Франч́еско Патр́іці (хорватською — Фране Петрич, італ. Francesco Patrizi (Patrizzi), хорв. Frane Petrić, 1529—1597) — італійський філософ епохи пізнього Відродження, критик аристотелізму. Походив з міста Керсо (сучасний Црес, Хорватія).
Франческо Патріці | |
---|---|
Народився | 25 квітня 1529[4][5] Црес, Приморсько-Ґоранська жупанія, Хорватія[3][4] |
Помер | 6 лютого 1597[1][2][…] (67 років) Рим, Папська держава[6][3][4] |
Країна | Венеційська республіка |
Місце проживання | Црес[3] Венеція[3] Інгольштадт[3] Анкона[3] Кіпр[3][5] Феррара[4] Модена[4] Рим[5] |
Діяльність | філософ, перекладач, поет, викладач університету, письменник наукової фантастики, трейдер, друкар |
Alma mater | Падуанський університет[3][4] |
Вчителі | d, d, d і d |
Відомі учні | Тарквінія Мольдза |
Знання мов | латина[7][3], італійська[7][8][3] і грецька[3] |
Заклад | Феррарський університет[3][4] і Римський університет ла Сапієнца[3] |
Членство | Академія делла Круска[3] і d[3] |
Magnum opus | d[3], d[3], d[3][4], d[3], d[3][4], d[3], d[3], d[3], d[4], d[4], d[4] і d[5] |
Конфесія | католицька церква |
|
Викладав в університетах Феррари (з 1578) та Риму (з 1592). Серед основних творів: «Нова філософія всесвіту» (Nova de Universis philosophia) (1591), «Поетика» (Della poetica) (1582). Написав також низку творів проти аристотеліків, з риторики, історіографії.
У своїх праці «Нова філософія…» він зосередив увагу на різних філософських, наукових, мистецьких та літературних питаннях. Патріці, як і деякі інші мислителі пізнього Відродження (наприклад, Галілео Галілей), дійшов висновку, що досягнення математики та фізики повинні бути застосовані для розвитку сучасної науки. Його дослідження історії античної та середньовічної філософії стали ґрунтом для висловлення власної позиції, а тексти досліджень дозволили сучасникам та майбутнім ученим поглянути на філософію в новий спосіб. Патріці підкреслював, що вивчення історії філософії є невід'ємно складовою філософської науки.
Посилання
- Стендфордська енциклопедія філософії (англ.)
Примітки
- Palumbo M. Dizionario Biografico degli Italiani — 2014. — Vol. 81.
- Каталог фантастичної літератури Вежетті
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Library of Croatian philosophers
- Хорватська Вікіпедія — 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118641522 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franch esko Patr ici horvatskoyu Frane Petrich ital Francesco Patrizi Patrizzi horv Frane Petric 1529 1597 italijskij filosof epohi piznogo Vidrodzhennya kritik aristotelizmu Pohodiv z mista Kerso suchasnij Cres Horvatiya Franchesko PatriciNarodivsya25 kvitnya 1529 4 5 Cres Primorsko Goranska zhupaniya Horvatiya 3 4 Pomer6 lyutogo 1597 1597 02 06 1 2 67 rokiv Rim Papska derzhava 6 3 4 Krayina Venecijska respublikaMisce prozhivannyaCres 3 Veneciya 3 Ingolshtadt 3 Ankona 3 Kipr 3 5 Ferrara 4 Modena 4 Rim 5 Diyalnistfilosof perekladach poet vikladach universitetu pismennik naukovoyi fantastiki trejder drukarAlma materPaduanskij universitet 3 4 Vchitelid d d i dVidomi uchniTarkviniya MoldzaZnannya movlatina 7 3 italijska 7 8 3 i grecka 3 ZakladFerrarskij universitet 3 4 i Rimskij universitet la Sapiyenca 3 ChlenstvoAkademiya della Kruska 3 i d 3 Magnum opusd 3 d 3 d 3 4 d 3 d 3 4 d 3 d 3 d 3 d 4 d 4 d 4 i d 5 Konfesiyakatolicka cerkvaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Vikladav v universitetah Ferrari z 1578 ta Rimu z 1592 Sered osnovnih tvoriv Nova filosofiya vsesvitu Nova de Universis philosophia 1591 Poetika Della poetica 1582 Napisav takozh nizku tvoriv proti aristotelikiv z ritoriki istoriografiyi U svoyih praci Nova filosofiya vin zoserediv uvagu na riznih filosofskih naukovih misteckih ta literaturnih pitannyah Patrici yak i deyaki inshi misliteli piznogo Vidrodzhennya napriklad Galileo Galilej dijshov visnovku sho dosyagnennya matematiki ta fiziki povinni buti zastosovani dlya rozvitku suchasnoyi nauki Jogo doslidzhennya istoriyi antichnoyi ta serednovichnoyi filosofiyi stali gruntom dlya vislovlennya vlasnoyi poziciyi a teksti doslidzhen dozvolili suchasnikam ta majbutnim uchenim poglyanuti na filosofiyu v novij sposib Patrici pidkreslyuvav sho vivchennya istoriyi filosofiyi ye nevid yemno skladovoyu filosofskoyi nauki PosilannyaStendfordska enciklopediya filosofiyi angl PrimitkiPalumbo M Dizionario Biografico degli Italiani 2014 Vol 81 d Track Q1128537 Katalog fantastichnoyi literaturi Vezhetti d Track Q23023088 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Library of Croatian philosophers d Track Q117771798 Horvatska Vikipediya 2003 d Track Q203488 Deutsche Nationalbibliothek Record 118641522 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133