Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Ліонський трамвай (фр. Tramway de Lyon) — трамвайна мережа французького міста Ліон. Відкрита в 2001 році замість ліквідованої в 1957 році старої трамвайної мережі. Станом на липень 2021 року налічує сім ліній і Rhônexpress (не входить у загальну нумерацію), що прямує до аеропорту Сент-Екзюпері.
Ліонський трамвай | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Франція | ||
Місто | Ліон | ||
Дата відкриття | 20 грудня 2000 | ||
Оператор | d | ||
Сайт | tcl.fr | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість маршрутів | 7+1 | ||
Технічні дані | |||
Ширина колії | метрова колія і європейська колія | ||
| |||
Ліонський трамвай у Вікісховищі |
Історична трамвайна мережа (1880—1957)
В 1879 році при державній концесії була створена Ліонська компанія омнібусів і трамваїв (фр. Compagnie des Omnibus et tramways de Lyon (OTL)), що відкрила 11 жовтня 1880 першу лінію на кінній тязі. До кінця 1881 діяло вже десять ліній, які потроху були електрифіковані (остання кінна лінія зникла в 1901). У перші десятиліття існування ліонського трамвая одночасно з OTL працювали ще кілька конкуруючих компаній: Трамвайна компанія Екюї, Ліонська трамвайна компанія, Компанія [en] — західний Ліон та Компанія електричного трамвая Ліон — [en] — Калюїр, проте до 1914 року всі вони були поглинені OTL. Максимального розвитку трамвайна мережа досягла в 1916—1935 рр, коли у Ліоні та передмістях працювали 36 ліній (включаючи 2 приміські, що не входили до загального переліку маршрутів). Особливістю тієї трамвайної мережі була наявність колії одночасно двох ширин: метрової та стандартної. Це було викликано тим, що спочатку лінії прокладали кілька незалежних один від одного компаній, які використовували різний рухомий склад. Причому іноді по одній і тій же вулиці ходили трамваї з різною колією — у таких випадках будувалися колії з трьома рейками .
При створенні трамвайних маршрутів колії розміщувалися посередині вулиці, ніяк не відокремлюючись від решти проїжджої частини. При відносно невисокому вуличному русі кінця XIX-початку XX століття це не було великою проблемою, проте згодом таке розташування стало призводити до зниження швидкості руху трамваїв і збільшення ймовірності ДТП. З другої половини 1930-х років перед багатьма європейськими містами став вибір: модернізувати трамвайну мережу або відмовитись від неї на користь автобусів та особистого автотранспорту. На жаль, Ліон пішов іншим шляхом — кількість трамвайних ліній стало скорочуватися, і остання з них була закрита 30 червня 1957 року. З 36 маршрутів, що існували на піку розвитку трамвайної мережі, 29 сьогодні повторюються лініями автобусів і тролейбусів .
Сучасна трамвайна мережа (з 2001)
До 1970-х років уряду міста стає остаточно зрозуміло, що ставка на автобуси та особисті автомобілі себе не виправдала. У середині 1970-х років Державний секретар з питань транспорту Марсель Каває вносить в уряд пропозицію про створення у 8 найбільших французьких містах трамвайних мереж. За підтримки держави починається будівництво метрополітену, перші 3 лінії якого відкрито 2 травня 1978 року.
Проте, метрополітен має два істотні недоліки: терміни будівництва та вартість. Тому, у 1980-х роках уряд Ліона починає розглядати план доповнення ліній метрополітену легкорейковим транспортом — зокрема, пропонується створення у місті штадтбана, який має курсувати тунелями у центрі міста і виходитиме на поверхню на околицях і передмістях. Проте, ці плани не були реалізовані.
На виборах мера Ліона, що відбулись в 1995 році, переміг Раймон Барр. Водночас у Франції ухвалюється закон, згідно з яким будь-яка агломерація з населенням понад 100 000 осіб повинна мати свій план міських пасажирських перевезень.
В 1995—1997 роках такий план розробляється і для [en]. Згідно з планом, у місті та передмістях мають існувати 11 пасажирських ліній (включаючи існуючі лінії метро), а в 1997—1998 роках приймається рішення про будівництво двох перших трамвайних ліній.
Роботи з будівництва розпочинаються у жовтні 1998 року. Перші рейки уклали 7 квітня 1999 року. Міський уряд підганяє будівельників, щоб запустити трамвайну мережу до виборів, які заплановані на весну 2001 року: перші 18,7 км колій укладені та готові до експлуатації до червня 2000 року.
Проте понад півроку тривали доведення та випробування ліній та складів (трамваї мають пройти без пасажирів по 15 000 км для того, щоб здобути сертифікацію). Нарешті, 2 січня 2001 року — після перерви в 44 роки, 11 місяців і 4 дні — 2 перші лінії T1 і T2 почали працювати.
В 2003—2021 рр було введено в дію ще 5 ліній (з нумерацією від T3 до T7), продовжено лінії T1 і T2, а також спеціальну трамвайну лінію Rhônexpress, що сполучила центр міста з розташованим приблизно за 25 км аеропортом Сент-Екзюпері (Rhônexpress управляється окремою компанією, на ній не діють умови та квитки інших ліній) .
Маршрути
Лінія | Дата відкриття | Маршрут | Схема лінії | Довжина | Зупинок | Час | Рухомий склад | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2 січня 2001 (відкриття) 12 вересня 2005 (продовження до Монроше) 19 февраля 2014 (продовження до Дебура) | (Debourg) Отель-де-Режьон — Монроше (Hôtel de Région—Montrochet) (Perrache) (Guillotière—Gabriel Péri) (Part-Dieu) (Charpennes—Charles Hernu) Ла-Дуа — Гастон-Берже (La Doua—Gaston Berger) ІЮТ — Фессін (IUT Feyssine) |
| 11,7 км | 27 | 45 хв | Alstom Citadis 302 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 січня 2001 (відкриття) 27 жовтня 2003 (продовження до Сен-Прієст — Бель-Ер), 24 березня 2021 (продовження до Отель-де-Режьон — Монроше) | Отель-де-Режьон — Монроше (Hôtel de Région - Montrochet) (Perrache) (Jean Macé) Фонтан — Мендес-Франс (Jet d'Eau—Mendès France) (Grange Blanche) Парії — Універсітет — Іпподром (Parilly—Université—Hippodrome) Порт-дез-Альп (Porte des Alpes) Сен-Прієст — Бель-Ер (Saint-Priest — Bel Air) |
| 14,9 км | 32 | 45 хв | Alstom Citadis 302 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 грудня 2006 (відкриття) 10 червня 2014 (продовження до Мейзьє — Ле-Панетт) | (Gare Part-Dieu—Villette) Гар-де-Віллербанн (Gare de Villeurbanne) (Vaulx-en-Velin La Soie) Десін — Гран-Ларж (Décines Grand Large) Мейзьє-Зон-Індюстрієль (Meyzieu Zone Industrielle) або Мейзьє — Ле-Панетт (Meyzieu — Les Panettes) |
| 14,82 км | 11 | 26 хв | Alstom Citadis 402 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 квітня 2009 (відкриття) 2 вересня 2013 (продовження до Шпиталь-Фейзен) | Шпиталь-Фейзен — Венісьє (Hôpital Feyzin—Vénissieux) (Gare de Vénissieux) Фонтан — Мендес-Франс (Jet d'Eau—Mendès France) Манюфактюр — Монлюк (Manufacture—Monluc) (фр. Gare Part-Dieu) (Charpennes—Charles Hernu) Ла-Дуа — Гастон-Берже (La Doua—Gaston Berger) |
| 9,57 км | 29 | 28 хв | Alstom Citadis 302 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 листопада 2012 | (Grange Blanche) Отель-де-Віль — Брон (Hôtel de ville—Bron) Де-Тасіньї — Кюріаль (De Tassigny—Curial) Парк-дю-Шен (Parc du Chêne) ЄвроЕкспо (Eurexpo) |
| 7 км | 11 | 20 хв | Alstom Citadis 302 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
22 листопада 2019 | (Debourg) Бовізаж — СІСЛ (Beauvisage-CISL) (Mermoz-Pinel) Деженетт (Desgenettes) Східні шпиталі — Пінель (Hôpitaux Est — Pinel) |
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Lionskij tramvaj fr Tramway de Lyon tramvajna merezha francuzkogo mista Lion Vidkrita v 2001 roci zamist likvidovanoyi v 1957 roci staroyi tramvajnoyi merezhi Stanom na lipen 2021 roku nalichuye sim linij i Rhonexpress ne vhodit u zagalnu numeraciyu sho pryamuye do aeroportu Sent Ekzyuperi Lionskij tramvajOpisKrayina FranciyaMistoLionData vidkrittya20 grudnya 2000OperatordSajttcl frMarshrutna merezhaKilkist marshrutiv7 1Tehnichni daniShirina koliyimetrova koliya i yevropejska koliyaShema marshrutiv Lionskij tramvaj u VikishovishiIstorichna tramvajna merezha 1880 1957 Tramvajna zupinka na ploshi Karno na pochatku HH stolittya V 1879 roci pri derzhavnij koncesiyi bula stvorena Lionska kompaniya omnibusiv i tramvayiv fr Compagnie des Omnibus et tramways de Lyon OTL sho vidkrila 11 zhovtnya 1880 pershu liniyu na kinnij tyazi Do kincya 1881 diyalo vzhe desyat linij yaki potrohu buli elektrifikovani ostannya kinna liniya znikla v 1901 U pershi desyatilittya isnuvannya lionskogo tramvaya odnochasno z OTL pracyuvali she kilka konkuruyuchih kompanij Tramvajna kompaniya Ekyuyi Lionska tramvajna kompaniya Kompaniya en zahidnij Lion ta Kompaniya elektrichnogo tramvaya Lion en Kalyuyir prote do 1914 roku vsi voni buli poglineni OTL Maksimalnogo rozvitku tramvajna merezha dosyagla v 1916 1935 rr koli u Lioni ta peredmistyah pracyuvali 36 linij vklyuchayuchi 2 primiski sho ne vhodili do zagalnogo pereliku marshrutiv Osoblivistyu tiyeyi tramvajnoyi merezhi bula nayavnist koliyi odnochasno dvoh shirin metrovoyi ta standartnoyi Ce bulo viklikano tim sho spochatku liniyi prokladali kilka nezalezhnih odin vid odnogo kompanij yaki vikoristovuvali riznij ruhomij sklad Prichomu inodi po odnij i tij zhe vulici hodili tramvayi z riznoyu koliyeyu u takih vipadkah buduvalisya koliyi z troma rejkami Pri stvorenni tramvajnih marshrutiv koliyi rozmishuvalisya poseredini vulici niyak ne vidokremlyuyuchis vid reshti proyizhdzhoyi chastini Pri vidnosno nevisokomu vulichnomu rusi kincya XIX pochatku XX stolittya ce ne bulo velikoyu problemoyu prote zgodom take roztashuvannya stalo prizvoditi do znizhennya shvidkosti ruhu tramvayiv i zbilshennya jmovirnosti DTP Z drugoyi polovini 1930 h rokiv pered bagatma yevropejskimi mistami stav vibir modernizuvati tramvajnu merezhu abo vidmovitis vid neyi na korist avtobusiv ta osobistogo avtotransportu Na zhal Lion pishov inshim shlyahom kilkist tramvajnih linij stalo skorochuvatisya i ostannya z nih bula zakrita 30 chervnya 1957 roku Z 36 marshrutiv sho isnuvali na piku rozvitku tramvajnoyi merezhi 29 sogodni povtoryuyutsya liniyami avtobusiv i trolejbusiv Suchasna tramvajna merezha z 2001 Do 1970 h rokiv uryadu mista staye ostatochno zrozumilo sho stavka na avtobusi ta osobisti avtomobili sebe ne vipravdala U seredini 1970 h rokiv Derzhavnij sekretar z pitan transportu Marsel Kavaye vnosit v uryad propoziciyu pro stvorennya u 8 najbilshih francuzkih mistah tramvajnih merezh Za pidtrimki derzhavi pochinayetsya budivnictvo metropolitenu pershi 3 liniyi yakogo vidkrito 2 travnya 1978 roku Prote metropoliten maye dva istotni nedoliki termini budivnictva ta vartist Tomu u 1980 h rokah uryad Liona pochinaye rozglyadati plan dopovnennya linij metropolitenu legkorejkovim transportom zokrema proponuyetsya stvorennya u misti shtadtbana yakij maye kursuvati tunelyami u centri mista i vihoditime na poverhnyu na okolicyah i peredmistyah Prote ci plani ne buli realizovani Na viborah mera Liona sho vidbulis v 1995 roci peremig Rajmon Barr Vodnochas u Franciyi uhvalyuyetsya zakon zgidno z yakim bud yaka aglomeraciya z naselennyam ponad 100 000 osib povinna mati svij plan miskih pasazhirskih perevezen V 1995 1997 rokah takij plan rozroblyayetsya i dlya en Zgidno z planom u misti ta peredmistyah mayut isnuvati 11 pasazhirskih linij vklyuchayuchi isnuyuchi liniyi metro a v 1997 1998 rokah prijmayetsya rishennya pro budivnictvo dvoh pershih tramvajnih linij Roboti z budivnictva rozpochinayutsya u zhovtni 1998 roku Pershi rejki uklali 7 kvitnya 1999 roku Miskij uryad pidganyaye budivelnikiv shob zapustiti tramvajnu merezhu do viboriv yaki zaplanovani na vesnu 2001 roku pershi 18 7 km kolij ukladeni ta gotovi do ekspluataciyi do chervnya 2000 roku Prote ponad pivroku trivali dovedennya ta viprobuvannya linij ta skladiv tramvayi mayut projti bez pasazhiriv po 15 000 km dlya togo shob zdobuti sertifikaciyu Nareshti 2 sichnya 2001 roku pislya perervi v 44 roki 11 misyaciv i 4 dni 2 pershi liniyi T1 i T2 pochali pracyuvati V 2003 2021 rr bulo vvedeno v diyu she 5 linij z numeraciyeyu vid T3 do T7 prodovzheno liniyi T1 i T2 a takozh specialnu tramvajnu liniyu Rhonexpress sho spoluchila centr mista z roztashovanim priblizno za 25 km aeroportom Sent Ekzyuperi Rhonexpress upravlyayetsya okremoyu kompaniyeyu na nij ne diyut umovi ta kvitki inshih linij Marshruti Liniya Data vidkrittya Marshrut Shema liniyi Dovzhina Zupinok Chas Ruhomij sklad 2 sichnya 2001 vidkrittya 12 veresnya 2005 prodovzhennya do Monroshe 19 fevralya 2014 prodovzhennya do Debura Debourg Otel de Rezhon Monroshe Hotel de Region Montrochet Perrache Guillotiere Gabriel Peri Part Dieu Charpennes Charles Hernu La Dua Gaston Berzhe La Doua Gaston Berger IYuT Fessin IUT Feyssine pr Lionskij tramvaj 1 Legenda sluzhbova u depo IYuT park Fessin mkrn Krua Lyuyize INSA vul Ejnshtejna mkrn La Dua bul Gastona Berzhe tram 4 Lionskij universitet tram 4 prosp Kondorse tram 4 vul Le Tonken tram 4 tram 4 Villerbann Lion kolledzh Belkomb tram 4 vul Tyera vul Lafayeta tram 4 4 Zheneva Marsel Gar Par Auditoriya Sud Administraciya 3 go okrugu prosp Morica Saksonskogo Prefektura vul Svobodi vul Sent Andre vul Universitetska nab Kloda Bernara 2 r Rona tram 2 Dizhon Turin pl Arhiviv tram 2 Sent Blandin tram 2 Administraciya regionu vul Monroshe tram 2 Muzej Zlittya r Rona prosp Toni Garnye ENS Lyon tram 6 6 11 7 km 27 45 hv Alstom Citadis 302 2 sichnya 2001 vidkrittya 27 zhovtnya 2003 prodovzhennya do Sen Priyest Bel Er 24 bereznya 2021 prodovzhennya do Otel de Rezhon Monroshe Otel de Rezhon Monroshe Hotel de Region Montrochet Perrache Jean Mace Fontan Mendes Frans Jet d Eau Mendes France Grange Blanche Pariyi Universitet Ippodrom Parilly Universite Hippodrome Port dez Alp Porte des Alpes Sen Priyest Bel Er Saint Priest Bel Air pr Lionskij tramvaj 2 Legenda 1 Administraciya regionu vul Monroshe tram 1 Sent Blandin tram 1 pl Arhiviv tram 1 Turin Dizhon tram 1 r Rona 1 prosp Bertlo IEP Lyon vul Garibaldi prosp Bertlo vul Videnskij shlyah Lion Zhan Mase Lion Par Dye Fontan pl Mendesa Fra nsa 4 vul Vijona mkrn Bashu Administraciya 8 go okrugu bul Ivana XXIII vul Mariz Bastye tram 5 Medichnij centr im Ambruaza Pare tram 5 Lion Bron 6 shpital im tram 5 mkrn Essar vul Irisiv tram 5 mkrn Butas prosp tram 5 Meriya tram 5 Torgovih vitriv tram 5 5 mkrn Rebyufe park Pariyi Ipodrom Bron Sen Priyest Universitet prosp Yevropi sluzhbova u depo Alpijska brama Tehnopark mkrn O de Feyi prosp Salvadora Alyende vul Alfreda de Vinyi Meriya Mistecka esplanada vul Zhulya Ferri vul Kanatna Bel Er 14 9 km 32 45 hv Alstom Citadis 302 4 grudnya 2006 vidkrittya 10 chervnya 2014 prodovzhennya do Mejzye Le Panett Gare Part Dieu Villette Gar de Villerbann Gare de Villeurbanne Vaulx en Velin La Soie Desin Gran Larzh Decines Grand Large Mejzye Zon Indyustriyel Meyzieu Zone Industrielle abo Mejzye Le Panett Meyzieu Les Panettes pr Lionskij tramvaj 3 Legenda 4 tram 4 zal Gar Par Dye Villett Pivdenna 4 vul Dofina prosp Lakassanya Lion Villerbann pl Podyaki bul de Balzaka Gar de Villerbann prosp Bel Er mkrn Le Brosse Villerbann Vo an Velen tram 7 zal Vo an Velen Desin Sharp ye Desin Centr tram 7 Desin Gran Larzh tram 7 7 Desin Sharp ye Mejzye Gar de Mejzye Mejzye Promzona zal Mejzye Le Panett Rhonexpress 14 82 km 11 26 hv Alstom Citadis 402 20 kvitnya 2009 vidkrittya 2 veresnya 2013 prodovzhennya do Shpital Fejzen Shpital Fejzen Venisye Hopital Feyzin Venissieux Gare de Venissieux Fontan Mendes Frans Jet d Eau Mendes France Manyufaktyur Monlyuk Manufacture Monluc fr Gare Part Dieu Charpennes Charles Hernu La Dua Gaston Berzhe La Doua Gaston Berger pr Lionskij tramvaj 4 Legenda 1 mkrn La Dua bul Gastona Berzhe tram 1 Lionskij universitet tram 1 prosp Kondorse tram 1 vul Le Tonken tram 1 tram 1 kolledzh Belkomb tram 1 vul Tyera vul Lafayeta tram 1 1 Gar Par Dye Villett tram 3 zal Gar Par Dye Villett Pivdenna 3 Miskij arhiv Tyutyunova fabrika Monlyuk licej Kolbera Fontan pl Mendesa Fra nsa 2 licej brativ Lyum yer bul Spoluchenih Shtativ muzej Toni Garnye 6 vul Profesora Bovizazha CISL bul Spoluchenih Shtativ bul Viviani Lion Venisye bul Zholio Kyuri bul Marselya Semba mkrn La Borel Lion Zhan Mase Shamberi bul Ambruaza Kruaza vul Polya Bera prosp Marselya Ue lya Meriya licej Bre lya vul Eduara Errio prosp Zhana Ka nya vul Fridi Kalo prosp Diviziyi Leklerka prosp Morisa Toreza bul Lenina vul Proyizdna mkrn Darnez Venisye Fejzen Shpital 9 57 km 29 28 hv Alstom Citadis 302 17 listopada 2012 Grange Blanche Otel de Vil Bron Hotel de ville Bron De Tasinyi Kyurial De Tassigny Curial Park dyu Shen Parc du Chene YevroEkspo Eurexpo pr Lionskij tramvaj 5 Legenda 2 tram 2 Medichnij centr im Ambruaza Pare tram 2 Lion Bron 6 shpital im tram 2 mkrn Essar vul Irisiv tram 2 mkrn Butas prosp tram 2 Meriya tram 2 Torgovih vitriv tram 2 2 prosp de Tassinyi pl licej Sartra mkrn Park dyu Shen Bron Shasye YevroEkspo 7 km 11 20 hv Alstom Citadis 302 22 listopada 2019 Debourg Bovizazh SISL Beauvisage CISL Mermoz Pinel Dezhenett Desgenettes Shidni shpitali Pinel Hopitaux Est Pinel pr Lionskij tramvaj 6 Legenda Shidni shpitali bul Pinelya mkrn Vinatye shpital im 2 5 mkrn Essar vul Laenneka Bron Lion tram 3 prosp vul Mozelska prosp mkrn Kaliforniya mkrn Granzh Ruzh bul Santi 4 img