Лукре́ція д'Есте́ (італ. Lucrezia d'Este; 16 грудня 1535, Феррара, Феррарське герцогство — 12 лютого 1598, Феррара, Папська область) — принцеса з дому Есте, уроджена принцеса Феррарська, Моденська і Реджійська, дочка Ерколе II. Дружина герцога Франческо Марії II з дому Ровере; у шлюбі — [ru] та Сори, сеньйора Пезаро, Сенігаллії, Фоссомброне та Губбіо.
Лукреція д'Есте італ. Lucrezia d'Este | |
Народження: | 16 грудня 1535 Феррара, Феррарське герцогство |
---|---|
Смерть: | 1598[1][2][…] Феррара, Папська держава |
Поховання: | Монастир Тіла Господнього, d і d |
Релігія: | католицтво |
Рід: | Естенський дім |
Батько: | Ерколе II д'Есте |
Мати: | Рената Французька |
Шлюб: | Франческо Марія II делла Ровере |
Медіафайли у Вікісховищі |
Одна з найосвіченіших жінок свого часу. Підтримувала вчених та поетів. Ініційовані нею переговори зі Святим Престолом зберегли за домом Есте володарний статус та титул герцогів Модени та Реджо.
Життєпис
Ранні роки
Народилась у Феррарі 16 грудня 1535 року. Середня з трьох дочок у сім'ї католика Ерколе II, герцога Феррари, Модени і Реджо і гугенотки Рене, принцеси з будинку Валуа, герцогині Шартра, графині Жізора та власниці Монтаржі. По лінії батька — онука Альфонса I, герцога Феррари, Модени і Реджо та Лукреції Борджіа, дочки римського папи Олександра VI. На честь останньої, принцеса отримала ім'я. По лінії матері — онука французького короля Людовика XII і Анни, герцогині Бретані з дому [fr].
Стараннями герцогині, яка запрошувала до двору для дітей талановитих педагогів, разом із сестрами Анною та [it], здобула гарну освіту. Принцеси вивчали давні та сучасні мови, класичну літературу, філософію та поетику, займалися музикою та вокалом. Вчителями були Олімпія Фульвія Мората, [it], [en], . Вона захоплювалася театром, опікувалася вченими й поетами, серед яких були філософ Франциск Патріці й поет Торквато Тассо. Останній присвятив Лукреції та Елеонорі низку віршів.
Життя принцеси мало змінилося й після смерті батька, коли мати повернулася на батьківщину. Лукреція любила придворні церемонії і не відмовляла собі в задоволеннях. Вона вступила в любовний зв'язок із капітаном герцогської кінної гвардії, графом Ерколе Контрарі. Їхні стосунки продовжилися й після її одруження. Дізнавшись про це, 2 серпня 1575 року герцог Альфонсо II наказав привести обох до нього в [it] і велів задушити коханця-графа на очах у сестри. Однак, це не вплинуло на звички Лукреції. Через деякий час вона вступила в новий любовний зв'язок з графом Луїджі Монтекукколі.
Нещасливий шлюб
Лукреція довго лишалася неодруженою. На тридцять п'ятому році вона погодилася на шлюб зі спадковим принцом Урбіно, якому було трохи більше двадцяти. Рішення принцеси одружитися було пов'язане з інтересами династії. У разі переривання спадкоємців чоловічої статі в головній гілці дому Есте його володіння мали повернутися до складу папської держави. Герцог Альфонсо II, брат Лукреції, спадкоємців чоловічої статі не мав. Єдиний, хто міг би йому успадкувати, був двоюрідний брат Кузар Чезаре, бастард маркграфа [ru], який сам був бастардом її діда — герцога Альфонсо I. Таким чином, матримоніальний союз між домами Есте та Роверо мав свідчити про взаємну підтримку між обома династіями.
18 лютого 1570 року у Феррарі відбулася церемонія одруження, після якої подружжя відбуло в Пезаро. Придане Лукреції склало 150 тис. дукатів. Стосунки спадкової принцеси зі свекром були добрими. Гвідобальдо II не перешкоджав захопленням невістки поезією, музикою та театральними виставами. Коли після смерті батька, 28 вересня 1574 року, спадковий принц під ім'ям Франческо Марії II став новим урбінським герцогом, Лукреція отримала титул герцогині. Її стосунки з молодим чоловіком завжди були складними. Той, не соромлячись, вказував на зрілий вік дружини та нездатність народити йому спадкоємця, попри те, що сам заразив її сифілісом.
У ці роки втіхою для Лукреції була її дружба з Торквато Тассо, який з обов'язку гостював при дворі герцогині в Пезаро й Урбанії. Через вісім років шлюбу, за посередництва кардинала Карло Борромео, герцог і герцогиня урбінські, нарешті, змогли розійтися. 31 серпня 1578 року Святий Престол дозволив подружжю жити окремо, але шлюб їх не було анульовано. Лукреція повернулася до Феррари, фактично продовжуючи залишатися дружиною урбінського герцога. Тільки після її смерті овдовілий чоловік зміг укласти новий шлюб, у якому в нього народився спадкоємець.
Пізні роки
Зберігши фактичний шлюб, Святий Престол переслідував власні цілі. Як і в домі Есте, в разі відсутності спадкоємця чоловічої статі в головній гілці дому Ровере, володіння цієї династії мали повернутися до складу Папської області. Лукреція в цьому питанні для папської держави була важливим союзником. Вона ж намагалася отримати від Святого Престолу визнання її двоюрідного брата легітимним спадкоємцем володінь дому Есте. Сам Чезаре, після смерті Альфонсо II, утік із Феррари, побоюючись як церковного відлучення, так і папської армії. Лукреція змогла домовитися з римським папою Климентом VIII. Плодом її зусиль стала від 13 січня 1598 про визнання Святим Престолом за Чезаре герцогств Модени й Реджо в обмін на входження герцогства Феррари до складу папської держави. Таким чином Есте змогли зберегти за собою статус можновладного дому.
Протягом останніх років життя мала проблеми зі здоров'ям. Померла в рідному місті 12 лютого 1598 року і похована в церковній усипальниці при монастирі Тіла Господнього у Феррарі, де вже були гробниці її брата, батька та діда герцогів, молодшої сестри та бабусі, на честь якої її названо.
Генеалогія
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
- British Museum person-institution thesaurus
- Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Carpinello, 1988, с. 12.
- Capponi, 1846, с. 245.
- Enciclopedie on line.
- Williams, 2004, с. 65.
- Carpinello, 1988, с. 76.
- Scifoni, 1842, с. 631.
- Calitti.
- Ferrari, 2007, с. 216.
- Carpinello, 1988, с. 7.
- Chiappini, 2001, с. 342.
- Carpinello, 1988, с. 226.
- Accorsi, 2007.
- Minelli, 2012.
- Carpinello, 1988, с. 285.
- Find A Grave.
Література
- Capponi G. Sulla causa finora ignota delle sventure di Torquato Tasso : ( )[італ.]. — Firenze : Pezzati, 1846. — P. 245. — 395 p.
- Carpinello M. Lucrezia d’Este: duchessa di Urbino : ( )[італ.]. — Milano : Rusconi, 1988. — 297 p. — .
- Chiappini L. Gli Estensi: mille anni di storia : ( )[англ.]. — Ferrara : Corbo, 2001. — 757 p. — .
- Ferrari P. V. Ducato di Modena et Reggio: 1598—1859: lo Stato, la corte, le arti : ( )[італ.]. — Modena : Artioli, 2007. — 318 p. — .
- Minelli M. XXV. Lucrezia d’Este (1534—1598). La disgraziata duchessa di Urbuno // 101 storie di regine e principesse che non ti hanno mai raccontato : ( )[італ.]. — Roma : Newton Compton Editori, 2012. — 405 p. — (Saggistica). — .
- Scifoni F. Dizionario biographie universelle : ( )[італ.]. — Firenze : D. Passigli, 1842. — P. 631. — 1168 p.
- Williams G. L. Papal Genealogy: The Families and Descendants of the Popes : ( )[англ.]. — Jefferson, N.C. : McFarland, 2004. — P. 65. — 271 p. — .
Посилання
- Accorsi S. Le grandi donne L’altra «metà» degli Estensi // La Nuova Ferrara : giornale. — 2007. — . — 12.
- Lucrezia d’Este. www.findagrave.com. Процитовано 12.11.2018.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
()(англ.) - Calitti F. Èste, Leonora d’. www.treccani.it. Процитовано 12.11.2018.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
()(італ.) - Èste, Lucrezia d’. www.treccani.it. Процитовано 12.11.2018.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
()(італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukre ciya d Este ital Lucrezia d Este 16 grudnya 1535 Ferrara Ferrarske gercogstvo 12 lyutogo 1598 Ferrara Papska oblast princesa z domu Este urodzhena princesa Ferrarska Modenska i Redzhijska dochka Erkole II Druzhina gercoga Franchesko Mariyi II z domu Rovere u shlyubi ru ta Sori senjora Pezaro Senigalliyi Fossombrone ta Gubbio Lukreciya d Este ital Lucrezia d Este Narodzhennya 16 grudnya 1535 Ferrara Ferrarske gercogstvoSmert 1598 1 2 Ferrara Papska derzhavaPohovannya Monastir Tila Gospodnogo d i dReligiya katolictvoRid Estenskij dimBatko Erkole II d EsteMati Renata FrancuzkaShlyub Franchesko Mariya II della Rovere Mediafajli b u Vikishovishi Odna z najosvichenishih zhinok svogo chasu Pidtrimuvala vchenih ta poetiv Inicijovani neyu peregovori zi Svyatim Prestolom zberegli za domom Este volodarnij status ta titul gercogiv Modeni ta Redzho ZhittyepisRanni roki Narodilas u Ferrari 16 grudnya 1535 roku Serednya z troh dochok u sim yi katolika Erkole II gercoga Ferrari Modeni i Redzho i gugenotki Rene princesi z budinku Valua gercogini Shartra grafini Zhizora ta vlasnici Montarzhi Po liniyi batka onuka Alfonsa I gercoga Ferrari Modeni i Redzho ta Lukreciyi Bordzhia dochki rimskogo papi Oleksandra VI Na chest ostannoyi princesa otrimala im ya Po liniyi materi onuka francuzkogo korolya Lyudovika XII i Anni gercogini Bretani z domu fr Starannyami gercogini yaka zaproshuvala do dvoru dlya ditej talanovitih pedagogiv razom iz sestrami Annoyu ta it zdobula garnu osvitu Princesi vivchali davni ta suchasni movi klasichnu literaturu filosofiyu ta poetiku zajmalisya muzikoyu ta vokalom Vchitelyami buli Olimpiya Fulviya Morata it en Vona zahoplyuvalasya teatrom opikuvalasya vchenimi j poetami sered yakih buli filosof Francisk Patrici j poet Torkvato Tasso Ostannij prisvyativ Lukreciyi ta Eleonori nizku virshiv Zhittya princesi malo zminilosya j pislya smerti batka koli mati povernulasya na batkivshinu Lukreciya lyubila pridvorni ceremoniyi i ne vidmovlyala sobi v zadovolennyah Vona vstupila v lyubovnij zv yazok iz kapitanom gercogskoyi kinnoyi gvardiyi grafom Erkole Kontrari Yihni stosunki prodovzhilisya j pislya yiyi odruzhennya Diznavshis pro ce 2 serpnya 1575 roku gercog Alfonso II nakazav privesti oboh do nogo v it i veliv zadushiti kohancya grafa na ochah u sestri Odnak ce ne vplinulo na zvichki Lukreciyi Cherez deyakij chas vona vstupila v novij lyubovnij zv yazok z grafom Luyidzhi Montekukkoli Neshaslivij shlyub Cholovik gercog Franchesko Mariya II della Rovere Lukreciya dovgo lishalasya neodruzhenoyu Na tridcyat p yatomu roci vona pogodilasya na shlyub zi spadkovim princom Urbino yakomu bulo trohi bilshe dvadcyati Rishennya princesi odruzhitisya bulo pov yazane z interesami dinastiyi U razi pererivannya spadkoyemciv cholovichoyi stati v golovnij gilci domu Este jogo volodinnya mali povernutisya do skladu papskoyi derzhavi Gercog Alfonso II brat Lukreciyi spadkoyemciv cholovichoyi stati ne mav Yedinij hto mig bi jomu uspadkuvati buv dvoyuridnij brat Kuzar Chezare bastard markgrafa ru yakij sam buv bastardom yiyi dida gercoga Alfonso I Takim chinom matrimonialnij soyuz mizh domami Este ta Rovero mav svidchiti pro vzayemnu pidtrimku mizh oboma dinastiyami 18 lyutogo 1570 roku u Ferrari vidbulasya ceremoniya odruzhennya pislya yakoyi podruzhzhya vidbulo v Pezaro Pridane Lukreciyi sklalo 150 tis dukativ Stosunki spadkovoyi princesi zi svekrom buli dobrimi Gvidobaldo II ne pereshkodzhav zahoplennyam nevistki poeziyeyu muzikoyu ta teatralnimi vistavami Koli pislya smerti batka 28 veresnya 1574 roku spadkovij princ pid im yam Franchesko Mariyi II stav novim urbinskim gercogom Lukreciya otrimala titul gercogini Yiyi stosunki z molodim cholovikom zavzhdi buli skladnimi Toj ne soromlyachis vkazuvav na zrilij vik druzhini ta nezdatnist naroditi jomu spadkoyemcya popri te sho sam zaraziv yiyi sifilisom U ci roki vtihoyu dlya Lukreciyi bula yiyi druzhba z Torkvato Tasso yakij z obov yazku gostyuvav pri dvori gercogini v Pezaro j Urbaniyi Cherez visim rokiv shlyubu za poserednictva kardinala Karlo Borromeo gercog i gercoginya urbinski nareshti zmogli rozijtisya 31 serpnya 1578 roku Svyatij Prestol dozvoliv podruzhzhyu zhiti okremo ale shlyub yih ne bulo anulovano Lukreciya povernulasya do Ferrari faktichno prodovzhuyuchi zalishatisya druzhinoyu urbinskogo gercoga Tilki pislya yiyi smerti ovdovilij cholovik zmig uklasti novij shlyub u yakomu v nogo narodivsya spadkoyemec Pizni roki Nadgrobni pliti v cerkvi monastirya Tila Gospodnogo u Ferrari Zberigshi faktichnij shlyub Svyatij Prestol peresliduvav vlasni cili Yak i v domi Este v razi vidsutnosti spadkoyemcya cholovichoyi stati v golovnij gilci domu Rovere volodinnya ciyeyi dinastiyi mali povernutisya do skladu Papskoyi oblasti Lukreciya v comu pitanni dlya papskoyi derzhavi bula vazhlivim soyuznikom Vona zh namagalasya otrimati vid Svyatogo Prestolu viznannya yiyi dvoyuridnogo brata legitimnim spadkoyemcem volodin domu Este Sam Chezare pislya smerti Alfonso II utik iz Ferrari poboyuyuchis yak cerkovnogo vidluchennya tak i papskoyi armiyi Lukreciya zmogla domovitisya z rimskim papoyu Klimentom VIII Plodom yiyi zusil stala vid 13 sichnya 1598 pro viznannya Svyatim Prestolom za Chezare gercogstv Modeni j Redzho v obmin na vhodzhennya gercogstva Ferrari do skladu papskoyi derzhavi Takim chinom Este zmogli zberegti za soboyu status mozhnovladnogo domu Protyagom ostannih rokiv zhittya mala problemi zi zdorov yam Pomerla v ridnomu misti 12 lyutogo 1598 roku i pohovana v cerkovnij usipalnici pri monastiri Tila Gospodnogo u Ferrari de vzhe buli grobnici yiyi brata batka ta dida gercogiv molodshoyi sestri ta babusi na chest yakoyi yiyi nazvano GenealogiyaPrimitkiFaceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 British Museum person institution thesaurus d Track Q18785969d Track Q34753751 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Carpinello 1988 s 12 Capponi 1846 s 245 Enciclopedie on line Williams 2004 s 65 Carpinello 1988 s 76 Scifoni 1842 s 631 Calitti Ferrari 2007 s 216 Carpinello 1988 s 7 Chiappini 2001 s 342 Carpinello 1988 s 226 Accorsi 2007 Minelli 2012 Carpinello 1988 s 285 Find A Grave LiteraturaCapponi G Sulla causa finora ignota delle sventure di Torquato Tasso ital Firenze Pezzati 1846 P 245 395 p Carpinello M Lucrezia d Este duchessa di Urbino ital Milano Rusconi 1988 297 p ISBN 978 8 81 823019 2 Chiappini L Gli Estensi mille anni di storia angl Ferrara Corbo 2001 757 p ISBN 978 8 88 269029 8 Ferrari P V Ducato di Modena et Reggio 1598 1859 lo Stato la corte le arti ital Modena Artioli 2007 318 p ISBN 978 8 87 792109 3 Minelli M XXV Lucrezia d Este 1534 1598 La disgraziata duchessa di Urbuno 101 storie di regine e principesse che non ti hanno mai raccontato ital Roma Newton Compton Editori 2012 405 p Saggistica ISBN 978 8 85 414409 5 Scifoni F Dizionario biographie universelle ital Firenze D Passigli 1842 P 631 1168 p Williams G L Papal Genealogy The Families and Descendants of the Popes angl Jefferson N C McFarland 2004 P 65 271 p ISBN 978 0 78 642071 1 PosilannyaAccorsi S Le grandi donne L altra meta degli Estensi La Nuova Ferrara giornale 2007 12 Lucrezia d Este www findagrave com Procitovano 12 11 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka angl Calitti F Este Leonora d www treccani it Procitovano 12 11 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka ital Este Lucrezia d www treccani it Procitovano 12 11 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka ital