Процес співпраці в Південно Східній Європі ПСПСЄ був започаткований з ініціативи Болгарії в 1996 році На зустрічі під го

Процес співпраці в Південно-Східній Європі (ПСПСЄ) був започаткований з ініціативи Болгарії в 1996 році. На зустрічі під головуванням Болгарії в Софії країни Південно- Східної Європи (SEE) заклали основи регіонального співробітництва з метою створення атмосфери довіри, добросусідських відносин і стабільності.

Держави-учасниці Процесу співпраці у Південно-Східній Європі

Особливістю SEECP є те, що це оригінальна форма співробітництва між країнами регіону, започаткована за власною ініціативою, а не з ініціативи якоїсь іншої міжнародної організації чи країн. У цьому відношенні SEECP прагне визначити себе як справжній голос Південно-Східної Європи, який доповнює Пакт стабільності, Ініціативу співпраці Південно-Східної Європи або Процес стабілізації та асоціації.

Основні цілі регіонального співробітництва в рамках SEECP включають зміцнення безпеки та політичної ситуації, інтенсифікацію економічних відносин та співробітництва в сферах людських ресурсів, демократії, правосуддя та боротьби з незаконною діяльністю. Намір SEECP надати можливість своїм членам наблизитися до європейських та євроатлантичних структур через зміцнення добросусідських відносин та перетворення регіону на зону миру та стабільности.

Членство

Лідери Південно-Східної Європи позують для сімейного фото під час саміту SEECP у Стамбулі, Туреччина

Членкині-засновниці:
- Албанія
- Боснія і Герцеговина
- Болгарія
- Греція
- Північна Македонія
- Румунія
- Сербія (приєдналася як Сербія та Чорногорія )
- Туреччина
Приєднався пізніше:
- Хорватія (2005)
- Молдова (2006)
- Чорногорія (2007)
- Словенія (2010)
- Косово (2014)

Структура

SEECP – це регіональний неінституційний процес, який координує головна країна. Головування SEECP триває один рік і ротується між членами. Головуюча країна представляє Процес на міжнародних зустрічах і приймає щорічні зустрічі глав держав і урядів, зустрічі міністрів закордонних справ і низку щорічних зустрічей політичних директорів. Залежно від ситуації головуюча країна може скликати позачергові збори.

Рада регіонального співробітництва

Рада регіонального співробітництва була створена на зустрічі міністрів закордонних справ ПСЮЄП у 2008 році. Організація була заснована учасниками SEECP та частково фінансується Європейським Союзом для подальшого сприяння європейській інтеграції та співпраці. РСС очолює Генеральний секретар, зараз Маджлінда Брегу, і складається з 46 учасників. Учасниками є країни SEECP, а також інші країни та наднаціональні організації, які зацікавлені у стабільності та розвитку регіону. Основним проектом РСС є розвиток Регіонального економічного простору (РЕА) для кращої інтеграції економік Південно-Східної Європи. Статус REA був невизначеним із конкуруючими інтеграційними проектами, такими як «міні-шенгенська» угода 2019 року.

Головування

Країна, яка головує, змінюється щороку:

1996–97, Болгарія
1997–98, Греція
1998–99, Туреччина
1999–2000, Румунія
2000–01, Республіка Північна Македонія
2001–02, Албанія
2002–03, Сербія та Чорногорія
2003–04, Боснія і Герцеговина
Квітень 2004 – травень 2005, Румунія
Травень 2005 – травень 2006, Греція
Травень 2006 – травень 2007, Хорватія
Травень 2007 – травень 2008, Болгарія
2008–09, Молдова
2009–10, Туреччина
2010–11, Чорногорія
2011–12, Сербія
2012–13, Республіка Північна Македонія
2013–14, Румунія
2014–15, Албанія
2015–16, Болгарія
2016–17, Хорватія
2017–18, Словенія
2018–19, Боснія і Герцеговина
2019–20, Косово
2020–21, Туреччина
2021–22, Чорногорія

Проведені збори

Зустріч глав держав та урядів:

2–4 листопада 1997 р., Крит
12–13 жовтня 1998 р., Анталія
12 лютого 2000, Бухарест
25 жовтня 2000 р., Скоп'є (позачергове засідання)
23 лютого 2001, Скоп'є
28 березня 2002, Тирана
9 квітня 2003 року, Белград
21 квітня 2004, Сараєво
11 травня 2005, Бухарест
4 травня 2006, Салоніки
11 травня 2007, Загреб
21 травня 2008, Поморіє
5 червня 2009 року, Кишинів
21–23 червня 2010 р., Стамбул
1 червня 2013, Охрид (скасовано)
25 червня 2014 року, Бухарест
26 травня 2015 року, Тирана
1 червня 2016, Софія
30 червня 2017, Дубровник
24 квітня 2018 року, Крань
8–9 липня 2019 р., Сараєво (відмовлено Косово )
2020, Приштина (скасовано через COVID-19 )
17–18 червня 2021 р., Анталія

Зустріч міністрів закордонних справ:

6–7 липня 1996 р., Софія
5–6 червня 1997 р., Салоніки
8–9 червня 1998 р., Стамбул
19 березня 1999 року, Бухарест
2 грудня 1999 року, Бухарест
14 липня 2000, Охрид
16 травня 2001, Тирана
19 червня 2002, Белград
9 червня 2003 року, Сараєво
22 жовтня 2004 року, Бухарест
24 січня 2006, Афіни
1 березня 2007 року, Загреб
14 червня 2012 року, Белград
22 травня 2015 року, Тирана
23 квітня 2018 року, Крань
5 вересня 2018 року, Баня-Лука
25 червня 2020 року, Приштина (онлайн)
6 листопада 2020 року, Анталія

Див. також

Примітки

. Regional Cooperation Council. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
Maksimović, Sandra (6 березня 2020). . European Western Balkans. Centre for Contemporary Politics. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 7 березня 2006. Процитовано 2 лютого 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 5 січня 2007. Процитовано 5 січня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 14 серпня 2010. Процитовано 25 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Gadebate.un.org. 26 вересня 2012. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 28 вересня 2012.
. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 2 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.

Косово є предметом територіальної суперечки між Республікою Косово і Республікою Сербія. Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність 17 лютого 2008 року, але , що вона є частиною власної суверенної території. Два уряди у 2013 році як частина Брюссельської угоди. Косово було визнано незалежною державою 102 з 193 держав-членів Організації Об'єднаних Націй. 10 держав визнали Косово лише для того, щоб пізніше відкликати своє визнання.

Посилання

Регіональний секретаріат парламентського співробітництва в Південно-Східній Європі [ 21 червня 2010 у Wayback Machine.]
Рада регіонального співробітництва [ 6 серпня 2019 у Wayback Machine.]

[2] . Regional Cooperation Council. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.

[3] Maksimović, Sandra (6 березня 2020). . European Western Balkans. Centre for Contemporary Politics. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.

[4] . Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.

[5] . Архів оригіналу за 7 березня 2006. Процитовано 2 лютого 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[6] . Архів оригіналу за 5 січня 2007. Процитовано 5 січня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[7] . Архів оригіналу за 14 серпня 2010. Процитовано 25 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[8] . Gadebate.un.org. 26 вересня 2012. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 28 вересня 2012.

[9] . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 2 лютого 2022.

[10] . Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.

[status-1] Косово є предметом територіальної суперечки між Республікою Косово і Республікою Сербія. Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність 17 лютого 2008 року, але , що вона є частиною власної суверенної території. Два уряди у 2013 році як частина Брюссельської угоди. Косово було визнано незалежною державою 102 з 193 держав-членів Організації Об'єднаних Націй. 10 держав визнали Косово лише для того, щоб пізніше відкликати своє визнання.