Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оріньяцька культура, Оріньяк (фр. Aurignacien, англ. Aurignacian) — археологічна культура раннього етапу пізнього палеоліту. Названа за розкопками в печері Оріньяк (Aurignac) в департаменті Верхня Гаронна (Франція). Вперше виділена на початку XX століття.
| Оріньяцька культура | |
|---|---|
 | |
| Розташування | Ориньяк (Верхня Гаронна) |
| Доба | Пізній палеоліт |
| Час існування | 43 000 – 26 000 до н. е. |
| Попередня культура | Шательперонська культура |
| Наступна культура | Ґраветтська культура |
| фр. Aurignacien | |
 Оріньяцька культура у Вікісховищі | |
Час
У Франції вона датується радіовуглецевим методом 33 000-19 000 до н. е. У інших місцях — 40 000-21 000 до н. е.
Нові дати оріньяцьких пам'ятників Середземномор'я й Центральної Європи (Straus 1996) групуються близько 40,000-38,000 років до н. е. (дані по стоянках Фуман, Ель Кастільйо, 1/2, 2/ 1-2, Гайсенклостерле: 3, Тру Магрит). Поширення ориньяка в центральній і східній Європі погоджується з вюрмом І-ІІ, тобто з епізодами , і . Східний ареал культури дає в середньому більш молоді дати, ніж центрально-європейський ареал (Синіцин 1997).
Територія
Оріньяцька культура у вузькому сенсі слова поширена у Франції. У широкому сенсі слова представлена у ряді країн Західної і Центральної Європи. Але культури зі схожими рисами були присутні в усій Європі і південно-східній Азії.
Природні умови
Льодовик в північній частині Європи, тундра в центральному пасі, — обмежувала територію розселення людей і вимагала набуття передових вмінь для забезпечення виживання родів.
Пам'ятки
Названа за розкопками в печері Оріньяк у Південно-західній Франції (департамент Верхня Гаронна) за 68 км на південний захід від м. Тулуза в передгір'ях Піренеїв.
Вироби культури
Для оріньяцької культури характерні крем'яні пластини з ретушшю і виїмками по краях, шкрябання, нуклевидні знаряддя (Нуклеус), досить розвинена обробка кістки (зокрема, кістяні наконечники списів з розітнутою підставою), залишки довготривалих жител і відносно розвинене образотворче мистецтво (наприклад жіночі статуетки з каменя і кістки).
Господарство культури
Культура мисливців.
Етнічна і расова належність
Народ культури вперше антропологічно належав сучасному білому населенню Західної Європи. Антропологічно визнані як кроманьйонці, або homo sapiens. Співіснування оріньякців з перигорцями свідчить про можливість співіснування двох різних народів (культур). Вчені отожнюють грубішу культуру перигорців з залишками неандертальців (Мустьєрська культура), що встигли змішатися з кроманьйонцями. Антропологічно носії оріньякскої культури подібні до сучасного білого населення Західної Європи. Хоча в той же час знайдені в Гримальді біля Ментони в Італії залишки двох негроїдних людей (Гримальдійська культура). Вони не були схожі на кроманьйонців, або неандертальців, але можливо були новим варіантом контакту двох типів палеолітичних людей. Знахідки людей негроїдної раси того часу в часи співіснування кроманьйонців і неандертальців виявлені в Португалії і на Дону. Останні поверхневі дослідження ДНК неандертальців і сучасних людей вказують на суттєву різницю, але потрібні глибші дослідження. Неандертальці попередньої мустьєрської культури зникли, можливо від високої дитячої смертності (велика кількість дитячих кісток) і часткового змішування з кроманьйонцями (асиміляція) і утворенням паралельної перигорської культури.
Зв'язок з іншими культурами
Оріньяцька культура змінює мустьєрську культуру, з якою не виявляє генетичних зв'язків (ймовірно, Оріньяцька культура не виникла в Західній Європі, а була принесена сюди ззовні), співіснує з перигорською і наслідувана солютрейською культурою.
Оріньяцькая культура була поділена Брейлем на три стадії: ранній оріньяк (шательперрон), середній оріньяк і пізній оріньяк (ла-граветт). У 1933 р. Д. Пейроні запропонував нове найменування. Він об'єднав шательперрон і ла-граветт в одну культуру, яку назвав перигорською за знахідками в горах на плато Перигор (департамент Дордонь), і прагнув довести, що вона розвивалася одночасно і паралельно з оріньякською. При цьому Пейроні вважав перигорськую культуру місцевою, а оріньякськую — принесеною прийшлим населенням. Паралельний розвиток оріньякської і перигорської культур не доведений. У багатьох печерах Франції оріньякські шари розташовані між шарами шательперрона і ла-граветта. Не доведено і безперервний розвиток перигорської культури з причини плутанини в визначенні належності археологічних шарів.
Є вказівки на співіснування в Центральній Європі , селета й оріньяка.
Оріньяцька культура в Україні
Оріньяцька культура мисливців потрапила в Україну з Балкан спочатку у Надчорномор'я та Крим (печерна стоянка Буран-Кая та інші). Культура мандрує на північ й сягає Посулля (Журавська стоянка).
Див. також
Джерела
- Ориньякская культура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оріньяцька культура- ВЕРХНИЙ ПАЛЕОЛИТ. HOMO SAPIENS [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orinyacka kultura Orinyak fr Aurignacien angl Aurignacian arheologichna kultura rannogo etapu piznogo paleolitu Nazvana za rozkopkami v pecheri Orinyak Aurignac v departamenti Verhnya Garonna Franciya Vpershe vidilena na pochatku XX stolittya Orinyacka kulturaRoztashuvannyaOrinyak Verhnya Garonna DobaPiznij paleolitChas isnuvannya43 000 26 000 do n e Poperednya kulturaShatelperonska kulturaNastupna kulturaGravettska kulturafr Aurignacien Orinyacka kultura u Vikishovishi Skrebok z Aurignac Franciya ChasU Franciyi vona datuyetsya radiovuglecevim metodom 33 000 19 000 do n e U inshih miscyah 40 000 21 000 do n e Novi dati orinyackih pam yatnikiv Seredzemnomor ya j Centralnoyi Yevropi Straus 1996 grupuyutsya blizko 40 000 38 000 rokiv do n e dani po stoyankah Fuman El Kastiljo 1 2 2 1 2 Gajsenklosterle 3 Tru Magrit Poshirennya orinyaka v centralnij i shidnij Yevropi pogodzhuyetsya z vyurmom I II tobto z epizodami i Shidnij areal kulturi daye v serednomu bilsh molodi dati nizh centralno yevropejskij areal Sinicin 1997 TeritoriyaOrinyacka kultura u vuzkomu sensi slova poshirena u Franciyi U shirokomu sensi slova predstavlena u ryadi krayin Zahidnoyi i Centralnoyi Yevropi Ale kulturi zi shozhimi risami buli prisutni v usij Yevropi i pivdenno shidnij Aziyi Prirodni umoviLodovik v pivnichnij chastini Yevropi tundra v centralnomu pasi obmezhuvala teritoriyu rozselennya lyudej i vimagala nabuttya peredovih vmin dlya zabezpechennya vizhivannya rodiv Pam yatkiNazvana za rozkopkami v pecheri Orinyak u Pivdenno zahidnij Franciyi departament Verhnya Garonna za 68 km na pivdennij zahid vid m Tuluza v peredgir yah Pireneyiv Virobi kulturiDlya orinyackoyi kulturi harakterni krem yani plastini z retushshyu i viyimkami po krayah shkryabannya nuklevidni znaryaddya Nukleus dosit rozvinena obrobka kistki zokrema kistyani nakonechniki spisiv z rozitnutoyu pidstavoyu zalishki dovgotrivalih zhitel i vidnosno rozvinene obrazotvorche mistectvo napriklad zhinochi statuetki z kamenya i kistki Gospodarstvo kulturiKultura mislivciv Etnichna i rasova nalezhnistNarod kulturi vpershe antropologichno nalezhav suchasnomu bilomu naselennyu Zahidnoyi Yevropi Antropologichno viznani yak kromanjonci abo homo sapiens Spivisnuvannya orinyakciv z perigorcyami svidchit pro mozhlivist spivisnuvannya dvoh riznih narodiv kultur Vcheni otozhnyuyut grubishu kulturu perigorciv z zalishkami neandertalciv Mustyerska kultura sho vstigli zmishatisya z kromanjoncyami Antropologichno nosiyi orinyakskoyi kulturi podibni do suchasnogo bilogo naselennya Zahidnoyi Yevropi Hocha v toj zhe chas znajdeni v Grimaldi bilya Mentoni v Italiyi zalishki dvoh negroyidnih lyudej Grimaldijska kultura Voni ne buli shozhi na kromanjonciv abo neandertalciv ale mozhlivo buli novim variantom kontaktu dvoh tipiv paleolitichnih lyudej Znahidki lyudej negroyidnoyi rasi togo chasu v chasi spivisnuvannya kromanjonciv i neandertalciv viyavleni v Portugaliyi i na Donu Ostanni poverhnevi doslidzhennya DNK neandertalciv i suchasnih lyudej vkazuyut na suttyevu riznicyu ale potribni glibshi doslidzhennya Neandertalci poperednoyi mustyerskoyi kulturi znikli mozhlivo vid visokoyi dityachoyi smertnosti velika kilkist dityachih kistok i chastkovogo zmishuvannya z kromanjoncyami asimilyaciya i utvorennyam paralelnoyi perigorskoyi kulturi Zv yazok z inshimi kulturamiOrinyacka kultura zminyuye mustyersku kulturu z yakoyu ne viyavlyaye genetichnih zv yazkiv jmovirno Orinyacka kultura ne vinikla v Zahidnij Yevropi a bula prinesena syudi zzovni spivisnuye z perigorskoyu i nasliduvana solyutrejskoyu kulturoyu Orinyackaya kultura bula podilena Brejlem na tri stadiyi rannij orinyak shatelperron serednij orinyak i piznij orinyak la gravett U 1933 r D Pejroni zaproponuvav nove najmenuvannya Vin ob yednav shatelperron i la gravett v odnu kulturu yaku nazvav perigorskoyu za znahidkami v gorah na plato Perigor departament Dordon i pragnuv dovesti sho vona rozvivalasya odnochasno i paralelno z orinyakskoyu Pri comu Pejroni vvazhav perigorskuyu kulturu miscevoyu a orinyakskuyu prinesenoyu prijshlim naselennyam Paralelnij rozvitok orinyakskoyi i perigorskoyi kultur ne dovedenij U bagatoh pecherah Franciyi orinyakski shari roztashovani mizh sharami shatelperrona i la gravetta Ne dovedeno i bezperervnij rozvitok perigorskoyi kulturi z prichini plutanini v viznachenni nalezhnosti arheologichnih shariv Ye vkazivki na spivisnuvannya v Centralnij Yevropi seleta j orinyaka Orinyacka kultura v UkrayiniOrinyacka kultura mislivciv potrapila v Ukrayinu z Balkan spochatku u Nadchornomor ya ta Krim pecherna stoyanka Buran Kaya ta inshi Kultura mandruye na pivnich j syagaye Posullya Zhuravska stoyanka Div takozhPerigorska kulturaDzherelaOrinyakskaya kultura Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orinyacka kultura VERHNIJ PALEOLIT HOMO SAPIENS 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros