Людовик I де Бурбон (фр. Louis Ier de Bourbon; 1375 / 1376 — 21 грудня 1446) — граф Вандома з 1403 року, сеньйор де Мондубло з 1406, д'Епернон і де Ремалард, Великий камергер Франції з 1408, Головний розпорядник французького двору (метр де Л'Отель) в 1413–1415, 1425–1446 роках, титулярний граф Шартра в 1425 році, французький воєначальник, генерал-лейтенант Шампані, Брі і Пікардії 1413–1415 рр., генерал-лейтенант Шартра, Боса і Вандомуа, другий син Жана I де Бурбон, графа де Ла Марш, і Катерини де Вандом, графині Вандома і Кастра, родоначальник гілки Бурбон-Вандом.
Людовик I де Бурбон-Вандом | |
---|---|
Народився | 1376[1][2][3] |
Помер | 21 грудня 1446 Тур |
Поховання | d |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Столітня війна |
Титул | граф[d] |
Посада | d |
Рід | Бурбони |
Батько | d |
Мати | Катерина де Вандом |
Брати, сестри | Жак II де Бурбон (граф де Ла Марш), d і Шарлотта де Бурбон |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d |
|
Життєпис
Після смерті батька Людовика, Жана, в 1393 році, його володіння були розділені. Марш успадкував його старший син Жак II, який з спадщини матері також успадкував і Кастр. А Людовик отримав Вандом, що до цього знаходився під управлінням його матері, Катерини де Вандом. З 1393 року він допомагав матері в управлінні графством, а з 1403 року мати повністю передала йому Вандом. У 1406 році Людовик також викупив сеньйорію Мондубло у Вандомуа, якою колись володіли предки його матері.
Наприкінці 1390-х років Людовик взяв участь у поваленні англійського короля Річарда II, підтримавши Генріха, графа Дербі, що став у 1399 році під ім'ям Генріха IV королем Англії.
Повернувшись до Франції, Людовик опинився серед прихильників герцога Людовіка Орлеанського. Тому під час конфлікту між прихильниками герцога Орлеанського і герцога Бургундії Жана Безстрашного, які сперечалися за регентство при божевільному королі Карлі VI Людовик тримав сторону Орлеанської партії. Після вбивства 1407 року герцога Орлеанського Людовик Вандомський на деякий час опинився в полоні у Жана Безстрашного. Незважаючи на те, що він був прихильником Орлеанської партії, яку очолив граф Бернар VII д'Арманьяк, який взяв опіку над синами убитого герцога, Жан Безстрашний, що став регентом, 17 квітня 1408 року зробив Людовика Вандомського великим камергером Франції.
У липні 1422 року бургундці напали на Вандом, в результаті чого Людовик знову на деякий час потрапив до полону. Звільнений він був за результатами Осерської угоди.
Після того, як Арманьяки у 1413 році взяли верх над Бургіньйонами, Людовик в листопаді того ж року був призначений Головним розпорядником французького двору, а також генерал-лейтенантом Шампані, Брі і Пікардії. У цей період він неодноразово виконував різні дипломатичні доручення. Так він їздив послом до Англії, щоб переконати короля Генріха V не відновлювати Столітню війну, однак успіху не добився.
Після висадки в 1415 році англійців у Франції Людовик, як і багато інших представників французької знаті, брав участь у переможній для англійців битві під Азенкуром 24 жовтня 1415 року. У битві загинуло багато французьких лицарів, а Людовик, як і його родич, герцог Жан I де Бурбон, потрапив в полон до англійців. Його полонив сер Джон Корнуолл. Людовик був відвезений до Лондона, де був переданий королю Генріху V, який помістив Людовика до Тауера. За звільнення король зажадав величезну суму в 100000 екю, якої у Людовика не було. Людовик був звільнений 1422 року, коли він зміг заплатити 54000 екю.
Повернувшись до Франції, Людовик став підтримувати дофіна Карла, виступаючи проти умов угоди в Труа, за якою спадкоємцем Карла VI Французького проголошувався король Генріх V. Генріх V і Карл VI померли в 1422 році, і королем Англії та Франції був оголошений малолітній син Генріха V і французької принцеси Катерини Генріх VI. Регентом при ньому став брат Генріха V, Джон Ланкастерський, герцог Бедфорд.
Дофін Карл, який оголосив також себе королем Франції під ім'ям Карл VII, спробував боротися проти англійців. 31 липня 1423 року Людовик Вандомський брав участь у складі французько-шотландської армії Карла в битві під Краваном, однак битву виграла англо-бургундська армія. При цьому Людовик знову потрапив у полон. Після цього герцог Бедфорд оголосив про позбавлення Людовика графства Вандом, куди він призначив новим графом Роберта Віллоубі, 6-го барона Віллоубі з Ересбі. Це призначення було затверджене 20 вересня 1424 року королівською грамотою, а 25 травня 1427 року ця призначення було підтверджено.
Людовик пробув у новому полоні до 1425 року, коли йому вдалося втекти. На честь звільнення Людовик пізніше щорічно влаштовував спеціальне свято, під час якого оголошував помилування одному ув'язненому. Прибувши до Карла VII, Людовик отримав від нього титул графа Шартра. Однак цей титул ніколи підтверджений не був. Крім того, Карл знову дарував Людовику посаду Головного розпорядника французького двору.
У 1428–1429 роках Людовик у складі армії Жанни д'Арк брав участь в облозі Орлеана. Після звільнення Орлеана у травні 1429 року, Людовик в тому ж 1429 році командував одним із загонів французів у битвах під Жаржо (11–12 червня), Менге (15 червня), Божансі (16 червня), а також (ймовірно), в битві під Пате (18 червня).
17 липня 1429 року Людовик брав участь в коронації Карла VII у Реймсі, де був одним з шести світських перів. При цьому Людовик під час церемонії виконував обов'язки герцога Гієньського, титул якого належав королю Англії.
Після коронації Людовик отримав під своє командування армії Іль-де-Франса і Шампані. У вересні 1429 року Людовик брав участь у невдалій облозі Парижа. А в травні 1430 року армія під його командуванням була розбита під Суассоном. Після цього Людовик розпустив армію, в результаті чого Жанна д'Арк залишилася без підмоги під Комп'єньом з невеликим загоном, де і потрапила в полон.
У жовтні 1430 року Людовик в складі армії, якій П'єр II де Брезі, повернувся до Комп'єні, де їм вдалося розбити англійців і зняти облогу з міста. В результаті в полон потрапили багато англійців, в тому числі і командувач Томас Кірієл. Однак облога Арраса, де знаходилася в полоні Жанна д'Арк, була невдалою.
У 1435 році Людовик був одним зі свідків при укладенні Арраської угоди, за якою герцог Бургундії перейшов на бік Карла VII.
У 1438 році Людовик був посередником під час домовленостей про укладення шлюбу між Катериною, дочкою Карла VII, і спадкоємцем герцога Бургундії — Карлом, графом Шаролє.
У 1440 році Людовик взяв участь у повстанні проти реформування армії королем. Повстання було придушене в липні того ж року, але Людовик був помилуваний королем.
У 1444 році в Труа між Францією і Англією було укладено перемир'я. В 1446 році Людовик був посланий до Англії, щоб сприяти продовженню перемир'я. Після повернення з Англії він помер в Турі 21 грудня 1446 року.
Тіло Людовика було поховано в монастирській церкві Сен-Жорж у Вандомі. Серце Людовика поховали у Вандомськоі капелі Шартрського собору, будівництву якого він сприяв.
Успадковував майно Людовика I його єдиний син .
Шлюб і діти
1-а дружина: з 21 грудня 1414 року — Бланка де Русі (пом. 22 серпня 1421), дочка Гуго II, графа де Русі, і Бланки де Куси. Дітей від цього шлюбу не було.
2-а дружина: 24 серпня 1424 (Ренн) Жанна де Лаваль (пом. 18 грудня 1468), дама де Канзійон, дочка Гі XIII де Лаваля та Анни, пані де Лаваль і Витри. діти:
- Катрін (1425 — пом. у юності)
- Габріель (1426 — пом. в юності)
- Жан VIII (бл. 1428 — 6 січня 1477), граф Вандома, сеньйор де Мондубло, д'Епернон і де Ремаланд з 1446
Також у Людовика був один позашлюбний син від зв'язку з Сибіллою Бостам:
- Жан бастард де Вандом (бл. 1440 — після 1496), сеньйор де Пре, де Восс і де Бонневаль, губернатор Вандомуа в 1489, легітимізований у травні1446 і 2 лютого 1469 рр.
Генеалогія
Література
- Семёнов И. С. Христианские династии Европы. Династии, сохранившие статус владетельных. Генеалогический справочник / Науч. ред. Е. И. Куксина. Предисл. О. Н. Наумов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 494 с. — 3 000 экз. — .
- Устинов В. Г. Столетняя война и Войны Роз. — М.: АСТ: Астрель, Хранитель, 2007. — 637 с. — (Историческая библиотека). — 1500 экз. — .
- René de Belleva. Azincourt. Dumoulin. — Paris, 1865.
- Michel Simon. Histoire de Vendôme et de ses environs. Band 1. Henrion-Loiseau. — Vendôme, 1834. — P. 223—238.
Посилання
- Comtes de Vendôme 1371—1514, Ducs de Vendôme 1514—1589 (Bourbon) (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Дата обращения 4 сентября 2011.
- La maison de Bourbon-Vendôme (фр.). FranceBalade. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 4 вересня 2011.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Lundy D. R. The Peerage
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudovik I de Burbon fr Louis Ier de Bourbon 1375 1376 21 grudnya 1446 graf Vandoma z 1403 roku senjor de Mondublo z 1406 d Epernon i de Remalard Velikij kamerger Franciyi z 1408 Golovnij rozporyadnik francuzkogo dvoru metr de L Otel v 1413 1415 1425 1446 rokah titulyarnij graf Shartra v 1425 roci francuzkij voyenachalnik general lejtenant Shampani Bri i Pikardiyi 1413 1415 rr general lejtenant Shartra Bosa i Vandomua drugij sin Zhana I de Burbon grafa de La Marsh i Katerini de Vandom grafini Vandoma i Kastra rodonachalnik gilki Burbon Vandom Lyudovik I de Burbon VandomNarodivsya1376 1 2 3 Pomer21 grudnya 1446 TurPohovannyadDiyalnistvijskovosluzhbovecUchasnikStolitnya vijnaTitulgraf d PosadadRidBurboniBatkodMatiKaterina de VandomBrati sestriZhak II de Burbon graf de La Marsh d i Sharlotta de BurbonU shlyubi zd i dDitid Mediafajli u Vikishovishi Ne plutati z Lyudovik I Burbon Konde U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vandom ZhittyepisPislya smerti batka Lyudovika Zhana v 1393 roci jogo volodinnya buli rozdileni Marsh uspadkuvav jogo starshij sin Zhak II yakij z spadshini materi takozh uspadkuvav i Kastr A Lyudovik otrimav Vandom sho do cogo znahodivsya pid upravlinnyam jogo materi Katerini de Vandom Z 1393 roku vin dopomagav materi v upravlinni grafstvom a z 1403 roku mati povnistyu peredala jomu Vandom U 1406 roci Lyudovik takozh vikupiv senjoriyu Mondublo u Vandomua yakoyu kolis volodili predki jogo materi Naprikinci 1390 h rokiv Lyudovik vzyav uchast u povalenni anglijskogo korolya Richarda II pidtrimavshi Genriha grafa Derbi sho stav u 1399 roci pid im yam Genriha IV korolem Angliyi Povernuvshis do Franciyi Lyudovik opinivsya sered prihilnikiv gercoga Lyudovika Orleanskogo Tomu pid chas konfliktu mizh prihilnikami gercoga Orleanskogo i gercoga Burgundiyi Zhana Bezstrashnogo yaki sperechalisya za regentstvo pri bozhevilnomu koroli Karli VI Lyudovik trimav storonu Orleanskoyi partiyi Pislya vbivstva 1407 roku gercoga Orleanskogo Lyudovik Vandomskij na deyakij chas opinivsya v poloni u Zhana Bezstrashnogo Nezvazhayuchi na te sho vin buv prihilnikom Orleanskoyi partiyi yaku ocholiv graf Bernar VII d Armanyak yakij vzyav opiku nad sinami ubitogo gercoga Zhan Bezstrashnij sho stav regentom 17 kvitnya 1408 roku zrobiv Lyudovika Vandomskogo velikim kamergerom Franciyi U lipni 1422 roku burgundci napali na Vandom v rezultati chogo Lyudovik znovu na deyakij chas potrapiv do polonu Zvilnenij vin buv za rezultatami Oserskoyi ugodi Pislya togo yak Armanyaki u 1413 roci vzyali verh nad Burginjonami Lyudovik v listopadi togo zh roku buv priznachenij Golovnim rozporyadnikom francuzkogo dvoru a takozh general lejtenantom Shampani Bri i Pikardiyi U cej period vin neodnorazovo vikonuvav rizni diplomatichni doruchennya Tak vin yizdiv poslom do Angliyi shob perekonati korolya Genriha V ne vidnovlyuvati Stolitnyu vijnu odnak uspihu ne dobivsya Pislya visadki v 1415 roci anglijciv u Franciyi Lyudovik yak i bagato inshih predstavnikiv francuzkoyi znati brav uchast u peremozhnij dlya anglijciv bitvi pid Azenkurom 24 zhovtnya 1415 roku U bitvi zaginulo bagato francuzkih licariv a Lyudovik yak i jogo rodich gercog Zhan I de Burbon potrapiv v polon do anglijciv Jogo poloniv ser Dzhon Kornuoll Lyudovik buv vidvezenij do Londona de buv peredanij korolyu Genrihu V yakij pomistiv Lyudovika do Tauera Za zvilnennya korol zazhadav velicheznu sumu v 100000 ekyu yakoyi u Lyudovika ne bulo Lyudovik buv zvilnenij 1422 roku koli vin zmig zaplatiti 54000 ekyu Povernuvshis do Franciyi Lyudovik stav pidtrimuvati dofina Karla vistupayuchi proti umov ugodi v Trua za yakoyu spadkoyemcem Karla VI Francuzkogo progoloshuvavsya korol Genrih V Genrih V i Karl VI pomerli v 1422 roci i korolem Angliyi ta Franciyi buv ogoloshenij malolitnij sin Genriha V i francuzkoyi princesi Katerini Genrih VI Regentom pri nomu stav brat Genriha V Dzhon Lankasterskij gercog Bedford Dofin Karl yakij ogolosiv takozh sebe korolem Franciyi pid im yam Karl VII sprobuvav borotisya proti anglijciv 31 lipnya 1423 roku Lyudovik Vandomskij brav uchast u skladi francuzko shotlandskoyi armiyi Karla v bitvi pid Kravanom odnak bitvu vigrala anglo burgundska armiya Pri comu Lyudovik znovu potrapiv u polon Pislya cogo gercog Bedford ogolosiv pro pozbavlennya Lyudovika grafstva Vandom kudi vin priznachiv novim grafom Roberta Villoubi 6 go barona Villoubi z Eresbi Ce priznachennya bulo zatverdzhene 20 veresnya 1424 roku korolivskoyu gramotoyu a 25 travnya 1427 roku cya priznachennya bulo pidtverdzheno Lyudovik probuv u novomu poloni do 1425 roku koli jomu vdalosya vtekti Na chest zvilnennya Lyudovik piznishe shorichno vlashtovuvav specialne svyato pid chas yakogo ogoloshuvav pomiluvannya odnomu uv yaznenomu Pribuvshi do Karla VII Lyudovik otrimav vid nogo titul grafa Shartra Odnak cej titul nikoli pidtverdzhenij ne buv Krim togo Karl znovu daruvav Lyudoviku posadu Golovnogo rozporyadnika francuzkogo dvoru U 1428 1429 rokah Lyudovik u skladi armiyi Zhanni d Ark brav uchast v oblozi Orleana Pislya zvilnennya Orleana u travni 1429 roku Lyudovik v tomu zh 1429 roci komanduvav odnim iz zagoniv francuziv u bitvah pid Zharzho 11 12 chervnya Menge 15 chervnya Bozhansi 16 chervnya a takozh jmovirno v bitvi pid Pate 18 chervnya 17 lipnya 1429 roku Lyudovik brav uchast v koronaciyi Karla VII u Rejmsi de buv odnim z shesti svitskih periv Pri comu Lyudovik pid chas ceremoniyi vikonuvav obov yazki gercoga Giyenskogo titul yakogo nalezhav korolyu Angliyi Pislya koronaciyi Lyudovik otrimav pid svoye komanduvannya armiyi Il de Fransa i Shampani U veresni 1429 roku Lyudovik brav uchast u nevdalij oblozi Parizha A v travni 1430 roku armiya pid jogo komanduvannyam bula rozbita pid Suassonom Pislya cogo Lyudovik rozpustiv armiyu v rezultati chogo Zhanna d Ark zalishilasya bez pidmogi pid Komp yenom z nevelikim zagonom de i potrapila v polon U zhovtni 1430 roku Lyudovik v skladi armiyi yakij P yer II de Brezi povernuvsya do Komp yeni de yim vdalosya rozbiti anglijciv i znyati oblogu z mista V rezultati v polon potrapili bagato anglijciv v tomu chisli i komanduvach Tomas Kiriyel Odnak obloga Arrasa de znahodilasya v poloni Zhanna d Ark bula nevdaloyu U 1435 roci Lyudovik buv odnim zi svidkiv pri ukladenni Arraskoyi ugodi za yakoyu gercog Burgundiyi perejshov na bik Karla VII U 1438 roci Lyudovik buv poserednikom pid chas domovlenostej pro ukladennya shlyubu mizh Katerinoyu dochkoyu Karla VII i spadkoyemcem gercoga Burgundiyi Karlom grafom Sharolye U 1440 roci Lyudovik vzyav uchast u povstanni proti reformuvannya armiyi korolem Povstannya bulo pridushene v lipni togo zh roku ale Lyudovik buv pomiluvanij korolem U 1444 roci v Trua mizh Franciyeyu i Angliyeyu bulo ukladeno peremir ya V 1446 roci Lyudovik buv poslanij do Angliyi shob spriyati prodovzhennyu peremir ya Pislya povernennya z Angliyi vin pomer v Turi 21 grudnya 1446 roku Tilo Lyudovika bulo pohovano v monastirskij cerkvi Sen Zhorzh u Vandomi Serce Lyudovika pohovali u Vandomskoi kapeli Shartrskogo soboru budivnictvu yakogo vin spriyav Uspadkovuvav majno Lyudovika I jogo yedinij sin Shlyub i diti1 a druzhina z 21 grudnya 1414 roku Blanka de Rusi pom 22 serpnya 1421 dochka Gugo II grafa de Rusi i Blanki de Kusi Ditej vid cogo shlyubu ne bulo 2 a druzhina 24 serpnya 1424 Renn Zhanna de Laval pom 18 grudnya 1468 dama de Kanzijon dochka Gi XIII de Lavalya ta Anni pani de Laval i Vitri diti Katrin 1425 pom u yunosti Gabriel 1426 pom v yunosti Zhan VIII bl 1428 6 sichnya 1477 graf Vandoma senjor de Mondublo d Epernon i de Remaland z 1446 Takozh u Lyudovika buv odin pozashlyubnij sin vid zv yazku z Sibilloyu Bostam Zhan bastard de Vandom bl 1440 pislya 1496 senjor de Pre de Voss i de Bonneval gubernator Vandomua v 1489 legitimizovanij u travni1446 i 2 lyutogo 1469 rr GenealogiyaLiteraturaSemyonov I S Hristianskie dinastii Evropy Dinastii sohranivshie status vladetelnyh Genealogicheskij spravochnik Nauch red E I Kuksina Predisl O N Naumov M OLMA PRESS 2002 494 s 3 000 ekz ISBN 5 224 02516 8 Ustinov V G Stoletnyaya vojna i Vojny Roz M AST Astrel Hranitel 2007 637 s Istoricheskaya biblioteka 1500 ekz ISBN 978 5 17 042765 9 Rene de Belleva Azincourt Dumoulin Paris 1865 Michel Simon Histoire de Vendome et de ses environs Band 1 Henrion Loiseau Vendome 1834 P 223 238 PosilannyaComtes de Vendome 1371 1514 Ducs de Vendome 1514 1589 Bourbon angl Foundation for Medieval Genealogy Data obrasheniya 4 sentyabrya 2011 La maison de Bourbon Vendome fr FranceBalade Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2011 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326