Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукашенко Олекса ндр Григо рович Лукаше нко біл Алякса ндр Рыго равіч

Лукашенко

Лукашенко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукашенко.

Олекса́ндр Григо́рович Лукаше́нко (біл. Алякса́ндр Рыго́равіч Лукашэ́нка, Alyaksandar Ryhoravič Łukašenka; нар. 30 серпня 1954, смт Копись, Оршанський район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський проросійський політик, диктатор, державний та військовий діяч, де-факто — Президент Білорусі та Верховний головнокомандувач ЗС Білорусі з 20 липня 1994 року. Переобирався на пост президента на виборах 2001, 2006, 2010, 2015 та 2020. Після виборів 2020 року його легітимність не визнає Європейський Союз, США, Велика Британія, Канада, Україна та низка інших держав з 23 вересня того року.

Олександр Григорович Лукашенко
біл. Аляксандр Рыгоравіч Лукашэнка
Alaksandar Ryhoravič Łukašenka
image
Олександр Григорович Лукашенко
Лукашенко у 2022 році.
image Президент Білорусі
(легітимність під сумнівом)
Нині на посаді
На посаді з 20 липня 1994
Прем'єр-міністр В'ячеслав Кебич
Михайло Чигір
Сергій Лінг
Володимир Єрмошин
Геннадій Новицький
Сергій Сідорський
Михайло М'ясникович
Андрій Кобяков
Сергій Румас
Роман Головченко
Попередник Посаду засновано;
(Мечислав Гриб як Голова Верховної Ради Республіки Білорусь)
Наступник Світлана Тихановська (диспут)
Народився 30 серпня 1954(1954-08-30)[6][7][…] (69 років)
Копись, Оршанський район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
Відомий як політик, директор, комісар
Громадянство image СРСР→image Білорусь
Національність білорус
Освіта Могильовський державний університет імені А. О. Кулешова
Alma mater Могилівський державний університет імені Аркадія Кулешова (1975)[9], d (1985)[9] і d[10]
Політична партія КПРС (1979–1991)
Батько Лукашенко Григорій Трохимович
Мати d[9]
У шлюбі з Галина Лукашенко
Діти Віктор, Дмитро і Микола
Рідня Лукашенко Трохим Іванович (дід)
Професія Історик і суспільствознавець,
економіст-організатор сільгоспвиробництва
Звання image
Верховний головнокомандувач
Релігія «православний атеїст»
Нагороди
image
president.gov.by
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

До своєї політичної кар'єри Лукашенко працював директором радгоспу та був політкерівником радянської армії.

Через авторитарний режим правління, використання адміністративного ресурсу на виборах, обмеження свободи ЗМІ, репресії противників режиму і т. ін. Лукашенка часто називають «останнім диктатором Європи», разом з деякими білоруськими посадовцями входить у [be-x-old]», список спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США.

Станом на 2022 рік, перебуває на посаді найтриваліше серед всіх глав держав Євразії (крім монархів та Верховного лідера Ірану) — 28 років.

Лукашенко підтримав вторгнення Росії в Україну, надавши територію Білорусі російським військам як плацдарм для просування в Україну та здійснення ракетних обстрілів; таким чином зробив Білорусь фактичним учасником війни. До цього російські війська вже перебували на території Білорусі, але офіційно «на військових навчаннях».

Результати президентських виборів в Білорусі 2020 року, в яких офіційно переміг Лукашенко були широко розкритиковані як сфальсифіковані та викликали найбільші за час його правління масові протестні акції.

Біографія

Народився 30 серпня 1954 року у смт Копись Оршанського району Вітебської області БРСР у бідній селянській родині. За походженням — білорус. Його дідусь, Трохим Іванович, народився біля міста Шостка (нині — Собичеве) Сумської області України. Мати Олександра Григоровича до війни жила в селі Олександрія Шкловського району Могильовської області, а після влаштувалась на Оршанський льонокомбінат. Після народження сина повернулась у село й працювала дояркою. Про батька Олександр ніколи нічого не розповідав і, за його словами, ріс тільки з матір'ю, через що мав проблеми з ровесниками у школі.

У 1961—1971 навчався в Олександрійській середній школі, де в дев'ятому класі вступив до лав комсомолу й очолював політмасовий сектор. У школі навчався непогано й активно займався спортом. З п'ятого до восьмого класу відвідував музичну школу, де вчився грі на баяні.

Вищу освіту здобував у 1971—1975 роках у Могильовському педагогічному університеті на кафедрі історії. Паралельно працював секретарем ВЛКСМ у середній школі № 1 міста Шклова. Закінчив університет за спеціальністю «викладач історії і суспільствознавства».

У 1975—1977 роках служив у Прикордонних військах Комітету державної безпеки СРСР, де був інструктором політвідділу військової частини 2187 Західного прикордонного округу у Бресті. Після армії почав трудову діяльність на посаді секретаря комітету комсомолу міського відділу торгівлі харчами міста Могильова. У 1978 році став відповідальним секретарем Шкловської районної адміністрації Всесоюзної спілки «Знання» (біл. «Веды»). З 1979 року — член Комуністичної партії Радянського Союзу.

У 1980 році знову пішов служити в армію. Прослужив там до 1982 року замполітом мотострілецької роти військової частини 04104, після звільнився й був призначеним заступником директора колгоспу «Ўдарнік» Шкловського району. Наступного року обійняв посаду заступника директора комбінату будівельних матеріалів у Шклові, де працював з 1983 до 1985 року. За цей час він заочно отримав другу вищу освіту у Білоруській сільськогосподарській академії за спеціальністю «економіст-організатор сільськогосподарського виробництва». У 1985—1987 роках працював секретарем партійного комітету колгоспу імені Леніна Шкловського району. У 1987 році став директором радгоспу «Городець» (біл. «Гарадзец») Шкловського району Могильовській області, де одним із перших на область почав впроваджувати орендний підряд[]. Після перетворення збиткового колгоспу на прибутковий Лукашенко став популярним у засобах масової інформації[].

Політична діяльність

У себе в радгоспі влаштував окружне виборче зібрання, на якому його висунули кандидатом у народні депутати СРСР. 1989 року брав участь у виборах, проте програв В'ячеславу Кебічеві в другому турі з різницею в 1 %. Але вже наступного року на виборах 4 березня 1990 року був вибраний у депутати 12 скликання і з цього моменту розпочалась його політична кар'єра.

Олександр Лукашенко був головою тимчасової комісії Верховної Ради Республіки Білорусь з вивчення діяльності комерційних структур, які діють при республіканських і місцевих органах управління. Став відомий завдяки критичним виступам у бік Станіслава Шушкевича. 25 березня 1991 року у «Народній Газеті» опублікував статтю «Диктатура: білоруський варіант?». Пізніше у Верховній Раді Білорусі була сформована фракція «Комуністи за Демократію» (біл. «Камуністы за дэмакратыю») і Лукашенко став одним з її лідерів. Фракція виступала за збереження СРСР у демократичній формі. Після подій 13 січня 1991 року у Вільнюсі, де від рук радянських військовослужбовців, підпорядкованих генералу Усхопчику, загинуло 13 мирних жителів, що брали участь у демонстраціях протесту проти радянської окупації Литви, Лукашенко їздив на місце задля збору фактів.

У жовтні 1991 року на з'їзді оргкомітету була сформована нова політична партія, яка потім отримала назву (біл. Партыя Народнай Згоды). До неї увійшло багато представників фракції «Комуністи за демократію». Через сварки з іншими представниками, пізніше Олександр Григорович з неї вийшов.

Вважається, що Лукашенко був єдиним депутатом, який проголосував проти ратифікації Біловезьких угод, проте пізніше було з'ясовано, що цим депутатом був , який надалі став головою Конституційного Суду Білорусі. Пізніше Лукашенко казав, що розпад СРСР — «найбільша геополітична катастрофа XX століття»[].

Антикорупціонер

Олександр Григорович «здобув репутацію непримиренного борця з корупцією» і 1993 року був призначений на посаду голови Тимчасової комісії по боротьбі з корупцією Верховної Ради Республіки Білорусь, створеній для вивчення комерційних структур при владі. На цій посаді Лукашенко звинуватив ряд членів кабінету В'ячеслава Кебіча в корупції, а його самого назвав головою «примосковської мафії».

Наприкінці 1993 року він звинуватив 70 членів Верховної Ради (у тому числі Станіслава Шушкевича) в корупції та розкраданні державних коштів в особистих цілях. Станіславу Шушкевичу був винесений вотум недовіри, він подав у відставку. Його вина так ніколи доведена не була, проте це стало причиною втрати його популярності серед консервативних сил у Парламенті та майбутнього краху[].

1 квітня 1994 року «комісія Лукашенка» була розпущена, «виконавши свою задачу з розслідування».

15 березня 1994 року була прийнята нова Конституція, згідно з якою повинні були відбутися перші президентські вибори.

Участь у президентських виборах

Перший термін

Докладніше: Президентські вибори в Білорусі 1994

Лукашенко був молодим і перспективним політиком, а його критичні виступи й завзята боротьба з корупцією допомогли йому здобути популярність серед народу[]. Його передвиборчий штаб: Леонід Сініцин, Дмитро Булахов, Віктор Гончар, Валерій Цепкало, Олександр Федута, Михайло Сазонов, Юрій Малумов, Петр Капитуло, Віктор Терещенко, Іван Титєнков, Олександр Лукашов, Віктор Кучинський, Володимир Ядренцев, Володимир Нистюк, Анатолій Лебедько, Микола Крпієвич і [be-x-old]. На вибори Лукашенко йшов з лівими лозунгами та відстоював ідею зближення з Росією.

image
Підтримка виборців у першому турі президентських виборів 1994 року

Основним суперником Лукашенка був В'ячеслав Кебіч і він вважався фаворитом. Результати першого туру були такими: Олександр Лукашенко — 44,82 %, В'ячеслав Кебіч — 17,33 %, Станіслав Шушкевич — 10 %. За результатами другого туру, який відбувся 10 липня, Лукашенко переміг із результатом 80,1 %. Це були єдині президентські вибори в Білорусі, які були визнані демократичними як з боку СНД і Росії, так і з боку США та ЄС.

Під час передвиборчої кампанії на Олександра Лукашенко був здійснений замах. Проїжджаючи повз місто Ліозно Вітебської області, автомобіль Mercedes, у якому перебували Олександр Лукашенко, Іван Тітєнков і [be-x-old] був обстріляний з автомобіля Ford, що обганяв та притискав Mercedes, одна з куль пролетіла у кількох сантиметрах від голови Лукашенка. Жертв не було, однак розслідування КДБ і МВС виявило розходження між результатами балістичної експертизи й експертизи отвору та показами Тітєнкова і Шеймана. Справа була призупинена, а з приходом Лукашенка до влади відновлена.

28 червня, коли Олександр Григорович направлявся до Дому Уряду, на вході його затримали троє охоронців і не пускали у будівлю. Коли Лукашенко все ж туди потрапив, вони жорстоко побили його, завдавши йому легких тілесних ушкоджень. Згідно з пояснювальною запискою працівників міліції, в ході інциденту Лукашенко відірвав ґудзики та пошкодив формений одяг співробітників міліції.

Другий термін

Докладніше: Президентські вибори в Білорусі 2001

Після референдуму 1996 року відлік п'ятирічного терміну перебування Лукашенка на посту президента почався з нуля, тому вибори, які за старою Конституцією мали відбутись у 1999 році, були перенесені на 2001 рік. Жоден з інших кандидатів не зміг скласти конкуренцію Лукашенкові. Він переміг у першому турі з результатом 75,65 %, тоді як друге місце посів Володимир Гончарик із результатом 15,65 %.

Білоруська опозиція, Європейський Союз та США не визнали результати виборів, заявивши, що вони пройшли з численними порушеннями та не відповідали європейським демократичним стандартам. Такі самі заяви зробила й ОБСЄ. Спостерігачі від СНД своєю чергою заявили, що не виявили правопорушень, а результат виборів був «волею білоруського народу». Росія публічно привітала Лукашенка з перемогою.

Третій термін

Докладніше: Президентські вибори в Білорусі 2006

У 2004 році у Білорусі був проведений референдум, за результатами якого президент може обиратися нескінченну кількість разів, тому ніщо не завадило Олександру Григоровичу балотуватися на третій термін. Як і на минулих виборах, серед кандидатів не було жодного конкурента Лукашенку. Він переміг у першому турі з результатом 83 %.

США не визнали результати виборів, а заступник держсекретаря США з країн Європи і Євразії Деніел Фрід заявив, що США вважають Білорусь «останнім форпостом тиранії» в Європі й у зв'язку з цим «інвестували 12 мільйонів доларів» на програми підтримки демократії в Білорусі.

Європейський Союз й ОБСЄ також не визнали вибори. Натомість СНД, Росія, КНР заявили, що вибори були прозорими і демократичними, а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що «Росія виступає категорично проти зовнішнього тиску на Білорусь».

У день оприлюднення результатів виборів на центральній площі Мінська зібрався мітинг білоруських опозиціонерів, який отримав назву «Джинсова революція», яку підтримав Саакашвілі, заявивши: «Білорусь — не якась примха Грузії, це фундаментальне питання, і це питання буде вирішене звільненням білоруського народу й остаточним об'єднанням Європи. Я знаю, що точно такі люди, які б'ють демонстрантів у Мінську, створюють проблеми Грузії й усьому світу. Ці люди не пускають нас в Абхазію, каламутять ситуацію в Цхінвалі й Джаві».

Четвертий термін

Докладніше: Президентські вибори в Білорусі 2010

19 грудня 2010 року відбулися четверті президентські вибори. Усього було зареєстровано 10 кандидатів, із яких тільки Лукашенко набрав понад 3 %. Вибори завершилися в один тур і Лукашенко переміг з результатом 79,65 %.

Ближче до вечора на Привокзальній площі почали збиратися протестувальники проти результатів виборів. Володимир Некляєв виступив зі словами, що згідно з незалежними екзит-полами рейтинг Лукашенка становить 30,5 %. Спецслужбовці розігнали мітингарів й заарештували від 600 до 900 осіб[].

Спостерігачі від ОБСЄ заявили, що в порівнянні з минулими виборами відбулися покращення, хоча міжнародним нормам вони все одно не відповідають. Вибори відмовилися визнавати Чехія, Польща, Швеція та Німеччина. Євросоюз ввів санкції, які забороняли в'їзд на його територію деяким білоруським чиновникам і Лукашенку особисто. Україна висловила «стурбованість непропорційним застосуванням сили проти учасників акції протесту та журналістів, зіткненням представників опозиції із силами правопорядку і затриманням деяких кандидатів». ПАРЄ заявила про свій намір не відновлювати контакти з білоруською владою, висловивши жаль у зв'язку з арештами представників опозиції Білорусі.

З перемогою Лукашенка привітали голова КНР Ху Цзіньтао, патріарх московський Кирил, Уго Чавес та Махмуд Ахмадінежад.

П'ятий термін

Докладніше: Президентські вибори в Білорусі 2015

11 жовтня 2015 року відбулися п'яті президентські вибори. Усього було зареєстровано 4 кандидати, із яких тільки Лукашенко набрав понад 5 %. Вибори завершилися в один тур і Лукашенко переміг із результатом 83,49 %. На виборах була найвища явка з-поміж усіх виборів. За Лукашенка проголосувала найбільша кількість виборців з початку проведення виборів у Білорусі.

Балотування на шостий термін

Цей розділ потребує доповнення.
Докладніше: Президентські вибори в Білорусі 2020

14 травня 2020-го Лукашенко подав документи на участь у шостих виборах Президента Білорусі, окрім нього у списках зареєстровано 15 кандидатів, включно з опозиціонером[] Олегом Гайдукевичем (Ліберально-демократична партія). До виборів були допущені тільки п'ять кандидатів. Після виборів почались масові протести.

Політика

Зовнішня

Росія

image
Підписання Договору про Союз Білорусі й РФ, 2 квітня 1997 року

З першого президентського терміну Олександр Григорович говорив про Росію як про головного партнера Білорусі. У січні 1995 року разом із Борисом Єльциним був підписаний договір про створення платіжного та митного союзів. У лютому того ж року вони підписали договір про дружбу, добросусідство та співпрацю між Республікою Білорусь та Росією. 1996 року був підписаний договір про створення Спільноти Росії та Білорусі, 1998 року  — договір про рівні права громадян обох країн.

Докладніше: Союзна держава Росії та Білорусі

Саме від нього йшла ініціатива створення Союзної держави, підтримана Борисом Єльциним. 29 квітня 1996 року укладено договір про Парламентське Зібрання, 2 квітня 1997 — договір про Союз Росії та Білорусі, проте при підписанні цього договору Єльцин відмовився підписувати білоруський варіант, що дозволило Лукашенку звинуватити Росію у «непідготовленості до об'єднання». 23 травня 1997 відбулося підписання Уставу Союзу Білорусі і Росії, у січні 1998 — договору про сумісну Телерадіомовну організацію Союзу, 8 січня 1999 — договору про створення Союзної держави Росії і Білорусі. 26 січня 2000 після ратифікації парламентами обох країн Союзна держава почала існувати.

У 2002 році Лукашенко представив Володимиру Путіну проєкт, за яким Союзною країною президенти мали б керувати по черзі, але підтримки в колеги не знайшов. Замість цього у серпні 2002 року Путін запропонував свій проєкт, згідно з яким у травні 2003 року мав пройти референдум щодо нового керівництва Союзної країни, у якому запропонував враховувати різницю у чисельності населення і економічній силі між країнами. Фактично Путін запропонував Білорусі увійти до складу РФ, на що Лукашенко відповів, що навіть Ленін і Сталін не додумались до такого — роздробити Білорусь і включити до складу СРСР. У жовтні 2003 року Лукашенко заявив, що перехід на єдину валюту не має сенсу.

Помаранчева Революція, Революція Троянд та інші так звані «кольорові» революції на пострадянському просторі змусили Лукашенка знову будувати свою політику на співпраці з Росією. 2007 року МЗС РФ направило Білорусі ноту, у якій зазначалося, що Росія не постачатиме Білорусі газ по внутрішнім цінам. 24 березня того ж року дві країни уклали важливі угоди, серед яких торгово-економічна.

Після Російсько-грузинської війни Лукашенко не став визнавати окуповані Росією Абхазію і Південну Осетію.

29 січня 2015 року Лукашенко заявив, що Білорусь не є частиною «руського світу».

2 червня 2018 року під час відвідування Брестської фортеці Лукашенко звинуватив Росію у спробі приватизувати перемогу у війні проти нацистської Німеччини. «Останнім часом я відстежую цю тенденцію, спостерігаю. З'являється все більше інформації саме на цю тему. Комусь кортить, що дивно — в Росії, приватизувати цю перемогу. Ніби не було на війні всіх інших — білорусів, українців, грузинів, вірменів, таджиків, туркменів… Весь Радянський Союз воював. Загинули навіть не сотні й не тисячі, а сотні тисяч. Ми кожного третього скалічили й втратили. Вся Білорусь — це пам'ятник. Тисячі спалених сіл, ні в чому не винних людей, людей похилого віку, дітей» — заявив Лукашенко.

США та ЄС

Західні країни відмовилися визнавати результати референдуму 1994 року й з того часу не визнавали жодних виборів у Білорусі. Країна втратила місце асоційованого члена в Асамблеї Ради Європи, а після інциденту в Дроздах стосунки Заходу й Білорусі погіршилися ще більше.

2008 року Лукашенко звернувся до члена Британської Палати Лордів, відомого PR-менеджера [be] з метою покращення іміджу Білорусі за кордоном. З початку їхньої співпраці позиція Лукашенка стала лояльнішою до Європи, також він утримався від таких неоднозначних кроків як визнання Південної Осетії й Абхазії після Російсько-грузинської війни. Командою Белла був розроблений 32-сторінковий план покращення іміджу Білорусі, який оцінювався у $10 млн (з них лише один був заплачений Беллу через розірвання контракту). У 2010 році співпраця лорда і президента несподівано припинилась.

Після виборів у Білорусі у 2010 році відносини із Заходом майже заморозились через невизнання виборів, переслідування політичних опонентів Лукашенка й незацікавленість білоруської сторони в переговорах. З боку Євросоюзу були введені економічні санкції і заборона багатьом білоруським чиновникам в'їзду до країн Європейського Союзу.

Україна

4 березня 2014 року на фоні початку тимчасової анексії Криму Росією Лукашенко повідомив Леоніду Кучмі про підтримку територіальної цілісності України.

30 листопада 2021 року в інтерв'ю Д. Кисельову, генеральному директору агенства «Росія сьогодні», зокрема, заявив, що має намір відвідати окупований Крим, що Крим — російський де-факто, а після «референдуму» — і де-юре.

З 24 лютого 2022 року Республіка Білорусь бере участь у російському вторгненні в Україну. З території Білорусі на територію України проривалися російські війська. У той же час Лукашенко в інтерв'ю одному з японських телеканалів Лукашенко заявив, що Путін пропонує Україні стати такою, як Біларусь. У той же час, він пообіцяв, що жоден білоруський солдат в Україні не воєює. «Ми не нападаємо на Україну, ми не бомбимо Україну, нас ніхто не просить цього робити», — заявив диктатор. 4 жовтня Лукашенко офіційно визнав, що Білорусь бере участь у війні проти України, але він додав, що білоруси «нікого не вбивають і нікуди не посилають своїх військових». У Білорусі готуються до прийняття військових ешелонів з Російської Федерації.

Економічна

Економічна політика Лукашенка зупинила економічну кризу й занепад, від якого потерпали пострадянські країни, що трансформували свої економіки.[] Підприємства отримали державну підтримку й опіку та не зупиняли своєї роботи.

Адміністративна

Під час правління Олександра Лукашенка в Білорусі були обмежені політичні й деякі особисті свободи. Послідовно знищувалась незалежна преса, переслідувались політичні опоненти. Зникло кілька незгодних і особистих ворогів Олександра Григоровича. Багато політиків і активна молодь були вимушені емігрувати до Литви, Польщі, Росії, України, США.

Звинувачення в зникненні і вбивствах політичних опонентів

Докладніше: [ru]

Член ПАРЄ Х. Пургурідес звинувачував білоруську владу в убивствах і зникнення місцевих політиків В. Гончара, Ю. Захаренко, [Красовський Анатолій Степанович|А. Красовського]], Д. Завадського. 23 листопада 2000 був заарештований командир бригади спецпідрозділів внутрішніх військ МВС Дмитро Павліченко. Його арешту передував рапорт начальника СІЗО-1 [de] — про вилучення так званого «розстрільного» пістолета напередодні зникнень Захаренко, Гончара та Красовського. У СІЗО КДБ Павліченко провів близько доби, поки його не випустили за особистим розпорядженням Лукашенко. В інтервю Лукашенко стверджував, що не пам'ятає, чому він тоді припинив досудове розслідування у справі заарештованого Павліченко. На день пізніше президент відправив у відставку генерального прокурора і голови КДБ В. Мацкевича, а на посаду генпрокурора призначив [be-x-old].

У 2020 року про обставини вбивства Захаренко, Гончара та Красовського розповів колишній боєць СОБР Ю. Гаравскій.

У січні 2021 року екссиловик з Білорусі Ігор Макар опублікував аудіозапис, з якої випливає, що Лукашенко планував вбивства противників уряду за кордоном. На аудіозаписах з 2012 року тодішній голова Комітету державної безпеки Республіки Білорусь Вадим Зайцев серед іншого говорить про ліквідацію Олега Алкаєва і журналіста Павла Шеремета, який насправді був убитий шляхом вибуху бомби. Істинність аудіозаписів була підтвердили дослідження петербурзької «криміналістичної лабораторії аудіовізуальних документів».

Культурна

Докладніше: Пропаганда в Білорусі, Русифікація Білорусі та Цензура в Білорусі

Одним з пунктів програми Лукашенка було надання російській мові статусу державної. Під час його керівництва майже зникло книговидавництво білоруською мовою, кіностудії перестали фінансуватись через малі кошториси білоруських фільмів, теле- та радіоетери заполонила російська музика, а білоруська мова майже зникла із засобів масової інформації, через що була занесена до списку «потенційно зникомих мов» ЮНЕСКО. Це єдина державна мова незалежної пострадянської країни, яка отримала такий статус.

З його приходом почалася цензура, наприклад заборону отримала пісня «Хочу перемен!» гурту «Кино». Багатьом білоруським музикантам було неофіційно заборонено з'являтися на радіо та телебаченні, анульовано ліцензії на концерти, а їхні інтерв'ю засобам масової інформації зазнали цензури ([be]: «Ляпис Трубецкой» та пісня «Belarus Freedom», Зьміцер Вайцюшкевіч, Лявон Вольський, «Крамбамбуля», «N.R.M.», «Neuro Dubel», «Палац» тощо). Білоруська урядова політика, як правило, поділяє білоруських музикантів на провладних «офіційних» та продемократичні «неофіційних». Для «неофіційних» музикантів були встановлені перешкоди, що примушує їх до самоцензури.

З 2012 року під цензуру потрапив й Інтернет, коли набрав чинності закон, який вимагає, щоб усі комерційні вебсайти, які продають товари або послуги білоруським громадянам, працювали зсередини країни та під доменним іменем «.by». Крім того, ті, хто надає доступ до інтернету (включаючи інтернет-провайдерів та операторів точок доступу до Wi-Fi), повинні реєструвати всіх користувачів, а також блокувати доступ до вебсайтів з чорного списку. 2020 року, під час дня голосування президентських виборів у Білорусі 2020 року та пізніше, під час масових антиурядових протестів, інтернет в Білорусі був днями заблокований. З 2020 року блокування сайтів («Naviny.by», «Салідарнасць», «Єврорадіо» та багато інших) набуло широкого поширення. 18 травня 2021 року був відключений «TUT.BY», найвідвідуваніший «.by» сайт.

Навесні 2021 р. Національні збори режиму Лукашенка прийняли зміни до законів, щоб узаконити репресивну практику щодо засобів масової інформації. Експерти зазначають, що багато формулювань законів навмисно розмиті, тому практично будь-яку непопулярну публікацію можна кваліфікувати як порушення, наприклад, нанесення шкоди національним інтересам. Водночас те, що становить «національний інтерес», визначається чиновниками, які ототожнюють це з інтересами збереження режиму Лукашенка. Зокрема, фактично забороняється стримування протестів. За будь-яку критику влади, автор ризикує бути притягнутим до відповідальності за статтею «про дискредитацію Республіки Білорусь» і отримати до чотирьох років в'язниці.

Міжнародна недержавна організація «Репортери без кордонів» 2021 р. поставила Білорусь на 158 місце зі 180 країн в індексі свободи преси, а Лукашенко в 20 раз потрапив в список «ворогів свободи преси».

Українська мова

21 липня 2017 року під час зустрічі Президента Порошенка з Лукашенком ухвалили рішення про вивчення української мови у Берестейській і Гомельській областях Білорусі.

Критика

США та ЄС

А. Лукашенко викликав ажіотаж в 1995 році, коли в інтерв'ю газеті «Handelsblatt» оцінив стиль керівництва Адольфа Гітлера як зразок білоруської системи правління:

...Історія Німеччини ― це зліпок історії певною мірою Білорусі на певних етапах. Свого часу Німеччина була піднята з руїн завдяки дуже жорсткої влади. І не всі тільки було погане пов'язане в Німеччині та з відомим Адольфом Гітлером. Він перекреслив все хороше, що він зробив в Німеччині, всієї зовнішньою політикою і розв'язав Другу світову війну, ну а все інше вже випливало з цього. Це загибель людей масова, зокрема й німецького народу. Але згадайте його влада в Німеччині. Нас з вами тоді не було, але з історії ми це знаємо. Адже німецький порядок формувався століттями. При Гітлері це формування досягло найвищої точки. Це те, що відповідає нашому розумінню президентської республіки та ролі в ній президента. Тобто я хочу конкретизувати, щоб ви не подумали, що я прихильник Гітлера. Ні, я підкреслюю, що не може бути в якомусь процесі або в якусь людину все чорне або все біле. Є й позитивний. Гітлер сформував потужну Німеччину завдяки сильній президентській владі. Це були 30-ті роки, час сильної кризи в Європі, а Німеччина піднялася завдяки сильній владі, завдяки тому, що вся нація зуміла консолідуватися й об'єднатися навколо лідера
— Олександр Лукашенко, 1995

Прессекретар Держдепартаменту США назвав ці заяви «недоречними» для глави держави, яке постраждало внаслідок нацистської агресії.

Західні країни різко критикували характер проведених виборів, а також придушення акцій протесту в Білорусі; країни Європи та США також бойкотували церемонію присяги Лукашенка. у кінці січня 2011 року ЄС та США запровадили санкції проти Олександра Лукашенка та інших офіційних представників Білорусі. Його активи в західних банках заморожено та запроваджено заборони на в'їзд до країн США та Європи для нього самого та ще 157 офіційних осіб.

Росія

Поставив уряду завдання перевести торгівлю з Російською Федерацією на долари, євро. Під час зустрічей у Москві Ради колективної безпеки ОДКБ, Євразійської економічної ради розкритикував ідею Євразійського союзу. Заявив, що:

  • офіційний Мінськ може бойкотувати створення ЄврАзС, якщо Росія не відкриє кордонів для білоруських товарів
  • вільного переміщення товарів на території майбутнього союзу не було і немає.

Міжнародні санкції

31 серпня 2020 року балтійські країни ввели санкції проти Лукашенка та його оточення.

6 листопада 2020 року проти нього, так само як ряду інших офіційних осіб Білорусі, знову введені персональні санкції ЄС.

У свою чергу восени 2020 року Канада, Велика Британія, Швейцарія внесли Лукашенко в свої «чорні списки». 20 листопада до пакету санкцій ЄС приєдналися Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Північна Македонія, Чорногорія та Україна. Влітку 2021 року Нова Зеландія внесла Лукашенко та понад півсотні осіб, пов'язаних з режимом, в свій список.

Також Лукашенко перебуває в списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США за «офіційне виправдання політичних репресій і фальсифікацій на виборах».

У грудні 2020 року Виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету (МОК) вирішив усунути від всіх заходів МОК до подальшого повідомлення всіх членів Національного олімпійського комітету Республіки Білорусь, включаючи Олександра та Віктора Лукашенко.

У березні 2022 року після вторгнення Росії в Україну Японія ввела проти Олександра Лукашенка персональні санкції, а МЗС Австралії оголосило про санкції проти Лукашенка, його дружини Галини та сина Віктора. У травні того ж року санкції проти Лукашенка знову ввела Нова Зеландія.

27 квітня 2023 року, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала Олександра Лукашенка причетним до геноциду українців.

Судові розгляди

31 січня 2022 року, згідно повідомлення української інформаційної агенції УНН з посиланням на білоруський Telegram-канал NEXTA, на Олександра Лукашенка був поданий позов до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Польський адвокат Томаш Віліньський звинувачує «громадянина Олександра Лукашенка та його спільників» (Тертеля, Карпенкова та інших) у геноциді та злочинах проти людяності. Заява направлена за підтримки правозахисних організацій та Народного антикризового управління. Вона містить 160 сторінок правового обґрунтування та 40 000 сторінок документів у додатку. Заява подана від імені великої кількості громадян Білорусі, у тому числі від білоруського опозиціонера Павла Латушка.

Родина та особисте життя

image
9 травня 2012 року на параді з молодшим сином Миколою та старшим — Віктором (в сірому костюмі)

Олександр Лукашенко був одружений з Галиною Родіонівною Жолнерович та має від неї двох синів. Ще один син, позашлюбний, народжений 2004 року. Саме з молодшим сином Миколою Олександр Григорович часто відвідує різноманітні заходи.

Олександр Лукашенко займається такими видами спорту як біг на лижах, теніс, хокей.

Гомофобія

У лютому 2011 Олександр Лукашенко запропонував західним політикам не драматизувати ситуацію з приводу його ставлення до людей нетрадиційної сексуальної орієнтації.

«Приїжджали тут великі діячі — правильної, неправильної орієнтації. І мене почали дорікати, що я засудив цей „голубник“. Ну, не подобаються мені „голубі“, я й сказав, що не подобаються. Бачте, міністри окремих закордонних справ образилися на мене. Чого на мене ображатися? Ми живемо в демократичному суспільстві, тим більше я — президент. Я маю право висловлювати свою точку зору й свою позицію. Я йому (главі МЗС ФРН) чесно й сказав це в очі. Треба нормальний спосіб життя вести. У Німеччині це можливо, і в Польщі, тоді хай цим і займаються там. А нам сюди це не треба», — заявив президент Білорусі визнавши, що «хоча цього добра і в нас, на жаль, вистачає».

За ці слова його розкритикувала ЛГБТ спільнота.

Нагороди

Галерея

  • image
    Поштова марка, 1996
  • image
    З Кучмою та Путіним на Слов'янському базарі у Вітебську, 2001
  • image
    Олександр Лукашенко
  • image
    Кучма, Путін, Лукашенко та патріарх Алексій II, 3 травня 2000
  • image
    З Путіним, Москва, 2001
  • image
    Володимир Путін і Олександр Лукашенко з молодшим сином Миколою на військових навчаннях «Захід-2013». Гродно. Полігон Гозький
  • image
    Лукашенко, Путін і В'ячеслав Фетісов на товариському матчі зірок вітчизняного хокею, льдовий палац "Великий", Сочі, 4 січня 2014
  • image
    На військовому параді у формі маршала Білорусі, 2001
  • image
    Слов'янський базар, Вітебськ, 2014
  • image
    Олександр Лукашенко
  • image
    Лукашенко (ліворуч) під час підписання протоколу «Мінськ II» по припиненню вогню на Донбасі
  • image
    Графіті «Стоп Лукашенко»

Див. також

Примітки

  1. Як Президента Білорусі його так і не визнала Рада БНР в екзилі, що робить Голову Ради - Івонку Сурвілу, одним із претендентів на посаду керівника Білорусі. Також легітимність він втратив після неодноразового порушення Конституції 1994 року
  2. . Sky News (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
  3. . BBC News (брит.). 14 серпня 2020. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
  4. До заснування посади президента вищою посадовою особою республіки (дивитися статтю 107 тодішньої Конституції) був Голова Верховної Ради Республіки Білорусь, у той час Мечислав Гриб
  5. . ua.krymr.com. 14.02.2018. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  6. http://www.nndb.com/lists/504/000063315/
  7. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  8. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  9. https://president.gov.by/be/president/biography/full
  10. https://president.gov.by/be/president/bez-galstuka/malaya-rodina
  11. Лукашэнка: Няма больш прарасейскага чалавека ў Беларусі, чым Прэзыдэнт. Я гэта даказваю 15 гадоў, у вас зь Беларусьсю ніколі не было праблемаў [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.], TUT.BY, 11 мая 2010 г.
  12. Лукашенко: Я пророссийский человек. informburo.kz (рос.). 13 листопада 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  13. Комісарова, Олександра (24 вересня 2020). . Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  14. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  15. . Інформаційне агентство «Вголос» (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 17 жовтня 2020.
  16. Gazeta Wyborcza: «Былы палітрук Лукашэнка марыць пра мяжу на замку» [ 26 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 2012. — 29 лютага. (біл.)
  17. Shkliarov, Vitali. . foreignpolicy.com (англійською) . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 24.05.2021.
  18. Levitsky, Steven; Way, Lucan A. (16 серпня 2010). (англ.). Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  19. . nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 17 жовтня 2020.
  20. Страшно уявити, що буде: експерт аналізує ситуацію в Білорусі напередодні виборів президента. 24 Канал (укр.). Процитовано 17 жовтня 2020.
  21. Shkliarov, Vitali. . Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 24 травня 2021.
  22. . Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  23. Пуля пролетела в нескольких сантиметрах [ 5 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. Lukashenko claims victory in Belarus election [ 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  25. Выборы в Беларуси характеризовались серьезными недостатками из-за произвольного использования государственной власти и ограничений основных прав [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  27. . Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 29 січня 2015.
  28. Загинули сотні тисяч: Лукашенко виступив з різкою критикою на адресу Москви
  29. . Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
  30. . Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 4 березня 2014.
  31. Інтерв'ю [ 1 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт Президента Республіки Білорусь. — 2021. — 30 лист. (рос.)
  32. Лукашенко зібрався відвідати окупований Крим і заявив, що півострів де-юре російський [ 1 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Європейська правда. — 2021. — 30 лист.
  33. . Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  34. Лукашенко підтвердив участь Білорусі у війні проти України
  35. bbodnar813 (4 жовтня 2022). Лукашенко офіційно оголосив участь Білорусі у війні проти України. Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 8 жовтня 2022.
  36. Христос Пургуридес: «Есть конкретные доказательства причастности белорусских властей к исчезновениям» [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.] ciwr.org
  37. . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 28 травня 2021.
  38. . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  39. (рос.). Deutsche Welle. 17 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  40. . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  41. . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  42. (біл.). Статкевич Миколай Вікторович. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  43. Lemez Lovas and Maya Medich (15 лютого 2007). . Freemuse, Copenhagen. с. 88. ISSN 1601-2127. Архів оригіналу за 25 липня 2012. Процитовано 22 серпня 2009.
  44. Maya Medich & Lemez Lovas (31 січня 2007). . Freemuse, Copenhagen. Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 22 серпня 2009.
  45. . ITWorld. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
  46. Beltelecom holds the monopoly to send traffic to other countries, and other providers have to use its channels.
  47. . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2021.
  48. Класковский, Александр (6 травня 2021). Независимые СМИ в Беларуси, похоже, решено выжечь огнеметом (рос.). naviny.by. оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  49. Belarus raids top news site in widening crackdown (англ.). BBC News. 18 травня 2021. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
  50. (англ.). Репортери без кордонів. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  51. . Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  52. . Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 31 травня 2021.
  53. . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  54. . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  55. . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  56. . Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 10 березня 2011.
  57. Лукашенко не вірить рублю / «Високий замок».— Львів, № 189 (5253) від 22 грудня 2014.— С. 8
  58. Ігор Тимоць. «Бацька» розбушувався / «Високий замок».— Львів, № 191 (5255), тижневик, від 25—31 грудня 2014.— С. 8
  59. . www.pravda.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
  60. COUNCIL IMPLEMENTING DECISION (CFSP) 2020/1650 of 6 November 2020 implementing Decision 2012/642/CFSP concerning restrictive measures against Belarus
  61. Павел Мыльников (6 листопада 2020). (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
  62. Canada, Global Affairs (19 жовтня 2015). (англ.). [en]. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  63. Consolidated List of Financial Sanctions Targets in the UK (PDF) (англ.). [en]. (PDF) оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  64. Sanctions program: Belarus: Verordnung vom 11. Dezember 2020 über Massnahmen gegenüber Belarus (SR 946.231.116.9), Anhang 1 Origin: EU Sanctions: Art. 2 Abs. 1 (Finanzsanktionen) und Art. 3 Abs. 1 (Ein- und Durchreiseverbot) (PDF) (англ.). Staatssekretariat für Wirtschaft. (PDF) оригіналу за 9 липня 2021.
  65. (рос.). TUT.BY. 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  66. (англ.). Рада Європейського Союзу. 20 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
  67. Mahuta, Nanaia (17 червня 2021). New Zealand introduces Belarus travel bans (англ.). Уряд Нової Зеландії. оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  68. Belarus (англ.). [en]. оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  69. OFAC Sanctions List Search [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Міністерство фінансів США
  70. (англ.). Міжнародний олімпійський комітет. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  71. ЛУКАШЕНКО Олександр Григорович. Національне агентство з питань запобігання корупції.
  72. Лисогор, Ірина (25 березня 2022). Австралія впровадила санкції проти Лукашенка, його родини та російських пропагандистів. Лівий берег.
  73. ПАРЄ визнала Лукашенка причетним до геноциду українців. 27.04.2023, 20:13
  74. . Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  75. . tsn.ua. 27.06.2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  76. . inosmi.ru (рос.). 05.03.2011. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  77. . obozrevatel.com (рос.). 30.08.2015. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  78. . Газета.Ru (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  79. . Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 14 листопада 2009.
  80. Дорош, Світлана (7 червня 2021). . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  81. . IDFI (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 10 травня 2019.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Alexander Lukashenko
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лукашенко Олександр Григорович
  • Коллекция цитат А. Г. Лукашенко [ 5 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • На четвертий термін // Український тиждень, № 51, 17.12.2010 [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Література

  • Л. В. Губерський. Лукашенко Олександр Григорович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • М. Дорошко. Лукашенко Олександр Григорович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.410

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukashenko Oleksa ndr Grigo rovich Lukashe nko bil Alyaksa ndr Rygo ravich Lukashe nka Alyaksandar Ryhoravic Lukasenka nar 30 serpnya 1954 smt Kopis Orshanskij rajon Vitebska oblast Biloruska RSR SRSR biloruskij prorosijskij politik diktator derzhavnij ta vijskovij diyach de fakto Prezident Bilorusi ta Verhovnij golovnokomanduvach ZS Bilorusi z 20 lipnya 1994 roku Pereobiravsya na post prezidenta na viborah 2001 2006 2010 2015 ta 2020 Pislya viboriv 2020 roku jogo legitimnist ne viznaye Yevropejskij Soyuz SShA Velika Britaniya Kanada Ukrayina ta nizka inshih derzhav z 23 veresnya togo roku Oleksandr Grigorovich Lukashenkobil Alyaksandr Rygoravich Lukashenka Alaksandar Ryhoravic LukasenkaOleksandr Grigorovich LukashenkoLukashenko u 2022 roci Prezident Bilorusi legitimnist pid sumnivom Nini na posadiNa posadi z 20 lipnya 1994Prem yer ministr V yacheslav Kebich Mihajlo Chigir Sergij Ling Volodimir Yermoshin Gennadij Novickij Sergij Sidorskij Mihajlo M yasnikovich Andrij Kobyakov Sergij Rumas Roman GolovchenkoPoperednik Posadu zasnovano Mechislav Grib yak Golova Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus Nastupnik Svitlana Tihanovska disput Narodivsya 30 serpnya 1954 1954 08 30 6 7 69 rokiv Kopis Orshanskij rajon Vitebska oblast Biloruska RSR SRSRVidomij yak politik direktor komisarGromadyanstvo SRSR BilorusNacionalnist bilorusOsvita Mogilovskij derzhavnij universitet imeni A O KuleshovaAlma mater Mogilivskij derzhavnij universitet imeni Arkadiya Kuleshova 1975 9 d 1985 9 i d 10 Politichna partiya KPRS 1979 1991 Batko Lukashenko Grigorij TrohimovichMati d 9 U shlyubi z Galina LukashenkoDiti Viktor Dmitro i MikolaRidnya Lukashenko Trohim Ivanovich did Profesiya Istorik i suspilstvoznavec ekonomist organizator silgospvirobnictvaZvannya Verhovnij golovnokomanduvachReligiya pravoslavnij ateyist Nagorodi Orden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira RPC 2007 Orden svyatogo blagovirnogo velikogo knyazya Dimitriya Donskogo 2005 pochesnij gromadyanin Yerevana 2001 Ignobelivska premiya 2013 Ignobelivska premiya veresen 2020 d 2021 president gov by Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Do svoyeyi politichnoyi kar yeri Lukashenko pracyuvav direktorom radgospu ta buv politkerivnikom radyanskoyi armiyi Cherez avtoritarnij rezhim pravlinnya vikoristannya administrativnogo resursu na viborah obmezhennya svobodi ZMI represiyi protivnikiv rezhimu i t in Lukashenka chasto nazivayut ostannim diktatorom Yevropi razom z deyakimi biloruskimi posadovcyami vhodit u be x old spisok specialno poznachenih gromadyan i zablokovanih osib SShA Stanom na 2022 rik perebuvaye na posadi najtrivalishe sered vsih glav derzhav Yevraziyi krim monarhiv ta Verhovnogo lidera Iranu 28 rokiv Lukashenko pidtrimav vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu nadavshi teritoriyu Bilorusi rosijskim vijskam yak placdarm dlya prosuvannya v Ukrayinu ta zdijsnennya raketnih obstriliv takim chinom zrobiv Bilorus faktichnim uchasnikom vijni Do cogo rosijski vijska vzhe perebuvali na teritoriyi Bilorusi ale oficijno na vijskovih navchannyah Rezultati prezidentskih viboriv v Bilorusi 2020 roku v yakih oficijno peremig Lukashenko buli shiroko rozkritikovani yak sfalsifikovani ta viklikali najbilshi za chas jogo pravlinnya masovi protestni akciyi BiografiyaNarodivsya 30 serpnya 1954 roku u smt Kopis Orshanskogo rajonu Vitebskoyi oblasti BRSR u bidnij selyanskij rodini Za pohodzhennyam bilorus Jogo didus Trohim Ivanovich narodivsya bilya mista Shostka nini Sobicheve Sumskoyi oblasti Ukrayini Mati Oleksandra Grigorovicha do vijni zhila v seli Oleksandriya Shklovskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti a pislya vlashtuvalas na Orshanskij lonokombinat Pislya narodzhennya sina povernulas u selo j pracyuvala doyarkoyu Pro batka Oleksandr nikoli nichogo ne rozpovidav i za jogo slovami ris tilki z matir yu cherez sho mav problemi z rovesnikami u shkoli U 1961 1971 navchavsya v Oleksandrijskij serednij shkoli de v dev yatomu klasi vstupiv do lav komsomolu j ocholyuvav politmasovij sektor U shkoli navchavsya nepogano j aktivno zajmavsya sportom Z p yatogo do vosmogo klasu vidviduvav muzichnu shkolu de vchivsya gri na bayani Vishu osvitu zdobuvav u 1971 1975 rokah u Mogilovskomu pedagogichnomu universiteti na kafedri istoriyi Paralelno pracyuvav sekretarem VLKSM u serednij shkoli 1 mista Shklova Zakinchiv universitet za specialnistyu vikladach istoriyi i suspilstvoznavstva U 1975 1977 rokah sluzhiv u Prikordonnih vijskah Komitetu derzhavnoyi bezpeki SRSR de buv instruktorom politviddilu vijskovoyi chastini 2187 Zahidnogo prikordonnogo okrugu u Bresti Pislya armiyi pochav trudovu diyalnist na posadi sekretarya komitetu komsomolu miskogo viddilu torgivli harchami mista Mogilova U 1978 roci stav vidpovidalnim sekretarem Shklovskoyi rajonnoyi administraciyi Vsesoyuznoyi spilki Znannya bil Vedy Z 1979 roku chlen Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu U 1980 roci znovu pishov sluzhiti v armiyu Prosluzhiv tam do 1982 roku zampolitom motostrileckoyi roti vijskovoyi chastini 04104 pislya zvilnivsya j buv priznachenim zastupnikom direktora kolgospu Ўdarnik Shklovskogo rajonu Nastupnogo roku obijnyav posadu zastupnika direktora kombinatu budivelnih materialiv u Shklovi de pracyuvav z 1983 do 1985 roku Za cej chas vin zaochno otrimav drugu vishu osvitu u Biloruskij silskogospodarskij akademiyi za specialnistyu ekonomist organizator silskogospodarskogo virobnictva U 1985 1987 rokah pracyuvav sekretarem partijnogo komitetu kolgospu imeni Lenina Shklovskogo rajonu U 1987 roci stav direktorom radgospu Gorodec bil Garadzec Shklovskogo rajonu Mogilovskij oblasti de odnim iz pershih na oblast pochav vprovadzhuvati orendnij pidryad dzherelo Pislya peretvorennya zbitkovogo kolgospu na pributkovij Lukashenko stav populyarnim u zasobah masovoyi informaciyi dzherelo Politichna diyalnistU sebe v radgospi vlashtuvav okruzhne viborche zibrannya na yakomu jogo visunuli kandidatom u narodni deputati SRSR 1989 roku brav uchast u viborah prote prograv V yacheslavu Kebichevi v drugomu turi z rizniceyu v 1 Ale vzhe nastupnogo roku na viborah 4 bereznya 1990 roku buv vibranij u deputati 12 sklikannya i z cogo momentu rozpochalas jogo politichna kar yera Oleksandr Lukashenko buv golovoyu timchasovoyi komisiyi Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus z vivchennya diyalnosti komercijnih struktur yaki diyut pri respublikanskih i miscevih organah upravlinnya Stav vidomij zavdyaki kritichnim vistupam u bik Stanislava Shushkevicha 25 bereznya 1991 roku u Narodnij Gazeti opublikuvav stattyu Diktatura biloruskij variant Piznishe u Verhovnij Radi Bilorusi bula sformovana frakciya Komunisti za Demokratiyu bil Kamunisty za demakratyyu i Lukashenko stav odnim z yiyi lideriv Frakciya vistupala za zberezhennya SRSR u demokratichnij formi Pislya podij 13 sichnya 1991 roku u Vilnyusi de vid ruk radyanskih vijskovosluzhbovciv pidporyadkovanih generalu Ushopchiku zaginulo 13 mirnih zhiteliv sho brali uchast u demonstraciyah protestu proti radyanskoyi okupaciyi Litvi Lukashenko yizdiv na misce zadlya zboru faktiv U zhovtni 1991 roku na z yizdi orgkomitetu bula sformovana nova politichna partiya yaka potim otrimala nazvu bil Partyya Narodnaj Zgody Do neyi uvijshlo bagato predstavnikiv frakciyi Komunisti za demokratiyu Cherez svarki z inshimi predstavnikami piznishe Oleksandr Grigorovich z neyi vijshov Vvazhayetsya sho Lukashenko buv yedinim deputatom yakij progolosuvav proti ratifikaciyi Bilovezkih ugod prote piznishe bulo z yasovano sho cim deputatom buv yakij nadali stav golovoyu Konstitucijnogo Sudu Bilorusi Piznishe Lukashenko kazav sho rozpad SRSR najbilsha geopolitichna katastrofa XX stolittya dzherelo Antikorupcioner Oleksandr Grigorovich zdobuv reputaciyu neprimirennogo borcya z korupciyeyu i 1993 roku buv priznachenij na posadu golovi Timchasovoyi komisiyi po borotbi z korupciyeyu Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus stvorenij dlya vivchennya komercijnih struktur pri vladi Na cij posadi Lukashenko zvinuvativ ryad chleniv kabinetu V yacheslava Kebicha v korupciyi a jogo samogo nazvav golovoyu primoskovskoyi mafiyi Naprikinci 1993 roku vin zvinuvativ 70 chleniv Verhovnoyi Radi u tomu chisli Stanislava Shushkevicha v korupciyi ta rozkradanni derzhavnih koshtiv v osobistih cilyah Stanislavu Shushkevichu buv vinesenij votum nedoviri vin podav u vidstavku Jogo vina tak nikoli dovedena ne bula prote ce stalo prichinoyu vtrati jogo populyarnosti sered konservativnih sil u Parlamenti ta majbutnogo krahu dzherelo 1 kvitnya 1994 roku komisiya Lukashenka bula rozpushena vikonavshi svoyu zadachu z rozsliduvannya 15 bereznya 1994 roku bula prijnyata nova Konstituciya zgidno z yakoyu povinni buli vidbutisya pershi prezidentski vibori Uchast u prezidentskih viborah Pershij termin Dokladnishe Prezidentski vibori v Bilorusi 1994 Lukashenko buv molodim i perspektivnim politikom a jogo kritichni vistupi j zavzyata borotba z korupciyeyu dopomogli jomu zdobuti populyarnist sered narodu vipraviti stil Jogo peredviborchij shtab Leonid Sinicin Dmitro Bulahov Viktor Gonchar Valerij Cepkalo Oleksandr Feduta Mihajlo Sazonov Yurij Malumov Petr Kapitulo Viktor Tereshenko Ivan Tityenkov Oleksandr Lukashov Viktor Kuchinskij Volodimir Yadrencev Volodimir Nistyuk Anatolij Lebedko Mikola Krpiyevich i be x old Na vibori Lukashenko jshov z livimi lozungami ta vidstoyuvav ideyu zblizhennya z Rosiyeyu Pidtrimka viborciv u pershomu turi prezidentskih viboriv 1994 roku Osnovnim supernikom Lukashenka buv V yacheslav Kebich i vin vvazhavsya favoritom Rezultati pershogo turu buli takimi Oleksandr Lukashenko 44 82 V yacheslav Kebich 17 33 Stanislav Shushkevich 10 Za rezultatami drugogo turu yakij vidbuvsya 10 lipnya Lukashenko peremig iz rezultatom 80 1 Ce buli yedini prezidentski vibori v Bilorusi yaki buli viznani demokratichnimi yak z boku SND i Rosiyi tak i z boku SShA ta YeS Pid chas peredviborchoyi kampaniyi na Oleksandra Lukashenko buv zdijsnenij zamah Proyizhdzhayuchi povz misto Liozno Vitebskoyi oblasti avtomobil Mercedes u yakomu perebuvali Oleksandr Lukashenko Ivan Tityenkov i be x old buv obstrilyanij z avtomobilya Ford sho obganyav ta pritiskav Mercedes odna z kul proletila u kilkoh santimetrah vid golovi Lukashenka Zhertv ne bulo odnak rozsliduvannya KDB i MVS viyavilo rozhodzhennya mizh rezultatami balistichnoyi ekspertizi j ekspertizi otvoru ta pokazami Tityenkova i Shejmana Sprava bula prizupinena a z prihodom Lukashenka do vladi vidnovlena 28 chervnya koli Oleksandr Grigorovich napravlyavsya do Domu Uryadu na vhodi jogo zatrimali troye ohoronciv i ne puskali u budivlyu Koli Lukashenko vse zh tudi potrapiv voni zhorstoko pobili jogo zavdavshi jomu legkih tilesnih ushkodzhen Zgidno z poyasnyuvalnoyu zapiskoyu pracivnikiv miliciyi v hodi incidentu Lukashenko vidirvav gudziki ta poshkodiv formenij odyag spivrobitnikiv miliciyi Drugij termin Dokladnishe Prezidentski vibori v Bilorusi 2001 Pislya referendumu 1996 roku vidlik p yatirichnogo terminu perebuvannya Lukashenka na postu prezidenta pochavsya z nulya tomu vibori yaki za staroyu Konstituciyeyu mali vidbutis u 1999 roci buli pereneseni na 2001 rik Zhoden z inshih kandidativ ne zmig sklasti konkurenciyu Lukashenkovi Vin peremig u pershomu turi z rezultatom 75 65 todi yak druge misce posiv Volodimir Goncharik iz rezultatom 15 65 Biloruska opoziciya Yevropejskij Soyuz ta SShA ne viznali rezultati viboriv zayavivshi sho voni projshli z chislennimi porushennyami ta ne vidpovidali yevropejskim demokratichnim standartam Taki sami zayavi zrobila j OBSYe Sposterigachi vid SND svoyeyu chergoyu zayavili sho ne viyavili pravoporushen a rezultat viboriv buv voleyu biloruskogo narodu Rosiya publichno privitala Lukashenka z peremogoyu Tretij termin Dokladnishe Prezidentski vibori v Bilorusi 2006 U 2004 roci u Bilorusi buv provedenij referendum za rezultatami yakogo prezident mozhe obiratisya neskinchennu kilkist raziv tomu nisho ne zavadilo Oleksandru Grigorovichu balotuvatisya na tretij termin Yak i na minulih viborah sered kandidativ ne bulo zhodnogo konkurenta Lukashenku Vin peremig u pershomu turi z rezultatom 83 SShA ne viznali rezultati viboriv a zastupnik derzhsekretarya SShA z krayin Yevropi i Yevraziyi Deniel Frid zayaviv sho SShA vvazhayut Bilorus ostannim forpostom tiraniyi v Yevropi j u zv yazku z cim investuvali 12 miljoniv dolariv na programi pidtrimki demokratiyi v Bilorusi Yevropejskij Soyuz j OBSYe takozh ne viznali vibori Natomist SND Rosiya KNR zayavili sho vibori buli prozorimi i demokratichnimi a ministr zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Lavrov zayaviv sho Rosiya vistupaye kategorichno proti zovnishnogo tisku na Bilorus U den oprilyudnennya rezultativ viboriv na centralnij ploshi Minska zibravsya miting biloruskih opozicioneriv yakij otrimav nazvu Dzhinsova revolyuciya yaku pidtrimav Saakashvili zayavivshi Bilorus ne yakas primha Gruziyi ce fundamentalne pitannya i ce pitannya bude virishene zvilnennyam biloruskogo narodu j ostatochnim ob yednannyam Yevropi Ya znayu sho tochno taki lyudi yaki b yut demonstrantiv u Minsku stvoryuyut problemi Gruziyi j usomu svitu Ci lyudi ne puskayut nas v Abhaziyu kalamutyat situaciyu v Chinvali j Dzhavi Chetvertij termin Dokladnishe Prezidentski vibori v Bilorusi 2010 19 grudnya 2010 roku vidbulisya chetverti prezidentski vibori Usogo bulo zareyestrovano 10 kandidativ iz yakih tilki Lukashenko nabrav ponad 3 Vibori zavershilisya v odin tur i Lukashenko peremig z rezultatom 79 65 Blizhche do vechora na Privokzalnij ploshi pochali zbiratisya protestuvalniki proti rezultativ viboriv Volodimir Neklyayev vistupiv zi slovami sho zgidno z nezalezhnimi ekzit polami rejting Lukashenka stanovit 30 5 Specsluzhbovci rozignali mitingariv j zaareshtuvali vid 600 do 900 osib dzherelo Sposterigachi vid OBSYe zayavili sho v porivnyanni z minulimi viborami vidbulisya pokrashennya hocha mizhnarodnim normam voni vse odno ne vidpovidayut Vibori vidmovilisya viznavati Chehiya Polsha Shveciya ta Nimechchina Yevrosoyuz vviv sankciyi yaki zaboronyali v yizd na jogo teritoriyu deyakim biloruskim chinovnikam i Lukashenku osobisto Ukrayina vislovila sturbovanist neproporcijnim zastosuvannyam sili proti uchasnikiv akciyi protestu ta zhurnalistiv zitknennyam predstavnikiv opoziciyi iz silami pravoporyadku i zatrimannyam deyakih kandidativ PARYe zayavila pro svij namir ne vidnovlyuvati kontakti z biloruskoyu vladoyu vislovivshi zhal u zv yazku z areshtami predstavnikiv opoziciyi Bilorusi Z peremogoyu Lukashenka privitali golova KNR Hu Czintao patriarh moskovskij Kiril Ugo Chaves ta Mahmud Ahmadinezhad P yatij termin Dokladnishe Prezidentski vibori v Bilorusi 2015 11 zhovtnya 2015 roku vidbulisya p yati prezidentski vibori Usogo bulo zareyestrovano 4 kandidati iz yakih tilki Lukashenko nabrav ponad 5 Vibori zavershilisya v odin tur i Lukashenko peremig iz rezultatom 83 49 Na viborah bula najvisha yavka z pomizh usih viboriv Za Lukashenka progolosuvala najbilsha kilkist viborciv z pochatku provedennya viboriv u Bilorusi Balotuvannya na shostij termin Cej rozdil potrebuye dopovnennya Dokladnishe Prezidentski vibori v Bilorusi 2020 14 travnya 2020 go Lukashenko podav dokumenti na uchast u shostih viborah Prezidenta Bilorusi okrim nogo u spiskah zareyestrovano 15 kandidativ vklyuchno z opozicionerom utochniti Olegom Gajdukevichem Liberalno demokratichna partiya Do viboriv buli dopusheni tilki p yat kandidativ Pislya viboriv pochalis masovi protesti PolitikaZovnishnya Rosiya Pidpisannya Dogovoru pro Soyuz Bilorusi j RF 2 kvitnya 1997 roku Z pershogo prezidentskogo terminu Oleksandr Grigorovich govoriv pro Rosiyu yak pro golovnogo partnera Bilorusi U sichni 1995 roku razom iz Borisom Yelcinim buv pidpisanij dogovir pro stvorennya platizhnogo ta mitnogo soyuziv U lyutomu togo zh roku voni pidpisali dogovir pro druzhbu dobrosusidstvo ta spivpracyu mizh Respublikoyu Bilorus ta Rosiyeyu 1996 roku buv pidpisanij dogovir pro stvorennya Spilnoti Rosiyi ta Bilorusi 1998 roku dogovir pro rivni prava gromadyan oboh krayin Dokladnishe Soyuzna derzhava Rosiyi ta Bilorusi Same vid nogo jshla iniciativa stvorennya Soyuznoyi derzhavi pidtrimana Borisom Yelcinim 29 kvitnya 1996 roku ukladeno dogovir pro Parlamentske Zibrannya 2 kvitnya 1997 dogovir pro Soyuz Rosiyi ta Bilorusi prote pri pidpisanni cogo dogovoru Yelcin vidmovivsya pidpisuvati biloruskij variant sho dozvolilo Lukashenku zvinuvatiti Rosiyu u nepidgotovlenosti do ob yednannya 23 travnya 1997 vidbulosya pidpisannya Ustavu Soyuzu Bilorusi i Rosiyi u sichni 1998 dogovoru pro sumisnu Teleradiomovnu organizaciyu Soyuzu 8 sichnya 1999 dogovoru pro stvorennya Soyuznoyi derzhavi Rosiyi i Bilorusi 26 sichnya 2000 pislya ratifikaciyi parlamentami oboh krayin Soyuzna derzhava pochala isnuvati U 2002 roci Lukashenko predstaviv Volodimiru Putinu proyekt za yakim Soyuznoyu krayinoyu prezidenti mali b keruvati po cherzi ale pidtrimki v kolegi ne znajshov Zamist cogo u serpni 2002 roku Putin zaproponuvav svij proyekt zgidno z yakim u travni 2003 roku mav projti referendum shodo novogo kerivnictva Soyuznoyi krayini u yakomu zaproponuvav vrahovuvati riznicyu u chiselnosti naselennya i ekonomichnij sili mizh krayinami Faktichno Putin zaproponuvav Bilorusi uvijti do skladu RF na sho Lukashenko vidpoviv sho navit Lenin i Stalin ne dodumalis do takogo rozdrobiti Bilorus i vklyuchiti do skladu SRSR U zhovtni 2003 roku Lukashenko zayaviv sho perehid na yedinu valyutu ne maye sensu Pomarancheva Revolyuciya Revolyuciya Troyand ta inshi tak zvani kolorovi revolyuciyi na postradyanskomu prostori zmusili Lukashenka znovu buduvati svoyu politiku na spivpraci z Rosiyeyu 2007 roku MZS RF napravilo Bilorusi notu u yakij zaznachalosya sho Rosiya ne postachatime Bilorusi gaz po vnutrishnim cinam 24 bereznya togo zh roku dvi krayini uklali vazhlivi ugodi sered yakih torgovo ekonomichna Pislya Rosijsko gruzinskoyi vijni Lukashenko ne stav viznavati okupovani Rosiyeyu Abhaziyu i Pivdennu Osetiyu 29 sichnya 2015 roku Lukashenko zayaviv sho Bilorus ne ye chastinoyu ruskogo svitu 2 chervnya 2018 roku pid chas vidviduvannya Brestskoyi forteci Lukashenko zvinuvativ Rosiyu u sprobi privatizuvati peremogu u vijni proti nacistskoyi Nimechchini Ostannim chasom ya vidstezhuyu cyu tendenciyu sposterigayu Z yavlyayetsya vse bilshe informaciyi same na cyu temu Komus kortit sho divno v Rosiyi privatizuvati cyu peremogu Nibi ne bulo na vijni vsih inshih bilorusiv ukrayinciv gruziniv virmeniv tadzhikiv turkmeniv Ves Radyanskij Soyuz voyuvav Zaginuli navit ne sotni j ne tisyachi a sotni tisyach Mi kozhnogo tretogo skalichili j vtratili Vsya Bilorus ce pam yatnik Tisyachi spalenih sil ni v chomu ne vinnih lyudej lyudej pohilogo viku ditej zayaviv Lukashenko SShA ta YeS Zahidni krayini vidmovilisya viznavati rezultati referendumu 1994 roku j z togo chasu ne viznavali zhodnih viboriv u Bilorusi Krayina vtratila misce asocijovanogo chlena v Asambleyi Radi Yevropi a pislya incidentu v Drozdah stosunki Zahodu j Bilorusi pogirshilisya she bilshe 2008 roku Lukashenko zvernuvsya do chlena Britanskoyi Palati Lordiv vidomogo PR menedzhera be z metoyu pokrashennya imidzhu Bilorusi za kordonom Z pochatku yihnoyi spivpraci poziciya Lukashenka stala loyalnishoyu do Yevropi takozh vin utrimavsya vid takih neodnoznachnih krokiv yak viznannya Pivdennoyi Osetiyi j Abhaziyi pislya Rosijsko gruzinskoyi vijni Komandoyu Bella buv rozroblenij 32 storinkovij plan pokrashennya imidzhu Bilorusi yakij ocinyuvavsya u 10 mln z nih lishe odin buv zaplachenij Bellu cherez rozirvannya kontraktu U 2010 roci spivpracya lorda i prezidenta nespodivano pripinilas Pislya viboriv u Bilorusi u 2010 roci vidnosini iz Zahodom majzhe zamorozilis cherez neviznannya viboriv peresliduvannya politichnih oponentiv Lukashenka j nezacikavlenist biloruskoyi storoni v peregovorah Z boku Yevrosoyuzu buli vvedeni ekonomichni sankciyi i zaborona bagatom biloruskim chinovnikam v yizdu do krayin Yevropejskogo Soyuzu Ukrayina 4 bereznya 2014 roku na foni pochatku timchasovoyi aneksiyi Krimu Rosiyeyu Lukashenko povidomiv Leonidu Kuchmi pro pidtrimku teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini 30 listopada 2021 roku v interv yu D Kiselovu generalnomu direktoru agenstva Rosiya sogodni zokrema zayaviv sho maye namir vidvidati okupovanij Krim sho Krim rosijskij de fakto a pislya referendumu i de yure Z 24 lyutogo 2022 roku Respublika Bilorus bere uchast u rosijskomu vtorgnenni v Ukrayinu Z teritoriyi Bilorusi na teritoriyu Ukrayini prorivalisya rosijski vijska U toj zhe chas Lukashenko v interv yu odnomu z yaponskih telekanaliv Lukashenko zayaviv sho Putin proponuye Ukrayini stati takoyu yak Bilarus U toj zhe chas vin poobicyav sho zhoden biloruskij soldat v Ukrayini ne voyeyuye Mi ne napadayemo na Ukrayinu mi ne bombimo Ukrayinu nas nihto ne prosit cogo robiti zayaviv diktator 4 zhovtnya Lukashenko oficijno viznav sho Bilorus bere uchast u vijni proti Ukrayini ale vin dodav sho bilorusi nikogo ne vbivayut i nikudi ne posilayut svoyih vijskovih U Bilorusi gotuyutsya do prijnyattya vijskovih esheloniv z Rosijskoyi Federaciyi Ekonomichna Ekonomichna politika Lukashenka zupinila ekonomichnu krizu j zanepad vid yakogo poterpali postradyanski krayini sho transformuvali svoyi ekonomiki dzherelo Pidpriyemstva otrimali derzhavnu pidtrimku j opiku ta ne zupinyali svoyeyi roboti Administrativna Pid chas pravlinnya Oleksandra Lukashenka v Bilorusi buli obmezheni politichni j deyaki osobisti svobodi Poslidovno znishuvalas nezalezhna presa peresliduvalis politichni oponenti Zniklo kilka nezgodnih i osobistih vorogiv Oleksandra Grigorovicha Bagato politikiv i aktivna molod buli vimusheni emigruvati do Litvi Polshi Rosiyi Ukrayini SShA Zvinuvachennya v zniknenni i vbivstvah politichnih oponentiv Dokladnishe ru Chlen PARYe H Purgurides zvinuvachuvav bilorusku vladu v ubivstvah i zniknennya miscevih politikiv V Gonchara Yu Zaharenko Krasovskij Anatolij Stepanovich A Krasovskogo D Zavadskogo 23 listopada 2000 buv zaareshtovanij komandir brigadi specpidrozdiliv vnutrishnih vijsk MVS Dmitro Pavlichenko Jogo areshtu pereduvav raport nachalnika SIZO 1 de pro viluchennya tak zvanogo rozstrilnogo pistoleta naperedodni zniknen Zaharenko Gonchara ta Krasovskogo U SIZO KDB Pavlichenko proviv blizko dobi poki jogo ne vipustili za osobistim rozporyadzhennyam Lukashenko V intervyu Lukashenko stverdzhuvav sho ne pam yataye chomu vin todi pripiniv dosudove rozsliduvannya u spravi zaareshtovanogo Pavlichenko Na den piznishe prezident vidpraviv u vidstavku generalnogo prokurora i golovi KDB V Mackevicha a na posadu genprokurora priznachiv be x old U 2020 roku pro obstavini vbivstva Zaharenko Gonchara ta Krasovskogo rozpoviv kolishnij boyec SOBR Yu Garavskij U sichni 2021 roku ekssilovik z Bilorusi Igor Makar opublikuvav audiozapis z yakoyi viplivaye sho Lukashenko planuvav vbivstva protivnikiv uryadu za kordonom Na audiozapisah z 2012 roku todishnij golova Komitetu derzhavnoyi bezpeki Respubliki Bilorus Vadim Zajcev sered inshogo govorit pro likvidaciyu Olega Alkayeva i zhurnalista Pavla Sheremeta yakij naspravdi buv ubitij shlyahom vibuhu bombi Istinnist audiozapisiv bula pidtverdili doslidzhennya peterburzkoyi kriminalistichnoyi laboratoriyi audiovizualnih dokumentiv Kulturna Dokladnishe Propaganda v Bilorusi Rusifikaciya Bilorusi ta Cenzura v Bilorusi Odnim z punktiv programi Lukashenka bulo nadannya rosijskij movi statusu derzhavnoyi Pid chas jogo kerivnictva majzhe zniklo knigovidavnictvo biloruskoyu movoyu kinostudiyi perestali finansuvatis cherez mali koshtorisi biloruskih filmiv tele ta radioeteri zapolonila rosijska muzika a biloruska mova majzhe znikla iz zasobiv masovoyi informaciyi cherez sho bula zanesena do spisku potencijno znikomih mov YuNESKO Ce yedina derzhavna mova nezalezhnoyi postradyanskoyi krayini yaka otrimala takij status Z jogo prihodom pochalasya cenzura napriklad zaboronu otrimala pisnya Hochu peremen gurtu Kino Bagatom biloruskim muzikantam bulo neoficijno zaboroneno z yavlyatisya na radio ta telebachenni anulovano licenziyi na koncerti a yihni interv yu zasobam masovoyi informaciyi zaznali cenzuri chornij spisok muzikantiv be Lyapis Trubeckoj ta pisnya Belarus Freedom Zmicer Vajcyushkevich Lyavon Volskij Krambambulya N R M Neuro Dubel Palac tosho Biloruska uryadova politika yak pravilo podilyaye biloruskih muzikantiv na provladnih oficijnih ta prodemokratichni neoficijnih Dlya neoficijnih muzikantiv buli vstanovleni pereshkodi sho primushuye yih do samocenzuri Z 2012 roku pid cenzuru potrapiv j Internet koli nabrav chinnosti zakon yakij vimagaye shob usi komercijni vebsajti yaki prodayut tovari abo poslugi biloruskim gromadyanam pracyuvali zseredini krayini ta pid domennim imenem by Krim togo ti hto nadaye dostup do internetu vklyuchayuchi internet provajderiv ta operatoriv tochok dostupu do Wi Fi povinni reyestruvati vsih koristuvachiv a takozh blokuvati dostup do vebsajtiv z chornogo spisku 2020 roku pid chas dnya golosuvannya prezidentskih viboriv u Bilorusi 2020 roku ta piznishe pid chas masovih antiuryadovih protestiv internet v Bilorusi buv dnyami zablokovanij Z 2020 roku blokuvannya sajtiv Naviny by Salidarnasc Yevroradio ta bagato inshih nabulo shirokogo poshirennya 18 travnya 2021 roku buv vidklyuchenij TUT BY najvidviduvanishij by sajt Navesni 2021 r Nacionalni zbori rezhimu Lukashenka prijnyali zmini do zakoniv shob uzakoniti represivnu praktiku shodo zasobiv masovoyi informaciyi Eksperti zaznachayut sho bagato formulyuvan zakoniv navmisno rozmiti tomu praktichno bud yaku nepopulyarnu publikaciyu mozhna kvalifikuvati yak porushennya napriklad nanesennya shkodi nacionalnim interesam Vodnochas te sho stanovit nacionalnij interes viznachayetsya chinovnikami yaki ototozhnyuyut ce z interesami zberezhennya rezhimu Lukashenka Zokrema faktichno zaboronyayetsya strimuvannya protestiv Za bud yaku kritiku vladi avtor rizikuye buti prityagnutim do vidpovidalnosti za statteyu pro diskreditaciyu Respubliki Bilorus i otrimati do chotiroh rokiv v yaznici Mizhnarodna nederzhavna organizaciya Reporteri bez kordoniv 2021 r postavila Bilorus na 158 misce zi 180 krayin v indeksi svobodi presi a Lukashenko v 20 raz potrapiv v spisok vorogiv svobodi presi Ukrayinska mova 21 lipnya 2017 roku pid chas zustrichi Prezidenta Poroshenka z Lukashenkom uhvalili rishennya pro vivchennya ukrayinskoyi movi u Berestejskij i Gomelskij oblastyah Bilorusi KritikaSShA ta YeS A Lukashenko viklikav azhiotazh v 1995 roci koli v interv yu gazeti Handelsblatt ociniv stil kerivnictva Adolfa Gitlera yak zrazok biloruskoyi sistemi pravlinnya Istoriya Nimechchini ce zlipok istoriyi pevnoyu miroyu Bilorusi na pevnih etapah Svogo chasu Nimechchina bula pidnyata z ruyin zavdyaki duzhe zhorstkoyi vladi I ne vsi tilki bulo pogane pov yazane v Nimechchini ta z vidomim Adolfom Gitlerom Vin perekresliv vse horoshe sho vin zrobiv v Nimechchini vsiyeyi zovnishnoyu politikoyu i rozv yazav Drugu svitovu vijnu nu a vse inshe vzhe viplivalo z cogo Ce zagibel lyudej masova zokrema j nimeckogo narodu Ale zgadajte jogo vlada v Nimechchini Nas z vami todi ne bulo ale z istoriyi mi ce znayemo Adzhe nimeckij poryadok formuvavsya stolittyami Pri Gitleri ce formuvannya dosyaglo najvishoyi tochki Ce te sho vidpovidaye nashomu rozuminnyu prezidentskoyi respubliki ta roli v nij prezidenta Tobto ya hochu konkretizuvati shob vi ne podumali sho ya prihilnik Gitlera Ni ya pidkreslyuyu sho ne mozhe buti v yakomus procesi abo v yakus lyudinu vse chorne abo vse bile Ye j pozitivnij Gitler sformuvav potuzhnu Nimechchinu zavdyaki silnij prezidentskij vladi Ce buli 30 ti roki chas silnoyi krizi v Yevropi a Nimechchina pidnyalasya zavdyaki silnij vladi zavdyaki tomu sho vsya naciya zumila konsoliduvatisya j ob yednatisya navkolo lidera Oleksandr Lukashenko 1995 Pressekretar Derzhdepartamentu SShA nazvav ci zayavi nedorechnimi dlya glavi derzhavi yake postrazhdalo vnaslidok nacistskoyi agresiyi Zahidni krayini rizko kritikuvali harakter provedenih viboriv a takozh pridushennya akcij protestu v Bilorusi krayini Yevropi ta SShA takozh bojkotuvali ceremoniyu prisyagi Lukashenka u kinci sichnya 2011 roku YeS ta SShA zaprovadili sankciyi proti Oleksandra Lukashenka ta inshih oficijnih predstavnikiv Bilorusi Jogo aktivi v zahidnih bankah zamorozheno ta zaprovadzheno zaboroni na v yizd do krayin SShA ta Yevropi dlya nogo samogo ta she 157 oficijnih osib Rosiya Postaviv uryadu zavdannya perevesti torgivlyu z Rosijskoyu Federaciyeyu na dolari yevro Pid chas zustrichej u Moskvi Radi kolektivnoyi bezpeki ODKB Yevrazijskoyi ekonomichnoyi radi rozkritikuvav ideyu Yevrazijskogo soyuzu Zayaviv sho oficijnij Minsk mozhe bojkotuvati stvorennya YevrAzS yaksho Rosiya ne vidkriye kordoniv dlya biloruskih tovariv vilnogo peremishennya tovariv na teritoriyi majbutnogo soyuzu ne bulo i nemaye Mizhnarodni sankciyi 31 serpnya 2020 roku baltijski krayini vveli sankciyi proti Lukashenka ta jogo otochennya 6 listopada 2020 roku proti nogo tak samo yak ryadu inshih oficijnih osib Bilorusi znovu vvedeni personalni sankciyi YeS U svoyu chergu voseni 2020 roku Kanada Velika Britaniya Shvejcariya vnesli Lukashenko v svoyi chorni spiski 20 listopada do paketu sankcij YeS priyednalisya Albaniya Islandiya Lihtenshtejn Norvegiya Pivnichna Makedoniya Chornogoriya ta Ukrayina Vlitku 2021 roku Nova Zelandiya vnesla Lukashenko ta ponad pivsotni osib pov yazanih z rezhimom v svij spisok Takozh Lukashenko perebuvaye v spisku specialno poznachenih gromadyan i zablokovanih osib SShA za oficijne vipravdannya politichnih represij i falsifikacij na viborah U grudni 2020 roku Vikonavchij komitet Mizhnarodnogo olimpijskogo komitetu MOK virishiv usunuti vid vsih zahodiv MOK do podalshogo povidomlennya vsih chleniv Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Respubliki Bilorus vklyuchayuchi Oleksandra ta Viktora Lukashenko U berezni 2022 roku pislya vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Yaponiya vvela proti Oleksandra Lukashenka personalni sankciyi a MZS Avstraliyi ogolosilo pro sankciyi proti Lukashenka jogo druzhini Galini ta sina Viktora U travni togo zh roku sankciyi proti Lukashenka znovu vvela Nova Zelandiya 27 kvitnya 2023 roku Parlamentska asambleya Radi Yevropi PARYe viznala Oleksandra Lukashenka prichetnim do genocidu ukrayinciv Sudovi rozglyadi 31 sichnya 2022 roku zgidno povidomlennya ukrayinskoyi informacijnoyi agenciyi UNN z posilannyam na biloruskij Telegram kanal NEXTA na Oleksandra Lukashenka buv podanij pozov do Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu v Gaazi Polskij advokat Tomash Vilinskij zvinuvachuye gromadyanina Oleksandra Lukashenka ta jogo spilnikiv Tertelya Karpenkova ta inshih u genocidi ta zlochinah proti lyudyanosti Zayava napravlena za pidtrimki pravozahisnih organizacij ta Narodnogo antikrizovogo upravlinnya Vona mistit 160 storinok pravovogo obgruntuvannya ta 40 000 storinok dokumentiv u dodatku Zayava podana vid imeni velikoyi kilkosti gromadyan Bilorusi u tomu chisli vid biloruskogo opozicionera Pavla Latushka Rodina ta osobiste zhittyaDruzhina Lukashenko Galina Rodionivna Troye siniv Lukashenko Viktor Oleksandrovich 1975 49 r Lukashenko Dmitro Oleksandrovich 1980 44 r Lukashenko Mikola Oleksandrovich 2004 pozashlyubnij 20 r Sim onukiv chetvero diti starshogo sina Viktoriya 1998 Oleksandr 2004 Valeriya 2009 i Yaroslav 2013 troye diti molodshogo Anastasiya 2003 Dar ya 2004 i Oleksandra 2014 Molodsha sestra Tamara Rodionivna zhive v Mogilovi farmacevt v apteci yiyi cholovik golova Biloruskogo tovaristva mislivciv i ribalok v Mogilovi 9 travnya 2012 roku na paradi z molodshim sinom Mikoloyu ta starshim Viktorom v siromu kostyumi Oleksandr Lukashenko buv odruzhenij z Galinoyu Rodionivnoyu Zholnerovich ta maye vid neyi dvoh siniv She odin sin pozashlyubnij narodzhenij 2004 roku Same z molodshim sinom Mikoloyu Oleksandr Grigorovich chasto vidviduye riznomanitni zahodi Oleksandr Lukashenko zajmayetsya takimi vidami sportu yak big na lizhah tenis hokej GomofobiyaU lyutomu 2011 Oleksandr Lukashenko zaproponuvav zahidnim politikam ne dramatizuvati situaciyu z privodu jogo stavlennya do lyudej netradicijnoyi seksualnoyi oriyentaciyi Priyizhdzhali tut veliki diyachi pravilnoyi nepravilnoyi oriyentaciyi I mene pochali dorikati sho ya zasudiv cej golubnik Nu ne podobayutsya meni golubi ya j skazav sho ne podobayutsya Bachte ministri okremih zakordonnih sprav obrazilisya na mene Chogo na mene obrazhatisya Mi zhivemo v demokratichnomu suspilstvi tim bilshe ya prezident Ya mayu pravo vislovlyuvati svoyu tochku zoru j svoyu poziciyu Ya jomu glavi MZS FRN chesno j skazav ce v ochi Treba normalnij sposib zhittya vesti U Nimechchini ce mozhlivo i v Polshi todi haj cim i zajmayutsya tam A nam syudi ce ne treba zayaviv prezident Bilorusi viznavshi sho hocha cogo dobra i v nas na zhal vistachaye Za ci slova jogo rozkritikuvala LGBT spilnota Nagorodi5 listopada 2009 diplom Pochesnogo doktora Kiyivskogo universitetu im Shevchenka Diplom mantiyu i pochesnij znak prezidentu vruchiv rektor universitetu akademik Leonid Guberskij U chervni 2021 roku Lukashenka pozbavili zvannya doktora KNU z oglyadu na porushennya prav lyudini u Bilorusi ta znevagu do Ukrayini Prezidentskij orden Syajvo Gruziya 2011 GalereyaPoshtova marka 1996 Z Kuchmoyu ta Putinim na Slov yanskomu bazari u Vitebsku 2001 Oleksandr Lukashenko Kuchma Putin Lukashenko ta patriarh Aleksij II 3 travnya 2000 Z Putinim Moskva 2001 Volodimir Putin i Oleksandr Lukashenko z molodshim sinom Mikoloyu na vijskovih navchannyah Zahid 2013 Grodno Poligon Gozkij Lukashenko Putin i V yacheslav Fetisov na tovariskomu matchi zirok vitchiznyanogo hokeyu ldovij palac Velikij Sochi 4 sichnya 2014 Na vijskovomu paradi u formi marshala Bilorusi 2001 Slov yanskij bazar Vitebsk 2014 Oleksandr Lukashenko Lukashenko livoruch pid chas pidpisannya protokolu Minsk II po pripinennyu vognyu na Donbasi Grafiti Stop Lukashenko Div takozhRezhim Lukashenka Spisok 50 chinnih goliv krayin sho keruyut najdovshePrimitkiYak Prezidenta Bilorusi jogo tak i ne viznala Rada BNR v ekzili sho robit Golovu Radi Ivonku Survilu odnim iz pretendentiv na posadu kerivnika Bilorusi Takozh legitimnist vin vtrativ pislya neodnorazovogo porushennya Konstituciyi 1994 roku Sky News angl Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 22 listopada 2020 BBC News brit 14 serpnya 2020 Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Do zasnuvannya posadi prezidenta vishoyu posadovoyu osoboyu respubliki divitisya stattyu 107 todishnoyi Konstituciyi buv Golova Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus u toj chas Mechislav Grib ua krymr com 14 02 2018 Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 http www nndb com lists 504 000063315 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https president gov by be president biography full https president gov by be president bez galstuka malaya rodina Lukashenka Nyama bolsh prarasejskaga chalaveka y Belarusi chym Prezydent Ya geta dakazvayu 15 gadoy u vas z Belarussyu nikoli ne bylo prablemay 29 veresnya 2020 u Wayback Machine TUT BY 11 maya 2010 g Lukashenko Ya prorossijskij chelovek informburo kz ros 13 listopada 2021 Procitovano 4 chervnya 2022 Komisarova Oleksandra 24 veresnya 2020 Suspilne Novini ukr Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 17 zhovtnya 2020 Informacijne agentstvo Vgolos angl Arhiv originalu za 1 lyutogo 2021 Procitovano 17 zhovtnya 2020 Gazeta Wyborcza Byly palitruk Lukashenka maryc pra myazhu na zamku 26 kvitnya 2020 u Wayback Machine Radio Svoboda 2012 29 lyutaga bil Shkliarov Vitali foreignpolicy com anglijskoyu Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 24 05 2021 Levitsky Steven Way Lucan A 16 serpnya 2010 angl Cambridge University Press ISBN 978 1 139 49148 8 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 nv ua ukr Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 17 zhovtnya 2020 Strashno uyaviti sho bude ekspert analizuye situaciyu v Bilorusi naperedodni viboriv prezidenta 24 Kanal ukr Procitovano 17 zhovtnya 2020 Shkliarov Vitali Foreign Policy amer Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 24 travnya 2021 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2022 Pulya proletela v neskolkih santimetrah 5 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Lukashenko claims victory in Belarus election 22 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Vybory v Belarusi harakterizovalis sereznymi nedostatkami iz za proizvolnogo ispolzovaniya gosudarstvennoj vlasti i ogranichenij osnovnyh prav 24 travnya 2013 u Wayback Machine ros RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 16 travnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2015 Procitovano 29 sichnya 2015 Zaginuli sotni tisyach Lukashenko vistupiv z rizkoyu kritikoyu na adresu Moskvi Arhiv originalu za 6 chervnya 2018 Procitovano 3 chervnya 2018 Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 4 bereznya 2014 Interv yu 1 grudnya 2021 u Wayback Machine Sajt Prezidenta Respubliki Bilorus 2021 30 list ros Lukashenko zibravsya vidvidati okupovanij Krim i zayaviv sho pivostriv de yure rosijskij 1 grudnya 2021 u Wayback Machine Yevropejska pravda 2021 30 list Arhiv originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 Lukashenko pidtverdiv uchast Bilorusi u vijni proti Ukrayini bbodnar813 4 zhovtnya 2022 Lukashenko oficijno ogolosiv uchast Bilorusi u vijni proti Ukrayini Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 8 zhovtnya 2022 Hristos Purgurides Est konkretnye dokazatelstva prichastnosti belorusskih vlastej k ischeznoveniyam 2 chervnya 2021 u Wayback Machine ciwr org Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 28 travnya 2021 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 ros Deutsche Welle 17 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 15 bereznya 2022 Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 bil Statkevich Mikolaj Viktorovich Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 Lemez Lovas and Maya Medich 15 lyutogo 2007 Freemuse Copenhagen s 88 ISSN 1601 2127 Arhiv originalu za 25 lipnya 2012 Procitovano 22 serpnya 2009 Maya Medich amp Lemez Lovas 31 sichnya 2007 Freemuse Copenhagen Arhiv originalu za 26 lipnya 2012 Procitovano 22 serpnya 2009 ITWorld Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2014 Beltelecom holds the monopoly to send traffic to other countries and other providers have to use its channels Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2021 Klaskovskij Aleksandr 6 travnya 2021 Nezavisimye SMI v Belarusi pohozhe resheno vyzhech ognemetom ros naviny by originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Belarus raids top news site in widening crackdown angl BBC News 18 travnya 2021 originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 19 travnya 2021 angl Reporteri bez kordoniv Arhiv originalu za 3 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Apostrof ukr Arhiv originalu za 28 lyutogo 2018 Procitovano 31 travnya 2021 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 18 travnya 2021 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 18 travnya 2021 Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 18 travnya 2021 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2011 Procitovano 10 bereznya 2011 Lukashenko ne virit rublyu Visokij zamok Lviv 189 5253 vid 22 grudnya 2014 S 8 Igor Timoc Backa rozbushuvavsya Visokij zamok Lviv 191 5255 tizhnevik vid 25 31 grudnya 2014 S 8 www pravda com ua ukr Arhiv originalu za 1 veresnya 2020 Procitovano 31 serpnya 2020 COUNCIL IMPLEMENTING DECISION CFSP 2020 1650 of 6 November 2020 implementing Decision 2012 642 CFSP concerning restrictive measures against Belarus Pavel Mylnikov 6 listopada 2020 ros Deutsche Welle Arhiv originalu za 18 veresnya 2021 Procitovano 18 veresnya 2021 Canada Global Affairs 19 zhovtnya 2015 angl en Arhiv originalu za 19 grudnya 2020 Procitovano 25 grudnya 2020 Consolidated List of Financial Sanctions Targets in the UK PDF angl en PDF originalu za 18 grudnya 2020 Procitovano 25 grudnya 2020 Sanctions program Belarus Verordnung vom 11 Dezember 2020 uber Massnahmen gegenuber Belarus SR 946 231 116 9 Anhang 1 Origin EU Sanctions Art 2 Abs 1 Finanzsanktionen und Art 3 Abs 1 Ein und Durchreiseverbot PDF angl Staatssekretariat fur Wirtschaft PDF originalu za 9 lipnya 2021 ros TUT BY 11 grudnya 2020 Arhiv originalu za 26 grudnya 2020 Procitovano 25 grudnya 2020 angl Rada Yevropejskogo Soyuzu 20 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 13 veresnya 2021 Mahuta Nanaia 17 chervnya 2021 New Zealand introduces Belarus travel bans angl Uryad Novoyi Zelandiyi originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2021 Belarus angl en originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 24 zhovtnya 2021 OFAC Sanctions List Search 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ministerstvo finansiv SShA angl Mizhnarodnij olimpijskij komitet 7 grudnya 2020 Arhiv originalu za 16 bereznya 2021 Procitovano 29 sichnya 2021 LUKAShENKO Oleksandr Grigorovich Nacionalne agentstvo z pitan zapobigannya korupciyi Lisogor Irina 25 bereznya 2022 Avstraliya vprovadila sankciyi proti Lukashenka jogo rodini ta rosijskih propagandistiv Livij bereg PARYe viznala Lukashenka prichetnim do genocidu ukrayinciv 27 04 2023 20 13 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 1 lyutogo 2022 tsn ua 27 06 2012 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 inosmi ru ros 05 03 2011 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 obozrevatel com ros 30 08 2015 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 Gazeta Ru ros Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Arhiv originalu za 8 listopada 2009 Procitovano 14 listopada 2009 Dorosh Svitlana 7 chervnya 2021 BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 IDFI angl Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 10 travnya 2019 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alexander Lukashenko Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lukashenko Oleksandr Grigorovich Kollekciya citat A G Lukashenko 5 listopada 2011 u Wayback Machine ros Na chetvertij termin Ukrayinskij tizhden 51 17 12 2010 13 grudnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaL V Guberskij Lukashenko Oleksandr Grigorovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X M Doroshko Lukashenko Oleksandr Grigorovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 410 ISBN 978 966 611 818 2

Дата публікації:
Топ