Олімпія Фульвія Мората (італ. Olimpia Fulvia Morata; 1526, Феррара, Італія — 26 жовтня 1555, Гайдельберг, Курпфальц) — італійська науковиця. Народилась у Феррарі в сім'ї [fr] і Лукреції (можливо, Гоці).
Олімпія Фульвія Мората | |
---|---|
Народилася | 1526[3][1] d, Кравальяна, Провінція Верчеллі, П'ємонт, Італія |
Померла | 26 жовтня 1555[1] Гайдельберг, Курпфальц ·туберкульоз |
Діяльність | письменниця, класицистка, поетеса, науковиця |
Знання мов | давньогрецька[1], латина[1] і італійська |
Батько | d |
|
Її батько, який був наставником молодих принців із герцогського дому Есте, був у близьких стосунках із найвченішими людьми Італії, завдяки чому його дочка від раннього віку вбирала наукові знання. У 12 років Олімпія вже вільно говорила грецькою та латиною.
Приблизно в цей же час її закликали до палацу як компаньйонку та наставницю молодшої, але не менш обдарованої Анни д'Есте, дочки Рене, герцогині Феррарської. Двір герцогині відвідували багато людей, які мали літературну славу або були схильними до ідей протестантизму, зокрема Жан Кальвін, Вітторія Колонна та Клеман Маро. У підлітковому віці Олімпія вже читала лекції про творчість Цицерона та Кальвіна.
1546 року покинула двір, щоб дбати про хворого батька, а після його смерті зайнялася вихованням своїх братів та сестер. Батько помер наверненим у протестантизм, і Олімпія прийняла вчення Лютера та Кальвіна. Повернувшись до двору, через шлюб Анни д'Есте зі Франсуа де Гізом залишилась на самоті. Вивчала філософію і листувалася з , який присвятив їй свою De Triplici Philosophia.
Приблизно наприкінці 1550 року вийшла заміж за молодого студента, який навчався медицини та філософії, Андреаса Ґрундлера зі Швайнфурта (Баварія). 1554 року вирушила разом з чоловіком на його батьківщину, де його призначено лікарем у гарнізон іспанських військ. 1553 року маркграф Альбрехт Бранденбурзький під час одного з грабіжницьких походів захопив Швайнфурт і був своєю чергою обложений протестантами. Зрештою, Альбрехт Бранденбурзький мусив покинути Швайнфурт, а Олімпія з чоловіком врятувалися втечею. Внаслідок цих перипетій багато її творів утрачено.
У результаті 1554 року їм удалося дістатися Гайдельберга, де, завдяки заступництву сім'ї Ербахів, Ґрундлер отримав місце лектора з медицини.
1558 року, після її смерті, в Базелі видано великий збірник низки її грецьких листів та латинських діалогів, які вона довірила своєму другові та письменнику [en].
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Мората, Олимпия-Фульвия // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XIXа. — С. 830.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118960636 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Robin, Larsen and Levin. Encyclopedia of women in the Renaissance: Italy, France, and England. — С. 269.
- Robin, Larsen and Levin. Encyclopedia of women in the Renaissance: Italy, France, and England. — С. 215.
Джерела
- Robin, Diana Maury, Larsen, Anne R. and Levin, Carole. Encyclopedia of women in the Renaissance: Italy, France, and England. — ABC-CLIO, Inc, 2007.
- Ця стаття містить текст, взятий (перекладений) зі статті «Morata, Olympia Fulvia» (ред. — Chisholm, Hugh) Vol. 18 (11th ed.) p. 816 з одинадцятого видання «Британської енциклопедії», яке перейшло в суспільне надбання.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olimpiya Fulviya Morata ital Olimpia Fulvia Morata 1526 Ferrara Italiya 26 zhovtnya 1555 Gajdelberg Kurpfalc italijska naukovicya Narodilas u Ferrari v sim yi fr i Lukreciyi mozhlivo Goci Olimpiya Fulviya MorataNarodilasya1526 3 1 d Kravalyana Provinciya Verchelli P yemont ItaliyaPomerla26 zhovtnya 1555 1 Gajdelberg Kurpfalc tuberkulozDiyalnistpismennicya klasicistka poetesa naukovicyaZnannya movdavnogrecka 1 latina 1 i italijskaBatkod Mediafajli u Vikishovishi Yiyi batko yakij buv nastavnikom molodih princiv iz gercogskogo domu Este buv u blizkih stosunkah iz najvchenishimi lyudmi Italiyi zavdyaki chomu jogo dochka vid rannogo viku vbirala naukovi znannya U 12 rokiv Olimpiya vzhe vilno govorila greckoyu ta latinoyu Priblizno v cej zhe chas yiyi zaklikali do palacu yak kompanjonku ta nastavnicyu molodshoyi ale ne mensh obdarovanoyi Anni d Este dochki Rene gercogini Ferrarskoyi Dvir gercogini vidviduvali bagato lyudej yaki mali literaturnu slavu abo buli shilnimi do idej protestantizmu zokrema Zhan Kalvin Vittoriya Kolonna ta Kleman Maro U pidlitkovomu vici Olimpiya vzhe chitala lekciyi pro tvorchist Cicerona ta Kalvina 1546 roku pokinula dvir shob dbati pro hvorogo batka a pislya jogo smerti zajnyalasya vihovannyam svoyih brativ ta sester Batko pomer navernenim u protestantizm i Olimpiya prijnyala vchennya Lyutera ta Kalvina Povernuvshis do dvoru cherez shlyub Anni d Este zi Fransua de Gizom zalishilas na samoti Vivchala filosofiyu i listuvalasya z yakij prisvyativ yij svoyu De Triplici Philosophia Priblizno naprikinci 1550 roku vijshla zamizh za molodogo studenta yakij navchavsya medicini ta filosofiyi Andreasa Grundlera zi Shvajnfurta Bavariya 1554 roku virushila razom z cholovikom na jogo batkivshinu de jogo priznacheno likarem u garnizon ispanskih vijsk 1553 roku markgraf Albreht Brandenburzkij pid chas odnogo z grabizhnickih pohodiv zahopiv Shvajnfurt i buv svoyeyu chergoyu oblozhenij protestantami Zreshtoyu Albreht Brandenburzkij musiv pokinuti Shvajnfurt a Olimpiya z cholovikom vryatuvalisya vtecheyu Vnaslidok cih peripetij bagato yiyi tvoriv utracheno U rezultati 1554 roku yim udalosya distatisya Gajdelberga de zavdyaki zastupnictvu sim yi Erbahiv Grundler otrimav misce lektora z medicini 1558 roku pislya yiyi smerti v Bazeli vidano velikij zbirnik nizki yiyi greckih listiv ta latinskih dialogiv yaki vona dovirila svoyemu drugovi ta pismenniku en Div takozhLukreciya d EstePrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Morata Olimpiya Fulviya Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XIXa S 830 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24476217d Track Q19908137d Track Q23892933 Deutsche Nationalbibliothek Record 118960636 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Robin Larsen and Levin Encyclopedia of women in the Renaissance Italy France and England S 269 Robin Larsen and Levin Encyclopedia of women in the Renaissance Italy France and England S 215 DzherelaRobin Diana Maury Larsen Anne R and Levin Carole Encyclopedia of women in the Renaissance Italy France and England ABC CLIO Inc 2007 Cya stattya mistit tekst vzyatij perekladenij zi statti Morata Olympia Fulvia red Chisholm Hugh Vol 18 11th ed p 816 z odinadcyatogo vidannya Britanskoyi enciklopediyi yake perejshlo v suspilne nadbannya