Катерина Андрєєва

Катерина Андрєєва (справж. Катерина Андріївна Бахвалова; біл. Кацярына Андрэеўна Бахвалава, біл. Кацярына Андрэева; нар. 2 листопада 1993, Мінськ, Білорусь) — білоруська журналістка, політична ув'язнена.

Катерина Андрєєва
Ім'я при народженні	біл. Кацярына Андрэеўна Бахвалава
Псевдо	Кацярына Андрэева
Народилася	2 листопада 1993(1993-11-02) (30 років) Мінськ, Білорусь
Країна	Білорусь
Діяльність	журналістка, репортерка, політичний в'язень
Знання мов	білоруська і російська
Заклад	Белсат
У шлюбі з	^d^[1]
Нагороди	«Журналіст року» (2020) ^[pl] (2021) ^[simple]» (2021)
Премії	«Гонар журналістыкі» імені ^[be] (2021) ^[de]» (2021) ^[de] (2021) ^[ru]» (2021) ^[de]» (2021)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрєєва.

Не плутати з Андреєва Катерина Сергіївна.

Біографія

Родина

Прадід Катерини Давид Пінхасік (1914—1996), був відомим журналістом, прабабуся Марія Ваганова (1908—?) була першим головним редактором заснованої нею «Поліської правди», а пізніше працювала в «Радянській Білорусі». Дід Катерини Сергій Ваганов, білоруський журналіст, був головним редактором газети «Праця в Білорусі». Батьки — філологи.

Навчання та професійна діяльність

Початкову освіту Катерина Бахвалова отримала в мінській школі № 19, потім навчалася в гімназії № 23. Після школи вступила до Мінського державного лінгвістичного університету, але на третьому курсі поїхала волонтером в Іспанію, де провела два роки. Після повернення на батьківщину вирішила продовжити сімейну династію і зайнятися журналістикою. Свій шлях розпочала з отримання призового місця на конкурсі «Народний журналіст». Стала писати публіцистику в «Нашій Ниві».

З часом перейшла на телебачення, від 2017 року Катерина співпрацює з телеканалом «Белсат», веде стріми, займається вуличною журналістикою. Через активну професійну позицію неодноразово привертала негативну реакцію влади на виконання своїх професійних обов'язків. Разом з чоловіком Ігорем Ільяшом займалася розслідуваннями корупції серед високопоставлених чиновників і бізнесменів, які висвітлювали тему війни на сході України. У 2020 році вийшла їх спільна книга «Білоруський Донбас», але вже в 2021 році її визнали екстремістською в Білорусі: у книзі висвітлено підсумки багаторічного журналістського розслідування, яке з'ясувало, серед іншого, як білоруські служби та держпідприємства беруть участь у війні на боці сепаратистів.

Катерину вперше затримували у 2017 році в Орші. 12 вересня 2020 року вона була затримана ОМОНом за пряму трансляцію жіночого маршу в Мінську. Її заарештували на 3 діб.

Кримінальне переслідування

Разом з журналісткою Дар'єю Чульцовою стала фігуранткою кримінальної справи про організацію дій, що грубо порушують громадський порядок, після прямого ефіру з місця жорсткого розгону силовиками людей, які прийшли вшанувати пам'ять убитого Романа Бондаренка, на «Площі Змін» у Мінську 15 листопада 2020 року. Після семи діб адміністративного арешту вона не вийшла на свободу. Катерину перевели в ізолятор в Жодино, де вона перебувала до суду. 24 листопада 2020 року спільною заявою десяти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, була визнана політичною ув'язненою.

18 лютого 2021 року ^[be-x-old] (суддя — Наталя Бугук, державний обвинувач — Аліна Касьянчік, слідчий — Ігор Курилович) був оголошений вирок, згідно з яким Катерина Андрєєва отримала 2 роки позбавлення волі в колонії загального режиму.

27 березня 2021 року стало відомо, що у ^[be-x-old] Андрєєва отримала статус схильної до екстремізму за відмову визнати свою провину перед тюремною комісією і була взята під особливий контроль.

23 квітня 2021 року ^[be-x-old] залишив чинним вирок.

13 липня 2022 року Андрєєву додатково засудили до 8 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді.

Реакція на переслідування

Київ, 5 травня 2021 року. Солідарність із затриманими журналістами телеканалу «Белсат» Катериною Андрєєвою та Дар'єю Чульцовою

4 лютого 2021 року шефство над політичною ув'язненою взяла Делара Бурхардт, депутатка Європейського парламенту. 8 лютого 2021 року ^[pl] виступило із заявою, в якій закликала звільнити Чульцову та Андрєєву. Після винесення вироку, 18 лютого 2021 року, президент Польщі Анджей Дуда закликав амністувати Чульцову і Андрєєву.

Відповідно до рішення Ради Європейського Союзу від 21 червня 2021 року Суддя Наталя Бугук була включена в ^[en]» зокрема за «численні політично вмотивовані рішення щодо журналістів і протестуючих, винесення вироку Катерини Бахвалової (Андрєєвій) та Дарії Чульцової тощо» і порушення прав на захист і справедливий суд. Цим же рішенням під санкції потрапили помічник прокурора ^[be-x-old] Аліна Касьянчік зокрема за притягнення до кримінальної відповідальності журналісток за «відеозапис мирних акцій протесту за безпідставними звинуваченнями в „змові“ і „порушенні громадського порядку“», старший слідчий ^[be-x-old] Ігор Курилович зокрема за підготовку політично вмотивованої кримінальної справи проти журналісток, які зафіксували мирні акції протесту.

Нагороди

• 10 грудня 2020 року білоруські правозахисники назвали її «Журналістом року».
• 10 березня 2021 року Катерина була удостоєна ^[pl].
• 9 квітня 2021 року стала лауреаткою премії «Гонар журналістыкі» (укр. Честь журналістики) імені ^[be].
• 7 червня 2021 року стала лауреаткою Премії ^[de]».
• 10 червня 2021 року стала лауреаткою ^[simple].
• 29 липня 2021 року була обрана лауреаткою ^[de].
• 15 жовтня 2021 року стала лауреаткою премії ^[de]» в категорії «Європейський журналіст 2021 року».

Оцінки

«Міцні духом, впевнені у своїй правоті, підтримані друзями, колегами і зовсім незнайомими людьми — такими увійдуть до підручників Катя і Даша», — написала Оксана Колб, головний редактор «Новага Часу», напередодні винесення вироку Катерині Андрєєвій та Дар'ї Чульцовій.

Особисте життя

З майбутнім чоловіком журналістом Ігорем Ільяшом познайомилася в 2015 році, через рік вони одружилися.

Бібліографія

• «Білоруський Донбас» (2020, спільно з Ігорем Ільяшом)

Примітки

1. https://prisoners.spring96.org/be/person/ihar-iljasz
2. Панкавец, Зміцер (21 листопада 2020). (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
3. (рос.). Белсат. 26 березня 2021. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
4. Styrczula, Antoni. (пол.). Белсат. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 березня 2021.
5. (укр.). Радіо Свобода. 17 лютого 2021. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
6. (рос.). Naviny.by. 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
7. COUNCIL IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2021/997 [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] — EUR-Lex, 21.06.2021
8. Спевак, Дарья (18 лютого 2021). . Onliner.by (рос.). ex-press.by. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
9. Журналістак «Белсату» Андрэеву і Чульцову пакаралі 2 гадамі турмы за стрым з «плошчы Перамен». ФОТА і ВІДЭА (біл.). Радіо Свобода. 18 лютого 2021. оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
10. (пол.). Белсат. 27 березня 2021. Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
11. Суд пакінуў без зменаў вырак Кацярыне Андрэевай і Дар’і Чульцовай. Каці і Дашы ў зале не было (біл.). Белсат. 23 квітня 2021. оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
12. Палітзняволеная Кацярына Андрэева падала апеляцыйную скаргу на вынесены нядаўна прысуд. Новы Час (біл.). 30 липня 2022.
13. (англ.). . 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
14. ЗША заклікалі вызваліць журналістак Кацярыну Андрэеву і Дар’ю Чульцову перад судом (біл.). Радіо «Свобода». 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
15. Польскі прэзыдэнт заклікаў улады Беларусі амніставаць асуджаных журналістак «Белсату» (біл.). Радіо «Свобода». 18 лютого 2021. оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
16. (рос.). Правозахисний центр «Вясна». 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 11 грудня 2020. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
17. (рос.). Белорусский партизан. 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
18. (рос.). TUT.BY. 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
19. (біл.). ^[be-x-old]. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
20. Катерина Борисевич, Катерина Андреева и Дарья Чульцова удостоены премии «Гонар журналістыкі» (рос.). Брестская газета. 9 квітня 2021. оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
21. Axel-Springer-Preis an Nachwuchsjournalisten verliehen (нім.). Die Welt. 7 червня 2021. оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
22. Журналистки Андреева и Чульцова стали лауреатами журналистской премии за мужество (рос.). Хартія 97. 10 червня 2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
23. - Leipziger Medienpreis geht an belarussische Journalistinnen (нім.). ^[de]. 29 липня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
24. „Zeichen der Ermutigung“ nach Belarus (нім.). ^[de]. 29 липня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
25. Ik, Adom (16 жовтня 2021). Kaciaryna Andrejewa i Daria Czulcowa europejskim dziennikarzem roku (пол.). TVP Info. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
26. PRIX EUROPA 2021 European Journalist of the Year 2021 (англ.). ^[de]. 15 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
27. Колб, Аксана (12 лютого 2021). Помста за праўду. Новы Час (біл.) (6 (714)): 1.

Посилання

• Сторінка Катерини (Бахвалової) Андрєєвої на сайті Правозахисного центру «Вясна» [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.]