Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2021) |
Млинівка (пол. Młynowice, до 1947 року — Мільбах, нім. Mühlbach) — колишнє село в Новострілищанському районі Дрогобицької області, що розміщувалось між селами П'ятничани та Соколівка. Засноване 1786 року як німецька колонія, входила до складу громади П'ятничани, домініон Бібрка, циркул Бережани. До 1940 року входила до складу ґміни Соколівка Бібрського повіту. Об'єднане з селом П'ятничани.
| колонія Мільбах | |
|---|---|
 Дорога до Мільбаху | |
| Країна | Австрійська Імперія Австро-Угорщина Західноукраїнська Народна Республіка Українська Народна Республіка Друга Польська Республіка  СРСР |
| Область | Дрогобицька область |
| Район/міськрада | Бібрський повіт Новострілищанський район |
| Рада | Ґміна Соколівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1786 року |
| Населення | 154 (1880), 260 (1939) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′57″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. / 49.56583° пн. ш. 24.30583° сх. д.Координати: 49°33′57″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. / 49.56583° пн. ш. 24.30583° сх. д. |
| Карта | |
| Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: "Австрійська Імперія Австро-Угорщина Західноукраїнська Народна Республіка Українська Народна Республіка Друга Польська Республіка 20x13px|border|СРСР СРСР" is not a valid name for a location map definition. | |
| Мапа | |
Історія
Ерцгерцогиня Австрії Марія-Терезія та її син імператор Йосиф заохочували мешканців німецьких земель Баварії, Саксонії та Фландрії переїжджати у Східну Галичину, де вони отримають землю, державну підтримку та сприяння у веденні господарства, а для місцевого населення стануть прикладом господарювання.
Опис ґрунтів та посілостей п'ятничанської парохії з 1798 року стверджує, що в другій половині XVIII ст. в П'ятничанах, у північно-західній частині, проживали вже німецькі колоністи. Свою частину села вони назвали Мільбах ((нім. Mühlbach), дослівно — млин (нім. Muhle) і потічок (нім. Bach)), тобто Млинівці або Мельники, так само, як звався хутір у західній частині села, з яким вони були по-сусідству. На землях Бібреччини, крім Мільбаху, заснованого 1786 року, з'явилося тоді ж ще декілька таких колоній, зокрема Ернсдорф (нім. Ernsdorf) — дослівно — Ернестове село, лише за кілометр на південь від Бібрки (тепер село Благодатівка), і колонія Рефельд (нім. Rehfeld) — зараз частина села Серники.
У 1880 році в Мільбаху було 154 мешканці.
25 листопада 1938 року за розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Мільбах перейменовано на Млиновиці пол. Młynowice. Але ця назва не прижилась.
Станом на 1 січня 1939 в Мільбаху мешкало 260 людей: 40 українців, 10 юдеїв та 210 німців.
Після приходу «перших совітів» офіційні представники нової, радянської влади, з'явилися в селі П'ятничани приблизно через місяць. Це були, передусім, службовці, які готували перші вибори до рад, а також ті, що організували роботу тимчасового сільського виконавчого комітету та школи. Тимчасовим виконувачам обов'язків голови сільської ради об'єднаних сіл П'ятничани і колонії Мільбах, що називалася «П'ятничанська», став Микола Борбуляк. Організована «відновна» школа називалася «п'ятничанська початкова школа». Вона мала чотири класи, у них навчали два вчителі — Марія Царик та колишній вчитель Мільбахської школи Михайло Царик. Він став одночасно і завідувачем школи. Навчання проходило в приміщенні колишньої мільбахської школі.
У 1940 році, а точніше на переломі 1939—1940 років (грудень-березень), з'явилася у Львові спеціальна комісія, прислана, за згодою радянського уряду, нацистською Німеччиною, що займалася репатріацією німців (Heim ins Reich), які проживали на той час в Галичині. Всі, хто хотів повернутися на «батьківщину», повинні були подати комісії заяву та необхідні документи, що доводили німецьке походження заявника. У більшості випадків малися на увазі нащадки австрійських колоністів, які з'явилися на галицьких землях після розподілу Речі Посполитої і захоплення цих земель Австро-Угорською Імперією в 1772 році. Заворушилися і німецькі колоністи в Мільбаху. Весною 1940 року Мільбах практично опустів. Залишили його всі німецькі сім'ї, члени яких, згідно з поданими документами отримали паспорти «рейхсдойчів» — німців Рейху, а також німецько-польські сім'ї «фольксдойчі» — німці з народу (півнімці), що встигли з'явитися в Мільбаху за час присутності колоністів на галицьких землях протягом 1772—1940 років. Виїхали тоді і деякі українські сім'ї, які зуміли доказати споріднення з німецькими родинами. Виїхали переважно до Ватерґав, на польські і чеські землі, які анексувала/захопила Німеччина.
У 1945 році, за Люблінською угодою, в П'ятничанах (на території колишнього Мільбаху) з'являються новосели-переселенці з закерзоння, зокрема з Лемківщини. З села Согорів-Долішній до Мільбаху потрапила сім'я Іванишиних.
Відповідно до інформації довідника «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ», станом на 1 вересня 1946 року село Млинівка входило до складу П'ятничанської сільської ради Новострілищанського району Дрогобицької області.
В 1947 році перейменоване на Млинівку.
Примітки
- (PDF) (Українська) . Київ: Наукова Думка. 1965. с. 199. Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2021.
- . wwww.mapire.eu. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 31.01.2021.
- Царик, Зиновій (1999). Село біля башти (Українська) . Львів: Галицький шлях.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- (PDF). 1983. с. 7. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. с. 146. Процитовано 20 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2021 Mlinivka pol Mlynowice do 1947 roku Milbah nim Muhlbach kolishnye selo v Novostrilishanskomu rajoni Drogobickoyi oblasti sho rozmishuvalos mizh selami P yatnichani ta Sokolivka Zasnovane 1786 roku yak nimecka koloniya vhodila do skladu gromadi P yatnichani dominion Bibrka cirkul Berezhani Do 1940 roku vhodila do skladu gmini Sokolivka Bibrskogo povitu Ob yednane z selom P yatnichani koloniya Milbah Doroga do Milbahu Krayina Avstrijska Imperiya Avstro Ugorshina Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Narodna Respublika Druga Polska Respublika SRSR Oblast Drogobicka oblast Rajon miskrada Bibrskij povit Novostrilishanskij rajon Rada Gmina Sokolivka Osnovni dani Zasnovane 1786 roku Naselennya 154 1880 260 1939 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 33 57 pn sh 24 18 21 sh d 49 56583 pn sh 24 30583 sh d 49 56583 24 30583 Koordinati 49 33 57 pn sh 24 18 21 sh d 49 56583 pn sh 24 30583 sh d 49 56583 24 30583 Karta Pomilka Lua u Modul Location map multi u ryadku 13 Avstrijska Imperiya Avstro Ugorshina Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Narodna Respublika Druga Polska Respublika 20x13px border SRSR SRSR is not a valid name for a location map definition Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Mlinivka Milbah na mapi Galichini ta Bukovini 19 storichchyaIstoriyaErcgercoginya Avstriyi Mariya Tereziya ta yiyi sin imperator Josif zaohochuvali meshkanciv nimeckih zemel Bavariyi Saksoniyi ta Flandriyi pereyizhdzhati u Shidnu Galichinu de voni otrimayut zemlyu derzhavnu pidtrimku ta spriyannya u vedenni gospodarstva a dlya miscevogo naselennya stanut prikladom gospodaryuvannya Opis gruntiv ta posilostej p yatnichanskoyi parohiyi z 1798 roku stverdzhuye sho v drugij polovini XVIII st v P yatnichanah u pivnichno zahidnij chastini prozhivali vzhe nimecki kolonisti Svoyu chastinu sela voni nazvali Milbah nim Muhlbach doslivno mlin nim Muhle i potichok nim Bach tobto Mlinivci abo Melniki tak samo yak zvavsya hutir u zahidnij chastini sela z yakim voni buli po susidstvu Na zemlyah Bibrechchini krim Milbahu zasnovanogo 1786 roku z yavilosya todi zh she dekilka takih kolonij zokrema Ernsdorf nim Ernsdorf doslivno Ernestove selo lishe za kilometr na pivden vid Bibrki teper selo Blagodativka i koloniya Refeld nim Rehfeld zaraz chastina sela Serniki U 1880 roci v Milbahu bulo 154 meshkanci 25 listopada 1938 roku za rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav Polshi Milbah perejmenovano na Mlinovici pol Mlynowice Ale cya nazva ne prizhilas Stanom na 1 sichnya 1939 v Milbahu meshkalo 260 lyudej 40 ukrayinciv 10 yudeyiv ta 210 nimciv Pislya prihodu pershih sovitiv oficijni predstavniki novoyi radyanskoyi vladi z yavilisya v seli P yatnichani priblizno cherez misyac Ce buli peredusim sluzhbovci yaki gotuvali pershi vibori do rad a takozh ti sho organizuvali robotu timchasovogo silskogo vikonavchogo komitetu ta shkoli Timchasovim vikonuvacham obov yazkiv golovi silskoyi radi ob yednanih sil P yatnichani i koloniyi Milbah sho nazivalasya P yatnichanska stav Mikola Borbulyak Organizovana vidnovna shkola nazivalasya p yatnichanska pochatkova shkola Vona mala chotiri klasi u nih navchali dva vchiteli Mariya Carik ta kolishnij vchitel Milbahskoyi shkoli Mihajlo Carik Vin stav odnochasno i zaviduvachem shkoli Navchannya prohodilo v primishenni kolishnoyi milbahskoyi shkoli U 1940 roci a tochnishe na perelomi 1939 1940 rokiv gruden berezen z yavilasya u Lvovi specialna komisiya prislana za zgodoyu radyanskogo uryadu nacistskoyu Nimechchinoyu sho zajmalasya repatriaciyeyu nimciv Heim ins Reich yaki prozhivali na toj chas v Galichini Vsi hto hotiv povernutisya na batkivshinu povinni buli podati komisiyi zayavu ta neobhidni dokumenti sho dovodili nimecke pohodzhennya zayavnika U bilshosti vipadkiv malisya na uvazi nashadki avstrijskih kolonistiv yaki z yavilisya na galickih zemlyah pislya rozpodilu Rechi Pospolitoyi i zahoplennya cih zemel Avstro Ugorskoyu Imperiyeyu v 1772 roci Zavorushilisya i nimecki kolonisti v Milbahu Vesnoyu 1940 roku Milbah praktichno opustiv Zalishili jogo vsi nimecki sim yi chleni yakih zgidno z podanimi dokumentami otrimali pasporti rejhsdojchiv nimciv Rejhu a takozh nimecko polski sim yi folksdojchi nimci z narodu pivnimci sho vstigli z yavitisya v Milbahu za chas prisutnosti kolonistiv na galickih zemlyah protyagom 1772 1940 rokiv Viyihali todi i deyaki ukrayinski sim yi yaki zumili dokazati sporidnennya z nimeckimi rodinami Viyihali perevazhno do Vatergav na polski i cheski zemli yaki aneksuvala zahopila Nimechchina U 1945 roci za Lyublinskoyu ugodoyu v P yatnichanah na teritoriyi kolishnogo Milbahu z yavlyayutsya novoseli pereselenci z zakerzonnya zokrema z Lemkivshini Z sela Sogoriv Dolishnij do Milbahu potrapila sim ya Ivanishinih Vidpovidno do informaciyi dovidnika Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil stanom na 1 veresnya 1946 roku selo Mlinivka vhodilo do skladu P yatnichanskoyi silskoyi radi Novostrilishanskogo rajonu Drogobickoyi oblasti V 1947 roci perejmenovane na Mlinivku Primitki PDF Ukrayinska Kiyiv Naukova Dumka 1965 s 199 Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2020 Procitovano 30 sichnya 2021 wwww mapire eu Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 31 01 2021 Carik Zinovij 1999 Selo bilya bashti Ukrayinska Lviv Galickij shlyah Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 PDF 1983 s 7 ISBN 3 447 02376 7 Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil s 146 Procitovano 20 lyutogo 2021