Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паве́лки — село в Україні, в Андрушівській міській громаді Бердичівського району Житомирської області. Центр колишньої Павелківської сільської ради.
| село Павелки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Андрушівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020010220056062 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Перша згадка | 1618 (406 років) |
| Населення | 622 |
| Площа | 25,2 км² |
| Густота населення | 2472 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13442 |
| Телефонний код | +380 413695 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′56″ пн. ш. 29°05′00″ сх. д. / 49.94889° пн. ш. 29.08333° сх. д.Координати: 49°56′56″ пн. ш. 29°05′00″ сх. д. / 49.94889° пн. ш. 29.08333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 222 м |
| Відстань до обласного центру | 46 км |
| Відстань до районного центру | 10 км |
| Найближча залізнична станція | Брівки |
| Відстань до залізничної станції | 11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13442, с. Павелки, вул. Центральна, 1 |
| Сільський голова | Опанасюк Олександр |
| Карта | |
  Павелки | |
 Павелки | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Через село тече річка Лебединець, права притока Гуйви.
Розташоване за 10 км на південний схід від адміністративного центру територіальної громади — міста Андрушівка і за 11 км від залізничної станції Брівки. Населення — 622 чоловік.
Походження назви
За традицією вважається, що назва села походить від назви містечка Паволочі. Ніби то, як свідчать стародавні документи і перекази, тоді, коли була повноводною річка Роставиця, пливли сюди великі човни — лодії. Торгові люди везли з Києва і навіть з Візантії різний крам, а найбільше легку дорогоцінну тканину — паволоку, з якої місцеві умільці шили жіночий одяг. Що, імовірно, і назва містечка (а тепер села) походить від цього слова.
Але є ще одна версія походження назви села, менш поетична.
На Ясній Гурі (Польща) та у всіх паулінських монастирях у світі відбуваються урочистості на честь святого Павла з міста Фіви, Першого Пустельника. Цей святий, який жив у перші століття християнства — Патріарх Згромадження Паулінів і особливий опікун дітей і родин.
У так званих внутрішніх паулінських урочистостях, які відбуваються в неділю після літургічного пригадування Павла, беруть участь паулінські конфратри, тобто друзі згромадження, та світські віряни. Сотні родин з дітьми збираються на Ясній Гурі на урочистості, під час яких наймолодшим надається індивідуальне благословення і роздаються паулінські подарунки. Ці урочистості носять назву «Павелки».
З-посеред 70 монастирів згромадження найбільше спільнот братів паулінів у Польщі. Кілька десятків спільнот діють в інших країнах Європи — в Угорщині, Хорватії, Словаччині, Україні, Німеччині та в Італії. Пауліни присутні у США та Австралії, а також на місіях в ПАР та Камеруні. В Україні пауліни працюють у Кам'янці-Подільському, Сатанові, Ружині, Броварах та Маріуполі.
Враховуючи посилення на теренах України, особливо після Люблінської унії та входження українських земель до Корони Польської, впливу польського елементу не можна відкидати і цю версію про зв'язок назви села зі згаданим святом на честь Святого Павла. Її могли принести з собою переселенці з Польщі, яких за ревізією 1795 року в селі нараховувалося понад 20 родин. Тим більше що в самій Польщі принаймні три населених пункти носять таку ж назву — Павелки.
Історія
До офіційної дати заснування
На захід від села, під лісом, на території так званого пісовиська (місце, де добувався пісок) в 1980-х роках було знайдено знаряддя праці кам'яної доби (повністю готовий кам'яний молоток з отвором і не до кінця оброблений кам'яний молоток, отвір в якому тільки почали робити). Принаймні, ще в 1980-х роках ці речі зберігались в кабінеті історії місцевої школи.
З X ст. місцевість належить до Київської Русі, з XIV ст. — до Великого Князівства Литовського.
В XII-XIV століттях неподалік проходив Києво-Белзький шлях.
Річ Посполита
З писемних джерел село Павелки відоме із 1618 року.
За актами Любельського трибуналу у цьому році воно двічі, а в 1624 ще раз згадується з приводу судових тяжб йго власниці (чи вірніше орендаторки) Ганни з Немиричів Велогловської (за другим чоловіком Вітковської) з сусідами з Гарапівки та Лебединець, які чинили наїзди на павелківські ґрунти та забирали майно і худобу. Власником же села з 1610 року була Софія з Карабчева княгиня Ружинська, до якої воно перейшло у складі маєтності колишніх власників Лозовицьких разом з Жерделями, Халаїмгородком (тоді він ще називався Великими Жерделями), Звинячим та Звинячкою. До цього впродовж більше ста років ця місцевість стояла пусткою після страшного татарського розорення 1482 року під орудою Менглі Гірея. Відродження почалося тільки наприкінці 16-го століття. Хтось із перших посесорів, а це були зазвичай литовські чи польські шляхтичі, оселивши на городищі колишнього села своїх селян, скоріше всього і надав селу свою назву, запозичивши її з рідних йому місць. У подальшому під 1628 роком Павелки фігурують у тарифі подимного податку Київського воєводства серед сіл, що входять до маєтності «її мосці пані віленської». Так названо за посадою другого чоловіка Ієроніма Ходкевича, каштеляна віленського, вже відому нам Софію з Карабчева, власницю Паволочі та багатьох навколишніх земель. Правда вказано примітку «в заставі», тобто хтось орендував село. Можливо ще та ж Ганна Велогловська. Крім Павелок у цьому тарифі згадуються практично всі навколишні села, що також відродилися: Лебединці, Гарапівка, Гальчин, Миньківці (під назвою Міннієва Воля) та інші.
Проте мирне життя тривало недовго.
В 1683 році село згадується вже у списках «пустих сіл», які належали містечкам Паволочі, Котельні, Ружину, Вчорайше і Гродку (Халаїмгородку-Городківці). Дослівно цей запис виглядає так:
 | Містечко Гродек, село Жерделі, село Павелки — всі пусті.. Оригінальний текст (пол.) Miasto Grodek, wieś Serdelow, wieś Pawełki — te wszystkie pustę. |  |
Очевидно, що спустошено ці села були внаслідок війни під проводом Богдана Хмельницького, набігів татар (так званий «чорний шлях» саме проходив дещо південніше від цих сіл) та війни між Польщею та Московією за територію України. А тому чергове заселення цих територій почалось вже на початку 1700-х років, коли уряд Речі Посполитої почав заохочувати переселення на спустошені і необроблювані землі. За декілька років потяглися до своїх розорених володінь колишні власники, почали повертатися вцілілі мешканці, поїхала на вільні землі безземельна шляхта з Волині, Полісся, Литви (Білорусі) та Польщі. В ці роки почала формуватися та спільнота мешканців Павелок, нащадки якої зрештою дожили до наших часів.
В XVIII ст. разом з Гарапівкою, Міньківцями і Гальчином входить до Андрушівського ключа Житомирського повіту Київського воєводства, що належав польському шляхтичу Феліціяну Бєжинському та його нащадкам.
Під владою Росії
В 1793 році внаслідок другого поділу Речі Посполитої Павелки переходять до складу Російської імперії.
В 1863 році в селі було 103 двори і проживало в них 824 жителі.
Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Андрушівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, мешкало 454 особи, налічувалось 67 дворових господарства, існували православна церква й постоялий будинок.
В кінці XIX ст. навколишні землі належать Терещенкам. В селі вони побудували будинок, у якому жив економ (потім в цьому будинку була школа і дитсадок), будинок занедбаний з 1989 року.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1194 осіб (578 чоловічої статі та 616 — жіночої), з яких 1095 — православної віри. Решта — католики, прихожани Котелянського римо-католицького костелу Св. Антонія.
Місцева дерев'яна церква Пресвятої Богородиці, побудована в 1874 році на кошти прихожан, зруйнована у 1936 році (розібрана на фрагменти — деревина роздана на потреби селян).
У 1906 році село Андрушівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 10. Дворів 190, мешканців 1196.
Визвольні змагання
Упродовж періоду з 1917-го по 1920-й роки влада в Павелках неоднарозово переходила із рук в руки. В листопаді 1917-го Центральною Радою проголошено створення УНР. В січні 1918-го в селі вперше встановлена більшовицька окупація, що проіснувала до приходу Директорії в травні того ж року. В 1919-му Директорію знову ненадовго змінили більшовики, яких в свою чергу ненадовго по черзі змінювали війська УНР, денікінці, ще раз більшовики і врешті польсько-українські війська в рамках Київської операції. Більшовицька влада в Павелках остаточно закріпилася лише в червні 1920-го року.
СРСР
В 1923 році селяни сіл Павелок, Гарапівки і Міньківець організували сільськогосподарське товариство.
Однак колективізація не проходила гладко — в березні 1930-го селянами був організована «волинка» (страйк), жінками був розібраний колгоспний інвентар.
Станом на 2008 рік встановлені імена 93 жертв Голодомору в Павелках.
Щонайменше п'ятеро селян були репресовані у 1930-х роках; усі пізніше реабілітовані.
Під час Другої світової війни 322 жителі села брали участь у боротьбі з нацистськими загарбниками, з них 122 загинули. Більшість з них загинула в одному бою на Вінниччині у 1943 році (так звана «чорна піхота», мобілізована з числа звільнених від окупації та не озброєна), поховані в братській могилі.
Незалежна Україна
У 2001 році в Павелках проживало 622 жителі, з них 261 чоловік і 361 жінка.
Постаті
- Ковальчук Олександр Іванович (1974—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- ВРУ
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 6 : Т. 1 : Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI - XVIII веке (1498 - 1795): Приложение (рос. дореф.) . Київ. 1876. с. 153.
- Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року. Біла Церква. 2015. с. 44—45. ISBN .
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-25. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 травня 2019.
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. Житомир. 2008. с. 251—252.
- Інтернет–проект «Національний банк даних жертв політичних репресій радянської доби в Україні».
Джерела
- ,
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pave lki selo v Ukrayini v Andrushivskij miskij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Centr kolishnoyi Pavelkivskoyi silskoyi radi selo Pavelki Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Berdichivskij rajon Gromada Andrushivska miska gromada Kod KATOTTG UA18020010220056062 Osnovni dani Zasnovane 1618 Persha zgadka 1618 406 rokiv Naselennya 622 Plosha 25 2 km Gustota naselennya 2472 osib km Poshtovij indeks 13442 Telefonnij kod 380 413695 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 56 56 pn sh 29 05 00 sh d 49 94889 pn sh 29 08333 sh d 49 94889 29 08333 Koordinati 49 56 56 pn sh 29 05 00 sh d 49 94889 pn sh 29 08333 sh d 49 94889 29 08333 Serednya visota nad rivnem morya 222 m Vidstan do oblasnogo centru 46 km Vidstan do rajonnogo centru 10 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Brivki Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 11 km Misceva vlada Adresa radi 13442 s Pavelki vul Centralna 1 Silskij golova Opanasyuk Oleksandr Karta Pavelki Pavelki Mapa Pavelki u VikishovishiGeografiyaCherez selo teche richka Lebedinec prava pritoka Gujvi Roztashovane za 10 km na pivdennij shid vid administrativnogo centru teritorialnoyi gromadi mista Andrushivka i za 11 km vid zaliznichnoyi stanciyi Brivki Naselennya 622 cholovik Pohodzhennya nazviZa tradiciyeyu vvazhayetsya sho nazva sela pohodit vid nazvi mistechka Pavolochi Nibi to yak svidchat starodavni dokumenti i perekazi todi koli bula povnovodnoyu richka Rostavicya plivli syudi veliki chovni lodiyi Torgovi lyudi vezli z Kiyeva i navit z Vizantiyi riznij kram a najbilshe legku dorogocinnu tkaninu pavoloku z yakoyi miscevi umilci shili zhinochij odyag Sho imovirno i nazva mistechka a teper sela pohodit vid cogo slova Ale ye she odna versiya pohodzhennya nazvi sela mensh poetichna Na Yasnij Guri Polsha ta u vsih paulinskih monastiryah u sviti vidbuvayutsya urochistosti na chest svyatogo Pavla z mista Fivi Pershogo Pustelnika Cej svyatij yakij zhiv u pershi stolittya hristiyanstva Patriarh Zgromadzhennya Pauliniv i osoblivij opikun ditej i rodin U tak zvanih vnutrishnih paulinskih urochistostyah yaki vidbuvayutsya v nedilyu pislya liturgichnogo prigaduvannya Pavla berut uchast paulinski konfratri tobto druzi zgromadzhennya ta svitski viryani Sotni rodin z ditmi zbirayutsya na Yasnij Guri na urochistosti pid chas yakih najmolodshim nadayetsya individualne blagoslovennya i rozdayutsya paulinski podarunki Ci urochistosti nosyat nazvu Pavelki Z posered 70 monastiriv zgromadzhennya najbilshe spilnot brativ pauliniv u Polshi Kilka desyatkiv spilnot diyut v inshih krayinah Yevropi v Ugorshini Horvatiyi Slovachchini Ukrayini Nimechchini ta v Italiyi Paulini prisutni u SShA ta Avstraliyi a takozh na misiyah v PAR ta Kameruni V Ukrayini paulini pracyuyut u Kam yanci Podilskomu Satanovi Ruzhini Brovarah ta Mariupoli Vrahovuyuchi posilennya na terenah Ukrayini osoblivo pislya Lyublinskoyi uniyi ta vhodzhennya ukrayinskih zemel do Koroni Polskoyi vplivu polskogo elementu ne mozhna vidkidati i cyu versiyu pro zv yazok nazvi sela zi zgadanim svyatom na chest Svyatogo Pavla Yiyi mogli prinesti z soboyu pereselenci z Polshi yakih za reviziyeyu 1795 roku v seli narahovuvalosya ponad 20 rodin Tim bilshe sho v samij Polshi prinajmni tri naselenih punkti nosyat taku zh nazvu Pavelki IstoriyaDo oficijnoyi dati zasnuvannya Na zahid vid sela pid lisom na teritoriyi tak zvanogo pisoviska misce de dobuvavsya pisok v 1980 h rokah bulo znajdeno znaryaddya praci kam yanoyi dobi povnistyu gotovij kam yanij molotok z otvorom i ne do kincya obroblenij kam yanij molotok otvir v yakomu tilki pochali robiti Prinajmni she v 1980 h rokah ci rechi zberigalis v kabineti istoriyi miscevoyi shkoli Z X st miscevist nalezhit do Kiyivskoyi Rusi z XIV st do Velikogo Knyazivstva Litovskogo V XII XIV stolittyah nepodalik prohodiv Kiyevo Belzkij shlyah Rich Pospolita Z pisemnih dzherel selo Pavelki vidome iz 1618 roku Za aktami Lyubelskogo tribunalu u comu roci vono dvichi a v 1624 she raz zgaduyetsya z privodu sudovih tyazhb jgo vlasnici chi virnishe orendatorki Ganni z Nemirichiv Veloglovskoyi za drugim cholovikom Vitkovskoyi z susidami z Garapivki ta Lebedinec yaki chinili nayizdi na pavelkivski grunti ta zabirali majno i hudobu Vlasnikom zhe sela z 1610 roku bula Sofiya z Karabcheva knyaginya Ruzhinska do yakoyi vono perejshlo u skladi mayetnosti kolishnih vlasnikiv Lozovickih razom z Zherdelyami Halayimgorodkom todi vin she nazivavsya Velikimi Zherdelyami Zvinyachim ta Zvinyachkoyu Do cogo vprodovzh bilshe sta rokiv cya miscevist stoyala pustkoyu pislya strashnogo tatarskogo rozorennya 1482 roku pid orudoyu Mengli Gireya Vidrodzhennya pochalosya tilki naprikinci 16 go stolittya Htos iz pershih posesoriv a ce buli zazvichaj litovski chi polski shlyahtichi oselivshi na gorodishi kolishnogo sela svoyih selyan skorishe vsogo i nadav selu svoyu nazvu zapozichivshi yiyi z ridnih jomu misc U podalshomu pid 1628 rokom Pavelki figuruyut u tarifi podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva sered sil sho vhodyat do mayetnosti yiyi mosci pani vilenskoyi Tak nazvano za posadoyu drugogo cholovika Iyeronima Hodkevicha kashtelyana vilenskogo vzhe vidomu nam Sofiyu z Karabcheva vlasnicyu Pavolochi ta bagatoh navkolishnih zemel Pravda vkazano primitku v zastavi tobto htos orenduvav selo Mozhlivo she ta zh Ganna Veloglovska Krim Pavelok u comu tarifi zgaduyutsya praktichno vsi navkolishni sela sho takozh vidrodilisya Lebedinci Garapivka Galchin Minkivci pid nazvoyu Minniyeva Volya ta inshi Prote mirne zhittya trivalo nedovgo V 1683 roci selo zgaduyetsya vzhe u spiskah pustih sil yaki nalezhali mistechkam Pavolochi Kotelni Ruzhinu Vchorajshe i Grodku Halayimgorodku Gorodkivci Doslivno cej zapis viglyadaye tak Mistechko Grodek selo Zherdeli selo Pavelki vsi pusti Originalnij tekst pol Miasto Grodek wies Serdelow wies Pawelki te wszystkie puste Ochevidno sho spustosheno ci sela buli vnaslidok vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo nabigiv tatar tak zvanij chornij shlyah same prohodiv desho pivdennishe vid cih sil ta vijni mizh Polsheyu ta Moskoviyeyu za teritoriyu Ukrayini A tomu chergove zaselennya cih teritorij pochalos vzhe na pochatku 1700 h rokiv koli uryad Rechi Pospolitoyi pochav zaohochuvati pereselennya na spustosheni i neobroblyuvani zemli Za dekilka rokiv potyaglisya do svoyih rozorenih volodin kolishni vlasniki pochali povertatisya vcilili meshkanci poyihala na vilni zemli bezzemelna shlyahta z Volini Polissya Litvi Bilorusi ta Polshi V ci roki pochala formuvatisya ta spilnota meshkanciv Pavelok nashadki yakoyi zreshtoyu dozhili do nashih chasiv V XVIII st razom z Garapivkoyu Minkivcyami i Galchinom vhodit do Andrushivskogo klyucha Zhitomirskogo povitu Kiyivskogo voyevodstva sho nalezhav polskomu shlyahtichu Feliciyanu Byezhinskomu ta jogo nashadkam Pid vladoyu Rosiyi V 1793 roci vnaslidok drugogo podilu Rechi Pospolitoyi Pavelki perehodyat do skladu Rosijskoyi imperiyi V 1863 roci v seli bulo 103 dvori i prozhivalo v nih 824 zhiteli Stanom na 1886 rik v kolishnomu vlasnickomu seli Andrushivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi meshkalo 454 osobi nalichuvalos 67 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva j postoyalij budinok V kinci XIX st navkolishni zemli nalezhat Tereshenkam V seli voni pobuduvali budinok u yakomu zhiv ekonom potim v comu budinku bula shkola i ditsadok budinok zanedbanij z 1989 roku Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1194 osib 578 cholovichoyi stati ta 616 zhinochoyi z yakih 1095 pravoslavnoyi viri Reshta katoliki prihozhani Kotelyanskogo rimo katolickogo kostelu Sv Antoniya Misceva derev yana cerkva Presvyatoyi Bogorodici pobudovana v 1874 roci na koshti prihozhan zrujnovana u 1936 roci rozibrana na fragmenti derevina rozdana na potrebi selyan U 1906 roci selo Andrushivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 50 verst vid volosti 10 Dvoriv 190 meshkanciv 1196 Vizvolni zmagannya Uprodovzh periodu z 1917 go po 1920 j roki vlada v Pavelkah neodnarozovo perehodila iz ruk v ruki V listopadi 1917 go Centralnoyu Radoyu progolosheno stvorennya UNR V sichni 1918 go v seli vpershe vstanovlena bilshovicka okupaciya sho proisnuvala do prihodu Direktoriyi v travni togo zh roku V 1919 mu Direktoriyu znovu nenadovgo zminili bilshoviki yakih v svoyu chergu nenadovgo po cherzi zminyuvali vijska UNR denikinci she raz bilshoviki i vreshti polsko ukrayinski vijska v ramkah Kiyivskoyi operaciyi Bilshovicka vlada v Pavelkah ostatochno zakripilasya lishe v chervni 1920 go roku SRSR V 1923 roci selyani sil Pavelok Garapivki i Minkivec organizuvali silskogospodarske tovaristvo Odnak kolektivizaciya ne prohodila gladko v berezni 1930 go selyanami buv organizovana volinka strajk zhinkami buv rozibranij kolgospnij inventar Stanom na 2008 rik vstanovleni imena 93 zhertv Golodomoru v Pavelkah Shonajmenshe p yatero selyan buli represovani u 1930 h rokah usi piznishe reabilitovani Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 322 zhiteli sela brali uchast u borotbi z nacistskimi zagarbnikami z nih 122 zaginuli Bilshist z nih zaginula v odnomu boyu na Vinnichchini u 1943 roci tak zvana chorna pihota mobilizovana z chisla zvilnenih vid okupaciyi ta ne ozbroyena pohovani v bratskij mogili Nezalezhna Ukrayina U 2001 roci v Pavelkah prozhivalo 622 zhiteli z nih 261 cholovik i 361 zhinka PostatiKovalchuk Oleksandr Ivanovich 1974 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiVRU Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 6 T 1 Akty ob ekonomicheskih i yuridicheskih otnosheniyah krestyan v XVI XVIII veke 1498 1795 Prilozhenie ros doref Kiyiv 1876 s 153 Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku Bila Cerkva 2015 s 44 45 ISBN 978 617 604 057 6 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 25 X 270 120 s ros doref PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 27 travnya 2019 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir 2008 s 251 252 Internet proekt Nacionalnij bank danih zhertv politichnih represij radyanskoyi dobi v Ukrayini Dzherela Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi