Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цензура в Білорусі хоча і де юре заборонена конституцією країни де факто існує в низці законів наприклад існує закон яки

Цензура в Білорусі

Цензура в Білорусі

Цензура в Білорусі, хоча і де-юре заборонена конституцією країни, де-факто існує в низці законів, наприклад існує закон, який передбачає покарання за наклеп на Президента Білорусі позбавленням волі на строк до п'яти років, або інший закон, який передбачає покарання двома роками ув'язнення за створення негативного образу Білорусі закордоном.

Цензура в Білорусі
Країна image Білорусь
Місце розташування Білорусь

Свобода преси в Білорусі залишається вкрай обмеженою. Державні ЗМІ підпорядковуються президенту, а переслідування та цензурування незалежних ЗМІ є звичним явищем. Уряд систематично залякує як незалежні білоруські, так і іноземні ЗМІ, особливо за висвітлення погіршення економічної ситуації та порушення прав людини. Журналістів переслідують і затримують за повідомлення про несанкціоновані демонстрації або за роботу в незареєстрованих ЗМІ. Декількох журналістів було вбито за підозрілих обставин. Більшість білоруських незалежних видань практикують самоцензуру.

Міжнародна недержавна організація «Репортери без кордонів» 2021 р. поставила Білорусь на 158 місце зі 180 країн в індексі свободи преси. У звіті правозахисної організації «Freedom House» за 2011 рік Білорусь набрала 92 бали за шкалою свободи преси, оскільки режим Лукашенка систематично обмежує свободу преси. Ця шкала простягається від 10 балів (найбільш вільна преса) до 99 (найменш переслідувана преса. Цей показник поставив Білорусь на 9-те місце з кінця серед 196 країн, включених до звіту, із статусом «Невільна преса».

У відповідь на протести в Білорусі (з 2020) навесні 2021 р. Національні збори режиму Лукашенка прийняли зміни до законів про ЗМІ, масові заходи, протидію екстремізму, правоохоронну діяльність, Кодекс про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс. На думку експертів, пакет нормативно-правових актів, засуджений [be], додатково пригнічує свободу слова та право на поширення інформації. За словами голови Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця, поправки були внесені, щоб узаконити репресивну практику щодо засобів масової інформації, яка широко застосовується з 2020 року, нехтуючи конституцією та міжнародними договорами. Експерти зазначають, що багато формулювань законів навмисно розмиті, тому практично будь-яку непопулярну публікацію можна кваліфікувати як порушення, наприклад, нанесення шкоди національним інтересам. Водночас те, що становить «національний інтерес», визначається чиновниками, які ототожнюють це з інтересами збереження режиму Лукашенка. Зокрема, фактично забороняється стримування несанкціонованих дій (хоча санкції на них від опонентів режиму неможливо отримати). За будь-яку критику влади, автор ризикує бути притягнутим до відповідальності за статтею «про дискредитацію Республіки Білорусь» і отримати до чотирьох років в'язниці. З 2020 року блокування соціально-політичних сайтів («Naviny.by», «Салідарнасць», «Єврорадіо» та десятки інших) набуло широкого поширення, що суттєво вплинуло на їхній трафік та доходи від реклами.

Обов'язковість реєстрації та державний контроль над ЗМІ

Міністерство інформації Республіки Білорусь було створене в 2001 році та виконує функцію білоруського регулятора засобів масової інформації. Процедури ліцензування та реєстрації є непрозорими та політизованими. Із 2009 року всі ЗМІ, включаючи вебсайти, повинні зареєструватися, інакше їх можуть закрити. Незалежні видання були змушені використовувати іноземні домени в інтернеті, щоб уникнути блокування. Виданням, які «загрожують інтересам держави», також може бути відмовлено в акредитації та примусово розпущено.

В лютому 2009 року було створено Громадську координаційну раду у сфері масової інформації, спрямовану на: координацію взаємодії державного управління, громадських об'єднань та інших організацій, що здійснюють діяльність у сфері масової інформації; забезпечення правильного застосування Закону про ЗМІ та іншого законодавства у сфері масової інформації.

Із грудня 2014 року вебсайти можуть бути заблоковані навіть без рішення суду, після двох попереджень протягом 12 місяців. Критерій визнання чогось засобом масової інформації було розширено та було посилено відповідальність за вміст, включаючи коментарі користувачів.

У серпні 2014 року була створена державна комісія для оцінки того, чи містять засоби масової інформації «екстремістські» матеріали, які можуть бути заборонені відповідно до Закону про боротьбу з екстремізмом, ухваленого 2007 року.

Під час протестів в Білорусі в 2020 році [be]» спочатку не вдалося надрукувати три випуски, а виданню «Народна воля» не вдалось надрукувати один випуск (обидві газети мали контракт з підконтрольною уряду друкарнею). Білоруська асоціація журналістів заявила, що справжньою причиною стали не технічні проблеми, а спроба приховати інформацію про акції протесту та порушення прав людини. Дві інші незалежні газети («Белгазета» та «Свободные новости») також не змогли надрукувати свої випуски в Білорусі. Нові випуски «Комсомольської правди» та «Народної волі» друкувались у Росії, але державна мережа газетних кіосків [be-x-old]» відмовилась їх реалізовувати. Ці газети також повідомляли, що поштова служба затримувала доставку за передплатою.

Брестська обласна друкарня, в якій «Брестская газета» друкувалася 18 років, без будь-якої на те причини відмовилася друкувати видання починаючи з 2021 року. 19 січня 2021 року стало відомо, що газета припиняє виходити через те, що всі білоруські друкарні відмовилися друкувати газету.

У березні 2021 року в односторонньому порядку [be-x-old]» припинив поширення журналів «Нашай Нівы»: [be-x-old]», [be-x-old]» і «Дуду», — «[be]», дочірня мережа магазинів Міністерства інформації Республіки Білорусь, також відмовилася їх продавати, в квітні теж зробила «Академкнига», яка належить Національній академії наук Білорусі, також стало відомо, що «Белпошта» розриває договір з їх видавцем з липня 2021 року.

Державний контроль за телерадіомовленням

Держава зберігає фактичну монополію серед білоруських засобів масової інформації. Загальнонаціональне мовлення ведуть лише засоби масової інформації які належать державі, а контент на менших телевізійних каналах та радіостанціях жорстко обмежений. Уряд заборонив розповсюдження більшості незалежних та опозиційних газет державними поштовими та кіосковими системами, змусивши видавництва продавати свої газети безпосередньо в своїх приміщеннях та використовувати волонтерів для доставки примірників, яких влада іноді переслідує та арештовує.

Російським ЗМІ дозволяється транслювати телевізійні програми, продавати газети та вести журналістську діяльність в Білорусі (хоча деякі російські журналісти були вислані білоруським урядом), тим самим надаючи деяким представникам громадськості, як правило, з міст де проживає багато росіян, доступ до альтернативної точки зору російською мовою. Кілька опозиційних ЗМІ ведуть трансляції із сусідніх країн, намагаючись представити білорусам альтернативні точки зору. Найпопулярнішими з них є телеканал «Белсат» та Європейське радіо для Білорусі.

У 2014—2015 роках десятки журналістів-фрілансерів були оштрафовані за роботу з іноземними ЗМІ (включаючи білоруськомовні ЗМІ, що базуються в ЄС) без офіційної державної акредитації від МЗС, як передбачено статтею 22.9(2) Кодексу про адміністративні правопорушення. Журналістів оштрафували на кілька сотень рублів саме за публікацію в іноземних ЗМІ, а не за зміст їхньої роботи. Також в них вилучали комп'ютерне обладнання. Розгляд їхніх справ відбувався із порушеннями, зокрема суди відмовлялись заслуховувати свідків захисту, а апеляційні скарги відхилялись. Кримінальне переслідування журналістів-фрілансерів було засуджено Білоруською асоціацією журналістів (БАЖ), яка визнала це грубим порушенням стандартів свободи слова, а також представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ та Європейською федерацією журналістів (EFJ). Починаючи з квітня 2014 року на 38 журналістів-фрілансерів було накладено штраф у розмірі 600—1500 рублів на загальну суму понад 24000 рублів — деяких з них неодноразово притягали до відповідальності та штрафували.

В 2012 році найбільша білоруська державна мережа MTIS припинила мовлення загальноєвропейського каналу Euronews з непояснених причин. Euronews був останнім незалежним телеканалом, вільно доступним у Білорусі.

Звинувачення, напади та погрози журналістам

2014 року медіасередовище в Білорусі залишалося надзвичайно обмеженим. Понад 20 журналістів були допитані, попереджені або оштрафовані у 2014 році за «незаконне виробництво та розповсюдження медіапродукції». Багато хто зазнав таких утисків за роботу без акредитації на іноземних ЗМІ, які базуються в Польщі та Литві. Деяким іноземним журналістам було відмовлено в акредитації на чемпіонаті світу з хокею. Деяким відмовили у в'їзді на кордоні, інші повинні були отримати окрему акредитацію для висвітлення питань, не пов'язаних зі спортом.

Необґрунтовані затримання, арешти та переслідування журналістів є буденністю в Білорусі. Законодавство про боротьбу з екстремізмом націлене на незалежну журналістику, включаючи матеріали, які критикують Президента Білорусі. Засоби масової змушені утримуватись від об'єктивного висвітлення подій щоб уникнути свого закриття.

Цензура в Білорусі, хоча і заборонена конституцією країни, запроваджена низкою законів. Діє закон, який передбачає покарання за образу Президента Білорусі позбавленням волі на строк до п'яти років, а також закон, який передбачає покарання двома роками ув'язнення за створення негативного образу Білорусі закордоном.

  • Білоруського журналіста Андрія Пачобута неодноразово звинувачували у наклепі на Президента починаючи з 2011 року. У вересні 2013 року прокурор зняв усі звинувачення за відсутністю доказів та звільнив його від трирічного умовного покарання.
  • В листопаді 2014 року журналіст Олександр Алесін із незалежної газети [be]» був затриманий Комітетом державної безпеки, а потім звинувачений у шпигунстві та державній зраді через те, що він писав на військову тематику, пов'язану із війною на сході України.

2020

Повідомлялося про кілька випадків перешкоджання діяльності журналістів зі сторони посадовців перед президентськими виборами 2020 року. В Могильові 5 серпня був заарештований журналіст Олександр Бураков, який співпрацював із Deutsche Welle. Його звинуватили в хуліганстві. Естонський журналіст з Eesti Rahvusringhääling Антон Алексєєв повідомив, що його змусили припинити відеозапис автозаків в центрі Мінська, погрожуючи арештом. Антон Трофимович з Радіо Свобода був заарештований 15 липня під час ведення прямої трансляції. Під час арешту йому зламали ніс. Невдовзі його звільнили і він спробував задокументувати побої, але біля лікарні його знову заарештували. Кількох інших журналістів неодноразово заарештовували під час виборчої кампанії. В період з 20 травня до 20 липня, за приблизними оцінками, було заарештовано понад 40 журналістів.

image
Фотожурналіст у куртці з написом «Press» фотографує протестну акцію. Мінськ, 20 вересня 2020

Під час протестів після виборів в серпні 2020 року, в різних містах Білорусі було заарештовано кілька незалежних журналістів. За заявою Білоруської асоціації журналістів, 10 серпня внутрішні війська та інші урядові сили навмисно стріляли гумовими кулями в незалежних журналістів у Мінську (серед яких були журналісти TUT.BY та Наша Ніва), які носили спеціальні світловідбивні жилети та мали посвідчення журналістів. Головний редактор «Нашої Ниви» зник цієї ночі, але йому вдалося надіслати SMS дружині, повідомивши що його заарештували. Станом на 13:30 за місцевим часом, його доля була невідомою, а сайт «Нашої Ниви» не мав жодного оновлення протягом багатьох годин після його арешту. Він був звільнений 12 серпня. Деякі журналісти, в тому числі іноземні, отримали легкі поранення під час придушення протестів. Гумова куля потрапила в пластикове посвідчення фотокореспондента Getty Images Міхала Фрідмана. Кількох російських журналістів, як з державних ЗМІ, так і з незалежних, затримали, але незабаром звільнили. 11 серпня повідомлялося, що міліціонери та інші правоохоронці примусово відбирали картки пам'яті у багатьох журналістів, які висвітлювали акції протесту в Мінську та Гродно, змушували їх видаляти фотографії або іноді розтрощували їхні камери.

Журналістів вебпорталу «Onliner.by» затримали в Мінську, розбили камеру, після чого відпустили. Російська служба BBC повідомила, що троє їхніх журналістів були побиті правоохоронцями, а в одного з журналістів відібрали посвідчення. Російський журналіст Микита Теліженко був жорстоко побитий в білоруській в'язниці: його затримали в Мінську і відправили до слідчого ізолятора в місті Жодино через переповненість мінських в'язниць. Там його били по нирках, ногах і шиї, але незабаром його відпустили на вимогу російського посольства. 12 серпня в Гомелі під час висвітлення акції протесту був затриманий журналіст «Белсату» Євген Меркіс. Попри те, що він був там як журналіст, наступного дня місцевий суд засудив його до 15 днів арешту за «участь у несанкціонованому масовому заході». Незабаром, він був звільнений, але 21 серпня був знову затриманий і отримав ще 5 днів арешту. Заарештованого російського журналіста Артема Важенкова звинувачують у масових заворушеннях (до 15 років ув'язнення). Журналіст вебпорталу «hrodna.life» Руслан Кулевич, який був затриманий 11 серпня, був випущений 14 серпня з переломами обох рук. Журналіст «Белсату» Станіслав Івашкевич, затриманий 9 серпня в Мінську під час висвітлення виборчого процесу, стверджував, що його змусили пройти повз ряди силовиків, які били кийками всіх, хто проходив повз них. Журналістів «Белсату» Дмитра Казакевича та В'ячаслава Лазарєва, а також незалежного журналіста Ігора Матвєєва, затримали у Вітебську 9 серпня під час висвітлення акцій протесту. Казакевич був засуджений до 10 днів арешту; Лазарєв (оператор) був звільнений через 8 годин, але всі зняті ним відео були видалені. Подібні випадки повторювались ще багато разів і стали систематичними.

27 серпня близько 50 журналістів були затримані і доставлені до відділку поліції, коли розпочався протестний мітинг проти режиму Лукашенка. Їх затримали на кілька годин, перевірили документи та смартфони. Четверо журналістів відмовились надати доступ до своїх мобільних пристроїв, і їм висунули звинувачення в «участі в несанкціонованому масовому заході». Шведського фотожурналіста Пола Хансена було депортовано з Білорусі та заборонено відвідувати Білорусь протягом 5 років. Білоруська асоціація журналістів вимагала розслідування цієї справи, стверджуючи, що була порушена стаття 198 Кримінального кодексу («перешкоджання законній професійній діяльності журналіста»). 29 серпня акредитацію кількох іноземних журналістів було скасовано. Вони працювали на Радіо Свобода, Associated Press, Reuters, BBC, ARD, [be-x-old], Deutsche Welle та «Настоящее время».

1 вересня було затримано для перевірки їх документів шістьох журналістів газети «Комсомольська правда», вебпорталу TUT.BY та інформаційного агентства БелаПАН, які висвітлювали протестну акцію студентів у Мінську. Пізніше, їм висунули звинувачення в «участі в несанкціонованому масовому заході». Повідомлялося, що вони носили світловідбивні жилети та мали посвідчення журналіста. Їх також звинуватили в координації протестів.

15 листопада 2020 року за трансляцію мирної акції у пам'ять Романа Бондаренко з «Площі Змін» журналістки телеканалу «Белсат» Катерина Андрєєва і Дар'я Чульцова були арештовані, а в лютому 2021 року отримали по два роки позбавлення волі. Також у листопаді 2020 року у Мінську заарештовано журналістку Катерину Борисевич за свій репортаж про обставини смерті Романа Бондаренка. 2 березня 2021 року суд визнав її винною у підбурюванні до розголошення лікарської таємниці і засудив до 6 місяців колонії, а також штрафу в 100 базових величин.

2021

У кримінальній справі за втручання в діяльність міліції 12 березня 2021 року був заарештований Денис Івашин, журналіст «Новага Часу», який був автором циклу статей «Каго ці што абараняе Беркут у Беларусі» (укр. Кого або що захищає Беркут в Білорусі) і за день до затримання давав інтерв'ю каналу «Настоящее время», якому повідомив про результати свого журналістського розслідування.

30 травня було затримано головного редактора місцевого видання з Гродна , Олексія Шота. Міліціянти приїхали до будинку журналіста мікроавтобусом із тонованим склом і заштовхали його в машину.

8 липня було обмежено доступ до опозиційного видання «Наша Ніва», також заарештовано головного редактора Єгора Мартиновича.

Вбивства журналістів

  • Олександр Чуланов, спортивний кореспондент Белтелерадіокомпанії, був знайдений мертвим (його вдарили тупим предметом) у власній квартирі в Мінську 1 березня 1994 року.
  • Дмитро Завадський, оператор ОРТ, зник 7 липня 2000 року. Востаннє його бачили в мінському аеропорті. 14 березня 2002 року Валерій Ігнатович та Максим Малик, колишні працівники спецпідрозділу міліції, були засуджені до довічного ув'язнення за його викрадення. Родина Завадського стверджувала, що реальна відповідальність за його вбивство лежить на білоруській владі (те саме заявили двоє колишніх працівників Генеральної прокуратури, а також Державний департамент США), і що двоє засуджених є лише цапами-відбувайлами. Він був оголошений померлим 28 листопада 2003 року.
  • Михайло Коломієць, засновник інформаційного агентства «Українські новини», був знайдений повішеним поблизу Молодечно 30 жовтня 2002 року.
  • Вероніка Черкасова, репортерка газети «Салідарнасць», була зрізана ножем у власній квартирі в Мінську 20 жовтня 2004 року.
  • [be-x-old], який працював у газеті «Народная Воля», був знайдений мертвим у власній квартирі в Мінську 17 жовтня 2005 року.
  • Олег Бебенін, засновник Хартії 97, був знайдений повішеним 3 вересня 2010 року в передмісті Мінська. Хоча влада стверджувала, що це було самогубство, Комітет захисту журналістів був впевненим, що його вбили щоб помститися за його журналістську роботу.

Самоцензура

Міністерство інформації лише за 2015 рік винесло попередження 34 засобам масової інформації. Оскільки ЗМІ, що отримує друге попередження протягом одного року, може бути закрите, це розглядається Білоруською асоціацією журналістів як спосіб заохочення самоцензури.

Іншим фактором, який примушує журналістів до самоцензури, є величезні суми штрафів за наклеп та виплати державним посадовцям, які можуть бути стягнені через суд.

В 2010 році Президент видав указ № 60, який «передбачає реєстрацію всіх Інтернет-ресурсів, створення чорних списків вебсайтів, доступ до яких повинен бути заблокований, та низку інших обмежувальних заходів». Навіть попри те, що цей указ не виконується повністю, після набуття ним чинності деякі популярні онлайн-ЗМІ стали більш обережними та пом'якшили свою критику на адресу уряду.

Цензура в Інтернеті

В 2006, 2007 і 2008 роках міжнародна недержавна організація «Репортери без кордонів» присвоювала Білорусі статус «ворог Інтернету». В 2009 році її статус змінився на «інтернет під наглядом держави», де вона залишалася у 2010 та 2011. В 2012 році Білорусь знову була повернута до списку «ворогів Інтернету».

В листопаді 2010 року [en] класифікувала інтернет-фільтрацію в Білорусі як вибіркову в політичній, соціальній та безпековій сферах.

Контроль за інтернетом є централізованим: державне підприємство [ru]» володіє значною частиною інфраструктури інтернету в Білорусі. Регулювання є досить жорстким, із залученням держави до ринку телекомунікацій та ЗМІ. Більшість користувачів, які розміщують публікації в інтернет-ЗМІ, змушені певною мірою дотримуватись самоцензури, викликаної острахом від регуляторного переслідування. Президент розробив політику інформаційної безпеки та заявив про намір здійснювати суворий контроль над інтернетом під приводом захисту національної безпеки. Політичний клімат є репресивним. Опозиційні лідри та незалежні журналісти часто затримуються та переслідуються.

Закон про засоби масової ігформації, який набув чинності в лютому 2009 року, вимагає реєстрації як вітчизняних, так й іноземних, вебсайтів Міністерством інформації. Незареєстровані ресурси можуть бути заблоковані. В серпні 2010 року Генеральна прокуратура заявила про намір посилити кримінальне покарання за поширення наклепницької інформації через інтернет.

6 січня 2012 року набрав чинності закон, який вимагає, щоб усі комерційні вебсайти, які продають товари або послуги білоруським громадянам, працювали зсередини країни та під доменним іменем «.by». Крім того, ті, хто надає доступ до інтернету (включаючи інтернет-провайдерів та операторів точок доступу до Wi-Fi), повинні реєструвати всіх користувачів, а також блокувати доступ до вебсайтів з чорного списку, до якого входять сайти що поширюють порнографію або екстремістські матеріали.

Блогери та інтернет-журналісти раніше мали велику свободу, хоча їхня аудиторієя була дуже малою. Пізніше, влада почала цензурувати і їх, оскільки інтернет продовжував поширюватись, і все більше громадян отримували з нього новини.

8 серпня 2020 року сайт afn.by (Агентство фінансових новин) був заблокований Міністерством інформації з непояснених причин.

9 серпня 2020 року, під час дня голосування президентських виборів у Білорусі 2020 року та пізніше, під час масових антиурядових протестів, інтернет в Білорусі зазнав часткового блокування. За словами чиновників, причиною стала потужна DDoS-атака, але незалежні ІТ-експерти стверджували, що білоруська державна компанія-монополіст [ru]» та афілійовані державні установи використовували технологію глибокої інспекції пакетів (DPI) або технологію шейпінгу.

18 травня 2021 року був заблокований «TUT.BY» і ряд його дочірніх сайтів, в тому числі дзеркала та E-mail сервіс. Разом з рейдом на офіс компанії не менш чим 18 співробітників були заарештовані в рамках заведеної кримінальної справи по несплаті порталом податків. Російський спортивний вебсайт «Sports.ru» заблокований в Білорусі з травня 2021 року.

Судові вироки за редагування Вікіпедії

7 квітня 2022 року суд Московського району Бреста дійшов до рішення що дописувач Павло Перніков буцімто наніс тричі дискредитацію репутації Білорусі редагуваннями статей у Вікіпедії. Зокрема, у білоруську версію статті Свабода слова ў Беларусі було додано відомості про вбивства журналістки Вероніки Черкасової, де містилася нібито інформація про репресії щодо журналістики. Також ним же було внесено інформацію до Вікіпедії про список постраждалих пов'язаних з протестами в Білорусі 2020—2021 років які було жорстоко придушені військовими, запрошеними Лукашенком з Росії.

Кібератаки

Повідомлялося про проведення перед президентськими виборами 2015 року DDoS-атак на вебсайти інформаційного агентства БелаПАН (belapan.com та naviny.by) та вебсайт TUT.BY, після того, як вони опублікували статті, в яких розповідалось про студентів яких адміністрація навчальних закладів змушувала відвідувати офіційні заходи. Білоруська асоціація журналістів висловила занепокоєння.

Музична цензура

Докладніше: [be]

За останні кілька років багатьом білоруським музикантам та рок-групам було неофіційно заборонено з'являтися на радіо та телебаченні, анульовано ліцензії на концерти, а їхні інтерв'ю засобам масової інформації зазнали цензури. Дослідники Майя Медіч та Лемез Ловас у 2006 році повідомляли, що «незалежна музична творчість в Білорусі стає дедалі складнішою та ризикованішою», і що білоруський уряд «чинить тиск на 'неофіційних' музикантів, включаючи заборону з'являтись на державних ЗМІ та встановлення суворих обмежень на живі виступи».

Білоруська урядова політика, як правило, поділяє білоруських музикантів на провладних «офіційних» та продемократичні «неофіційних». Для багатьох музикантів були встановлені економічні перешкоди, що примушує їх до самоцензури.

Див. також

Примітки

  1. Maya Medich & Lemez Lovas (31 січня 2007). . Freemuse, Copenhagen. Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 22 серпня 2009.
  2. «Country report: Belarus» [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.], Freedom of the Press 2011, Freedom House, 21 April 2011
  3. (англ.). Репортери без кордонів. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 26 травня 2021.
  4. Класковский, Александр (6 травня 2021). Независимые СМИ в Беларуси, похоже, решено выжечь огнеметом (рос.). naviny.by. оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.
  5. Freedom House, 2015 Belarus freedom of the press report [ 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
  6. . Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  7. Свежую «толстушку» «Комсомольская правда» вынужденно печатала в России
  8. . Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  9. Типография отказалась с нового года печатать «Брестскую газету», которая выходит 18 лет (рос.). TUT.BY. 30 листопада 2020. оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
  10. «Все типографии отказались печатать». «Брестская газета» приостанавливает выпуск бумажной версии (рос.). TUT.BY. 19 січня 2021. оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  11. Питкевич, Полина (18 січня 2021). «Читатели печатают на своих принтерах». Как выживают независимые газеты в условиях информационной блокады (рос.). mediaiq.by. оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  12. «Акадэмкніга» адмовілася прадаваць часопіс пра беларускую гісторыю (біл.). Новы Час. 14 квітня 2021. оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  13. «Dissent hits Belarus via Warsaw» [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Gordon Fairclough, Wall Street Journal, 29 January 2011
  14. Freelance journalists in Belarus face fines for working with foreign media [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.], Index on Censorship, 6 October 2015
  15. (рос.). Naviny.by. 1 січня 2012. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
  16. (рос.). Європейське радіо для Білорусі. 31 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
  17. . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2022.
  18. . Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  19. . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  20. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  21. . Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  22. БАЖ: На Кальварийской
  23. . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  24. . Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  25. . Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  26. . Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  27. . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  28. . Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  29. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  30. . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  31. . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  32. У журналіста hrodna.life Руслана Кулевіча пераломы абедзвюх рук
  33. . Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  34. Журналиста Дмитрия Казакевича приговорили к 10 суткам ареста за освещение протестов в Витебске
  35. . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  36. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  37. . Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  38. . Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  39. . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  40. . Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  41. . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  42. . Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  43. . Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 7 квітня 2022.
  44. . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  45. . Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  46. Журналістак «Белсату» Андрэеву і Чульцову пакаралі 2 гадамі турмы за стрым з «плошчы Перамен». ФОТА і ВІДЭА (біл.). Радіо Свобода. 18 лютого 2021. оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  47. (укр.). Детектор медіа. 2 березня 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  48. (укр.). Лівий берег. 2 березня 2021. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  49. «Ён змагаўся за праўду». Чым вядомы Дзяніс Івашын, якога затрымаў КДБ, і пры чым тут Украіна. БелаПАН (біл.). Радіо Свобода. 15 березня 2021. оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  50. «Схопили — і в бус». У Білорусі затримали головного редактора одного з місцевих видань. nv.ua (укр.). Процитовано 30 травня 2021.
  51. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  52. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  53. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  54. Alexander Chulanov. [be].
  55. . [be]. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  56. . [be]. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  57. . [be]. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  58. . [be]. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  59. . [be]. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  60. Herasimenka, Ales (18 травня 2016). Belarus. The two hidden mechanisms of media censorship. New Estern Europe. Процитовано 28 квітня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  61. Klaskouski, Alexander (2011). (PDF). Bell. 4 (25). Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  62. «ONI Country Profile: Belarus» [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.], OpenNet Initiative, 18 November 2010
  63. . ITWorld. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
  64. Мининформ распорядился заблокировать новостной сайт afn.by
  65. Beltelecom holds the monopoly to send traffic to other countries, and other providers have to use its channels.
  66. . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
  67. Belarus raids top news site in widening crackdown (англ.). BBC News. 18 травня 2021. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
  68. (англ.). Euronews. 18 травня 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 18 травня 2020.
  69. (рос.). [be]. 19 травня 2021. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021.
  70. МГ (22 травня 2021). У Беларусі заблакавалі Sports.ru (біл.). Белсат. оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
  71. . mediazona.by (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  72. Belarus/Беларусь: Independent media under DDoS attacks during electoral campaign [ 18 березня 2021 у Wayback Machine.], Mapping Media Freedom, 3 October 2015
  73. Lemez Lovas and Maya Medich (15 лютого 2007). . Freemuse, Copenhagen. с. 88. ISSN 1601-2127. Архів оригіналу за 25 липня 2012. Процитовано 22 серпня 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cenzura v Bilorusi hocha i de yure zaboronena konstituciyeyu krayini de fakto isnuye v nizci zakoniv napriklad isnuye zakon yakij peredbachaye pokarannya za naklep na Prezidenta Bilorusi pozbavlennyam voli na strok do p yati rokiv abo inshij zakon yakij peredbachaye pokarannya dvoma rokami uv yaznennya za stvorennya negativnogo obrazu Bilorusi zakordonom Cenzura v BilorusiKrayina BilorusMisce roztashuvannyaBilorus Svoboda presi v Bilorusi zalishayetsya vkraj obmezhenoyu Derzhavni ZMI pidporyadkovuyutsya prezidentu a peresliduvannya ta cenzuruvannya nezalezhnih ZMI ye zvichnim yavishem Uryad sistematichno zalyakuye yak nezalezhni biloruski tak i inozemni ZMI osoblivo za visvitlennya pogirshennya ekonomichnoyi situaciyi ta porushennya prav lyudini Zhurnalistiv peresliduyut i zatrimuyut za povidomlennya pro nesankcionovani demonstraciyi abo za robotu v nezareyestrovanih ZMI Dekilkoh zhurnalistiv bulo vbito za pidozrilih obstavin Bilshist biloruskih nezalezhnih vidan praktikuyut samocenzuru Mizhnarodna nederzhavna organizaciya Reporteri bez kordoniv 2021 r postavila Bilorus na 158 misce zi 180 krayin v indeksi svobodi presi U zviti pravozahisnoyi organizaciyi Freedom House za 2011 rik Bilorus nabrala 92 bali za shkaloyu svobodi presi oskilki rezhim Lukashenka sistematichno obmezhuye svobodu presi Cya shkala prostyagayetsya vid 10 baliv najbilsh vilna presa do 99 najmensh peresliduvana presa Cej pokaznik postaviv Bilorus na 9 te misce z kincya sered 196 krayin vklyuchenih do zvitu iz statusom Nevilna presa U vidpovid na protesti v Bilorusi z 2020 navesni 2021 r Nacionalni zbori rezhimu Lukashenka prijnyali zmini do zakoniv pro ZMI masovi zahodi protidiyu ekstremizmu pravoohoronnu diyalnist Kodeks pro administrativni pravoporushennya ta Kriminalnij kodeks Na dumku ekspertiv paket normativno pravovih aktiv zasudzhenij be dodatkovo prignichuye svobodu slova ta pravo na poshirennya informaciyi Za slovami golovi Biloruskoyi asociaciyi zhurnalistiv Andriya Bastuncya popravki buli vneseni shob uzakoniti represivnu praktiku shodo zasobiv masovoyi informaciyi yaka shiroko zastosovuyetsya z 2020 roku nehtuyuchi konstituciyeyu ta mizhnarodnimi dogovorami Eksperti zaznachayut sho bagato formulyuvan zakoniv navmisno rozmiti tomu praktichno bud yaku nepopulyarnu publikaciyu mozhna kvalifikuvati yak porushennya napriklad nanesennya shkodi nacionalnim interesam Vodnochas te sho stanovit nacionalnij interes viznachayetsya chinovnikami yaki ototozhnyuyut ce z interesami zberezhennya rezhimu Lukashenka Zokrema faktichno zaboronyayetsya strimuvannya nesankcionovanih dij hocha sankciyi na nih vid oponentiv rezhimu nemozhlivo otrimati Za bud yaku kritiku vladi avtor rizikuye buti prityagnutim do vidpovidalnosti za statteyu pro diskreditaciyu Respubliki Bilorus i otrimati do chotiroh rokiv v yaznici Z 2020 roku blokuvannya socialno politichnih sajtiv Naviny by Salidarnasc Yevroradio ta desyatki inshih nabulo shirokogo poshirennya sho suttyevo vplinulo na yihnij trafik ta dohodi vid reklami Obov yazkovist reyestraciyi ta derzhavnij kontrol nad ZMIMinisterstvo informaciyi Respubliki Bilorus bulo stvorene v 2001 roci ta vikonuye funkciyu biloruskogo regulyatora zasobiv masovoyi informaciyi Proceduri licenzuvannya ta reyestraciyi ye neprozorimi ta politizovanimi Iz 2009 roku vsi ZMI vklyuchayuchi vebsajti povinni zareyestruvatisya inakshe yih mozhut zakriti Nezalezhni vidannya buli zmusheni vikoristovuvati inozemni domeni v interneti shob uniknuti blokuvannya Vidannyam yaki zagrozhuyut interesam derzhavi takozh mozhe buti vidmovleno v akreditaciyi ta primusovo rozpusheno V lyutomu 2009 roku bulo stvoreno Gromadsku koordinacijnu radu u sferi masovoyi informaciyi spryamovanu na koordinaciyu vzayemodiyi derzhavnogo upravlinnya gromadskih ob yednan ta inshih organizacij sho zdijsnyuyut diyalnist u sferi masovoyi informaciyi zabezpechennya pravilnogo zastosuvannya Zakonu pro ZMI ta inshogo zakonodavstva u sferi masovoyi informaciyi Iz grudnya 2014 roku vebsajti mozhut buti zablokovani navit bez rishennya sudu pislya dvoh poperedzhen protyagom 12 misyaciv Kriterij viznannya chogos zasobom masovoyi informaciyi bulo rozshireno ta bulo posileno vidpovidalnist za vmist vklyuchayuchi komentari koristuvachiv U serpni 2014 roku bula stvorena derzhavna komisiya dlya ocinki togo chi mistyat zasobi masovoyi informaciyi ekstremistski materiali yaki mozhut buti zaboroneni vidpovidno do Zakonu pro borotbu z ekstremizmom uhvalenogo 2007 roku Pid chas protestiv v Bilorusi v 2020 roci be spochatku ne vdalosya nadrukuvati tri vipuski a vidannyu Narodna volya ne vdalos nadrukuvati odin vipusk obidvi gazeti mali kontrakt z pidkontrolnoyu uryadu drukarneyu Biloruska asociaciya zhurnalistiv zayavila sho spravzhnoyu prichinoyu stali ne tehnichni problemi a sproba prihovati informaciyu pro akciyi protestu ta porushennya prav lyudini Dvi inshi nezalezhni gazeti Belgazeta ta Svobodnye novosti takozh ne zmogli nadrukuvati svoyi vipuski v Bilorusi Novi vipuski Komsomolskoyi pravdi ta Narodnoyi voli drukuvalis u Rosiyi ale derzhavna merezha gazetnih kioskiv be x old vidmovilas yih realizovuvati Ci gazeti takozh povidomlyali sho poshtova sluzhba zatrimuvala dostavku za peredplatoyu Brestska oblasna drukarnya v yakij Brestskaya gazeta drukuvalasya 18 rokiv bez bud yakoyi na te prichini vidmovilasya drukuvati vidannya pochinayuchi z 2021 roku 19 sichnya 2021 roku stalo vidomo sho gazeta pripinyaye vihoditi cherez te sho vsi biloruski drukarni vidmovilisya drukuvati gazetu U berezni 2021 roku v odnostoronnomu poryadku be x old pripiniv poshirennya zhurnaliv Nashaj Nivy be x old be x old i Dudu be dochirnya merezha magaziniv Ministerstva informaciyi Respubliki Bilorus takozh vidmovilasya yih prodavati v kvitni tezh zrobila Akademkniga yaka nalezhit Nacionalnij akademiyi nauk Bilorusi takozh stalo vidomo sho Belposhta rozrivaye dogovir z yih vidavcem z lipnya 2021 roku Derzhavnij kontrol za teleradiomovlennyamDerzhava zberigaye faktichnu monopoliyu sered biloruskih zasobiv masovoyi informaciyi Zagalnonacionalne movlennya vedut lishe zasobi masovoyi informaciyi yaki nalezhat derzhavi a kontent na menshih televizijnih kanalah ta radiostanciyah zhorstko obmezhenij Uryad zaboroniv rozpovsyudzhennya bilshosti nezalezhnih ta opozicijnih gazet derzhavnimi poshtovimi ta kioskovimi sistemami zmusivshi vidavnictva prodavati svoyi gazeti bezposeredno v svoyih primishennyah ta vikoristovuvati volonteriv dlya dostavki primirnikiv yakih vlada inodi peresliduye ta areshtovuye Rosijskim ZMI dozvolyayetsya translyuvati televizijni programi prodavati gazeti ta vesti zhurnalistsku diyalnist v Bilorusi hocha deyaki rosijski zhurnalisti buli vislani biloruskim uryadom tim samim nadayuchi deyakim predstavnikam gromadskosti yak pravilo z mist de prozhivaye bagato rosiyan dostup do alternativnoyi tochki zoru rosijskoyu movoyu Kilka opozicijnih ZMI vedut translyaciyi iz susidnih krayin namagayuchis predstaviti bilorusam alternativni tochki zoru Najpopulyarnishimi z nih ye telekanal Belsat ta Yevropejske radio dlya Bilorusi U 2014 2015 rokah desyatki zhurnalistiv frilanseriv buli oshtrafovani za robotu z inozemnimi ZMI vklyuchayuchi biloruskomovni ZMI sho bazuyutsya v YeS bez oficijnoyi derzhavnoyi akreditaciyi vid MZS yak peredbacheno statteyu 22 9 2 Kodeksu pro administrativni pravoporushennya Zhurnalistiv oshtrafuvali na kilka soten rubliv same za publikaciyu v inozemnih ZMI a ne za zmist yihnoyi roboti Takozh v nih viluchali komp yuterne obladnannya Rozglyad yihnih sprav vidbuvavsya iz porushennyami zokrema sudi vidmovlyalis zasluhovuvati svidkiv zahistu a apelyacijni skargi vidhilyalis Kriminalne peresliduvannya zhurnalistiv frilanseriv bulo zasudzheno Biloruskoyu asociaciyeyu zhurnalistiv BAZh yaka viznala ce grubim porushennyam standartiv svobodi slova a takozh predstavnikom OBSYe z pitan svobodi ZMI ta Yevropejskoyu federaciyeyu zhurnalistiv EFJ Pochinayuchi z kvitnya 2014 roku na 38 zhurnalistiv frilanseriv bulo nakladeno shtraf u rozmiri 600 1500 rubliv na zagalnu sumu ponad 24000 rubliv deyakih z nih neodnorazovo prityagali do vidpovidalnosti ta shtrafuvali V 2012 roci najbilsha biloruska derzhavna merezha MTIS pripinila movlennya zagalnoyevropejskogo kanalu Euronews z nepoyasnenih prichin Euronews buv ostannim nezalezhnim telekanalom vilno dostupnim u Bilorusi Zvinuvachennya napadi ta pogrozi zhurnalistam2014 roku mediaseredovishe v Bilorusi zalishalosya nadzvichajno obmezhenim Ponad 20 zhurnalistiv buli dopitani poperedzheni abo oshtrafovani u 2014 roci za nezakonne virobnictvo ta rozpovsyudzhennya mediaprodukciyi Bagato hto zaznav takih utiskiv za robotu bez akreditaciyi na inozemnih ZMI yaki bazuyutsya v Polshi ta Litvi Deyakim inozemnim zhurnalistam bulo vidmovleno v akreditaciyi na chempionati svitu z hokeyu Deyakim vidmovili u v yizdi na kordoni inshi povinni buli otrimati okremu akreditaciyu dlya visvitlennya pitan ne pov yazanih zi sportom Neobgruntovani zatrimannya areshti ta peresliduvannya zhurnalistiv ye budennistyu v Bilorusi Zakonodavstvo pro borotbu z ekstremizmom nacilene na nezalezhnu zhurnalistiku vklyuchayuchi materiali yaki kritikuyut Prezidenta Bilorusi Zasobi masovoyi zmusheni utrimuvatis vid ob yektivnogo visvitlennya podij shob uniknuti svogo zakrittya Cenzura v Bilorusi hocha i zaboronena konstituciyeyu krayini zaprovadzhena nizkoyu zakoniv Diye zakon yakij peredbachaye pokarannya za obrazu Prezidenta Bilorusi pozbavlennyam voli na strok do p yati rokiv a takozh zakon yakij peredbachaye pokarannya dvoma rokami uv yaznennya za stvorennya negativnogo obrazu Bilorusi zakordonom Biloruskogo zhurnalista Andriya Pachobuta neodnorazovo zvinuvachuvali u naklepi na Prezidenta pochinayuchi z 2011 roku U veresni 2013 roku prokuror znyav usi zvinuvachennya za vidsutnistyu dokaziv ta zvilniv jogo vid tririchnogo umovnogo pokarannya V listopadi 2014 roku zhurnalist Oleksandr Alesin iz nezalezhnoyi gazeti be buv zatrimanij Komitetom derzhavnoyi bezpeki a potim zvinuvachenij u shpigunstvi ta derzhavnij zradi cherez te sho vin pisav na vijskovu tematiku pov yazanu iz vijnoyu na shodi Ukrayini 2020 Povidomlyalosya pro kilka vipadkiv pereshkodzhannya diyalnosti zhurnalistiv zi storoni posadovciv pered prezidentskimi viborami 2020 roku V Mogilovi 5 serpnya buv zaareshtovanij zhurnalist Oleksandr Burakov yakij spivpracyuvav iz Deutsche Welle Jogo zvinuvatili v huliganstvi Estonskij zhurnalist z Eesti Rahvusringhaaling Anton Aleksyeyev povidomiv sho jogo zmusili pripiniti videozapis avtozakiv v centri Minska pogrozhuyuchi areshtom Anton Trofimovich z Radio Svoboda buv zaareshtovanij 15 lipnya pid chas vedennya pryamoyi translyaciyi Pid chas areshtu jomu zlamali nis Nevdovzi jogo zvilnili i vin sprobuvav zadokumentuvati poboyi ale bilya likarni jogo znovu zaareshtuvali Kilkoh inshih zhurnalistiv neodnorazovo zaareshtovuvali pid chas viborchoyi kampaniyi V period z 20 travnya do 20 lipnya za pribliznimi ocinkami bulo zaareshtovano ponad 40 zhurnalistiv Fotozhurnalist u kurtci z napisom Press fotografuye protestnu akciyu Minsk 20 veresnya 2020 Pid chas protestiv pislya viboriv v serpni 2020 roku v riznih mistah Bilorusi bulo zaareshtovano kilka nezalezhnih zhurnalistiv Za zayavoyu Biloruskoyi asociaciyi zhurnalistiv 10 serpnya vnutrishni vijska ta inshi uryadovi sili navmisno strilyali gumovimi kulyami v nezalezhnih zhurnalistiv u Minsku sered yakih buli zhurnalisti TUT BY ta Nasha Niva yaki nosili specialni svitlovidbivni zhileti ta mali posvidchennya zhurnalistiv Golovnij redaktor Nashoyi Nivi znik ciyeyi nochi ale jomu vdalosya nadislati SMS druzhini povidomivshi sho jogo zaareshtuvali Stanom na 13 30 za miscevim chasom jogo dolya bula nevidomoyu a sajt Nashoyi Nivi ne mav zhodnogo onovlennya protyagom bagatoh godin pislya jogo areshtu Vin buv zvilnenij 12 serpnya Deyaki zhurnalisti v tomu chisli inozemni otrimali legki poranennya pid chas pridushennya protestiv Gumova kulya potrapila v plastikove posvidchennya fotokorespondenta Getty Images Mihala Fridmana Kilkoh rosijskih zhurnalistiv yak z derzhavnih ZMI tak i z nezalezhnih zatrimali ale nezabarom zvilnili 11 serpnya povidomlyalosya sho milicioneri ta inshi pravoohoronci primusovo vidbirali kartki pam yati u bagatoh zhurnalistiv yaki visvitlyuvali akciyi protestu v Minsku ta Grodno zmushuvali yih vidalyati fotografiyi abo inodi roztroshuvali yihni kameri Zhurnalistiv vebportalu Onliner by zatrimali v Minsku rozbili kameru pislya chogo vidpustili Rosijska sluzhba BBC povidomila sho troye yihnih zhurnalistiv buli pobiti pravoohoroncyami a v odnogo z zhurnalistiv vidibrali posvidchennya Rosijskij zhurnalist Mikita Telizhenko buv zhorstoko pobitij v biloruskij v yaznici jogo zatrimali v Minsku i vidpravili do slidchogo izolyatora v misti Zhodino cherez perepovnenist minskih v yaznic Tam jogo bili po nirkah nogah i shiyi ale nezabarom jogo vidpustili na vimogu rosijskogo posolstva 12 serpnya v Gomeli pid chas visvitlennya akciyi protestu buv zatrimanij zhurnalist Belsatu Yevgen Merkis Popri te sho vin buv tam yak zhurnalist nastupnogo dnya miscevij sud zasudiv jogo do 15 dniv areshtu za uchast u nesankcionovanomu masovomu zahodi Nezabarom vin buv zvilnenij ale 21 serpnya buv znovu zatrimanij i otrimav she 5 dniv areshtu Zaareshtovanogo rosijskogo zhurnalista Artema Vazhenkova zvinuvachuyut u masovih zavorushennyah do 15 rokiv uv yaznennya Zhurnalist vebportalu hrodna life Ruslan Kulevich yakij buv zatrimanij 11 serpnya buv vipushenij 14 serpnya z perelomami oboh ruk Zhurnalist Belsatu Stanislav Ivashkevich zatrimanij 9 serpnya v Minsku pid chas visvitlennya viborchogo procesu stverdzhuvav sho jogo zmusili projti povz ryadi silovikiv yaki bili kijkami vsih hto prohodiv povz nih Zhurnalistiv Belsatu Dmitra Kazakevicha ta V yachaslava Lazaryeva a takozh nezalezhnogo zhurnalista Igora Matvyeyeva zatrimali u Vitebsku 9 serpnya pid chas visvitlennya akcij protestu Kazakevich buv zasudzhenij do 10 dniv areshtu Lazaryev operator buv zvilnenij cherez 8 godin ale vsi znyati nim video buli vidaleni Podibni vipadki povtoryuvalis she bagato raziv i stali sistematichnimi 27 serpnya blizko 50 zhurnalistiv buli zatrimani i dostavleni do viddilku policiyi koli rozpochavsya protestnij miting proti rezhimu Lukashenka Yih zatrimali na kilka godin perevirili dokumenti ta smartfoni Chetvero zhurnalistiv vidmovilis nadati dostup do svoyih mobilnih pristroyiv i yim visunuli zvinuvachennya v uchasti v nesankcionovanomu masovomu zahodi Shvedskogo fotozhurnalista Pola Hansena bulo deportovano z Bilorusi ta zaboroneno vidviduvati Bilorus protyagom 5 rokiv Biloruska asociaciya zhurnalistiv vimagala rozsliduvannya ciyeyi spravi stverdzhuyuchi sho bula porushena stattya 198 Kriminalnogo kodeksu pereshkodzhannya zakonnij profesijnij diyalnosti zhurnalista 29 serpnya akreditaciyu kilkoh inozemnih zhurnalistiv bulo skasovano Voni pracyuvali na Radio Svoboda Associated Press Reuters BBC ARD be x old Deutsche Welle ta Nastoyashee vremya 1 veresnya bulo zatrimano dlya perevirki yih dokumentiv shistoh zhurnalistiv gazeti Komsomolska pravda vebportalu TUT BY ta informacijnogo agentstva BelaPAN yaki visvitlyuvali protestnu akciyu studentiv u Minsku Piznishe yim visunuli zvinuvachennya v uchasti v nesankcionovanomu masovomu zahodi Povidomlyalosya sho voni nosili svitlovidbivni zhileti ta mali posvidchennya zhurnalista Yih takozh zvinuvatili v koordinaciyi protestiv 15 listopada 2020 roku za translyaciyu mirnoyi akciyi u pam yat Romana Bondarenko z Ploshi Zmin zhurnalistki telekanalu Belsat Katerina Andryeyeva i Dar ya Chulcova buli areshtovani a v lyutomu 2021 roku otrimali po dva roki pozbavlennya voli Takozh u listopadi 2020 roku u Minsku zaareshtovano zhurnalistku Katerinu Borisevich za svij reportazh pro obstavini smerti Romana Bondarenka 2 bereznya 2021 roku sud viznav yiyi vinnoyu u pidburyuvanni do rozgoloshennya likarskoyi tayemnici i zasudiv do 6 misyaciv koloniyi a takozh shtrafu v 100 bazovih velichin 2021 U kriminalnij spravi za vtruchannya v diyalnist miliciyi 12 bereznya 2021 roku buv zaareshtovanij Denis Ivashin zhurnalist Novaga Chasu yakij buv avtorom ciklu statej Kago ci shto abaranyae Berkut u Belarusi ukr Kogo abo sho zahishaye Berkut v Bilorusi i za den do zatrimannya davav interv yu kanalu Nastoyashee vremya yakomu povidomiv pro rezultati svogo zhurnalistskogo rozsliduvannya 30 travnya bulo zatrimano golovnogo redaktora miscevogo vidannya z Grodna Oleksiya Shota Miliciyanti priyihali do budinku zhurnalista mikroavtobusom iz tonovanim sklom i zashtovhali jogo v mashinu 8 lipnya bulo obmezheno dostup do opozicijnogo vidannya Nasha Niva takozh zaareshtovano golovnogo redaktora Yegora Martinovicha Vbivstva zhurnalistivOleksandr Chulanov sportivnij korespondent Belteleradiokompaniyi buv znajdenij mertvim jogo vdarili tupim predmetom u vlasnij kvartiri v Minsku 1 bereznya 1994 roku Dmitro Zavadskij operator ORT znik 7 lipnya 2000 roku Vostannye jogo bachili v minskomu aeroporti 14 bereznya 2002 roku Valerij Ignatovich ta Maksim Malik kolishni pracivniki specpidrozdilu miliciyi buli zasudzheni do dovichnogo uv yaznennya za jogo vikradennya Rodina Zavadskogo stverdzhuvala sho realna vidpovidalnist za jogo vbivstvo lezhit na biloruskij vladi te same zayavili dvoye kolishnih pracivnikiv Generalnoyi prokuraturi a takozh Derzhavnij departament SShA i sho dvoye zasudzhenih ye lishe capami vidbuvajlami Vin buv ogoloshenij pomerlim 28 listopada 2003 roku Mihajlo Kolomiyec zasnovnik informacijnogo agentstva Ukrayinski novini buv znajdenij povishenim poblizu Molodechno 30 zhovtnya 2002 roku Veronika Cherkasova reporterka gazeti Salidarnasc bula zrizana nozhem u vlasnij kvartiri v Minsku 20 zhovtnya 2004 roku be x old yakij pracyuvav u gazeti Narodnaya Volya buv znajdenij mertvim u vlasnij kvartiri v Minsku 17 zhovtnya 2005 roku Oleg Bebenin zasnovnik Hartiyi 97 buv znajdenij povishenim 3 veresnya 2010 roku v peredmisti Minska Hocha vlada stverdzhuvala sho ce bulo samogubstvo Komitet zahistu zhurnalistiv buv vpevnenim sho jogo vbili shob pomstitisya za jogo zhurnalistsku robotu SamocenzuraMinisterstvo informaciyi lishe za 2015 rik vineslo poperedzhennya 34 zasobam masovoyi informaciyi Oskilki ZMI sho otrimuye druge poperedzhennya protyagom odnogo roku mozhe buti zakrite ce rozglyadayetsya Biloruskoyu asociaciyeyu zhurnalistiv yak sposib zaohochennya samocenzuri Inshim faktorom yakij primushuye zhurnalistiv do samocenzuri ye velichezni sumi shtrafiv za naklep ta viplati derzhavnim posadovcyam yaki mozhut buti styagneni cherez sud V 2010 roci Prezident vidav ukaz 60 yakij peredbachaye reyestraciyu vsih Internet resursiv stvorennya chornih spiskiv vebsajtiv dostup do yakih povinen buti zablokovanij ta nizku inshih obmezhuvalnih zahodiv Navit popri te sho cej ukaz ne vikonuyetsya povnistyu pislya nabuttya nim chinnosti deyaki populyarni onlajn ZMI stali bilsh oberezhnimi ta pom yakshili svoyu kritiku na adresu uryadu Cenzura v InternetiV 2006 2007 i 2008 rokah mizhnarodna nederzhavna organizaciya Reporteri bez kordoniv prisvoyuvala Bilorusi status vorog Internetu V 2009 roci yiyi status zminivsya na internet pid naglyadom derzhavi de vona zalishalasya u 2010 ta 2011 V 2012 roci Bilorus znovu bula povernuta do spisku vorogiv Internetu V listopadi 2010 roku en klasifikuvala internet filtraciyu v Bilorusi yak vibirkovu v politichnij socialnij ta bezpekovij sferah Kontrol za internetom ye centralizovanim derzhavne pidpriyemstvo ru volodiye znachnoyu chastinoyu infrastrukturi internetu v Bilorusi Regulyuvannya ye dosit zhorstkim iz zaluchennyam derzhavi do rinku telekomunikacij ta ZMI Bilshist koristuvachiv yaki rozmishuyut publikaciyi v internet ZMI zmusheni pevnoyu miroyu dotrimuvatis samocenzuri viklikanoyi ostrahom vid regulyatornogo peresliduvannya Prezident rozrobiv politiku informacijnoyi bezpeki ta zayaviv pro namir zdijsnyuvati suvorij kontrol nad internetom pid privodom zahistu nacionalnoyi bezpeki Politichnij klimat ye represivnim Opozicijni lidri ta nezalezhni zhurnalisti chasto zatrimuyutsya ta peresliduyutsya Zakon pro zasobi masovoyi igformaciyi yakij nabuv chinnosti v lyutomu 2009 roku vimagaye reyestraciyi yak vitchiznyanih tak j inozemnih vebsajtiv Ministerstvom informaciyi Nezareyestrovani resursi mozhut buti zablokovani V serpni 2010 roku Generalna prokuratura zayavila pro namir posiliti kriminalne pokarannya za poshirennya naklepnickoyi informaciyi cherez internet 6 sichnya 2012 roku nabrav chinnosti zakon yakij vimagaye shob usi komercijni vebsajti yaki prodayut tovari abo poslugi biloruskim gromadyanam pracyuvali zseredini krayini ta pid domennim imenem by Krim togo ti hto nadaye dostup do internetu vklyuchayuchi internet provajderiv ta operatoriv tochok dostupu do Wi Fi povinni reyestruvati vsih koristuvachiv a takozh blokuvati dostup do vebsajtiv z chornogo spisku do yakogo vhodyat sajti sho poshiryuyut pornografiyu abo ekstremistski materiali Blogeri ta internet zhurnalisti ranishe mali veliku svobodu hocha yihnya auditoriyeya bula duzhe maloyu Piznishe vlada pochala cenzuruvati i yih oskilki internet prodovzhuvav poshiryuvatis i vse bilshe gromadyan otrimuvali z nogo novini 8 serpnya 2020 roku sajt afn by Agentstvo finansovih novin buv zablokovanij Ministerstvom informaciyi z nepoyasnenih prichin 9 serpnya 2020 roku pid chas dnya golosuvannya prezidentskih viboriv u Bilorusi 2020 roku ta piznishe pid chas masovih antiuryadovih protestiv internet v Bilorusi zaznav chastkovogo blokuvannya Za slovami chinovnikiv prichinoyu stala potuzhna DDoS ataka ale nezalezhni IT eksperti stverdzhuvali sho biloruska derzhavna kompaniya monopolist ru ta afilijovani derzhavni ustanovi vikoristovuvali tehnologiyu glibokoyi inspekciyi paketiv DPI abo tehnologiyu shejpingu 18 travnya 2021 roku buv zablokovanij TUT BY i ryad jogo dochirnih sajtiv v tomu chisli dzerkala ta E mail servis Razom z rejdom na ofis kompaniyi ne mensh chim 18 spivrobitnikiv buli zaareshtovani v ramkah zavedenoyi kriminalnoyi spravi po nesplati portalom podatkiv Rosijskij sportivnij vebsajt Sports ru zablokovanij v Bilorusi z travnya 2021 roku Sudovi viroki za redaguvannya Vikipediyi 7 kvitnya 2022 roku sud Moskovskogo rajonu Bresta dijshov do rishennya sho dopisuvach Pavlo Pernikov bucimto nanis trichi diskreditaciyu reputaciyi Bilorusi redaguvannyami statej u Vikipediyi Zokrema u bilorusku versiyu statti Svaboda slova y Belarusi bulo dodano vidomosti pro vbivstva zhurnalistki Veroniki Cherkasovoyi de mistilasya nibito informaciya pro represiyi shodo zhurnalistiki Takozh nim zhe bulo vneseno informaciyu do Vikipediyi pro spisok postrazhdalih pov yazanih z protestami v Bilorusi 2020 2021 rokiv yaki bulo zhorstoko pridusheni vijskovimi zaproshenimi Lukashenkom z Rosiyi KiberatakiPovidomlyalosya pro provedennya pered prezidentskimi viborami 2015 roku DDoS atak na vebsajti informacijnogo agentstva BelaPAN belapan com ta naviny by ta vebsajt TUT BY pislya togo yak voni opublikuvali statti v yakih rozpovidalos pro studentiv yakih administraciya navchalnih zakladiv zmushuvala vidviduvati oficijni zahodi Biloruska asociaciya zhurnalistiv vislovila zanepokoyennya V lipni 2014 roku vebsajt EuroBelarus povidomiv pro kiberataku mozhlivo pov yazanu z yihnim visvitlennyam vijni na shodi Ukrayini 19 grudnya 2014 roku bulo zablokovano kilka biloruskih sajtiv v tomu chisli BelaPAN Naviny by Biloruskij partizan Hartiya 97 Salidarnasc Zautra by UDF BY Blokuvannya trivalo do 2015 roku Muzichna cenzuraDokladnishe Chornij spisok muzikantiv be Za ostanni kilka rokiv bagatom biloruskim muzikantam ta rok grupam bulo neoficijno zaboroneno z yavlyatisya na radio ta telebachenni anulovano licenziyi na koncerti a yihni interv yu zasobam masovoyi informaciyi zaznali cenzuri Doslidniki Majya Medich ta Lemez Lovas u 2006 roci povidomlyali sho nezalezhna muzichna tvorchist v Bilorusi staye dedali skladnishoyu ta rizikovanishoyu i sho biloruskij uryad chinit tisk na neoficijnih muzikantiv vklyuchayuchi zaboronu z yavlyatis na derzhavnih ZMI ta vstanovlennya suvorih obmezhen na zhivi vistupi Biloruska uryadova politika yak pravilo podilyaye biloruskih muzikantiv na provladnih oficijnih ta prodemokratichni neoficijnih Dlya bagatoh muzikantiv buli vstanovleni ekonomichni pereshkodi sho primushuye yih do samocenzuri Div takozhPropaganda v Bilorusi Protesti v Bilorusi z 2020 RoskomnadzorPrimitkiMaya Medich amp Lemez Lovas 31 sichnya 2007 Freemuse Copenhagen Arhiv originalu za 26 lipnya 2012 Procitovano 22 serpnya 2009 Country report Belarus 6 sichnya 2012 u Wayback Machine Freedom of the Press 2011 Freedom House 21 April 2011 angl Reporteri bez kordoniv Arhiv originalu za 22 travnya 2020 Procitovano 26 travnya 2021 Klaskovskij Aleksandr 6 travnya 2021 Nezavisimye SMI v Belarusi pohozhe resheno vyzhech ognemetom ros naviny by originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 11 travnya 2021 Freedom House 2015 Belarus freedom of the press report 21 sichnya 2020 u Wayback Machine Arhiv originalu za 13 veresnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Svezhuyu tolstushku Komsomolskaya pravda vynuzhdenno pechatala v Rossii Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Tipografiya otkazalas s novogo goda pechatat Brestskuyu gazetu kotoraya vyhodit 18 let ros TUT BY 30 listopada 2020 originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 30 listopada 2020 Vse tipografii otkazalis pechatat Brestskaya gazeta priostanavlivaet vypusk bumazhnoj versii ros TUT BY 19 sichnya 2021 originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2021 Pitkevich Polina 18 sichnya 2021 Chitateli pechatayut na svoih printerah Kak vyzhivayut nezavisimye gazety v usloviyah informacionnoj blokady ros mediaiq by originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2021 Akademkniga admovilasya pradavac chasopis pra belaruskuyu gistoryyu bil Novy Chas 14 kvitnya 2021 originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 23 kvitnya 2021 Dissent hits Belarus via Warsaw 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gordon Fairclough Wall Street Journal 29 January 2011 Freelance journalists in Belarus face fines for working with foreign media 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Index on Censorship 6 October 2015 ros Naviny by 1 sichnya 2012 Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 1 sichnya 2012 ros Yevropejske radio dlya Bilorusi 31 grudnya 2011 Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 1 sichnya 2012 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 7 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 serpnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 BAZh Na Kalvarijskoj Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 13 veresnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 23 bereznya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 U zhurnalista hrodna life Ruslana Kulevicha peralomy abedzvyuh ruk Arhiv originalu za 7 listopada 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Zhurnalista Dmitriya Kazakevicha prigovorili k 10 sutkam aresta za osveshenie protestov v Vitebske Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 30 serpnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2021 Procitovano 7 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 17 bereznya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 Zhurnalistak Belsatu Andreevu i Chulcovu pakarali 2 gadami turmy za strym z ploshchy Peramen FOTA i VIDEA bil Radio Svoboda 18 lyutogo 2021 originalu za 15 bereznya 2021 Procitovano 16 bereznya 2021 ukr Detektor media 2 bereznya 2021 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2021 ukr Livij bereg 2 bereznya 2021 Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2021 Yon zmagaysya za praydu Chym vyadomy Dzyanis Ivashyn yakoga zatrymay KDB i pry chym tut Ukraina BelaPAN bil Radio Svoboda 15 bereznya 2021 originalu za 20 bereznya 2021 Procitovano 20 bereznya 2021 Shopili i v bus U Bilorusi zatrimali golovnogo redaktora odnogo z miscevih vidan nv ua ukr Procitovano 30 travnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 Alexander Chulanov be be Arhiv originalu za 14 chervnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2017 be Arhiv originalu za 14 bereznya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2017 be Arhiv originalu za 14 bereznya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2017 be Arhiv originalu za 14 bereznya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2017 be Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2017 Herasimenka Ales 18 travnya 2016 Belarus The two hidden mechanisms of media censorship New Estern Europe Procitovano 28 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Klaskouski Alexander 2011 PDF Bell 4 25 Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 ONI Country Profile Belarus 14 zhovtnya 2017 u Wayback Machine OpenNet Initiative 18 November 2010 ITWorld Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 20 grudnya 2014 Mininform rasporyadilsya zablokirovat novostnoj sajt afn by Beltelecom holds the monopoly to send traffic to other countries and other providers have to use its channels Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2021 Belarus raids top news site in widening crackdown angl BBC News 18 travnya 2021 originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 19 travnya 2021 angl Euronews 18 travnya 2021 Arhiv originalu za 25 travnya 2021 Procitovano 18 travnya 2020 ros be 19 travnya 2021 Arhiv originalu za 22 travnya 2021 Procitovano 19 travnya 2021 MG 22 travnya 2021 U Belarusi zablakavali Sports ru bil Belsat originalu za 22 travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021 mediazona by ros Arhiv originalu za 7 kvitnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 Belarus Belarus Independent media under DDoS attacks during electoral campaign 18 bereznya 2021 u Wayback Machine Mapping Media Freedom 3 October 2015 Lemez Lovas and Maya Medich 15 lyutogo 2007 Freemuse Copenhagen s 88 ISSN 1601 2127 Arhiv originalu za 25 lipnya 2012 Procitovano 22 serpnya 2009

Дата публікації:
Топ