: C0021655_00071, sida 127
- http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
- Andrée, SALOMON AUGUST — Svenskagravar.se.
- Sten nr 54 – Andréemonumentet — Norra begravningsplatsen.se.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Spånberg, släkt
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
Література
- До Північного полюсу на повітряній кулі [1] [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Соллингер Гюнтер С. А. Андрэ — на аэростате к Северному полюсу [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andre Sa lomon A vgust Andre shved Salomon August Andree 18 zhovtnya 1854 18541018 1897 shvedskij inzhener aeronavt doslidnik Arktiki Salomon Avgust Andreshved Salomon August AndreeNarodivsya18 zhovtnya 1854 1854 10 18 1 4 Yencheping Joncheping ShveciyaPomer1897 1 2 Kviteya Shpicbergen Norvegiya 1 zaginuv pid chas ekspediciyiPohovannyaPivnichnij cvintar Stokgolm 5 6 Krayina ShveciyaDiyalnistmandrivnik doslidnik inzhener aeronavt inzhener mehanik fotografGaluzfizika i aeronavtika d Alma materKorolivskij tehnologichnij institutZnannya movshvedska 8 Posadakerivnik pershoyi ekspediciyi na povitryanij kuli do Pivnichnogo PolyusuBrati sestrid 9 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAndre narodivsya 18 zhovtnya 1854 roku v misti sv v bagatoditnij rodini aptekarya Klausa Georga Andre U simejstvi Andre bulo p yat siniv i dvi dochki Salomon zakinchiv Korolivskij tehnologichnij institut v Stokgolmi Pracyuvav kreslyarem U 1876 roci Salomon Andre buv ohoroncem shvedskogo paviljonu na Vsesvitnij vistavci u Filadelfiyi sho dozvolyalo jomu uvazhno oznajomitsya z yiyi eksponatami U 1892 roci vin otrimav vid Shvedskoyi akademiyi nauk subsidiyu Andre pidtrimali vidomi vcheni krayini N A Nordensheld G Gildebrand Gildebrandson G Retciua O Montelius i v nastupni dva roki na vlasnomu povitryanij kuli Svea zdijsniv dev yat perelotiv nad Shveciyeyu i Baltijskim morem V odnomu z nih nezvazhayuchi na shtormovu pogodu jogo kulya pidnyalasya na 4387 m pobivshi rekord visoti Poloti dozvolili prijti do visnovku pro neobhidnist upravlinnya kuleyu dlya chogo Andre pridumav vikoristovuvati vitrila i guide rope vinajdeni ranishe britanskim povitroplavcem Charlzom Grinom Gajdropi galmivni kanati yih vaga trimaye kulyu na pevnij visoti a tertya yih ob zemlyu lid abo vodu prigalmovuye polit Zavdyaki manevruvannya gajdropiv i vitril Andre vdalosya domogtisya kerovanosti kuli v mezhah do 27 gradusiv v obidvi storoni vid napryamku vitru i avtomatichno utrimuvati jogo na visoti 150 200 metriv Nareshti 13 lyutogo 1895 roku Andre vistupiv z dopoviddyu pro svij proekt na zasidanni Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk a cherez den takozh i u Tovaristvi antropologiyi i geografiyi Bilshist vchenih buli nalashtovani kritichno I dlya organizaciyi ekspediciyi bulo ogolosheno pidpisku Povitryanu ekspediciyu do Pivnichnogo polyusa reklamuvali v gazetah U poshuku neobhidnoyi sumi v 130 tisyach kron jomu stav dopomagati kolishnij kerivnik Shpicbergenskoj ekspediciyi doktor Nili Ekholm I nareshti 10 travnya 1895 roku v Byuro patentiv de pracyuvav Andre z yavivsya Alfred Nobel yakij pozhertvuvav 20 tisyach kron cherez kilka dniv diznavshis sho jogo priklad ne pohitnuv spivvitchiznikiv vin zbilshiv sumu do 65 tisyach Potim vid korolya Shveciyi Oskara nadijshlo 30 tisyach kron Nezabarom stilki zh vnis baron Oskar Dikson Do vesni 1896 roku povitryana kulya bula gotova ale ekspediciyu vidklali na rik V cej chas vidmovivsya vid uchasti v ekspediciyi Ekholm yakij vvazhav sho povitryana kulya ne vidpovidaye neobhidnim vimogam dlya polotu do polyusa jogo misce zajnyav 25 richnij inzhener Knut Frenkel Polyarna ekspediciya Andre vidbulas vlitku 1897 roku 11 lipnya Andre z dvoma suputnikami fizik i fotograf Nils Strindberg dvoyuridnij brat Avgusta Strindberga i Knut Frenkel viletiv z mista Shpicbergen na povitryanij kuli Orel vlasnoyi konstrukciyi napovnenomu vodnem mayuchi namir dosyagti Pivnichnogo polyusa 14 lipnya 1897 roku lishe cherez 3 dni pislya vilotu mandrivniki buli zmusheni prizemlitisya na pakovij lid sho priblizno v 300 km na pivnich vid ostrovu Kvitoya Pishki i na sanyah voni zumili distatisya do ostrova 6 zhovtnya i vlashtuvali tabir na vilnij vid lodu dilyanci Andreeniset Dolya ekspediciyi zalishalasya zagadkoyu do 1930 roku koli ekspediciya Bratvaag viyavila plivki i zhurnali Andre a takozh namet z ostankami samogo Andre i jogo suputnikiv yaki sudyachi za vse pomerli protyagom kilkoh tizhniv perebuvannya na ostrovi Podalshi doslidzhennya dozvolili visunuti pripushennya pro prichini zagibeli ekspediciyi Andre zokrema trihineloz napad bilih vedmediv abo otruyennya chadnim gazom vid gasovogo primusu yakij mandrivniki vikoristovuvali dlya obigrivu shilno zakritih nametiv Na chest Salomona Andre pivnichna chastina ostrova Kvitoya zvetsya PrimitkiS August Andree Svenskt biografiskt lexikon 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Granna kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE VALA 00106 C 10 1851 1860 bildid C0021655 00071 sida 127 d Track Q10501038d Track Q64166606 http norrabegravningsplatsen se kandisarna Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 Andree SALOMON AUGUST Svenskagravar se d Track Q26699962 Sten nr 54 Andreemonumentet Norra begravningsplatsen se d Track Q28003261 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Spanberg slakt Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2019 Procitovano 14 chervnya 2019 LiteraturaDo Pivnichnogo polyusu na povitryanij kuli 1 23 lipnya 2019 u Wayback Machine Sollinger Gyunter S A Andre na aerostate k Severnomu polyusu 23 lipnya 2019 u Wayback Machine Posilannya