Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Полівці Полівці село в Україні Тернопільська область Чорткі

Полівці (Чортківський район)

Полівці (Чортківський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Полівці.

Полівці́ — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Розташоване на річці Джуринка, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради. До Полівців приєднано хутір Бартошівка.

село Полівці
image
Центр села
Центр села
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Білобожницька сільська громада
Облікова картка Полівці 
Основні дані
Засноване 1939
Населення 826 (2014)
Територія 3.681 км²
Густота населення 272.21 осіб/км²
Поштовий індекс 48531
Телефонний код +380 3552
Катойконіми полівчани
Географічні дані
Географічні координати 49°00′18″ пн. ш. 25°34′48″ сх. д. / 49.00500° пн. ш. 25.58000° сх. д. / 49.00500; 25.58000Координати: 49°00′18″ пн. ш. 25°34′48″ сх. д. / 49.00500° пн. ш. 25.58000° сх. д. / 49.00500; 25.58000
Водойми р. Джуринка
Найближча залізнична станція
Місцева влада
Адреса ради 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Сільський голова Гонсевич Іван Едуардович
Карта
image
image
Полівці
image
image
Полівці
Мапа

image Полівці у Вікісховищі

image
Церква Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ
image
Церква Святителя Миколая Чудотворця УГКЦ
image
Капличка
image
Став біля села

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.

Географія

Розташування

Розташоване на берегах р. Джурин (ліва притока Дністра), за 15 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної зупинки .

Місцевості

  • Бартошівка — хутір, приєднаний до с. Полівці; розташований за 3 км від нього. У 1920-х згадане як село. Прятогом 1934—1939 роках село належало до ґміни Джурин. У 1939 року в населеному пункті проживало 340 поляків, 50 українців. У 1949 році на хуторі — 56 будинків, 254 особи; функціонувала початкова школа.

Історія

Середньовіччя, Новий Час

Село Полівці серед сусідніх сіл згадується у грамоті 7 червня 1471 р.

Перша писемна згадка — 1536.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

1785 — в Полівцях проживали 578 осіб.

За Австро-Угорщини деякі родини й окремі особи виїжджали до США і Канади на заробітки.

XX століття

У селі в 1900 році — 1952 жителі, 1910—2165, 1921—1906, 1931—2169; у 1921 році — 364, 1931—456 дворів.

У Полівцях півтора століття проживала найчисельніша община, окрема колонія німців-протестантів (до 1940), яка мала тут школу, церкву (кірху), цвинтар; донині вціліла одна німецька хата.

1925 — польська влада поселила на панських ланах колоністів і створила громаду «Бартошувка».

Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосилися мешканці села Іван Михальчук — згодом співорганізатор мережі ОУН на Чортківщині, Роман Скоромний, Євген Чайківський і абсольвент філософії Юліян Чайківський із кільканадцятьма учнями середніх шкіл. Із них при обороні Львова загинули Войчук, Голодрига (похований на Лисоні де і загинув), Ковальський, Франків, Є. Чайківський.

Під час другого відступу УГА через село проходив 3-й курінь 24-го полку піхоти ім. гетьмана П. Дорошенка.

1930 — в Полівцях польські жандарми нападали на господарства, арештовували мешканців села, аґресивно діяло польське товариство «Стшелєц».

1939 — в селі було переважно українське населення: з 390 жителів села Бартошівка — 50 українців і 340 поляків-колоністів (прибульці у 1920—1938); з 2070 жителів села Полівці — 1920 українців-грекокатоликів, 120 українців-латинників, 20 поляків і 10 євреїв; зі 160 жителів села Полівці Колонія — 10 українців-грекокатоликів, 20 українців-латинників і 160 німців.

Після встановлення радянської влади у липні 1941 року в Умані на Черкащині розстріляли політв'язня Чортківської тюрми, жителя Полівців Казимира Маланчука.

5 січня 1944 около 6 години ранку до села Полівець приїхало 8 авто та одна легкова — солдатів з російської армії Власова у супроводі гестапо які розстріляли 19 осіб (у тому числі 15 юнаків). Серед загиблих — Микола Басій, Василь Голодрига, Жиромський Михайло, Петришин Володимир та Михайло, Петро Піхут, Михайло Франків, Дідюк Іван та інші у тому числі працівник з Станіславщини, що служив у господара.

До ОУН належали жителі села Микола Басій, Фліссак Володимир і Антон Слоновський.

В УПА воювали:


  • Микола Атаманчук,
  • Олена Бойчук,
  • Героній Босій,
  • Микола Горбачук,
  • Іван Гуцул,
  • Деоніз Кравецький,
  • Героній Логуш,
  • Микола Лучко,
  • Михайло Микитюк,
  • Ганна Олексіївна Вітович
  • Богдан Миколайків,
  • Осипа Микуляк,
  • Василь Мих,
  • Антін Михальчук,
  • Володимир Михальчук,
  • Теодозій Михальчуки,
  • Володимир Нагаєвський,
  • Іван Нагумик,
  • Надія Нагумик,
  • Теодозій Нагумик,
  • Гнат Погорецький,
  • Богдан Франків

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 69 жителів Полівців:

  • Антон Білобровко (нар. 1922),
  • Микола Білобровко (нар. 1919),
  • Віктор Бойчук (нар. 1912),
  • Федір Бойчук(нар. 1908),
  • Володимир Василик (нар. 1919),
  • Василь Вітович (нар. 1910),
  • Володимир Годинюк (нар. 1921),
  • Іван Годинюк (нар. 1913)
  • Іван Атаманчук (нар. 1907),
  • Микола Андрійович Атаманчук (нар. 1906),
  • Микола Іванович Атаманчук (нар. 1906),
  • Федір Басій (нар. 1906),
  • Антон Білобровко (нар. 1922),
  • Микола Білобровко (нар. 1919),
  • Віктор Бойчук (нар. 1912),
  • Федір Бойчук(нар. 1908),
  • Володимир Василик (нар. 1919),
  • Василь Вітович (нар. 1910),
  • Володимир Годинюк (нар. 1921),
  • Іван Годинюк (нар. 1913)

З 26 листопада 2020 року Полівці належать до Білобожницької сільської громади.

Освіта

Діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 4-класна утраквістична (двомовна).

Нині діє Полівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Релігія

Пам'ятники

Насипано могилу Борцям за волю України (1941; зруйнована 1944) на місці поховання воїнів, полеглих під час Другої світової війни.

  • Споруджено:
  • воякам УГА;
    • встановлено
  • пам'ятний хрест на честь скасування у 1848 році панщини.

Зліва при в'їзді у село з боку Джурина розташоване кладовище німецьких колоністів.

image
Пам'ятник борцям за волю України

Соціальна сфера

У Полівцях були двір та фільварок, що після смерті дідича Орловського став власністю дідича Міхаловського; маєток-хутір родини Гановських, який за Польщі викупив українець Осадца; фільварки Кона, Юрмана і Ягольницького. Працювали ґуральня, цегельня, два млини та корчма.

1січня 1925 р. вилучено і утворено гміну (самоврядну сільську громаду) Бартошівка з частини розпарцельованого (розподіленого) фільварку Полівці.

1 серпня 1934 року в рамках реформи самоврядування на підставі гміна Бартошівка увійшла до нової сільської гміни Джурин (Чортківський повіт Тернопільського воєводства). При цьому саме село Полівці увійшло до сусідньої гміни Палашівка.

Після національно-визвольних змагань початку XX ст. у Полівцях залишився водяний млин; на місці розваленої корчми споруджено Народний дім.

Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз Українок» та ін. У Народному домі функціонували читальня Просвіти, бібліотека, театральний, самоосвітній та хоровий гуртки. Працювали споживча кредитова кооператива, молочарня, дитячий садок.

Нині працюють Будинок культури, бібліотека, ФАП, ЗДО «Сонечко», ПАП «Kalyna Farming» (генеральний директор Скотт Кован), ААГ ім. Івана Франка, ПАП «Мрія-5», торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

  • (нар. 1950) — педагог, науковець, громадський діяч;
  • (псевдо «Мак»; нар. 1926) — діяч ОУН і УПА, громадсько-політичний діяч, інженер;
  • Мирослав Мотюк (нар. 1950) — лікар, правник, господарник, громадський діяч;
  • Ісидор Нагаєвський (1908—1989) — учасник національно-визвольних змагань, провідний спеціаліст із виготовлення ракетної зброї у департаменті оборони США, декан Нью-Йоркського університету, автор наукових праць;
  • о. Василь Погорецький (нар. 1954) — доктор теологічних і кандидат історичних наук, публіцист, літератор;
  • Володимир Погорецький (нар. 1967) — письменник, редактор, громадський діяч.
  • Нестор Чир (1938—2014) — поет, публіцист, нафтовик (переселений у 1945 році разом із сім'єю на Тернопільщину під час депортації українців з Польщі та поляків з України.)

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. В. Уніят Полівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 494. — .
  3. Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 15, 16
  5. Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
  6. Полівецька школа
  7. Dz.U. 1925 nr 2 poz. 22
  8. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 632. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Polivci Polivci selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Bilobozhnicka silska gromada Roztashovane na richci Dzhurinka na pivnochi rajonu Administrativnij centr kolishnoyi silradi Do Polivciv priyednano hutir Bartoshivka selo Polivci Centr selaCentr sela Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Bilobozhnicka silska gromada Oblikova kartka Polivci Osnovni dani Zasnovane 1939 Naselennya 826 2014 Teritoriya 3 681 km Gustota naselennya 272 21 osib km Poshtovij indeks 48531 Telefonnij kod 380 3552 Katojkonimi polivchani Geografichni dani Geografichni koordinati 49 00 18 pn sh 25 34 48 sh d 49 00500 pn sh 25 58000 sh d 49 00500 25 58000 Koordinati 49 00 18 pn sh 25 34 48 sh d 49 00500 pn sh 25 58000 sh d 49 00500 25 58000 Vodojmi r Dzhurinka Najblizhcha zaliznichna stanciya Misceva vlada Adresa radi 48530 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Bilobozhnicya vul Lesi Ukrayinki 34 Silskij golova Gonsevich Ivan Eduardovich Karta Polivci Polivci Mapa Polivci u Vikishovishi Cerkva Svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya PCU Cerkva Svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya UGKC Kaplichka Stav bilya sela Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bilobozhnickoyi silskoyi gromadi GeografiyaRoztashuvannya Roztashovane na beregah r Dzhurin liva pritoka Dnistra za 15 km vid rajonnogo centru ta 6 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi zupinki Miscevosti Bartoshivka hutir priyednanij do s Polivci roztashovanij za 3 km vid nogo U 1920 h zgadane yak selo Pryatogom 1934 1939 rokah selo nalezhalo do gmini Dzhurin U 1939 roku v naselenomu punkti prozhivalo 340 polyakiv 50 ukrayinciv U 1949 roci na hutori 56 budinkiv 254 osobi funkcionuvala pochatkova shkola IstoriyaSerednovichchya Novij Chas Selo Polivci sered susidnih sil zgaduyetsya u gramoti 7 chervnya 1471 r Persha pisemna zgadka 1536 Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki chernyahivskoyi kulturi 1785 v Polivcyah prozhivali 578 osib Za Avstro Ugorshini deyaki rodini j okremi osobi viyizhdzhali do SShA i Kanadi na zarobitki XX stolittya U seli v 1900 roci 1952 zhiteli 1910 2165 1921 1906 1931 2169 u 1921 roci 364 1931 456 dvoriv U Polivcyah pivtora stolittya prozhivala najchiselnisha obshina okrema koloniya nimciv protestantiv do 1940 yaka mala tut shkolu cerkvu kirhu cvintar donini vcilila odna nimecka hata 1925 polska vlada poselila na panskih lanah kolonistiv i stvorila gromadu Bartoshuvka Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni do Legionu USS zgolosilisya meshkanci sela Ivan Mihalchuk zgodom spivorganizator merezhi OUN na Chortkivshini Roman Skoromnij Yevgen Chajkivskij i absolvent filosofiyi Yuliyan Chajkivskij iz kilkanadcyatma uchnyami serednih shkil Iz nih pri oboroni Lvova zaginuli Vojchuk Golodriga pohovanij na Lisoni de i zaginuv Kovalskij Frankiv Ye Chajkivskij Pid chas drugogo vidstupu UGA cherez selo prohodiv 3 j kurin 24 go polku pihoti im getmana P Doroshenka 1930 v Polivcyah polski zhandarmi napadali na gospodarstva areshtovuvali meshkanciv sela agresivno diyalo polske tovaristvo Stshelyec 1939 v seli bulo perevazhno ukrayinske naselennya z 390 zhiteliv sela Bartoshivka 50 ukrayinciv i 340 polyakiv kolonistiv pribulci u 1920 1938 z 2070 zhiteliv sela Polivci 1920 ukrayinciv grekokatolikiv 120 ukrayinciv latinnikiv 20 polyakiv i 10 yevreyiv zi 160 zhiteliv sela Polivci Koloniya 10 ukrayinciv grekokatolikiv 20 ukrayinciv latinnikiv i 160 nimciv Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi u lipni 1941 roku v Umani na Cherkashini rozstrilyali politv yaznya Chortkivskoyi tyurmi zhitelya Polivciv Kazimira Malanchuka 5 sichnya 1944 okolo 6 godini ranku do sela Polivec priyihalo 8 avto ta odna legkova soldativ z rosijskoyi armiyi Vlasova u suprovodi gestapo yaki rozstrilyali 19 osib u tomu chisli 15 yunakiv Sered zagiblih Mikola Basij Vasil Golodriga Zhiromskij Mihajlo Petrishin Volodimir ta Mihajlo Petro Pihut Mihajlo Frankiv Didyuk Ivan ta inshi u tomu chisli pracivnik z Stanislavshini sho sluzhiv u gospodara Do OUN nalezhali zhiteli sela Mikola Basij Flissak Volodimir i Anton Slonovskij V UPA voyuvali Mikola Atamanchuk Olena Bojchuk Geronij Bosij Mikola Gorbachuk Ivan Gucul Deoniz Kraveckij Geronij Logush Mikola Luchko Mihajlo Mikityuk Ganna Oleksiyivna Vitovich Bogdan Mikolajkiv Osipa Mikulyak Vasil Mih Antin Mihalchuk Volodimir Mihalchuk Teodozij Mihalchuki Volodimir Nagayevskij Ivan Nagumik Nadiya Nagumik Teodozij Nagumik Gnat Pogoreckij Bogdan Frankiv Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi 69 zhiteliv Polivciv Anton Bilobrovko nar 1922 Mikola Bilobrovko nar 1919 Viktor Bojchuk nar 1912 Fedir Bojchuk nar 1908 Volodimir Vasilik nar 1919 Vasil Vitovich nar 1910 Volodimir Godinyuk nar 1921 Ivan Godinyuk nar 1913 Ivan Atamanchuk nar 1907 Mikola Andrijovich Atamanchuk nar 1906 Mikola Ivanovich Atamanchuk nar 1906 Fedir Basij nar 1906 Anton Bilobrovko nar 1922 Mikola Bilobrovko nar 1919 Viktor Bojchuk nar 1912 Fedir Bojchuk nar 1908 Volodimir Vasilik nar 1919 Vasil Vitovich nar 1910 Volodimir Godinyuk nar 1921 Ivan Godinyuk nar 1913 Z 26 listopada 2020 roku Polivci nalezhat do Bilobozhnickoyi silskoyi gromadi section OsvitaDiyala 2 klasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya za Polshi 4 klasna utrakvistichna dvomovna Nini diye Polivecka zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Religiyacerkva svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya UPC KP 1884 cerkva svyatogo Mikolaya UGKC pereoblashtovana z kostelu 2000 kaplichka 1994 Pam yatnikiNasipano mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1941 zrujnovana 1944 na misci pohovannya voyiniv poleglih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Sporudzheno pam yatnik Ivanu Franku 1959 voyakam UGA vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya u 1848 roci panshini Zliva pri v yizdi u selo z boku Dzhurina roztashovane kladovishe nimeckih kolonistiv Pam yatnik borcyam za volyu UkrayiniSocialna sferaU Polivcyah buli dvir ta filvarok sho pislya smerti didicha Orlovskogo stav vlasnistyu didicha Mihalovskogo mayetok hutir rodini Ganovskih yakij za Polshi vikupiv ukrayinec Osadca filvarki Kona Yurmana i Yagolnickogo Pracyuvali guralnya cegelnya dva mlini ta korchma 1sichnya 1925 r vilucheno i utvoreno gminu samovryadnu silsku gromadu Bartoshivka z chastini rozparcelovanogo rozpodilenogo filvarku Polivci 1 serpnya 1934 roku v ramkah reformi samovryaduvannya na pidstavi gmina Bartoshivka uvijshla do novoyi silskoyi gmini Dzhurin Chortkivskij povit Ternopilskogo voyevodstva Pri comu same selo Polivci uvijshlo do susidnoyi gmini Palashivka Pislya nacionalno vizvolnih zmagan pochatku XX st u Polivcyah zalishivsya vodyanij mlin na misci rozvalenoyi korchmi sporudzheno Narodnij dim Diyali filiyi tovaristv Prosvita Sich Lug Sokil Silskij gospodar Soyuz Ukrayinok ta in U Narodnomu domi funkcionuvali chitalnya Prosviti biblioteka teatralnij samoosvitnij ta horovij gurtki Pracyuvali spozhivcha kreditova kooperativa molocharnya dityachij sadok Nini pracyuyut Budinok kulturi biblioteka FAP ZDO Sonechko PAP Kalyna Farming generalnij direktor Skott Kovan AAG im Ivana Franka PAP Mriya 5 torgovi zakladi Vidomi lyudiNarodilisya nar 1950 pedagog naukovec gromadskij diyach psevdo Mak nar 1926 diyach OUN i UPA gromadsko politichnij diyach inzhener Miroslav Motyuk nar 1950 likar pravnik gospodarnik gromadskij diyach Isidor Nagayevskij 1908 1989 uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan providnij specialist iz vigotovlennya raketnoyi zbroyi u departamenti oboroni SShA dekan Nyu Jorkskogo universitetu avtor naukovih prac o Vasil Pogoreckij nar 1954 doktor teologichnih i kandidat istorichnih nauk publicist literator Volodimir Pogoreckij nar 1967 pismennik redaktor gromadskij diyach Nestor Chir 1938 2014 poet publicist naftovik pereselenij u 1945 roci razom iz sim yeyu na Ternopilshinu pid chas deportaciyi ukrayinciv z Polshi ta polyakiv z Ukrayini PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 22 zhovtnya 2021 V Uniyat Polivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 494 ISBN 978 966 457 246 7 Pidtverdna gramota podilskogo zemskogo suddi Sigizmunda z Novosilec ta pidsudka Ivana z Boriskivciv pro zapis chervonogorodskim starostoyu Mihajlom iz Buchacha 600 griven privinka ta 200 griven darunku do 600 griven pridanogo svoyeyi druzhini Yelizaveti dochki zhidachivskogo starosti Yurshi z Hodorivstava ta zabezpechennya vsiyeyi ciyeyi sumi na mistechku Yazlivci ta selah Zalissi Pomorcyah Repenichah Cvitovij Susnivcyah Koshilivcyah Luzi Berem yanah Polivcyah Pacevomu j Krivij Lanci Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 15 16 Gabruskij L Na Chortkivshini OTG proveli svoyi pershi sesiyi Golos narodu 2020 49 3 grudnya S 2 Zhittya gromad Polivecka shkola Dz U 1925 nr 2 poz 22 Dz U 1934 nr 68 poz 632 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie LiteraturaMelnichuk B Uniyat V Fedechko M Polivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 493 494 ISBN 978 966 457 246 7 Sinyuk M Uniyat V Polivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 109 ISBN 978 966 528 279 2 Polowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 490 pol S 490 pol Vidannya Ob yednannya kolishnih voyakiv UPA v SShA i Kanadi ta Tovaristv kolishnih voyakiv UPA im Gen Hor Tarasa Chuprinki v SShA i Kanadi Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi 2010r ISBN 978 1 897431 23 8 Canada ISBN 978 966 2105 17 9 Ukraine Portal Ternopilshina

Дата публікації:
Топ