Накшиді ль султа н тур Nakşidil Sultan також Накші кади н тур Nakşi Kadın 1766 22 серпня 1817 наложниця османського султ

Накшиді́ль-султа́н (тур. Nakşidil Sultan), також Накші́-кади́н (тур. Nakşi Kadın; 1766 — 22 серпня 1817) — наложниця османського султана Абдул-Гаміда I, мати султана Махмуда II, валіде-султан.

Накшиділь Султан тур. Nakşidil Sultan


Народження:	Грузія
Смерть:	22 серпня 1817(1817-08-22) Стамбул, Османська імперія
Причина смерті:	туберкульоз
Поховання:	Константинополь
Країна:	Османська імперія
Релігія:	сунізм
Діти:	Махмуд II
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походження

Накшиділь народилася 1766 року.

Достовірно невідомо, звідки вона була родом. За популярною версією, Накшиділь тотожна Еме де Рівері — дочці французького плантатора з Мартиніки Анрі-Жакоба дю Бюк де Рівері і далекій родичці імператриці Жозефіни де Богарне. Влітку 1788 року Еме покинула Францію на кораблі, який безслідно зник у морі. За легендою, що мала на меті політичні та дипломатичні цілі, Еме захопили пірати і продали в гарем османського султана Абдул-Гаміда I. Версія ця не має документальних підтверджень, попри це легенді про «кузину» імператриці Жозефіни Богарне, що стала «царицею Сходу», присвячено кілька історичних романів і художніх фільмів.

Більшість наложниць у гаремах султанів, починаючи від XVIII століття, були родом з Кавказу; ймовірно, Накшиділь була однією з них. На думку Недждета Сакаоглу, вона могла бути черкеcкою або, ймовірніше, грузинкою. З раннього дитинства дівчинка росла і виховувалася в одному з палаців, що належали султанській родині, і отримала типову турецько-ісламську освіту.

Хоча в дослідженнях істориків і гаремних документах матір Махмуда II найчастіше називають саме Накшиділь, на її могилі і на її особистій печатці зазначено ім'я Накши-кадин.

Наложниця султана

Султан Абдул-Гамід I, наложницею якого була Накшиділь

Інформація про життя Накшиділь вкрай уривчаста. Після потрапляння до столиці Османської імперії, Накшиділь опинилася в палаці Есми-султан, сестри Абдул-Гаміда I, де її помітив султан. Абдул-Гамід I став часто відвідувати сестру, після чого Есма подарувала йому Накшиділь. Вона стала сьомою кадин-ефенді султана. Свою першу дитину, сина Мурада, Накшиділь народила 22 жовтня 1783 року. 3 березня 1784 або 21 лютого 1785 року шехзаде Мурад помер від віспи, що позначилося на положенні Накшиділь у гаремі. Проте, на прохання султана, Накшиділь виділено утримання, яке раніше надавалось її синові. 20 липня 1785 року Накшиділь знову народила сина — майбутнього султана Махмуда II. Свою останню дитину, дочку Саліху, Накшиділь народила 27, 28 або 30 листопада 1786 року; Саліха померла з невідомої причини у віці 7 місяців 5 червня 1787 року. Таким чином, Махмуд II став єдиною дитиною Накшиділь, що дожила до зрілого віку.

Разом зі сином Накшиділь деякий час провела в одному з палаців у Бешикташі. У листуванні між Махмудом і його батьком з цього приводу шехзаде називає свою матір «поважною матінкою». Під час від'їзду Накшиділь з Топкапі влаштовано урочисті проводи, що свідчить про її вплив у гаремі. 7 квітня 1789 Абдул-Гамід I помер. На троні опинився його племінник Селім III, а гарем покійного султана відправлено до старого палацу. Це розлучило Накшиділь із сином на наступні кілька років. Про її життя в старому палаці не відомо нічого, крім витрат на харчування Накшиділь.

Селіма III, до якого Абдул-Гамід ставився вельми тепло, повалено 29 травня 1807 року і вбито 28 червня 1808 року за наказом нового султана Мустафи IV — сина Абдул-Гаміда I від Айше Сенієпервер-султан, також черкешенки або грузинки за походженням. Тоді ж планувалося вбивство і сина Накшиділь, проте Махмуду вдалося втекти. Правління Мустафи IV тривало недовго: влітку 1808 року русчуцький губернатор Байрактар Мустафа-паша, який раніше планував відновити на троні Селіма III, захопив султанський палац, заарештував султана Мустафу IV і звів на трон сина Накшиділь. Деякі джерела вказують, що сама Накшиділь у цей час була в палаці Топкапи і допомагала синові ховатися від убивць, проте насправді вона не покидала Старого палацу з часів смерті чоловіка. У цей час джерелом стабільного річного доходу Накшиділь стали три ферми поблизу Фатіха.

Мати султана

Махмуд II зійшов на престол 28 липня 1808 року. 8 серпня під час урочистої церемонії валіде-і алайи Накшиділь повернулася до палацу Топкапи і прийняла титул валіде-султан. Організовуала переїзд Накшиділь і святкування з цього приводу Ахретлік Айше Дюррюшехвар-ханим, за різними даними названа або єдинокровна сестра Махмуда II, народжена до вступу на престол їхнього батька. Сам султан зустрічав матір за воротами Орта Капи («середні ворота», також називалися Баб-ус Селям — «ворота вітань»), які вели в другий двір Топкапи, призначений для важливих державних церемоній; Махмуд поцілував руку Накшиділь, яка сиділа в кареті, і провів її до входу в гарем. Накшиділь стала останньою валіде в османській історії, для якої влаштовували церемонію валіде-і алайи.

З тридцятирічного правління сина Накшиділь прожила тільки 9 років. Документи цього періоду, як і раніше, містять вказівки про участь валіде в придворних церемоніях і її витрати, однак про вплив Накшиділь на сина і державні справи ніяких даних немає. Більш того, існують вказівки на те, що мати Махмуда II була відсторонена від державних справ.

Тюрбе Накшиділь Валіде-султан у мечеті Фатіх, у якому спочиває мати Махмуда II

1817 року в Накшиділь з'явилися ознаки туберкульозу; за рішенням сина вона її відправили на лікування в Чамлиджу в павільйон (кешк) Гюмрюкчю Османа-паші. За здоров'ям матері султана стежив головний лікар і кілька його помічників, однак поліпшення не настало, і 22 серпня (за іншими даними, 6 вересня) 1817 року Накшиділь померла. Згідно з гаремними записами, статок Накшиділь на момент смерті становив 161 696,5 курушів, що було досить великою сумою. Похоронний намаз читав шейх-уль-іслам Мехмет Зейнелабіддін-ефенді. Накшиділь поховано у власному мавзолеї в мечеті Фатіх, де пізніше також поховано чотирнадцять членів султанської родини (дружини/наложниці і діти Махмуда II) і особливо наближена до султанської сім'ї служниця гарему Джеврі-калфа.

Як і багато матерів султанів, Накшиділь багато займалася благодійністю. За її наказом у Стамбулі побудовано комплекс Накшиділь Валіде-султан, до якого увійшли мала мечеть (месджид), Початкова школа, фонтани і тюрбе. Мечеть зруйновано 1812 року, проте в 1980-ті відновлено з деякими змінами. Також на кошти Накшиділь в Ускюдарі відновлено фонтан, побудований ще Нурбану-султан, і мечеть.

В культурі

Накшиділь є головною героїнею історичного роману ^[ru] «Султана» (1983) і його екранізації ^[ru]» (1989). І в романі, й у фільмі підтримується легенда про те, що матір'ю Махмуда II була француженка і далека родичка імператриці Жозефіни Богарне — Еме де Рівері; роль Еме-Накшиділь виконала Ембер О'Ші (Amber O'Shea). Накшиділь є головною героїнею телесеріалу «Султан-невільник» (2012; інша назва — «Накшиділь»); тут Накшиділь є черкешенкою на ім'я Альбіна, роль виконали ^[en] і Оя Акар.

Див. також

Список матерів султанів Османської імперії

Примітки

Sarıcaoğlu, 2006.
Alderson, 1956, table XLIV.
Sakaoğlu, 2008.
Süreyya, 1 Cild, 1996.
Uluçay, 1985.
Alderson, 1956, table XLIV (прим. 6).
Karakaya, 2006.
Сила страсти на сайті IMDb (англ.)
Esir Sultan на сайті IMDb (англ.)
(тур.). SinemaTürk.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 24 червня 2017.

Література

Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf. : Clarendon Press, 1956.
Isom-Verhaaren, Christine. Royal French Women in the Ottoman Sultans' Harem: The Political Uses of Fabricated Accounts from the Sixteenth to the Twenty-First Century // ^[en]. — 2006. — Vol. 17, no. 2 (June). — P. 159—196. — ISSN 1045-6007.
Karakaya, Enis. Nakşidil Sultan Külliyesi // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 2006. — Т. 32. — P. 344—346.
Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — İstanbul : Oğlak Yayıncılık, 2008. — 574 p.
Sarıcaoğlu, Fikret. Nakşidil Sultan // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 2006. — Т. 32. — P. 343—344.
Süreyya Mehmed Bey. Sicill-i Osmani / ed. Nuri Akbayar. — Istanbul : Tarih Vakfi Yurt Yayınlar, 1996. — Т. 1. — , 975-333-038-3.
Uluçay, M. Çağatay. Padişahların Kadınları ve Kızları. — Türk Tarih Kurumu, 1985. — 220 p. — , 9789754378405.

[FOOTNOTESarıcaoğlu2006-1] Sarıcaoğlu, 2006.

[FOOTNOTEAlderson1956table_XLIV-2] Alderson, 1956, table XLIV.

[FOOTNOTESakaoğlu2008-3] Sakaoğlu, 2008.

[FOOTNOTESüreyya,_1_Cild1996-4] Süreyya, 1 Cild, 1996.

[FOOTNOTEUluçay1985-5] Uluçay, 1985.

[FOOTNOTEAlderson1956table_XLIV_(прим._6)-6] Alderson, 1956, table XLIV (прим. 6).

[FOOTNOTEKarakaya2006-7] Karakaya, 2006.

[8] Сила страсти на сайті IMDb (англ.)

[султан-9] Esir Sultan на сайті IMDb (англ.)

[накшидиль-10] (тур.). SinemaTürk.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 24 червня 2017.