Олексі́й Фе́дорович Фе́доров (30 березня 1901 — 9 вересня 1989) — генерал-майор (09.04.1943), двічі Герой Радянського Союзу (18.05.1942, 04.01.1944). радянський партійний і державний діяч, у роки німецько-радянської війни командир Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського та Волинського підпільних обкомів КПРС. Член ЦК КПУ в 1938—1989 р. Депутат Верховної Ради УРСР 1–6-го скликань. Міністр соціального забезпечення УРСР. Голова комісії у справах колишніх партизанів і підпільників при Президії ВР УРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1–11-го скликань.
Федоров Олексій Федорович | |
---|---|
Народження | 17 (30) березня 1901 Лоцманська Кам'янка, Соборний район, Катеринослав, Російська імперія |
Смерть | 9 вересня 1989 (88 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | партизанські загони НКВС СРСР |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Генерал-майор НКВС СРСР |
Командування | |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Федоров Олексій Федорович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 30 березня 1901 року в селі Лоцманська Кам'янка (нині у складі Дніпра). Виховувався у родині лоцмана. Українець. У 1916 році закінчив двокласне училище в Катеринославі.
До 1941
У червні 1916 — серпні 1920 р. — робітник у підрядчиків Чаєва і Лякіна в Катеринославі. У серпні 1920 року добровольцем пішов у Червону армію, брав участь у Громадянській війні на боці російських більшовиків. Воював проти УНР. У серпні 1920 — серпні 1921 р. — червоноармієць 9-ї кавалерійської дивізії 34-го полку РСЧА, а у серпні 1921 — серпні 1924 р. — червоноармієць 3-ї дивізії 7-го Українського полку в Катеринославі.
У серпні 1924 — серпні 1929 р. — будівельник-тесляр (кріпильник тунелю) на Мерефо-Херсонській залізниці в місті Катеринославі. Член ВКП(б) з липня 1927 року.
У серпні 1929 — квітні 1930 р. — старший кріпильник тунелю на будівництві Ріонської гідроелектростанції в місті Кутаїсі. У квітні 1930 — лютому 1931 р. — секретар партійного осередку КП(б)У в селищі Мандриківка у Дніпропетровську. У лютому — листопаді 1931 р. — старший десятник, заступник начальника будівництва Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. У листопаді 1931 — квітні 1932 р. — курсант шестимісячних курсів техніків навчального комбінату управління залізничного будівництва у місті Чернігові, здобув спеціальність молодшого техніка залізничного будівництва.
У квітні 1932 — липні 1933 р. — голова Корюківської районної ради профспілок Чернігівської області. У липні 1933 — травні 1934 р. — голова районної контрольної комісії КП(б)У — заступник секретаря Понорницького районного комітету КП(б)У Чернігівської області. У травні 1934 — січні 1936 р. — інструктор Срібнянського та Варвинського районних комітетів КП(б)У Чернігівської області. У січні 1936 — вересні 1937 р. — 2-й секретар районного комітету КП(б)У Чернігівської області. У вересні 1937 — квітні 1938 р. — 1-й секретар Лосинівського районного комітету КП(б)У Чернігівської області.
У квітні 1938 — вересні 1941 року — виконувач обов'язків 1-го секретаря, 1-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У.
1941—1944 під час німецько-радянської війни
Залишений у підпіллі, організував партизанський загін, який підпорядковувався НКВС СРСР. За даними спецслужб, до березня 1942 очолюваний О. Ф. Федоровим Чернігівський партизанський загін провів 16 боїв, убивши близько тисячі німецьких військовослужбовців, проводилися інші систематичні диверсії на території України — зруйнував 33 шосейних і залізничних мостів, пошкодив 5 ешелонів на залізниці, підірвав 5 складів, 2 заводи.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1942 року «за зразкове виконання бойових завдань» в тилу ворога, і проявлену мужність і героїзм, полковому комісарові Олексію Федоровичу Федорову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 746). Взимку і навесні провів низку нових диверсій. Його угрупування нараховувало 12 загонів. Чисельність — від 3500 до 5400 бійців.
Радянські партизані зі з'єднання О. Федорова вночі 27 лютого 1943 року напали на окупаційний гарнізон містечка Корюківка. Планувалося визволити з в'язниці заручників, серед котрих була родина командира партизанського взводу, колишнього голови колгоспу Ф. Ступака. Відповідальність за дії партизанів і підпільників нацисти поклали на цивільне населення, що призвело до Корюківської трагедії 1-2 березня 1943 року.
1943 — виконуючи завдання Українського штабу партизанського руху, перемістив диверсійні загони на територію правобережної України і далі, на Волинь. Там федоровці проводили терористичні операції в українських населених пунктах. Одним із головних завдань сталінського керівництва було знищення українських повстанців. З наближенням лінії фронту та у зв'язку з провалом військових операцій проти відділів УПА, влиті до складу діючих армій. Частина федорівців кинута на лобові атаки м. Ковель. Наприкінці березня 1944 року партизанське з'єднання, яким керував Федоров, при зустрічі з передовими частинами Червоної армії налічувало 5257 осіб.
У березні 1943 — квітні 1944, зокрема під час Волинської трагедії (липень 1943) — 1-й секретар Волинського підпільного обкому КП(б)У. 9 квітня 1943 О. Федорову присвоєне військове звання генерал-майор. З 7 липня 1943 до 14 березня 1944 його партизани пошкодили 549 ешелонів з боєприпасами, пальним, технікою та продовольчими товарами.
Після 1944
30 травня 1944 — 3 січня 1949 року — 1-й секретар Херсонського обласного комітету КП(б)У. У грудні 1948 — січні 1950 року навчався на курсах перепідготовки 1-х секретарів обкомів при ЦК ВКП(б) у Москві.
У січні 1950 — травні 1952 року — 1-й секретар Ізмаїльського обласного комітету КП(б)У. У травні 1952 — травні 1957 року — 1-й секретар Житомирського обласного комітету КПУ. З травня 1957 до квітня 1979 року — міністр соціального забезпечення УРСР. Член президії Радянського комітету ветеранів війни.
З квітня 1979 року був головою комісії у справах колишніх партизанів і підпільників при Президії ВР УРСР, яка виконувала, зокрема, «фільтраційні» функції проти людей, що перебували на окупованій території. Партизанські спогади, документальні і художні твори письменників про партизанів і підпільників, перш ніж бути виданими рецензували довірені люди колишнього партизанського генерала. Такі, як поет Микола Шеремет. Від авторів вимагалося приводити їхні твори у відповідність з точкою зору Федорова.
Помер 9 вересня 1989 року. Похований у Києві, на Байковому кладовищі. Автори пам'ятника: скульптор О. О. Ковальов, архітектор О. К. Стукалов.
Твори
Автор спогадів:
- «Подпольный обком действует». [Партизанское движение на Черниговщине и Волыни] / Дважды Герой Сов. Союза А. Федоров. Литературная запись Евг. Босняцкого. — Москва: Воен. изд-во, 1947—1954.
- Кн. 1: Коммунисты уходят в подполье. — 1947. — 198 с.
- Кн. 2: Большой отряд. — 1949. — 267 с.
- Кн. 3: Вперед на запад! — 1954. — 216 с.
- (Три книги в одном томе). — 1954. — 609 с.
- Последняя зима. Литературная запись Е. Шатрова. Военное изд-во, 1965. — 382 с. // Сов. писатель, 1981. — 365 с.
- Підпільний обком діє. Київ, 1986.
- Остання зима: партизанська бувальщина / літ. запис Є. Шатрова. — Дніпро, Київ, 1965. — 332 с. / Літературний запис Є. Шатрова. Фото Я. Давидзона. Пер. з рос. А. Шияна. Київ. Політвидав України, 1976. 325 с. / літ. запис Є. Шатрова; пер. з рос. А. Шияна. — К. : Політвидав України, 1982. — 328 с.
- Війна народна — війна священна. Київ, 1984.
На основі спогадів «Остання зима» і «Підпільний обком діє» Анатолій Буковський створив однойменні телефільми (1978 і 1984).
Нагороди
Двічі Герой Радянського Союзу (18.05.1942, 04.01.1944). Нагороджений вісьмома орденами Леніна (7.02.1939, 18.05.1942, 23.01.1948, 26.02.1958, 24.04.1961, 23.10.1967, 27.03.1981 28.03.1986), орденом Жовтневої Революції (31.03.1971), орденом Суворова 1-го ступеня (2.05.1945), орденом Богдана Хмельницького 1-го ступеня (7.08.1944), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1.02.1945), орденом Трудового Червоного Прапора (17.03.1976), орденом Червоної Зірки (6.11.1945), медалями.
Почесні звання
Почесний громадянин Ковеля (1969), Луцька (1969), Херсона (1988), Чернігова.
Позбавлений
Почесний громадянин Києва (до травня 2023)
Пам'ять
У Києві на будинку № 9 по вулиці Заньковецкої, в якому з 1966-го по 1989 роки проживав О. Ф. Федоров, існувала меморіальна дошка.
У дніпровській середній школі № 107 діяла кімната-музей Олексія Федорова. На школі було встановлено меморіальну дошку.
У місті Корюківці Чернігівської області, на подвір'ї ЗОСШ № 1 існувало погруддя О. Ф. Федорова.
10 січня 2023 року у місті Дніпро демонтовано погруддя Олексію Федорову.
У місті Ковель вулицю Олексія Федорова перейменували на вулицю Івана Федорова.
У місті Луцьк вулицю Федорова перейменували на вулицю Героїв-Добровольців.
Література
- Заболотна Т. В. Федоров Олексій Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 277. — .
- Жадько Віктор. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 266.
- Жадько Віктор. У пам'яті Києва. — К., 2007. — С. 401.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ..
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ..
- Бичков Л. Н. Партизанское движение в годы Вел. Отеч. войны. — М., 1965. (рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. — М. : Воениздат, 1988. (рос.)
- Дважды Герои Советского Союза. — М. : Воениздат, 1973. (рос.)
- И генерал, и рядовой. — Днепропетровск: Промінь, 1983. (рос.)
- Народные Герои. — М., 1983. (рос.)
- Павлов В. В. Генерал Орленко. 2-е изд. — М., 1972. (рос.)
- Подвигом прославленные. — Киев, 1985. (рос.)
- Советские партизаны. — М., 1961. (рос.)
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза т. т. Ковпаку С. А., Копенкину И. И., Сабурову А. Н., Фёдорову А. Ф., особо отличившимся в партизанской борьбе в тылу против немецких захватчиков» от 18 мая 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 5 июня (№ 20 (179)). — С. 1.
- Юрій Поташній. Журналіст, магістр державного управління (Київ). Корюківка: забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко // Історична правда, 2 березня 2011
- Сергій Бутко, представник УІНП у Чернігівській області. Комуністичний функціонер і партизан Олексій Федоров підлягає декомунізації // © 2020 Офіційний вебсайт УІНП
- Василь Устименко. У кожного своя правда. Істина одна : Корюківка : Довічний біль. — Київ : Україна, 2013. — С. 198. — .
- А. Фёдоров. Подпольный обком действует. Титульный лист. 1947
- Подпольный обком действует // Журнал «Коммерсантъ Власть» № 48 от 05.12.2005, стр. 72 уничтожение живой силы и техники противника не было самоцелью отрядов НКВД. Главным было вызвать ответные карательные акции немцев против населения, чтобы люди перестали считать солдат вермахта освободителями от большевистского гнета
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О награждении Героев Советского Союза Ковпака Сидора Артемьевича и Фёдорова Алексея Фёдоровича второй медалью «Золотая звезда»» от 4 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
- Косых и Шкурко — почетные граждане Чернигова (рос.) // gorod.cn.ua, 28 серпня 2015
- Брежнєва і ще п'ятьох осіб позбавили звання "Почесний громадянин Києва". РБК-Украина (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
- Свобода, Радіо (9 лютого 2023). У Дніпрі демонтували пам’ятник генерал-майору НКВС Олексієві Федорову. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 лютого 2023.
Джерела
- Стаття про О. Ф. Федорова на сайті Українського інституту національної пам'яті (рос.)
- Коротка біографія О. Ф. Федорова на сайті «Хронос» (рос.)
- Некрополі Києва (рос.)
Література про О. Ф. Федорова
- Книги
- Григорій Балицький. Вибухи гримлять на Волині; літ. запис Євгена Желєзнякова. — К.: Молодь, 1990. — 192 с.
- Клоков В. И. Ковельский узел. — К.: Политиздат Украины, 1981. — 238 с.
- Слинько І. І. Підпілля і партизанський рух на Україні на завершальному етапі визволення 1944 р. — К.: Наукова думка, 1970. — 173 с.
- Статті
- 2005—2020
- Сергій Бутко, представник УІНП у Чернігівській області. Комуністичний функціонер і партизан Олексій Федоров підлягає декомунізації // © 2020 Офіційний вебсайт УІНП
- Олександр Гогун. Не менш жорстоко, ніж з дорослими. Поводження з дітьми в радянській партизанській війні 1941—1944 рр. на прикладі України // Сіверянський літопис. — 2019. — № 4-5. — С. 157—172. Перша публікація статті: Гогун Олександр Сергійович. Nicht weniger grausam als mit Erwachsenen. Der Umgang mit Kindern im sowjetischen Partisanenkrieg 1941—1944 am Beispiel der Ukraine // Kindheiten im Zweiten Weltkrieg. Hg.: Francesca Weil, André Postert, [de]. Mitteldeutscher Verlag, 2018. S. 129—148.
11 березня 1942 р. на українсько-російському прикордонні в ході нападу на село Іванівка підлеглі першого секретаря чернігівського обкому Олексія Федорова відрубували руки дітям поліцаїв
Зазвичай, діти, народжені в партизанських загонах, довго не живуть, їх душать, як мишей … вражає те, що дитину вбивали або наказували вбити, а не, наприклад, віддавали цивільному населенню. Відомості про такі випадки не зустрічалися
- 1984—2004
- Михайло П'єха. Йшли на бій партизани… : до 100-річчя з дня народження О. Ф. Федорова // Житомирщина, 2001. — 26 берез.
- 1964—1982
- Уходили в поход партизаны… : страницы партизанской фотолетописи / фотографии Якова Давидзона, текст Игоря Заседы. — К.: Мистецтво, 1980. — С. 15-17: «Генерал Орленко», фот.
- [ru]. Генерал Орленко // Люди бессмертного подвига: очерки о дважды и трижды Героях Советского Союза. Кн. 2. — 4-е изд., испр. и доп. — М. : Политиздат, 1975. — С. 497—507.
- Народні месники // Історія Української РСР / за ред. К. К. Дубини. — К.: Політвидав України, 1967. — С. 299—303.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorov Oleksi j Fe dorovich Fe dorov 30 bereznya 1901 9 veresnya 1989 general major 09 04 1943 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 18 05 1942 04 01 1944 radyanskij partijnij i derzhavnij diyach u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir Chernigivsko volinskogo partizanskogo z yednannya pershij sekretar Chernigivskogo ta Volinskogo pidpilnih obkomiv KPRS Chlen CK KPU v 1938 1989 r Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 6 go sklikan Ministr socialnogo zabezpechennya URSR Golova komisiyi u spravah kolishnih partizaniv i pidpilnikiv pri Prezidiyi VR URSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 11 go sklikan Fedorov Oleksij FedorovichNarodzhennya17 30 bereznya 1901 Locmanska Kam yanka Sobornij rajon Katerinoslav Rosijska imperiyaSmert9 veresnya 1989 1989 09 09 88 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRRid vijskpartizanski zagoni NKVS SRSRPartiyaVKP b Zvannya General major NKVS SRSRKomanduvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Fedorov Oleksij Fedorovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 30 bereznya 1901 roku v seli Locmanska Kam yanka nini u skladi Dnipra Vihovuvavsya u rodini locmana Ukrayinec U 1916 roci zakinchiv dvoklasne uchilishe v Katerinoslavi Do 1941 U chervni 1916 serpni 1920 r robitnik u pidryadchikiv Chayeva i Lyakina v Katerinoslavi U serpni 1920 roku dobrovolcem pishov u Chervonu armiyu brav uchast u Gromadyanskij vijni na boci rosijskih bilshovikiv Voyuvav proti UNR U serpni 1920 serpni 1921 r chervonoarmiyec 9 yi kavalerijskoyi diviziyi 34 go polku RSChA a u serpni 1921 serpni 1924 r chervonoarmiyec 3 yi diviziyi 7 go Ukrayinskogo polku v Katerinoslavi U serpni 1924 serpni 1929 r budivelnik teslyar kripilnik tunelyu na Merefo Hersonskij zaliznici v misti Katerinoslavi Chlen VKP b z lipnya 1927 roku U serpni 1929 kvitni 1930 r starshij kripilnik tunelyu na budivnictvi Rionskoyi gidroelektrostanciyi v misti Kutayisi U kvitni 1930 lyutomu 1931 r sekretar partijnogo oseredku KP b U v selishi Mandrikivka u Dnipropetrovsku U lyutomu listopadi 1931 r starshij desyatnik zastupnik nachalnika budivnictva Dnipropetrovskogo institutu inzheneriv zaliznichnogo transportu U listopadi 1931 kvitni 1932 r kursant shestimisyachnih kursiv tehnikiv navchalnogo kombinatu upravlinnya zaliznichnogo budivnictva u misti Chernigovi zdobuv specialnist molodshogo tehnika zaliznichnogo budivnictva U kvitni 1932 lipni 1933 r golova Koryukivskoyi rajonnoyi radi profspilok Chernigivskoyi oblasti U lipni 1933 travni 1934 r golova rajonnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b U zastupnik sekretarya Ponornickogo rajonnogo komitetu KP b U Chernigivskoyi oblasti U travni 1934 sichni 1936 r instruktor Sribnyanskogo ta Varvinskogo rajonnih komitetiv KP b U Chernigivskoyi oblasti U sichni 1936 veresni 1937 r 2 j sekretar rajonnogo komitetu KP b U Chernigivskoyi oblasti U veresni 1937 kvitni 1938 r 1 j sekretar Losinivskogo rajonnogo komitetu KP b U Chernigivskoyi oblasti U kvitni 1938 veresni 1941 roku vikonuvach obov yazkiv 1 go sekretarya 1 j sekretar Chernigivskogo oblasnogo komitetu KP b U 1941 1944 pid chas nimecko radyanskoyi vijni Zalishenij u pidpilli organizuvav partizanskij zagin yakij pidporyadkovuvavsya NKVS SRSR Za danimi specsluzhb do bereznya 1942 ocholyuvanij O F Fedorovim Chernigivskij partizanskij zagin proviv 16 boyiv ubivshi blizko tisyachi nimeckih vijskovosluzhbovciv provodilisya inshi sistematichni diversiyi na teritoriyi Ukrayini zrujnuvav 33 shosejnih i zaliznichnih mostiv poshkodiv 5 esheloniv na zaliznici pidirvav 5 skladiv 2 zavodi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 travnya 1942 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan v tilu voroga i proyavlenu muzhnist i geroyizm polkovomu komisarovi Oleksiyu Fedorovichu Fedorovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 746 Vzimku i navesni proviv nizku novih diversij Jogo ugrupuvannya narahovuvalo 12 zagoniv Chiselnist vid 3500 do 5400 bijciv Radyanski partizani zi z yednannya O Fedorova vnochi 27 lyutogo 1943 roku napali na okupacijnij garnizon mistechka Koryukivka Planuvalosya vizvoliti z v yaznici zaruchnikiv sered kotrih bula rodina komandira partizanskogo vzvodu kolishnogo golovi kolgospu F Stupaka Vidpovidalnist za diyi partizaniv i pidpilnikiv nacisti poklali na civilne naselennya sho prizvelo do Koryukivskoyi tragediyi 1 2 bereznya 1943 roku 1943 vikonuyuchi zavdannya Ukrayinskogo shtabu partizanskogo ruhu peremistiv diversijni zagoni na teritoriyu pravoberezhnoyi Ukrayini i dali na Volin Tam fedorovci provodili teroristichni operaciyi v ukrayinskih naselenih punktah Odnim iz golovnih zavdan stalinskogo kerivnictva bulo znishennya ukrayinskih povstanciv Z nablizhennyam liniyi frontu ta u zv yazku z provalom vijskovih operacij proti viddiliv UPA vliti do skladu diyuchih armij Chastina fedorivciv kinuta na lobovi ataki m Kovel Naprikinci bereznya 1944 roku partizanske z yednannya yakim keruvav Fedorov pri zustrichi z peredovimi chastinami Chervonoyi armiyi nalichuvalo 5257 osib U berezni 1943 kvitni 1944 zokrema pid chas Volinskoyi tragediyi lipen 1943 1 j sekretar Volinskogo pidpilnogo obkomu KP b U 9 kvitnya 1943 O Fedorovu prisvoyene vijskove zvannya general major Z 7 lipnya 1943 do 14 bereznya 1944 jogo partizani poshkodili 549 esheloniv z boyepripasami palnim tehnikoyu ta prodovolchimi tovarami dzherelo ne vkazane 1462 dni Pislya 1944 30 travnya 1944 3 sichnya 1949 roku 1 j sekretar Hersonskogo oblasnogo komitetu KP b U U grudni 1948 sichni 1950 roku navchavsya na kursah perepidgotovki 1 h sekretariv obkomiv pri CK VKP b u Moskvi U sichni 1950 travni 1952 roku 1 j sekretar Izmayilskogo oblasnogo komitetu KP b U U travni 1952 travni 1957 roku 1 j sekretar Zhitomirskogo oblasnogo komitetu KPU Z travnya 1957 do kvitnya 1979 roku ministr socialnogo zabezpechennya URSR Chlen prezidiyi Radyanskogo komitetu veteraniv vijni Z kvitnya 1979 roku buv golovoyu komisiyi u spravah kolishnih partizaniv i pidpilnikiv pri Prezidiyi VR URSR yaka vikonuvala zokrema filtracijni funkciyi proti lyudej sho perebuvali na okupovanij teritoriyi Partizanski spogadi dokumentalni i hudozhni tvori pismennikiv pro partizaniv i pidpilnikiv persh nizh buti vidanimi recenzuvali dovireni lyudi kolishnogo partizanskogo generala Taki yak poet Mikola Sheremet Vid avtoriv vimagalosya privoditi yihni tvori u vidpovidnist z tochkoyu zoru Fedorova Mogila Oleksiya Fedorova Pomer 9 veresnya 1989 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Avtori pam yatnika skulptor O O Kovalov arhitektor O K Stukalov TvoriAvtor spogadiv Podpolnyj obkom dejstvuet Partizanskoe dvizhenie na Chernigovshine i Volyni Dvazhdy Geroj Sov Soyuza A Fedorov Literaturnaya zapis Evg Bosnyackogo Moskva Voen izd vo 1947 1954 Kn 1 Kommunisty uhodyat v podpole 1947 198 s Kn 2 Bolshoj otryad 1949 267 s Kn 3 Vpered na zapad 1954 216 s Tri knigi v odnom tome 1954 609 s Poslednyaya zima Literaturnaya zapis E Shatrova Voennoe izd vo 1965 382 s Sov pisatel 1981 365 s Pidpilnij obkom diye Kiyiv 1986 Ostannya zima partizanska buvalshina lit zapis Ye Shatrova Dnipro Kiyiv 1965 332 s Literaturnij zapis Ye Shatrova Foto Ya Davidzona Per z ros A Shiyana Kiyiv Politvidav Ukrayini 1976 325 s lit zapis Ye Shatrova per z ros A Shiyana K Politvidav Ukrayini 1982 328 s Vijna narodna vijna svyashenna Kiyiv 1984 Na osnovi spogadiv Ostannya zima i Pidpilnij obkom diye Anatolij Bukovskij stvoriv odnojmenni telefilmi 1978 i 1984 NagorodiDvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 18 05 1942 04 01 1944 Nagorodzhenij vismoma ordenami Lenina 7 02 1939 18 05 1942 23 01 1948 26 02 1958 24 04 1961 23 10 1967 27 03 1981 28 03 1986 ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 31 03 1971 ordenom Suvorova 1 go stupenya 2 05 1945 ordenom Bogdana Hmelnickogo 1 go stupenya 7 08 1944 ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 1 02 1945 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 17 03 1976 ordenom Chervonoyi Zirki 6 11 1945 medalyami Pochesni zvannyaPochesnij gromadyanin Kovelya 1969 Lucka 1969 Hersona 1988 Chernigova Pozbavlenij Pochesnij gromadyanin Kiyeva do travnya 2023 Pam yatPogruddya Oleksiya Fedorova u Dnipri demontovano 9 lyutogo 2023 r U Kiyevi na budinku 9 po vulici Zankoveckoyi v yakomu z 1966 go po 1989 roki prozhivav O F Fedorov isnuvala memorialna doshka U dniprovskij serednij shkoli 107 diyala kimnata muzej Oleksiya Fedorova Na shkoli bulo vstanovleno memorialnu doshku U misti Koryukivci Chernigivskoyi oblasti na podvir yi ZOSSh 1 isnuvalo pogruddya O F Fedorova 10 sichnya 2023 roku u misti Dnipro demontovano pogruddya Oleksiyu Fedorovu U misti Kovel vulicyu Oleksiya Fedorova perejmenuvali na vulicyu Ivana Fedorova U misti Luck vulicyu Fedorova perejmenuvali na vulicyu Geroyiv Dobrovolciv LiteraturaZabolotna T V Fedorov Oleksij Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 277 ISBN 978 966 00 1359 9 Zhadko Viktor Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 266 Zhadko Viktor U pam yati Kiyeva K 2007 S 401 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Bichkov L N Partizanskoe dvizhenie v gody Vel Otech vojny M 1965 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voenizdat 1988 ros Dvazhdy Geroi Sovetskogo Soyuza M Voenizdat 1973 ros I general i ryadovoj Dnepropetrovsk Promin 1983 ros Narodnye Geroi M 1983 ros Pavlov V V General Orlenko 2 e izd M 1972 ros Podvigom proslavlennye Kiev 1985 ros Sovetskie partizany M 1961 ros PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza t t Kovpaku S A Kopenkinu I I Saburovu A N Fyodorovu A F osobo otlichivshimsya v partizanskoj borbe v tylu protiv nemeckih zahvatchikov ot 18 maya 1942 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 5 iyunya 20 179 S 1 Yurij Potashnij Zhurnalist magistr derzhavnogo upravlinnya Kiyiv Koryukivka zabuta tragediya Yak nacisti znishili 7 tisyachne mistechko Istorichna pravda 2 bereznya 2011 Sergij Butko predstavnik UINP u Chernigivskij oblasti Komunistichnij funkcioner i partizan Oleksij Fedorov pidlyagaye dekomunizaciyi c 2020 Oficijnij vebsajt UINP Vasil Ustimenko U kozhnogo svoya pravda Istina odna Koryukivka Dovichnij bil Kiyiv Ukrayina 2013 S 198 ISBN 978 966 524 414 1 A Fyodorov Podpolnyj obkom dejstvuet Titulnyj list 1947 Podpolnyj obkom dejstvuet Zhurnal Kommersant Vlast 48 ot 05 12 2005 str 72 unichtozhenie zhivoj sily i tehniki protivnika ne bylo samocelyu otryadov NKVD Glavnym bylo vyzvat otvetnye karatelnye akcii nemcev protiv naseleniya chtoby lyudi perestali schitat soldat vermahta osvoboditelyami ot bolshevistskogo gneta Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O nagrazhdenii Geroev Sovetskogo Soyuza Kovpaka Sidora Artemevicha i Fyodorova Alekseya Fyodorovicha vtoroj medalyu Zolotaya zvezda ot 4 yanvarya 1944 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 13 yanvarya 2 262 S 1 Kosyh i Shkurko pochetnye grazhdane Chernigova ros gorod cn ua 28 serpnya 2015 Brezhnyeva i she p yatoh osib pozbavili zvannya Pochesnij gromadyanin Kiyeva RBK Ukraina ukr Procitovano 29 travnya 2023 Svoboda Radio 9 lyutogo 2023 U Dnipri demontuvali pam yatnik general majoru NKVS Oleksiyevi Fedorovu Radio Svoboda ukr Procitovano 12 lyutogo 2023 DzherelaStattya pro O F Fedorova na sajti Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati ros Korotka biografiya O F Fedorova na sajti Hronos ros Nekropoli Kiyeva ros Literatura pro O F FedorovaKnigi Grigorij Balickij Vibuhi grimlyat na Volini lit zapis Yevgena Zhelyeznyakova K Molod 1990 192 s Klokov V I Kovelskij uzel K Politizdat Ukrainy 1981 238 s Slinko I I Pidpillya i partizanskij ruh na Ukrayini na zavershalnomu etapi vizvolennya 1944 r K Naukova dumka 1970 173 s Statti 2005 2020 Sergij Butko predstavnik UINP u Chernigivskij oblasti Komunistichnij funkcioner i partizan Oleksij Fedorov pidlyagaye dekomunizaciyi c 2020 Oficijnij vebsajt UINP Oleksandr Gogun Ne mensh zhorstoko nizh z doroslimi Povodzhennya z ditmi v radyanskij partizanskij vijni 1941 1944 rr na prikladi Ukrayini Siveryanskij litopis 2019 4 5 S 157 172 Persha publikaciya statti Gogun Oleksandr Sergijovich Nicht weniger grausam als mit Erwachsenen Der Umgang mit Kindern im sowjetischen Partisanenkrieg 1941 1944 am Beispiel der Ukraine Kindheiten im Zweiten Weltkrieg Hg Francesca Weil Andre Postert de Mitteldeutscher Verlag 2018 S 129 148 11 bereznya 1942 r na ukrayinsko rosijskomu prikordonni v hodi napadu na selo Ivanivka pidlegli pershogo sekretarya chernigivskogo obkomu Oleksiya Fedorova vidrubuvali ruki dityam policayiv Zazvichaj diti narodzheni v partizanskih zagonah dovgo ne zhivut yih dushat yak mishej vrazhaye te sho ditinu vbivali abo nakazuvali vbiti a ne napriklad viddavali civilnomu naselennyu Vidomosti pro taki vipadki ne zustrichalisya 1984 2004 Mihajlo P yeha Jshli na bij partizani do 100 richchya z dnya narodzhennya O F Fedorova Zhitomirshina 2001 26 berez 1964 1982 Uhodili v pohod partizany stranicy partizanskoj fotoletopisi fotografii Yakova Davidzona tekst Igorya Zasedy K Mistectvo 1980 S 15 17 General Orlenko fot ru General Orlenko Lyudi bessmertnogo podviga ocherki o dvazhdy i trizhdy Geroyah Sovetskogo Soyuza Kn 2 4 e izd ispr i dop M Politizdat 1975 S 497 507 Narodni mesniki Istoriya Ukrayinskoyi RSR za red K K Dubini K Politvidav Ukrayini 1967 S 299 303