Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
То́мас Се́мюел Кун (англ. Thomas Samuel Kuhn; *18 липня 1922 — †17 червня 1996) — американський філософ і історик науки, один із лідерів сучасної (постпозитивістської) філософії науки. На відміну від логічного позитивізму, що займався аналізом формально-логічних структур наукових теорій, Кун одним із перших у західній філософії акцентував значення історії природознавства як єдиного джерела справжньої філософії науки.
Доробок
Проблемам історичної еволюції наукових традицій в астрономії була присвячена перша книга Куна «Коперниканська революція» (1957), де на прикладах птолемеєвської і наступної коперниканської традицій Кун уперше здійснив реконструкцію змістовних механізмів наукових революцій. Коперниканський переворот при цьому розглядається ним як перехід наукового співтовариства до принципово іншої системи світобачення, що стало можливим завдяки не тільки внутрішньонауковим факторам розвитку, а й різним соціальним процесам ренесансної культури в цілому. Свою конкретизацію і найяскравіше вираження позиція Куна знайшла в його наступній книзі «Структура наукових революцій» (1962), що ініціювала постпозитивістську орієнтацію в сучасній філософії науки і зробила Куна одним з її найвизначніших авторів (Олена Астахова).
Аналізуючи історію науки, Кун говорить про можливості виділення наступних стадій її розвитку: допарадигмальна наука, нормальна наука (парадигмальна), екстраординарна наука (позапарадигмальна, наукова революція). У допарадигмальний період наука є еклектичним поєднанням різних альтернативних гіпотез і конкуруючих наукових співтовариств, кожне з яких, відштовхуючись від певних фактів, створює свої моделі без особливої апеляції до яких-небудь зовнішніх і спільних для всіх авторитетів. Однак згодом відбувається висування на перший план якоїсь однієї теорії, що починає інтерпретуватися як зразок розв'язання проблем і утворює теоретичну та методологічну основу нової парадигмальної науки.
Парадигма (дисциплінарна матриця) виступає як сукупність знань, методів і цінностей, беззастережно поділюваних членами наукового співтовариства. Вона зумовлює спектр значимих наукових проблем і можливі способи їхнього розв'язання, одночасно ігноруючи ті факти й теорії, що з нею не узгоджуються. У рамках нормальної науки прогрес здійснюється за допомогою кумулятивного накопичення знань, теоретичного й експериментального удосконалення вихідних програмних установок. Разом із тим у рамках прийнятої парадигми вчені зіштовхуються з «аномальними» (тобто не артикульованими адекватно в рамках прийнятої парадигми) фактами, котрі після численних невдалих спроб експлікувати їх прийнятим способом, приводять до наукових криз, пов'язаних з екстраординарною наукою. Ця ситуація багато в чому відтворює допарадигмальний стан наукового знання, оскільки поряд зі старою парадигмою активно розвиваються численні альтернативні гіпотези, що дають різну інтерпретацію науковим аномаліям. Пізніше з набору конкуруючих теорій вибирається та, котра, на думку професійного співтовариства вчених, пропонує найудаліший варіант розв'язання наукових головоломок. При цьому пріоритет тієї чи тієї наукової теорії аж ніяк не забезпечується автоматично її когнітивними перевагами, але залежить також від цілого ряду позанаукових факторів (психологічних, політичних, культурних тощо). Досягнення конвенції в питанні вибору зразкової теорії означає формування нової парадигми і знаменує собою початок наступного етапу нормальної науки, що характеризується наявністю чіткої програми діяльності і штучною селекцією альтернативних і аномальних смислів. Винятком тут не є навіть той масив знань, що був отриманий попередньою історією науки.
Процес прийняття нової парадигми, на думку Куна, є своєрідним перемиканням ґештальту на принципово іншу систему світобачення, зі своїми образами, принципами, мовою, неперекладними і непорівнянними з іншими змістовними моделями і мовами. Видимість кумулятивної наступності в розвитку знання забезпечується процесом фахової освіти й підручниками, що інтерпретують історію науки згідно з засадами, заданими домінантною парадигмою. Через це досить проблемним є справжній прогрес в історії природознавства. Удосконаленням й приростом знання різняться тільки періоди нормальної науки, кожен із яких формує унікальне розуміння світу, що не має особливих переваг у порівнянні з іншими. Кун воліє говорити не стільки про прогрес, скільки про еволюції (на зразок біологічної), у рамках якої кожен організм займає свою нішу і набуває своїх адаптаційних можливостей.
Кунівська інтерпретація наукового прогресу викликала сплеск критичних публікацій, і його наступні роботи були пов'язані з уточненням початкових тез, сформульованих у «Структурі наукових революцій». У своїй монографії «Теорія чорного тіла і квантова перервність. 1894–1912» (1978) Кун аналізує соціально-психологічні і теоретико-методологічні фактори революції у квантовій фізиці, на прикладі якої показує парадоксальну перманентність революційних відкриттів, психологію ґештальт-перемикання при створенні нових наукових співтовариств.
Концепція Куна вплинула на сучасну філософію науки. Обґрунтовані ним історико-еволюціоністський підхід, , ідея про соціокультурну зумовленість наукового пізнання (екстерналізм), впроваджені поняття парадигми і наукової революції значною мірою сприяли подоланню неопозитивістської традиції у філософії науки й оформленню постпозитивізму, соціології і .
Твори
- Kuhn T. S., The Copernican Revolution: Planetary Astronomy in the Development of Western Thought, Cambridge: Harvard University Press, 1957.
- Kuhn T. S., The Function of Measurement in Modern Physical Science // Isis 52 (1961) 161-193.
- Kuhn T. S., The Structure of Scientific Revolutions, Chicago: University of Chicago Press, 1962.
- Kuhn T. S., The Function of Dogma in Scientific Research // A. C. Crombie (ed.), Scientific Change (Symposium on the History of Science, University of Oxford, July 9–15, 1961), New York & London: Basic Books & Heineman, 1963, 347-369.
- Kuhn T. S., The Essential Tension: Selected Studies in Scientific Tradition and Change, Chicago & London: University of Chicago Press, 1977.
- Kuhn T. S., Black-Body Theory and the Quantum Discontinuity, 1894-1912, Chicago: University of Chicago Press, 1987.
- Kuhn T. S., The Road Since Structure: Philosophical Essays, 1970-1993, Chicago: University of Chicago Press, 2000.
У перекладі українською:
- Кун Т. Структура наукових революцій. — К. : Port-Royal, 2001. — 228 с.
Див. також
Примітки
- https://books.google.fr/books?id=FZq6CgAAQBAJ&printsec=copyright&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
- http://www.jinfo.org/Philosophers.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання
- (News, Philosophy, Biography, Bibliography)
- Thomas S. Kuhn (AMERICAN PHILOSOPHER AND HISTORIAN) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Thomas Kuhn / Stanford Encyclopedia of Philosophy (англ.)
- Thomas S. Kuhn (1922—1996) / Internet Encyclopedia of Philosophy (англ.)
- Thomas S. Kuhn, post-modernism and materialist dialectics / WSWS (англ.)
- Thomas S. Kuhn / The Tech (англ.)
Джерела
- Кун, Томас Семюел // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Кун Т. Структура наукових революцій. — К. : Port-Royal, 2001. — 228 с.
- Станіслав Гроф. Про структуру наукових революцій. — Перехід-IV, 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
To mas Se myuel Kun angl Thomas Samuel Kuhn 18 lipnya 1922 17 chervnya 1996 amerikanskij filosof i istorik nauki odin iz lideriv suchasnoyi postpozitivistskoyi filosofiyi nauki Na vidminu vid logichnogo pozitivizmu sho zajmavsya analizom formalno logichnih struktur naukovih teorij Kun odnim iz pershih u zahidnij filosofiyi akcentuvav znachennya istoriyi prirodoznavstva yak yedinogo dzherela spravzhnoyi filosofiyi nauki Tomas Kunamer angl Thomas Samuel KuhnZahidna filosofiyaTo mas Se myuel KunNarodzhennya18 lipnya 1922 Cincinnati OgajoSmert17 chervnya 1996 Kembridzh Massachusets rak legen 1 Gromadyanstvo piddanstvo SShANacionalnistyevreyi 2 ProzhivannyaKembridzh Cincinnati Berkli PrinstonZnannya movanglijska 3 Diyalnistfizik istorik nauki filosof nauki vikladach universitetuVikladavPrinstonskij universitet Garvardskij universitet Massachusetskij tehnologichnij institut i Universitet Kaliforniyi Berkli ChlenLeopoldina Yevropejska akademiya nauk i mistectv d Amerikanska akademiya mistectv i nauk Mizhnarodna akademiya istoriyi nauki i Nacionalna akademiya nauk SShAOsnovni interesifilosofiya naukiZnachni ideyiZmina paradigm Vplinuvpraktichno vsya filosofiya nauki pislya 1962Alma materGarvardskij universitet 1943 Garvardskij universitet 1949 Garvardskij universitet 1946 d 1937 d 1940 i Garvardskij universitet 4 Literaturnij napryamzahidna filosofiyaZaznav vplivu Majkl Polanyi Dzhon Van Flek Gaston Bashlar Zhan P yazhe Bertran Rassel Karl Popper Lyudvig Vittgenshtajn Viznachnij tvirStruktura naukovih revolyucij i dIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaU shlyubi zd i dNagorodiGrant Guggengajma 1954 d 1983 d 1982 d Tomas Kun u VikishovishiDorobokProblemam istorichnoyi evolyuciyi naukovih tradicij v astronomiyi bula prisvyachena persha kniga Kuna Kopernikanska revolyuciya 1957 de na prikladah ptolemeyevskoyi i nastupnoyi kopernikanskoyi tradicij Kun upershe zdijsniv rekonstrukciyu zmistovnih mehanizmiv naukovih revolyucij Kopernikanskij perevorot pri comu rozglyadayetsya nim yak perehid naukovogo spivtovaristva do principovo inshoyi sistemi svitobachennya sho stalo mozhlivim zavdyaki ne tilki vnutrishnonaukovim faktoram rozvitku a j riznim socialnim procesam renesansnoyi kulturi v cilomu Svoyu konkretizaciyu i najyaskravishe virazhennya poziciya Kuna znajshla v jogo nastupnij knizi Struktura naukovih revolyucij 1962 sho iniciyuvala postpozitivistsku oriyentaciyu v suchasnij filosofiyi nauki i zrobila Kuna odnim z yiyi najviznachnishih avtoriv Olena Astahova Analizuyuchi istoriyu nauki Kun govorit pro mozhlivosti vidilennya nastupnih stadij yiyi rozvitku doparadigmalna nauka normalna nauka paradigmalna ekstraordinarna nauka pozaparadigmalna naukova revolyuciya U doparadigmalnij period nauka ye eklektichnim poyednannyam riznih alternativnih gipotez i konkuruyuchih naukovih spivtovaristv kozhne z yakih vidshtovhuyuchis vid pevnih faktiv stvoryuye svoyi modeli bez osoblivoyi apelyaciyi do yakih nebud zovnishnih i spilnih dlya vsih avtoritetiv Odnak zgodom vidbuvayetsya visuvannya na pershij plan yakoyis odniyeyi teoriyi sho pochinaye interpretuvatisya yak zrazok rozv yazannya problem i utvoryuye teoretichnu ta metodologichnu osnovu novoyi paradigmalnoyi nauki Paradigma disciplinarna matricya vistupaye yak sukupnist znan metodiv i cinnostej bezzasterezhno podilyuvanih chlenami naukovogo spivtovaristva Vona zumovlyuye spektr znachimih naukovih problem i mozhlivi sposobi yihnogo rozv yazannya odnochasno ignoruyuchi ti fakti j teoriyi sho z neyu ne uzgodzhuyutsya U ramkah normalnoyi nauki progres zdijsnyuyetsya za dopomogoyu kumulyativnogo nakopichennya znan teoretichnogo j eksperimentalnogo udoskonalennya vihidnih programnih ustanovok Razom iz tim u ramkah prijnyatoyi paradigmi vcheni zishtovhuyutsya z anomalnimi tobto ne artikulovanimi adekvatno v ramkah prijnyatoyi paradigmi faktami kotri pislya chislennih nevdalih sprob eksplikuvati yih prijnyatim sposobom privodyat do naukovih kriz pov yazanih z ekstraordinarnoyu naukoyu Cya situaciya bagato v chomu vidtvoryuye doparadigmalnij stan naukovogo znannya oskilki poryad zi staroyu paradigmoyu aktivno rozvivayutsya chislenni alternativni gipotezi sho dayut riznu interpretaciyu naukovim anomaliyam Piznishe z naboru konkuruyuchih teorij vibirayetsya ta kotra na dumku profesijnogo spivtovaristva vchenih proponuye najudalishij variant rozv yazannya naukovih golovolomok Pri comu prioritet tiyeyi chi tiyeyi naukovoyi teoriyi azh niyak ne zabezpechuyetsya avtomatichno yiyi kognitivnimi perevagami ale zalezhit takozh vid cilogo ryadu pozanaukovih faktoriv psihologichnih politichnih kulturnih tosho Dosyagnennya konvenciyi v pitanni viboru zrazkovoyi teoriyi oznachaye formuvannya novoyi paradigmi i znamenuye soboyu pochatok nastupnogo etapu normalnoyi nauki sho harakterizuyetsya nayavnistyu chitkoyi programi diyalnosti i shtuchnoyu selekciyeyu alternativnih i anomalnih smisliv Vinyatkom tut ne ye navit toj masiv znan sho buv otrimanij poperednoyu istoriyeyu nauki Proces prijnyattya novoyi paradigmi na dumku Kuna ye svoyeridnim peremikannyam geshtaltu na principovo inshu sistemu svitobachennya zi svoyimi obrazami principami movoyu neperekladnimi i neporivnyannimi z inshimi zmistovnimi modelyami i movami Vidimist kumulyativnoyi nastupnosti v rozvitku znannya zabezpechuyetsya procesom fahovoyi osviti j pidruchnikami sho interpretuyut istoriyu nauki zgidno z zasadami zadanimi dominantnoyu paradigmoyu Cherez ce dosit problemnim ye spravzhnij progres v istoriyi prirodoznavstva Udoskonalennyam j prirostom znannya riznyatsya tilki periodi normalnoyi nauki kozhen iz yakih formuye unikalne rozuminnya svitu sho ne maye osoblivih perevag u porivnyanni z inshimi Kun voliye govoriti ne stilki pro progres skilki pro evolyuciyi na zrazok biologichnoyi u ramkah yakoyi kozhen organizm zajmaye svoyu nishu i nabuvaye svoyih adaptacijnih mozhlivostej Kunivska interpretaciya naukovogo progresu viklikala splesk kritichnih publikacij i jogo nastupni roboti buli pov yazani z utochnennyam pochatkovih tez sformulovanih u Strukturi naukovih revolyucij U svoyij monografiyi Teoriya chornogo tila i kvantova perervnist 1894 1912 1978 Kun analizuye socialno psihologichni i teoretiko metodologichni faktori revolyuciyi u kvantovij fizici na prikladi yakoyi pokazuye paradoksalnu permanentnist revolyucijnih vidkrittiv psihologiyu geshtalt peremikannya pri stvorenni novih naukovih spivtovaristv Koncepciya Kuna vplinula na suchasnu filosofiyu nauki Obgruntovani nim istoriko evolyucionistskij pidhid ideya pro sociokulturnu zumovlenist naukovogo piznannya eksternalizm vprovadzheni ponyattya paradigmi i naukovoyi revolyuciyi znachnoyu miroyu spriyali podolannyu neopozitivistskoyi tradiciyi u filosofiyi nauki j oformlennyu postpozitivizmu sociologiyi i TvoriKuhn T S The Copernican Revolution Planetary Astronomy in the Development of Western Thought Cambridge Harvard University Press 1957 ISBN 0 674 17100 4 Kuhn T S The Function of Measurement in Modern Physical Science Isis 52 1961 161 193 Kuhn T S The Structure of Scientific Revolutions Chicago University of Chicago Press 1962 ISBN 0 226 45808 3 Kuhn T S The Function of Dogma in Scientific Research A C Crombie ed Scientific Change Symposium on the History of Science University of Oxford July 9 15 1961 New York amp London Basic Books amp Heineman 1963 347 369 Kuhn T S The Essential Tension Selected Studies in Scientific Tradition and Change Chicago amp London University of Chicago Press 1977 ISBN 0 226 45805 9 Kuhn T S Black Body Theory and the Quantum Discontinuity 1894 1912 Chicago University of Chicago Press 1987 ISBN 0 226 45800 8 Kuhn T S The Road Since Structure Philosophical Essays 1970 1993 Chicago University of Chicago Press 2000 ISBN 0 226 45798 2 U perekladi ukrayinskoyu Kun T Struktura naukovih revolyucij K Port Royal 2001 228 s Div takozhParadigmaPrimitkihttps books google fr books id FZq6CgAAQBAJ amp printsec copyright amp redir esc y v onepage amp q amp f false http www jinfo org Philosophers html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984Posilannya News Philosophy Biography Bibliography Thomas S Kuhn AMERICAN PHILOSOPHER AND HISTORIAN Encyclopaedia Britannica angl Thomas Kuhn Stanford Encyclopedia of Philosophy angl Thomas S Kuhn 1922 1996 Internet Encyclopedia of Philosophy angl Thomas S Kuhn post modernism and materialist dialectics WSWS angl Thomas S Kuhn The Tech angl DzherelaKun Tomas Semyuel Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Kun T Struktura naukovih revolyucij K Port Royal 2001 228 s Stanislav Grof Pro strukturu naukovih revolyucij Perehid IV 2002