Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Палеогеновий період | |
| Хронологія | 66,0–23,03 млн років тому |
 | |
| Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 26 % (130 % від сучасного рівня) |
| Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 500 ppm (у 2 разів більше доіндустріального періоду) |
| Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 18 °C (на 4 °C вище сучасного рівня) |
Палеогеновий період, палеоген (рос. палеогеновая система (период), англ. Palaeogene (Period), нім. Paläogen n) — перший геологічний період кайнозойської ери. Почався 66,0 та закінчився 23,03 млн років тому. Відомий перш за все як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликої кількості примітивних форм до величезної кількості розвиненіших. У цьому періоді відбувалося відновлення біорозмаїття після масового крейдового вимирання, яке сталося наприкінці крейдового періоду.
Поділ палеогену
| Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Неоген, N | Міоцен, N1 | Аквітанський, N1aqt | молодше | |
| Палеоген, Ꝑ | Олігоцен, Ꝑ3 | Хаттський, Ꝑ3h | 23,03 | 27,82 |
| Рюпельський, Ꝑ3r | 27,82 | 33,9 | ||
| Еоцен, Ꝑ2 | , Ꝑ2p | 33,9 | 37,8 | |
| , Ꝑ2b | 37,8 | 41.2 | ||
| Лютецький, Ꝑ2l | 41,2 | 47,8 | ||
| Іпрський, Ꝑ2i | 47,8 | 56,0 | ||
| Палеоцен, Ꝑ1 | Танетський, Ꝑ1t | 56,0 | 59,2 | |
| , Ꝑ1z | 59,2 | 61,6 | ||
| Данський, Ꝑ1d | 61,6 | 66,0 | ||
| Крейда, K | Верхня/Пізня, K2 | Маастрихтський, K2m | древніше | |
| Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Палеогеновий період поділяють на три епохи:
Палегеографія та тектонічні рухи
У палеогені продовжувалися рухи континентів один відносно одного. Продовжувалося розширення Атлантичного океану. Південні континенти (уламки Гондвани) — Південна Америка, Африка, Індія та Австралія — рухалися на північ. Південна Америка ще не зіткнулася з Північною (тобто, Панамський перешийок ще не утворився). Африка та Індія зіткнулися з Євразією, і це стало причиною альпійської складчастості — утворення довгого поясу гірських систем від Піренеїв до Гімалаїв.
Саме тоді виникли геоморфологічно виражені осьові частини сучасних Піренеїв, Альп, Карпат, Криму, Кавказу, Копетдагу, Паміру, Атласу, Гімалаїв. Горотворення супроводжувалося коливальними рухами прилеглих частин платформ, які внаслідок цього зазнавали численних трансгресій і регресій моря.
На межі крейдового періоду й палеогену відбулася різка зміна фауни, вимирають характерні для мезозою групи — динозаври, серед молюсків — амоніти й белемніти, й рудисти. З'являються численні родини сучасних птахів. У цей період з'явились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки; на суходолі — ссавці; з'явились плацентарні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи. Відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, складають палеогенову систему. Їх виявлено на всіх континентах і глибоководним бурінням на дні океанів.
Корисні копалини
Палеоген — важлива епоха вугле- і нафтоутворення. Найголовніша зона вугленакопичення — Скелясті гори й прилеглі околиці Північно-Американської платформи (США, Канада). Кам'яне вугілля палеогену відоме в Японії (оо. Хоккайдо і Кюсю) і в східному Китаї (Фушунь), у Південній Америці і центральних районах Європи (Польща, Угорщина, ФРН); У Північній Атлантиці (Гренландія, Ісландія, Шпіцберген), на Кавказі, у Сибіру. Процеси нафтоутворення відбувалися здебільшого в області крайових прогинів, що виникли у зв'язку з альпійською складчастістю. Особливо виділяються прогини центральної частини Середземноморської геосинклінальної області, Передкарпатський і Передкавказький, Месопотамський (Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Афганістан), а також прогини деяких ділянок Східно-Азійської і Кордильєрської (Венесуела) геосинклінальних областей. Інші корисні копалини осадового походження палеогену: залізні й манґанові руди, боксити, титанові та ільменіт-цирконові розсипи, фосфорити, діатоміти й трепели. Родовища залізних руд відомі в Західному Сибіру, у Приараллі й Тургайській низовині, Північній Америці; родовища манґанових руд — в Україні (Нікопольське, Великотокмацьке), у Закавказзі (Чіатурське), у Західній Африці (Мванда); боксити — в Австралії, Гвінеї, Ямайці, Гаяні та ін. В Україні боксити еоценового віку відомі на півд. околиці Українського кристалічного масиву (Високо-польське й Нікопольське родовища). Родовища фосфоритів приурочені до мілководних і прибережних палеоцен-еоценових відкладів Фергани, Гісарського хребта, східного схилу Уралу, Тургайського прогину, а також — у Марокко, Алжирі, Тунісі та ін. Велике значення мають корисні копалини, пов'язані з магматичною діяльністю в Середземноморській, Кордильєрській та інших геосинклінальних областях (золото, мідь, поліметалічні руди). З відкладеннями палеогену пов'язані родовища бурштину (Балтійські країни), самородної сірки, ртуті, урану, бентонітових і вогнетривких глин, горючих сланців, озокериту, формівних і скляних пісків.
Див. також
Примітки
- Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- Image:All palaeotemps.png
- (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017.
- Chart/Time Scale : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Посилання
- (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017.
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paleogenovij periodHronologiya 66 0 23 03 mln rokiv tomuSerednya koncentraciya kisnyu O2 vprodovzh periodu bl 26 130 vid suchasnogo rivnya Serednya koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 vprodovzh periodu bl 500 ppm u 2 raziv bilshe doindustrialnogo periodu Serednya temperatura poverhni vprodovzh periodu bl 18 C na 4 C vishe suchasnogo rivnya Paleogenovij period paleogen ros paleogenovaya sistema period angl Palaeogene Period nim Palaogen n pershij geologichnij period kajnozojskoyi eri Pochavsya 66 0 ta zakinchivsya 23 03 mln rokiv tomu Vidomij persh za vse yak period protyagom yakogo ssavci rozvilisya vid nevelikoyi kilkosti primitivnih form do velicheznoyi kilkosti rozvinenishih U comu periodi vidbuvalosya vidnovlennya biorozmayittya pislya masovogo krejdovogo vimirannya yake stalosya naprikinci krejdovogo periodu Podil paleogenuSistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Neogen N Miocen N1 Akvitanskij N1aqt molodshePaleogen Ꝑ Oligocen Ꝑ3 Hattskij Ꝑ3h 23 03 27 82Ryupelskij Ꝑ3r 27 82 33 9Eocen Ꝑ2 inshi movi Ꝑ2p 33 9 37 8 inshi movi Ꝑ2b 37 8 41 2Lyuteckij Ꝑ2l 41 2 47 8Iprskij Ꝑ2i 47 8 56 0Paleocen Ꝑ1 Tanetskij Ꝑ1t 56 0 59 2 inshi movi Ꝑ1z 59 2 61 6Danskij Ꝑ1d 61 6 66 0Krejda K Verhnya Piznya K2 Maastrihtskij K2m drevnishePidrozdili paleogenovoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik por Paleogenovij period podilyayut na tri epohi verhnij oligocen 33 9 23 03 mln r tomu serednij eocen 56 0 33 9 mln r tomu nizhnij paleocen 66 0 56 0 mln r tomu Palegeografiya ta tektonichni ruhiU paleogeni prodovzhuvalisya ruhi kontinentiv odin vidnosno odnogo Prodovzhuvalosya rozshirennya Atlantichnogo okeanu Pivdenni kontinenti ulamki Gondvani Pivdenna Amerika Afrika Indiya ta Avstraliya ruhalisya na pivnich Pivdenna Amerika she ne zitknulasya z Pivnichnoyu tobto Panamskij pereshijok she ne utvorivsya Afrika ta Indiya zitknulisya z Yevraziyeyu i ce stalo prichinoyu alpijskoyi skladchastosti utvorennya dovgogo poyasu girskih sistem vid Pireneyiv do Gimalayiv Same todi vinikli geomorfologichno virazheni osovi chastini suchasnih Pireneyiv Alp Karpat Krimu Kavkazu Kopetdagu Pamiru Atlasu Gimalayiv Gorotvorennya suprovodzhuvalosya kolivalnimi ruhami prileglih chastin platform yaki vnaslidok cogo zaznavali chislennih transgresij i regresij morya Fauna i floraNa mezhi krejdovogo periodu j paleogenu vidbulasya rizka zmina fauni vimirayut harakterni dlya mezozoyu grupi dinozavri sered molyuskiv amoniti j belemniti j rudisti Z yavlyayutsya chislenni rodini suchasnih ptahiv U cej period z yavilis numuliti znachnogo rozvitku nabuli molyuski morski yizhaki na suhodoli ssavci z yavilis placentarni hizhaki grizuni hobotni mavpi Vidkladi sho utvorilisya protyagom paleogenovogo periodu skladayut paleogenovu sistemu Yih viyavleno na vsih kontinentah i glibokovodnim burinnyam na dni okeaniv Korisni kopaliniPaleogen vazhliva epoha vugle i naftoutvorennya Najgolovnisha zona vuglenakopichennya Skelyasti gori j prilegli okolici Pivnichno Amerikanskoyi platformi SShA Kanada Kam yane vugillya paleogenu vidome v Yaponiyi oo Hokkajdo i Kyusyu i v shidnomu Kitayi Fushun u Pivdennij Americi i centralnih rajonah Yevropi Polsha Ugorshina FRN U Pivnichnij Atlantici Grenlandiya Islandiya Shpicbergen na Kavkazi u Sibiru Procesi naftoutvorennya vidbuvalisya zdebilshogo v oblasti krajovih proginiv sho vinikli u zv yazku z alpijskoyu skladchastistyu Osoblivo vidilyayutsya progini centralnoyi chastini Seredzemnomorskoyi geosinklinalnoyi oblasti Peredkarpatskij i Peredkavkazkij Mesopotamskij Saudivska Araviya Irak Iran Afganistan a takozh progini deyakih dilyanok Shidno Azijskoyi i Kordilyerskoyi Venesuela geosinklinalnih oblastej Inshi korisni kopalini osadovogo pohodzhennya paleogenu zalizni j manganovi rudi boksiti titanovi ta ilmenit cirkonovi rozsipi fosforiti diatomiti j trepeli Rodovisha zaliznih rud vidomi v Zahidnomu Sibiru u Priaralli j Turgajskij nizovini Pivnichnij Americi rodovisha manganovih rud v Ukrayini Nikopolske Velikotokmacke u Zakavkazzi Chiaturske u Zahidnij Africi Mvanda boksiti v Avstraliyi Gvineyi Yamajci Gayani ta in V Ukrayini boksiti eocenovogo viku vidomi na pivd okolici Ukrayinskogo kristalichnogo masivu Visoko polske j Nikopolske rodovisha Rodovisha fosforitiv priurocheni do milkovodnih i priberezhnih paleocen eocenovih vidkladiv Fergani Gisarskogo hrebta shidnogo shilu Uralu Turgajskogo proginu a takozh u Marokko Alzhiri Tunisi ta in Velike znachennya mayut korisni kopalini pov yazani z magmatichnoyu diyalnistyu v Seredzemnomorskij Kordilyerskij ta inshih geosinklinalnih oblastyah zoloto mid polimetalichni rudi Z vidkladennyami paleogenu pov yazani rodovisha burshtinu Baltijski krayini samorodnoyi sirki rtuti uranu bentonitovih i vognetrivkih glin goryuchih slanciv ozokeritu formivnih i sklyanih piskiv Div takozhGeohronologichna shkalaPrimitkiImage Sauerstoffgehalt 1000mj svg Image Phanerozoic Carbon Dioxide png Image All palaeotemps png PDF angl International Commission on Stratigraphy 2017 02 Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2017 Chart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Posilannya PDF angl International Commission on Stratigraphy 2017 02 Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2017 Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi