Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Привільне Приві льне село в Україні у Солонянській селищній

Привільне (Дніпровський район)

Привільне (Дніпровський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Привільне.

Приві́льне — село в Україні, у Солонянській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення станом на 2021 рік — 1 103 мешканці.

село Привільне
image
Країна image Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район
Громада Солонянська селищна громада
Облікова картка Привільне 
Основні дані
Колишня назва Захарино, Велике Захарино
Населення 1 103
Поштовий індекс 52413
Телефонний код +380 5669
Географічні дані
Географічні координати 48°12′30″ пн. ш. 34°43′05″ сх. д. / 48.20833° пн. ш. 34.71806° сх. д. / 48.20833; 34.71806Координати: 48°12′30″ пн. ш. 34°43′05″ сх. д. / 48.20833° пн. ш. 34.71806° сх. д. / 48.20833; 34.71806
Середня висота
над рівнем моря 		65 м
Водойми р. Мокра Сура, Комишувата Сура
Відстань до
районного центру 		20 км
Найближча залізнична станція Привільне
Відстань до
залізничної станції 		7 км
Місцева влада
Адреса ради 52413, с. Привільне, вул. Шевченка, 8а
Сільський голова Курносов Сергій Анатолійович
Карта
image
image
Привільне
image
image
Привільне
Мапа

image Привільне у Вікісховищі

Географія

image
Річка Мокра Сура. Місцевість між Привільним і Жданове

Село Привільне знаходиться на правому березі річки Мокра Сура в місці впадання в неї річки Комишувата Сура, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Трудолюбівка, на протилежному березі - село Петрівське, на протилежному березі річки Комишувата Сура - село Микільське. Через село проходить залізниця, станція Платформа 252 км

Розташоване за 15 км на захід від центру громади і за 4 км від залізничної станції Привільне на лінії Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол.

Історія

Село Привільне виникло на початку 19 століття. Перша письмова згадка про це село датується 1858 роком, у ній зазначається, що в селі Привільне в 1858 році було 80 дворів. Привільне — офіційна назва села, але в народі відома й неофіційна назва села — Велике Захарине, оскільки за часів кріпацтва село належало поміщику Захарину-старшому. Перевірених відомостей про виникнення назви села немає, але за переказами село було кріпацьким і розташовувалось біля вільного села — Сурсько-Михайлівки, тобто «при вільному», звідки й походить назва села.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Привільне (Захарино) Петрівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 617 осіб, налічувалось 125 дворових господарств, існувала православна церква, 2 лавки й постоялий двір.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1171 особи (576 чоловічої статі та 595 — жіночої), з яких 1152 — православної віри.

Мешканці села С. Г. Махота і Р. Т. Антоненко брали участь у повстанні на броненосці «Потьомкін».

У 1905 привільнянці Саливон Ткач та Іван Ткач були активними членами Селянської Спілки у відстоюванні прав селян за краще економічне становище.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

В 1918 році більшовики в ході радянсько-української війни захопили Привільне.

Навесні 1918 спільні українсько-німецькі війська визволили місто від більшовиків. Командира більшовицького антиукраїнського загону О. А. Жума видали селяни, і його було розстріляно.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид.

У 30-роках завідувачем педагогічної частини середньої школи в с. Привільне Солонянського р-ну працював Сидяга Петро Степанович (1893-1938), розстріляний за "контрреволюційну агітацію".

Під час Німецько-радянської війни мешканка села Г. Ф. Халецька разом з іншими була насильно вивезена на каторжні роботи до Німеччини. Гестапівці знайшли у неї заборонену літературу, заарештували та відправили в концтабір. По дорозі, убивши офіцера, Галина втекла. Незабаром вона потрапила до Франції, а звідти — до Чехословаччини. За участь у підпільній боротьбі проти Третього Райху розстріляна гітлерівцями.

За 1966–1976 роки побудовані два адміністративні будівлі, середня школа, будинок культури, гастроном, стадіон, 60 житлових будинків.

На території Привільного знаходилася за часів УРСР центральна садиба колгоспу ім. Суворова, за яким було закріплено 6105 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5442 га орних земель. Колгосп спеціалізувався на виробництво м'яса.

1989 року за даними перепису населення тут мешкало приблизно 1 400 осіб.

З 24 серпня 1991 року Привільне входить до складу незалежної України.

З 2021 року входить до складу Солонянської селищної громади. До 2021 року центр Привільнянської сільської ради. Сільраді були підпорядковані населені пункти — Малинівка, Микільське, Новотернуватка, Петрівське, Трудолюбівка, Червоний Маяк, Червоний Яр.

Опис

У середній школі села навчаються 157 учнів і працюють, 20 вчителів. Є клуб з залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 10,7 тис. примірників, протитуберкульозний диспансер, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека. []

У Привільному працюють два лікарі та 3 особи з середньою медичною освітою. Відкрито дитячий садок "Веселка" на 50 місць. Є сім магазинів, будинок побуту, АТС, поштове відділення, ощадна каса. []

За часів радянської окупації в селі був споруджений меморіальний комплекс на честь воїнів Червоної Армії, що загинули під час захоплення Привільного, та червоноармійців-односельців.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 96,6 %
російська 2,1 %
інші/не визначилися 1,3 %

Видатні уродженці

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Привільне (Дніпровський район)
  • Привільнянська сільська рада
  • Погода в селі Привільне

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 21 (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Деды бунтовали. О революции 1905 года в Екатеринославском уезде (Строменко, Стасюк, Поплавский и тд) (укр.), процитовано 19 липня 2022
  4. Отаман Федорченко из Криворожья. Ч. 1/3 Племянник Дмитрий Федорченко-Тихий (1901-1984) eng subs (укр.), процитовано 11 серпня 2022
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

  • Приві́льне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.800-801

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Privilne Privi lne selo v Ukrayini u Solonyanskij selishnij gromadi Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya stanom na 2021 rik 1 103 meshkanci selo PrivilneKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Dniprovskij rajonGromada Solonyanska selishna gromadaOblikova kartka Privilne Osnovni daniKolishnya nazva Zaharino Velike ZaharinoNaselennya 1 103Poshtovij indeks 52413Telefonnij kod 380 5669Geografichni daniGeografichni koordinati 48 12 30 pn sh 34 43 05 sh d 48 20833 pn sh 34 71806 sh d 48 20833 34 71806 Koordinati 48 12 30 pn sh 34 43 05 sh d 48 20833 pn sh 34 71806 sh d 48 20833 34 71806Serednya visota nad rivnem morya 65 mVodojmi r Mokra Sura Komishuvata SuraVidstan do rajonnogo centru 20 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya PrivilneVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 kmMisceva vladaAdresa radi 52413 s Privilne vul Shevchenka 8aSilskij golova Kurnosov Sergij AnatolijovichKartaPrivilnePrivilneMapa Privilne u VikishovishiGeografiyaRichka Mokra Sura Miscevist mizh Privilnim i Zhdanove Selo Privilne znahoditsya na pravomu berezi richki Mokra Sura v misci vpadannya v neyi richki Komishuvata Sura vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Trudolyubivka na protilezhnomu berezi selo Petrivske na protilezhnomu berezi richki Komishuvata Sura selo Mikilske Cherez selo prohodit zaliznicya stanciya Platforma 252 km Roztashovane za 15 km na zahid vid centru gromadi i za 4 km vid zaliznichnoyi stanciyi Privilne na liniyi Apostolove Nizhnodniprovsk Vuzol IstoriyaSelo Privilne viniklo na pochatku 19 stolittya Persha pismova zgadka pro ce selo datuyetsya 1858 rokom u nij zaznachayetsya sho v seli Privilne v 1858 roci bulo 80 dvoriv Privilne oficijna nazva sela ale v narodi vidoma j neoficijna nazva sela Velike Zaharine oskilki za chasiv kripactva selo nalezhalo pomishiku Zaharinu starshomu Perevirenih vidomostej pro viniknennya nazvi sela nemaye ale za perekazami selo bulo kripackim i roztashovuvalos bilya vilnogo sela Sursko Mihajlivki tobto pri vilnomu zvidki j pohodit nazva sela Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Privilne Zaharino Petrivskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 617 osib nalichuvalos 125 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva 2 lavki j postoyalij dvir Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1171 osobi 576 cholovichoyi stati ta 595 zhinochoyi z yakih 1152 pravoslavnoyi viri Meshkanci sela S G Mahota i R T Antonenko brali uchast u povstanni na bronenosci Potomkin U 1905 privilnyanci Salivon Tkach ta Ivan Tkach buli aktivnimi chlenami Selyanskoyi Spilki u vidstoyuvanni prav selyan za krashe ekonomichne stanovishe V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki V 1918 roci bilshoviki v hodi radyansko ukrayinskoyi vijni zahopili Privilne Navesni 1918 spilni ukrayinsko nimecki vijska vizvolili misto vid bilshovikiv Komandira bilshovickogo antiukrayinskogo zagonu O A Zhuma vidali selyani i jogo bulo rozstrilyano Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo nadovgo okupovane bilshovickimi zagarbnikami V 1932 1933 selyani perezhili stalinskij genocid U 30 rokah zaviduvachem pedagogichnoyi chastini serednoyi shkoli v s Privilne Solonyanskogo r nu pracyuvav Sidyaga Petro Stepanovich 1893 1938 rozstrilyanij za kontrrevolyucijnu agitaciyu Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni meshkanka sela G F Halecka razom z inshimi bula nasilno vivezena na katorzhni roboti do Nimechchini Gestapivci znajshli u neyi zaboronenu literaturu zaareshtuvali ta vidpravili v konctabir Po dorozi ubivshi oficera Galina vtekla Nezabarom vona potrapila do Franciyi a zvidti do Chehoslovachchini Za uchast u pidpilnij borotbi proti Tretogo Rajhu rozstrilyana gitlerivcyami Za 1966 1976 roki pobudovani dva administrativni budivli serednya shkola budinok kulturi gastronom stadion 60 zhitlovih budinkiv Na teritoriyi Privilnogo znahodilasya za chasiv URSR centralna sadiba kolgospu im Suvorova za yakim bulo zakripleno 6105 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 5442 ga ornih zemel Kolgosp specializuvavsya na virobnictvo m yasa 1989 roku za danimi perepisu naselennya tut meshkalo priblizno 1 400 osib Z 24 serpnya 1991 roku Privilne vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Z 2021 roku vhodit do skladu Solonyanskoyi selishnoyi gromadi Do 2021 roku centr Privilnyanskoyi silskoyi radi Silradi buli pidporyadkovani naseleni punkti Malinivka Mikilske Novoternuvatka Petrivske Trudolyubivka Chervonij Mayak Chervonij Yar OpisU serednij shkoli sela navchayutsya 157 uchniv i pracyuyut 20 vchiteliv Ye klub z zalom na 400 misc biblioteka z knizhkovim fondom 10 7 tis primirnikiv protituberkuloznij dispanser feldshersko akusherskij punkt apteka koli U Privilnomu pracyuyut dva likari ta 3 osobi z serednoyu medichnoyu osvitoyu Vidkrito dityachij sadok Veselka na 50 misc Ye sim magaziniv budinok pobutu ATS poshtove viddilennya oshadna kasa koli Za chasiv radyanskoyi okupaciyi v seli buv sporudzhenij memorialnij kompleks na chest voyiniv Chervonoyi Armiyi sho zaginuli pid chas zahoplennya Privilnogo ta chervonoarmijciv odnoselciv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 96 6 rosijska 2 1 inshi ne viznachilisya 1 3 Vidatni urodzhenciMahota Petro Semenovich Geroj Socialistichnoyi Praci DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Privilne Dniprovskij rajon Privilnyanska silska rada Pogoda v seli PrivilnePrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 s 21 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 63 X 270 120 s ros doref Dedy buntovali O revolyucii 1905 goda v Ekaterinoslavskom uezde Stromenko Stasyuk Poplavskij i td ukr procitovano 19 lipnya 2022 Otaman Fedorchenko iz Krivorozhya Ch 1 3 Plemyannik Dmitrij Fedorchenko Tihij 1901 1984 eng subs ukr procitovano 11 serpnya 2022 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaPrivi lne Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 800 801

Дата публікації:
Топ