Ойген Адольф Герман Петерсен (16 серпня 1836, Гайлігенгафен — 14 грудня 1919, Гамбург) — німецький класичний археолог і філолог.
Ойген Петерсен | |
---|---|
нім. Eugen Adolf Hermann Petersen | |
Народився | 16 серпня 1836[1][2][3] Гайлігенгафен, Східний Гольштейн, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина[1] |
Помер | 14 грудня 1919[1][2][3] (83 роки) Гамбург, Веймарська республіка, Німецький Райх[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | мистецтвознавець, археолог, педагог, письменник, викладач університету, класицист, класичний філолог, класичний археолог |
Галузь | історія, археологія і епіграфіка |
Alma mater | Кільський університет і Боннський університет |
Вчене звання | професор |
Вчителі | Фрідріх Готліб Велькер |
Знання мов | німецька[2] |
Заклад | d, Карлів університет, d і Німецький археологічний інститут |
Членство | Німецький археологічний інститут, Геттінгенська академія наук, d, d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
З біографії
Вивчав класичну філологію в університетах Кіля та Бонна, де на нього вплинули Фрідріх Ґотліб Велькер, Фрідріх Рітшль та Отто Ян. У 1859 році він здобув ступінь доктора в Кілі, захистивши дисертацію про Теофраста. Після закінчення навчання він працював у Istituto di Corrispondenza Archeologica в Римі, де досліджував нещодавно відкриті поховання на Віа Латіна.
У 1862 році він отримав диплом класичної філології в університеті Ерлангена. З 1864 року він викладав у гімназії в Гузумі, потім з 1869 року працював на аналогічній посаді в Плені. З 1873 по 1879 рік він працював професором класичної філології та археології в Тартуському університеті, а згодом був призначений наступником Отто Бенндорфа в Празькому університеті.
З 1882 по 1885 разом з Бенндорфом, Феліксом фон Лушаном, Каролем Лянцкоронським та іншими він брав участь в археологічних дослідженнях у Малій Азії, про що написав дослідження «Reisen in Lykien, Milyas und Kibyratis» (1889) та «Städte Pamphyliens und Pisidiens» (1890—92). У 1886 році його обрали першим секретарем Німецького археологічного інституту (НАІ) в Афінах, а протягом наступного року змінив Вільгельма Генцена на посаді керівника НАІ в Римі.
Вибрані праці
- Die Kunst des Pheidias am Parthenon und zu Olympia, 1873 — Мистецтво Фідія в Парфеноні та в Олімпії .
- Reisen in Lykien, Milyas und Kibyratis (разом з Феліксом фон Лушаном), 1889 — Подорож до Лікії, Міляса та Кібіри.
- Städte Pamphyliens und Pisidiens (разом з Джорджем Німаном і Каролем Ланцкоронським), 2 томи, 1890–92 — Міста Памфілії та Пісідії.
- Die Marcus-Säule auf Piazza Colonna in Rom (разом з Альфредом фон Домашевським і Гульєльмо Кальдеріні), 1896 р. — Колона Марка Аврелія на площі Пьяцца Колонна в Римі.
- Trajans Dakische Kriege (2 томи, 1899—1903) — Дакійські війни Траяна.
- Vom alten Rom (друге видання, 1900) — Про стародавній Рим.
- Die Burgtempel der Athenaia, 1907 — Замковий храм Афіни.
- Die attische Tragödie als Bild- und Bühnenkunst, 1915 — Аттична трагедія як образ і сценічне мистецтво.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11612234X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Petersen, Adolf Hermann Eugen at Neue Deutsche Biographie
- Eugen Petersen de.Wikisource
Література
- Horst Blanck: Eugen Petersen 1836–1919. In: Reinhard Lullies, Wolfgang Schiering (Hrsg.): Archäologenbildnisse. Porträts und Kurzbiographien von Klassischen Archäologen deutscher Sprache. von Zabern, Mainz 1988, , S. 63–64.
- Horst Blanck. Petersen, Adolf Hermann Eugen. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2001, Band 20, S. 254 f. (Digitalisat).
Посилання
У Вікіджерелах є de:Eugen Petersen |
- Бібліографія. Ойген Петерсен // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Ойген Петерсен // Цифрова бібліотека Німеччини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ojgen Adolf German Petersen 16 serpnya 1836 Gajligengafen 14 grudnya 1919 Gamburg nimeckij klasichnij arheolog i filolog Ojgen Petersennim Eugen Adolf Hermann PetersenNarodivsya16 serpnya 1836 1836 08 16 1 2 3 Gajligengafen Shidnij Golshtejn Shlezvig Golshtejn Nimechchina 1 Pomer14 grudnya 1919 1919 12 14 1 2 3 83 roki Gamburg Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 1 Krayina NimechchinaDiyalnistmistectvoznavec arheolog pedagog pismennik vikladach universitetu klasicist klasichnij filolog klasichnij arheologGaluzistoriya arheologiya i epigrafikaAlma materKilskij universitet i Bonnskij universitetVchene zvannyaprofesorVchiteliFridrih Gotlib VelkerZnannya movnimecka 2 Zakladd Karliv universitet d i Nimeckij arheologichnij institutChlenstvoNimeckij arheologichnij institut Gettingenska akademiya nauk d d i dU shlyubi zdDitid i dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZ biografiyiVivchav klasichnu filologiyu v universitetah Kilya ta Bonna de na nogo vplinuli Fridrih Gotlib Velker Fridrih Ritshl ta Otto Yan U 1859 roci vin zdobuv stupin doktora v Kili zahistivshi disertaciyu pro Teofrasta Pislya zakinchennya navchannya vin pracyuvav u Istituto di Corrispondenza Archeologica v Rimi de doslidzhuvav neshodavno vidkriti pohovannya na Via Latina U 1862 roci vin otrimav diplom klasichnoyi filologiyi v universiteti Erlangena Z 1864 roku vin vikladav u gimnaziyi v Guzumi potim z 1869 roku pracyuvav na analogichnij posadi v Pleni Z 1873 po 1879 rik vin pracyuvav profesorom klasichnoyi filologiyi ta arheologiyi v Tartuskomu universiteti a zgodom buv priznachenij nastupnikom Otto Benndorfa v Prazkomu universiteti Z 1882 po 1885 razom z Benndorfom Feliksom fon Lushanom Karolem Lyanckoronskim ta inshimi vin brav uchast v arheologichnih doslidzhennyah u Malij Aziyi pro sho napisav doslidzhennya Reisen in Lykien Milyas und Kibyratis 1889 ta Stadte Pamphyliens und Pisidiens 1890 92 U 1886 roci jogo obrali pershim sekretarem Nimeckogo arheologichnogo institutu NAI v Afinah a protyagom nastupnogo roku zminiv Vilgelma Gencena na posadi kerivnika NAI v Rimi Vibrani praciDie Kunst des Pheidias am Parthenon und zu Olympia 1873 Mistectvo Fidiya v Parfenoni ta v Olimpiyi Reisen in Lykien Milyas und Kibyratis razom z Feliksom fon Lushanom 1889 Podorozh do Likiyi Milyasa ta Kibiri Stadte Pamphyliens und Pisidiens razom z Dzhordzhem Nimanom i Karolem Lanckoronskim 2 tomi 1890 92 Mista Pamfiliyi ta Pisidiyi Die Marcus Saule auf Piazza Colonna in Rom razom z Alfredom fon Domashevskim i Gulyelmo Kalderini 1896 r Kolona Marka Avreliya na ploshi Pyacca Kolonna v Rimi Trajans Dakische Kriege 2 tomi 1899 1903 Dakijski vijni Trayana Vom alten Rom druge vidannya 1900 Pro starodavnij Rim Die Burgtempel der Athenaia 1907 Zamkovij hram Afini Die attische Tragodie als Bild und Buhnenkunst 1915 Attichna tragediya yak obraz i scenichne mistectvo PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11612234X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Petersen Adolf Hermann Eugen at Neue Deutsche Biographie Eugen Petersen de WikisourceLiteraturaHorst Blanck Eugen Petersen 1836 1919 In Reinhard Lullies Wolfgang Schiering Hrsg Archaologenbildnisse Portrats und Kurzbiographien von Klassischen Archaologen deutscher Sprache von Zabern Mainz 1988 ISBN 3 8053 0971 6 S 63 64 Horst Blanck Petersen Adolf Hermann Eugen Neue Deutsche Biographie Berlin 2001 Band 20 S 254 f Digitalisat PosilannyaU Vikidzherelah ye de Eugen Petersen Bibliografiya Ojgen Petersen Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Ojgen Petersen Cifrova biblioteka Nimechchini