Кунівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Острозького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко (Кунів).
Кунівська волость | ||||
Центр | (Кунів) | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 10 636 (1885) | |||
Населення | 6020 осіб (1885) | |||
Густота | 51.8 осіб / км² | |||
Історія
Кунівська волость існувала у XIX — до 1923 року XX століття. До кінця 1920 року волость входила до складу Острозького повіту.
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 5 волостей Острозького повіту, інші дев'ять волостей, у тому числі частина Кунівської (села Антонівка, Долоччя, Загребля, Закриниччя, Заріччя, Кам'янка, Карпилівка, Кунів), відійшли до Заславського повіту УСРР.
З тієї частини волості, що відійшла до Польщі, була утворена ґміна Новомалин.
7 березня 1923 року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу (Плужнянського району), Шепетівської округи.
Зараз територія колишньої волості знаходиться в межах Ізяславського району, Хмельницької області і Острозького району, Рівненської області.
Адміністративний устрій
Данні на 1885 рік
Станом на 1885 рік волость складалася з 14 поселень: в тому числі 1 містечка, і 9 сільських громад. Населення — 6020 осіб (3062 чоловічої статі та 2958 — жіночої), 344 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 2904 | 1435 |
Приватної власності | 4751 | 1072 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 160 | 87 |
Загалом | 10636 | 2653 |
Основні поселення волості:
- (Кунів) — колишнє державне поселення за 15 верст від повітового міста Острог, 787 осіб, 69 дворів, православна церква, костел, синагога, школа, 5 постоялих дворів, шинок, 30 крамниць (лавок), водяний млин, кам'яний кар'єр, 3 шкіряних і 1 пивоварний заводи, поштове відділення.
- Вілія — колишнє власницьке село, 1180 осіб, 97 дворів, православна церква, постоялий двір, 2 водяних млини.
- Довге — колишнє власницьке село, 180 осіб, 14 дворів, постоялий двір, смоляний завод.
- Ляхів — колишнє власницьке село, 292 осіб, 28 дворів, православна церква, постоялий двір, водяний млин.
- (Новородчиці) — колишнє державне поселення, 222 осіб, 22 дворів, православна церква, постоялий двір.
- (Теремне) — колишнє державне поселення, 390 осіб, 49 дворів, православна церква, постоялий двір.
Посилання
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 22 липня 2012.
- Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 190–191, 231–232. (рос. дореф.)
![]() | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет