Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лянцкоронський Примітки Кароль ЛянцкоронськийKarol LanckorońskiНародив

Кароль Лянцкоронський

Кароль Лянцкоронський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лянцкоронський.

Кароль Лянцкоронський
Karol Lanckoroński
image
Народився4 червня 1848(1848-06-04)
Відень
Помер15 липня 1933(1933-07-15) (85 років)
там само
Похованняd
Громадянствоimage Австрійська імперія → image Австро-Угорщина
Національністьполяк
Діяльністьпосол парламенту, мистецтвознавець, письменник
Сфера роботиколекціонування[1], мистецтвознавство[1], меценатство[1] і охорона пам'яток історії та культури[1]
Роки активності1875[2] — 1933[2]
Членствоd і Польська академія знань
РідЛянцкоронські
Батькоd
Матиd
Родичіd, d і d
У шлюбі зМаргарита Ліхновська
ДітиКароліна Лянцкоронська[3], d і d[3]
Нагороди
image image
image Кароль Лянцкоронський у Вікісховищі
image
image
Кароль з донькою Кароліною

Ка́роль Антоній Лео Людвік Лянцкоро́нський (пол. Karol Antoni Leo Ludwik Lanckoroński, нім. Karl Graf Lanckoroński(-Brzezie); 4 червня1848, Відень — 15 липня 1933, там само) — граф, польський мистецтвознавець, колекціонер, письменник, мандрівник, спадковий член Палати Панів в австрійській Державній Раді, віце-президент[] Організації культурної оборони в Галичині, кавалер ордену Золотого Руна, мальтійський кавалер. Доктор права.

Був власником маєтків у Східній Галичині (Розділ, Комарно, Ягільниця), Королівстві Польськім (Водзіслав коло Єнджейова) і Штирії (Фрауенвальд).

Життєвий шлях

Народився у Відні в родині Казімежа Вінцентія Міхала Лянцкоронського (1802—1874, член галицького станового сейму, довічний член Палати панів австрійського Райхсрату з 1861) і його дружини Леонії з Потоцьких. Після закінчення гімназії відбув студії у Віденському університеті (1866—1870), закінчивши їх із здобуттям ступеня доктора права (1870).

У молодості багато подорожував по Європі, а також вздовж африканського і азійського узбережжя Середземного моря. Найбільше подорожував по Італії і став визначним знавцем . У 1882 році взяв участь в експедиції австрійського археолога до Лідії в Малій Азії. Через два роки організував і фінансував велику наукову експедицію до Памфілії і Пісідії (також в Малій Азії). У цій експедиції, крім австрійських археологів, взяли участь професор історії мистецтва Ягелонського університету Мар'ян Соколовський, а також художник Яцек Мальчевський, який мав приязні стосунки з Каролем.

В 1885 році відбулася наступна експедиція до Памфілії і Пісідії, відправлена Лянцкоронським. Завдяки цим експедиціям було досліджено і описано руїни стародавніх міст з часів Римської імперії. Результати досліджень були видані стараннями Лянцкоронського у книзі під назвою «Міста Памфілії і Пісідії», яку перекладено на німецьку, польську і французьку мови (версія польська, т. І — ІІ, Краків 1890 і 1896). В 1888–1889 рр. Лянцкоронський подорожує навколо світу, затримується в Індії і Японії, де досліджує місцеве мистецтво. Обширний щоденник тієї подорожі був виданий німецькою, а наступний польською мовами («Naookolo ziemi 1888—1889», Kr.1896). Велика заслуга Лянцкоронського полягала у доведенні до реставрації славетної ранньохристиянсько-римської базиліки в місті Аквілея у північно-східній Італії і видання ілюстрованої монографії про врятовану пам'ятку («Dom von Aquileia» Wien 1906). Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року іменований почесним членом товариства.

Громадська діяльність. Колекціонування

Стараннями Лянцкоронського також багато завдячують збереженню пам'яток мистецтва у Відні та Польщі. Як співорганізатор і член найвищих австрійських відомств у справах мистецтва причинився до утворення на терені всієї держави установи, яка опікувалася пам'ятками, а також сучасної консерваторської служби. У Польщі зацікавлення Лянцкоронського були сконцентровані у справі реставрації Вавелю. Під кінець XIX ст. став членом опікунського комітету над відновленням вавельської катедри, для якої Антоній Мадейський у 1901 році виконав саркофаг королеви Ядвіґи його коштом.

Колекціонував скульптури й керамічні вироби стародавніх Греків і Римлян. З подорожі навколо світу привіз староіндійські, китайські та японські твори мистецтва. Було репрезентовано багато польських творів мистецтва, зокрема кілька портретів роботи Марчелло Баччареллі, колекцію родинних портретів Жевуських, Лянцкоронських і Потоцьких, картини й малюнки Пйотра Міхаловського, Артура Гроттгера, Яна Матейка, Яцека Мальчевського, Казімежа Похвальського. У 1892–1894 роках коштом Лянцкоронського у Відні збудовано показний палац у необароковому стилі, у якому зберігалася його колекція. Поза Віднем збирав твори мистецтва й у своїй літній резиденції в Роздолі.

Брав активну участь у засіданнях Польського Кола в австрійському парламенті, був головою комітету по відновленню польського костелу на вул. Реннвеґ у Відні, відкритого в 1898 році. Офірував Кабінетові мистецтв та археології Ягелонського університету гіпсові відливи італійських скульптур епохи ренесансу, Академії Мистецтв у Римі — зібрання кільканадцяти тисяч фоторепродукцій творів мистецтва. У 1891 році обраний членом-кореспондентом Академії Мистецтв, в 1907 йому було надано звання доктора honoris causa Ягайлонського університету. Також був членом Академії наук у Відні, доктором «honoris causa» Берлінського університету. У 1903 році нагороджений , на початку 1914 року отримав звання Великого охмістра (Oberstkammerer; найвищий двірський сан).

Після закінчення Першої світової війни й розпаду Австро-Угорщини залишився у Відні. 1918 року разом з колишнім міністром для Галичини Казімежем Хлендовським, колишнім шефом цісарської канцелярії Яном Левицьким і журналістом Бернардом Шарліттом увійшов у склад комісії, створеної під час останньої війни.

Помер 15 липня 1933 року у Відні.

Родина

Лянцкоронський був тричі одруженим, з австріячками Марією Зальм (одруження стає невизнаним в 1882 році) і Францішкою Аттемс (померла в 1893 році), також з прусачкою Маргарет фон Ліхновски. Мав троє дітей, які всі були виховані поляками:

  • Антоній (1893—1965), до 1939 року економічний діяч у Польщі, в 1939—1945 рр. — працівник Міжнародного Червоного Хреста в Женеві, в 1960 році створив фонд імені Карла Лянцкоронського у Швейцарії. В 1967 році Кароліною і Аделаїдою цей фонд був перейменований на фундацію ім. Лянцкоронських, яка фінансово підтримує польські культурні інституції.
  • Кароліна (1898—2002).
  • Аделаїда (народ. 1903).

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. Єжи Дунін-Борковський вказав, що 4 листопада → Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]… — S. 526.
  5. Граф Кароль Лянцкоронський з Чортківщини був не лише "останнім гуманістом європейської аристократії". "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 30 червня 2015. Процитовано 25 лютого 2024.
  6. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 534 (одрук, має бути 345). (пол.)
  7. Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38.
  8. . Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 26 червня 2016.
  9. Син етнічного русина (українця).[]

Джерела

  • Der Dom von Aquileia: sein Bau und seine Geschichte [ 1 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Wien, 1906.
  • Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 526—528. (пол.)
  • Taborski R. Lanckoroński Karol z Brzezia (1848—1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zesz. 70. — S. 442—443. (пол.)

Посилання

  • Графські скарби [ 8 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • /
  • Karol Antoni hr. Lanckoroński z Brzezia h. Zadora [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyanckoronskij Primitki Karol LyanckoronskijKarol LanckoronskiNarodivsya4 chervnya 1848 1848 06 04 VidenPomer15 lipnya 1933 1933 07 15 85 rokiv tam samoPohovannyadGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistpolyakDiyalnistposol parlamentu mistectvoznavec pismennikSfera robotikolekcionuvannya 1 mistectvoznavstvo 1 mecenatstvo 1 i ohorona pam yatok istoriyi ta kulturi 1 Roki aktivnosti1875 2 1933 2 Chlenstvod i Polska akademiya znanRidLyanckoronskiBatkodMatidRodichid d i dU shlyubi zMargarita LihnovskaDitiKarolina Lyanckoronska 3 d i d 3 Nagorodi Karol Lyanckoronskij u VikishovishiKarol z donkoyu Karolinoyu Ka rol Antonij Leo Lyudvik Lyanckoro nskij pol Karol Antoni Leo Ludwik Lanckoronski nim Karl Graf Lanckoronski Brzezie 4 chervnya1848 Viden 15 lipnya 1933 tam samo graf polskij mistectvoznavec kolekcioner pismennik mandrivnik spadkovij chlen Palati Paniv v avstrijskij Derzhavnij Radi vice prezident dzherelo Organizaciyi kulturnoyi oboroni v Galichini kavaler ordenu Zolotogo Runa maltijskij kavaler Doktor prava Buv vlasnikom mayetkiv u Shidnij Galichini Rozdil Komarno Yagilnicya Korolivstvi Polskim Vodzislav kolo Yendzhejova i Shtiriyi Frauenvald Zhittyevij shlyahNarodivsya u Vidni v rodini Kazimezha Vincentiya Mihala Lyanckoronskogo 1802 1874 chlen galickogo stanovogo sejmu dovichnij chlen Palati paniv avstrijskogo Rajhsratu z 1861 i jogo druzhini Leoniyi z Potockih Pislya zakinchennya gimnaziyi vidbuv studiyi u Videnskomu universiteti 1866 1870 zakinchivshi yih iz zdobuttyam stupenya doktora prava 1870 U molodosti bagato podorozhuvav po Yevropi a takozh vzdovzh afrikanskogo i azijskogo uzberezhzhya Seredzemnogo morya Najbilshe podorozhuvav po Italiyi i stav viznachnim znavcem U 1882 roci vzyav uchast v ekspediciyi avstrijskogo arheologa do Lidiyi v Malij Aziyi Cherez dva roki organizuvav i finansuvav veliku naukovu ekspediciyu do Pamfiliyi i Pisidiyi takozh v Malij Aziyi U cij ekspediciyi krim avstrijskih arheologiv vzyali uchast profesor istoriyi mistectva Yagelonskogo universitetu Mar yan Sokolovskij a takozh hudozhnik Yacek Malchevskij yakij mav priyazni stosunki z Karolem V 1885 roci vidbulasya nastupna ekspediciya do Pamfiliyi i Pisidiyi vidpravlena Lyanckoronskim Zavdyaki cim ekspediciyam bulo doslidzheno i opisano ruyini starodavnih mist z chasiv Rimskoyi imperiyi Rezultati doslidzhen buli vidani starannyami Lyanckoronskogo u knizi pid nazvoyu Mista Pamfiliyi i Pisidiyi yaku perekladeno na nimecku polsku i francuzku movi versiya polska t I II Krakiv 1890 i 1896 V 1888 1889 rr Lyanckoronskij podorozhuye navkolo svitu zatrimuyetsya v Indiyi i Yaponiyi de doslidzhuye misceve mistectvo Obshirnij shodennik tiyeyi podorozhi buv vidanij nimeckoyu a nastupnij polskoyu movami Naookolo ziemi 1888 1889 Kr 1896 Velika zasluga Lyanckoronskogo polyagala u dovedenni do restavraciyi slavetnoyi rannohristiyansko rimskoyi baziliki v misti Akvileya u pivnichno shidnij Italiyi i vidannya ilyustrovanoyi monografiyi pro vryatovanu pam yatku Dom von Aquileia Wien 1906 Chlen Tovaristva opiki nad polskimi pam yatkami mistectva i kulturi 8 bereznya 1912 roku imenovanij pochesnim chlenom tovaristva Gromadska diyalnist KolekcionuvannyaStarannyami Lyanckoronskogo takozh bagato zavdyachuyut zberezhennyu pam yatok mistectva u Vidni ta Polshi Yak spivorganizator i chlen najvishih avstrijskih vidomstv u spravah mistectva prichinivsya do utvorennya na tereni vsiyeyi derzhavi ustanovi yaka opikuvalasya pam yatkami a takozh suchasnoyi konservatorskoyi sluzhbi U Polshi zacikavlennya Lyanckoronskogo buli skoncentrovani u spravi restavraciyi Vavelyu Pid kinec XIX st stav chlenom opikunskogo komitetu nad vidnovlennyam vavelskoyi katedri dlya yakoyi Antonij Madejskij u 1901 roci vikonav sarkofag korolevi Yadvigi jogo koshtom Kolekcionuvav skulpturi j keramichni virobi starodavnih Grekiv i Rimlyan Z podorozhi navkolo svitu priviz staroindijski kitajski ta yaponski tvori mistectva Bulo reprezentovano bagato polskih tvoriv mistectva zokrema kilka portretiv roboti Marchello Bachcharelli kolekciyu rodinnih portretiv Zhevuskih Lyanckoronskih i Potockih kartini j malyunki Pjotra Mihalovskogo Artura Grottgera Yana Matejka Yaceka Malchevskogo Kazimezha Pohvalskogo U 1892 1894 rokah koshtom Lyanckoronskogo u Vidni zbudovano pokaznij palac u neobarokovomu stili u yakomu zberigalasya jogo kolekciya Poza Vidnem zbirav tvori mistectva j u svoyij litnij rezidenciyi v Rozdoli Brav aktivnu uchast u zasidannyah Polskogo Kola v avstrijskomu parlamenti buv golovoyu komitetu po vidnovlennyu polskogo kostelu na vul Rennveg u Vidni vidkritogo v 1898 roci Ofiruvav Kabinetovi mistectv ta arheologiyi Yagelonskogo universitetu gipsovi vidlivi italijskih skulptur epohi renesansu Akademiyi Mistectv u Rimi zibrannya kilkanadcyati tisyach fotoreprodukcij tvoriv mistectva U 1891 roci obranij chlenom korespondentom Akademiyi Mistectv v 1907 jomu bulo nadano zvannya doktora honoris causa Yagajlonskogo universitetu Takozh buv chlenom Akademiyi nauk u Vidni doktorom honoris causa Berlinskogo universitetu U 1903 roci nagorodzhenij na pochatku 1914 roku otrimav zvannya Velikogo ohmistra Oberstkammerer najvishij dvirskij san Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni j rozpadu Avstro Ugorshini zalishivsya u Vidni 1918 roku razom z kolishnim ministrom dlya Galichini Kazimezhem Hlendovskim kolishnim shefom cisarskoyi kancelyariyi Yanom Levickim i zhurnalistom Bernardom Sharlittom uvijshov u sklad komisiyi stvorenoyi pid chas ostannoyi vijni Pomer 15 lipnya 1933 roku u Vidni RodinaLyanckoronskij buv trichi odruzhenim z avstriyachkami Mariyeyu Zalm odruzhennya staye neviznanim v 1882 roci i Francishkoyu Attems pomerla v 1893 roci takozh z prusachkoyu Margaret fon Lihnovski Mav troye ditej yaki vsi buli vihovani polyakami Antonij 1893 1965 do 1939 roku ekonomichnij diyach u Polshi v 1939 1945 rr pracivnik Mizhnarodnogo Chervonogo Hresta v Zhenevi v 1960 roci stvoriv fond imeni Karla Lyanckoronskogo u Shvejcariyi V 1967 roci Karolinoyu i Adelayidoyu cej fond buv perejmenovanij na fundaciyu im Lyanckoronskih yaka finansovo pidtrimuye polski kulturni instituciyi Karolina 1898 2002 Adelayida narod 1903 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 RKDartists d Track Q17299517 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Yezhi Dunin Borkovskij vkazav sho 4 listopada Dunin Borkowski J Almanach blekitny 24 veresnya 2015 u Wayback Machine S 526 Graf Karol Lyanckoronskij z Chortkivshini buv ne lishe ostannim gumanistom yevropejskoyi aristokratiyi ZOLOTA PEKTORAL ukr 30 chervnya 2015 Procitovano 25 lyutogo 2024 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 T 13 S 534 odruk maye buti 345 pol Kronika Architekt 1912 3 4 S 38 Arhiv originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2016 Sin etnichnogo rusina ukrayincya dzherelo DzherelaDer Dom von Aquileia sein Bau und seine Geschichte 1 lyutogo 2016 u Wayback Machine Wien 1906 Dunin Borkowski J Almanach blekitny Genealogia zyjacych rodow polskich 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1909 S 526 528 pol Taborski R Lanckoronski Karol z Brzezia 1848 1933 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 T XVI 3 Zesz 70 S 442 443 pol PosilannyaGrafski skarbi 8 bereznya 2012 u Wayback Machine Karol Antoni hr Lanckoronski z Brzezia h Zadora 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine pol

Дата публікації:
Топ