Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перигорська культура Перигор Перігор культура пізнього палеоліту Франції Між мустьє і солютре Перигорська культураЗаміне

Перигорська культура

Перигорська культура

Перигорська культура (Перигор, Перігор) — культура пізнього палеоліту Франції. Між мустьє і солютре.

Перигорська культура
image
Замінений на Q5679300?
На заміну Мустьєрська культура
Час/дата початку
Час/дата закінчення

Подиляється на дві окремі культури, що розділені в часі:

Час

Уся перигорська культура охоплює період 31 000–18 000 (чи 35 000–20 000) до РХ.

Ранній перигор (шательперон) — 35 000–28 000 до РХ. Пізній перигор (лаграветянська культура) — 28 000–20 000 рр. до РХ.

Територія

Західна (шательперон і лаграветт) і Центральна (лаграветт) Європа.

Природні умови

Льодовик на півночі Європи і холодний тундровий клімат характеризують час існування перигорської культури.

Історія виділення культури

Оріньякська культура була поділена Брейлем на три стадії: ранній оріньяк (шательперон), середній оріньяк і пізній оріньяк (лаграветт). D 1933 р. Д. Пейроні запропонував нове найменування. Він об'єднав шательперон і ла-граветт в одну культуру, яку назвав перигорською (іноді також «перігордієнською» від фр. périgordienne) по знахідках в горах на плато Перигор (департамент Дордонь) і прагнув довести, що вона розвивалася одночасно і паралельно з оріньякською. При цьому Пейроні вважав перигорську культуру місцевою, а оріньякську — принесену прийшлим населенням. Паралельний розвиток оріньякської і перигорської культур не доведений. У багатьох печерах Франції оріньякські шари розташовані між шарами шательперона і ла-граветта. Не доведено і безперервний розвиток перигорської культури: шар, який Пейроні називав перігором II, тепер вважають оріньякським, а перигор III виявився пізнішим, ніж перигор IV і V (ла-граветт), і його слід назвати перигором VI. Таким чином, між раннім і пізнім перигором в одному і тому ж районі існує в 6—7 тисячоліть. Дискусія з питання про перигорську культуру ще не закінчена, тому в роботах археологів зустрічається подвійна номенклатура: перигор ранній, або шательперон, і перигор пізній, або ла-граветт. У новій номенклатурі оріньяком називають тільки ту стадію розвитку цієї культури, яка раніше носила назву середнього оріньяка.

Пам'ятники

Виділена за матеріалами розкопок в печері Ла-Феррасі. Перигор I слідує за мустьє, перигор II передує оріньяку, перигор III — синхронний оріньяку I—IV, а перигор IV—V — синхронний з оріньяком V.

Граветтянські стоянки Чехії, Австрії і Франції датовані періодом 26 000–19 000 років до РХ. Термін оріньяк походить від печери Оріньяк в Південно-західній Франції (департамент ).

Вироби культури

Вироби типу граветт. Широкі пластини, сколені призматичні нуклеуси.

Господарство культури

Полювання на звірів. Особливі місця-схованки (можливо храми) — печери.

Етнічна і расова належність

З часом вторгнення в Західну Європу (приб. 35 000 р. до РХ) племен оріньякців поступово зникло «класичне» неандертальське населення. Носії примітивнішої перигорської культури існували в той же проміжок часу, що й оріньякці, але превалювали на ранньому і пізньому етапах цього періоду. Деякі вчені називають перигорців нащадками оріньякців і неандертальців (мустьєрська культура). В місцях контакта перигорців (або, можливо, оріньякців) з неандертальцями знайдені залишки негроїдів (печера Грімальді в Італії).

Носії перигорської культури, як і оріньякської, подібні сучасному населенню Західної Європи.

Зв'язок з іншими культурами

Деякі вчені вважають, що з перигору зростає мадлен, проте перигор змінився солютре.

Див. також

Посилання

  • Archeology Wordsmith

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перигорська культура

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Perigorska kultura Perigor Perigor kultura piznogo paleolitu Franciyi Mizh mustye i solyutre Perigorska kulturaZaminenij naQ5679300 Na zaminuMustyerska kulturaChas data pochatkuChas data zakinchennya Podilyayetsya na dvi okremi kulturi sho rozdileni v chasi rannij perigor shatelperon piznij perigor lagravetyanska kulturaChasUsya perigorska kultura ohoplyuye period 31 000 18 000 chi 35 000 20 000 do RH Rannij perigor shatelperon 35 000 28 000 do RH Piznij perigor lagravetyanska kultura 28 000 20 000 rr do RH TeritoriyaZahidna shatelperon i lagravett i Centralna lagravett Yevropa Prirodni umoviLodovik na pivnochi Yevropi i holodnij tundrovij klimat harakterizuyut chas isnuvannya perigorskoyi kulturi Istoriya vidilennya kulturiOrinyakska kultura bula podilena Brejlem na tri stadiyi rannij orinyak shatelperon serednij orinyak i piznij orinyak lagravett D 1933 r D Pejroni zaproponuvav nove najmenuvannya Vin ob yednav shatelperon i la gravett v odnu kulturu yaku nazvav perigorskoyu inodi takozh perigordiyenskoyu vid fr perigordienne po znahidkah v gorah na plato Perigor departament Dordon i pragnuv dovesti sho vona rozvivalasya odnochasno i paralelno z orinyakskoyu Pri comu Pejroni vvazhav perigorsku kulturu miscevoyu a orinyaksku prinesenu prijshlim naselennyam Paralelnij rozvitok orinyakskoyi i perigorskoyi kultur ne dovedenij U bagatoh pecherah Franciyi orinyakski shari roztashovani mizh sharami shatelperona i la gravetta Ne dovedeno i bezperervnij rozvitok perigorskoyi kulturi shar yakij Pejroni nazivav perigorom II teper vvazhayut orinyakskim a perigor III viyavivsya piznishim nizh perigor IV i V la gravett i jogo slid nazvati perigorom VI Takim chinom mizh rannim i piznim perigorom v odnomu i tomu zh rajoni isnuye v 6 7 tisyacholit Diskusiya z pitannya pro perigorsku kulturu she ne zakinchena tomu v robotah arheologiv zustrichayetsya podvijna nomenklatura perigor rannij abo shatelperon i perigor piznij abo la gravett U novij nomenklaturi orinyakom nazivayut tilki tu stadiyu rozvitku ciyeyi kulturi yaka ranishe nosila nazvu serednogo orinyaka Pam yatnikiVidilena za materialami rozkopok v pecheri La Ferrasi Perigor I sliduye za mustye perigor II pereduye orinyaku perigor III sinhronnij orinyaku I IV a perigor IV V sinhronnij z orinyakom V Gravettyanski stoyanki Chehiyi Avstriyi i Franciyi datovani periodom 26 000 19 000 rokiv do RH Termin orinyak pohodit vid pecheri Orinyak v Pivdenno zahidnij Franciyi departament Virobi kulturiVirobi tipu gravett Shiroki plastini skoleni prizmatichni nukleusi Gospodarstvo kulturiPolyuvannya na zviriv Osoblivi miscya shovanki mozhlivo hrami pecheri Etnichna i rasova nalezhnistZ chasom vtorgnennya v Zahidnu Yevropu prib 35 000 r do RH plemen orinyakciv postupovo zniklo klasichne neandertalske naselennya Nosiyi primitivnishoyi perigorskoyi kulturi isnuvali v toj zhe promizhok chasu sho j orinyakci ale prevalyuvali na rannomu i piznomu etapah cogo periodu Deyaki vcheni nazivayut perigorciv nashadkami orinyakciv i neandertalciv mustyerska kultura V miscyah kontakta perigorciv abo mozhlivo orinyakciv z neandertalcyami znajdeni zalishki negroyidiv pechera Grimaldi v Italiyi Nosiyi perigorskoyi kulturi yak i orinyakskoyi podibni suchasnomu naselennyu Zahidnoyi Yevropi Zv yazok z inshimi kulturamiDeyaki vcheni vvazhayut sho z perigoru zrostaye madlen prote perigor zminivsya solyutre Div takozhShatelperon kultura Gravetyanska kulturaPosilannyaArcheology Wordsmith Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Perigorska kultura

Дата публікації:
Топ