Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даніель Франсуа Малан (афр. Daniël François Malan; 22 травня 1874 - 7 лютого 1959 р.) - прем'єр-міністр Південної Африки з 1948 по 1954 рік. Він вважався людиною, яка доклала найбільше зусиль до розвитку і впровадження африканерського націоналізму. Національна партія на чолі з ним прийшла до влади на лозунгах програми апартеїду і всебічного здійснення політики сеґрегації.
| Даніель Франсуа Малан | |
|---|---|
| афр. Daniël François Malan | |
 | |
| Народився | 22 травня 1874[1][2][…] d, d, d, Західна Капська провінція, ПАР |
| Помер | 7 лютого 1959[1][2][…] (84 роки) Стелленбош, d, Західна Капська провінція, ПАР |
| Країна |  ПАР[1] |
| Діяльність | священнослужитель, політик |
| Alma mater | Утрехтський університет, Стелленбоський університет і d |
| Науковий ступінь | доктор богослов'я |
| Знання мов | англійська |
| Посада | Прем'єр-міністр ПАР[1], d, d і d |
| Партія | Національна партія (ПАР)[1] |
| Конфесія | протестантизм |
| Брати, сестри | d |
| |
Біографія
Малан народився в Рібіік-Вес, що у Капській колонії. У Вікторіанському коледжі в Стелленбош він отримав магістерський ступінь в галузі математики і природничих наук , після чого вступив до семінарії у Стелленбош для того, щоб стати служителем Нідерландської реформаторської церкви. Поряд з його дослідженнями в області теології, він отримав ступінь магістра з філософії у Вікторіанському коледжі. Потім навчався у Гімназії Поля Роуса та університеті Стелленбоша. Малан покинув Південну Африку в 1900 році для того, щоб здобути ступінь доктора богослов'я в Університеті Утрехта, який він отримав у 1905 році. Після повернення до Південної Африки, він був висвячений у сан служителя Нідерландської реформаторської церкви і протягом 6 місяців був помічником священика в Гейдельберзі, що у Трансваалі. Він був затятим поборником за визнання африкаанс на рівні з нідерландською та англійською, і був одним із засновників Afrikaanse Taalvereeniging, яка була створена в 1906 році. Він перебував з парафією у Монтагю з 1906 по 1912 р., а потім у Ґрааф-Рейнет до 1915 року. Він також здійснив подорож від імені Нідерландської реформаторської церкви, відвідавши африканерів в Бельгійському Конго і Південній Родезії.
Південно-Африканський Союз був створений 21 травня 1910 р., через вісім років після закінчення Другої англо-бурської війни. Першим прем'єр-міністром став Луїс Бота. У 1912 році Джеймс Герцог розірвав зв'язки з Ботою і у 1914 році сформував Національну партію . У ті роки кожна партія мала газету пов'язану з нею, який діяла як рупор. Тим не менше, націоналістично налаштовані африканери в Кейтауні не мали друкованого органу, але в 1915 році вирішили заснувати Die Burger. Вони переконали Малана стати редактором нової газети оскільки він був стривожений станом справ після повстання Марітца у 1914 р. Він погодився відмовитися від посади священнослужителя в Нідерландській реформаторській церкві. Регіональна організація Національної партії в Кейптауні була заснована у 1915 році, а Малан був обраний її провінційним лідером. Малан був обраний до парламенту в 1918 році.
Національна партія прийшла до влади під керівництвом Герцога в 1924 році, і Малан отримав посаду міністра внутрішніх справ, освіти і охорони здоров'я, який він займав до 1933 року. У 1925 році Малан був першим у кампанії з проголошення африкаанс державною мовою замість нідерландської, а також надання Південній Африці свого національного прапора.
У 1934 році була утворена Об'єднана партія, що була сформована на основі Національної партії і її суперниці Південно-Африканської партії на чолі з Яном Смутсом. Малан рішуче виступивши проти злиття, разом з 19 іншими депутатами перейшов у новосформовану "Очищену Національну партію", яку він очолював у найближчі 14 років як опозицію. Малан також виступав проти участі ПАС у Другій світовій війні, яка була вкрай непопулярною серед африканерського населення і призвела до розколу у правлячій партії. Це значно збільшило популярність Малана і тому він переміг Об'єднану партію на чолі з Смутсом у 1948 році.
Після приходу до влади і його керування протягом шести з половиною років була закладена міцна основа для апартеїду. Система була офіційно ліквідована в 1994 році, але її спадщина продовжує мати вплив у Південній Африці. Малан вийшов на пенсію в 1954 у віці 80, а в замін битви, які супроводжували його виходу на пенсію, після чого розгорілася боротьба за владу між Н. Гавенґою і Е. Донджесом. Але вони зазнали невдачі. А прем’єр-міністром став Йоханнес Хергардус Стрейдом.
Він помер в 1959 році у своєму будинку у Стелленбоші. Його книга "Afrikaner Volkseenheid en my ervaringe op die pad daarheen"("Африканерський націоналізм і мій досвід на шляху до нього") була опублікована у тому ж році видавництвом Nasionale Boekhandel. Зібрання його творів і документів розміщені в Центрі документів, що бібліотеці імені Й.С. Херіке, що в Університеті Стелленбоша.
Рід Маланів
Починатель роду Маланів в південноафриканському регіоні був французьким біженцем-гугенотом на ім'я Жак Малан з Провансу (Меріндоль), який прибув до Мису Доброї Надії у 1689 [1]. Прізвище Малана є одним із найчисленніших прізвищ французького походження, яке зберегло своє первісне написання і вимову.
Посилання
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- Енциклопедія Брокгауз
- GeneaStar
- Bernard Lugan. Les Francais Qui Ont Fait L'Afrique Du Sud (Французи, що створили Південну Африку). 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Daniel Fransua Malan afr Daniel Francois Malan 22 travnya 1874 7 lyutogo 1959 r prem yer ministr Pivdennoyi Afriki z 1948 po 1954 rik Vin vvazhavsya lyudinoyu yaka doklala najbilshe zusil do rozvitku i vprovadzhennya afrikanerskogo nacionalizmu Nacionalna partiya na choli z nim prijshla do vladi na lozungah programi aparteyidu i vsebichnogo zdijsnennya politiki segregaciyi Daniel Fransua Malanafr Daniel Francois MalanNarodivsya 22 travnya 1874 1874 05 22 1 2 d d d Zahidna Kapska provinciya PARPomer 7 lyutogo 1959 1959 02 07 1 2 84 roki Stellenbosh d Zahidna Kapska provinciya PARKrayina PAR 1 Diyalnist svyashennosluzhitel politikAlma mater Utrehtskij universitet Stellenboskij universitet i dNaukovij stupin doktor bogoslov yaZnannya mov anglijskaPosada Prem yer ministr PAR 1 d d i dPartiya Nacionalna partiya PAR 1 Konfesiya protestantizmBrati sestri d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMalan narodivsya v Ribiik Ves sho u Kapskij koloniyi U Viktorianskomu koledzhi v Stellenbosh vin otrimav magisterskij stupin v galuzi matematiki i prirodnichih nauk pislya chogo vstupiv do seminariyi u Stellenbosh dlya togo shob stati sluzhitelem Niderlandskoyi reformatorskoyi cerkvi Poryad z jogo doslidzhennyami v oblasti teologiyi vin otrimav stupin magistra z filosofiyi u Viktorianskomu koledzhi Potim navchavsya u Gimnaziyi Polya Rousa ta universiteti Stellenbosha Malan pokinuv Pivdennu Afriku v 1900 roci dlya togo shob zdobuti stupin doktora bogoslov ya v Universiteti Utrehta yakij vin otrimav u 1905 roci Pislya povernennya do Pivdennoyi Afriki vin buv visvyachenij u san sluzhitelya Niderlandskoyi reformatorskoyi cerkvi i protyagom 6 misyaciv buv pomichnikom svyashenika v Gejdelberzi sho u Transvaali Vin buv zatyatim pobornikom za viznannya afrikaans na rivni z niderlandskoyu ta anglijskoyu i buv odnim iz zasnovnikiv Afrikaanse Taalvereeniging yaka bula stvorena v 1906 roci Vin perebuvav z parafiyeyu u Montagyu z 1906 po 1912 r a potim u Graaf Rejnet do 1915 roku Vin takozh zdijsniv podorozh vid imeni Niderlandskoyi reformatorskoyi cerkvi vidvidavshi afrikaneriv v Belgijskomu Kongo i Pivdennij Rodeziyi Pivdenno Afrikanskij Soyuz buv stvorenij 21 travnya 1910 r cherez visim rokiv pislya zakinchennya Drugoyi anglo burskoyi vijni Pershim prem yer ministrom stav Luyis Bota U 1912 roci Dzhejms Gercog rozirvav zv yazki z Botoyu i u 1914 roci sformuvav Nacionalnu partiyu U ti roki kozhna partiya mala gazetu pov yazanu z neyu yakij diyala yak rupor Tim ne menshe nacionalistichno nalashtovani afrikaneri v Kejtauni ne mali drukovanogo organu ale v 1915 roci virishili zasnuvati Die Burger Voni perekonali Malana stati redaktorom novoyi gazeti oskilki vin buv strivozhenij stanom sprav pislya povstannya Maritca u 1914 r Vin pogodivsya vidmovitisya vid posadi svyashennosluzhitelya v Niderlandskij reformatorskij cerkvi Regionalna organizaciya Nacionalnoyi partiyi v Kejptauni bula zasnovana u 1915 roci a Malan buv obranij yiyi provincijnim liderom Malan buv obranij do parlamentu v 1918 roci Nacionalna partiya prijshla do vladi pid kerivnictvom Gercoga v 1924 roci i Malan otrimav posadu ministra vnutrishnih sprav osviti i ohoroni zdorov ya yakij vin zajmav do 1933 roku U 1925 roci Malan buv pershim u kampaniyi z progoloshennya afrikaans derzhavnoyu movoyu zamist niderlandskoyi a takozh nadannya Pivdennij Africi svogo nacionalnogo prapora U 1934 roci bula utvorena Ob yednana partiya sho bula sformovana na osnovi Nacionalnoyi partiyi i yiyi supernici Pivdenno Afrikanskoyi partiyi na choli z Yanom Smutsom Malan rishuche vistupivshi proti zlittya razom z 19 inshimi deputatami perejshov u novosformovanu Ochishenu Nacionalnu partiyu yaku vin ocholyuvav u najblizhchi 14 rokiv yak opoziciyu Malan takozh vistupav proti uchasti PAS u Drugij svitovij vijni yaka bula vkraj nepopulyarnoyu sered afrikanerskogo naselennya i prizvela do rozkolu u pravlyachij partiyi Ce znachno zbilshilo populyarnist Malana i tomu vin peremig Ob yednanu partiyu na choli z Smutsom u 1948 roci Pislya prihodu do vladi i jogo keruvannya protyagom shesti z polovinoyu rokiv bula zakladena micna osnova dlya aparteyidu Sistema bula oficijno likvidovana v 1994 roci ale yiyi spadshina prodovzhuye mati vpliv u Pivdennij Africi Malan vijshov na pensiyu v 1954 u vici 80 a v zamin bitvi yaki suprovodzhuvali jogo vihodu na pensiyu pislya chogo rozgorilasya borotba za vladu mizh N Gavengoyu i E Dondzhesom Ale voni zaznali nevdachi A prem yer ministrom stav Johannes Hergardus Strejdom Vin pomer v 1959 roci u svoyemu budinku u Stellenboshi Jogo kniga Afrikaner Volkseenheid en my ervaringe op die pad daarheen Afrikanerskij nacionalizm i mij dosvid na shlyahu do nogo bula opublikovana u tomu zh roci vidavnictvom Nasionale Boekhandel Zibrannya jogo tvoriv i dokumentiv rozmisheni v Centri dokumentiv sho biblioteci imeni J S Herike sho v Universiteti Stellenbosha Rid MalanivPochinatel rodu Malaniv v pivdennoafrikanskomu regioni buv francuzkim bizhencem gugenotom na im ya Zhak Malan z Provansu Merindol yakij pribuv do Misu Dobroyi Nadiyi u 1689 1 Prizvishe Malana ye odnim iz najchislennishih prizvish francuzkogo pohodzhennya yake zbereglo svoye pervisne napisannya i vimovu PosilannyaDictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Bernard Lugan Les Francais Qui Ont Fait L Afrique Du Sud Francuzi sho stvorili Pivdennu Afriku 1996 ISBN 2841000869