Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Вілія Вілі я село в Україні в Рівненському районі Рівненської

Вілія (Острозький район)

Вілія (Острозький район)
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Вілія.

Вілі́я — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 662 осіб. До 2020 року було центром Вілійської сільської ради.

село Вілія
image
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Острозька міська громада
Основні дані
Засноване 1430
Населення 662
Площа 1,989 км²
Густота населення 332,83 осіб/км²
Поштовий індекс 35852
Телефонний код +380 3654
Географічні дані
Географічні координати 50°11′42″ пн. ш. 26°15′50″ сх. д. / 50.19500° пн. ш. 26.26389° сх. д. / 50.19500; 26.26389Координати: 50°11′42″ пн. ш. 26°15′50″ сх. д. / 50.19500° пн. ш. 26.26389° сх. д. / 50.19500; 26.26389
Середня висота
над рівнем моря 		223 м
Водойми річка Вілія
Місцева влада
Адреса ради 35852, Рівненська обл., Острозький р-н, с.Вілія, вул.Центральна
Карта
image
image
Вілія
image
image
Вілія
Мапа

image Вілія у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Вілії.

Історія

В письмових джерелах Вілія вперше згадується 1430 року. Згадується у 1474 році, як власність пані Федори, жінки Федька Денисковича. В 1474 році власники села за 50 кіп грошей чеської монети віддали в заставу князям Острозьким свій маєток Вілію з усім, що до нього належало, обумовивши при цьому, що люди маєтку виконуватимуть усі повинності, які на них накладатимуть чи вимагатимуть князі. Вілію оточували багаті ліси з бобровими гонами, полями, луками і сіножатями.

На початку XVII ст. село здавалося в оренду. Орендарі вели безперервну боротьбу між собою.

В 1583 році належало вже до князів Острозьких, пізніше власність Шумборських, а від них переходить до Яблоновських.

Після приєднання поділів Польщі Вілія відійшла до Росії і з 1795 року перебувала в складі Волинського намісництва, а з 1797 — Волинської губернії як село Острозького повіту.

До скасування кріпосного права селяни виконували панщину. Кожен чоловік з пішого господарства повинен був відпрацювати у рік на поміщика 98 днів, що оцінювалось 15 крб. 22 коп. сріблом, з тяглового — 196 днів. Крім цього, селяни відробляли поміщику за користування сінокосом, за додатковий наділ землі, випас худоби, збирання хмизу в панському лісі тощо.

В 1861 році у Вілії налічувалося 99 селянських дворів, з них городників — 4 піших — 53, тяглових — 32. Всього мешкало 423 чоловіка. У користуванні селян було 365 десятин орної, 194 десятини сінокосної і 54 десятини присадибної землі. За реформою селянам виділили ще 125 десятин орної і 115 десятин сінокосної землі. За всю землю вони повинні були сплатити в банк 5593 крб. 72 коп. викупу. До 1905 року з селян стягнули вдвічі більше визначеної суми. Крім цього, вони сплачували 1799 крб. 40 коп. податку на рік.

Скасування кріпацтва значно пожвавило промислове виробництво. Розширився винокурний завод, водяні млини. Селяни в пошуках засобів існування стали займатися кустарним промислом. Гончарні вироби вони возили на ярмарки до Острога, Рівного, Луцька, Кременця, вимінювали на хліб, крупу та інші продукти. Частина селян йшла на лісорозробки, займалася виробництвом смоли, випалюванням вугілля, наймалася на винокурний завод. Зростало населення.

В кінці 19 століття в селі 221 дім і 1728 жителів, Церква Параскеви, 1785 року дерев'яна. Був там колись великий рибний став. Село оточували великі ліси і розлеглі сіножаті. Селяни займались рільництвом, розробкою лісових матеріалів, сморянством і дихтярством. Потім село належало до Ело-Малинських, а перед тим було власністю Денисковичів.

У 80-х роках XIX ст. в селі відкрили першу школу — церковнопарафіяльну. Та через бідність до неї ходило мало дітей, а ще менше закінчувало.

На початку XX ст. кращі землі навколо села купив Теодор Рейн. У 1908 році йому належало 3579 десятин землі. На селянський двір припадало в середньому по 4 десятини орної землі. Але й ця земля в зв'язку з розшаруванням селян після реформи 1861 року розподілялась нерівномірно. Близько 60 % господарств були селянськими, з наділом 1—3 десятини землі, з них половина не мала ніякої худоби. Влітку поміщик наймав селян за 50 коп. у день, взимку — за 20 коп. Проте платив лише 40 або 15 коп. За помел зерна власники млинів брали 12-у, а то й 8-у мірку. За випас однієї корови чи коня селянин платив поміщикові 6 крб. за сезон.

Під впливом революційних подій в Російській імперії в 1905 році вілійські селяни стали вимагати збільшення оплати за наймом чоловікам до 1 крб., жінкам — 75 коп. за день роботи. У зв'язку з посиленням селянських заворушень в Острозькому повіті влітку цього року сюди на прохання повітового справника направлено ескадрон драгунів з Кременця. Робітники винокурного заводу вимагали збільшити заробітну плату до 1,5 крб. чоловікові і 1 крб. жінці за день роботи, а за доставку спирту — до 20 коп. за відро. Підприємець не погоджувався, тому в грудні 1905 року вілійські робітники застрайкували. Власникам заводу і млина довелося збільшити заробітну плату. У 1906—1907 рр. вони зверталися до повітової землевпорядної комісії з проханням відвести для них землю ближче до села, в одному місці. Але комісія не зважала на селянські прохання. Характерно, що заяву вілійського сільського сходу від 26 березня 1907 року з 150 присутніх, які мали право голосу, змогли підписати лише 23, за решту 127 неписьменних підписався волосний писар.

Згідно з переписом 1911 року в Вілії було: 1310 жителів, 2 крамниці, ґуральня (16,428 відер горілки щорічно), державна горілчана крамниця, кредитове товариство, водяний млин.

З 1916 по 1918 рік у селі вчителювала Н. М. Ужвій.

Восени 1920 року, після окупації села військами Польщі, Вілія ввійшла до складу Острозького повіту Волинського воєводства. По річці Вілії пройшов кордон між Польщею і СРСР. Частина села на схід від річки Вілії відійшла до Радянського союзу.

Незважаючи на переважну більшість українського населення (90 % у 1921 році), школа стала утраквістичною. Відвідували її діти заможних селян, у середньому одна дитина з п'яти. Українську мову викладали двічі на тиждень. Підручники українською мовою коштували в десять разів дорожче за польські і фактично були недоступні для дітей бідняків.

17 вересня 1939 в село зайшла Червона армія.

26 червня 1941 року село зайняли німецькі війська. Влітку 1943 року німецька районна управа в Острозі планувала вивезти з Вілії на примусові роботи до Німеччини 161 чоловіка. Та встигли вони вивезти лише 17 чоловік. Під час Німецько-радянської війни майже все село було спалене. Після повернення більшовиків 5 лютого 1944 року 182 вілійці було мобілізовано. 67 з них загинуло.

У 1954 році на річці Вілії споруджено електростанцію. Понад 10 років користувалися жителі Вілії та навколишніх сіл її енергією. А в 1966 році було збудовано 9 км високовольтної лінії, яка дала можливість одержати більш дешеву електроенергію від Добротворської ДРЕС.

З 2020 року входить до складу Острозької міської громади.

Відомі люди

Народилися :

Література

Посилання

  • Погода в селі Вілія [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Viliya Vili ya selo v Ukrayini v Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 662 osib Do 2020 roku bulo centrom Vilijskoyi silskoyi radi selo Viliya Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Ostrozka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1430 Naselennya 662 Plosha 1 989 km Gustota naselennya 332 83 osib km Poshtovij indeks 35852 Telefonnij kod 380 3654 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 42 pn sh 26 15 50 sh d 50 19500 pn sh 26 26389 sh d 50 19500 26 26389 Koordinati 50 11 42 pn sh 26 15 50 sh d 50 19500 pn sh 26 26389 sh d 50 19500 26 26389 Serednya visota nad rivnem morya 223 m Vodojmi richka Viliya Misceva vlada Adresa radi 35852 Rivnenska obl Ostrozkij r n s Viliya vul Centralna Karta Viliya Viliya Mapa Viliya u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na livomu berezi richki Viliyi IstoriyaV pismovih dzherelah Viliya vpershe zgaduyetsya 1430 roku Zgaduyetsya u 1474 roci yak vlasnist pani Fedori zhinki Fedka Deniskovicha V 1474 roci vlasniki sela za 50 kip groshej cheskoyi moneti viddali v zastavu knyazyam Ostrozkim svij mayetok Viliyu z usim sho do nogo nalezhalo obumovivshi pri comu sho lyudi mayetku vikonuvatimut usi povinnosti yaki na nih nakladatimut chi vimagatimut knyazi Viliyu otochuvali bagati lisi z bobrovimi gonami polyami lukami i sinozhatyami Na pochatku XVII st selo zdavalosya v orendu Orendari veli bezperervnu borotbu mizh soboyu V 1583 roci nalezhalo vzhe do knyaziv Ostrozkih piznishe vlasnist Shumborskih a vid nih perehodit do Yablonovskih Pislya priyednannya podiliv Polshi Viliya vidijshla do Rosiyi i z 1795 roku perebuvala v skladi Volinskogo namisnictva a z 1797 Volinskoyi guberniyi yak selo Ostrozkogo povitu Do skasuvannya kriposnogo prava selyani vikonuvali panshinu Kozhen cholovik z pishogo gospodarstva povinen buv vidpracyuvati u rik na pomishika 98 dniv sho ocinyuvalos 15 krb 22 kop sriblom z tyaglovogo 196 dniv Krim cogo selyani vidroblyali pomishiku za koristuvannya sinokosom za dodatkovij nadil zemli vipas hudobi zbirannya hmizu v panskomu lisi tosho V 1861 roci u Viliyi nalichuvalosya 99 selyanskih dvoriv z nih gorodnikiv 4 pishih 53 tyaglovih 32 Vsogo meshkalo 423 cholovika U koristuvanni selyan bulo 365 desyatin ornoyi 194 desyatini sinokosnoyi i 54 desyatini prisadibnoyi zemli Za reformoyu selyanam vidilili she 125 desyatin ornoyi i 115 desyatin sinokosnoyi zemli Za vsyu zemlyu voni povinni buli splatiti v bank 5593 krb 72 kop vikupu Do 1905 roku z selyan styagnuli vdvichi bilshe viznachenoyi sumi Krim cogo voni splachuvali 1799 krb 40 kop podatku na rik Skasuvannya kripactva znachno pozhvavilo promislove virobnictvo Rozshirivsya vinokurnij zavod vodyani mlini Selyani v poshukah zasobiv isnuvannya stali zajmatisya kustarnim promislom Goncharni virobi voni vozili na yarmarki do Ostroga Rivnogo Lucka Kremencya viminyuvali na hlib krupu ta inshi produkti Chastina selyan jshla na lisorozrobki zajmalasya virobnictvom smoli vipalyuvannyam vugillya najmalasya na vinokurnij zavod Zrostalo naselennya V kinci 19 stolittya v seli 221 dim i 1728 zhiteliv Cerkva Paraskevi 1785 roku derev yana Buv tam kolis velikij ribnij stav Selo otochuvali veliki lisi i rozlegli sinozhati Selyani zajmalis rilnictvom rozrobkoyu lisovih materialiv smoryanstvom i dihtyarstvom Potim selo nalezhalo do Elo Malinskih a pered tim bulo vlasnistyu Deniskovichiv U 80 h rokah XIX st v seli vidkrili pershu shkolu cerkovnoparafiyalnu Ta cherez bidnist do neyi hodilo malo ditej a she menshe zakinchuvalo Na pochatku XX st krashi zemli navkolo sela kupiv Teodor Rejn U 1908 roci jomu nalezhalo 3579 desyatin zemli Na selyanskij dvir pripadalo v serednomu po 4 desyatini ornoyi zemli Ale j cya zemlya v zv yazku z rozsharuvannyam selyan pislya reformi 1861 roku rozpodilyalas nerivnomirno Blizko 60 gospodarstv buli selyanskimi z nadilom 1 3 desyatini zemli z nih polovina ne mala niyakoyi hudobi Vlitku pomishik najmav selyan za 50 kop u den vzimku za 20 kop Prote plativ lishe 40 abo 15 kop Za pomel zerna vlasniki mliniv brali 12 u a to j 8 u mirku Za vipas odniyeyi korovi chi konya selyanin plativ pomishikovi 6 krb za sezon Pid vplivom revolyucijnih podij v Rosijskij imperiyi v 1905 roci vilijski selyani stali vimagati zbilshennya oplati za najmom cholovikam do 1 krb zhinkam 75 kop za den roboti U zv yazku z posilennyam selyanskih zavorushen v Ostrozkomu poviti vlitku cogo roku syudi na prohannya povitovogo spravnika napravleno eskadron draguniv z Kremencya Robitniki vinokurnogo zavodu vimagali zbilshiti zarobitnu platu do 1 5 krb cholovikovi i 1 krb zhinci za den roboti a za dostavku spirtu do 20 kop za vidro Pidpriyemec ne pogodzhuvavsya tomu v grudni 1905 roku vilijski robitniki zastrajkuvali Vlasnikam zavodu i mlina dovelosya zbilshiti zarobitnu platu U 1906 1907 rr voni zvertalisya do povitovoyi zemlevporyadnoyi komisiyi z prohannyam vidvesti dlya nih zemlyu blizhche do sela v odnomu misci Ale komisiya ne zvazhala na selyanski prohannya Harakterno sho zayavu vilijskogo silskogo shodu vid 26 bereznya 1907 roku z 150 prisutnih yaki mali pravo golosu zmogli pidpisati lishe 23 za reshtu 127 nepismennih pidpisavsya volosnij pisar Zgidno z perepisom 1911 roku v Viliyi bulo 1310 zhiteliv 2 kramnici guralnya 16 428 vider gorilki shorichno derzhavna gorilchana kramnicya kreditove tovaristvo vodyanij mlin Z 1916 po 1918 rik u seli vchitelyuvala N M Uzhvij Voseni 1920 roku pislya okupaciyi sela vijskami Polshi Viliya vvijshla do skladu Ostrozkogo povitu Volinskogo voyevodstva Po richci Viliyi projshov kordon mizh Polsheyu i SRSR Chastina sela na shid vid richki Viliyi vidijshla do Radyanskogo soyuzu Nezvazhayuchi na perevazhnu bilshist ukrayinskogo naselennya 90 u 1921 roci shkola stala utrakvistichnoyu Vidviduvali yiyi diti zamozhnih selyan u serednomu odna ditina z p yati Ukrayinsku movu vikladali dvichi na tizhden Pidruchniki ukrayinskoyu movoyu koshtuvali v desyat raziv dorozhche za polski i faktichno buli nedostupni dlya ditej bidnyakiv 17 veresnya 1939 v selo zajshla Chervona armiya 26 chervnya 1941 roku selo zajnyali nimecki vijska Vlitku 1943 roku nimecka rajonna uprava v Ostrozi planuvala vivezti z Viliyi na primusovi roboti do Nimechchini 161 cholovika Ta vstigli voni vivezti lishe 17 cholovik Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni majzhe vse selo bulo spalene Pislya povernennya bilshovikiv 5 lyutogo 1944 roku 182 vilijci bulo mobilizovano 67 z nih zaginulo U 1954 roci na richci Viliyi sporudzheno elektrostanciyu Ponad 10 rokiv koristuvalisya zhiteli Viliyi ta navkolishnih sil yiyi energiyeyu A v 1966 roci bulo zbudovano 9 km visokovoltnoyi liniyi yaka dala mozhlivist oderzhati bilsh deshevu elektroenergiyu vid Dobrotvorskoyi DRES Z 2020 roku vhodit do skladu Ostrozkoyi miskoyi gromadi Vidomi lyudiNarodilisya Ostrovskij Mikola Oleksijovich z 1904 po 1912 rik zhiv majbutnij chekist komunistichnij zlochinec i radyanskij pismennik Bondarchuk Roman z 2012 po 2014 rik chempion z armreslingu krasnomovec avtor virazu Kinec to kincyami Vlasyuk Anatolij Pavlovich vchenij matematik Kapchuk Mikola Semenovich diyach RPC golova parafiyalnoyi radi Bogoyavlenskogo kafedralnogo soboru v Yelohovi LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s PosilannyaPogoda v seli Viliya 16 grudnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ