Запит Ракета мішень перенаправляє сюди про ракети які імітують повітряні цілі для обманювання ворога див Ракета обманка

Запит «Ракета-мішень» перенаправляє сюди; про ракети, які імітують повітряні цілі для обманювання ворога див. Ракета-обманка.

Пові́тряна міше́нь (також дрон-мішень, літак-мішень, ракета-мішень абощо) — це літальний апарат, що застосовується для імітації повітряних цілей в рамках тренування пілотів, обслуги (зенітного озброєння) та радарів тощо. Може мати вигляд різних літальних апаратів, зокрема, звичайних БПЛА, ракет та літаків. Можуть також відрізнятись за способом запуску (наприклад, з (катапульти), ЗПС, абощо), встановленим обладнанням, способом керування тощо.

Завдяки дешевизні повітряні мішені можуть виконувати функції (хибних повітряних цілей), імітуючи бойові ракети або літаки.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну, для навчання мобільних груп ППО почали створювати нові повітряні мішені, які імітують польоти БПЛА типу Шахед-136. Одна з таких мішеней це БпАК ГУПАЛО від української компанії ВІТРУГАН. Безпілотний авіаційний комплекс літакового типу ГУПАЛО призначений для навчання ППО, стрільба по рухомій цілі.

Історія

Перші спроби створити безпілотні апарати відбувались ще до початку Першої світової. Під час війни британець (Арчибальд Лоу) розробив систему радіокерування, що дозволила створити перші прототипи радіокерованих літальних апаратів, включно з «крилатими ракетами» на базі тогочасних поршневих літаків. Примітно, що перший такий дрон-камікадзе мав назву Aerial Target, що в перекладі означає «повітряна мішень», для заплутування німецької розвідки.

Вінстон Черчилль спостерігає за запуском радіоконтрольованого (**de Havilland Queen Bee**)

Створення серійних повітряних мішеней розпочалось у Великій Британії та США в 1930-х роках. Одним із перших став британський літак-мішень Fairey Queen, створений на базі Fairey IIIF. Найбільш відомим став (de Havilland Queen Bee), створений у 1935 році. Від назви цього літака є похідним саме слово «дрон» (англ. drone), яке означає трутня, що летить в пошуку бджолиної матки (англ. queen bee) та помирає. Системи керування цих літаків були запозичені в Aerial Target зразка 1917 року.

Реджинальд Денні та інші вихідці з Королівського льотного корпусу, які були ознайомлені з розробками Лоу, заснували в 1935 компанію, що пізніше стала Radioplane. Компанія виготовляла радіокеровані дрони-мішені, найвідомішим з яких є OQ-2. Всього компанія виготовила близько 15 тисяч різних моделей тренувальних мішеней.

Після Другої світової повітряні мішені зазнали розвитку. Зокрема, з'явились їх розвідувальні варіанти з фотообладнанням, реактивні та ракетні варіанти тощо. 1960 року було створено першу крилату ракету-обманку ^[en], яка створювала радіолокаційне зображення, схоже на таке для B-52, і мала використовуватись разом із бомбардувальниками для заплутування радянських систем ППО.

США (рідше інші країни, як Велика Британія) використовують застарілі літаки як дрони. В США ця практика розпочалась у 1960-х, коли F-104 Starfighter почали конвертувати в QF-104 та збивати в тренувальних цілях. Після того, як закінчувались літаки, їх замінювали іншими: , F-100, F-4 тощо. Зрештою почались конверсії F-16, до 2022 року планувалось створити близько 200 QF-16. Знищення мішені не завжди є метою пуску, відпрацювання може проводитись на ракетах без боєголовок, або ж можуть тренуватись виявлення та наведення. Подібні практики були також в СРСР та Україні: протягом 1985—2004 (Львівський ДАРЗ) перетворив 150 МіГ-21 на повітряні мішені М-21.

Розробляються також сучасні повітряні мішені для імітації літаків (п'ятого покоління).

Приклади мішеней

Поршневі

^[en]
Radioplane OQ-2
^[en]

Реактивні та ракетні

^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]

(**Ту-141 «Стриж»**) ЗСУ, що використовувався як повітряна мішень

^[en]
(Е95М)
^[en]
М-143

Літаки-мішені

(Airspeed Queen Wasp)
(De Havilland Queen Bee)
М-21^/
QF-16

Галерея

з підвішеними ^[en]
^[en]
Запуск ^[en] з корабля
QF-16, що використовується як мішень
Збиття (QB-17) ракетою (Nike Ajax)

Див. також

Примітки

Модифікація (C-130), призначена для запуску та контролю БПЛА

. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 травня 2023.
admin (12 липня 2017). . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 травня 2023.
. ФОКУС (укр.). 26 жовтня 2021. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2023.
. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 травня 2023.
. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 1 травня 2023.
. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 3 травня 2023.
Everett, H. R. (2015). Unmanned systems of World Wars I and II. Cambridge, Massachusetts. ISBN . OCLC 932294065.
TRIALS OF FAIREY QUEEN AT GIBRALTAR [Allocated Title]. Imperial War Museums (англ.). Процитовано 3 травня 2023.
"The Flight of 'Drone' From Bees to Planes" [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] Wall Street Journal, 26 July 2013
"The Flight Of ‘Drone’ From Bees To Planes" [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] Fortuna's corner
. web.archive.org. 5 березня 2001. Архів оригіналу за 5 березня 2001. Процитовано 3 травня 2023.
Mills (2019) p3 "The descendants of the consortium working on the 1917 AT project produced the fleet of Queen Bees. These were the Royal Aircraft Establishment, the de Havilland Aircraft Company and the British air and sea forces."
Parker, Dana T. (2013). Building victory : aircraft manufacturing in the Los Angeles area in World War II. Cypress, CA: D.T. Parker. ISBN . OCLC 875688819.
. web.archive.org. 15 листопада 2007. Архів оригіналу за 15 листопада 2007. Процитовано 3 травня 2023.
. learndrone.tech. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.
F-16 Versions - QF-16. www.f-16.net.
. aviamuseum.com.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 3 травня 2023.

[19] Модифікація (C-130), призначена для запуску та контролю БПЛА

[1] . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 травня 2023.

[2] (12 липня 2017). . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 травня 2023.

[3] . ФОКУС (укр.). 26 жовтня 2021. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2023.

[4] . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 травня 2023.

[5] . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023.

[:0-6] . Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 1 травня 2023.

[7] . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 3 травня 2023.

[8] Everett, H. R. (2015). Unmanned systems of World Wars I and II. Cambridge, Massachusetts. ISBN . OCLC 932294065.

[9] TRIALS OF FAIREY QUEEN AT GIBRALTAR [Allocated Title]. Imperial War Museums (англ.). Процитовано 3 травня 2023.

[10] "The Flight of 'Drone' From Bees to Planes" [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] Wall Street Journal, 26 July 2013

[11] "The Flight Of ‘Drone’ From Bees To Planes" [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] Fortuna's corner

[12] . web.archive.org. 5 березня 2001. Архів оригіналу за 5 березня 2001. Процитовано 3 травня 2023.

[13] Mills (2019) p3 "The descendants of the consortium working on the 1917 AT project produced the fleet of Queen Bees. These were the Royal Aircraft Establishment, the de Havilland Aircraft Company and the British air and sea forces."

[14] Parker, Dana T. (2013). Building victory : aircraft manufacturing in the Los Angeles area in World War II. Cypress, CA: D.T. Parker. ISBN . OCLC 875688819.

[15] . web.archive.org. 15 листопада 2007. Архів оригіналу за 15 листопада 2007. Процитовано 3 травня 2023.

[16] . learndrone.tech. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.

[17] F-16 Versions - QF-16. www.f-16.net.

[18] . aviamuseum.com.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 3 травня 2023.