Печера Ґазма (азерб. Qazma mağarası) — палеолітична стоянка на території Айоцдзорського хребта(Нахічеванський район). Виявлена на території Ордубадського і Шарурського районів у 1983 році під час археологічної експедиції, організованої з ініціативи Інституту археології та етнографії Національної Академії Наук Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки.
Печера Ґазма | |
---|---|
Характеристики | |
Довжина | 22 м |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1983 |
Розташування | |
Країна | Азербайджан |
Регіон | Кенгерлінський район |
| |
У 2008—2009 роках розкопки повторено під керівництвом археолога — А. А. Зейналова. Внаслідок розкопок загалом розкрито близько 30 м2 площі.
Довжина печери Ґазма становить 26 м, ширина − 1−6,5 м.
Географія
Печера Ґазма розташована на відстані 3 км на північний схід від села і на північний захід від селища .
Дослідження
На території печери Ґазма у 1987—1990 роках під керівництвом А. Г. Джафарова проведено археологічні розкопки. Під час розкопок виявлено культурний шар товщиною 3 метри. Кількість знайдених культурних шарів досягає шести.
В печері виявлено 874 кам'яні знаряддя праці з обсидіану, кременю і туфу. Форма знарядь схожа з тими, що знайдено в печерах Азих і Таглар.
Предмети побуту в першому і другому культурних шарах відносяться до періодів енеоліту та середньовіччя. В нижніх шарах знайдено кам'яні вироби епохи палеоліту (культура Мустьє).
Перший культурний шар є пізньоголоценовим і включає залишки кераміки періодів енеоліту, бронзи та середньовіччя. Основу першого шару становить чорнозем товщиною 15-20 см.
Другий і третій шари, зокрема, містять дрібні уламки виробів. Другий шар складається зі світло-жовтого глинистого ґрунту. Загальна товщина другого шару становить 20-25 см.
Третій шар-складається з темно-жовтого глинистого ґрунту. Під час розкопок виявлено скам'янілості тварин. Цей шар має товщину 35-40 см.
В четвертому, п'ятому і шостому культурних шарах знайдено: остеологічний матеріал, сліди вогнища і знаряддя праці, що відносяться до культури Мустьє. В цих мустьєрських шарах печери знайдено близько 775 кам'яних артефактів. Переважно, це — вироби з обсидіану (690), кременю і кременистого сланцю.
Четвертий шар складається зі світло-жовтуватого глинистого ґрунту. Зафіксовано уламки скель і сталактитів, що випали з верхньої частини печери. Загальна товщина шару становила 25-30 см. В четвертому культурному шарі виявлено кам'яні вироби, знаряддя праці з кісток (ножі, гостроконечники, скребла, лімаси, скребки, відщепи).
П'ятий шар-складається з темно-жовтого глинистого ґрунту і, на окремих ділянках, зі світло-сірих шарів. Зафіксовано уламки гірських порід і фрагменти сталактитів. У п'ятому шарі знайдено 13 знарядь з каменю, 11 з обсидіану і 2 з кременю. Загальна товщина шару складала 30-35 см.
Шостий шар складається з темно-коричневого глинистого ґрунту. На відміну від інших шарів, у шостому шарі рідко зустрічалися фрагменти сталактитів. Особливий інтерес становлять знахідки цього шару: сліди двох вогнищ; почорнілі кістки; знаряддя праці, виготовлені з обсидіану, кременю (гостроконечники, лімаси).
В трьох мустьєрських шарах печери виявлено 353 артефакти, 54 з яких є знаряддями.
Спільними для всіх культурних шарів печери є залишки кісток таких тварин, як олень, козел, джейран, (Asinus hydruntinus).
На території печери Ґазма виявлено понад 15 тис. кісток. Вивченням фауни займалися Д. В. Гаджієв і С. Д. Алієв. Всього налічується близько 24 видів тварин.
Основним видом діяльності мешканців печери Ґазма було полювання.
Див. також
Примітки
- Gazma cave.
- Samira. (англ.). Something of Myself... Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
- (англ.). Foreign Policy News. Архів оригіналу за 28 липня 2015. Процитовано 19 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
- . interfax.az. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
- Serqqapisi. (азерб.). www.serqqapisi.az. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
- . arxeologiya.az. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 19 лютого 2020.
Література
- История Азербайджана в 7 томах, I том, изд-во «Элм», Б., 1998.
- Азизбеков Ш. А. Геология Нахичеванской АССР. — М.: Госгеолтехиздат, 1961. — 502 с.
- Джафаров А. К. Новая многослойная мустьерская стоянка Газма в Азербайджане // РА. — 1992. — № 2. — С. 270—274.
- Джафаров А. К. Средний палеолит Азербайджана. — Баку: Элм, 1999. — 343 с.
- Бахшалиев В. Археологические памятники Нахичевани, изд-во «Элм», Б., 2008. [ 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- K. Kushnareva. South Caucasus of the 9th-2nd millennia BC. St. Petersburg, 1993.
- O. Belli. Middle and Late Bronze Painted Pottery Culture of the Nakhchivan Region, Istanbul, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechera Gazma azerb Qazma magarasi paleolitichna stoyanka na teritoriyi Ajocdzorskogo hrebta Nahichevanskij rajon Viyavlena na teritoriyi Ordubadskogo i Sharurskogo rajoniv u 1983 roci pid chas arheologichnoyi ekspediciyi organizovanoyi z iniciativi Institutu arheologiyi ta etnografiyi Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Pechera GazmaHarakteristikiDovzhina 22 mDoslidzhennyaRik vidkrittya 1983RoztashuvannyaKrayina AzerbajdzhanRegion Kengerlinskij rajon U 2008 2009 rokah rozkopki povtoreno pid kerivnictvom arheologa A A Zejnalova Vnaslidok rozkopok zagalom rozkrito blizko 30 m2 ploshi Dovzhina pecheri Gazma stanovit 26 m shirina 1 6 5 m GeografiyaPechera Gazma roztashovana na vidstani 3 km na pivnichnij shid vid sela i na pivnichnij zahid vid selisha DoslidzhennyaNa teritoriyi pecheri Gazma u 1987 1990 rokah pid kerivnictvom A G Dzhafarova provedeno arheologichni rozkopki Pid chas rozkopok viyavleno kulturnij shar tovshinoyu 3 metri Kilkist znajdenih kulturnih shariv dosyagaye shesti V pecheri viyavleno 874 kam yani znaryaddya praci z obsidianu kremenyu i tufu Forma znaryad shozha z timi sho znajdeno v pecherah Azih i Taglar Predmeti pobutu v pershomu i drugomu kulturnih sharah vidnosyatsya do periodiv eneolitu ta serednovichchya V nizhnih sharah znajdeno kam yani virobi epohi paleolitu kultura Mustye Pershij kulturnij shar ye piznogolocenovim i vklyuchaye zalishki keramiki periodiv eneolitu bronzi ta serednovichchya Osnovu pershogo sharu stanovit chornozem tovshinoyu 15 20 sm Drugij i tretij shari zokrema mistyat dribni ulamki virobiv Drugij shar skladayetsya zi svitlo zhovtogo glinistogo gruntu Zagalna tovshina drugogo sharu stanovit 20 25 sm Tretij shar skladayetsya z temno zhovtogo glinistogo gruntu Pid chas rozkopok viyavleno skam yanilosti tvarin Cej shar maye tovshinu 35 40 sm V chetvertomu p yatomu i shostomu kulturnih sharah znajdeno osteologichnij material slidi vognisha i znaryaddya praci sho vidnosyatsya do kulturi Mustye V cih mustyerskih sharah pecheri znajdeno blizko 775 kam yanih artefaktiv Perevazhno ce virobi z obsidianu 690 kremenyu i kremenistogo slancyu Chetvertij shar skladayetsya zi svitlo zhovtuvatogo glinistogo gruntu Zafiksovano ulamki skel i stalaktitiv sho vipali z verhnoyi chastini pecheri Zagalna tovshina sharu stanovila 25 30 sm V chetvertomu kulturnomu shari viyavleno kam yani virobi znaryaddya praci z kistok nozhi gostrokonechniki skrebla limasi skrebki vidshepi P yatij shar skladayetsya z temno zhovtogo glinistogo gruntu i na okremih dilyankah zi svitlo sirih shariv Zafiksovano ulamki girskih porid i fragmenti stalaktitiv U p yatomu shari znajdeno 13 znaryad z kamenyu 11 z obsidianu i 2 z kremenyu Zagalna tovshina sharu skladala 30 35 sm Shostij shar skladayetsya z temno korichnevogo glinistogo gruntu Na vidminu vid inshih shariv u shostomu shari ridko zustrichalisya fragmenti stalaktitiv Osoblivij interes stanovlyat znahidki cogo sharu slidi dvoh vognish pochornili kistki znaryaddya praci vigotovleni z obsidianu kremenyu gostrokonechniki limasi V troh mustyerskih sharah pecheri viyavleno 353 artefakti 54 z yakih ye znaryaddyami Spilnimi dlya vsih kulturnih shariv pecheri ye zalishki kistok takih tvarin yak olen kozel dzhejran Asinus hydruntinus Na teritoriyi pecheri Gazma viyavleno ponad 15 tis kistok Vivchennyam fauni zajmalisya D V Gadzhiyev i S D Aliyev Vsogo nalichuyetsya blizko 24 vidiv tvarin Osnovnim vidom diyalnosti meshkanciv pecheri Gazma bulo polyuvannya Div takozhMustyerska kultura Istoriya Azerbajdzhanu Arheologiya AzerbajdzhanuPrimitkiGazma cave Samira angl Something of Myself Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 19 lyutogo 2020 angl Foreign Policy News Arhiv originalu za 28 lipnya 2015 Procitovano 19 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2017 Procitovano 14 listopada 2020 Arhiv originalu za 20 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2020 Arhiv originalu za 20 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2020 interfax az Arhiv originalu za 20 listopada 2020 Procitovano 19 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 9 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2020 Serqqapisi azerb www serqqapisi az Arhiv originalu za 18 chervnya 2020 Procitovano 19 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 9 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2020 arxeologiya az Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 19 lyutogo 2020 LiteraturaIstoriya Azerbajdzhana v 7 tomah I tom izd vo Elm B 1998 Azizbekov Sh A Geologiya Nahichevanskoj ASSR M Gosgeoltehizdat 1961 502 s Dzhafarov A K Novaya mnogoslojnaya musterskaya stoyanka Gazma v Azerbajdzhane RA 1992 2 S 270 274 Dzhafarov A K Srednij paleolit Azerbajdzhana Baku Elm 1999 343 s Bahshaliev V Arheologicheskie pamyatniki Nahichevani izd vo Elm B 2008 17 listopada 2020 u Wayback Machine K Kushnareva South Caucasus of the 9th 2nd millennia BC St Petersburg 1993 O Belli Middle and Late Bronze Painted Pottery Culture of the Nakhchivan Region Istanbul 2001