Річки (Білопільський район)

Річки́ — село у Сумському районі (до 2020 року у Білопільському районі) Сумської області, центр . Населення становить 2 126 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — (Річківська сільська рада).

село Річки
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Сумський район
Громада	Річківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA59080210010053357
Облікова картка	Річки
Основні дані
Перша згадка	1663
Населення	2.126 осіб (2004 рік)
Поштовий індекс	41832
Телефонний код	+380 243
Географічні дані
Географічні координати	51°07′07″ пн. ш. 34°29′49″ сх. д. / 51.11861° пн. ш. 34.49694° сх. д. / 51.11861; 34.49694Координати: 51°07′07″ пн. ш. 34°29′49″ сх. д. / 51.11861° пн. ш. 34.49694° сх. д. / 51.11861; 34.49694
Середня висота над рівнем моря	143 м
Відстань до обласного центру	37 км
Відстань до районного центру	17 км
Найближча залізнична станція	Білопілля
Відстань до залізничної станції	20 км
Місцева влада
Адреса ради	41832, Сумська обл., Білопільський р-н, с. Річки, вул. Центральна, 6
Карта
Річки
Річки
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Річки.

Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району.

Географія

Розташоване на берегах річок Безіменної, Криги та Морочі, а також на лівому березі річки Павлівка, звідси походить назва села. За 17 км на південний схід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Білопілля. Вище за течією річки Криги на відстані 2,5 км розташоване село Діброва, нижче за течією на відстані в 3 км розташоване село Мар'янівка, на протилежному березі річки Павлівка — село Степанівка. Сільраді було підпорядковане с. (Баїха).

У селі працює середня школа, будинок культури з залом на 400 місць, лікарня, магазини, щосереди і щосуботи — ярмарок.

Історія

• Історію свою починає з XVII століття, перша писемна згадка — 1663 року. Першими поселенцями були селяни, які тікали з Правобережної України від польських панів та з російських сіл. Наприкінці 50-х рр. XVII ст. був створений Сумський козацький полк. Першим полковником став осадчий м. Суми Герасим Кондратьєв.
• В середині XVII століття в Річках проживало 2095 чол., сто років по тому — 5011 чол.
• За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі (Річанської волості) Сумського повіту Харківської губернії, мешкало 3719 осіб (1745 чоловічої статі та 1974 — жіночої), налічувалось 574 дворових господарства, існували православна церква, станова квартира та училище.
• У 1885 році у слободі налічувалось 823 двори, кам'яна церква, волосне правління, школа, лікарня, хлібні магазини і лавки, 2 постоялих двори і 7 «питейных домов», діяв цегельний завод. Були широко розвинені кустарні промисли, зокрема ткацтво.
• На початку ХХ століття у селі проживало близько 6 тисяч чол., проходило по три ярмарки на рік. В 1905 році в Річках відбувалися виступи селян.
• Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 10436 осіб.
• 9 квітня 1914 року в селі упав метеорит вагою близько 10 кг.
• Село увійшло до складу УНР 1917 року. З 1923 по 1930 рік село центр району Сумської округи в радянській зоні окупації. До цього адміністративного утворення входило 10 населених пунктів, загальною чисельністю населення 12 тис. чол.
• Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках. 1941 року сталіністи втекли із села.
• 932 жителі Річок воювали у складі Червоної армії армії, 861 мали відзнаки уряду СРСР, 439 — загинули протягом радянсько-німецької війни.

Історія зруйнованих церков

Покровську церкву в с. Річки було збудовано в 1663 р., а в 1761 р. згоріла з усім майном від удару блискавки. В кінці 1790 р. відбудована. Кам’яну однопрестольну церкву споруджено в 1821 р. і освячено 1832 р. Будівничими храму були — протоієрей Петро Назарьєв та прихожани. В храмі зберігалися церковні книги 17-го ст., метрики і сповідальні розписи починаючи з 1751 р. Покровська церква зруйнована в 1928-1929 рр. за часів радянської влади. Нині на її місці встановлено пам‘ятний знак.

Троїцька церква

Коштом парафіян споруджено Троїцьку церкву (кінець 1870 - 1882 рр.). Проєкт споруди харківського єпархіального архітектора Ф. І. Данілова. При храмі діяла церковно-парафіяльна школа. В 1933-1934 роках, за радянської влади, зняли з неї куполи і дзвіниці й використали приміщення під майстерню. Під час Другої світової війни службу відновили. На початку 60-х років церкву відремонтували і діяла вона до 1959 р. Зруйнована в 1986 р. З 1990 р. в селі проходять церковні Богослужіння у пристосованій під церкву будівлі, настоятель — о. Богдан (Б. Оприско).

24 березня 2024 року внаслідок нічного обстрілу російськими військовими села пошкоджені школа, будинок культури, будівля сільської ради та приватні будинки. 18 квітня 2024 року по селу росіяни били з артилерії (7 влучань зі ствольної артилерії та 5 влучань із РСЗВ). Внаслідок ворожих обстрілів одна жінка дістала поранення, ще одна жінка від отриманих поранень померла у кареті швидкої допомоги. Пошкоджено житловий будинок та господарчі споруди. Через дві години ворог ще раз вдарив по селу із РСЗВ - 5 влучань.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2069	97.32%
російська	50	2.35%
білоруська	6	0.28%
інші/не вказали	1	0.05%
Усього	2126	100%

Пам'ятки

• На увічнення пам'яті загиблих споруджено стелу. Біля ДК є братська могила підпільників і червоноармійця Л. О. Васильєва, полеглого при звільненні села від німецьких окупантів у 1943 р. У 1974 році споруджено пам'ятний знак на честь земляка, двічі Героя Радянського Союзу (С. П. Супруна). Тут народився і повний кавалер ордена Слави (М. А. Винниченко).
• У центрі села розташована ботанічна пам'ятка природи .
• Побутові пісні села Річки - елемент нематеріальної культурної спадщини Сумської області

Археологія

За 2 км на північ від Річок розташовані кургани доби бронзи (II тис. до н. е.).

На околицях села знаходяться кілька десятків могил, які відносяться до зрубного часу. В 1951 р. був виявлений гострореберний горщик — пам’ятки типової зрубної культури. Це доказ перебування зрубних премен на території нинішньої Сумської області.

Відомі люди

• (Винниченко Михайло Андрійович) — повний кавалер ордена Слави.
• (Лавриненко Микола Васильович) — радянський діяч органів державної безпеки, начальник військ Західного прикордонного округу КДБ УРСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1976 — 1981 р.
• (Ревенко Микола Мусійович) — український політик. Депутат Верховної Ради України 2-х скликань, доктор економічних наук.
• (Супрун Степан Павлович) — радянський військовий льотчик-винищувач, перший двічі Герой Радянського Союзу.
• Лютий А. Ф. — художник.
• (Ровний Олександр Олександрович) (29.11.1991-17.10.2014) — учасник російсько-української війни.

Також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область
• (Річанська сотня)

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3218)(рос. дореф.)
3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2015.
5. "Одне бажання: щоб вони відчули те, що ми відчували". Жителі села Річки на Сумщині про обстріл 24 березня. Суспільне Суми. 24 березня 2024.
6. росіяни протягом доби обстріляли шість громад Сумщини. www.ukrinform.ua (укр.). 18 квітня 2023. Процитовано 17 травня 2024.
7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
8. Дяденко, В. Д. Сліди зарубної культури біля с. Річки Сумської області. Археологія. — 1957. — № 10.

Джерела

• Вінниченко М. Село Річки — козацька слобода. — Суми, 2012. — 289 с.
• Беценко Т. П. Лінгвістичне краєзнавство. Суми: Мрія-1, 2015. — 180 с.
• Корнієнко О. М. Зруйновані храми Сумщини. — Суми: ПП Ніконоров В. І., 2009. — С. 56-57.
• Тараповський С. Моє село Річки // Радянська правда. — 1997. — 25 жовт. — С. 4.