Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Митрополит Луцький і Волинський Іоан також Йоан Іоанн у миру Василь Миколайович Боднарчук 12 квітня 1929 9 листопада 199

Митрополит Іоан (Боднарчук)

Митрополит Іоан (Боднарчук)

Митрополит Луцький і Волинський Іоан (також Йоан, Іоанн; у миру Василь Миколайович Боднарчук; 12 квітня 1929 — 9 листопада 1994) — першоієрарх нововідродженої у 1990 році Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Брат митрополита Василія (Боднарчука) та архімандрита Григорія (РПЦ).

Іоан (Боднарчук)
image
Митрополит Іоан
Митрополит Луцький і Волинський
11 листопада 1993 — 9 листопада 1994
Церква: УПЦ (КП)
Попередник: Серафим (Верзун)
Наступник: Яків (Панчук)
Митрополит Дрогобицький і Самбірський
23 січня 1993 — 7 вересня 1994
Церква: УПЦ (КП)
Наступник: Феодосій (Пецина)
Митрополит Львівський і Галицько-Волинський, Першоєрарх УАПЦ (до 6 червня 1990 року — архиєпископ)
22 жовтня 1989 — 29 квітня 1992
Церква: УАПЦ
Наступник: Петро (Петрусь)
Місцеблюститель патріаршого престолу в Києві
6 червня 1990 — 18 листопада 1990
Церква: УАПЦ
Єпископ Житомирський і Овруцький
23 жовтня 1977 — 4 листопада 1989
Обрання: 23 жовтня 1977
Церква: РПЦ
Попередник: Палладій (Камінський)
Наступник: Йов (Тивонюк)
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: священнослужитель
Народження: 12 травня 1929(1929-05-12)
Іване-Пусте, Борщівський район, Тернопільська область, СРСР
Смерть: 9 листопада 1994(1994-11-09) (65 років)
Яблунівка, Рожищенський район, Волинська область, Україна
Похований: Іване-Пусте
Чернецтво: 11 жовтня 1977
Єп. хіротонія: 23 жовтня 1977
Хто висвятив у єпископа Миколай (Юрик), Леонтій (Гудимов), Сава (Бабинець), Севастіан (Пилипчук).
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боднарчук.

Ранні роки

Народився в с.Іване-Пусте нині Чортківського району Тернопільської області на Західній Україні, що знаходилася тоді на території Польщі, в сім'ї псаломщика-регента УГКЦ. Після закінчення середньої школи був псаломщиком в храмі Іоана Богослова в рідному селі, потім псаломщиком і регентом в храмі св. Параскеви в с.Великий Ключів, Коломийського району Івано-Франківської області.

Прийняв православ'я.

У 1949 році був арештований і отримав 20 років каторжних робіт в Степлазі, в мідних копальнях Караганди. Звільнений в 1953 році по амністії. За іншими відомостями: у 1949 році депортований з сім'єю до Казахстану, де проживав до 1953 року.

РПЦ

1956 року вступив до Ленінградської духовної семінарії. 25 січня 1958 року в другому класі семінарії висвячений у диякона єпископом Івановським Романом Танґом, відомим естонським архіпастирем, який приймав усіх переслідуваних духовних осіб.

1960 року закінчив Ленінградську духовну семінарію і поступив в Ленінградську духовну академію. 21 травня 1961 року на першому курсі академії митрополитом Ленінградським і Ладозьким Пименом висвячений в ієрея в Свято-Миколаївському соборі міста Ленінграда. У період навчання в семінарії і академії управляв академічним хором і керував духовними концертами.

1964 року закінчив ЛДА зі ступенем і направлений на пастирське служіння в РПЦ.

Служив в селі Стриївка Збаразького району Тернопільської області, а з 12 квітня 1968 року в храмі міста Трускавець Дрогобицького району Львівської області, де служив близько 10 років.

11 жовтня 1977 року в Почаївській лаврі пострижений в чернецтво.

14 жовтня того ж року митрополитом Київським і Галицьким Філаретом Денисенком в Покровському жіночому монастирі піднесений у сан архімандрита.

Єпископське служіння в Українському Екзархаті РПЦ

23 жовтня 1977 року у Володимирському кафедральному соборі міста Києва висвячений на єпископа Житомирського і Овруцького РПЦ.

Хіротонію здійснювали: митрополит Київський і Галицький Філарет (Денисенко), Львівський і Тернопільський Миколай (Юрик), архієпископ Сімферопольський і Кримський Леонтій (Гудимов), єпископи: Мукачівський і Ужгородський Сава (Бабинець), Кіровоградський і Миколаївський Севастіан (Пилипчук).

Єпископське служіння в УАПЦ та УПЦ КП

16 жовтня 1989 року єпископ Іоан Боднарчук виходить з підпорядкування Російської церкви, незабаром (у листопаді) будучи позбавленим архієрейського сану і чернецтва за «розкольницьку» діяльність. 4 листопада 1989 року Священний Синод Російської Православної Церкви позбавив владику Іоана монашеського і єпископського сану.

22 жовтня 1989 року приєднується до УАПЦ і стає її . Під час першої архіпастирської Служби Божої закликав: «нарешті, усвідомити те, що пора вже самому стати господарем у своєму домі, без вказівок і керівництва зі сторони, а направду вільними, направду самостійними»[]

Висвятив перших єпископів «нової» УАПЦ, як архиєпископ Львівський і Галицько-Волинський, Першоєрарх УАПЦ:

Виконував головуючу роль у проведенні помісного собору в червні 1990, який оформив правове становище національної Церкви.

5-6 червня 1990 року в Києві відбувся Всеукраїнський Православний Собор за участю близько 700 делегатів з усієї України, серед них було 7 єпископів i понад 200 священиків. Собор затвердив факт відновлення УАПЦ i обрав Патріархом Київським Мстислава (Скрипника). Також було прийнято Статут Церкви. Сам митрополит Мстислав на цьому Соборі був відсутнім, а своє обрання Патріархом прийняв не одразу. Місцеблюстителем патріаршого престолу в Києві став на той час вже митрополит Іван (Боднарчук).

З червня 1990 — блаженніший митрополит Львівський і Галицький, місцеблюститель Київського Патріаршого Престолу.

2 жовтня 1990 року органи влади Української Радянської Соціалістичної Республіки офіційно зареєстрували УАПЦ.

16 вересня 1990 року митрополитом Львівським (УАПЦ) Іоанном (Боднарчуком), єпископами УАПЦ Володимиром (Романюком) і Данилом (Ковальчуком) — Антоній (Масендич) був висвячений на єпископа Рівненського і Житомирського.

18 листопада 1990 року патріархом УАПЦ було інтронізовано митрополита Мстислава (Скрипника), котрому під час Божественної літургії у Софійському соборі м. Києва Іоан (Боднарчук) надів патріарший кукіль.

Незабаром після «Собору» з'ясувалося, що «Вікентій» Чекалін є колишнім дияконом РПЦ Віктором, який у 1986 році був позбавлений сану за двоєженство, а в 1987 році засуджено за ст. 120 Кримінального кодексу РРФСР «за розпусні дії щодо неповнолітніх». Після виходу з ув'язнення Чекалін оголосив себе «катакомбним єпископом», побував у Канаді та США, де спочатку був прийнятий єпископами РПЦЗ, але згодом викритий як самозванець і злодій. Після цих викриттів Мстислав (Скрипник) категорично заборонив «хіротонізувати нових єпископів» без свого відома і відправив у 1991 році зі США в Україну архієпископа Антонія Щербу для здійснення перерукоположень.

29 лютого 1992 року Іоан (Боднарчук) заборонив в богослужінні Володимиру Яремі.

7 квітня 1992 був висвячений на єпископа Львівського Петро (Петрусь), замість Іоана (Боднарчука).

У 1992 році Рівненсько-Житомирську епархію було розділено на дві самостійні, і на Житомирську було поставлено вл. Іоана (Боднарчука), який повернувся з Америки після лікування. Однак вл. Іоан чаяв отримати Львівськую кафедру і самочино почав іменуватися «митрополит Львівсько-Галицький і Житомирський».

29 квітня 1992 року в Києві відбувся Синод єпископів УАПЦ на чолі з патріархом Мстиславом, який ухвалив рішення щодо виключення митрополита Іоана (Боднарчука) зі складу єпископату УАПЦ за те, що заборонив у священнослужінні Володимира (Ярему) та деяких інших священиків, а замість Іоана на Житомирську кафедру було поставлено .

Не признавши цього рішення митрополит Іоан фактично став самостійним єпископом до 25 червня 1993, за ним послідував ряд приходів Житомирської єпархії (у тому числі кафедральний храм св. Михаіла). Нібито митрополит Іоан подавав прохання про повернення в Московську патріархію. Проте незабаром відмовився від своїх намірів і перейшов в Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП) і був призначений митрополитом Дрогобицьким і Самбірським, а потім — Луцьким і Волинським.

Був явним кандидатом на патріарший престол. 9 листопада 1994 загинув у ДТП за нез'ясованих обставин. Похований поблизу церкви св. Іоана Богослова на малій батьківщині в селі Іване-Пусте Борщівського району Тернопільської області.

Фільм про митрополита

image Зовнішні відеофайли
image Фільм «Святитель і патріот» // Помісна Церква, 2014 р. на YouTube

Документальний фільм про митрополита Іоана (Боднарчука) «Святитель і патріот» створено 2014 року відеостудією «PROFI» на замовлення Тернопільської єпархії Української православної церкви Київського патріархату. Прем'єра відбулася 28 листопада в Тернополі.

Автор фільму, сценарій — Олена Брода, диктор — Ігор Сачко, оператори, монтаж та звукове оформлення — Олег Нищота, Максим Кирилів, графіка — Максим Кирилів, Володимир Бойко. Запис звуку здійснено на студії Сергія Степаніва.

Див. також

Примітки

  1. . cerkvarium.org
  2. Митрополит Іоан (Боднарчук) і третє відродження УАПЦ та проголошення Київського Патріархату / М.(протоієрей) Цап // Волинський благовісник. — 2013. — № 1. — С. 221—232. — Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Ukraine, Православіє в Україні / Православие в Украине / Orthodoxy in. . arhiv2.orthodoxy.org.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 жовтня 2018.
  4. Від Мстислава до Макарія: Апостольська спадковість УАПЦ. df.news
  5. Иерархия Украинскй Автокефальной Православной Церкви (1989—1993). www.hierarchy.religare.ru
  6. Фільм про українського святителя, патріота та вояка УПА презентують у Тернополі // Телекомпанія TV-4, 24 лист. 2014 р. на YouTube

Джерела

  • о. Боднарчук Б. Іоан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 685—686. — .
  • Дмитро Шаповалов. УАПЦ у пошуках моделі творення помісної Церкви [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Губар Артур Новітнє відродження Української Церкви [ 27 березня 2005 у Wayback Machine.]
  • Киреев Александр, протодиак. Епархии и архиереи Русской Православной Церкви в 1943—2002 годах. — М., 2002. — С. 393.
  • «Журнал Московской Патриархии», 1977—1984.
  • http://www.pravenc.ru/text/149635.html [ 8 липня 2012 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про православного релігійного діяча чи діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mitropolit Luckij i Volinskij Ioan takozh Joan Ioann u miru Vasil Mikolajovich Bodnarchuk 12 kvitnya 1929 9 listopada 1994 pershoiyerarh novovidrodzhenoyi u 1990 roci Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi UAPC Brat mitropolita Vasiliya Bodnarchuka ta arhimandrita Grigoriya RPC Ioan Bodnarchuk Mitropolit Ioan Mitropolit Luckij i Volinskij 11 listopada 1993 9 listopada 1994 Cerkva UPC KP Poperednik Serafim Verzun Nastupnik Yakiv Panchuk Mitropolit Drogobickij i Sambirskij 23 sichnya 1993 7 veresnya 1994 Cerkva UPC KP Nastupnik Feodosij Pecina Mitropolit Lvivskij i Galicko Volinskij Pershoyerarh UAPC do 6 chervnya 1990 roku arhiyepiskop 22 zhovtnya 1989 29 kvitnya 1992 Cerkva UAPC Nastupnik Petro Petrus Misceblyustitel patriarshogo prestolu v Kiyevi 6 chervnya 1990 18 listopada 1990 Cerkva UAPC Yepiskop Zhitomirskij i Ovruckij 23 zhovtnya 1977 4 listopada 1989 Obrannya 23 zhovtnya 1977 Cerkva RPC Poperednik Palladij Kaminskij Nastupnik Jov Tivonyuk Alma mater Sankt Peterburzka duhovna seminariya i Sankt Peterburzka duhovna akademiya Diyalnist svyashennosluzhitel Narodzhennya 12 travnya 1929 1929 05 12 Ivane Puste Borshivskij rajon Ternopilska oblast SRSR Smert 9 listopada 1994 1994 11 09 65 rokiv Yablunivka Rozhishenskij rajon Volinska oblast Ukrayina Pohovanij Ivane Puste Chernectvo 11 zhovtnya 1977 Yep hirotoniya 23 zhovtnya 1977 Hto visvyativ u yepiskopa Mikolaj Yurik Leontij Gudimov Sava Babinec Sevastian Pilipchuk U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ioann U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bodnarchuk Ranni rokiNarodivsya v s Ivane Puste nini Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti na Zahidnij Ukrayini sho znahodilasya todi na teritoriyi Polshi v sim yi psalomshika regenta UGKC Pislya zakinchennya serednoyi shkoli buv psalomshikom v hrami Ioana Bogoslova v ridnomu seli potim psalomshikom i regentom v hrami sv Paraskevi v s Velikij Klyuchiv Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Prijnyav pravoslav ya U 1949 roci buv areshtovanij i otrimav 20 rokiv katorzhnih robit v Steplazi v midnih kopalnyah Karagandi Zvilnenij v 1953 roci po amnistiyi Za inshimi vidomostyami u 1949 roci deportovanij z sim yeyu do Kazahstanu de prozhivav do 1953 roku RPC1956 roku vstupiv do Leningradskoyi duhovnoyi seminariyi 25 sichnya 1958 roku v drugomu klasi seminariyi visvyachenij u diyakona yepiskopom Ivanovskim Romanom Tangom vidomim estonskim arhipastirem yakij prijmav usih peresliduvanih duhovnih osib 1960 roku zakinchiv Leningradsku duhovnu seminariyu i postupiv v Leningradsku duhovnu akademiyu 21 travnya 1961 roku na pershomu kursi akademiyi mitropolitom Leningradskim i Ladozkim Pimenom visvyachenij v iyereya v Svyato Mikolayivskomu sobori mista Leningrada U period navchannya v seminariyi i akademiyi upravlyav akademichnim horom i keruvav duhovnimi koncertami 1964 roku zakinchiv LDA zi stupenem i napravlenij na pastirske sluzhinnya v RPC Sluzhiv v seli Striyivka Zbarazkogo rajonu Ternopilskoyi oblasti a z 12 kvitnya 1968 roku v hrami mista Truskavec Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti de sluzhiv blizko 10 rokiv 11 zhovtnya 1977 roku v Pochayivskij lavri postrizhenij v chernectvo 14 zhovtnya togo zh roku mitropolitom Kiyivskim i Galickim Filaretom Denisenkom v Pokrovskomu zhinochomu monastiri pidnesenij u san arhimandrita Yepiskopske sluzhinnya v Ukrayinskomu Ekzarhati RPC23 zhovtnya 1977 roku u Volodimirskomu kafedralnomu sobori mista Kiyeva visvyachenij na yepiskopa Zhitomirskogo i Ovruckogo RPC Hirotoniyu zdijsnyuvali mitropolit Kiyivskij i Galickij Filaret Denisenko Lvivskij i Ternopilskij Mikolaj Yurik arhiyepiskop Simferopolskij i Krimskij Leontij Gudimov yepiskopi Mukachivskij i Uzhgorodskij Sava Babinec Kirovogradskij i Mikolayivskij Sevastian Pilipchuk Yepiskopske sluzhinnya v UAPC ta UPC KP16 zhovtnya 1989 roku yepiskop Ioan Bodnarchuk vihodit z pidporyadkuvannya Rosijskoyi cerkvi nezabarom u listopadi buduchi pozbavlenim arhiyerejskogo sanu i chernectva za rozkolnicku diyalnist 4 listopada 1989 roku Svyashennij Sinod Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi pozbaviv vladiku Ioana monasheskogo i yepiskopskogo sanu 22 zhovtnya 1989 roku priyednuyetsya do UAPC i staye yiyi Pid chas pershoyi arhipastirskoyi Sluzhbi Bozhoyi zaklikav nareshti usvidomiti te sho pora vzhe samomu stati gospodarem u svoyemu domi bez vkazivok i kerivnictva zi storoni a napravdu vilnimi napravdu samostijnimi dzherelo Visvyativ pershih yepiskopiv novoyi UAPC yak arhiyepiskop Lvivskij i Galicko Volinskij Pershoyerarh UAPC 31 bereznya 1990 Vasilij Bodnarchuk ridnij brat pri dopomozi arhiyepiskopa Simferopolskogo ta Krimskogo Varlaama Ilyushenka i yepiskopa katakombnoyi cerkvi Vikentiya Chekalina 7 kvitnya 1990 Andrij Abramchuk pri dopomozi yepiskopa Ternopilskogo Vasiliya Bodnarchuka i yepiskopa katakombnoyi cerkvi Vikentiya Chekalina 28 kvitnya 1990 Danilo Kovalchuk pri dopomozi yepiskopa Ternopilskogo Vasiliya Bodnarchuka i yepiskopa Ivano Frankivskogo i Kolomijskogo Andriya Abramchuka 29 kvitnya 1990 Volodimir Romanyuk pri dopomozi yepiskopa Ternopilskogo Vasiliya Bodnarchuka yepiskopa Ivano Frankivskogo i Kolomijskogo Andrij Abramchuk i yepiskopa Cherniveckogo i Bukovinskogo Daniyila Kovalchuka 19 travnya 1990 Mikolaj Groh 22 travnya 1990 Roman Balashuk pri dopomozi yepiskopa Ternopilskogo Vasiliya Bodnarchuka i yepiskopa Ivano Frankivskogo i Kolomijskogo Andrij Abramchuk Vikonuvav golovuyuchu rol u provedenni pomisnogo soboru v chervni 1990 yakij oformiv pravove stanovishe nacionalnoyi Cerkvi 5 6 chervnya 1990 roku v Kiyevi vidbuvsya Vseukrayinskij Pravoslavnij Sobor za uchastyu blizko 700 delegativ z usiyeyi Ukrayini sered nih bulo 7 yepiskopiv i ponad 200 svyashenikiv Sobor zatverdiv fakt vidnovlennya UAPC i obrav Patriarhom Kiyivskim Mstislava Skripnika Takozh bulo prijnyato Statut Cerkvi Sam mitropolit Mstislav na comu Sobori buv vidsutnim a svoye obrannya Patriarhom prijnyav ne odrazu Misceblyustitelem patriarshogo prestolu v Kiyevi stav na toj chas vzhe mitropolit Ivan Bodnarchuk Z chervnya 1990 blazhennishij mitropolit Lvivskij i Galickij misceblyustitel Kiyivskogo Patriarshogo Prestolu 2 zhovtnya 1990 roku organi vladi Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki oficijno zareyestruvali UAPC 16 veresnya 1990 roku mitropolitom Lvivskim UAPC Ioannom Bodnarchukom yepiskopami UAPC Volodimirom Romanyukom i Danilom Kovalchukom Antonij Masendich buv visvyachenij na yepiskopa Rivnenskogo i Zhitomirskogo 18 listopada 1990 roku patriarhom UAPC bulo intronizovano mitropolita Mstislava Skripnika kotromu pid chas Bozhestvennoyi liturgiyi u Sofijskomu sobori m Kiyeva Ioan Bodnarchuk nadiv patriarshij kukil Nezabarom pislya Soboru z yasuvalosya sho Vikentij Chekalin ye kolishnim diyakonom RPC Viktorom yakij u 1986 roci buv pozbavlenij sanu za dvoyezhenstvo a v 1987 roci zasudzheno za st 120 Kriminalnogo kodeksu RRFSR za rozpusni diyi shodo nepovnolitnih Pislya vihodu z uv yaznennya Chekalin ogolosiv sebe katakombnim yepiskopom pobuvav u Kanadi ta SShA de spochatku buv prijnyatij yepiskopami RPCZ ale zgodom vikritij yak samozvanec i zlodij Pislya cih vikrittiv Mstislav Skripnik kategorichno zaboroniv hirotonizuvati novih yepiskopiv bez svogo vidoma i vidpraviv u 1991 roci zi SShA v Ukrayinu arhiyepiskopa Antoniya Sherbu dlya zdijsnennya pererukopolozhen 29 lyutogo 1992 roku Ioan Bodnarchuk zaboroniv v bogosluzhinni Volodimiru Yaremi 7 kvitnya 1992 buv visvyachenij na yepiskopa Lvivskogo Petro Petrus zamist Ioana Bodnarchuka U 1992 roci Rivnensko Zhitomirsku eparhiyu bulo rozdileno na dvi samostijni i na Zhitomirsku bulo postavleno vl Ioana Bodnarchuka yakij povernuvsya z Ameriki pislya likuvannya Odnak vl Ioan chayav otrimati Lvivskuyu kafedru i samochino pochav imenuvatisya mitropolit Lvivsko Galickij i Zhitomirskij 29 kvitnya 1992 roku v Kiyevi vidbuvsya Sinod yepiskopiv UAPC na choli z patriarhom Mstislavom yakij uhvaliv rishennya shodo viklyuchennya mitropolita Ioana Bodnarchuka zi skladu yepiskopatu UAPC za te sho zaboroniv u svyashennosluzhinni Volodimira Yaremu ta deyakih inshih svyashenikiv a zamist Ioana na Zhitomirsku kafedru bulo postavleno Ne priznavshi cogo rishennya mitropolit Ioan faktichno stav samostijnim yepiskopom do 25 chervnya 1993 za nim posliduvav ryad prihodiv Zhitomirskoyi yeparhiyi u tomu chisli kafedralnij hram sv Mihaila Nibito mitropolit Ioan podavav prohannya pro povernennya v Moskovsku patriarhiyu Prote nezabarom vidmovivsya vid svoyih namiriv i perejshov v Ukrayinsku pravoslavnu cerkvu Kiyivskogo patriarhatu UPC KP i buv priznachenij mitropolitom Drogobickim i Sambirskim a potim Luckim i Volinskim Buv yavnim kandidatom na patriarshij prestol 9 listopada 1994 zaginuv u DTP za nez yasovanih obstavin Pohovanij poblizu cerkvi sv Ioana Bogoslova na malij batkivshini v seli Ivane Puste Borshivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Film pro mitropolitaZovnishni videofajli Film Svyatitel i patriot Pomisna Cerkva 2014 r na YouTube Dokumentalnij film pro mitropolita Ioana Bodnarchuka Svyatitel i patriot stvoreno 2014 roku videostudiyeyu PROFI na zamovlennya Ternopilskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Prem yera vidbulasya 28 listopada v Ternopoli Avtor filmu scenarij Olena Broda diktor Igor Sachko operatori montazh ta zvukove oformlennya Oleg Nishota Maksim Kiriliv grafika Maksim Kiriliv Volodimir Bojko Zapis zvuku zdijsneno na studiyi Sergiya Stepaniva Div takozhYepiskopat Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi 1989 2018 Primitki cerkvarium org Mitropolit Ioan Bodnarchuk i tretye vidrodzhennya UAPC ta progoloshennya Kiyivskogo Patriarhatu M protoiyerej Cap Volinskij blagovisnik 2013 1 S 221 232 Rezhim dostupu http www irbis nbuv gov ua 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Ukraine Pravoslaviye v Ukrayini Pravoslavie v Ukraine Orthodoxy in arhiv2 orthodoxy org ua Arhiv originalu za 2 lipnya 2019 Procitovano 2 zhovtnya 2018 Vid Mstislava do Makariya Apostolska spadkovist UAPC df news Ierarhiya Ukrainskj Avtokefalnoj Pravoslavnoj Cerkvi 1989 1993 www hierarchy religare ru Film pro ukrayinskogo svyatitelya patriota ta voyaka UPA prezentuyut u Ternopoli Telekompaniya TV 4 24 list 2014 r na YouTubeDzherelao Bodnarchuk B Ioan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 685 686 ISBN 966 528 197 6 Dmitro Shapovalov UAPC u poshukah modeli tvorennya pomisnoyi Cerkvi 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Gubar Artur Novitnye vidrodzhennya Ukrayinskoyi Cerkvi 27 bereznya 2005 u Wayback Machine Kireev Aleksandr protodiak Eparhii i arhierei Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi v 1943 2002 godah M 2002 S 393 Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1977 1984 http www pravenc ru text 149635 html 8 lipnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro pravoslavnogo religijnogo diyacha chi diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ