Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Солютрейська культура — археологічна культура початкової пори молодшого палеоліту, назва якої походить від печерної стоянки Солютре (Solutré), розташованої в Солютре-Пуї (Франція).
| Солютрейська культура | |
 | |
| Названо на честь | d |
|---|---|
| Місце розташування | Західна Європа |
| Попередник | Оріньяцька культура |
| Наступник | мадленська культура |
| Час/дата початку | неправильна дата (досяжна точність) |
| Час/дата закінчення | |
| Першовідкривач або винахідник | d |
 Солютрейська культура у Вікісховищі | |
Час
Наукові радіокарбонні дати виробів вказують на порівняно короткий, від 1 000 років, період існування солютре (період приблизно 18 000 (іноді 19 000)-16 000 до н. е., згідно з деякими іншими даними до 15 000 до н. е.).
Територія
Район розповсюдження типової солютрейської культури — Середня і Південна Франція. Самостійний центр розповсюдження схожої культури існував в Східній і Північній Іспанії і в Португалії. На тундрових землях Північної Франції, Бельгії і Англії пам'ятники зустрічаються ближче до ранньої фази солютрейської культури, але більш розвинені вироби тут зустрічаються дуже рідко або зовсім відсутні.
Деякі дослідники вважають Солютрей характерною лише для Західної Європи (Франція, Нідерланди, Німеччина, Східна Австрія, Іспанія, Португалія, Швейцарія, Чехія, вільна від льодовика Англія), інші припускають, що її стоянки поширені майже по всій Європі, і включають до неї також поодинокі стоянки в Україні (Молодові тощо).
Природні умови
Північні тайгові і холодостійкі листв'яні ліси вкривали основні центри культури: Південну Францію, Іспанію і Португалію. Тундра характеризувалась на півночі Франції, а також на території Німеччини, Нідерландів і Бельгії. . Льодовик вкривав майже всю територію Британських островів (на той час були поєднані з континентом) за винятком південної її частини, Альпи, Піренеї, Данію і Померанію.
Знайдені залишки коней (залишки в Солютре близько 10 000 коней), північного оленя, мамута (залишки у Преджмост (Чехія) 800—1000 мамутів), печерного лева, носорога, ведмедя і тура.
Пам'ятники
Відкриття культури було зроблено (G. de Mortillet), що систематизував палеоліт. Солютрейськая культура названа за печерною стоянкою Солютре у Франції (департамент Сони і Луари) за 57 км на північ від м. Ліона, 9 км на захід від м. Макон. Печери Les Eyzies і Laugerie Haute і в нижчих шарах скель Cresswell в Дербіширі, Англія. Стоянки просто неба досліджені у Франції, Нідерландах, Німеччині, Східній Австрії і в інших країнах. У Чехії вивчені стоянки в Моравії: Дольні Вестоніци, Пржедмост і Павлов (поблизу Мікулова).
Вироби культури
Роботи солютрейського народу показують швидкоплинну стадію мистецтва між крем'яними знаряддями Мустьє і кістковими знаряддями Мадленської культури.
Головна особливість є розповсюдження і лез ножів, зроблених з великою досконалістю шляхом обробки кременя з двох сторін віджимною ретушшю. Цей спосіб обробки кременю полягав в тому, що за допомогою з поверхні знаряддя сколювалися тонкі луски. Спосіб віджимної ретуші зародився раніше, але досяг свого розквіту в солютрейські часи. давала можливість виготовляти наконечники стріл і списів, які були так само тонкі, як залізні наконечники тих же розмірів, що з'явилися пізніше. Вони були достатньо легкими, що дозволяло використовувати їх для метальної зброї. Переважають форми лавролистих або верболистних наконечників, наконечників з колодкою і з бічною виїмкою.
Провідними формами були чудово оброблені подовжені наконечники, шкрябання, свердла і невеликі різці, іноді із зубчиками. Кістяні наконечники веретеноподібні або з скошеною підставою. Зустрічаються намиста з просвердлених зубів.
Господарство культури
Полювання загородою було, мабуть, відомим ще в нижньому палеоліті. У верхньому палеоліті вона набуває особливо великого значення. Так, на стоянці Солютре під крутим обривом знайдений товстий шар кісток коней, близько 10 тис. особин. Очевидно, мисливці заганяли тварин до обриву, з якого вони падали вниз і ставали здобиччю людей. Така ж картина нагромадження кісток диких тварин спостерігається і на інших верхньопалеолітних стоянках. Застосовувалися і ловецькі ями. Проте полювання на таких крупних звірів, як мамути, навряд чи проводилося за допомогою ловецьких ям. Користуючись примітивними знаряддями, мисливець не міг вирити дуже велику яму, та і користь від такого методу полювання на крупного звіра вельми сумнівна. Верхньопалеолітичне полювання здійснювалося колективом людей, житла і поселення яких стали нам відомі останнім часом.
Люди селилися на мисових терасах, поблизу долин річок, на місцях літньої і зимової кочівлі стад диких звірів (наприклад, в долині Везера (Німеччина) і його приток, де проходили стада биків, оленів і коней). Тут влаштовувалися облавні полювання, були ловецькі ями, а в землі, що промерзла, викопували ями для тривалого зберігання м'яса. Мисливці іноді покидали свої становища, а потім поверталися знов.
Етнічна і расова належність
Деякі вчені вважали, що культура була перейнята народом зі сходу, з області розповсюдження селетської культури, на доказ чого приводили схожість листоподібних наконечників, типових для тієї і іншої культури. Проте по радіокарбонних датах розрив між цими культурами близько 11 тис. років. Найпізніша дата селетськіх пам'ятників 30 тис. років до Р. Х., а найраніша солютрейськая — 18 тис. років до РХ. Ця обставина не дозволяє встановлювати прямі зв'язки між селетом і солютре.
Інші вчені вважали, що культура розвинулась з приходом народу, що переселився з Північної Африки через Іспанію. Проте в Іспанії немає ранньої солютрейськой індустрії. І така версія не знаходить підтвердження.
Таким чином, солютрейська культура імовірно була згенерована місцевим народом кам'яної доби. вказують на те, що солютрейськая індустрія відноситься до періоду між розвитком і мадленської культурами і частково існує паралельно з граветтською і ранньої мадленською.
Зв'язок з іншими культурами
Солютрейська культура межувала на південному сході Франції з (по печері «Salpetrier») або (по р. Роні) культурою. Її індустрія, ймовірно, середземноморського типу, з відмінною рисою є наявність мікролітів.
Своєрідна культура кінця ориньякського і солютрейського часу була знайдена у Франції в місцезнаходженнях Ложері Від і Абрі-Пато. Її назвали протомадленською, хоча прямого продовження у мадлені вона не знаходить. Головним в господарській діяльності верхнепалеолітічної людини було полювання.
Солютрейська культура уступила місце Мадленській культурі. Відкривачі новаційної техніки обробітки кременя, «солютрейці», загадково зникли близько 15 000 року до Р. Х.. Питання полягає у тому, як технологічно переважаючи крем'яні інструменти «солютрейців» були замінені на кістяні інструменти мадленської культури. Правдоподібрним є висновок про вторгнення народу «мадленців» і знищення більш тонкої культури місцевих «солютрейців». Схожість культури в Північній Америці — Кловіс культури (Кловіс солютрейська — Clovis Solutrean) вказує на велику ймовірність переходу частини «солютрейців» вздовж краю нетаючого льодовика, можливо втікаючи від «мадленців».
Локальним варіантом Солютрейської культури є Гримальдійська культура — культура пізнього палеоліта на території Італії і французької рів'єри.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Монгайт А. Л., Археология Западной Европы. Каменный век., издательство «Наука», М. 1973 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solyutrejska kultura arheologichna kultura pochatkovoyi pori molodshogo paleolitu nazva yakoyi pohodit vid pechernoyi stoyanki Solyutre Solutre roztashovanoyi v Solyutre Puyi Franciya Solyutrejska kultura Nazvano na chestd Misce roztashuvannyaZahidna Yevropa PoperednikOrinyacka kultura Nastupnikmadlenska kultura Chas data pochatkunepravilna data dosyazhna tochnist Chas data zakinchennya Pershovidkrivach abo vinahidnikd Solyutrejska kultura u Vikishovishi Yevropejski shovisha Ostannogo Lodovikovogo Maksimumu 20 000 r tomu Solyutrejska ta pre Solyutrejska kulturi Epigravettska kulturaChasNaukovi radiokarbonni dati virobiv vkazuyut na porivnyano korotkij vid 1 000 rokiv period isnuvannya solyutre period priblizno 18 000 inodi 19 000 16 000 do n e zgidno z deyakimi inshimi danimi do 15 000 do n e TeritoriyaRajon rozpovsyudzhennya tipovoyi solyutrejskoyi kulturi Serednya i Pivdenna Franciya Samostijnij centr rozpovsyudzhennya shozhoyi kulturi isnuvav v Shidnij i Pivnichnij Ispaniyi i v Portugaliyi Na tundrovih zemlyah Pivnichnoyi Franciyi Belgiyi i Angliyi pam yatniki zustrichayutsya blizhche do rannoyi fazi solyutrejskoyi kulturi ale bilsh rozvineni virobi tut zustrichayutsya duzhe ridko abo zovsim vidsutni Deyaki doslidniki vvazhayut Solyutrej harakternoyu lishe dlya Zahidnoyi Yevropi Franciya Niderlandi Nimechchina Shidna Avstriya Ispaniya Portugaliya Shvejcariya Chehiya vilna vid lodovika Angliya inshi pripuskayut sho yiyi stoyanki poshireni majzhe po vsij Yevropi i vklyuchayut do neyi takozh poodinoki stoyanki v Ukrayini Molodovi tosho Prirodni umoviPivnichni tajgovi i holodostijki listv yani lisi vkrivali osnovni centri kulturi Pivdennu Franciyu Ispaniyu i Portugaliyu Tundra harakterizuvalas na pivnochi Franciyi a takozh na teritoriyi Nimechchini Niderlandiv i Belgiyi Lodovik vkrivav majzhe vsyu teritoriyu Britanskih ostroviv na toj chas buli poyednani z kontinentom za vinyatkom pivdennoyi yiyi chastini Alpi Pireneyi Daniyu i Pomeraniyu Znajdeni zalishki konej zalishki v Solyutre blizko 10 000 konej pivnichnogo olenya mamuta zalishki u Predzhmost Chehiya 800 1000 mamutiv pechernogo leva nosoroga vedmedya i tura Pam yatnikiVidkrittya kulturi bulo zrobleno G de Mortillet sho sistematizuvav paleolit Solyutrejskaya kultura nazvana za pechernoyu stoyankoyu Solyutre u Franciyi departament Soni i Luari za 57 km na pivnich vid m Liona 9 km na zahid vid m Makon Pecheri Les Eyzies i Laugerie Haute i v nizhchih sharah skel Cresswell v Derbishiri Angliya Stoyanki prosto neba doslidzheni u Franciyi Niderlandah Nimechchini Shidnij Avstriyi i v inshih krayinah U Chehiyi vivcheni stoyanki v Moraviyi Dolni Vestonici Przhedmost i Pavlov poblizu Mikulova Virobi kulturiRoboti solyutrejskogo narodu pokazuyut shvidkoplinnu stadiyu mistectva mizh krem yanimi znaryaddyami Mustye i kistkovimi znaryaddyami Madlenskoyi kulturi Golovna osoblivist ye rozpovsyudzhennya i lez nozhiv zroblenih z velikoyu doskonalistyu shlyahom obrobki kremenya z dvoh storin vidzhimnoyu retushshyu Cej sposib obrobki kremenyu polyagav v tomu sho za dopomogoyu z poverhni znaryaddya skolyuvalisya tonki luski Sposib vidzhimnoyi retushi zarodivsya ranishe ale dosyag svogo rozkvitu v solyutrejski chasi davala mozhlivist vigotovlyati nakonechniki stril i spisiv yaki buli tak samo tonki yak zalizni nakonechniki tih zhe rozmiriv sho z yavilisya piznishe Voni buli dostatno legkimi sho dozvolyalo vikoristovuvati yih dlya metalnoyi zbroyi Perevazhayut formi lavrolistih abo verbolistnih nakonechnikiv nakonechnikiv z kolodkoyu i z bichnoyu viyimkoyu Providnimi formami buli chudovo obrobleni podovzheni nakonechniki shkryabannya sverdla i neveliki rizci inodi iz zubchikami Kistyani nakonechniki veretenopodibni abo z skoshenoyu pidstavoyu Zustrichayutsya namista z prosverdlenih zubiv Gospodarstvo kulturiPolyuvannya zagorodoyu bulo mabut vidomim she v nizhnomu paleoliti U verhnomu paleoliti vona nabuvaye osoblivo velikogo znachennya Tak na stoyanci Solyutre pid krutim obrivom znajdenij tovstij shar kistok konej blizko 10 tis osobin Ochevidno mislivci zaganyali tvarin do obrivu z yakogo voni padali vniz i stavali zdobichchyu lyudej Taka zh kartina nagromadzhennya kistok dikih tvarin sposterigayetsya i na inshih verhnopaleolitnih stoyankah Zastosovuvalisya i lovecki yami Prote polyuvannya na takih krupnih zviriv yak mamuti navryad chi provodilosya za dopomogoyu loveckih yam Koristuyuchis primitivnimi znaryaddyami mislivec ne mig viriti duzhe veliku yamu ta i korist vid takogo metodu polyuvannya na krupnogo zvira velmi sumnivna Verhnopaleolitichne polyuvannya zdijsnyuvalosya kolektivom lyudej zhitla i poselennya yakih stali nam vidomi ostannim chasom Lyudi selilisya na misovih terasah poblizu dolin richok na miscyah litnoyi i zimovoyi kochivli stad dikih zviriv napriklad v dolini Vezera Nimechchina i jogo pritok de prohodili stada bikiv oleniv i konej Tut vlashtovuvalisya oblavni polyuvannya buli lovecki yami a v zemli sho promerzla vikopuvali yami dlya trivalogo zberigannya m yasa Mislivci inodi pokidali svoyi stanovisha a potim povertalisya znov Etnichna i rasova nalezhnistDeyaki vcheni vvazhali sho kultura bula perejnyata narodom zi shodu z oblasti rozpovsyudzhennya seletskoyi kulturi na dokaz chogo privodili shozhist listopodibnih nakonechnikiv tipovih dlya tiyeyi i inshoyi kulturi Prote po radiokarbonnih datah rozriv mizh cimi kulturami blizko 11 tis rokiv Najpiznisha data seletskih pam yatnikiv 30 tis rokiv do R H a najranisha solyutrejskaya 18 tis rokiv do RH Cya obstavina ne dozvolyaye vstanovlyuvati pryami zv yazki mizh seletom i solyutre Inshi vcheni vvazhali sho kultura rozvinulas z prihodom narodu sho pereselivsya z Pivnichnoyi Afriki cherez Ispaniyu Prote v Ispaniyi nemaye rannoyi solyutrejskoj industriyi I taka versiya ne znahodit pidtverdzhennya Takim chinom solyutrejska kultura imovirno bula zgenerovana miscevim narodom kam yanoyi dobi vkazuyut na te sho solyutrejskaya industriya vidnositsya do periodu mizh rozvitkom i madlenskoyi kulturami i chastkovo isnuye paralelno z gravettskoyu i rannoyi madlenskoyu Zv yazok z inshimi kulturamiSolyutrejska kultura mezhuvala na pivdennomu shodi Franciyi z po pecheri Salpetrier abo po r Roni kulturoyu Yiyi industriya jmovirno seredzemnomorskogo tipu z vidminnoyu risoyu ye nayavnist mikrolitiv Svoyeridna kultura kincya orinyakskogo i solyutrejskogo chasu bula znajdena u Franciyi v misceznahodzhennyah Lozheri Vid i Abri Pato Yiyi nazvali protomadlenskoyu hocha pryamogo prodovzhennya u madleni vona ne znahodit Golovnim v gospodarskij diyalnosti verhnepaleolitichnoyi lyudini bulo polyuvannya Solyutrejska kultura ustupila misce Madlenskij kulturi Vidkrivachi novacijnoyi tehniki obrobitki kremenya solyutrejci zagadkovo znikli blizko 15 000 roku do R H Pitannya polyagaye u tomu yak tehnologichno perevazhayuchi krem yani instrumenti solyutrejciv buli zamineni na kistyani instrumenti madlenskoyi kulturi Pravdopodibrnim ye visnovok pro vtorgnennya narodu madlenciv i znishennya bilsh tonkoyi kulturi miscevih solyutrejciv Shozhist kulturi v Pivnichnij Americi Klovis kulturi Klovis solyutrejska Clovis Solutrean vkazuye na veliku jmovirnist perehodu chastini solyutrejciv vzdovzh krayu netayuchogo lodovika mozhlivo vtikayuchi vid madlenciv Lokalnim variantom Solyutrejskoyi kulturi ye Grimaldijska kultura kultura piznogo paleolita na teritoriyi Italiyi i francuzkoyi riv yeri DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mongajt A L Arheologiya Zapadnoj Evropy Kamennyj vek izdatelstvo Nauka M 1973 ros