Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приштинський університет — заклад вищої освіти, заснований у Соціалістичному автономному краї Косово, Соціалістичної Республіки Сербії (Югославії) у місті Приштина в 1969—1970 навчальних роках; працював до 1999-го року. Після політичних і військових дій розпочатих там у 2000-х роках з університету почали звільнюватися викладачі різних національностей, а в місті з'явилися два нічим не пов'язаних між собою вищі навчальні заклади, які використовують одну назву на різних мовах: албанськомовний університет у Приштині (алб. Universiteti I Prishtinës) і сербськомовний Приштинський університет, який перенесли до Північного Косова.
| Приштинський університет | |
|---|---|
 | |
| 42°38′ пн. ш. 21°10′ сх. д. / 42.633° пн. ш. 21.167° сх. д.Координати: 42°38′ пн. ш. 21°10′ сх. д. / 42.633° пн. ш. 21.167° сх. д. | |
| Країна |  Косово |
| Засновано | 1969 |
| Мова викладання | албанська |
Історія
Передумови для появи
Перші вищі навчальні заклади в Косово були створені в 1958—1969 роках і діяли по-різному: одні незалежно, так і в складі Белградського університету. Оскільки Ліга комуністів Косово просила в той період більшого самоврядування в регіоні, то в листопаді 1968-го року в Косово відбулися масові акції протесту пов'язані з автономією. В результаті, в 1969—1970 роках був заснований Приштинський університет. Першими факультетами нового університету стали: інженерний, медичний, юридичний та філософський, а мовами навчання стали албанська й сербська. Через двомовність навчального процесу Приштинський ВНЗ вже тоді розглядали як два окремих університети.
Албанські лідери Косово погоджували створення університету, але висловили думку, що університет є важливим етапом у досягненні політичної рівності в рамках федерації, а не кінцевою метою. У той час як відкриття університету підтримував Йосип Броз Тіто, за словами лідера комуністів Косово того часу, університет зіткнувся з сильною політичною опозицією сербських комуністів, які вважали його відкриття «передвісником автономії Косово». У 1971-му році серби й чорногорці протестували проти його відкриття.
1970-ті роки
У 1970-ті роки університет швидко розвивався, особливо в частині викладання албанською мовою — від 7 712 учнів у 1969-1970 навчальних роках до 43 321 в 1980-1981 роках. Це стало максимальною кількістю студентів, яка колись навчалась у виші. Вважається, що в ідеологічному плані навчальний заклад сприяв «зміцненню албанської національної свідомості» в регіоні. Зокрема, в той період університет став місцем періодичних албанських націоналістичних протестів; вже в 1974-му році щонайменше сотня його студентів були заарештовані за участь у протестних акціях.
Демонстрації 1981 року
Університет став відправною точкою у студентських протестах у Косові 1981-го року. В той самий час в країні було високе безробіття. Та освічені й обурені своїм становищем албанці ставали джерелом для набору новобранців постійних акцій протесту. Крім того, сербське та чорногорське населення Косово обурювалось «економічним і соціальним тягарем». Цим тягарем вони вважали велику кількість студентів університету. До 1981 року в університеті Приштині був зарахований кожен десятий житель міста.
Демонстрації почались 11 березня 1981 року — спочатку у вигляді стихійного протесту невеликого масштабу, спрямованого на покращення харчування в студентській їдальні й загального поліпшення умов життя в місцевих гуртожитках. Ці акції були розігнані поліцією, але відновилися через два тижні, 26 березня 1981 року. Тепер поліція застосувала силу проти сидячого «страйку» албанських студентів у гуртожитку — 35 осіб були поранені, а 21 студент був заарештований. Насильство проти студентів спровокувало масові демонстрації вже по всій території Косово, що супроводжувалися заворушеннями та численними жертвами.
Після цих демонстрацій частина університетських викладачів і студентів «були очищені» від тих, кого адміністрація визнала «сепаратистами». У той період 226 студентів та працівників ВНЗ були засуджені до позбавлення волі. Максимальне покарання склало п'ятнадцять років в'язниці. Президент університету і два ректори були замінені прихильниками «жорсткої лінії», які проводились комуністичною партією. Університету також було заборонено використовувати підручники, імпортовані з Албанії, а згодом і взагалі стало можна використовувати лише ті книги, що перекладені з сербської мови.
Демонстрації також викликали негативну реакцію серед сербських політиків, а ще університет отримав прізвисько від комуністичних керівників — «фортеця націоналізму».
1980-ті роки
У 1980-ті роках університет продовжував підтримувати прохання про зміну статусу Косово, а також поширювати ідеологію Енвера Ходжа та маоїзму, пропагуючи створення Великої Албанії. Між тим, фактична робота університету була практично неможлива через часті албанські демонстрації й політичну боротьбу між сербським та албанським членами адміністрації ВНЗ. Іноді всі гуртожитки були зовсім закриті.
З 1990 по 1998 рік
Сербський політик, а пізніше й лідер країни, Слободан Мілошевич успішно використовував косовське питання на виборах президента Сербії в 1989-му році. Ще наприкінці 1980-х років, при його безпосередній участі, конституція Сербії була змінена, а автономія Косова — згорнена. Зокрема, управління університетом було передано від провінційної влади Белграду.
Управління провінційних університетів, Університету Приштина та Новосадського університету, розташоване у Воєводині, було передано від провінційних органів влади до Белграда. Університет Приштина був ключовою метою репресій. Як і у випадку з іншою освітою в Косово в той час, чинний навчальний план університету був скасований і замінено новим, розробленим в Белграді. Албанські викладачі та студенти широко відмовлялися приймати нові навчальні програми та освітні зміни, внесені сербським парламентом, також протестували проти постійного скорочення автономії Косова в цілому. Отже, багато албанських викладачів були звинувачені в порушенні Сербського закону про освіту, звільнені та замінені сербами. У деяких випадках звільнення було зроблено з інших причин (наприклад, «за відсутність у будівлі факультету протягом робочого дня») [5]. Ректор, професор Еджу Статовці, був посаджений у в'язницю після написання листа із проханням повернути університетські будівлі албанському факультету та студентам. Його сербська заміна, професор , пояснив офіційні міркування змін, внесених в університет: Нашим першим завданням було позбутися ненависті до всього сербського, яка накопичилася тут десятиліттями … Це фабрика зла, створена з основним наміром знищити Сербію та сербське ім'я … тепер знищена завдяки узгодженим діям уряду та університетського персоналу … Наш університет має кінцеву мету — відновлення сербської думки в Косово та Метохії.
Папович вважався албанцями як значний символ сербського гніту в Косові, 16 січня 1997 року він був серйозно поранений під час автомобільного вибуху членами визвольної армії Косова (КАС) Наіт Хасані.
Відомі випускники
- Хайро Улкінаку — чорногорський письменник
- Влора Читаку — косовсько-албанська політична діячка і дипломат. Посол Республіки Косово в США з серпня 2015 року[4]. Раніше вона обіймала посаду генерального консула Республіки Косово в Нью-Йорку.
Примітки
- Bideleux, Jeffries, 2007, с. 529.
- Kostovicova, 2005, с. 44.
Література
- Bideleux, Robert; Jeffries, Ian. The Balkans: a post-communist history. — , 2007. — .
- Kostovicova, Denisa. Kosovo: the politics of identity and space. — Routledge, 2005. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prishtinskij universitet zaklad vishoyi osviti zasnovanij u Socialistichnomu avtonomnomu krayi Kosovo Socialistichnoyi Respubliki Serbiyi Yugoslaviyi u misti Prishtina v 1969 1970 navchalnih rokah pracyuvav do 1999 go roku Pislya politichnih i vijskovih dij rozpochatih tam u 2000 h rokah z universitetu pochali zvilnyuvatisya vikladachi riznih nacionalnostej a v misti z yavilisya dva nichim ne pov yazanih mizh soboyu vishi navchalni zakladi yaki vikoristovuyut odnu nazvu na riznih movah albanskomovnij universitet u Prishtini alb Universiteti I Prishtines i serbskomovnij Prishtinskij universitet yakij perenesli do Pivnichnogo Kosova Prishtinskij universitet42 38 pn sh 21 10 sh d 42 633 pn sh 21 167 sh d 42 633 21 167 Koordinati 42 38 pn sh 21 10 sh d 42 633 pn sh 21 167 sh d 42 633 21 167Krayina KosovoZasnovano1969Mova vikladannyaalbanskaIstoriyaPeredumovi dlya poyavi Pershi vishi navchalni zakladi v Kosovo buli stvoreni v 1958 1969 rokah i diyali po riznomu odni nezalezhno tak i v skladi Belgradskogo universitetu Oskilki Liga komunistiv Kosovo prosila v toj period bilshogo samovryaduvannya v regioni to v listopadi 1968 go roku v Kosovo vidbulisya masovi akciyi protestu pov yazani z avtonomiyeyu V rezultati v 1969 1970 rokah buv zasnovanij Prishtinskij universitet Pershimi fakultetami novogo universitetu stali inzhenernij medichnij yuridichnij ta filosofskij a movami navchannya stali albanska j serbska Cherez dvomovnist navchalnogo procesu Prishtinskij VNZ vzhe todi rozglyadali yak dva okremih universiteti Albanski lideri Kosovo pogodzhuvali stvorennya universitetu ale vislovili dumku sho universitet ye vazhlivim etapom u dosyagnenni politichnoyi rivnosti v ramkah federaciyi a ne kincevoyu metoyu U toj chas yak vidkrittya universitetu pidtrimuvav Josip Broz Tito za slovami lidera komunistiv Kosovo togo chasu universitet zitknuvsya z silnoyu politichnoyu opoziciyeyu serbskih komunistiv yaki vvazhali jogo vidkrittya peredvisnikom avtonomiyi Kosovo U 1971 mu roci serbi j chornogorci protestuvali proti jogo vidkrittya 1970 ti roki U 1970 ti roki universitet shvidko rozvivavsya osoblivo v chastini vikladannya albanskoyu movoyu vid 7 712 uchniv u 1969 1970 navchalnih rokah do 43 321 v 1980 1981 rokah Ce stalo maksimalnoyu kilkistyu studentiv yaka kolis navchalas u vishi Vvazhayetsya sho v ideologichnomu plani navchalnij zaklad spriyav zmicnennyu albanskoyi nacionalnoyi svidomosti v regioni Zokrema v toj period universitet stav miscem periodichnih albanskih nacionalistichnih protestiv vzhe v 1974 mu roci shonajmenshe sotnya jogo studentiv buli zaareshtovani za uchast u protestnih akciyah Demonstraciyi 1981 roku Universitet stav vidpravnoyu tochkoyu u studentskih protestah u Kosovi 1981 go roku V toj samij chas v krayini bulo visoke bezrobittya Ta osvicheni j obureni svoyim stanovishem albanci stavali dzherelom dlya naboru novobranciv postijnih akcij protestu Krim togo serbske ta chornogorske naselennya Kosovo oburyuvalos ekonomichnim i socialnim tyagarem Cim tyagarem voni vvazhali veliku kilkist studentiv universitetu Do 1981 roku v universiteti Prishtini buv zarahovanij kozhen desyatij zhitel mista Demonstraciyi pochalis 11 bereznya 1981 roku spochatku u viglyadi stihijnogo protestu nevelikogo masshtabu spryamovanogo na pokrashennya harchuvannya v studentskij yidalni j zagalnogo polipshennya umov zhittya v miscevih gurtozhitkah Ci akciyi buli rozignani policiyeyu ale vidnovilisya cherez dva tizhni 26 bereznya 1981 roku Teper policiya zastosuvala silu proti sidyachogo strajku albanskih studentiv u gurtozhitku 35 osib buli poraneni a 21 student buv zaareshtovanij Nasilstvo proti studentiv sprovokuvalo masovi demonstraciyi vzhe po vsij teritoriyi Kosovo sho suprovodzhuvalisya zavorushennyami ta chislennimi zhertvami Pislya cih demonstracij chastina universitetskih vikladachiv i studentiv buli ochisheni vid tih kogo administraciya viznala separatistami U toj period 226 studentiv ta pracivnikiv VNZ buli zasudzheni do pozbavlennya voli Maksimalne pokarannya sklalo p yatnadcyat rokiv v yaznici Prezident universitetu i dva rektori buli zamineni prihilnikami zhorstkoyi liniyi yaki provodilis komunistichnoyu partiyeyu Universitetu takozh bulo zaboroneno vikoristovuvati pidruchniki importovani z Albaniyi a zgodom i vzagali stalo mozhna vikoristovuvati lishe ti knigi sho perekladeni z serbskoyi movi Demonstraciyi takozh viklikali negativnu reakciyu sered serbskih politikiv a she universitet otrimav prizvisko vid komunistichnih kerivnikiv fortecya nacionalizmu 1980 ti rokiU 1980 ti rokah universitet prodovzhuvav pidtrimuvati prohannya pro zminu statusu Kosovo a takozh poshiryuvati ideologiyu Envera Hodzha ta maoyizmu propaguyuchi stvorennya Velikoyi Albaniyi Mizh tim faktichna robota universitetu bula praktichno nemozhliva cherez chasti albanski demonstraciyi j politichnu borotbu mizh serbskim ta albanskim chlenami administraciyi VNZ Inodi vsi gurtozhitki buli zovsim zakriti Z 1990 po 1998 rikSerbskij politik a piznishe j lider krayini Slobodan Miloshevich uspishno vikoristovuvav kosovske pitannya na viborah prezidenta Serbiyi v 1989 mu roci dzherelo ne vkazane 2555 dniv She naprikinci 1980 h rokiv pri jogo bezposerednij uchasti konstituciya Serbiyi bula zminena a avtonomiya Kosova zgornena Zokrema upravlinnya universitetom bulo peredano vid provincijnoyi vladi Belgradu Upravlinnya provincijnih universitetiv Universitetu Prishtina ta Novosadskogo universitetu roztashovane u Voyevodini bulo peredano vid provincijnih organiv vladi do Belgrada Universitet Prishtina buv klyuchovoyu metoyu represij Yak i u vipadku z inshoyu osvitoyu v Kosovo v toj chas chinnij navchalnij plan universitetu buv skasovanij i zamineno novim rozroblenim v Belgradi Albanski vikladachi ta studenti shiroko vidmovlyalisya prijmati novi navchalni programi ta osvitni zmini vneseni serbskim parlamentom takozh protestuvali proti postijnogo skorochennya avtonomiyi Kosova v cilomu Otzhe bagato albanskih vikladachiv buli zvinuvacheni v porushenni Serbskogo zakonu pro osvitu zvilneni ta zamineni serbami U deyakih vipadkah zvilnennya bulo zrobleno z inshih prichin napriklad za vidsutnist u budivli fakultetu protyagom robochogo dnya 5 Rektor profesor Edzhu Statovci buv posadzhenij u v yaznicyu pislya napisannya lista iz prohannyam povernuti universitetski budivli albanskomu fakultetu ta studentam Jogo serbska zamina profesor poyasniv oficijni mirkuvannya zmin vnesenih v universitet Nashim pershim zavdannyam bulo pozbutisya nenavisti do vsogo serbskogo yaka nakopichilasya tut desyatilittyami Ce fabrika zla stvorena z osnovnim namirom znishiti Serbiyu ta serbske im ya teper znishena zavdyaki uzgodzhenim diyam uryadu ta universitetskogo personalu Nash universitet maye kincevu metu vidnovlennya serbskoyi dumki v Kosovo ta Metohiyi Papovich vvazhavsya albancyami yak znachnij simvol serbskogo gnitu v Kosovi 16 sichnya 1997 roku vin buv serjozno poranenij pid chas avtomobilnogo vibuhu chlenami vizvolnoyi armiyi Kosova KAS Nait Hasani Vidomi vipusknikiHajro Ulkinaku chornogorskij pismennik Vlora Chitaku kosovsko albanska politichna diyachka i diplomat Posol Respubliki Kosovo v SShA z serpnya 2015 roku 4 Ranishe vona obijmala posadu generalnogo konsula Respubliki Kosovo v Nyu Jorku PrimitkiBideleux Jeffries 2007 s 529 Kostovicova 2005 s 44 LiteraturaBideleux Robert Jeffries Ian The Balkans a post communist history Taylor amp Francis 2007 ISBN 9780415229623 Kostovicova Denisa Kosovo the politics of identity and space Routledge 2005 ISBN 9780415348065