Роман Танґ 3 жовтня 1893 Аренсбург Естонія 18 липня 1963 Вільнюс Литва естонський православний діяч Священник Естонської

Діяльність розпочав у судовому відомстві, а з початком Першої світової війни вступає до військового училища і бере участь в бойових діях російської імператорської армії.

У 1916 закінчив Московські загальноосвітні курси, де при випробувальній комісії витримав іспит на атестат зрілості.

Після революції 1917 Танґ повертається в Естонію і служить в різних відомствах канцелярським працівником.

У 1920-ті був читцем і півчим. Вивчав церковні дисципліни, необхідні для пастирського служіння.

7 березня 1931 рукоположений митрополитом Александером Паулусом на диякона, а 8 березня — на священника до Богоявленського храму міста Йихві.

З 1 березня 1933 — священник церкви .

З 9 червня 1940 знову призначений священником Йихвінського Богоявленського храму на допомогу хворому настоятелю і благочинному округу протоієрею Александру Мянніку.

Після окупації Естонії

З 6 травня 1949 — настоятель того ж храму і благочинний округу.

Будучи неодруженим, 7 квітня 1950 у Псково-Печерському монастирі пострижений у чернецтво ігуменом Пименом Ізвєковим.

14 квітня 1950 зведений у сан архімандрита.

16 квітня 1950 хіротонізований в Нікольському кафедральному соборі Санкт-Петербурга на єпископа Талліннського, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії.

Хіротонію здійснили патріарх Алексій I, митрополит Санкт-Петербурзький Григорій Чуков і єпископ Лузький Симеон Бичков.

У липні 1952, після смерті єпископа Симеона, митрополит Григорій попросив дозволу тимчасово, до призначення нової особи, покласти обов'язки вікарія Санкт-Петербурзької єпархії на єпископа Романа Танґа.

Голова Комісії з організації похорону митрополита Григорія, яка працювала з 5 по 12 листопада 1955. Тимчасово керував Санкт-Петербурзькою єпархією до 28 листопада 1955.

20 грудня 1955 призначений єпископом Лузьким, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії на допомогу новопризначеному митрополиту Санкт-Петербурзькому і Новгородському Елевферію Воронцову, що тяжко хворів.

З 23 липня 1956 — єпископ Іванівський і Кінешемський. Брав у єпархію духовенство, вигнане з колишніх місць служіння — протоієрея Ростислава Лозинського з Тарту, Андрія Сергієнка — з Санкт-Петербурга, Іоана Боднарчука з Галичини.

З 9 грудня 1958 — єпископ Курський і Білгородський.

З 21 травня 1959 — архієпископ Віленський і Литовський, священноархімандрит Віленського Свято-Духового монастиря.

У 1960 дав притулок в монастирі сестрам закритого Віленського жіночого Маріє-Магдалінинського монастиря.

У червні 1963 потрапив до лікарні у зв'язку із загостренням діабету.

15 липня зранку у Романа Танґа стався крововилив у мозок.

Помер 18 липня 1963 у Вільнюсі. Похований в архієрейській усипальниці Свято-Духівського монастиря у Вільнюсі.

Посилання

http://drevo-info.ru/articles/15619.html
http://www.orthodox.ee/index.php?d=duhoven/tang
18 липня 1963 помер Роман (Танг), архієпископ Віленський