Пло́ща Ри́нок (пол. Rynek, нім. Ringplatz) — зникла центральна площа історичного Тернополя до 1944 року, центр ділового та торговельного життя міста. Зруйнована під час Другої світової війни, сьогодні повністю забудована, пам'ять про площу зберігається у назві вулиці Старий Ринок.
площа Ринок Тернопіль | |
---|---|
Північно-східна сторона Ринку | |
Місцевість | Центр |
Колишні назви | |
австрійського періоду (німецькою) | Ringplatz |
польського періоду (польською) | Rynek |
Загальні відомості | |
Протяжність | 120 х 150 м |
Координати | 49°33′03″ пн. ш. 25°35′17″ сх. д. / 49.55083° пн. ш. 25.58806° сх. д. |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Забудова | дво- та триповерхові кам'яниці |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r315163072 |
Мапа | |
Площа Ринок у Вікісховищі |
Історія
Ранній період
Під час заснування магдебурзького міста було розплановано ринкову площу з розпарцельованими ділянками. Габарити площі Ринок – 120 на 150 метрів. З усіх чотирьох кутів площі відходили по дві взаємно перпендикулярні вулиці. Спочатку вулиця Львівська та вулиця Кам’янецька не виходили на ринкову площу, а ж згодом в австрійський період ці вулиці по черзі прорубали на Ринок.
Формувався Ринок ще в межах оборонних валів, неподалік замку. А з часом перетворився на сплетіння вуличок і провулків, де вирувала торгівля. Назви свідчили чим тут торгували і що виробляли. На Ринку були вулички Боднарська, Залізна, Шклярна, Сукняна, Крамова, потім з'явилися провулки Великий, Малий, Ламаний.
У південній частині Ринку, над ставом, стояв старий костел-фара (це старопольське слово означає «парафія»). Згодом його переробили у шпиталь. Згадка про храм залишалася тільки у назві вулиці Старофарна (сучасна вул. Над Ставом). До ринку прилягала ще одна, новіша фара — костел святого Івана Хрестителя, який не вцілів: ще незакінчений, він був зруйнований під час татарських набігів. Неподалік, над ставом, знаходилась найдавніша міська різня.
3 травня 1623 р. воєвода Томаш Замойскі заклав другий костел Різдва Пресвятої Діви Марії. Він стояв над ставом, на північному краю Ринку, неподалік від місця свого попередника. Між костелом і Надставною церквою розміщався перший в місті християнський цвинтар. Костел діяв до 1784 року.
У 1666 році власник міста ввів податок від крамниць (великих — 6 золотих, малих — 10 грошів). Крім того, для замку купці давали по лотові (12,8 г) шафрану й імбиру та три лоти перцю. Різницю ж давали по три «камені» лою.
Австрійське правління
Ринок вважався центром міста в XVII ст. У центрі Ринку тривалий час стояла ратуша. Тут містився магістрат — міське самоуправління Тернополя. А навколо розбігалися торговельні ряди й крамниці з усякою всячиною. На Ринку були найстаріша аптека, корчма, громадська криниця з резервуваром для води на випадок пожежі.
У 1813 р. Йозеф Перль звів біля Ринку власним коштом одноповерховий будинок. Згодом підвищив його до двох поверхів і добудував божницю («темпль»), що слугувала молитовним будинком для учнів, а потім і для всієї єврейської громади, зібрав велику бібліотеку, організував друкарню. Згодом на честь Перля назвали вулицю, що пролягала від Ринку до вул. Рейтана.
Вже у 1841 році в Тернополі були головні гуртовні меду, патоки та питного меду. Основними предметами торгівлі, що процвітала у місті, були віск, лій, шкіра, щетина, прядиво, пір'я та напої. Торгували тут також рибою, птицею, полотном та вапном. Пропонували свої вироби гончарі.
У 1865 році на Ринку сталася пожежа — згоріли 38 будинків.
У 1872 році тут з'явився павільйон із содовою водою, яку до того подавали тільки в аптеках. До Ринку прилягала торговиця (район сучасного майдану Волі). Славилася вона кінськими ярмарками святої Анни.
Наприкінці ХІХ ст. магістрат вже переїхав з Ринку до будинку на площі Собєського, теперішньому майдані Волі. А згодом переїхав на вул. Міцкевича (тепер бульв. Шевченка) — у будівлю старої пошти. Стара ж ратуша станом на 1935 — 1936 роки вже була у приватній власності.
30 липня 1917 року до міста прибув цісар Австрії Карл I. При в'їзді до міста, на Загребеллі, його зустрічав почесний ескорт — ескадрон пруської кавалерії. Тисячі тернополян вітали цісаря на Ринку.
Ринок у міжвоєнний період
У південній частині ринку містилися склади найзаможніших купців — тут велася жвава торгівля. На старих поштівках видно тернопільські суконниці — склади для сукна і тканин. Згодом тут у передсіннях торгували різними галантерейними товарами.
У північній частині переважно торгували м'ясом. У ятках, невеликих торгових кіосках з віконцями для продажу, можна було купити м'ясо, а в додаток безкоштовно отримати ще й кістки. Якість продукців строго контролював санітарний лікар від магістрату.
У північно-західній частині на довгих столах, що стояли у чотири ряди, продавали городину, овочі та молочні продукти. У ярмаркові дні, крім міщан і жителів навколишніх сіл, сюди прибували купці з усіх усюд.
Про східну частина Ринку на основі старих джерел можна сказати найменше. До неї примикала Казимирівська площа — теперішня вул. Січинського. На останній у довоєнні роки торгували зеленню і городиною.
Ринкова площа у районі сучасної вулиці Руської проходила дещо південніше. Тут, приблизно на розі сучасних вулиць Руської і Шашкевича, містилася велика масивна кам'яниця різників Івана, Василя і Петра Майків. Особливо славилося м'ясарське підприємство Івана Майки. Його вироби, особливо відомі подільські ковбаси, експортувалися за кордон — в Англію. Мали також і попит вироби м'ясників Яримовичів, Грицинів та Перчишина. Були у Тернополі спеціальні ритуальні різні для євреїв, а також відповідні крамниці. На Ринку мали склепи із залізними виробами Микола Ракуш, зі шкірою — Зенон Питляр та Володимир Роговський. На торговому плацу займалися також гуртовим продажем: тут була спеціальна крамниця-склад, де займались реалізацією збіжжя й тернопільського пива. Власниками гуртовні, як і Тернопільської пивоварні, на початку 1930-х рр. були Лейзер Кірхнер та Марек Блюменфельд.
Будівлі на ринку не мали особливої архітектурної цінності. Але з часом ринкову площу оточили гарні дво- і навіть триповерхові кам'яниці. Проте будинок Майків у Ринку був внесений у реєстр пам’яток. Будинок мав два поверхи, такої ж висоти, скоріше за все, була вся забудова ринкових кварталів та головніших вулиць. Торговий квартал всередині Ринку сформований був одноповерховими крамницями з підсіннями, оформленими аркадами.
Друга світова війна
6 липня 1941 року до Тернополя прибув батальйон-курінь «Нахтігаль» під командою сотника Романа Шухевича. На Ринку його вітали представники українського громадянства квітами і промовами.
21 вересня 1941 року гестапівці створили гетто в районі Ринку, в межах вулиць Старошкільної, Подільської Нижчої, Медової, Шептицьких, Руської, Рейтана, площ Казімєжа і Собєського. Його огородили високим парканом з колючим дротом і двома воротами, які патрулювала українська допомогова поліція. Тернополем ходила єврейська поліція, яка стежила за своїми, що прокрадалися з гетта і виходили в місто.
24 березня 1942 року, в рамках загальної депортації євреїв з Галичини, їх почали вивозити з тернопільського гетто. В районі гетто німці наказали євреям знести ринкові будівлі, з'єднавши таким чином вул. Руську з вул. Львівською по прямій лінії.
Під час Другої світової війни в 1944 році історичне ядро міста було зруйноване. У післявоєнні роки міський ринок працював на стародавньому місці: як і колись, тут можна було придбати їстівне, галантерею і навіть дефіцитний ситець. Тут були численні дерев'яні будки, ятки, уцілілі давні будівлі. Все це нагадувало про історію міста. Звичайно, старий Ринок, як пам'ятка історії, потребував реконстукції і реставрації. Генеральний план реконстукції міста розробляли спеціалісти Українського державного іститут проєктування міст «Діпроміст». Але, коли реконструйовували центральну частину міста, на історію не зважали. Ринок ліквідували і забудували. Про нього тепер нагадує лише назва вулиці Старий Ринок. Варто відзначити, що сучасна вулиця Старий Ринок розташовувалася поза периметром самого Ринку і в міжвоєнний період одна її частина носила назву Старошпитальна, а інша частина була вулицею Фарною.
З усіх довоєнних кам'яниць незруйнованою, хоча й перебудованою, у цій частині Тернополя є лише колишня аптека Фрейденталя — тепер фізкультурний диспансер (вул. Старий Ринок, 1А).
Сучасність
Сьогодні на місці колишнього Ринку проходять вулиці Замкова, Руська і Шашкевича, тут розміщені житлові багатоповерхівки з комерцією на першому поверсі, а також морфологічний корпус ТНМУ.
У 2019 році в межах проєкту «Бронзовий Тернопіль» на вул. Руській біля морфологічного корпусу встановили бронзовий макет Старої синагоги та Ринку.
Галерея
- Вигляд на північно-східну сторону Ринку
- Ще один вигляд на північно-східну сторону Ринку
- Вигляд на північно-західну сторону Ринку
- Вигляд на північно-західний кут Ринку
- Вигляд на північно-центральну частину Ринку, на передньому плані — суконниці
- Вигляд на північно-центральну частину Ринку, на передньому плані — суконниці
- Вигляд на центральну і східну сторону з півдня Ринку
- Зруйнована ринкова площа після боїв за Тернопіль у 1944 р., вигляд на північно-східну сторону
- Приблизне розміщення Ринку на карті сучасного Тернополя (квартали і назви вулиць станом на 1938 рік)
Див. також
Примітки
- ternopilcity.gov.ua. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН М. ТЕРНОПОЛЯ. ternopilcity.gov.ua (рос.). Процитовано 18 грудня 2022.
- Бойцун, Любомира (2003). Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. Тернопіль: Джура. с. 104 — 109. ISBN .
- Тернопіль: втрачений Старий Ринок - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 грудня 2022.
- У Тернополі тепер є мініатюрні площа Ринок та Велика синагога - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
- . bronze.te.ua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 19 грудня 2022.
Джерела
- Дуда, Ігор (2010). Тернопіль. 1540—1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина І. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. — с. 296. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plosha Rinok Plo sha Ri nok pol Rynek nim Ringplatz znikla centralna plosha istorichnogo Ternopolya do 1944 roku centr dilovogo ta torgovelnogo zhittya mista Zrujnovana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sogodni povnistyu zabudovana pam yat pro ploshu zberigayetsya u nazvi vulici Starij Rinok plosha Rinok TernopilPivnichno shidna storona RinkuPivnichno shidna storona RinkuMiscevistCentrKolishni nazviavstrijskogo periodu nimeckoyu Ringplatzpolskogo periodu polskoyu RynekZagalni vidomostiProtyazhnist120 h 150 mKoordinati49 33 03 pn sh 25 35 17 sh d 49 55083 pn sh 25 58806 sh d 49 55083 25 58806Budivli pam yatki infrastrukturaZabudovadvo ta tripoverhovi kam yaniciZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr315163072Mapa Plosha Rinok u VikishovishiIstoriyaRannij period Rinok v centri na pershomu plani Ternopolya 1797 Pid chas zasnuvannya magdeburzkogo mista bulo rozplanovano rinkovu ploshu z rozparcelovanimi dilyankami Gabariti ploshi Rinok 120 na 150 metriv Z usih chotiroh kutiv ploshi vidhodili po dvi vzayemno perpendikulyarni vulici Spochatku vulicya Lvivska ta vulicya Kam yanecka ne vihodili na rinkovu ploshu a zh zgodom v avstrijskij period ci vulici po cherzi prorubali na Rinok Formuvavsya Rinok she v mezhah oboronnih valiv nepodalik zamku A z chasom peretvorivsya na spletinnya vulichok i provulkiv de viruvala torgivlya Nazvi svidchili chim tut torguvali i sho viroblyali Na Rinku buli vulichki Bodnarska Zalizna Shklyarna Suknyana Kramova potim z yavilisya provulki Velikij Malij Lamanij U pivdennij chastini Rinku nad stavom stoyav starij kostel fara ce staropolske slovo oznachaye parafiya Zgodom jogo pererobili u shpital Zgadka pro hram zalishalasya tilki u nazvi vulici Starofarna suchasna vul Nad Stavom Do rinku prilyagala she odna novisha fara kostel svyatogo Ivana Hrestitelya yakij ne vciliv she nezakinchenij vin buv zrujnovanij pid chas tatarskih nabigiv Nepodalik nad stavom znahodilas najdavnisha miska riznya 3 travnya 1623 r voyevoda Tomash Zamojski zaklav drugij kostel Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi Vin stoyav nad stavom na pivnichnomu krayu Rinku nepodalik vid miscya svogo poperednika Mizh kostelom i Nadstavnoyu cerkvoyu rozmishavsya pershij v misti hristiyanskij cvintar Kostel diyav do 1784 roku U 1666 roci vlasnik mista vviv podatok vid kramnic velikih 6 zolotih malih 10 groshiv Krim togo dlya zamku kupci davali po lotovi 12 8 g shafranu j imbiru ta tri loti percyu Riznicyu zh davali po tri kameni loyu Avstrijske pravlinnya Rinok vvazhavsya centrom mista v XVII st U centri Rinku trivalij chas stoyala ratusha Tut mistivsya magistrat miske samoupravlinnya Ternopolya A navkolo rozbigalisya torgovelni ryadi j kramnici z usyakoyu vsyachinoyu Na Rinku buli najstarisha apteka korchma gromadska krinicya z rezervuvarom dlya vodi na vipadok pozhezhi Rinok na kadastrovij mapi bl 1862 U 1813 r Jozef Perl zviv bilya Rinku vlasnim koshtom odnopoverhovij budinok Zgodom pidvishiv jogo do dvoh poverhiv i dobuduvav bozhnicyu templ sho sluguvala molitovnim budinkom dlya uchniv a potim i dlya vsiyeyi yevrejskoyi gromadi zibrav veliku biblioteku organizuvav drukarnyu Zgodom na chest Perlya nazvali vulicyu sho prolyagala vid Rinku do vul Rejtana Vzhe u 1841 roci v Ternopoli buli golovni gurtovni medu patoki ta pitnogo medu Osnovnimi predmetami torgivli sho procvitala u misti buli visk lij shkira shetina pryadivo pir ya ta napoyi Torguvali tut takozh riboyu pticeyu polotnom ta vapnom Proponuvali svoyi virobi gonchari U 1865 roci na Rinku stalasya pozhezha zgorili 38 budinkiv U 1872 roci tut z yavivsya paviljon iz sodovoyu vodoyu yaku do togo podavali tilki v aptekah Do Rinku prilyagala torgovicya rajon suchasnogo majdanu Voli Slavilasya vona kinskimi yarmarkami svyatoyi Anni Naprikinci HIH st magistrat vzhe pereyihav z Rinku do budinku na ploshi Sobyeskogo teperishnomu majdani Voli A zgodom pereyihav na vul Mickevicha teper bulv Shevchenka u budivlyu staroyi poshti Stara zh ratusha stanom na 1935 1936 roki vzhe bula u privatnij vlasnosti 30 lipnya 1917 roku do mista pribuv cisar Avstriyi Karl I Pri v yizdi do mista na Zagrebelli jogo zustrichav pochesnij eskort eskadron pruskoyi kavaleriyi Tisyachi ternopolyan vitali cisarya na Rinku Rinok u mizhvoyennij period U pivdennij chastini rinku mistilisya skladi najzamozhnishih kupciv tut velasya zhvava torgivlya Na starih poshtivkah vidno ternopilski sukonnici skladi dlya sukna i tkanin Zgodom tut u peredsinnyah torguvali riznimi galanterejnimi tovarami Rinok na plani mista 1938 U pivnichnij chastini perevazhno torguvali m yasom U yatkah nevelikih torgovih kioskah z vikoncyami dlya prodazhu mozhna bulo kupiti m yaso a v dodatok bezkoshtovno otrimati she j kistki Yakist produkciv strogo kontrolyuvav sanitarnij likar vid magistratu U pivnichno zahidnij chastini na dovgih stolah sho stoyali u chotiri ryadi prodavali gorodinu ovochi ta molochni produkti U yarmarkovi dni krim mishan i zhiteliv navkolishnih sil syudi pribuvali kupci z usih usyud Pro shidnu chastina Rinku na osnovi starih dzherel mozhna skazati najmenshe Do neyi primikala Kazimirivska plosha teperishnya vul Sichinskogo Na ostannij u dovoyenni roki torguvali zelennyu i gorodinoyu Rinkova plosha u rajoni suchasnoyi vulici Ruskoyi prohodila desho pivdennishe Tut priblizno na rozi suchasnih vulic Ruskoyi i Shashkevicha mistilasya velika masivna kam yanicya riznikiv Ivana Vasilya i Petra Majkiv Osoblivo slavilosya m yasarske pidpriyemstvo Ivana Majki Jogo virobi osoblivo vidomi podilski kovbasi eksportuvalisya za kordon v Angliyu Mali takozh i popit virobi m yasnikiv Yarimovichiv Griciniv ta Perchishina Buli u Ternopoli specialni ritualni rizni dlya yevreyiv a takozh vidpovidni kramnici Na Rinku mali sklepi iz zaliznimi virobami Mikola Rakush zi shkiroyu Zenon Pitlyar ta Volodimir Rogovskij Na torgovomu placu zajmalisya takozh gurtovim prodazhem tut bula specialna kramnicya sklad de zajmalis realizaciyeyu zbizhzhya j ternopilskogo piva Vlasnikami gurtovni yak i Ternopilskoyi pivovarni na pochatku 1930 h rr buli Lejzer Kirhner ta Marek Blyumenfeld Budivli na rinku ne mali osoblivoyi arhitekturnoyi cinnosti Ale z chasom rinkovu ploshu otochili garni dvo i navit tripoverhovi kam yanici Prote budinok Majkiv u Rinku buv vnesenij u reyestr pam yatok Budinok mav dva poverhi takoyi zh visoti skorishe za vse bula vsya zabudova rinkovih kvartaliv ta golovnishih vulic Torgovij kvartal vseredini Rinku sformovanij buv odnopoverhovimi kramnicyami z pidsinnyami oformlenimi arkadami Druga svitova vijna 6 lipnya 1941 roku do Ternopolya pribuv bataljon kurin Nahtigal pid komandoyu sotnika Romana Shuhevicha Na Rinku jogo vitali predstavniki ukrayinskogo gromadyanstva kvitami i promovami 21 veresnya 1941 roku gestapivci stvorili getto v rajoni Rinku v mezhah vulic Staroshkilnoyi Podilskoyi Nizhchoyi Medovoyi Sheptickih Ruskoyi Rejtana plosh Kazimyezha i Sobyeskogo Jogo ogorodili visokim parkanom z kolyuchim drotom i dvoma vorotami yaki patrulyuvala ukrayinska dopomogova policiya Ternopolem hodila yevrejska policiya yaka stezhila za svoyimi sho prokradalisya z getta i vihodili v misto 24 bereznya 1942 roku v ramkah zagalnoyi deportaciyi yevreyiv z Galichini yih pochali vivoziti z ternopilskogo getto V rajoni getto nimci nakazali yevreyam znesti rinkovi budivli z yednavshi takim chinom vul Rusku z vul Lvivskoyu po pryamij liniyi Yedina zberezhena rinkova kam yanicya perebudovana kolishnya apteka Frejdentalya sogodni fizkulturnij dispanser Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1944 roci istorichne yadro mista bulo zrujnovane U pislyavoyenni roki miskij rinok pracyuvav na starodavnomu misci yak i kolis tut mozhna bulo pridbati yistivne galantereyu i navit deficitnij sitec Tut buli chislenni derev yani budki yatki ucilili davni budivli Vse ce nagaduvalo pro istoriyu mista Zvichajno starij Rinok yak pam yatka istoriyi potrebuvav rekonstukciyi i restavraciyi Generalnij plan rekonstukciyi mista rozroblyali specialisti Ukrayinskogo derzhavnogo istitut proyektuvannya mist Dipromist Ale koli rekonstrujovuvali centralnu chastinu mista na istoriyu ne zvazhali Rinok likviduvali i zabuduvali Pro nogo teper nagaduye lishe nazva vulici Starij Rinok Varto vidznachiti sho suchasna vulicya Starij Rinok roztashovuvalasya poza perimetrom samogo Rinku i v mizhvoyennij period odna yiyi chastina nosila nazvu Staroshpitalna a insha chastina bula vuliceyu Farnoyu Z usih dovoyennih kam yanic nezrujnovanoyu hocha j perebudovanoyu u cij chastini Ternopolya ye lishe kolishnya apteka Frejdentalya teper fizkulturnij dispanser vul Starij Rinok 1A SuchasnistSogodni na misci kolishnogo Rinku prohodyat vulici Zamkova Ruska i Shashkevicha tut rozmisheni zhitlovi bagatopoverhivki z komerciyeyu na pershomu poversi a takozh morfologichnij korpus TNMU U 2019 roci v mezhah proyektu Bronzovij Ternopil na vul Ruskij bilya morfologichnogo korpusu vstanovili bronzovij maket Staroyi sinagogi ta Rinku GalereyaViglyad na pivnichno shidnu storonu Rinku She odin viglyad na pivnichno shidnu storonu Rinku Viglyad na pivnichno zahidnu storonu Rinku Viglyad na pivnichno zahidnij kut Rinku Viglyad na pivnichno centralnu chastinu Rinku na perednomu plani sukonnici Viglyad na pivnichno centralnu chastinu Rinku na perednomu plani sukonnici Viglyad na centralnu i shidnu storonu z pivdnya Rinku Zrujnovana rinkova plosha pislya boyiv za Ternopil u 1944 r viglyad na pivnichno shidnu storonu Priblizne rozmishennya Rinku na karti suchasnogo Ternopolya kvartali i nazvi vulic stanom na 1938 rik Div takozhPlosha Rinok Lviv Plosha Rinok Ivano Frankivsk Primitkiternopilcity gov ua ISTORIKO ARHITEKTURNIJ OPORNIJ PLAN M TERNOPOLYa ternopilcity gov ua ros Procitovano 18 grudnya 2022 Bojcun Lyubomira 2003 Ternopil u plini lit Istoriko krayeznavchi zamalovki Ternopil Dzhura s 104 109 ISBN 966 8017 50 1 Ternopil vtrachenij Starij Rinok 20 hvilin te 20minut ua ukr Procitovano 18 grudnya 2022 U Ternopoli teper ye miniatyurni plosha Rinok ta Velika sinagoga 20 hvilin te 20minut ua ukr Procitovano 19 grudnya 2022 bronze te ua Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2022 DzherelaDuda Igor 2010 Ternopil 1540 1944 Istoriko krayeznavcha hronika Chastina I Ternopil Navchalna kniga Bogdan s 296 ISBN 966 692 789 6